1. Займенник як частина мови

Займенник — це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?

Усі займенники змінюються за відмінками : хто — кого, кому, ким, (на) кому.

Деякі займенники змінюються ще й за родами та числами : чий — чия, чиє, чиї.

• підметом: Вчора я ходив у школу. Хтось зазирнув у вікно.
• означенням: Зараз розповім про свої плани. Ці дівчатка не з нашого класу.
• додатком: Щось тебе не бачу.

Зрідка — іменною частиною складеного присудка: Щось ти сьогодні ніякий .

Займенники використовуються як один із засобів зв’язку між реченнями в тексті, а також допомагають уникнути небажаного повтору слів:
Кожне дерево в цьому несходимому лісі він знає і до нього горнеться (Ю.Збанацький).

Все про займенник

Для школярів це досить загадкова частина мови. Бо, крім особових, є ще інші типи займенників, яким зазвичай приділяють мало уваги на уроках української мови. Власне, із займенником виникає чимало проблем під час виконання завдань ЗНО (НМТ). Його легко плутають з іменником та прикметником, а також припускаються помилок у відмінюванні і правописі займенників.

Що таке займенник?

Частина мови, яка не завжди помітна в реченнях, на перший погляд, але її семантична функція надзвичайно важлива. Адже ця самостійна частина мови вказує на предмет, особу, ознаку, кількість, але не називає їх прямо. Тобто займенник об’єднує слова, що використовуються замість конкретної назви. Таке заміщення допомагає уникати повторів і всіляко урізноманітнює мовлення. Займенники можуть вживатися замість іменників, прикметників, числівників. Вони роблять зміст більш чітким і зрозумілим, тісніше пов’язуючи фрази та речення між собою (як частини складного речення, так і частини абзацу). До того ж за участю займенників різних типів формулюються висновки та узагальнювально-підсумкові частини тексту. Займенник як частина мови має такі морфологічні особливості: До речі, термін походить від латинського “pronomen”, що означає “замість імені”. Звідси походить і поняття “прономіналізація”, тобто перехід інших частин мови в займенники через набуття ними вказівної функції. Наприклад, давно не бачили один одного (перехід числівника в займенник), цілий день (перехід прикметника в займенник), не чути було ні душі (тобто нікого, перехід іменника в займенник). Вживання цієї частини мови має певні особливості. Зокрема, слід уважно перевіряти наявність зв’язку наступної думки з попередньою у реченнях, що містять займенники. Найчастіше спостерігається смислова двозначність, яка виникає через неточне розташування займенника в реченні і невизначеність, якого слова він насправді стосується. Наприклад: Зникли коштовності наших сусідів Нестеренків, які були їхньою єдиною надією на погашення боргу. А в цьому реченні порушено узгодження у числі: Журі зібралося, і їм було запропоновано послухати кращі поезії юних авторів. У першому реченні слід перенести підрядну частину до слова, якого вона безпосередньо стосується: У наших сусідів Нестеренків зникли коштовності, які були їхньою єдиною надією на погашення боргу. Ось як треба виправити друге речення: Журі зібралося, і йому було запропоновано послухати кращі поезії юних авторів.

На які питання відповідає займенник?

• підмет:Хтоце був?
• додаток: Прокоготи говориш?
• означення: Підйогомузику
• обставина: Залишайсябіля мене.
• іменна частина складеного присудка: Нехайстане будь-ким, аби не артистом!

Займенник – обов’язкова тема НМТ. Аби не витрачати час на сидіння за підручниками і відразу перейти до осмисленої практики, можна спробувати заняття з репетитором. Попит і пропозиція на підготовку до НМТ завжди високі, проте в BUKI School ви гарантовано знайдете перевіреного професіонала для цікавих та інтерактивних онлайн занять.

Розряди займенників

Загалом розрізняють 9 розрядів за значенням:

Особові

Форми нього, ньому, ній, неї, них вживаються після прийменників. В орудному відмінку форми ним, нею, ними є загальними.

Приклад речення: Мабуть, вона забула про цю зустріч, пам’ять знову її зрадила.

Зворотний займенник

Приклад у реченні: Подякуйте собі за майстерно виконану роботу.

Присвійні

Приклад речення: Ваш годинник зламався, пані, тому й здається, що час плине так повільно.

Вказівні

Вони допомагають виражати послідовний зв’язок між одиницями висловлювання. У діалектному мовленні можуть вживатися архаїчні форми: сей, ся, тії, тая, цеє, ції, такеє, такії.

Приклад у реченні: Припиніть вживати такі слова! Це ніяке не свідчення вашого інтелекту!

Означальні

Приклад у реченнях: Чому весь ранок йде дощ? Сьогодні кожен сам за себе.

Питальні

Це запитання до іменника (хто?, що?), до прикметника (який?, чий?), до числівника (скільки?, котрий?). У реченні вони виступають питальними словами. Наприклад: Хто зголоситься на таке? Чому чи кому присвячено захід?

Відмінюються, як іменники або прикметники. А питальний займенник скільки та його вказівний відповідник стільки відмінюються, як числівник два.

Відносні

Ті самі, що й питальні, але в реченні вони виконують роль сполучних слів. Вживаються для приєднання підрядної частини до головної.

Приклади речень: Усі, хто тільки міг, висипали з вагонів і розсипалися по перону, наче грона різнобарвних ягід. Настане день, що змінить весь попередній стан речей.

Неозначені

За будовою вони бувають складні і складені.

Приклади у реченнях: Я не хочу, щоб хтось про це чув! І взагалі ти не повинен був зраджувати нашої таємниці якому-небудь заїжджому незнайомцю. Звісно, де в чому батько таки правий, мушу це визнати.

Заперечні

Це тип займенників, які утворюються додаванням до питальних форм частки ні.

Особливістю заперечних і неозначених відмінкових форм може бути наявність прийменника, який розділяє власне займенник і словотвірну частку. Тоді всі три слова пишуться окремо: ні в кого, аби з ким, де в чому. Приклади в реченнях: Ніяка сила не змусить мене передумати! Я запитувала про дрібні гроші: немає ні в кого.

Також на письмі часто трапляються сумнівні форми, по моєму, по своєму, по іншому, правопис яких залежить від приналежності до частини мови. Якщо це займенник з прийменником, то після нього має стояти іменник, наприклад, по моєму годиннику, по своєму рішенню і т.п. Займенник з по пишеться окремо.

Найкраще зрозуміти усі ці нюанси допоможе докладне пояснення педагога. Повністю вивчити теорію можна за один урок, а засвоїти її за допомогою вправ – за кілька уроків. І це стосується не лише займенника. Заняття з репетитором значно економлять ваш час і роблять ваші зусилля найбільш продуктивними. Зокрема, репетитор з української мови допоможе:

• зрозуміти нудні правила зсередини і надійно запам’ятати винятки;
• закарбувати знання шляхом якісного виконання вправ;
• розширити словниковий запас;
• покращити навички правопису і вміння формулювати думки;
• не лише підготуватися до НМТ на вищому рівні, а й здобути загальні навички, необхідні для професійної реалізації.

Що таке Займенник

Займенник — це частина мови, яка вживається замість іменника або іменникового виразу, допомагаючи уникнути їх повторення та роблячи мовлення менш нудним та більш динамічним. Займенники можуть вказувати на осіб, предмети, явища без згадування їхніх назв.

Види займенників

Українська мова включає кілька видів займенників:

1. Особові займенники: вказують на особу, яка бере участь у мовленні (я, ти, він, вона, ми, ви, вони).
2. Присвійні займенники: вказують на належність чогось комусь (мій, твій, його, її, наш, ваш, їхній).
3. Повертальні займенники: вказують на повернення дії до суб’єкта (себе).
4. Вказівні займенники: вказують на предмети чи осіб, відділяючи їх від інших (цей, той, такий, ось).
5. Питальні займенники: вживаються при поставленні питань (хто? що? який? чий?).
6. Відносні займенники: вживаються для з’єднання підрядних речень з головними (який, що).
7. Неозначені займенники: вказують на осіб чи предмети нечітко, невизначено (хтось, щось, будь-який).
8. Відмінкові займенники: вживаються для вираження відмінкових відносин без іменників (мене, тебе, його).
9. Заперечні займенники: вживаються для заперечення (ніхто, ніщо).

Займенники забезпечують зв’язок у тексті і допомагають уникнути надмірної повторюваності, роблячи мовлення більш гнучким та природним.

Таблиця займенників

Приклади вживання займенників

Ось декілька речень з різними видами займенників, які демонструють їхнє вживання в українській мові:

Особові займенники:

Присвійні займенники:

Повертальні займенники:

Вказівні займенники:

• Ця книга мені дуже подобається.
• Той день був дуже холодним.

Питальні займенники:

Відносні займенники:

• Людина, яку ти бачив, мій колега.
• Це рішення, що змінило все.

Неозначені займенники:

• Хтось залишив тобі записку.
• Щось в цьому реченні не так.

Відмінкові займенники:

Заперечні займенники:

• Ніхто не міг відповісти на питання.
• Ніщо не віщувало неприємностей.

Кожен з цих займенників виконує певну функцію в реченні, замінюючи іменник або вказуючи на іменник, а також допомагає уникнути повторення й робить мовлення більш варіативним і цікавим.

Правила вживання займенників

Правила використання займенників включають ряд граматичних норм, які забезпечують їх коректне і зрозуміле вживання в реченні. Ось деякі з основних правил:

1. Узгодження займенника з іменником: Займенники повинні відповідати іменнику, який вони замінюють, за родом, числом та відмінком.
   • Наприклад: Якщо іменник жіночого роду, то і займенник повинен бути жіночого роду: “Дівчина взяла свою книгу”.
2. Використання займенників у певних синтаксичних конструкціях: Різні типи займенників вживаються в різних типах речень.
   • Наприклад, питальні займенники використовуються у питальних реченнях: “Що ти читаєш?”.
3. Заміна іменників займенниками для уникнення повторення: Займенники дозволяють не повторювати іменник кілька разів у тексті.
   • Наприклад: “Марія сказала, що вона не прийде”.
4. Використання займенників для вказівки на осіб чи предмети: Вказівні займенники використовуються для вказівки на конкретні особи або предмети.
   • Наприклад: “Та книга мені не подобається”.
5. Уникнення зайвих займенників: Іноді займенник можна опустити, якщо це не викликає двозначності.
   • Наприклад: “Коли ти приїдеш, ти зателефонуй мені” можна скоротити до “Коли приїдеш, зателефонуй мені”.
6. Розміщення займенників у реченні: Займенники, як правило, ставляться перед дієсловами, але в деяких випадках вони можуть йти після них або навіть бути вставленими між частинами фразового дієслова.
   • Наприклад: “Він їх відкрив” або “Він відкрив їх”.
7. Вибір між особовими і повертальними займенниками: У деяких випадках важливо правильно вибрати між особовим і повертальним займенниками для передачі значення власної дії суб’єкта.
   • Наприклад: “Вона миє себе” (а не “миє її”), що підкреслює, що дія виконується суб’єктом самостійно.

Владислав Шевчук

Помічник головного редактора

Владислав помічник головного редактора проекту “що-таке.укр” фахівець з української мови та літератури, має глибоке розуміння української історії та культури.

Зі ступенем у сфері гуманітарних наук, він присвятив понад п’ять років своєї кар’єри копірайтингу, створюючи зміст, що відображає багатство та різноманітність української мови. Владислав також має трьохрічний досвід у цифровому маркетингу та SEO, що допомагає йому ефективно просувати інформацію в інтернеті. Його статті відрізняються точністю, глибиною аналізу та здатністю залучати читачів до вивчення української мови.

Також вас можете зацікавити:

Подивіться інші слова з їх детальним описом.