Який корінь слова каса

0 Comments

Будова слова

У словах розрізняємо основу й закінчення. Основа в свою чергу може розкладатися на корінь, префікс і суфікс. Крім цього, у слові може бути також постфікс. Основа, корінь, префікс, суфікс, закінчення, постфікс — значущі частини слова (морфеми).

Читайте також: фразеологізми

1. Закінчення і основа. Будова слова

Закінчення — це змінна частина слова, яка, утворюючи різні форми його, вказує на зв’язок між словами в реченні.

Щоб правильно визначити закінчення, треба зіставити різні форми того самого слова. Наприклад, визначаючи закінчення в слові радісного, змінюємо його за відмінками, родами, числами: радісному, радісний, радісна, радісних. Змінилася тільки частина -ого. Отже, це закінчення.

Звуки, що змінюються внаслідок чергування, до закінчення не належать: друг, друг-а, друз-і, друж-е; ок-о, в оц-і, оч-ей; сидж-у, сид-иш.

Визначаючи закінчення, як і будь-які значущі частини слова, треба орієнтуватися не на написання слова, а на вимову, тобто на його звуковий склад. Наприклад, у слові сім’я закінчення –а, а не –я. Встановлюємо це, усно відмінюючи слово: [с’імй-а], [с’імй-і], [с’імй-у], [с’імй-ейу]. Так само: [надій-а], [надій-і], [надій-у]; [земл’-а], [земл’-у].

Якщо в змінюваному слові в якійсь його формі нема закінчення, кажемо, що це слово має нульове закінчення: молодь, край, зошит, книжок, сімей, земель, пісень.

Незмінні слова і незмінні форми слів не мають закінчень: бюро, кіно, журі, кенгуру; скоро, поволі, змалку, восени; перемігши, стоячи, відпочивати.

Основа — це частина слова без закінчення: сонц-е, сонечк-о, сонячн-ий, прац’-а, працюй-емо, працьовит-ий, мрій-а, мрій-уть, мрійн-ий, замріян-ий.

Перевірте себе. Випишіть слова в колонки залежно від того, на який приголосний закінчується основа: 1) на твердий нешиплячий; 2) на м’який або пом’якшений; 3) на твердий шиплячий.

Хвиля, степ, спориш, бездоріжжя, краса, праща, шлея, вирій, дерево, абзац, скрипаль, паранджа, довір’я, оцінювач, в’їжджаю, палац, діжа.

Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову М.Коцюбинського: “Щоб прийшло на землю сподіване щастя, …”

2. Корінь. Будова слова

Слова, що мають спільну звукову частину і близькі за значенням, називаються спорідненими (або однокореневими): народ, народний, народність, родина, рід (роду), рідний, рідня.

Спільна частина споріднених слів називається коренем.

Наприклад, слова ліс, лісок, перелісок, лісник, лісовий, проліски зв’язані між собою значенням (усі вони певним чином стосуються лісу) і мають спільну звукову частину -ліс-. Саме ця частина і є коренем у всіх наведених тут словах.

Голосні і приголосні звуки кореня можуть чергуватися, внаслідок чого корінь видозмінюється: рік, рок-у, у роц’-і, річ-ний, роч-ок; бр-ати, бер-у, вибир-аю, ви-бор-и, з-бір; ход-ити, ходж-у, ход-ать, хід.

У слові може бути один, два і більше коренів. Залежно від цього і від написання розрізняємо прості, складні і складені слова та форми слів.

Слова та форми слів, які мають у своєму складі тільки один корінь, називаються простими: робітник, село, селянин, сільський, працювати, прочитаю, один, два, десять.

Також, слова та форми слів, які мають у своєму складі два чи більше коренів і пишуться разом або через дефіс, називаються складними: хлібороб, сільськогосподарський, робітничо-селянський, пліч-о-пліч, п’ятдесят, сімсот.

Слова та форми слів, які пишуться двома чи більше окремими словами, називаються складеними: буду писати, буду читати (складена форма майбутнього часу дієслів); двадцять один, сто два, тисяча дев’ятсот дев’яносто перший (складені числівники), під час, за допомогою, відповідно до (складені прийменники), так що, дарма що, для того щоб (складені сполучники).

Будова слова. Перевірте себе. Випишіть слова у дві колонки: 1) ті, корінь яких складається з трьох звуків; 2) ті, корінь яких складається з чотирьох звуків.

Сім’я, уласкавити, осуджений, з’юрбитися, звезти, підсумок, стихати, обчищений, розв’язати, влітку, понадсипати, звістка.

Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову О.Ольжича: “Тепер я скрізь,

3. Афікси. Будова слова

Афікси — всі інші значущі частини слова, крім кореня.

Частина слова, яка стоїть перед коренем і надає слову нового значення або відтінку, називається префіксом.

Слова мають переважно по одному префіксу: пере-мога, під-мога, вимога, з-магання, на-магання, по-магати. Іноді в слові буває два або більше префіксів: до-по-мога, на-по-готові, на-в-пере-йми, на-в-з-до-гін.

Частина слова, яка стоїть між коренем і закінченням, називається суфіксом.

Суфікси бувають словотворчі і формотворчі.

Словотворчі суфікси надають слову нового значення або відтінку: робот-а, роб-ітник, роб-оч-ий, зароб-іток, перероб-к-а, вироб-нич-ий; сон-ечк-о, гарн-есеньк-ий.

До словотворчих суфіксів, а не до закінчень відносимо і застиглі колишні закінчення в прислівниках: радісн-о, згор-и, додом-у, дочист-а, вноч-і, час-ом, зрешт-ою, по-нов-ому.

Формотворчі суфікси допомагають творити різні форми того самого слова: зроби-ти (неозначена форма дієслова), зроби-в, зроби-л (минулий час), зробив-ши (дієприслівник), коліща — коліщ-ат-и, плем’я — плем-ен (непрямі відмінки іменників IV відміни).

Постфікс — частина слова, яка ставиться після закінчення: вчить — вчить-ся, якого— якого-сь, якого-небудь.

4. Аналіз слів за будовою. Будова слова

Слова за їхньою будовою аналізуємо в такому порядку.

Насамперед з’ясовуємо, з яких звуків складаються аналізовані слова. Для цього їх промовляємо або записуємо в транскрипції, наприклад: боєць — [бойец’], побоїще — [побойішче], прибій — [приб’ій], б’ють — [бйут’], розбили.

Далі визначаємо їхні закінчення й основи. Для цього кожне слово змінюємо. Іменник боєць змінюється так: бійця [б’ійц’а], бійцеві — [б’ійцев’і] і т.д. Отже, основа в цьому слові закінчується звуком ц’ ([бойец’-]), закінчення нульове. Змінюємо іменник побоїще: побоїща [побойішча], побоїщу [побойішчу] і т.д. Доходимо таким чином висновку, що в цьому слові основа [побойішч-], закінчення –е. У слові прибій чиста основа й нульове закінчення. Дієслово б’ють має ще такі форми: б’ю [бйу], б’єш [бйеш] і т.д. У ньому весь час повторюється частина [бй] — це основа, а закінчення, отже, -уть (а не ють). Дієслівна форма розбили змінюється за родами й числами: розбила, розбило; отже, тут закінчення –и.

Тепер знаходимо спільну частину для цих споріднених слів — вона буде неоднакова через різні чергування звуків: [-бой-], [-бой-], [-б’ій-], [-бй-], [-би-]. Це корінь.

Усе, що перед коренем, — це префікси: у слові побоїще префікс по-, у слові прибій префікс при-, у слові розбили префікс роз-. Усе, що між коренем і закінченням, — це суфікси: у слові боєць суфікс -ец’-, у слові побоїще суфікс ішч-, у слові розбили суфікс -. У словах прибій і б’ють суфіксів немає.

Отже, аналіз наведених слів за будовою повинен мати такий вигляд:

Слово і його транскрипціяОсноваЗакінчення
префіксикоріньсуфікси
боєць [бойец’]бойец’
побоїще [побойішче]побойішче
прибій [приб’ій]приб’ій
б’ють [бйут’]бйут’
розбили розбили

Перевірте себе. Самостійно проаналізуйте за будовою слова прибій, побоїще, боєць, розбили, б’ють і свій аналіз звірте з поданим вище.

Що таке корінь слова, як правило визначити корінь у слові, який корінь називають головним, що означає однокореневі слова, приклади коренів у словах

Відомо, що корінь буває в рослин, у зубів, але що таке корінь слова в мові? Розібратися в цьому можна на прикладі з природи.

Учням другого класу можна для початку поставити питання: навіщо потрібен корінь квітці? Це основа, підтримка, стрижень, без чого він не може жити. Так і в мові, в словах є основа, яка і складає їх зміст.

Що таке корінь в українській мові

Повертаючись до теми, можна вивести визначення: корінь – це важлива частина слова, яка об’єднує споріднені слова, їх єдиний знаменник, що містить у собі головне значення. Якщо у слів один корінь – вони однокореневі.

Слід знати, що зустрічаються коріння, які пишуться ідентично, але мають різне значення. Для того щоб виділити розглядається морфему, над словом від першої до останньої літери кореня потрібно провести дугу.

Дивіться також: Які бувають прийменники в українській мові: морфологічний розбір прийменника

Як визначити корінь в слові

Як розпізнати спорідненість слів і визначити, що в них єдина основа? Потрібно вибрати слово і знайти йому якомога більше «родичів».

При цьому головне правило – загальний корінь повинен показувати один і той же сенс слів. Тобто, буде можливо пояснити ці слова за допомогою кореня. Наприклад: медовий, медовик, медовуха, мед.

У слові не обов’язково буває один, можливі два кореня. Такі слова називаються «складними» і їх не важко впізнати серед інших (водоспад, морозостійкий). Корені можуть взаємодіяти не тільки разом з іншими частинами слова, але і відокремлено.

Наприклад: корінь -пвп в словах напуття, шляхопровід представлений спільно з приставками, суфіксами, закінченнями, а слово шлях вже є самостійним.