Лисиця — опис, характеристика і різновиди тварини

Якщо вивчити опис лисиці, можна відзначити, наскільки це цікавий і хитрий звір, який скрізь пристосовується. Тварина зустрічається на всіх континентах, відрізняючись при цьому за забарвленням і розмірами.

Так, тільки в Європі існує 15 різновидів. Вони мешкають у всіх географічних зонах і витримують практично будь-які кліматичні умови.

Зовнішній вид лисиці

Лисиця – це хижак, який належить до класу ссавців, сімейства псових. Вважається одним з найкрасивіших тварин. Руді лисиці відрізняються від інших підвидів більшим розміром. Довжина тіла 60-90 см, маса 6-10 кг.

Так, у звірів, що мешкають на півночі, шерсть насичена, майже червона, тоді як у південних забарвлення набагато тьмяніше.

Хвіст досягає 40-60 см в довжину, пухнастий, на кінчику біла шерсть. Але не тільки руде хутро має тварину. Він буває і білого кольору, і чорного, і навіть сріблястого.

Звір досить гнучкий. Має акуратну, маленьку, гостру мордочку з довгим носом. Вуха великі і завжди насторожені. Володіє мисливськими здібностями. У цьому їй допомагають міцні, м’язисті лапи, які здаються трохи короткими на тлі тулуба. Завдяки великому хвосту і сильним лапам, лисиця може жваво стрибати в гонитві за своєю здобиччю.

Всього у світі налічують 40-50 підвидів, не враховуючи дрібних лисичок. Тенденція така: в північних районах лисиці більші і яскравого забарвлення, в південних — дрібніше і менш яскраві.

Колір хутра тварини такий:

• живіт – білий;
• спина – руда (або іншого кольору, в залежності від виду);
• лапи – темні.

На лопатках і хребті можуть бути бурі смуги. Відмінні риси – білий кінчик хвоста і чорні вуха.

Песець, що живе в холодних регіонах, має біле забарвлення шерсті. Його також називають полярною або арктичною лисицею.

Хоча він не належить до породи лисиць, його прозвали так за зовнішній вигляд. Адже виглядає песець, як і рудий хижак, — маленьке, граціозне, гнучке тіло і пухнастий хвостик. Звичками він відрізняється – взимку звір змушений мігрувати в пошуках здобичі, але влітку веде осілий спосіб життя.

Характеристика цієї тварини показує, що у нього багато спільного з звичками лисиць. Вони так само хитрі і спритні. Як і їхні родичі, самка живе тільки з одним самцем. Часто їх сім’ї складаються з 5-6 звірів, включаючи дитинчат.

Линяти лисиці починають в кінці зими-початку весни. І це триває до середини літа. Потім до грудня відростає нове хутро. Літнє хутро не такий пухнастий і густий, як зимовий.

Вухо пухнастого звірка дуже чутливо до звуків. Так, своїх жертв вона чує за сотні метрів. Очі мають один недолік – вони не розрізняють кольору, але зате пристосовані до нічного бачення. Зубів в пащі 42, а у вухатої лисиці — 48.

Проживання звірів

Поширені тварини на всіх материках, в тому числі по всій Європі. Живуть вони і в деяких країнах Північної Африки:

А також майже по всій Азії і в Північній Америці. В Австралії водяться майже на всьому материку, за винятком деяких районів з особливо вологим кліматом. Завезені туди вони в XIX столітті.

Раніше вважалося, що в Америці живе окремий вид лисиць, але зараз вони вважаються підвидом рудої лисиці. Тварина може жити в різних ландшафтних зонах:

• гори;
• пустелі;
• степи;
• тундра;
• субарктичні ліси.

Лисиці живуть не тільки в дикій природі, але і на околицях великих міст. Наприклад, в Лондоні їх можна побачити в міських скверах і парках. А за мегаполісами звірі відвідують сміттєві звалища. Можуть забиратися і в підвали будинків.

Але з усіх кліматичних зон звірі воліють степову і лісостепову, тому що люблять відкриту місцевість і райони з окремими гаями, перелісками, ярами.

Лисиця-звір осілий, міграціям схильна тільки в пустелі, тундрі і горах. Молоді звірі, які починають жити окремо, знаходяться від батьківського лігва на відстані від 2 до 30 км.

Місце, де живе лисиця, відкрите, розташовується в траві або снігу. У норах звірі тільки виводять потомство або ховаються від небезпек. Нори лисиці риють самостійно. Зазвичай це схили ярів з піщаним ґрунтом. Вони можуть виганяти слабших звірів (борсуків, песців, бабаків та інших) і займати їх житла. Буває, що вони живуть разом з борсуком в одній норі, тільки в різних її відсіках.

Нора має кілька підземних тунелів, через які володар пишного хвоста може потрапити до свого потомства. Старі лисиці риють собі кілька нір, щоб ховатися там в разі небезпеки або погоні. Можуть мешкати в печерах або великих дуплах дерев.

У сплячку лисиці не впадають. Взимку вони блукають по всій території в пошуку гризунів і птахів, а норою не користуються.

У дикій природі лисиці живуть 3 роки, рідко доживають до 7 років. У неволі тривалість життя збільшується до 20-25 років. Але в Україні заборонено одомашнювати лисицю, крім випадків із зоопарками, цирками і т. д.

Харчування лисиць

Основна здобич – дрібні звірята (зайці, миші) або плазуни — це те, чим харчується лисиця в лісі. Лисиці – відмінні рибалки, можуть побалувати себе раками, а іноді навіть дощовими хробаками. А також звір вживає в їжу різні ягоди, фрукти та іншу рослинну їжу. Влітку дитинчата лисиць люблять поглинати комах, шкідників сільськогосподарських рослин.

Взимку тварини харчуються в основному гризунами, писк яких можуть почути за 100 метрів. Крім того, лисиці полюють на птахів. Роблять це вони в парі: поки одна відволікає пернатих, катаючись по землі, інша ловить їх. Не просто так звір уособлює хитрість і спритність в казках всіх народів.

А також хутровий звір може знищувати гнізда з яйцями або нелітаючих пташенят. Домашніх пернатих лисиці ловлять не так часто, як вважається.

Зайці не складають основну частину раціону лисиць, але іноді хижачки цілеспрямовано їх ловлять, особливо зайчат. А під час мору лісових боягузів можуть поїдати їх трупи. Ще лисиці можуть нападати на дитинчат козулі.

Сліди лисиці не сплутати ні з чиїми, адже вони ставлять задні лапи в сліди від передніх, утворюючи рівний ланцюжок. Кожна хижачка має свої межі ділянки, на якій полює, і ретельно охороняє їх від зазіхачів.

Ці тварини приносять користь сільському господарству, винищуючи гризунів і комах — головних шкідників. Але одночасно можуть і нашкодити, поїдаючи овес в стадії молочної зрілості.

У пустелях лисиці вживають різних ящірок, неотруйних змій. Мешканці північних регіонів, що живуть на берегах річок, поглинають лососів, загиблих після нересту.

Цікавим фактом є те, що лисиці можуть розвивати швидкість до 50 км/год під час погоні за здобиччю.

Потомство тварин

Навесні в норі лисиця народжує від 3 до 12 дитинчат. Лисенята з’являються раз на рік. Маленькими вони схожі на вовченят, відрізняються тільки білим кольором вовни на кінчику хвостиків. Мати-лисиця годує своє потомство півтора місяця. Потім вони виходять з нори, щоб навчитися полювати разом з батьками і звикати до звичайної їжі.

Навчає дітей самка разом з самцем, який є зразковим сім’янином і захищає матір з потомством. Остаточно лисенята залишають нору в 6 місяців. І наступної весни деякі з них можуть дати потомство, хоча статевої зрілості досягають на другий рік життя. Лисиці утворюють пару з одним самцем. Але якщо він гине, турботу на себе про лисячу сім’ю візьме інший самець.

Кількість лисиць коливається, в залежності від року. На їх розмноження впливають як різні захворювання, так і їх відсутність.

Крім того, метеорологічні умови, число гризунів, інфекційні захворювання.

При відсутності необхідної кількості видобутку від голоду може загинути багато цуценят, а також знижується плодючість самок. Крім того, в голодний період виникають сприятливі умови для поширення таких хвороб, як сказ, короста, чума. Інфекції нерідко охоплюють великі території.

Види лисиць налічують величезну кількість підвидів – понад 40, поступаючись тільки вовкам. До них відносяться такі:

• Фенек.
• Сіра лисиця.
• Тибетська.
• Звичайна.
• Корсак.
• Вухата.
• Парагвайська.
• Майконг.
• Піщана.
• Острівна.
• Бразильська.
• Бенгальська.
• Південноафриканська.
• Мала.
• Фолклендська.
• Дарвінівська.
• Секуранська.

Чорнобурка використовується у тваринництві для отримання хутра. Її шерсть буває як повністю чорного кольору, тільки кінчик хвоста білий, так і сірого з блакитним або бурим відтінком. Але трапляються попелясті з боків.

Згадка лисиць в мистецтві

Лисиця – персонаж всіляких дитячих казок і оповідань, завдяки незвично яскравій зовнішності, пишному хвосту і красивому хутру.

У міфології різних країн вона виступає декількома символами: від священної тварини до перевертня, що перетворюється на людину.

Дуже красива на картинках і хитра в дитячих книгах, лисиця викликає негативну реакцію, але це ставлення до звіра стереотипне, тоді як насправді вона не прагне завдати шкоди людині спеціально, мешкаючи здебільшого в дикій природі. У казках для дітей виступає в головній ролі поряд з вовком і ведмедем.

Хитра лисиця

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Зміст:

Опис, будова, характеристика

Лисиця – хижий ссавець, що належить до сімейства псових, тобто є далеким родичем, як вовка, так і домашньої собаки. Розмір лисиці залежить від її виду і варіюється від 18 см (у самої маленької лисиці – фенека) до 90 см. Також різниться і вага лисиці – від 0,7 до 10 кг. Всі лисиці виділяються особливою родовою ознакою – витягнутою мордою, подовженим тілом, але з короткими кінцівками. А ще у всякої порядної лисиці в наявності пухнастий хвіст. Цей самий пухнастий хвіст лисиці не для краси лише створений природою, але і служить практичним цілям, він виступає стабілізатором під час бігу, а в зимові холоди може додатково зігріти свою господиню. Довжина хвоста лисиці залежить від її виду, в середньому вона становить 40-60 см. Слух у лисиці, а також нюх розвинені відмінно, саме на них ці звірі в першу чергу покладаються під час полювання. Що ж стосується зору, то він також непогано розвинений, більш того адаптований для нічного способу життя і дозволяє добре бачити в темряві. Ось тільки єдиним недоліком зору лисиці є той момент, що він не здатний розпізнавати кольори. В пащі у лисиці є 42 зуба, за винятком великовухої лисиці, у якої зубів аж цілих 48. Тіло лисиці вкрите рудою шерстю, густота цього волосяного покриву залежить від виду лисиці і місця її проживання, а також може змінюватися в залежності від пори року. Так, наприклад, у лисиць, які мешкають у суворих північних умовах, на зимовий час хутро стає густим та пишним, влітку ж пишність хутра лисиці зменшується.

Місцепроживання

Харчування

Спосіб життя

Лисиці ведуть, як правило, нічний спосіб життя, ховаючись вдень в своїх норах, і виходячи вночі на полювання. Цьому сприяє особливість їх зору, яка дозволяє добре бачити вночі. Живуть лисиці, як правило, поодинці, іноді по двоє-троє і мають свою територію, яку позначають своїми екскрементами.

Тривалість життя

Скільки живе лисиця? Тривалість життя лисиці в природних умовах в середньому становить від 3-х до 10-ти років, хоча в зоопарку лисиця може доживати до 25-ти років. Така різниця обумовлена тим, що більш старі лисиці не можуть настільки ж успішно полювати в природних умовах.

Вороги

Чому лисиця хитра

Чому лисицю називають хитрою? Деякі вважають, що така погана репутація прикріпилася завдяки звичкам цих тварин під час полювання. Справа в тому, що лисиця завжди дуже хитро підкрадається до своєї здобичі, може годинами терпляче чекати в засідці біля заячої нори, і коли потенційна здобич з’являється на виду, вона також дуже спритно і блискавично її хапає своїми зубами. Крім цього лисиці відмінні умільці заплутувати сліди і втікати від переслідувань, різко змінюючи напрямок руху, напевно завдяки цим вмінням та звичкам здавна до лисиці прикріпився епітет «хитрий».

20 цікавих фактів про лисиць

Лисиця — звір, який є синонімом хитрості. І, до речі, абсолютно заслужено. Ці хижаки дійсно не тільки розумні, а й хитрі, що дає їм змогу виживати в суворій природі. Незважаючи на те, що цивілізація активно поширюється, лисиці досі успішно живуть у лісах, оточених містами й селами, примудряючись при цьому практично не потрапляти на очі своїм ворогам — людям. А спостереження за ними в дикій природі й зовсім допомогло дізнатися про них багато дивного.

Цікаві факти про Лисицю

● У роду лисиць є 12 різновидів. Найвідомішою із них є руда лисиця. Це найпоширеніший різновид, який можна зустріти на всіх континентах, крім Антарктиди.

● Цей всеїдний хижак харчується різними гризунами, зайцями, птахами. Можуть вживати комах і рослинну їжу. Не гидують і падаллю. Полюючи, вони здатні розрити замет або землю за лічені секунди, щоби впіймати свою жертву.

● Цікаве лисяче полювання. Лисиця прислухається, і почувши жертву, підстрибує, потім приземляється, схопивши здобич передніми лапами й зубами. Стрибати лисиця буде доти, поки не зловить жертву.

● М’ясо лисиці розривають на шматки. Однак, не пережовують його, а ковтають цим вони дуже схожі на своїх «старших товаришів» по ​​хижацтву — вовків.

● Найменшим представником лисячого роду є пустельна лисиця Фенек, що мешкає в Північній Африці. Її вага становить у приблизно півтора кілограма. За розмірами цей різновид менший за свійських котів.

● Хоча лисиці й належать до родини псових, вони мають безліч схожих рис із котячим родом. Обидва сімейства полюють ночами, мають схожу стратегію в загоні жертви, добре бачать у темноті.

● Ці тваринки дуже грайливі. Вони, як і кішки розважаються з різними предметами. І для цих цілей лисиці крадуть м’ячі для гольфу. Чим завдають чималої шкоди спортклубам.

● Однак, не варто думати, що лисиця це суміш собаки й кота. Руда красуня з легкістю доведе, що не схожа на жодну з цих тварин.

● Незважаючи на невеликі худі лапки, лисиці відмінно бігають. Свою здобич вони можуть переслідувати дуже довго. Під час полювання тварина розвиває швидкість до 40–50 км на годину.

● У лисиці дуже мало ворогів у природі. І головним із них є людина. Люди винищують цих звірків через красиве хутро.

● Полювання на лисиць стало досить популярним не стільки через їх хутро, скільки через складність цього заходу. На щастя, у наші дні в більшості країн це заборонено.

● На волі лисиці живуть від 3 до 8 років. Однак, у неволі можуть доживати до 25 років. Така різниця вказує на те, що на волі старі особини не можуть добувати їжу так само добре як молодняк. А перебуваючи в зоопарках потреба в полюванні відпадає, хіба що тільки заради розваги.

● Мало хто знає, що ім’я відомого кіногероя Зорро в перекладі з іспанської мови означає — лисиця. Персонаж отримав своє ім’я за хитрість і спритність цього звірка.

● Лисиці доводять свою винахідливість і хитрість не тільки у фільмах і казках. Чого тільки вартий їх спосіб позбавлення від бліх. Тварина вириває мох і занурюється з ним у воду, блохи поступово переміщуються на рослину, а хитра лисиця викидає його, виходячи на сушу вже без паразитів.

● На Мадагаскарі, у Новій Гвінеї, в Австралії та у Південно-Східній Азії можна зустріти летючих лисиць. Вони схожі на кажанів. Харчуються фруктами. Довжина тіла найбільших особин може досягати — 40 см, а розмах крил — 1,5 м. Летючі лисиці належать до ряду рукокрилих.

● Самиця перед шлюбним періодом починає шукати собі нору. Вона займає спорожнілі житла або риє своє. Якщо в нори є господар, то лисиця мітить чужий «дім» і ніхто, крім хитрої бестії туди вже не заходить. Господиня риє кілька ходів, які ведуть до гніздової камери. Ретельно очищає лігво, й облаштовує підстилкою з моху і трави.

● Лисиці люблять самотність. Але під час шлюбного періоду створюють пари на довгий час. Доглядати за самицею можуть відразу кілька кавалерів. Вони не відходять від обраниці ні на крок. Самці влаштовують бої за «кохану» і видають різні звуки. А також вони танцюють на задніх лапах перед самицею. Такий танець називається лисячим фокстротом. Самиця обирає найрозумнішого й найсильнішого партнера.

● Вагітність лисиці триває 50–60 днів. Самець дуже дбайливо піклується про свою половинку. Він навіть ловить бліх на її шерсті. У лисячій сім’ї можуть народитися від 4 до 16 лисенят. Лисичка-мама майже не виходить із нори, а самець-тато приносить їжу для неї до порогу їхнього будинку.

● Малюки з’являються сліпими і глухими, вбрані в пухово-вовняні шубки. Бачити й чути дітки починають через 2 тижні. Харчуються вони молоком матері. По закінченню 1,5 місяця батьки поступово привчають крихіток до м’яса. І незабаром підрослі лисенята вчаться полювати з батьками. Через 6 місяців дітлахи стають підлітками. А через рік залишають батьківський дім і починають будувати самостійне життя.

● На території Йорданії археологами була виявлена ​​могила з останками людини і її лисиці, судячи з усього, прирученої. Якщо археологи мають рацію, то лисиць стародавні люди намагалися одомашнити навіть раніше, ніж собак.

Якщо Вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться нею з друзями у соцмережах