Способи внесення органічних добрив у ґрунт

0 Comments

Як зберегти родючість українських ґрунтів? Особливості застосування органічних добрив

Від редакції. За роки незалежності України форми та способи господарювання негативно позначилася на родючості ґрунтів. Розвинений агропромисловий сектор потребує значних обсягів добрив, і, як свідчить практика, хоча органічні добрива діють на рослину повільніше, але протягом тривалого періоду, та є суттєво безпечнішими за мінеральні. Про переваги та особливості застосування органічних добрив дізнаємося на прикладі успішного досвіду підприємства «Зернопродукт МХП», що входить до агрохолдингу МХП.

Ще кілька десятиліть тому ніхто не піддавав сумніву той факт, що найкращим генератором урожайності рослин є органічні добрива. Сировиною для них був гній, якого вистачало для господарств, адже прямо посеред сіл добробутом і достатком «пахли» свиноферми та корівники. І рідко де можна було побачити сільський двір, по якому не бігали б кури: яйця і м’ясо — до столу, а послід — за сарай чи під город, щоб «визрів» у добриво, яке потім піде у кожну ямку до картоплі — тоді точно буде хороший урожай! Але згодом хімія витіснила органіку. При цьому всі хочуть екологічно чистих продуктів та щоб земля не виснажувалася. І щоб — ніякого запаху!

За останні 100 років українські чорноземи втратили половину свого гумусу – основного родючого компонента. Відповідно, зменшується природна родючість ґрунту.

Обсяги внесення органічних добрив в Україні з розрахунку на 1 га в 2019 році зменшились в 22 рази в порівнянні з 1990 роком! Це загрозливі тенденції щодо балансу гумусу в ґрунтах. Щороку через виснаженість ґрунтів Україна недоотримує сільськогосподарської продукції на 5 млрд дол.. США, що дорівнює ВВП окремих країн.

В Україні протягом останніх років домінувала незбалансована дефіцитна система землеробства. Врожаї останніх років — це переважно результат вичерпування винятково природної родючості ґрунту в поєднанні з незбалансованим внесенням мінеральних добрив. Зберігати і надалі такий підхід до родючості — неприпустимо.

Для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в ґрунтах України нагальним завданням є зміна системи внесення добрив з переорієнтацією на збільшення частки органічних добрив .

Найбільш поширеними видами органічних добрив сільськогосподарського походження є всі види гною та посліду, пожнивні рештки, сидерати. Дигестати з біогазових установок також є органічним добривом, яке може містити усі перераховані види органічних матеріалів у перетвореному виді.

Внесення органічних матеріалів у ґрунт вважається у більшості випадків найкращим екологічним підходом, що дає змогу замикати колообіги природних поживних речовин та вуглецю. Органічні матеріали є цінним джерелом основних поживних речовин, таких як азот (N), фосфор (P2O5), калій (K2O) та сірка (SO3), які мають важливе значення для росту рослин, а отже — і сталого виробництва продукції рослинництва. Органічні матеріали також є цінним джерелом органічних речовин, що сприяють водонасиченню ґрунтів, полегшують механічну обробку та стійкість ґрунту до ерозії тощо.

Не послід, а органічна суміш

Найбільш цінним зі всіх органічних добрив вважається пташиний послід, оскільки поживні речовини в ньому містяться у поєднанні, сприятливому для рослин і ґрунтової мікрофлори, швидко розчиняються у воді і легко засвоюються. На поля «Зернопродукту» вноситься органічна суміш від утримання курчат-бройлерів, де 40 % — це курячий послід, 60 % — соняшникове лушпиння.

Як запевняють у «Зернопродукті», вимоги до якості суміші, дотримання яких гарантує безпеку для життя, здоров’я та майна населення і забезпечує охорону довкілля, відповідають: ветеринарному законодавству України; агрохімічним показникам (кількість загального азоту, фосфору, калію — у нормі), вмісту токсичних елементів (свинець, мідь, кадмій, нікель, цинк не можуть завдавати шкоди); санітарно-бактеріологічним показникам. За нормальних умов зберігання — а їх підприємство теж гарантує, суміш не токсична. За ступенем впливу на організм людини відноситься до четвертого класу небезпеки (малонебезпечна). Гранично допустима концентрація аміаку в повітрі робочої зони не перевищує 20 мг/м 3 , пилу рослинного та тваринного походження — 4 мг/ м 3 . Ці показники повністю відповідають діючим державним стандартам.

Від пташника — до поля

Із пташників Вінницької птахофабрики, де вирощують бройлерів, шлях органічної суміші запрограмовано у трьох напрямках: у послідосховища та на поля (спочатку у бурти) «Зернопродукту», а незабаром — на біогазову станцію.

Послідосховище розташовано на землях Гордіївки. Та частина суміші, яка з початком роботи біогазової станції поступатиме на станцію, буде ферментуватися і далі йти на поля вже у вигляді дигестату — ферментованого органічного добрива.

Бурти — це спеціальні майданчики, розміром 18 на 50 метрів, при виборі яких враховується роза вітрів. Перед завезенням суміші ґрунт встеляється не менше, як 10-сантиметровим шаром соломи, яка поглинатиме вологу і не даватиме суміші контактувати із ґрунтом. Максимальна місткість одного польового бурта — 2000 тонн.

Відстань від майданчиків до житлових забудов – не менше 500 метрів, як і вимагається законом. Дотримання таких санітарно-захисних зон та прибережних захисних смуг при тимчасовому зберіганні суміші унеможливлює змивання її з опадами у відкриті водойми.

У польових буртах суміш затримується від кількох днів до півроку, поки буде внесена на поля розкидачами виробників Pronar і Annaburger. За добу можливо внести добриво на площу 150 га. Саме в період внесення суміші розповсюджується її неприємний запах — нікуди від цього не подінешся, бо вся органіка має свій специфічний «аромат», який чути до тих пір, поки добриво не приореться трактором, який іде відразу за розкидачами.

Органіка — найкраща альтернатива хімічним добривам

Віктор Шевчук , головний агроном «Зернопродукт МХП»

Європейська практика свідчить, що всі переходять на органіку, проте в Україні дуже мало холдингів і навіть фермерів, які практикують внесення на поля органічних добрив. А ми це робимо, а ще займаємося меліорацією у вигляді внесення дефекату вапнякового борошна, вирощуємо сидерати. Ми хочемо орендувати і мати якісний ґрунт. Вносячи органічні добрива, ми на 60 % від запланованої мінеральної системи живлення зменшуємо навантаження на землю від мінеральних солей — нітратів, фосфатів, дегідрофосфатів. Варто врахувати і той факт, що хімічна промисловість України не виробляє фосфорно-калійних добрив. Фосфорити й апатити, як сировина для виробництва цих добрив, знаходиться на території РФ. Білорусь, яка пропонує нам свої добрива — теж на цій сировині. Тому шукаємо альтернативу. Вона — в органічній суміші, І це хороша альтернатива для всіх аграріїв

Тур агрохімічного обстеження ґрунтів, який проводить агрономічна служба «Зернопродукту», свідчить про значне покращення ґрунтів, а, отже, перевагу технологій, які застосовує підприємство.

По-перше, збільшився вміст гумусу, тобто — вміст азоту, фосфору калію. Ґрунт наситився мікроелементами, в ньому практично немає солей важких металів. Тур показав, що обрано найперспективніший шлях розвитку: органно-мінеральна система живлення рослин, яка була визнана найкращою ще в радянські часи, і нині є найкращою. Значно покращився мікробіологічний стан ґрунтів, їх активність. У нас багато піщаних ґрунтів, особливо у Тульчинському районі, і навіть там бачимо якісні зміни. Якщо землю не обробляти і взагалі не чіпати, тобто, нічим не погіршувати, то за сто років вміст гумусу підвищиться на 1 %. На полях «Зернопродукту» більше, як половину цього показника досягнуто всього за п’ять років. У Клебані у 2009 році вміст гумусу становив 2 %, у 2014-му — 2,78, в Заозерному за такий же період — відповідно 1,16 % і 1,82 %. Щонайменше на дві-три десяті покращилися показники на кожному полі, куди вносилося органічне добриво.

Розвинений агропромисловий сектор економіки України з великою кількістю сільськогосподарських земель потребує значних обсягів добрив. Форми господарювання і власності на землю за роки незалежності України негативно позначилися на родючості ґрунтів, що проявляється у втраті значної частини гумусу, незбалансованості вмісту поживних елементів, підкисленні та залуженні ґрунтів, дефіциті рухомих форм фосфору, калію та ряду мікроелементів, переущільненні, хімічному та радіаційному забрудненні, ерозії.

Перевагою органічних добрив над мінеральними є наявність багатовікового досвіду використання. Вони діють на рослину повільніше, у міру розкладання, але протягом тривалого періоду та є суттєво безпечнішими за мінеральні добрива.

Не можна забувати і про екологічні наслідки незбалансованого використання мінеральних добрив. Погіршення властивостей ґрунту, забруднення води та повітря з року в рік набуває дедалі більшого масштабу в Україні внаслідок використання мінеральних добрив.

Органічні добрива широко використовуються у Європі

Розвинені країни Європи — Німеччина, Велика Британія, Нідерланди, які поряд із внесенням значної кількості мінеральних добрив (350–800 кг/га д.р.) вносять на гектар орної землі і високі норми органічних добрив 26–75 тонн, одержуючи при цьому стабільно 55–60 ц/га зернових культур.

План дій з розвитку циркулярної економіки Європейської Комісії максимально стимулює використання органічних добрив в сільському господарстві ЄС.

Передбачається, що добрива з перероблених органічних відходів становитимуть 30 % від усіх добрив в ЄС найближчим часом. Використання органічних добрив створює передумови для розвитку органічного сільськогосподарського виробництва, що дозволить фермерам, в перспективі, збільшити дохід від реалізації продукції.

Наша мета — сталий та збалансований розвиток аграрного сектору регіону, основою якого є екологічно чисте виробництво. Продукцію, яку вирощують без застосування мінеральних добрив, продають за вищою ціною, ніж урожай із полів, де працюють за традиційною технологією. Чимало аграріїв, що займаються органічним землеробством у нашій країні, знаходять для себе ринки збуту за кордоном, переважно у західноєвропейських країнах. Втім, доволі високий платоспроможний попит на такий товар існує і в Україні.

Органічна продукція та чисте довкілля — це основа здоров’я людини, а отже — й головні складові профілактики хвороб та епідемій.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook

Строки внесення добрив

Своєчасне та правильне внесення добрив – обов’язкова умова отримання хорошого врожаю, адже воно сприяє покращенню характеристик ґрунту, повноцінному розвитку сільськогосподарської культури. Також за допомогою внесення добрив можна контролювати показники кислотності ґрунту. Щодо строків внесення добрив, то вони індивідуальні для кожної культури і залежать від особливостей ґрунту, природно-кліматичної зони та інших факторів.

Строки внесення добрив

Основне удобрення

Основне удобрення проводиться до проведення посівної кампанії, найчастіше після збору попередника наприкінці літа чи восени. Таким чином, поживні елементи мають час на розкладання у землі, щоб стати доступними для кореневої системи рослин. Їх внесення залежить від пори року:

  • фосфорно-калійні – пізня осінь;
  • азотні – рання весна, безпосередньо перед посівною, або за низької забезпеченості ґрунту восени.

Основне внесення добрив – важливий аспект вирощування будь-якої культури, адже воно забезпечує правильне співвідношення поживних елементів. Наприклад, якщо посівам не вистачає фосфору, в рослинах починається процес накопичення нітратного азоту.

Це важливо! Вносити добрива на цьому етапі можна за допомогою двох способів: локального та розкидного. Локальний підвищує продуктивність рослини, так як гранули вносяться безпосередньо в зону розміщення кореневої системи, і він є більш економним, ніж розкидний. Якщо ви застосовуєте розкидний спосіб, важливо слідкувати за рівномірністю розподілення добрив, оскільки від цього залежить

Припосівне удобрення

Припосівне внесення добрив покликане покращити кореневе живлення рослини у період проростання насіння та на початкових етапах росту та розвитку до утворення повноцінної кореневої системи. Перерахуємо основні переваги припосівного внесення:

  • Сприяє формуванню міцної, розвиненої кореневої системи у стислі терміни.
  • Забезпечує ефективне використання рослиною власних ресурсів для розвитку та росту.
  • Підвищує стійкість до тривалої посухи, затяжних дощів, різких перепадів температури, грибкових та бактеріальних захворювань.

В цей строк добрива вносять паралельно з посівом культури. Вони розчиняються у ґрунтовому розчині та дисоціюють на іони. Чим більше земля насичується цими іонами, тим інтенсивніше у рослину поступають поживні речовини.

Обов’язково візьміть до уваги! Ні в якому разі не можна допускати, щоб посівмат контактував з гранулами добрив. Слід вносити добрива глибше на 5 см та трохи вбік від рядка, оскільки молоді рослини на етапі проростання дуже чутливі до підвищеної концентрації солей.

Післяпосівне удобрення (позакореневе підживлення)

Підживлення проводиться під час вегетаційного періоду та має на меті підвищення якості сільськогосподарської продукції. Воно доповнює та покращує дію основного внесення добрив. Основні види підживлення:

  • кореневе;
  • позакореневе;
  • фертигація;
  • гідропоніка.

Кореневе підживлення можна здійснювати поверхнево, або вносити поживні речовини безпосередньо у ґрунт. У такому разі елементи живлення засвоюються безпосередньо кореневою системою. Найбільш ефективний цей тип підживлення на дерново-підзолистих та супіщаних ґрунтах.

Хорошого результату допомагає досягти кореневе підживлення озимих азотом.

Позакореневе підживлення виконується поверхнево: поживні речовини засвоюються листям і стеблами рослин. Найдоцільніше вносити таким чином мікроелементи. Фергитацією називають застосування добрив у рідкій формі одночасно з поливом. Так поживні елементи добре поглинаються наземною частиною та корінням рослин. А метод гідропоніки дозволяє повністю механізувати процес вирощування культури.

Потреби рослин в поживних речовинах

Кожна культура потребує добрив, адже вони стимулюють її правильний розвиток та забезпечують отримання гарного врожаю. Слабкі пагони, відсутність цвітіння, пожовтіння листя, розтріскування плодів, поширення інфекційних хвороб – наслідки нестачі поживних речовин мінерального та органічного походження.

Азот

У період інтенсивного розвитку листя та пагонів, культура потребує азотного живлення. Потреби в азоті у культурних рослин різні. Наприклад, бобові потребують його у меншій кількості, оскільки самі використовуються для сидерації та здатні засвоювати атфосферний азот завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями. А ось при вирощуванні соняшнику та кукурудзи внесення азотних добрив є просто необхідним, оскільки ці культури мають значиний винос даного елемента з ґрунту врожаєм.

Азот в добривах має декілька форм:

  • амідну, яка має пролонговану дію та стає доступною для культури через півтора місяці з грунту, а також є найкращим варіантом при внесенні “по листу”;
  • амонійну – підходить для закладання у ґрунт;
  • нітратну – рослини одразу ж починають нею живитися.

Калій

Особливо необхідний культурним рослинам під час цвітіння та формування зав’язі. Він міститься не тільки у мінеральних добривах, а й в органіці – гної, зеленій масі, компості. Калійні добрива краще всього вносити одразу після збору врожаю. Обов’язково застосовувати калій у випадках, коли:

  • спостерігається дефіцит даної речовини;
  • добрива навесні не вносилися;
  • плоди погано формуються та не можуть повноцінно дозріти.

Фосфор

Фосфор випускається у декількох формах: суперфосфати, фосфоритне борошно, подвійні суперфосфати. Він відповідає за формування кореневої системи, тож рослини потребують його під час перших фаз росту. Якщо цього мінералу не вистачає, погіршуються поживні характеристики культури. Також значно сповільнюється ріст листя та стебла. Але й підвищене дозування фосфору небезпечне: рослина передчасно розвивається, плоди швидше дозрівають, що негативно впливає на врожайність.

Внесення мінеральних добрив

Обираючи мінеральні добрива, важливо врахувати рухливість поживних речовин у ґрунті та збалансованість добрива. Часто вміст одних елементів впливає на вміст інших, наприклад, велика кількість фосфору вказує на нестачу цинку.

Інші важливі моменти, які не можна ігнорувати:

  • Попередня врожайність. Якщо вона була високою, то поле виснажилося і треба обов’язково поповнити дефіцит втрачених елементів.
  • Стан культури. Обираючи добриво, обов’язково оцініть посіви: це допоможе зрозуміти, якого елементу бракує.
  • Стан поля. Слідкуйте за ґрунтом, щоб попередити його виснаження та зниження врожайності.

Норми внесення добрив встановлюються, виходячи з потреб кожної культури, погодних умов, специфічних характеристик поля.

Щоб міндобрива спрацювали, слід пам’ятати, що:

  • не можна перевищувати рекомендованого дозування;
  • рослини, які дуже розрослися та зімкнули ряди, краще за все підживлювати позакореневим способом;
  • для пом’якшення концентрованих добрив перед застосуванням їх можна розбавляти водою.

І не забувайте, що зберігати препарати краще у вакуумних упаковках, а якщо вони залежалися – подрібнити їх, використовуючи сито.

Внесення органічних добрив

Органічні добрива можуть мати рослинне, тваринне та змішане походження різного ступеню розкладеності. У них міститься широкий діапазон поживних речовин. Найбільшою популярністю користуються:

  • Гній. Суміш твердих та рідких екскрементів різних тварин, комплексно впливає на стан поля, збільшує запаси рухливих поживних елементів.
  • Пташиний послід. Може перебувати у рідкій, напіврідкій та сухій формі, швидко діє. Надзвичайно багатий фосфором, азотом, калієм.
  • Торф. Рослинна маса, яка розклалася та містить фосфор і азот.
  • Компост. Однорідна, розсипчаста маса з високою вологістю, котра має змішане походження та покращує характеристики поля.
  • Кісткове та рибне борошно. Чудово доповнює компост, збагачує родючий шар землі.

Зверніть увагу, що придбати якісні добрива від кращих виробників ви можете у нашому інтернет-магазині. Запрошуємо за покупками уже сьогодні!