Валокордин ® (Valocordin ® ) ATC-классификация

Фармакодинамика. Валокордин — комбинированный препарат, содержащий фенобарбитал и этилбромизовалерианат (этиловый эфир α-бромизовалериановой кислоты). В зависимости от дозы оба эти вещества оказывают седативное, гипнотическое действие, а в высоких дозах — наркотическое действие. Как и другие производные барбитуровой кислоты, фенобарбитал угнетает ингибиторную систему ретикулярной формации. Этилбромизовалерианат оказывает как спазмолитическое, так и седативное действие. При концентрации, которая содержится в Валокордине, этилбромизовалерианат действует как синергист фенобарбитала (быстрое проявление эффекта).
Фармакокинетика. Фенобарбитал всасывается быстро (непосредственно в желудке). Около 35% связывается с белками плазмы крови, часть, которая не связана с белками, фильтруется в почках. Реабсорбция происходит при низком уровне pH. Обратная диффузия не происходит благодаря щелочности мочи. Около 30% фенобарбитала выводится в неизмененном виде с мочой, и только небольшая его часть окисляется в печени. При длительном применении возникает накопление активного вещества в плазме крови, а также индукция ферментов печени. В результате этой индукции ускоряется процесс окисления фенобарбитала и других лекарственных средств.
Бром из этилбромизовалерианата выделяется очень медленно из организма. Если препарат применяется в течение длительного времени — возникает его накопление в ЦНС, что приводит к хронической интоксикации бромом.

Показания Валокордин

функциональные расстройства сердечно-сосудистой системы; неврозы, сопровождающиеся повышенной раздражительностью и чувством страха; психосоматически обусловленная тревожность; состояния возбуждения с выраженными вегетативными проявлениями; нарушение засыпания.

Применение Валокордин

назначают взрослым. Применяют внутрь во время еды с небольшим количеством жидкости. Обычная доза — 15–20 капель 3 раза в сутки, при бессоннице можно повысить до 30 капель. Продолжительность приема препарата определяет врач.

Противопоказания

повышенная чувствительность к активным веществам или к любому другому компоненту препарата, острая печеночная порфирия, тяжелые нарушения функции печени и почек, сахарный диабет, депрессия, миастения. Лекарственные средства, содержащие фенобарбитал, противопоказаны при алкоголизме, медикаментозной и наркотической зависимости (в том числе в анамнезе), при респираторных заболеваниях с одышкой, обструктивным синдромом, выраженной артериальной гипотензией, при остром инфаркте миокарда, при депрессивных расстройствах со склонностью больного к суицидальному поведению.

Побочные эффекты

Со стороны нервной системы: астения, слабость, нарушение координации движений, нистагм, атаксия, галлюцинации, парадоксальное возбуждение, бессонница (у пациентов пожилого возраста), снижение концентрации внимания, утомляемость, заторможенность реакций, головная боль, когнитивные нарушения. В отдельных случаях может отмечаться сонливость и легкое головокружение, спутанность сознания.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: при длительном применении средств, содержащих фенобарбитал, существует риск нарушения остеогенеза и развития рахита. Сообщалось о снижении минеральной плотности костной ткани, остеопении, остеопорозе и переломах у пациентов, получающих длительную терапию фенобарбиталом. Механизм, с помощью которого фенобарбитал влияет на метаболизм костной ткани, не установлен.
Со стороны пищеварительного тракта: тошнота, рвота, запор, тяжесть в эпигастральной области, при длительном применении — нарушение функции печени.
Со стороны органов кроветворения: агранулоцитоз, мегалобластная анемия, тромбоцитопения, анемия.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение АД, брадикардия.
Очень редко: аллергические реакции, в том числе ангионевротический отек, затрудненное дыхание, отек лица, сыпь, зуд.
Тяжелые кожные побочные реакции, которые были зарегистрированы при применении фенобарбитала: синдром Стивенса — Джонсона и токсический эпидермальный некролиз, крапивница, синдром Лайелла, ринит, конъюнктивит, акне, пурпура, слезотечение.

Особые указания

опасные для жизни кожные реакции при синдроме Стивенса — Джонсона и токсический эпидермальный некролиз были зарегистрированы при применении фенобарбитала.
Пациентов нужно предупредить о признаках и симптомах и внимательно следить за кожными реакциями. Наиболее высокий риск развития синдрома Стивенса — Джонсона или токсического эпидермального некролиза отмечают в течение первых недель лечения.
Если возникают симптомы синдрома Стивенса — Джонсона или токсического эпидермального некролиза (например прогрессирующая кожная сыпь, часто — с пузырями и повреждения слизистых оболочек), то лечение следует прекратить.
Наилучшие результаты при лечении синдрома Стивенса — Джонсона или токсического эпидермального некролиза отмечали в случае ранней диагностики и немедленного прекращения применения любого препарата с подозрением на возникновении данных симптомов.
Если при применении Валокордина у пациента развился синдром Стивенса — Джонсона или токсический эпидермальный некролиз, в дальнейшем применять препарат у этих пациентов не следует.
В случае, если боль в области сердца не проходит после приема препарата, необходимо обратиться к врачу для исключения острого коронарного синдрома. С осторожностью назначают при гиперкинезе, гипертиреозе, гипофункции надпочечников, некомпенсированной сердечной недостаточности, тяжелом течении артериальной гипотензии и постоянной боли, острой интоксикации лекарственными средствами.
Валокордин содержит 55 об.% этанола.
Не рекомендуется длительное применение Валокордина из-за опасности возникновения лекарственной зависимости, возможного накопления брома в организме и развития отравления бромом.
Дети. Опыт применения препарата у детей отсутствует.
Период беременности и кормления грудью. В период беременности и кормления грудью прием препарата противопоказан.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. Валокордин снижает скорость реакции. Пациентам, принимающим Валокордин, следует воздержаться от потенциально опасных видов деятельности, которые требуют повышенного внимания и скорости психомоторных реакций.

Взаимодействия

при применении препарата с другими лекарственными средствами, угнетающими ЦНС, возможно взаимное усиление действия (седативно-снотворного эффекта), что может сопровождаться угнетением дыхания. Алкоголь усиливает действие препарата и может повышать его токсичность.
Лекарственные средства, содержащие вальпроевую кислоту, усиливают действие барбитуратов.
Фенобарбитал индуцирует ферменты печени и, соответственно, может ускорять метаболизм некоторых лекарственных средств, которые метаболизируются ферментами печени (например производных кумарина, антибиотиков и сульфаниламидов). Фенобарбитал усиливает действие анальгетиков, анестетиков, средств для наркоза, нейролептиков, транквилизаторов; снижает действие парацетамола, непрямых антикоагулянтов, метронидазола, трициклических антидепрессантов, салицилатов, дигитоксина.
Возможное влияние на концентрацию в крови фенитоина, а также карбамазепина и клоназепама. Ингибиторы МАО пролонгируют эффект фенобарбитала. Рифампицин может снижать эффект фенобарбитала. При применении с препаратами золота повышается риск поражения почек. При длительном одновременном применении с НПВП сущесвует риск образования язвы желудка и кровотечения. Одновременное применение препаратов, содержащих фенобарбитал, с зидовудином повышает токсичность обоих препаратов. Нежелательно взаимодействие Валокордина (содержит фенобарбитал) с ламотригином, тиреоидными гормонами, доксициклином, хлорамфениколом, противогрибковыми препаратами (группа азолов), гризеофульвином, ГКС, пероральными контрацептивами из-за возможного ослабления действия указанных лекарственных средств.
Повышает токсичность метотрексата.

Передозировка

Симтомы. Острые (от легких до среднетяжелых) отравления барбитуратами : головокружение, усталость, глубокий сон, от которого пациента невозможно пробудить.
Могут отмечаться реакции гиперчувствительности: ангионевротический отек, крапивница, зуд, сыпь.
Острое тяжелое отравление: глубокая кома, сопровождающаяся гипоксией тканей, поверхностное дыхание, сначала ускоренное, а затем замедленное, усиленное сердцебиение, аритмия, гипотония, брадикардия, сосудистый коллапс, снижение или потеря рефлексов, нистагм, головная боль, тошнота, слабость, нарушение сердечной деятельности, снижение температуры тела, снижение ЧСС, уменьшение диуреза.
При неоказании своевременной медицинской помощи возможен летальный исход в результате сосудистой недостаточности, дыхательного паралича или отека легких.
Длительный прием препаратов, содержащих бром, может привести к отравлению бромом, которое характеризуется такими симптомами: спутанность сознания, атаксия, апатия, депрессивное настроение, конъюнктивит, простуда, акне или пурпура.
Лечение. Случаи острого отравления Валокордином следует лечить так, как и отравления другими снотворными средствами и барбитуратами в зависимости от тяжести симптомов отравления. Пациента необходимо госпитализировать в отделение интенсивной терапии. Дыхание и кровообращение требуют стабилизации. Дыхательная недостаточность требует проведения искусственного дыхания, шок купируют введением плазмы и плазмозаменителей. В случае, если прошло много времени после приема препарата, необходимо промыть желудок (в желудок вводят 10 г порошка активированного угля и сульфата натрия). С целью быстрого выведения барбитурата из организма можно проводить форсированный диурез щелочами, а также гемодиализ и/или гемоперфузию.
Лечение отравлений бромом: выведение ионов брома из организма можно ускорить введением значительного количества р–ра столовой соли с одновременным введением салуретических средств.
При возникновении реакций гиперчувствительности назначить десенсибилизирующие препараты.

Условия хранения

в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.

Актуальная информация

Валокордин — комбинированный препарат с преимущественно седативным действием. Также он обладает некоторым снотворным и спазмолитическим эффектом. Его терапевтический эффект объясняется синергическим действием компонентов, входящих в его состав. Валокордин — препарат, известный еще с 50-х годов ХХ столетия, когда он начал выпускаться и применяться в Германии при лечении функциональных и психосоматических заболеваний сердечно-сосудистой системы (Koll J.F., Louis A., 1957), у больных с неврозами, невротическими расстройствами, повышенной тревожностью, возбуждением, сопровождающимся выраженными вегетативными реакциями, чувством страха и повышенной раздражительностью (Marshall W., 1956). На территории СССР Валокордин появился в 1963 г. и вскоре завоевал популярность. Несмотря на успехи фармацевтической промышленности и отсутствие доказательной базы об его эффективности и безопасности, препарат достаточно распространен.

Терапевтические эффекты действующих веществ препарата Валокордин

Фенобарбитал
Согласно АТС-классификации относится к противоэпилептическим лекарственным средствам из группы барбитуратов. Ранее фенобарбитал широко применялся для лечения неврозов, бессонницы и с целью облегчения тревожных состояний (Rickels K., Downing R.W., 1974). Барбитураты, в частности фенобарбитал, имеют широкий спектр клинического применения, однако на сегодня чаще всего применяется в качестве противосудорожной терапии (Suddock J.T., Cain M.D. 2018 ). Фенобарбитал также рекомендуется для лечения эпилептического статуса (Falco-Walter J.J., Bleck T., 2016). В результате исследования, проведенного в Китае, было установлено, что внутривенное применение фенобарбитала демонстрирует лучший клинический результат в лечении эпилептического статуса, чем применение вальпроевой кислоты (Su Y. еt al., 2016). Несмотря на это, его широкое применение ограничивается побочными эффектами (Hocker S. et al., 2018). Фенобарбитал благодаря своим противосудорожным и седативным свойствам также применяется в терапии алкогольного синдрома отмены наряду с бензодиазепинами (Oks M. еt al., 2018). Но все же в случае синдрома алкогольной абстиненции он не является препаратом выбора, так как согласно многочисленным исследованиям бензодиазепины в этом случае демонстрируют лучшую эффективность при меньшем количестве побочных эффектов (Hammond D.A. et al., 2017). Фенобарбитал может быть применен для терапии бессонницы, но известно, что применение данного препарата в качестве снотворного лекарственного средства вызывает зависимость (Gupta R.N., 1985). Фенобарбитал снижает черепно-мозговое давление. Однако этот препарат может вызывать гипотензию, неблагоприятно влияя на снабжение головного мозга кислородом, поэтому он противопоказан при лечении черепно-мозговых травм. В этом случае возникающая гипоксия головного мозга нивелирует любую клиническую пользу фенобарбитала (Roberts I., Sydenham E., 2012).
Механизм действия фенобарбитала связан с увеличением в рецепторах ГАМК количества открытых ионных хлоридных каналов (увеличивается отток ионов хлора), это приводит к повышению чувствительности данных рецепторов к ГАМК. Таким образом, фенобарбитал оказывает неселективный угнетающий эффект на ЦНС. Он гиперполяризирует клеточную мембрану, тем самым повышая порог для возникновения потенциала действия. Этот механизм объясняет его противосудорожный эффект (Suddock J.T., Cain M.D., 2018).
Фенобарбитал — гидрофильный, его метаболизм происходит в печени. Выделяется преимущественно почками (Suddock J.T., Cain M.D., 2018). Фенобарбитал индуцирует цитохром Р450, это необходимо учитывать при сочетанном назначении с оральными контрацептивами. Фенобарбитал за счет индукции цитохрома Р450 ускоряет метаболизм эстрогенов и прогестинов, а значит, ослабляет эффект пероральных противозачаточных средств, что может привести к возникновению нежелательной беременности (Sabers A., 2008). В исследованиях было доказано, что фенобарбитал снижает уровень стероидов и теофиллина через систему метаболизма цитохрома Р450 (Sayer W.J., 1975). Таким образом, больные, получающие комбинированное пероральное лечение в связи с патологией легких, могут ощутить неэффективность терапии легочного заболевания, связанную с субтерапевтическим уровнем теофиллина и/или кортикостероидов в крови. Пациенты должны обязательно быть проинформированы о потенциальных рисках приема Валокордина до начала проведения терапии.
Этилбромизовалерианат
Это действующее вещество препарата Валокордин действует как синергист фенобарбитала. Он оказывает седативное действие, некоторое снотворное в основном за счет общего снижения возбудимости и тревожности (Носаль М.А., Носаль И.М., 1960). Также этилбромизовалерианат проявляет спазмолитический эффект (Пастушенков Л.В., 1989).
Масло мяты перечной
Масло мяты перечной как вспомогательное вещество, входящее в состав препарата Валокордин , обладает мягким сосудорасширяющим свойством. Также оно оказывает седативное и спазмолитическое действие. Кроме того, в народной медицине применяется в качестве желчегонного и противорвотного средства, снижает вероятность возникновения тошноты и повышенную кислотность желудочного сока (Носаль М.А., Носаль И.М., 1960).
Масло хмеля
Обладает успокаивающим, седативным, противосудорожным, обезболивающим и спазмолитическим свойствами (Пастушенков Л.В. и соавт., 1990). В фитотерапии оно применяется не только как мягкое успокаивающее средство, но и для лечения бессонницы, воспалительных заболеваний желудка, желчного пузыря и печени (Носаль М.А., Носаль И.М., 1960), а местно — для уменьшения выраженности зуда и боли при заболеваниях кожи.
Масло мяты перечной и масло хмеля в препарате Валокордин содержатся в небольших концентрациях и не являются компонентами, преимущественно определяющими его терапевтическое действие.

Побочные эффекты и возможные осложнения

Побочные эффекты и осложнения при приеме Валокордина чаще возникают при бесконтрольном применении, превышении дозы, длительности приема и/или самолечении.
Наиболее распространенные побочные эффекты — нарушение координации движений, сонливость, потеря аппетита, депрессивное настроение, раздражительность, боль в костях, суставах и мышцах, реже — поражение печени, нарушение дыхания и кома. Описаны как случаи возникновения синдрома Стивена — Джонсона при приеме фенобарбитала, так и фиксированной полиморфной буллезной эритемы при приеме Валокордина (Savcak V.I., 1987).
Особенно подвержены проявлению побочных эффектов больные пожилого возраста. Существует информация о лечении 61 больного пожилого и старческого возраста в связи с отравлением фенобарбиталом, входящим в состав Валокордина . Было установлено, что острое отравление фенобарбиталом у пациентов пожилого и старческого возраста чаще сопровождается развитием осложнений со стороны ЦНС, дыхательной (пневмонии) и сердечно-сосудистой системы, чем у более молодых пациентов. Также у таких пациентов чаще отмечаются более тяжелое клиническое течение и более высокий риск развития неблагоприятного исхода, отравления (Livanov G.A. et al., 2018).
Риск возникновения осложнений у пациентов с ХОБЛ также выше (Suddock J.T., Cain M.D., 2018).
Во время приема барбитуратов и комбинированных препаратов, содержащих вещества этой группы, употреблять алкоголь строго запрещено. Это связано с тем, что существует возможность угнетения дыхательного центра. Алкоголь усиливает угнетающее действие фенобарбитала на ЦНС. Валокордин не рекомендуется применять больным с хроническим алкоголизмом или наркоманией.
Также необходимо предупреждать больных, принимающих Валокордин , о возможном снижении скорости реакций и нарушении координации. Это особенно важно при вождении транспортных средств или работе с другими механизмами.
Не рекомендуется применять Валокордин больным с депрессией, так как фенобарбитал может усиливать ее проявления.
При бесконтрольном приеме препарата, значительном превышении дозы возможно развитие токсического действия фенобарбитала.
К его симптомам относятся когнитивные нарушения, головокружение, мышечная слабость, полидипсия, олигурия, гипотермия (снижение температуры тела), мидриаз, тошнота, рвота, брадикардия, угнетение дыхания. Выраженность данных симптомов может значительно варьировать (Suddock J.T., Cain M.D., 2018).
Возможны развитие комы и летальный исход вследствие выраженного угнетения дыхания и гипотензии.
Валокордин при длительном применении за счет содержания фенобарбитала способствует прогрессированию остеопороза. Необходимо соблюдать осторожность и не назначать длительно Валокордин больным с остеопорозом.
При длительном приеме препарата в высоких дозах возможно привыкание, а также развитие синдрома отмены при прекращении приема данного препарата.
В связи с этим в некоторых странах, например, в США, ОАЭ и Эстонии, Валокордин как содержащий фенобарбитал препарат включен в список препаратов, запрещенных к ввозу на территорию страны.
В случае передозировки — лечение симптоматическое. Терапия зависит от симптомов и степени их выраженности, может включать респираторную поддержку (интубацию и ИВЛ), коррекцию брадикардии и гипотензии (назначение вазопрессоров, коллоидных и кристаллоидных растворов внутривенно для восстановления объема жидкости), форсированный диурез или гемодиализ (Palmer B.F., 2000).

Выводы

Валокордин — препарат с более чем полувековой историей. Сегодня он тоже применяется как седативное лекарственное средство, для облегчения кардиалгий, бессонницы, возбуждения, беспокойства и тревожности. Однако следует информировать больных о возможности возникновения серьезных побочных эффектов при злоупотреблении данным препаратом. Поэтому необходимо помнить, что в состав препарата входит фенобарбитал, который обладает широким спектром нежелательных побочных эффектов, также возможно развитие привыкания, возникновение синдрома отмены, токсических поражений и даже острого отравления фенобарбиталом при передозировке Валокордина . Пациенты должны быть предупреждены о возможных лекарственных взаимодействиях, так как фенобарбитал способен снижать терапевтический эффект многих препаратов, среди которых — непрямые антикоагулянты и некоторые антибиотики и противогрибковые препараты. Женщины репродуктивного возраста, применяющие оральные контрацептивы, должны быть предупреждены об ослаблении их эффекта при сочетанном применении с данным препаратом. Также необходимо помнить, что во время применения Валокордина употребление алкоголя категорически запрещено в связи с усилением токсических эффектов фенобарбитала и угнетения ЦНС. Не рекомендуется применять препарат сочетанно с другими седативными препаратами, транквилизаторами и нейролептиками из-за их синергического угнетающего эффекта на ЦНС. Не применять препарат в период беременности и кормления грудью. В случае соблюдения всех рекомендаций, назначенной дозы и режима приема Валокордин , как правило, хорошо переносится.

Валокордин – склад, інструкція із застосування, показання, побічні ефекти, аналоги і ціна

Валокордин відноситься до категорії лікарських засобів, які мають седативний ефект. Цей психолептиків також здатний надавати судинорозширювальну, спазмолітичну дію. Саме такий широкий спектр дії і зробив препарат відомим і затребуваним.

Його використовують не тільки для лікування наявних захворювань, але і включають до складу профілактичної терапії. Численні дослідження показали, що засіб дійсно здатне перешкодити розвитку багатьох захворювань. Більш того, Валокордин вважається безпечним засобом, яке не здатне стати причиною погіршення стану пацієнта. Розберемо більш докладно, від чого дійсно допомагає Валокордин і як його приймати.

склад

• етиловий ефір або етілбромізовалеріанат. Ця речовина має седативний ефект, легким снодійним дією, знімає спазм;
• фенобарбітал – пригнічує активність центральної нервової системи, завдяки чому вдається зняти емоційну напругу.

Серед допоміжних компонентів масло хмелю і м’яти, етанол, очищена вода.

Валокордин в краплях являє собою прозору рідину, що має вираженим запахом.

Важливо! До складу засобу в обмежених кількостях входять психотропні речовини. З огляду на це, ліки слід застосовувати тільки за призначенням лікаря.

Ціна Валокордину

Купити Валокордин можна в аптеках і інтернет-магазинах. Вартість препарату залежить від обсягу і рівня торговельної націнки. Зразкові ціни на ліки виробництва німецької компанії Кревель Мойзельбах і його аналоги по Києві складуть:

дія препарату

Застосування Валокордину дозволяє домогтися відразу кількох цілей, завдяки комбінованому складу медикаментозного засобу. Фенобарбітал використовують для розширення судин, усунення нервового напруження. За умови правильного дозування краплі надають легкий снодійний ефект, сприяють швидкому засипанню і спокійному сну.

Етилбромізовалеріанат регулює стан центральної нервової системи, допомагає людині подолати напади паніки, тривоги, страху, сприяє зняттю надмірної емоційної збудливості.

Масло м’яти підсилює терапевтичний ефект вищеописаних компонентів, надає легкий спазмолітичний, знеболюючий ефект.

Особливості вживання препарату «Валокордин-Доксиламін»

Останнім часом досить популярним став препарат «Валокордин-Доксиламін». Багато хто вважає, що це такий же препарат, як і звичайний Валокордин, дивлячись на його упаковку і зовнішній вигляд пляшки, проте це не так. Препарат має інші властивості, а також склад.

Найчастіше засіб призначається в моменти, коли людина страждає:

порушеннями сну; серцевими болями; нервовими розладами. Він м’яко діє на організм за рахунок входять до його складу етанолу, води і м’ятного масла. Саме м’ятний аромат може стати моментом, зачаровували вагітну його придбати. Крім того, в інструкції немає суворої заборони на вживання зазначеного препарату жінками, які перебувають в цікавому положенні.

І все ж, варто звернути пильну увагу на те, що в його склад входить етанол. А це, в свою чергу, вказує на те, що препарат не може бути вжито вагітною жінкою для полегшення свого стану.

Будь-які препарати седативного дії варто вживати тільки після детального вивчення інструкції, а краще – після консультації з лікарем.

Кому призначають ліки

Показання до застосування Валокордину досить великі. До них відносять:

• неврози різної етіології;
• вегетативну лабільність;
• напади стенокардії на тлі ІХС та інших серцево-судинних патологій;
• спазми в кишечнику, не обумовлені кишкової непрохідності;
• комплексне лікування надмірного газоутворення;
• початкову стадію гіпертонії. Валокордин знижує тиск при його частих підвищеннях;
• панічні атаки на тлі хвороб серця, стресів;
• головний біль у пацієнта, котра трапляється нам періодично або що носить постійний характер (мігрень);
• болю в грудині, обумовлені спазмом коронарних судин;
• зниження якості сну, безсоння;
• сильне емоційне перенапруження, спровоковане стресовими ситуаціями.

Основне показання до використання – високий тиск

При підвищеному тиску Валокордин призначають в якості допоміжної терапії. Його застосування в ролі самостійного кошти при гіпертонії 2 і 3 стадії недоцільно.

Перша допомога при симптомах інтоксикації

Заходи екстреної допомоги при інтоксикації валокордин такі.

• Промивання шлунка. Хворому треба випити не менше одного літра води, а потім штучно викликати блювоту. Такий захід буде ефективною, якщо після прийому Валокордину пройшло не більше 1 години.
• Вживання сорбенту. Це необхідно для запобігання потрапляння в кров активних компонентів з тонкого кишечника. Підійде активоване вугілля, Смекта.
• Тепле пиття прискорює виведення токсичних препаратів з крові.

Іноді промивання шлунка буває досить для того, щоб вивести препарат і не дати йому поширитися в кров. Однак коли пацієнт випив велику кількість крапель, то невідкладна допомога буде зовсім інший.

У важких випадках дезинтоксикация проводиться у відділеннях інтенсивної терапії. Невідкладні заходи в таких випадках такі:

1. Промивання шлунка зондом.
2. Профілактика розвитку важкої дихальної та серцевої недостатності.
3. Форсований діурез.
4. Інтубація трахеї.
5. При комі – ШВЛ.

При отруєннях бромом вводиться розчин натрію хлориду: він усуває його дію.

Відео: Валокордин заборонений?

Спосіб застосування та дози

Для досягнення оптимального лікувального ефекту важливо знати, як приймати Валокордин. Стандартна схема лікування – від 15 до 30 крапель засобу тричі протягом доби перед прийомом їжі. При одноразовому прийомі допускається дозування ліків в кількості 40 крапель.

Скільки крапель дають дитині? Дітям препарат призначають строго під контролем фахівця. Дозування для них зазвичай становить не більше 15 крапель.

Важливо! Точне дозування і тривалість курсу лікування повинен визначити лікар в індивідуальному порядку.

Валокордин при вагітності і годуванні грудьми

Вагітні жінки часто стикаються з безсонними ночами. Ранній термін супроводжується токсикозом, більш пізній – значним збільшенням маси тіла і об’єму живота, що змушує з великою складністю заснути. Валокордин міг би прекрасно підходити для майбутніх матусь у вирішенні проблеми зі сном, але зміст в ньому алкоголю говорить про зворотне.

Валокордин – це відмінний засіб, яке широко використовується при нервових навантаженнях, кардіалгіях, стресах. Також, препарат може добре боротися з безсонням. Валокордин протипоказаний жінкам, які виношують дитину, а також людям, що страждають на хворобу печінки і наявністю алкоголізму.

Як впливає препарат на артеріальний тиск

Часто пацієнти цікавляться: «Валокордин підвищує або знижує тиск?» Як вже було сказано, препарат має судинорозширювальний ефект. Збільшення просвіту в венах і капілярах веде до зниження артеріального тиску. Саме це дозволяє використовувати Валокордин на початкових етапах гіпертонії.

З цього випливає, що застосовувати препарат пацієнтам при низькому тиску заборонено. Навіть незначна доза ліків може спровокувати небажані наслідки, сильно знизити показники ртутного стовпа.

Користь і шкода Валокордину

Головними областями використання Валокордину є:

Порушення роботи серцево-судинної системи; Порушення сну через складність заснути; Стану збудження нервової системи, неврози.

Найчастіше Валокордин проявляє ефективність при тахікардії (прискореному серцебитті, пов’язаному з емоційним навантаженням) і кардіалгіях (болях в серці, які не можна пов’язати з ішемією серцевого м’яза). Розлад нервової системи, зайве збудження, безсоння також є приводом використовувати Валокордин.

Необхідно знати, що препарат не сприяє поліпшенню кровопостачання серцевого м’яза, відповідно, за допомогою його використання можна запобігти розвитку інфаркту міокарда. Звідси випливає, що пацієнтові, у якого є ішемічна хвороба серця і спостерігаються напади стенокардії не можна застосовувати Валокордин. Даний препарат не можна використовувати при хворобах печінки, черепно-мозкових травмах, алкоголізмі, так як в його складі є алкоголь.

Основні протипоказання

Протипоказання препарату наступні:

• гострі і хронічні патології нирок і печінки;
• не можна використовувати Валокордин при вагітності і в період годування грудьми;
• вік пацієнта до 18 років;
• особистісна непереносимість головних або допоміжних речовин кошти;
• набряк Квінке;
• судинний колапс.

Строго протипоказано ліки людям з вегето-судинною дистонією, гіпотонікам. Чи не призначають його і при інших станах, що характеризуються зниженням тиску.

У дитячому віці Валокордин заборонений

висновки

Валокордин приносить заспокоєння і має здатність знімати спазм судин. Основні діючі речовини (фенобарбітал і етиловий ефір бромизовалериановой кислоти) володіють токсичністю. Однак при виконанні приписів інструкції ризик передозування зводиться до мінімуму.

Існують такі аналоги препарату валокордин: Валордін, Валосердін, Валоферін, Корвалол, Лавокордін, Панглюферал. У деяких з них фенобарбітал замінений на діазепам.

Валокордин і його замінники погано сумісні з хорошою реакцією, тому їх не можна приймати людям професій, що вимагають постійної концентрації уваги (водіям).

У чому небезпека Валокордину

Багато пацієнтів приймають Валокордин для зниження тиску або нормалізації сну без призначення лікаря. Чи так це безпечно насправді? Препарат здатний принести організму не тільки користь, але і шкоду. Найчастіше побічні дії Валокордину обумовлені неправильним застосуванням ліки або індивідуальними особливостями пацієнта.

Потрапляючи в організм, фенобарбітал сприяє синтезу ферментів в печінці. На тлі цього інші ліки, що вживаються, що метаболізуються в печінці, не роблять належного лікувального ефекту.

Фенобарбітал, що входить до складу медикаменту, відноситься до наркотичних речовин, заборонений в деяких країнах. При чіткому дотриманні дозування цей компонент не викликає негативних наслідків. При порушенні рекомендацій лікаря або занадто тривалому прийомі кошти виникає загроза звикання, порушення функціонування ЦНС або розвиток синдрому відміни.

Крім цього, препарат здатний впливати на концентрацію уваги та пам’яті. Після його прийому заборонено водіння автотранспорту і управління потенційно небезпечними механізмами.

Серйозну загрозу для життя і здоров’я людини несе таке поєднання, як Валокордин і алкоголь. Етиловий спирт посилює наркотичну дію фенобарбіталу, тому на тлі прийому спиртних напоїв застосування Валокордину стає вкрай небезпечним.

Що таке Валокордин

За прийнятою медичною класифікацією, краплі Валокордин відносяться до заспокійливим (седативну) препаратів. Додатково він може застосовуватися як спазмолітик, тому що розслаблює гладку мускулатуру внутрішніх органів. Медикамент відрізняється комплексним складом – як активно діючих речовин заявлені фенобарбітал і етілбромізовалеріанат.

Склад і форма випуску

З доданої до кожного флакону інструкції по застосуванню можна дізнатися докладний склад Валокордину в краплях:

дія Валокордину

У малих дозах активні речовини складу виявляють седативний і снодійний ефект, в високих – мають наркотичну дію. Фенобарбітал є похідним барбітурової кислоти, пригнічує ингибиторную систему ретикулярної формації, здатний злегка знижувати тиск. Речовина всмоктується в шлунку, 35% дози зв’язується з білками плазми крові, інша частина фільтрується в нирках.

Реабсорбція фенобарбіталу відбувається при низькому рівні кислотності, а зворотний дифузія неможлива через лужності сечі. 30% речовини виділяється з сечею, частина окислюється в печінці. Тривале застосування препарату призводить до накопичення речовини в плазмі, ферменти печінки індукуються. Це призводить до прискорення процесу окислення фенобарбіталу.

Етилбромізовалеріанат має седативний і спазмолітичну властивостями, діє подібно Синергістами фенобарбіталу, тобто забезпечує швидке настання ефективності. Речовина вивільняє в організмі бор, який повільно виділяється з організму. Тривале застосування медикаменту загрожує хронічною інтоксикацією бором. Олії м’яти перцевої і хмелю надають рефлекторне, вазодилатуючу і спазмолітичну дії.

• Лікування гіпертонічного кризу в домашніх умовах
• Прискорений пульс при зниженому тиску – причини симптомів і препарати для лікування
• Що знижує тиск – найефективніші препарати, народні засоби і продукти

Показання до застосування

Головною метою використання медикаменту є усунення порушення засинання. Крім цього, показаннями до застосування препарату є:

• безсоння, серцево-судинна кардиалгия;
• синусова тахікардія, невротичні стани;
• болю в серці, ішемія серцевого м’яза;
• вегетативна лабільність, підвищена дратівливість;
• іпохондричний синдром;
• ранні стадії артеріальної гіпертензії;
• спазм мускулатури органів шлунково-кишкового тракту (кишкові, жовчні коліки);
• тривожність, обумовлена ​​психосоматичними явищами;
• розлади мозку, неврози, що супроводжуються відчуттям страху.

побічні явища

Інструкція по застосуванню засобу свідчить про можливість розвитку таких побічних дій ліків:

Також ви можете прочитати: Як пити Корвалол в краплях для заспокоєння

• закладеність носа, алергічний риніт;
• поява дратівливості, сонливості, нервозності;
• розвиток запального процесу слизової оболонки очей;
• погіршення орієнтації в просторі;
• алергічні прояви на шкірі, кропив’янка, свербіж.

При відсутності реакції на дані ознаки або при одноразовому прийомі кошти в кількості, що значно перевищує дозу, виникає передозування валокордин. Лікарі розрізняють легку, середню і важку стадію тяжкості цього стану. При легкої передозуванні пацієнт відзначає сонливість, апатію, зниження тиску. Середній ступінь супроводжується погіршенням стану, буває так, що людину важко розбудити, порушується дихання і частота серцевих ударів. Важка стадія несе загрозу летаргічного сну, стану прекоми і коми.

Важливо! При виявленні симптомів передозування необхідно вжити термінових заходів. Хворому потрібно промити шлунок, а при погіршенні стану доставити в стаціонар.

Головний біль і нездужання відносять до побічних ефектів ліків

Передозування

Симптомами гострого передозування барбітуратами є запаморочення, втома, глибокий сон (пацієнта складно розбудити), набряк обличчя, висип, свербіж. Важке отруєння проявляється тканинної гіпоксією, комою, прискореним серцебиттям, аритмією. Може статися судинний колапс, втратитися рефлекси. При відсутності лікування розвивається набряк легенів або дихальний параліч, що призводить до смерті. Тривале застосування Валокордину веде до отруєння бромом, що виявляється сплутаністю свідомості, атаксією, апатією, депресією, застудою і акне.

Лікування передозування полягає в стабілізації і нормалізації дихання, кровообігу в умовах стаціонару. Пацієнту роблять штучне дихання, шок усувають введенням плазмозамінників. Для промивання шлунка використовують активоване вугілля і сульфат натрію. Можна провести форсований діурез, гемодіаліз, гемоперфузію. Прискорює виведення брому розчин харчової солі з салуретичних засобами. При реакціях гіперчутливості показані антигістамінні препарати.

особливі вказівки

Якщо виникла необхідність використання препарату в період лактації, від грудного вигодовування слід відмовитися.

Чи не призначається Валокордин пацієнтам з алкогольною залежністю, так як містить етанол.

Засіб надає розслабляючий седативний ефект. Небезпечно вживати ліки людям, чия робота вимагає особливої ​​обережності. Це стосується водіїв, пілотів, робочих, керуючих складними механізмами.

Занадто тривалий прийом препарату може спровокувати залежність, накопичення брому в тканинах організму, токсичне отруєння.

Використання засобу вагітними

Вагітні жінки нерідко схожі на людей, які страждають від декількох патологій відразу. Через збільшення гормону прогестерону психоемоційний стан дівчини в прекрасний період вкрай нестабільно, через що нерідко трапляються емоційні зриви, різкі переходи зі сміху на плач, спалахи гніву. Крім того, на останніх термінах вагітності багато хто скаржиться на підвищену активність дитини в нічний час, а також болі в попереку, області грудини, що заважає спокійно спати.

З огляду на власний стан і те, як діє препарат на організм, вагітні нерідко уточнюють у спостерігають їх акушерів-гінекологів, чи можна валокордин при вагітності. Почувши негативну відповідь, багато хто з них засмучуються, причому абсолютно даремно. У складі препарату знаходиться такий компонент, як етанол, просто кажучи – спирт. Відомо, що його потрапляння через плаценту до плоду викликає порушення в його внутрішньоутробний розвиток, виникнення у крихти патологій різного характеру.

Ще одним компонентом препарату, категорично заборонених до вживання вагітними, є фенобарбітал. Він сприяє збільшенню ризику виникнення сильної кровотечі після пологів, що негативно вплине на стан матері.

У тому випадку, якщо породіллі постійно призначався препарат до вагітності, її родова діяльність буде проходити в кілька інших умовах, а точніше, реанімаційних, для надання першої допомоги в разі потреби.

аналоги

Існує велика кількість препаратів, схожих за своїм складом і терапевтичній дії з даним ліками. Аналоги Валокордину можуть бути наступними:

• гомеопатичні краплі Нотта – використовуються при безсонні і надмірної збудливості центральної нервової системи. Засіб надає розслабляючу дію, нормалізує серцевий ритм;
• таблетки Кавинтон – застосовуються в якості судинорозширювальної препарату, сприяють поліпшенню постачання головного мозку киснем, допомагають утилізувати надлишок глюкози. Призначають засіб пацієнтам з порушеннями невралгічного і психічного характеру, зумовленими розладом кровообігу мозку;
• таблетки Сибазон – усувають спазм, надають розслаблюючу дію, сприяють позбавленню від судом, відновлюють серцевий ритм. Сибазон належить до ряду психотропних лікарських засобів;
• капсули Корвалкапс – призначаються для подолання зайвої нервової збудливості, нормалізації сну, зниження артеріального тиску. Серед показань до використання – безсоння, неврози, стани, що супроводжуються спазмом коронарних судин, спазми кишечника.

Валосердін – популярний аналог Валокордину

Окрему увагу слід приділити такому аналогу, як Валосердін. Часто пацієнти порівнюють ці два засоби, цікавляться, що краще і в чому відмінність цих ліків? Валосердін – це українське ліки, Валокордин – німецький препарат. За своїм терапевтичному дії обидва засоби ідентичні. Відмінність їх в склад і вартість. Валосердін містить масло материнки, Валокордин – немає. Валосердін коштує майже вдвічі дешевше, ніж німецьке засіб.

Склад валокордин і форма випуску

Медикамент на ринку існує в формі крапель для прийому всередину розведеними.

Концентрат використовувати не рекомендується через високий вміст етилового спирту і ефірного масла, вірогідні опіки слизової оболонки порожнини рота. Валокордин в таблетках не існує, тому шукати його на прилавках аптек не варто.

Склад Валокордину включає два ключові компоненти. Саме вони зумовлюють терапевтичну дію:

• Фенобарбітал. Психотропну речовину, що володіє вираженим седативним ефектом. Після заборони на продаж коштів на його основі, знайти з’єднання не так просто. Концентрація настільки мала, що для досягнення небезпечної дозування потрібно випити не один флакон препарату.
• Етілбромізовалеріент. Змішана складова. Похідне брому. Має схожу фармацевтичне дію з фенобарбіталом, підсилює його ефект.

Інші речовини самі по собі не впливають на стан серцево-судинної системи або дієвість лікарського засобу.

Вони введені до складу яких посилення вже існуючого результату або надання розчину його фізичних характеристик (в’язкості, кольору).

Серед додаткових складових:

• Вода очищена.
• Етиловий спирт. Через наявність у складі алкоголю, що не препарат не рекомендується особам, які беруть важкі психотропні засоби або страждають хронічними залежностями.
• Олії м’яти і хмелю. Через наявність таких препарат небезпечно приймати в концентрованому вигляді.

Склад множинний, складний, що позначається як на підставах для прийому і загальної ефективності, так і на кількості протипоказань, побічних явищ.

Про останні говорять рідко, тому, як медикамент вважається чи не повністю безпечним, який можна використовувати без оглядки на режим дозування. Це абсолютно хибна думка.

При безграмотному застосуванні можна спровокувати масу небезпечних небажаних явищ.

Відгуки пацієнтів

Далі в статті ви можете прочитати відгуки про валокордин. Відгуки пацієнтів переважно позитивні, носять наступний характер.

Анастасія, м Іркутськ «Я сама по собі людина нервовий і дратівливий, всіма силами намагаюся боротися з цими якостями, але іноді нерви здають. Півроку тому я зіткнулася з таким симптомом, як панічні атаки. Люди, які зустрічалися з цим, мене зрозуміють, стан просто жахливий. Справитися з цим мені допоміг Валокордин. Препарат діє швидко, буквально через 3 – 5 хвилин стає легше. Про засобі тільки позитивні враження ».

Вероніка, м Київ «Валокордин завжди стоїть у нас на аптечній полиці. Засіб приймає моя мама і бабуся. Одного разу і мені довелося прийняти його, так як сильно хвилювалася перед майбутнім співбесідою, мене трясло, навіть говорити було важко. Через 5 хвилин прийому крапель заспокоїлася, а серце перестало шалено стукати. Єдиний мінус – це те, що за кермо сісти я не ризикнула, так як читала, що ліки знижує концентрацію уваги ».

Катерина, м Уфа «Завжди брала Валокордин під час сильного хвилювання або безсоння. Це тривало до тих пір, поки я не дізналася про можливі негативні наслідки і звикання до засобу. Тепер приймаю її набагато рідше і з обережністю. Плюси – швидке дію, доступна ціна. Мінуси – різкий відштовхуючий запах, неприємний смак ».

Запобіжні заходи

Крім сказаного, потрібно дотримуватися запобіжних заходів:

• Не можна керувати транспортним засобом і займатися діяльністю, яка передбачає підвищену концентрацію уваги. Фенобарбітал викликає загальмованість.
• Категорично забороняється паралельне застосування з алкоголем. Психотропними препаратами. Перший підсилює вплив діючих компонентів. Другі дають той же результат, а крім цього і ефект від нейролептиків, антидепресантів і інших зводиться нанівець, що позначається на якості лікування.
• Засіб категорично не підходить для тривалого використання, оскільки великий ризик розвитку хронічного отруєння бромом.

Також не можна швидко скасовувати препарат. Це загрожує абстинентного синдрому. Тобто відмова від Валокордину повинен бути поступовим, без різких стрибків.

Дозування зменшують протягом декількох днів. У перспективі максимум тижні від медикаменту відмовляються повністю.

Заміна седативних лікарських засобів

У тому випадку, якщо загальний стан вагітної задовільний і її не турбує нічого, крім перепадів настрою, періодичної безсоння і незвичайних гастрономічних уподобань, краще не вживати ніяких лікарських засобів. Єдиними супутниками жінки в такий період стають вітамінно-мінеральні комплекси, необхідні для нормального розвитку дитини в утробі.

Існують певні способи, що дозволяють нормалізувати стан майбутньої породіллі в момент вагітності.

До них відносяться:

тривалі прогулянки на свіжому повітрі; хобі, наприклад, в’язання, скрап-букінг, ліплення, виготовлення декоративних елементів своїми руками; відвідування фітнесу для вагітних, аквааеробіки або йоги; відвідування курсів майбутніх мам, що дозволяє не боятися наступних пологів; прочитання корисної літератури, яка розповідає про догляд за дитиною, який тільки народився; дотримання режиму дня; організація правильного харчування; прийняття мінерально-вітамінних комплексів, до складу яких обов’язково входить магній B6, благотворно впливає на роботу нервової системи вагітної.

Ліки або отрута?

Валокордин (аналог – Корвалол) в нашій країні продається абсолютно вільно. У деяких же країнах його можна придбати виключно за рецептом лікаря. Існують країни, де такі ліки і зовсім заборонено до вживання.

Причина цього – наявність в ньому фенобарбіталу. За даними численних клінічних досліджень, цей компонент здатний викликати звикання. Поєднання ж фенобарбіталу з етанолом робить Валокордин шкідливим для здоров’я.

На думку західних лікарів, Валокордин не сприяє одужанню. У той же час він здатний викликати проблеми зі здоров’ям. Тому ввозити Валокордин в країни ЄС заборонено. Потрібно відзначити, що від цих крапель є користь і шкода, і існують стану, коли їх пити зовсім заборонено.

Незважаючи ні на що, у нас це мало не «народні ліки», до того ж стоїть зовсім недорого. Деякі батьки дають його навіть дітям (!), Що абсолютно неприпустимо.

Яке ж дію має Валокордин? Це комбінований препарат з судинорозширювальну, спазмолітичну і незначним снодійним дією. У невеликих дозах краплі мають заспокійливу дію, допомагають впоратися з порушеннями сну.

До складу крапель входить:

1. Фенобарбітал.
2. Етилбромізовалеріанат.
3. Масло хмелю.
4. Масло м’яти.
5. Ректифікований спирт.
6. Очищена вода.

Наслідки надмірного прийому

Передозування Валокордину не стається, якщо його приймати правильно, так як зазвичай препарат добре переноситься хворими. Однак, як уже зазначалося, основним токсичним компонентом Валокордину є фенобарбітал. Існують протипоказання до застосування такого компонента, коли навіть невеликі його кількості можуть завдати величезної шкоди.

Головна ж небезпека фенобарбіталу в тому, що він здатний швидко викликати звикання. Це означає, що людині потрібно постійно підвищувати дозу. Цікаво, що в деяких країнах великі дози цього компонента використовують в якості отрути при страти.

У важких випадках отруєння характеризується такими симптомами:

1. Різке порушення дихальної функції.
2. Різке посилення частоти скорочень серця.
3. Падіння артеріального тиску.
4. Недостатність судин.
5. Глибока кома.
6. Виражене кисневе голодування тканин.

Нерідко відзначаються мимовільні рухи, подібні до судом. Якщо не вжити термінових заходів, то можливе настання летального результату через набряк легенів або паралічу дихального центру.

Передозування легкого ступеня тяжкості характеризується такими симптомами:

• підвищена втома і сонливість;
• міцний сон;
• запаморочення;
• порушення координації рухів.

Тривале вживання великих кількостей цього препарату може викликати такі явища в організмі:

1. Сплутаність свідомості.
2. Депресія або апатія.
3. Поява вугрової висипки на обличчі та інших частинах тіла.
4. Риніт.
5. Кон’юнктивіт.

Менш тяжкі наслідки отруєння – погіршення пам’яті, пневмонія, порушення ходи, сильна депресія.

Яка ж смертельна доза такого препарату для людини? Разовий прийом половини флакона (а це 10 мілілітрів) здатне викликати у людини важкі зміни, що призводять до летального результату. Отруїтися можна і меншими дозами Валокордину, якщо приймати седативні препарати, алкоголь.

Відгуки лікарів про валокордин

Добре підходить для «премедикації» перед прийомом до стоматолога. Препарат зарекомендував себе, як народний засіб від страху і занепокоєння. За словами пацієнтів, валокордин більш ефективний, ніж корвалол і валосердін. Можливо це пов’язано з країною-виробником. Німецький препарат – німецька якість.

Препарат містить 55 об’ємних відсотків, як етанолу так і фенобарбіталу, в зв’язку з цим не забувайте попереджати приймають його про ослаблення у них психомоторной реакції. Особливо водіїв транспортних засобів.

Володіє тільки ефектом плацебо, тому його ефективність можна сміливо прирівняти до тридцяти відсотків. Толку з препарату не багато, нічого не покращує і не лікує. Відноситься до препаратів з недоведеною клінічної ефективністю.

Не рекомендую до використання, запаху багато толку мало.

Токсична гидоту, що отруює печінку і мозок при тривалому застосуванні.

Давно б пора зняти цю погань з виробництва, але раз купують, хто ж це зробить? Валокордин – позавчорашній день медицини, до того ж небезпечний препарат при тривалому застосуванні. Однак багато людей відчувають до нього любов не меншу, ніж коти до валеріани. Ну, мабуть, можна рекомендувати його одноразове застосування в повноцінної дозі не менше 30-40 крапель, щоб «заспокоїтися» в стресовій ситуації, якщо під рукою більше нічого немає. І то невідомо, що тут грає більшу роль – віра в валокордин або його реальна дія. Зрозуміло, ніяких повноцінних клінічних випробувань валокордина ніхто не проводив.

Ефективне швидкодопомогових засіб.

Виключно для симптоматичного лікування.

При лікуванні синдрому панічних атак у пацієнтів, що приймали раніше барбітуратсодержащіе препарати, час терапії до настання повної ремісії значно збільшується, еквіваленти панічних атак присутні набагато довше.

Від чого допомагає: показання до застосування

Як седативного і судинорозширювальний засіб краплі можуть бути використані в наступних ситуаціях:

• при безсонні (порушення процесу нормального засипання; препарат знімає напругу з нервової системи, приводячи організм в стан готовності до відпочинку, що і допомагає спокійно заснути);
• болю, локалізовані в області серця, але не пов’язані з пошкодженням самого органу і його судин;
• лабільність нервової системи – патологія, яка супроводжується підвищеною дратівливістю, різкими змінами настрою у людини;
• невротичні стани, що супроводжуються підвищеною дратівливістю і нервозністю;
• синдром іпохондриках – стан підвищеного занепокоєння і страху за власне здоров’я;
• початкові стадії артеріальної гіпертензії (тобто, Валокордин може використовуватися і як засіб від тиску), а також при аритмії;
• спазмолитические властивості можуть бути корисні при спазмах в травному тракті і як місцевий засіб від зубного болю.

Чи можна давати дітям корвалол?

Корвалол – це комбінований препарат, що відноситься до групи седативних лікарських засобів, який застосовується в лікуванні різних захворювань. Крім заспокійливого ефекту, корвалол має знеболюючу та судинорозширювальну дію, нормалізує сон і знижує збудливість нервових закінчень. Багатьох батьків хвилює питання, чи дозволено давати дітям корвалол. Специфічних протипоказань до застосування ліків немає, але його призначення дітям раннього віку часто буває необґрунтованим.

Склад і механізм впливу

Краплі корвалол – це седативний лікарський препарат з м’яким дією. У складі 1 мл засобу присутні наступні речовини:

• 18,26 мг фенобарбіталу;
• 7,5 мг етилового ефіру α-бромізовалеріанової кислоти (основна діюча речовина);
• 1,42 мг олії перцевої м’яти;
• етанол (96%);
• дистильована вода.

Корвалол – це прозора рідина з сильним характерним запахом.

Дія препарату базується на властивостях всіх входять до складу компонентів. Фенобарбітал – це психотропну речовину, що впливає на центральну нервову систему. Компонент усуває збудження нервових закінчень головного мозку. Основна діюча речовина – етілбромізовалеріанат, сприяє усуненню спазмів тканини внутрішніх органів, надає заспокійливо вплив на нервову систему. Олія перцевої м’яти – має спазмолітичну і судинорозширювальну властивість. Крім цього, воно сприяє активізації жовчогінних і антисептичних механізмів, усунення метеоризму. Похідні кореневищ валеріани справляють заспокійливу дію на рецептори центральної нервової системи, а в збільшеній дозі застосовується в якості снодійного. Для зручності застосування корвалол також випускається у формі.

Показання до застосування

Препарат призначається в таких випадках:

• порушення в роботі серцево-судинної системи, викликані дисфункцією нейрогуморальної регуляції;
• неврози, підвищена збудливість, дратівливість (в комплексній терапії);
• порушення сну, підвищена тривожність;
• порушення функції симпатичної нервової системи, що провокують тахікардію;
• легкий спазм коронарних судин, артеріальна гіпертензія початковій стадії;
• збудження, викликане підвищеним тонусом вегетативної нервової системи;
• перистальтика і спазми шлунково-кишкового тракту.

Чи можна давати корвалол дітям? Препарат призначається дитині в таких випадках:

• порушення сну, неспокій, дратівливість;
• підвищена температура тіла при простудних захворюваннях, і при реакціях на щеплення;
• порушення серцевого ритму, больові відчуття в області серця;
• кишкові кольки, підвищене газоутворення.

Корвалол здатний усунути больові відчуття на нетривалий час, але не вилікувати захворювання. Що входить до складу препарату фенобарбітал, нерідко викликає психологічну і наркотичну залежність. Виписувати дітям корвалол і його дозування, визначати тривалість лікування повинен тільки лікар.

Протипоказання і передозування

Корвалол протипоказаний для дітей в наступних випадках:

• при наявності проблем з роботою нирок і печінки;
• при одночасному прийомі препаратів, що пригнічують центральну нервову систему;
• при низьких показниках артеріального тиску;
• в разі індивідуальної непереносимості компонентів препарату.

Корвалол призначається тільки за показаннями, тому що його специфічні властивості можуть нашкодити здоров’ю дитини. Тривалий і неконтрольований прийом корвалолу у дітей неприпустимий.

При передозуванні лікарського засобу можливий розвиток наступних ускладнень:

• уповільнення перистальтики кишечника, яке призводить до частих запорів;
• інтоксикація бромом, що входять до складу корвалолу (з’являється апатія і депресія, погіршення самопочуття);
• ураження слизової оболонки (кон’юнктивіт, хронічний риніт);
• геморагічний діатез;
• ураження центральної нервової системи (порушення пам’яті, мови, уваги).

Побічні ефекти

При правильно призначеної дозуванні препарату, побічні ефекти не спостерігаються. У деяких випадках можлива поява запаморочення, сонливості, апатії. При тривалому прийомі нерідко виявляється залежність від ліків. При раптовій відміні корвалолу розвивається синдром абстиненції.

Інструкція по застосуванню та дозування для дітей

Приймати засіб бажано перед їжею, розчиняючи краплі в невеликій кількості води (40-50 мл). В середньому для дорослої людини призначається по 20-40 крапель 3 рази на день. Мінімально допустимий інтервал між повторним вживанням корвалолу не повинен бути менше 4-6 годин. Корвалол в таблетках приймається по 1 шт. 3-4 рази на добу також перед прийомом їжі. У важких випадках (при нападах тахікардії) дозволяється пити 2-3 таблетки відразу. Для збільшення ефективності і підвищення всмоктуваності препарату, рекомендується залишати таблетку під язиком до повного розчинення. Тривалість лікування визначає лікуючий лікар, залежно від ступеня захворювання і загального стану пацієнта.

Необхідна дозування для дітей розраховується залежно від віку дитини. На кожен рік життя припадає одна крапля лікарського засобу. Корвалол призначається дітям тільки один раз в день. Більшість педіатрів не рекомендують корвалол дітям, молодше 12 років. Але в екстрених ситуаціях даний препарат призначається і для дітей молодшого віку.

корвалол кід

Спеціально для дітей була розроблена інша форма корвалолу – корвалол кід. В основі цього препарату присутні компоненти тільки рослинного походження. Засіб не містить токсичних хімічних речовин, повністю безпечно для дітей різного віку, і не має побічних ефектів. Корвалол кід успішно пройшов всі клінічні і наукові випробування, довівши свою ефективність і нешкідливість.

Корвалол кід відпускається в аптеках без рецепта лікаря, і призначений для дітей, старше трьох років. Головна відмінність від звичайного корвалолу – відсутність складі фенобарбіталу, небезпечного для незрілого організму. Курс лікування зазвичай становить від 14 до 30 днів. Помітні поліпшення в стані дитини проявляються вже через 10-14 днів регулярного прийому.

Дітям у віці від 3до 6 років призначається по 20 крапель препарату. Дітям, старше 6 років – не більше 40 крапель в день. Для ефективного лікування рекомендується дотримуватися правил харчування: в раціоні дитини повинні бути присутніми у великій кількості свіжі фрукти і овочі, зелень, листя салату, горіхи (особливо мигдаль і волоський горіх), сухофрукти, вівсяні пластівці. Рекомендується обмежити вживання продуктів, що містять харчові барвники і штучні ароматизатори.

У деяких ситуаціях корвалол – це незамінний препарат. Він використовується як в комплексному лікуванні захворювань серцево-судинної і нервової системи, так і в якості симптоматичного засобу для усунення больових відчуттів. Для дітей і підлітків корвалол також ефективний: при підвищеній збудливості, нервозності і порушеннях сну. Корвалол кід – зручний і безпечний засіб, розроблене спеціально для дітей. Н будь-яке призначення лікарських препаратів повинен робити тільки лікар.

Сучасний світ сповнений труднощів. Стреси, неправильне харчування, шкідливі звички, надмірна зайнятість на роботі, прискорений темп життя – все це дуже негативно впливає на організм. В першу чергу страждає серцево-судинна система. Артеріальний тиск стає тим важливим фактором, який здатний показувати наявність захворювань в організмі. Відхилення його від норми у людини може бути як тимчасової реакцією на зовнішній подразник, так і ознакою хвороби. Часто воно супроводжується головними болями і почервоніння. Існують препарати, які нормалізують тиск. У цій статті ми спробуємо з’ясувати – підвищує або знижує «валокардина» артеріальний тиск у дорослої людини.

склад

Препарат «Валокордин» складається з:

1. Діючі речовини:

• фенобарбітал (речовина, яка надає снодійну і гальмівну дію на центральну нервову систему);
• етілбромізовалеріанат (речовина, яка розслабляє мускулатуру і використовується як снодійне).

Зміни в показниках артеріального тиску в більшості випадків погіршують самопочуття

2. Додаткові речовини:

• масло м’яти (має приємний аромат і знімає стрес, надає пом’якшувальний ефект на судини);
• масло хмелю (розслабляє м’язи);
• етанол (служить консервантом і розчинником);
• вода.

«Валокордин»: знижує або підвищує тиск?

Склад «Валокордину» визначає його властивості. Більшість компонентів справляють гнітюче дію на центральну нервову систему. Це відбувається за рахунок розширення судин. І тоді кров більш вільно циркулює по всьому організму і чинить менший тиск.

Серце складається з м’язової тканини. Деякі речовини розслаблюють м’язи. За рахунок цього зменшується ритм серця, і АТ теж знижується.

Таким чином, «Валокордин» знижує тиск.

«Валокордин» при підвищеному артеріальному тиску

Причинами підвищеного артеріального тиску можуть стати різні фактори: куріння, алкоголь, малорухливий спосіб життя, велика кількість жирних кислот, екологія, стреси і т. Д.

Валокордин – препарат з комбінованим складом, який використовується при порушеннях в роботі центральної нервової системи

Головними симптомами вважаються:

• запаморочення;
• нудота;
• болю в області серця;
• підвищена пітливість;
• холодні руки (при тому що людина знаходиться в теплі);
• потемніння в очах.

Якщо скачки тиску відбуваються рідко в зв’язку з певною стресовою ситуацією, то можна прийняти «Валокордин» в невеликій дозі. Інша справа, якщо ви по життю страждаєте на цю недугу. Тоді потрібно обов’язково проконсультуватися з лікарем. Він призначить вам необхідне дозування і тривалість прийому.

Фармакологічна дія

Препарат заспокоює нервову систему, знімає емоційну напругу, розслаблює м’язи і іноді має наркотичний вплив. Велика частина речовин виводиться разом з сечею, але якщо приймати його досить довго, то активні речовини накопичуються в печінці і плазмі крові. Тоді виникає інтоксикація бромом.

Форма випуску

«Валокордин» випускають тільки у вигляді крапель. Флакон-крапельниця, який містить 20 мл ліки, випускається без рецепта. При покупці бульбашки з 50 мл в аптеках зажадають рецепт.

Комбінована структура препарату передбачає комплексну дію на центральну нервову і серцево-судинну системи

Показання до призначення

Медикамент рекомендують в боротьбі з:

• неврозами;
• порушеннями сну;
• істерією;
• підвищеним артеріальним тиском;
• підвищеним почуттям тривожності.

Протипоказання

Не можна приймати «Валокордин», якщо у людини:

• спостерігається непереносимість окремих компонентів препарату;
• хвороби нирок або печінки;
• недавно перенесена операція на нирках або печінки;
• цукровий діабет;
• наркотична залежність;
• схильність до суїциду;
• гострий інфаркт міокарда;
• респіраторні захворювання.

Також не варто вживати «Валокордин» разом з іншими лікарськими компонентами. Препарат може посилити їх дію, але вони підвищать його токсичність. Лікарі забороняють вживати ліки з алкоголем, гормонами і стероїдами.

Завдяки спазмолітичну дії Валокордин знижує тиск, розширює судини, знімає головний біль

Вагітність і годування груддю

«Валокордин» строго заборонений в період вагітності. Він може негативно вплинути на нервову систему малюка і його розвиток, розвинути алергічне реакції. Дітям він також протипоказаний.

Спосіб застосування

Доктора прописують препарат дорослим. Пити його потрібно під час їжі. При підвищеному тиску «Валокордин» потрібно розвести в рідині по 5-6 крапель. Вживати тричі на день. Якщо пацієнт страждає безсонням, дозу можна збільшити до 30 крапель в день.

Особливості

Після застосування препарату «Валокордин» необхідно дуже уважно стежити за реакцією організму. Якщо людина помічає, що болі в області серця не проходять, з’являються свербіж або висипання на шкірі, то припиніть прийом і зверніться до лікаря. Пройдіть медичне обстеження. Переконайтеся, що не відбулося інтоксикації організму бромом або інших негативних наслідків прийому. Доктор випише вам інший засіб, яке не менш ефективно впорається з підвищеним тиском. Не займайтеся самолікуванням!

Правила зберігання

Термін придатності препарату – 5 років. Його випускають в Німеччині. Зберігайте при температурі не вище 25 ° С.

Краплі можна приймати далеко не всім

Побічні дії, випадки передозування

Спостерігаються різні випадки передозування. Наслідком завжди є отруєння.

Гостре отруєння (від легкого до середньої тяжкості)

• висипання;
• свербіж;
• запаморочення;
• потемніння в очах;
• дуже глибокий сон;
• виснаження.

Фармакологічні властивості

Активна речовина препарату блокує етаноламіновие рецептори, завдяки чому виявляється його седативну і снодійну дію. Препарат скорочує час засинання, що сприяє збільшенню тривалості і підвищення якості сну. Прийом кошти не викликає змін в фазах сну. Валокардін в таблетках також виявляє і протиалергічну дію, за рахунок блокування холинорецепторов. Седативний ефект від прийому ліків дорівнює дії від вживання барбітуратів. Терапевтична дія спостерігається протягом 6-8 годин.

Причини, симптоми і лікування тахікардії

Серце – це центральний орган кровообігу, насос, що нагнітає кров в судини. Якщо м’язи організму скорочуються, це сприяє руху крові по венах проти сили тяжіння. У той час як бездіяльність (гіподинамія), навпаки, вимагає посиленої роботи серця, що є основним чинником порушень його функцій. До таких дисфункцій можна і віднести почастішання ритму серця.

Раптові напади серцебиття з наростаючим темпом, що перевищує 100 ударів в хвилину, називаються пароксизмальною тахікардією. Це небезпечний стан, який може викликати втрату свідомості і навіть стати причиною смерті.

симптоми

Прискорене серцебиття часто супроводжується порушеннями дихання, нудотою і потовиділенням. До всіх симптомів може домішуватися панічний страх.

Повторні епізоди почастішання серцебиття повинні стати сигналом тривоги і приводом для перевірки у лікаря, кардіолога або аритмолога. Важливо, щоб були виключені деякі захворювання, які загрожують раптовою зупинкою серця, наприклад:

• шлуночковатахікардія;
• дихальна недостатність;
• патології щитовидної залози.

Для цього рекомендується зробити ЕКГ, тривалий моніторинг ЕКГ, УЗД серця, здати аналізи на рівень гормонів щитовидної залози. Протягом двох тижнів поспостерігати за станом артеріального тиску і пульсу.

Причини прискореного серцебиття

Елементарний стрес або тривожні стани збільшують частоту серцевих скорочень, і це цілком природно, але якщо ситуація повторюється з дня на день, це є патологією. Тобто розвивається тахікардія – напад серцебиття, який може тривати від декількох хвилин до декількох годин.

Крім того, додатковими чинниками, що викликають часте серцебиття, можуть стати:

• порушення ендокринної системи та стан рівня гормонів щитовидної залози;
• гострі інфекційні захворювання, що супроводжуються підвищенням температури, яка майже завжди тягне почастішання серцебиття;
• зловживання стимуляторами, енергетиками, наркотичними засобами та міцними алкогольними напоями;
• вагітність у жінок;
• перевтоми, хронічні недосипання, важкі хвороби;
• вегето-судинна дистонія;
• різка фізичне навантаження без відповідної підготовки;
• підвищення або зниження артеріального тиску;
• хвороби серця – ішемія, міокардит, пороки, аритмія;
• хвороби судин – атеросклероз;
• зайва вага;
• нестача вітамінів і мікроелементів;
• втрата крові або недокрів’я;
• онкологічне захворювання.

Перша допомога при серцебитті

Що ж робити, якщо тахікардія застала вас зненацька, і поруч немає нікого, щоб допомогти. Чи треба викликати швидку?

Для того щоб не ставити собі подібних питань в момент нападу і вміти надати першу допомогу собі або кому-то ще, треба знати, як заспокоїти серцебиття.

1. Зупиніться і відпочиньте – ось перша дія, яку слід зробити, коли пульс почастішав. Ляжте або сядьте, якщо це можливо. Це повинно заспокоїти серцебиття.
2. Розкрийте вікно або кватирку, щоб забезпечити доступ кисню в кімнату і вдихайте його якомога глибше, поки напад не закінчиться.
3. Зробіть глибокий вдих і протолкніте повітря із зусиллям, немов ви тужітесь. Це один з вагусних маневрів, урежающіх частоту серцевих скорочень і впливають на парасимпатичну систему. Інший прийом активувати блукаючий нерв і заспокоїти серцебиття – за допомогою затримки дихання після вдиху і видиху. Третій варіант – натиснення пальцями на очні яблука протягом 20 секунд. Це теж допомагає зупинити прискорене серцебиття, але не підходить тим, хто страждає підвищеним очним тиском (глаукомою).
4. Спробуйте ніжно масажувати праву сонну артерію в місці з’єднання шиї з щелепою. Стимулювання вагусного нерва знижує сильне серцебиття. Рекомендується, щоб лікар сам вказав силу натиску і точку, оскільки цей прийом має строгі протипоказання для літніх людей і тих, хто страждає синдромом каротидного синуса.
5. Зануривши обличчя в ємність з крижаною водою, можна викликати рефлекс занурення, який виникає у морських ссавців. У той момент, коли вони опускаються на дно, опиняючись в найхолоднішому шарі води, сповільнюється серцебиття. Таким способом вони відновлюють роботу серця і мозку після надмірних навантажень.
6. Існують препарати, що уповільнюють серцевий ритм, наприклад, Валокордин, Корвалол, Валосердін. Приймати по інструкції, тобто від 10 до 40 крапель на 30 мл води. Вони містять фенобарбітал, натуральні екстракти заспокійливих трав і добре допомагають при серцебитті.

лікарська взаємодія

Спільне застосування Валокордину з іншими седативними ліками призводить до посилення їх ефекту.

Дія Валокордину при одночасному застосуванні:

• З транквілізаторами, нейролептиками і алкоголем – посилюється;
• З стимуляторами центральної нервової системи – послаблюється.

Крім того, медикамент послаблює дію глюкокортикостероїдів, похідних кумарину, пероральних контрацептивних засобів і гризеофульвіну.

В інструкції із застосування описано взаємодію препарату з іншими ліками. У процесі терапії потрібно враховувати наступні моменти:

1. Якщо використовувати краплі одночасно з іншими седативними медикаментами, нейролептиками і транквілізаторами, то значно посилюється дія фенобарбіталу.
2. Активний компонент здатний знизити ефективність пероральних засобів контрацепції, похідних гризеофульвина і кумарину, глюкокортикоїдів.
3. Якщо вживати нейролептики і транквілізатори зі стимуляторами ЦНС, то вплив фенобарбіталу зменшується.
4. Алкоголь може підсилити лікарський ефект Валокордину, підвищивши рівень токсичності крапель.
5. Лікарі не рекомендують пити фенобарбітал з препаратами, обмін речовин яких відбувається в печінці. Частина компонентів седативного засобу може прискорити печінковий метаболізм і збільшити концентрацію складових речовин Валокордину.

• Комбіноване застосування з іншими седативними препаратами, нейролептиками і транквілізаторами підсилює його дію. Однак при одночасному застосуванні нейролептиків і транквілізаторів з стимуляторами центральної нервової системи дію Валокордину послаблюється.
• Алкоголь значно підсилює ефект і підвищує токсичність препарату.
• Не рекомендується одночасне застосування лікарського засобу з медикаментами, що метаболізуються в печінці, так як входить до його складу фенобарбітал може прискорити метаболізм печінки і тим самим підвищити концентрацію даних медикаментів, змінивши їх терапевтичний ефект.
• Фенобарбітал послаблює ефект пероральних контрацептивів, похідних кумарину, гризеофульвіну і глюкокортикостероїдів.

Умови відпустки і ціна

Середня вартість Валокордин-Доксиламін (краплі 25 мг / мл, 20 мл) в Києві становить 240 гривень. Краплі відпускаються в аптеках без рецепта лікаря.

Термін придатності ліків становить 5 років з дня дати виробництва, яка вказана на упаковці. По закінченню цього періоду препарат не можна приймати всередину. Препарат Валокордин інструкція із застосування пропонує зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не більше 15 градусів (бажано в холодильнику).

Через скільки діє ліки

Великим плюсом крапель є те, що вони здатні принести швидке полегшення. Склад без особливих складнощів і за дуже короткий проміжок всмоктується зі шлунка і виробляє свою дію на організм. Зазвичай при прийомі на голодний шлунок ефект є вже через кілька хвилин. При індивідуальній непереносимості компонентів препарату реакція формується так само швидко, тому даючи краплі хворому вперше потрібно простежити за змінами його самопочуття.

Валосердін знижує або підвищує тиск?

Багато років намагаєтеся вилікувати гіпертонію?

Глава Інституту лікування: «Ви будете вражені, наскільки просто можна вилікувати гіпертонію приймаючи кожен день …

«Валосердін» тиск підвищує або знижує – питання, яке турбує пацієнтів з гіпертонічною хворобою. «Валосердін» – препарат, який часто призначається пацієнтам старше 50 років, він має спазмолітичну і седативну дію. Препарат знижує артеріальний тиск за рахунок зниження збудливості центральної нервової системи і розширення периферичних судин, а також зниження частоти серцевих скорочень.

Форма випуску та склад речовини

«Валосердін» при підвищеному тиску приймається всередину перорально. Він випускається у флаконах по 15, 25 і 50 мілілітрів, зроблених з помаранчевого або коричневого скла. Частина флаконів випускається у формі крапельниці для швидкого використання в разі невідкладного стану.

В одному флаконі міститься:

• фенобарбітал в кількості 2 грами;
• етілбромізовалеріанат – 2 грами;
• допоміжні речовини у вигляді: води, м’ятного масла, масла материнки і етанолу в кількості 52,8 грама.

Показання до застосування

«Валосердін» частіше використовують як седативний засіб, ніж в якості антигіпертензивного. Ефективне застосування при легкому ступені тяжкості гіпертонічної хвороби на тлі дисрегуляции симпатоадреналової системи.

Крім підвищень артеріального тиску, препарат використовують при:

• безсонні;
• порушення роботи серцево-судинної системи;
• неврозах;
• тривожних станах;
• тахікардії;
• спазмах в кишечнику, а також кольках;
• порушення вегетативної системи (з пітливістю, приливами, запамороченнями).

Анотація до препарату

«Валосердін» при тиску призначають в дозуванні 10-20 крапель за один прийом. Препарат приймається за півгодини до їди. Перед застосуванням він розчиняється у чистій кип’яченій воді (до 50 мілілітрів). «Валосердін» потрібно приймати три рази на день, а дозу згодом можна збільшити до 50 крапель, але після консультації з лікарем. У фахівця уточнюється і курс прийому препарату.

Комбінований засіб позитивно впливає на периферичні судини і м’язи. Спазмолітичну дію надає етілбромізовалеріанат. Компонент фенобарбітал знижує збудливість ЦНС, полегшує настання природного сну, знімає стреси і перенапруження.

Прийом препарату під час вагітності

Під час вагітності та лактації препарат не призначається. До його складу входять нейролептические речовини в малій кількості і етиловий спирт. Компоненти проходять через плацентарний бар’єр і потрапляють в організм плоду. Під час лактації речовини проникають в грудне молоко. Застосування «Валосердін» а при грудному вигодовуванні строго заборонено.

В якому віці можна застосовувати ці ліки

Препарат можна пити тільки після призначення лікаря. Дітям і підліткам «Валосердін» не рекомендований. Приймати препарат можна з 18 років.

Протипоказання препарату

Протипоказання «Валосердін» а базуються на дії його компонентів. Препарат не можна застосовувати в таких випадках, як:

• порушення у функціонуванні печінки і нирок через активне метаболізму препарату і змісту в ньому спирту;
• захворювання крові – порфірія;
• індивідуальна непереносимість речовин в препараті;
• діти до 18 років;
• хворі з травмами головного мозку, алкоголізмом і цирозом печінки.

Якщо у пацієнта є хоч одне з цих протипоказань, то прийом препарату категорично неможливий. Варто підібрати інший засіб для зниження артеріального тиску.

Побічна дія «валосердін»

Щоб не виникало побічних ефектів від прийому «валосердін», слід звернутися до лікаря і правильно підібрати дозування препарату. Важливо врахувати такі поради, як:

• припинення годування груддю під час прийому «валосердін»;
• тривале застосування речовини призводить до накопичення брому в організмі і отруєння цим компонентом;
• в добової дозі препарату міститься більше 3 грамів спирту, тому не варто застосовувати «Валосердін» пацієнтам, які займаються точними видами роботи або діяльністю, що вимагає концентрації.

Якщо прийом «валосердін» супроводжується неприємною симптоматикою, потрібно негайно звернутися до лікаря з подальшою відміною препарату. Правильний підбір дози виключає прояв побічних дій.

Якщо речовина не підходить пацієнту або застосовується неправильно, то виникають:

• запаморочення,
• сонливість в денний час,
• психомоторні порушення.

Отруєння бромом на тлі прийому «валосердін» супроводжується наступними ефектами:

Гіпертонія піде, і тиск буде 120 на 80, якщо включити в раціон …

Гіпертонія зникне назавжди! Ось секрет …

• апатія,
• геморагічний діатез,
• алергічний риніт,
• відчуття пригніченості,
• кон’юнктивіт,
• порушення дрібної моторики.

Передозування препаратом

Якщо пацієнт помилково застосував велику дозу ліків, то виникають важкі ускладнення на кшталт колапсу і шокового стану, що призводить до коми. Артеріальний тиск падає на тлі тахікардії, порушується ритм дихання і знижується рефлекторна діяльність організму.

У разі легкого ступеня інтоксикації слід випити активоване вугілля з розрахунку: 1 таблетка на 10 кілограм маси тіла пацієнта і викликати швидку допомогу. Перед цим можна самостійно провести процедуру промивання шлунка.

Взаємодія з іншими ліками

«Валосердін» при підвищеному тиску може застосовуватися з іншими препаратами. Необхідна консультація лікаря, щоб з’ясувати сумісність ліків і розрахувати інтервал прийому між ними.

Відомо про такі методи взаємодії, як:

• «Валосердін» потенціює седативні речовини;
• алкоголь потенціює седативний ефект і підвищує токсичність препарату;
• фенобарбітал індукує ферменти в печінці;
• прийом фенобарбіталу та нейролептиків надасть потужний седативну явище на ЦНС;
• комбінація «валосердін» з аналептиками знизить ефективність обох препаратів.

Вплив компонента «валосердін» на ферменти печінки індукує ефект таких препаратів, як:

• антибіотики,
• сульфаніламіди,
• антикоагулянти,
• глюкокортикостероїди,
• оральні контрацептиви.

аналоги препарату

Як аналогів препарату використовуються такі засоби, як: «Корвалол», «Валокордин». Вони менш ефективно діють, але ризики виникнення гіпотонії на тлі прийому набагато нижче, ніж у випадку з «валосердін».

Originally posted 2017-10-23 8:48:25.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.