Морква посівна

Daucus sativus —
дворічна трав’яниста жорстко волосиста рослина родини селерових (зонтичних). У перший рік утворює розетку листків і м’ясистий коренеплід червоно-оранжевого, жовтого або білого кольору, на другий — розетку листків, квіткові стебла й плоди. Стебло прямостояче, 30-100 см заввишки. Листки чергові, черешкові, двічі або тричі перисто розсічені, трикутні. Квітки правильні, дрібні, білі, червонуваті або жовтуваті, зібрані в складні зонтики. Плід — двосім’янка. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Моркву посівну вирощують по всій території України як овочеву та кормову рослину.

Сировина

Для медичних потреб використовують плоди (Fructus Dauci sativi), коренеплоди (Radix Dauci recens) і зрідка листя рослини (Folia Dauci sativi). Листя збирають під час цвітіння рослини і сушать у затінку на вільному повітрі. Плоди заготовляють під час повної стиглості (зрізані зонтики підсушують і обмолочують). Готову сировину зберігають у закритих коробках. Коренеплоди споживають свіжими або варять.

Хімічний склад

Коренеплоди моркви містять р-каротин (до 24 мг %) та інші каротиноїди, нікотинову (0,55-1,47 мг %), пантотенову (0,26 мг %) і фолієву кислоти та інші вітаміни (Е — 0,63 мг %, С, В1, В2, В6, біотин), флавоноїди (22-60 мг %), фосфоліпіди, лецитин, стероли, інозит (48 мг %), цукри (3,4-12,0%), пектинові речовини (0,3-0,8%), клітковину (0,7-2,0%) і макро- та мікроелементи (калій, магній, фосфор, хлор, йод, алюміній, бор, ванадій, залізо, кобальт, мідь, марганець, цинк). У насінні є жирна й ефірна олії, флавоноїди та кумарини. Із листя виділено піролідин і дауцин.

Фармакологічні властивості і використання

Коренеплоди моркви вживають не лише як продукт харчування, а й як цінний лікувальний засіб.

Як джерело каротину сиру моркву або свіжий морквяний сік призначають хворим на гіпо- й авітаміноз А (при хворій печінці і зниженій функції щитовидної залози лікування авітамінозу А малоефективне!), вагітним жінкам і матерям-годувальницям (підвищується секреція молока), людям, професія яких пов’язана з напругою зору, при інфаркті міокарду, як допоміжний лікувальний засіб при кон’юнктивітах, кератитах, блефаритах, гемералопії (куряча сліпота) і стомленні сітківки.

Як легкий проносний засіб морква використовується при хронічних запорах і геморої, як сечогінний — при хворобах нирок.

Наявністю значної кількості йоду (5 мкг/100 г сирої маси) пояснюється застосування моркви при зниженій функції щитовидної залози.

Заслуговують на увагу й повідомлення про ефективне застосування моркви при захворюваннях, пов’язаних з порушенням мінерального обміну (хронічні обмінні поліартрити, остеохондрозі, жовчнокам’яній і нирковокам’яній хворобі).

Морквяний сік з медом використовують у народній медицині при простуді, розладах травлення, статевому безсиллі (по столовій ложці кілька разів на день).

У дитячій практиці морквяний сік дають як легкий проносний, протизолотушний і глистогінний (особливо проти гостриків) засіб та засіб, що підвищує стійкість організму до простудних і шкірних захворювань, сприяє ростові й розвиткові дитини.

При загостренні виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, запальних процесах тонкого й товстого відділів кишечнику вживати моркву всередину протипоказано.

Зовнішньо як болетамуючий, протизапальний і антисептичний засіб терту моркву застосовують для гоєння ран, опіків, відморожень, золотушних і цинготних виразок та при панариції.

Свіжим соком полощуть рот при стоматитах, змащують ротову порожнину у дітей при пліснявці.

В дерматології терту сиру моркву застосовують місцево для лікування сонячного дерматиту, а в косметиці — для накладання масок при сухості шкіри обличчя.

Коренеплоди моркви використовують і як сировину для промислового виробництва каротину, олійний розчин якого застосовують у вигляді примочок, компресів, емульсій при лікуванні хронічних захворювань шкіри, гнійних ран, опіків, відморожень та уражень слизових оболонок носа та горла.

Насіння моркви використовують як засіб, що має сечогінні, холеретичні, солерозчинні, вітрогінні та проти глистяні властивості.

Сушене листя моркви заварюють як чай і п’ють при геморої.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій плодів (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настояти у термосі протягом ночі) приймають по півсклянки 5—6 разів на день до їди при нирковокам’яній хворобі й метеоризмі (пити гарячим!);

– свіжий сік приймають по 1 столовій ложці 4-5 разів на день, додаючи безпосередньо перед вживанням мед або цукор на смак (дітям дають по 1 столовій ложці 2 рази на день зранку і ввечері натщесерце як глистогінний засіб і при проносі).

ЗОВНІШНЬО — косметична маска – дві стерті морквини змішують з одним попередньо збитим білком і чайною ложкою прованської олії або молока і невеликою кількістю крохмалю, наносять одержану суміш на обличчя і через 30 хв. змивають теплою водою.

Вміст статті слугує лише інформаційним цілям і буде корисний студентам профільних навчальних закладів та лікарям.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я! Перед вживанням будь-яких лікарських засобів, консультуйтесь зі своїм лікарем.

під редакцією Гродзинського A. M. (1926-1988) академік Академії наук УРСР, доктор біологічних наук, професор

Підживлення моркви: секрети вирощування багатого врожаю

Морква — один з найпопулярніших овочів у всьому світі та є цінною культурою для українських фермерів. В Україні вирощування моркви у відкритому ґрунті завжди було популярним, адже попит на неї залишається стабільним з року в рік. Більше того, Україна є одним з найбільших виробників цього овоча в Європі. І тому у цій статті ми розповімо головні секрети вирощування моркви.

ВИРОЩУВАННЯ МОРКВИ ЯК БІЗНЕС

Комерційне вирощування моркви у відкритому ґрунті може бути вигідним та ефективним бізнесом, якщо відповідально до цього ставитися. Отож, чому варто обрати цей вид бізнесу?

● Низькі витрати. Вирощування моркви у відкритому ґрунті не вимагає значних витрат на придбання спеціального обладнання та будівництво інфраструктури.

● Висока врожайність. Морква добре росте у відкритому ґрунті, тому при правильному догляді можна отримати високі врожаї, і це дозволяє отримувати значні прибутки з продажів.

● Попит на ринку. Морква є дуже популярним овочем, що використовується для різних цілей, таких як приготування їжі, консервування, виробництво соків та інших продуктів. Це забезпечує стабільний попит на моркву на ринку та можливість продажу великої кількості урожаю.

ВИРОЩУВАННЯ МОРКВИ: ТЕХНОЛОГІЧНІ МОМЕНТИ

Яка технологія вирощування моркви і на що варто звернути увагу? Розповідаємо:

Вимоги до ґрунту

Морква потребує добре дренованих, пухких та легких ґрунтів з рівнем рН 6,0-7,0. Якщо ґрунт буде забитим та важким, коренеплоди будуть дрібні та сухі. Ґрунт має бути багатим на елементи живлення, а також вільним від бур’янів, шкідників та хвороб.

Сівозміна

Одним із ключових моментів вирощування моркви є сівозміна. Найкращі попередники для моркви: помідори, огірки, капуста, редиска, картопля, цибуля та більшість бобових культур. Не варто сіяти моркву після квасолі, салату, кропу та петрушки. Окрім того, не рекомендується сіяти моркву на одній і тій ж ділянці землі 3-4 роки.

Вибір насіння та посадка

Успіх вирощування моркви залежить від якості використовуваного насіння. Високоякісне насіння забезпечує вищу врожайність, кращу стійкість до хвороб та однорідність за розміром і формою. Існують різні сорти моркви, доступні для комерційного вирощування в Україні. Найпопулярніші з них — Нантська, Флакке, Шантене та Берлікум. Вони добре пристосовані до українських кліматичних умов і мають високу врожайність.

Насіння слід висівати на глибину 1,5-3 см, а між рослинами в ряду залишають 2,5-3,5 см з міжряддям 30-45 см. Норма висіву моркви варіюється від 1,5 до 3 кг на гектар, залежно від сорту.

Контроль шкідників та хвороб

Морква чутлива до різних шкідників і хвороб, таких як морквяна муха, озима совка, дротяники, попелиця, нематода, а також бактеріоз, фомоз, септоріоз та грибкові захворювання. Сівозміна, якісне насіння, правильна підживка для моркви та якомога менша травматизація коренеплодів можуть допомогти покращити якість врожаю.

ЧИМ ПІДЖИВИТИ МОРКВУ

Підживка моркви – обов’язковий етап для продуктивного росту та одержання здорового врожаю. При дефіциті основних елементів живлення знижується врожайність, а також погіршуються якісно-смакові показники коренеплоду.

Органічні чи мінеральні добрива під моркву?

У вегетативному періоді підкормка моркви можлива лише мінеральними добривами: від органіки овочі стають гіркими на смак та кривими за формою, а врожай гірше зберігається. Використання органічних добрив під моркву можливе лише восени: використавши перепрілий гній, ви покращите властивості ґрунту, нарощуючи гумусовий шар.

! Не використовуйте органічні добрива у період вегетації моркви

Морква найкраще росте на нейтральних ґрунтах, тому перед посівом цієї культури обов’язково зверніть увагу на кислотність ґрунту ділянки, де плануєте вирощувати моркву, адже ці коренеплоди у кислому середовищі втрачають свої смакові властивості.

Компанія «Тетра-Агро» проводить безкоштовний аудит кислотності ґрунту для своїх клієнтів. Після цього аналізу ви зможете обрати добриво, яке підійде саме під ваші посіви та найкраще збільшить врожайність.

Не можна одночасно вапнувати ґрунт та вносити мінеральні добрива. Таким чином, елементи живлення перейдуть у недоступну для поглинання рослиною форму. Проводити ці процедури варто із 3-4-тижневою перервою.

! Інтервал між внесенням міндобрив та вапнуванням – 3-4 тижні.

Найкращим варіантом підживлення моркви буде використання мінеральних добрив, адже вони містять у собі усі необхідні для рослин макро- та мікроелементи в оптимальних пропорціях.

Якщо ви виявили, що на вашій ділянці кислі ґрунти, радимо використовувати мінеральне добриво «Нітроамофоска-М». Завдяки рівню pH 8,8 добриво нейтралізує кислотність та збільшує врожайність і родючість ґрунту.

Мінеральні добрива мають низку переваг над органічними.

1. Стандартизований склад. Мінеральні добрива можуть бути точно дозовані, що дозволяє отримувати більш стабільну врожайність.

2. Мінімізація захворювань. Мінеральні добрива не містять бактерій та грибків, які можуть бути причиною захворювань рослин.

3. Відсутність бур’янів: органічні добрива можуть містити насіння бур’янів, що можуть прорости під час вирощування моркви та конкурувати з нею за ресурси. Мінеральні добрива, на відміну від органічних, не містять насіння бур’янів.

4. Міндобрива зберігають свої корисні властивості протягом тривалого часу і не піддаються розкладанню, як органічні добрива.

5. Швидка дія. Мінеральні добрива містять вже готові для використання рослинами форми поживних речовин, тоді як органічні добрива потребують часу для розкладу на корисні компоненти, які зможуть бути засвоєні рослиною.

Загалом, мінеральні добрива є більш ефективним та економним варіантом, якщо ви обрали вирощування моркви як бізнес.

ЯК ТА КОЛИ ПІДЖИВИТИ МОРКВУ?

Зазвичай мінеральні добрива під моркву вносять у кілька етапів.

Перше внесення здійснюють під час підготовки ґрунту до посіву, вносячи комплексні мінеральні добрива з підвищеним вмістом фосфору та калію. Це забезпечить моркві достатній запас поживних речовин для початку росту.

Протягом вегетативного періоду зазвичай здійснюють 2 підгодівлі моркви (для більш пізніх сортів — 3). Під час підгодівель варто з обережністю вносити азот, адже він може спричинити розгалуження коренеплоду та значне переростання зеленої частини рослини.

Перше підживлення моркви мінеральними добривами можна здійснити на фазі 2-3 справжніх листків, коли рослина переходить до активного росту.

Друга підкормка моркви мінеральними добривами під моркву рекомендується здійснювати етапі 5 справжніх листків (приблизно через 6-7 тижнів після сходів). Тут варто використовувати добрива з високим вмістом фосфору та калію, які підтримають формування та розвиток коренеплодів, та мінімізувати кількість азоту.

НІТРОАМОФОСКА ПІД МОРКВУ

«Нітроамофоска-М» — це комплексне мінеральне добриво, яке містить в собі азот, фосфор та калій, а також мезо- та мікроелементи, такі як кальцій, сірка, магній, бор, марганець та інші.

— Азот необхідний моркві на першій стадії росту, адже саме тоді вона нарощує зелену масу. Недостатня кількість азоту може призвести до затримки росту та пожовтіння листків.

— Фосфор є ключовим елементом для розвитку коренеплодів моркви, оскільки він сприяє формуванню підземної частини рослини та підвищує врожайність. Саме фосфор відповідає за солодкість та соковитість моркви. Він також підвищує стійкість моркви до стресу, наприклад, до зміни температури та недостатньої вологості.

— Калій є важливим елементом для збереження та підвищення якості моркви. Він забезпечує обмін речовин, сприяє формуванню сильних коренів та збереженню вологи у них, а також підвищує стійкість моркви до хвороб та шкідників.

Нітроамофоска-М не тільки забезпечує посіви усіма необхідними елементами, але й вирівнює кислотність ґрунту, за рахунок чого врожайність підвищується на 30-70%. Ознайомитися із асортиментом та оформити замовлення ви можете на сторінці Прайс: https://tetra-agro.com.ua/price.

Щедрих врожаїв та мирного неба над головою!