Файні відповіді

Простіше кажучи, як і в мирний період, працівник може навести будь-яку причину для термінового звільнення і роботодавець може розцінити її як поважну. Тобто він може бути звільнений без відпрацювання після звільнення навіть у день подання заяви, якщо він просить про такий строк, а роботодавець не заперечує проти цього.18 січ. 2024 р.

Також, кожен працівник має право звільнитися у будь-який день, якщо роботодавець порушує щодо нього законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38, ч. 2 ст.

Загалом, 2 тижні – це строк на звільнення, якщо немає поважної причини. Двотижневий строк не застосовують, якщо працівник має поважну причину для звільнення. Такі працівники можуть указувати будь-яку дату звільнення.

Звільнення за угодою сторін: заяву про звільнення за угодою сторін може бути подано в будь-який момент (в тому числі і в день звільнення), сторони не зобов'язані попереджати один одного за два тижні; щоб звільнитися в термін менше, ніж два тижні, не потрібно вказувати поважну причину.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним.

Термін на звільнення працівника за власним бажанням за відсутності поважної причини становить два тижні. Якщо ж особа назвала причину, через яку їй потрібно раніше звільнитися, тоді цей термін відпрацювання не застосовується.

Звільнення за згодою сторін у воєнний час регулюється п. 1. ч. 1. ст. 36 КЗпП. Ініціювати процедуру може як працівник (він подає заяву за згодою сторін без відпрацювання) так і роботодавець. Головною перевагою цього виду розірвання трудових відносин є можливість розірвати трудові …