Оранка із внесенням добрив

0 Comments

Землеробство – Гудзь В. П. – Способи і техніка проведення оранки

В Україні застосовують два основних способи оранки: гладку і загінну. Гладка – це така оранка, після якої на полі не залишається ні звальних гребнів, ні роз’ємних борозен. Для такої оранки потрібні оборотні плуги (ПОН-5-40; ППО-4-40; ППО-5-40; ППО-7-40; “Варі-Діамант-160”; ППО-8-40; ПО-4-40), кожний з двома корпусами та передплужниками (правим і лівим), які відвалюють скибу праворуч і ліворуч; звичайні ж плуги відвалюють скибу тільки в правий бік. Гладку оранку використовують насамперед на схилах, зокрема на крутих схилах передгірних районів Карпат і Криму, де інший спосіб оранки неможливий, оскільки скибу можна обертати лише в один бік – донизу. Щоб не доводилось робити поворотів, що дуже важко здійснити на схилах, для оранки слід використовувати трактори з двостороннім ходом. Оранка оборотними плугами проводиться човниковим способом, а звичайними плугами – загінним або петлевим.

Загінна оранка – це основний, найбільш поширений спосіб оранки. Кожне поле попередньо розбивають на загінки, ширина яких залежить від його довжини (чим більша довжина поля, тим ширша загінка), потужності трактора і ширини захвату плуга (табл. 32).

Ширина загінок при оранці залежно від довжини поля

Ширина загінки для агрегатів з тракторами, м

Т-150; Т-150К; Т-4А; ХТЗ-170; ХТЗ-121

При збільшенні довжини загінки менше витрачається часу на холості проходи агрегата на поворотах, але одночасно ускладнюється його обслуговування.

Із збільшенням довжини поля і кількості корпусів на плузі ширина загінок повинна збільшуватись.

Поле на загінки розбивають так, щоб основні загінки були правильної геометричної форми (прямокутник, трапеція), а площі клинів і смуг для наступного заорювання зводять до мінімуму. По лінії першого робочого ходу агрегата розставляють віхи.

При петлевому варіанті оранки віхи встановлюють на середині кожної загінки для оранки всклад, тобто перші віхи від краю поля на відстані, рівній ширини загінки, а наступні – від установлених віх на відстані, рівній подвоєній ширині загінки. При безпетлевому варіанті оранки перші віхи розставляють від краю поля на відстані 3/4 ширини загінки, а наступні – від установлених віх на відстані, рівній ширині загінки. На кінцях загінок відбивають поворотні смуги для розвороту трактора з плугом. Ширина поворотних смуг залежить від способів агрегатування, розмірів агрегатів і техніки оранки. Для тракторів МТЗ-80 і МТЗ-82 вона становить 10-12 м, для трактора К-701 з напівначипним плугом – 25-30 м, для ХТЗ-170, Т-150К, ХТЗ-121 – 15-20 м. При безпетлевому варіанті оранки ширину поворотної смуги зменшують на 20-25%.

Контрольну лінію роблять плугом, відрегульованим на глибину оранки 20-22 см. При оранці загінок необхідно плуг заглиблювати на поворотній смузі під час пересікання контрольної лінії передплужником першого корпуса, а виміляти – в кінці робочого ходу плуга при проходженні останнім корпусом контрольної лінії.

Щоб не допустити збільшення розмірів гребенів і борозен, оранку грунту в загінках чергують: один рік всклад, а другий – врозгін. На прямолінійних полях, що не мають схилів, кожну наступну оранку доцільно проводити поперек напрямку попередньої. Це вирівнює мікрорельєф поля, завдяки чому покращуються умови для росту і розвитку рослин. Необхідно забезпечити загортання розгінних борозен після оранки всіх загінок. Розгінні борозни добре вирівнюються плугами після оранки, коли перший корпус оре на повну глибину, а задній лише торкається лемішем поверхні грунту.

При оранці всклад роботу починають із середини загінки і на краю поля роблять правий поворот. При цьому посередині загінки утворюється звальний гребінь, а по краях – розгінні борозни. Оранку врозгін починають з правого боку загінки, а в кінці поля роблять лівий поворот. По краях загінки утворюються звальні гребені, а всередині – розгінна борозна (рис. 16).

Слід пам’ятати, що плуги, які використовуються під час оранки, відкидають скиби за ходом плуга вправо.

Найбільш розповсюджені безпетлеві варіанти оранки: комбінований і двозагін-ний (на орних землях), а також петлевий з чергуванням загінок врозгін і всклад.

При безпетлевому комбінованому варіанті оранки перший робочий прохід проводять на відстані, рівній 3/4 ширини загінки від лівого краю поля. Спочатку загінку орють врозгін доти, поки можливі безпетлеві повороти, тобто коли ширина незораної смуги буде дорівнювати сумі двох радіусів повороту. Потім смугу, що залишилася, разом з крайньою правою доорють всклад.

Рис. 16. Схема загінної оранки: 1 – всклад; 2 – врозгін

При безпетлевому двозагінковому варіанті оранки спочатку орють першу загінку врозгін доти, поки ширина незораної смуги становитиме близько двох радіусів, тобто поки не виникне необхідність у петлевих поворотах агрегата. В кінці решту смуг на обох загінках доорюють сумісно всклад.

Петлевий варіант оранки доцільний при довжині полів понад 500-600 м. Якщо кількість загінок непарна, то першу загінку орють всклад. Потім також всклад про-кладують першу борозну третьої загінки на відстані подвоєної ширини загінки від першого звального гребня. Другу загінку орють врозгін. Таким чином, при непарній кількості загінок послідовність обробітку буде така: 1, 3, 2, 5, 7, 6 і т. д., при парній – 2, 1, 4, 3, 6, 5 і т. д. (рис. 17).

Рис. 17. Схема оранки: а – гладка, Б – звальна

При чергуванні загінок всклад і врозгін розгінних борозен буває в 2 рази менше, ніж при безпетлевому варіанті оранки.

Загінна оранки забезпечує досить високу якість обробітку грунту. Але вона має й деякі недоліки: на полі залишаються гребені і борозни; виникає потреба в холостих переїздах. Останніми роками все більше набуває оранка оборотними плугами, за якої на полі не утворюються ні роз’ємні борозни ні звальні гребені.

Глибина і швидкість оранки. Дотримання раціональної глибини оранки є запорукою високих урожаїв сільськогосподарських культур. Найважливіші теоретичні і практичні основи глибокої оранки були розроблені російськими і українськими вченими. Правильні висновки щодо глибини оранки були зроблені ще у XVIII ст. А. Т. Болотовим, І. М. Комовим та іншими дослідниками. Детальне обгрунтування глибини оранки можна знайти в працях І. О. Стебута (1957) і О. В. Совєтова. Про необхідність глибокої оранки висловлювалися також А. І. Шишкін, Д. І. Мендєлєєв,

К. А. Тімірязєв. У другій половині XIX ст. О. О. Ізмаїльський (1949) довів, що глибока оранка є кращим заходом боротьби з посухою. Дослідженнями видатного німецького вченого Е. Вольні (1896) було встановлено, що із збільшенням глибини орного шару з 10 до 40 см врожайність озимого жита, кукурудзи, картоплі і буряків підвищується відповідно на 174, 242, 92 і 13%.

У багатьох випадках від глибини оранки залежать умови життя та урожайність сільськогосподарських культур. Вона впливає на структурний стан грунту, зокрема чорноземів, оструктуреність яких може бути поліпшена за рахунок нижньої, більш оструктуреної, частини орного шару. Проте необхідно пам’ятати, що вплив глибини оранки на оструктуреність різних грунтів неоднаковий і залежить від властивостей окремих шарів грунту.

Глибока оранка поліпшує фізичні властивості грунту: пористість, водопроникність, повітроємкість, аерацію тощо. Після глибокої оранки грунт краще вбирає вологу опадів. Якщо ж він зораний мілко, то значна частина води стікає по схилах, розмиваючи і змиваючи грунт. Крім того, з грунтів з неглибоким орним шаром швидше випаровується волога.

На грунтах з високою водопроникністю поглиблення оранки може і не впливати на їх родючість. Таке саме спостерігається, якщо опадів мало і в грунті переважає дифузний рух вологи.

Глибока оранка має велике значення і в умовах надмірного зволоження.

Якщо опадів багато, то при мілкій оранці грунти надмірно зволожуються і рослинам не вистачає повітря. У глибокорозпушений грунт краще проникає повітря, що стимулює біологічні процеси і поліпшує поживний режим грунту.

Нерідко, особливо на підзолистих та деяких інших грунтах, глибші шари містять менше поживних речовин і при поглибленні орного шару рослини можуть терпіти від незадовільних умов живлення. Щоб уникнути цього, разом з поглибленням треба вносити добрива, при цьому частину з них у вивернутий менш родючий шар грунту.

Дуже важливо й те, що під впливом глибокої оранки поліпшується використання поживних речовин не лише з грунту, а й з добрив, які вносяться, завдяки чому посилюється їхня ефективність. Це пояснюється тим, що при глибокій оранці добрива потрапляють у більш зволожені шари грунту.

Дуже важлива глибока оранка і як засіб боротьби з бур’янами, особливо з багаторічними коренепаростковими. Під час такої оранки на дно борозни переміщується найбільш засмічена бур’янами верхня частина (0-10 см) орного шару грунту. Насіння бур’янів потрапляє при цьому в несприятливі умови і частково гине, а проростки їх, які з’являються на поверхні грунту, знищуються наступним обробітком.

Глибока оранка є також одним з ефективних заходів боротьби із шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур. Шкідники з верхніх шарів грунту потрапляють у глибші, де гинуть. Шкідники, які живуть у глибших шарах грунту, при вивертанні на поверхню також значною мірою гинуть, частково знищуються птахами тощо.

Багато шкідників відкладають яйця або зимують у певній стадії на стерні, бур’янах, у верхньому шарі грунту. До них належать хлібний трач, шведська та гесенська мухи. Глибокою оранкою, за даними Полтавської сільськогосподарської дослідної станції, знищується до 60-70% таких шкідників. Гусениці озимої совки зимують у верхньому шарі грунту, тому під час зяблевої оранки вони глибоко загортаються в грунт, що повністю усуває можливість вильоту метеликів навесні.

Глибока оранка – один з радикальних заходів у боротьбі з пухирчастою сажкою, фузаріозом, нігроспорозом кукурудзи і хворобами хлібних злаків – бурою іржею, борошнистою росою, кореневими гнилями тощо.

Дослідженнями встановлено, що при глибокій оранці зменшується надходження в рослини шкідливих продуктів радіоактивного розкладу, зокрема стронцію-90.

Слід зазначити, що глибока оранка ефективна лише за умови, коли поглиблення здійснюють поступово з одночасним внесенням добрив. Різке збільшення глибини оранки навіть при внесенні підвищених норм добрив здебільшого бажаного ефекту не дає. При цьому на перших етапах урожай культур, особливо тих, що мало реагують на поглиблення орного шару, може навіть знижуватися.

Рослини по-різному реагують на потужність орного шару і глибину основного обробітку. До першої групи культур, які найбільше реагують на глибокий основний обробіток грунту, належать буряки, кукурудза, картопля, бавовник, люцерна, вика, кормові боби, соняшник, баштанні, рицина, просо та ін., тобто корене – і бульбоплоди, а також культури з глибокими стрижневими коренями.

До другої групи культур, які порівняно менше реагують на глибокий обробіток, належать озиме жито і озима пшениця, горох, ячмінь, овес, а до третьої – культури, які мало або зовсім не реагують на глибокий обробіток грунту – льон і яра пшениця.

Отже, оптимальна глибина оранки грунту з глибоким гумусовим шаром під цукрові буряки становить від 25-27 до 32 см, під картоплю і кукурудзу – 25-27, під зернові – 20-22 см.

Періодична зміна глибини оранки запобігає утворенню ущільненої плужної підошви. Причиною утворення плужної підошви є порушення структурного стану і заповнення проміжків між агрегатами розпиленим грунтом внаслідок тиску на грунт недостатньо загостреного леміша, п’ятки і колеса плуга, а також ходової частини тракторів і важких машин та знарядь. Утворенню підошви сприяє й те, що на ущільнених плугом прошарках нагромаджуються вимиті з орного шару колоїдні частки, під впливом яких набагато збільшується щільність і зменшується водопроникність підорного шару грунту. Ущільнений шар підошви утруднює проникнення в глибші шари вологи, повітря та коріння рослин. На грунтах з плужною підошвою рослини цукрових буряків та інших коренеплодів утворюють коренеплоди неправильної форми.

Щоб запобігти утворенню плужної підошви, в сівозміні запроваджують різноглибинний обробіток з урахуванням особливостей та вимог вирощуваних культур (Ю. В. Будьонний,1999, 2002). Періодична зміна глибини зяблевого обробітку має значні переваги порівняно зі щорічною оранкою на однакову глибину ще й тому, що при цьому краще здійснюється боротьба з бур’янами.

Глибоко орати слід 2-3 рази за ротацію дев’яти-десятипільної сівозміни (один раз за 3-4 роки), насамперед після соняшнику під чорний пар, під цукрові буряки, кукурудзу на зерно, картоплю та при переорюванні багаторічних трав (Гудзь В. П., 2007). У сівозмінах без багаторічних трав глибоку оранку проводять у двох ланках сівозміни під цукрові буряки та інші просапні культури. Щоб не вивертати наверх насіння бур’янів, яке було загорнуте в грунт попередньою глибокою оранкою, на дуже забур’янених площах наступний глибокий обробіток плугом треба робити на 3-5 см мілкіше. Якщо протягом кількох років (2-4) грунт обробляти на меншу глибину, то значна кількість насіння бур’янів в необроблюваному шарі втрачає схожість.

Проте не на всіх грунтах можна відразу орати на глибину, яка відповідала б біологічним особливостям культури. Зокрема це стосується тих грунтів, глибші шари яких мають незадовільні фізичні властивості (ущільнені тощо), кислу реакцію, містять мало поживних речовин і шкідливі для рослин сполуки. Якщо такі грунти глибоко зорати, то на поверхню вивернуться малородючі шари, що значно погіршить умови росту рослин і насамперед проростання насіння. Тому на таких грунтах глибину оранки треба збільшувати поступово з одночасним внесенням добрив. Насамперед глибину оранки треба збільшувати на полях, засмічених осотом рожевим та іншими коренепаростковими бур’янами. Застосовують глибоку оранку і на чистих полях, оскільки без неї можливе забур’янення і погіршення фізичних властивостей грунтів.

Схожі статті

  • Землеробство – Гудзь В. П. – 4.1.4. Технологічні операції обробітку грунту Вирощування сільськогосподарських культур забезпечується відповідним, з урахуванням біологічних особливостей кожної культури, комплексом послідовних.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 4.2.1. Полицевий обробіток грунту Оранка – це захід обробітку, під час якого оброблюваний шар грунту перевертається не менше ніж 135°, а також кришиться, розпушується, частково.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 4.2. Заходи, способи і системи обробітку грунту Усі технологічні операції здійснюються шляхом проведення відповідних заходів механічного обробітку грунту. Захід – це одноразова дія на грунт робочими.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 2.6.1. Агротехнічні заходи 2.6.1. Агротехнічні заходи В умовах сучасного інтенсивного землеробства поступово зростають обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 3.3.9. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін Залежно від набору культур спеціальні сівозміни дуже різняться між собою. Нижче будуть наведені приклади двох відмін спеціальних сівозмін – коноплярських.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 3.3.8. Спеціальний сівозміни Залежно від набору культур спеціальні сівозміни дуже різняться між собою. Нижче будуть наведені приклади двох відмін спеціальних сівозмін – коноплярських.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – Проектування і впровадження сівозмін Залежно від набору культур спеціальні сівозміни дуже різняться між собою. Нижче будуть наведені приклади двох відмін спеціальних сівозмін – коноплярських.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 2.6. Інтегрована система захисту від бур’янів. Класифікація заходів захисту від бур’янів 2.6.1. Агротехнічні заходи В умовах сучасного інтенсивного землеробства поступово зростають обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 2.6.4. Способи та строки внесення гербіцидів Залежно від форми препаратів розрізняють способи внесення: обприскування, обпилювання, розсівання гранул або сумішей гербіцидів з мінеральними добривами.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 3.1.6. Біологічні причини чергування культур В умовах інтенсифікації землеробства значення правильного чергування культур у сівозміні в оптимізації санітарного стану грунту значно зростає. Заселені.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 2.5.2. Визначення засміченості органічних добрив життєздатним насінням бур’янів Для аналізу відбирають середній зразок масою 1 кг від партії добрива, що не перевищує 1000 т для підстилкового гною або 5000 т для безпідстилкового.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 4.1.1. Поняття, значення і завдання обробітку грунту 4.1. Наукові основи механічного обробітку грунту 4.1.1. Поняття, значення і завдання обробітку грунту Раціональна система обробітку грунту завжди була і.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 4.1. Наукові основи механічного обробітку грунту 4.1. Наукові основи механічного обробітку грунту 4.1.1. Поняття, значення і завдання обробітку грунту Раціональна система обробітку грунту завжди була і.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 4. МЕХАНІЧНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ 4.1. Наукові основи механічного обробітку грунту 4.1.1. Поняття, значення і завдання обробітку грунту Раціональна система обробітку грунту завжди була і.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 2.5.3. Визначення фактичної забур’яненості посівів Для аналізу відбирають середній зразок масою 1 кг від партії добрива, що не перевищує 1000 т для підстилкового гною або 5000 т для безпідстилкового.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 1.2.2. Світловий режим Світло має велике значення в житті рослин. Під його впливом у рослинах відбувається фотосинтез, завдяки чому рослина створює органічні речовини, а в.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 1.2.3. Водний режим грунту та його регулювання Грунтова вода має велике значення як для життєдіяльності рослин і мікроорганізмів, так і для багатьох фізичних і хімічних процесів у грунті. В рослинному.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 1.2.1. Родючість грунту, його відтворення й оптимізація умов життя рослин 1.2.1. Родючість грунту, його відтворення й оптимізація умов життя рослин Порівняно з іншими засобами виробництва земля має ряд особливостей, які.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 3.1.3. Вплив сівозміни на вміст органічної речовини в грунті Здатність грунту створювати необхідні умови для розвитку сільськогосподарських культур та формування високих урожаїв нерозривно пов’язана із запасами в.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 3.1.2. Беззмінні посіви сільськогосподарських культур При повторному й беззмінному вирощуванні продуктивність сільськогосподарських культур зменшується, що засвідчують численні тривалі досліди. Так, на.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 3.1. Наукові основи сівозмін Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обгрунтовану його систему. Серед них важливе.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 3. СІВОЗМІНИ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ УКРАЇНИ Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обгрунтовану його систему. Серед них важливе.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 2.6.6. Охорона навколишнього середовища при застосуванні гербіцидів та їх детоксикація Пестициди як біологічно активні речовини часто мають негативний вплив на навколишнє середовище. Невідмінною умовою захисту довкілля є бездоганне.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості грунту насінням бур’янів) 2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості грунту насінням бур’янів) Потенційною засміченістю полів називають кількість насіння.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – Освоєння сівозмін Наступне завдання полягає в тому, щоб освоїти сівозміни в можливо короткий строк. Здійснення всього проекту землевпорядкування – першочергове завдання.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 2.5. Методи визначення забур’яненості грунту, органічних добрив та посівів 2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості грунту насінням бур’янів) Потенційною засміченістю полів називають кількість насіння.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 2.3. Біологічні особливості бур’янів Однією з найхарактерніших біологічних особливостей багатьох бур’янів є їх надзвичайно велика плодючість та здатність до посиленого вегетативного.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 1.2.5. Тепловий режим грунту Тепло як джерело енергії необхідне для росту та розвитку рослин, для мікроорганізмів, які населяють грунт, синтезу органічних речовин у листках.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 3.3.5. Сівозміни на осушених землях Головне у використанні осушених, як і будь-яких інших грунтів, – це одержання максимальних урожаїв при мінімальних затратах праці та засобів виробництва.
  • Землеробство – Гудзь В. П. – 3.3.4. Сівозміни на зрошуваних землях В Україні площа зрошуваних земель сягає 2,45 млн. га, зокрема в Степу – 2,1 млн. (або 80% від загальної їх площі), Лісостепу – 356 тис. і на Поліссі – 11.

Землеробство – Гудзь В. П. – Способи і техніка проведення оранки

Оранка

Оранка — найбільш важливий прийом основного обробітку ґрунту, що забезпечує перевертання, кришіння і розпушування шару ґрунту. Завдяки оранці збільшується об’єм ґрунту і пористість, підрізуються бур’яни, загортаються в ґрунт рослинні рештки та добрива.

Вся інформація по тегу #оранка

Орють у встановлені агротехнічні строки при фізичній спілості ґрунту, тобто при відносній вологості 40-70 % повної вологоємності. Якщо стиснутий у руці ґрунт при падінні з висоти 1,5 м розсипається на дрібні грудки, що свідчить про фізичну стиглість ґрунту. У цей час витрачається найменше зусиль, ґрунт не прилипає до знарядь, не розпилюється і добре кришиться. При оранці перезволоженого або пересушеного ґрунту утворюються великі брили. При ідеальній оранці шар ґрунту перевертається на 180 градусів, розкришується на структурні агрегати розміром приблизно 13 мм, рослинні рештки і добрива лягають на дно борозни.

Глибина оранки залежить від ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей вирощуваних культур, ступеня забур’яненості ґрунту тощо. Оранка на глибину до 20 см називається мілкою, 20-22 – звичайною, понад 22 – глибокою, а понад 40 см – плантажною.

Оранка покращує фізичні властивості ґрунту: пористість, водопроникність, аерацію тощо. Під її впливом краще вбирається волога, поліпшується використання поживних речовин не лише з ґрунту, а й з добрив, ефективніше здійснюється боротьба з бур’янами, шкідниками і збудниками хвороб.

Оранку поділяють за:

  • технікою виконання на гладеньку, загінну і беззагінно-кругову чи фігурну;
  • напрямком руху агрегату — на прямолінійну і контурну;
  • станом поверхні ріллі — на злитну, із западинами і гребенисту;
  • профілем дна борозни—з однаковим заглибленням всіх корпусів плуга і ступінчасту;
  • переміщенням окремих шарів — дво- і триярусну;
  • глибиною — на мілку, середню, глибоку і дуже глибоку.

Є два основних способи оранки: загінна і реверсивна (гладенька).

  • Загінна оранка — оранка поля окремими загінками. Її практикують на полях прямокутної чи близької до неї форми. Для такої оранки поле розбивають на прямолінійні загінки, довжина яких залежить від розміру поля, а ширина коливається у межах від 40-100 до 100-140 м. Спочатку непарні загінки орють всклад, а потім парні — врозгін. Це зменшує кількість борозен і гребенів удвічі і досягається краще вирівняність поля. Під час оранки в склад, агрегат рухається із середини до країв загінки, при цьому по краях загінки залишаються відкриті борозни, а в середині — звальний гребінь. Загінна оранка, під час виконання якої агрегат рухається від боків до середини загінки називається оранкою врозгін. При цьому по краях від скиби (за ходом плуга вправо) на невиорану площу утворюються гребені, а всередині утворюється розгінна борозна.
  • Гладенька оранка— полицева оранка без звальних гребенів і розгінних борозен. Відсутність борозен і гребенів підвищує якість оранки і поліпшує умови роботи сівалок та інших машин, що працюють на підвищених швидкостях. Гладку оранку впроваджують у гірських районах,на зрошуваних землях та на дослідних полях тому, що після неї на полі немає ні роз’ємних борозен, ні звальних гребенів впроваджують. Для цього використовують спеціальні балансирні (з двома секціями корпусів − правими і лівими), оборотні (кожний плуг з правим і лівим корпусами) та інші плуги і трактори з двостороннім ходом.

Інші види оранки:

  • Підняття скиби— оранка без передплужників на швидкості до 7 км/год корпусами з культурною лемішно-полицевою поверхнею.
  • Перевертання скиби — оранка задернілого ґрунту без передплужників на велику глибину. При цьому скиба перевертається на 180°
  • Культурна оранка— оранка з використання передплужників для загортання рослинних решток та добрив.
  • Ярусна оранка— оранка, при якій шари ґрунту міняються місцями. Використовують на малородючих (дернових, дерново-підзолистих) та солонцюватих ґрунтах.
  • Плантажна оранка— оранка на глибину 40 см і більше (під багаторічні насадження).
  • Безполицева оранка — оранка без перевертання скиби, яку виконують корпусами без полиць.

Головним недоліком оранки є найбільш енергомісткий прийом обробітку ґрунту. Так, наприклад при оранці трактором з плугом можливі значні витрати палива на 1 га. А перевагою оранки є найкращі показники знищення бур’янів і загортання добрив у ґрунт.