Вирощування мікроклональних рослин

0 Comments

Зміст:

Вирощування Сої: Як Правильно Сіяти Та Обробляти

Соя не потребує особливих умов зростання: для цієї сільськогосподарської культури необхідна лише достатня кількість світла, тепла та води. Втім, технологія вирощування сої має певні особливості, і для ефективного виробництва потрібно знати якщо не все, то якомога більше. Зокрема, на ранніх етапах розвитку урожайність соєвих полів знижують заморозки, підтоплення, хвороби та шкідники. Отже, вкрай важливо правильно визначити строки посіву сої, відповідно доглядати, регулярно відстежувати стан рослин протягом усього періоду зростання та вчасно зібрати врожай. Завдяки дистанційному зондуванню Землі та іншим сучасним технологіям вирощування сої, фермери можуть впоратися із цими завданнями максимально ефективно.

Оптимальні Умови Для Вирощування Сої

Попри те, що соя не є примхливою сільськогосподарською культурою, її врожайність все ж залежить від певних факторів. Розглянемо, у якому кліматичному поясі вирощують сою та коли і як планувати посів цих рослин найкраще.

Кліматичні Умови

Для вирощування сої підходять країни з холодним кліматом (США, Канада), а також тропічні та субтропічні регіони на зразок Індонезії. Головне – достатня кількість вологи, сонячного світла та тепла. В Україні цю сільськогосподарську культуру вирощують в усіх природно-кліматичних зонах, проте оптимальним для ефективного виробництва сої є лісостеп, а саме так званий «соєвий пояс».

Протягом вегетаційного періоду культурі потрібно близько 510-660 мм води. Точний обсяг залежить від часу посіву та погодних умов у регіоні вирощування. При цьому слід пам’ятати, що водний стрес вкрай небезпечний для рослини на середніх та пізніх етапах розвитку.

Найкраща температура для зростання соєвих посівів – від 22°C до 35°C. За нижчих показників процес вирощування уповільнюється, отже ефективність виробництва сої знижується. Заморозки можуть завдати ще більшої шкоди, тому для вирощування в регіонах із прохолодним кліматом підходять скоростиглі сорти, які дозрівають до настання холодів Coleman, K. et al. (2021, May 1). The potential for soybean to diversify the production of plant-based protein in the UK. Science of the Total Environment, 767. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.144903. .

Оптимальний Грунт Для Вирощування Сої

Продуктивність соєвого поля значно обумовлена типом ґрунту. Найкращий варіант для виробництва сої – добре дренований, багатий на органічні речовини, суглинистий ґрунт з кислотністю в діапазоні від 6.0 до 7.5 pH. Засолені та натрієві ґрунти погіршують схожість насіння. Занадто кислий ґрунт (від 4.5 pH і нижче) токсичний для бобових через високий вміст марганцю та алюмінію. Лужні поля (від 8 pH і вище) не мають достатньої кількості таких важливих для зростання культури мікроелементів, як цинк та залізо Nimje, P. M. Soybean production technology. All India Society for Electronics and Computer Technology (AISECT). .

Через неглибоке коріння не рекомендується вирощувати сою на ділянках з високим вмістом піску та гравію, які погано утримують вологу. Водночас підтоплення також може призвести до загибелі врожаю.

Як Сіяти Сою?

Вирощування соєвих культур складається з декількох етапів. Особливу увагу насамперед слід приділити посіву, аби забезпечити максимальну схожість насіння.

Підготовка Ґрунту До Посіву Сої Та Обробка Насіння

Сою на посів рекомендується захистити від шкідників пестицидами та фунгіцидами. Однак, перед застосуванням агрохімії слід переконатися, що обробіток насіння сої перед посівом не проводився. Спосіб обробітку ґрунту не впливає на врожайність цієї сільськогосподарської культури. Втім, для вирощування сої оптимальною є технологія нульового обробітку, оскільки саме такий спосіб є ефективнішим і економічно вигіднішим у порівнянні з традиційними методами Licht, M., Clemens, Z. (2020, September 1). Plan for No-till Soybean. Iowa State University Extension and Outreach. .

Оптимальні Строки Посіву Сої

У теплих регіонах соєві поля засівають наприкінці зими або напровесні, коли температура ґрунту досягатиме 15°C. Якщо клімат холодніший, вирощування сої слід розпочинати через два-три тижні з моменту після останнього заморозку. При цьому земля все одно має прогрітися до вищевказаної температури. Посів сої у пізніший час може призвести до скорочення стебел і зменшення кількості стручків, через що знижується врожайність. Також за таких умов вирощування підвищується ризик ушкодження плодів, якщо посіви не встигли дозріти до настання осінніх заморозків.

Норма Висіву Насіння

Розраховуючи норму використання насіння, агрономам слід орієнтуватися на потенційну густоту посіву сої. Необхідно враховувати передбачувану кількість рослин, розмір насіння конкретного виду та відсоток схожості.

Оптимальна щільність становить 247 000 рослин на гектар. Відповідно, найкраще саджати близько 330 000 насіння, тому що після використання сівалки середня схожість становить 75%.

Способи Посіву Сої

До середини XX століття найчастіше використовували розкидний метод, але зараз переважає агротехніка вирощування сої рядами. Потужні сучасні сівалки та інша техніка для вирощування сої закладають насіння в ґрунт методом прямого посіву, який наразі є найефективнішим.

Рекомендована відстань між рядами рослин – не більше 15 см. За умов такої густоти посіву сої, верхів’я рослин може достатньо розростися та діяти як природний бар’єр від шкідників.

Глибина посіву сої варіюється від 2 до 4 см. Якщо закласти насіння занадто глибоко, воно може не зійти або стане вразливим до хвороб, спричинених ґрунтовими мікроорганізмами. Опісля посіву насіння слід присипати тонким шаром землі та рясно полити теплою водою.

Підходить, оскільки створюються сприятливі умови вирощування інших культур. Так, соєві посіви насичують ґрунт азотом, який вкрай важливий для кукурудзи, перцю, томатів, картоплі, баклажанів та огірків.

Скільки Вирощувати Сою?

Повний цикл вирощування соєвих посівів займає від 100 до 130 днів. Швидкість розвитку рослин залежить від довжини дня. Довгий світловий день уповільнює цвітіння короткоденних сортів, а також провокує витягування стебел та утворення більшої кількості вузлів. Короткі дні прискорюють цвітіння, особливо під час вирощування пізньостиглих сортів.

На вирощування сої впливають й інші природні чинники. Брак сонячного світла та води на етапі дозрівання плодів, нашестя комах та хвороби рослин можуть значно уповільнити дозрівання цієї сільськогосподарської культури.

EOSDA Crop Monitoring

Супутникові знімки з високою роздільною здатністю для аналітики полів – контролюйте здоров’я посівів дистанційно!

Система Догляду За Посівами Сої: Боротьба З Хворобами Та Шкідниками

Соя є найменш вразливою бобовою культурою, але хвороби рослин та шкідники полів можуть становити значну загрозу врожаю навіть попри цей факт. Захисту посівів сприяють такі агротехніки вирощування сої як використання гібридів, сівозміна та впровадження ефективних сільськогосподарських практик. Аби підвищити дієвість профілактичних заходів, корисно аналізувати усі проблемні випадки на полях за минулі сезони вирощування.

Поширені Шкідники

Під час вирощування сої найбільш небезпечними вважаються жуки-листоїди, мармурові клопи та коники. Ці комахи знищують посіви та можуть серйозно пошкодити насіння.

Жуки-листоїди становлять загрозу протягом усього періоду вирощування сої. Коники зазвичай з’являються в посуху, коли знижується активність природних хижаків. У цьому небезпечні як дорослі особини, так і личинки з німфами. Клопи перешкоджають проростанню насіння і деформують рослини, через що ті в’януть.

Для боротьби з комахами у процесі вирощування сої використовують технологію інтегрованого захисту рослин. Якщо пошкоджено близько 10-15% посівів, то може знадобитися традиційна обробка культури інсектицидами. Інсектицидна обробка включає застосування окремо або в сумішах піретроїдів, фосфорорганічних отрут та неонікотиноїдів. При цьому необхідно суворо дотримуватися передзбирального інтервалу, тобто мінімально допустимого періоду між використанням інсектицидів і збиранням врожаю.

Поширені Хвороби

У процесі вирощування сої можуть зашкодити більше сотні патогенів, але деякі з них призводять до серйозних втрат врожаю (до 10-30%) Diseases in soy production. (2020, April 7). ProTerra Foundation, Netherlands. . Збудниками хвороб у рослин є віруси, бактерії, грибки та нематоди. Як і у випадку зі шкідниками, найефективніший спосіб боротьби з ними – інтегрований захист рослин.

  • плями на верхньому світло-зеленого до жовтого;
  • маленькі плоди;
  • спори плісняви та грибка на нижній стороні листя.
  • дрібні, нерівні, водянисті плями на листі, колір варіюється від жовтого до коричневого;
  • навколо плям з’являються ореоли жовто-зеленого кольору;
  • плями можуть розростатися, утворюючи мертві ділянки та провокуючи опадання листя.

Крім хвороб та шкідників, вирощування соєвих посівів може бути пов’язане і з іншими складнощами. Сучасні технології дозволяють сільгоспвиробникам регулярно аналізувати стан рослин та ефективно усувати загрози.

Використання Супутникових Технологій Для Вирощування Сої

Вирощувати соєві посіви порівняно нескладно, оскільки ця сільськогосподарська культура доволі невибаглива. Проте помилок варто уникати. Один із найкращих способів – використовувати супутникові технології для своєчасного виявлення та розв’язання найважливіших проблем під час вирощування.

Моніторинг Поливу

Проростанню насіння часто заважає перезволоження. Надмірна кількість води небезпечна і на подальших етапах вирощування сої. Зокрема, у рослин розвивається велике, мляве листя, посіви більш схильні до хвороб і вилягання. Щобільше, перезволоження може призвести до обпадання квіток та стручків. Швидкий дренаж та видалення рослинних решток допоможуть виправити ситуацію.

Карта із даними індексу NDMI на платформі EOSDA Crop Monitoring уможливлює визначення стану паростків дистанційно. Високі значення можуть сигналізувати про надлишкове зрошення та необхідність оперативного втручання. Функція моніторингу вологості ґрунту допомагає відстежувати підземний полив.

Значення NDMI сигналізують про можливість надмірного поливу.

Боротьба З Бур’янами

Густе листя соєвих культур перешкоджає зростанню інвазивних рослин. Однак, на ранніх етапах вирощування заходи щодо боротьби з бур’янами необхідні. Молоді паростки особливо вразливі в період між четвертим та сьомим тижнями з моменту посіву.

Аналізуючи показники індексу MSAVI на платформі EOSDA Crop Monitoring, користувачі можуть визначати ділянки, на яких не зійшло насіння, і спрямовувати скаутів для польового інспектування посівів сої на наявність бур’янів. Це дозволяє швидко позбутися небажаних рослин та зберегти врожай.

Виявлення заражених бур’янами ділянок поля за допомогою MSAVI

Боротьба Зі Шкідниками I Хворобами

Успішна боротьба зі шкідниками та хворобами залежить від якості моніторингу поля, а також від точності діагностування проблеми та оцінки збитків. Перевіряти стан посівів сої необхідно регулярно, особливо протягом двох тижнів після появи сходів, а також у період між цвітінням та дозріванням плодів. За допомогою спеціального інструменту та мобільного додатка EOSDA Crop Monitoring можна призначити конкретного скаута для обстеження проблемної ділянки та отримати звіт прямо з поля.

Призначення завдання скаутам перевірити поле на наявність шкідників та бур’янів

Внесення Добрив

Соя здатна до азотфіксації. Утім, під час посіву цієї сільськогосподарської культури рекомендується вносити азотні добрива (10-20 кг/га) для стимулювання зростання, а в середині літа – компост, що перепрів, для зміцнення рослин. За сприятливих умов поживних речовин може вистачити на весь період вирощування сої.

Також, під час вирощування сільськогосподарських культур слід регулярно стежити за родючістю ґрунту. За допомогою карт продуктивності на платформі EOSDA Crop Monitoring попередні висновки щодо аналізу ґрунту можна робити дистанційно, без забору зразків кожного разу.

Карта продуктивності соєвого поля з диференційованим внесенням добрив, 2016-2022.

Виявлення Холодового Та Теплового Стресу

На початковому етапі вирощування сої температура має бути вищою 10°C як мінімум протягом 24-48 годин з моменту посіву Specht, J. et al. (2015, April 22). Chilling Injury in Corn and Soybeans. Institute of Agriculture and Natural Resources, University of Nebraska-Linkoln. . У цей час навіть прохолодний дощ може спричинити стрес. Точний прогноз погоди на платформі EOSDA Crop Monitoring допомагає визначити найбільш сприятливі дні для проростання цієї сільськогосподарської культури.

Рослини зазнають теплового стресу, коли температура повітря підіймається вище за 30°C. Зрілим плодам особливо шкодить, якщо спека супроводжується посухою. Моніторинг погоди, а також аналіз значень індексу NDMI та графіка вологості поля допомагають ефективно регулювати іригацію на полі та запобігати можливому стресу у рослин.

Графік вологості ґрунту в EOSDA Crop Monitoring дозволяє регулювати полив та запобігати стресу у рослин.

У спеку соєві посіви ростуть і дозрівають швидше. Аби не пропустити оптимальний момент для збору врожаю, EOSDA Crop Monitoring можна перевіряти, на якому етапі росту знаходяться рослини. Це дозволить за необхідності скоригувати графік польових робіт.

Інструменти платформи ефективні не лише для вирощування сої. Для отримання додаткової інформації про використання супутникових технологій для моніторингу посівів, зв’яжіться з нашим відділом продажу [email protected].

Збирання Врожаю Сої

Визначення правильного часу для збору врожаю є важливим етапом вирощування сільськогосподарських культур. Якщо зробити це зарано, плоди не встигнуть дозріти, надто пізно – стручки висохнуть і обсиплються. Орієнтуватися слід на загальний стан всіх рослин на полі, а також на рівень вологи в дозрілих плодах, який в ідеалі має опуститися з 45-55% до 13-14%. Перед збиранням урожаю необхідно видалити бур’яни за допомогою гербіцидів. Гербіцидні засоби рекомендується використовувати, коли на найменш зрілій ділянці поля вміст води в плодах нижче 30%.

Збір врожаю сої зазвичай виконують комбайни. Процес комбайнування включає скошування рослин, видалення бобів зі стручків і переміщення їх в спеціальний резервуар. Далі комбайнер пересипає зібраний врожай у техніку для транспортування на кшталт бункера-перевантажувача.

Оскільки соєві посіви дозрівають нерівномірно, процес вирощування може розтягнутися. Спеціалізоване рішення EOSDA для віддаленого моніторингу динаміки врожайності допоможе побудувати логістику, економно розподілити ресурси та дистанційно проконтролювати хід робіт на кожному полі.

Технологія Вирощування Трансгенної Сої

Останнім часом попит на соєві боби збільшується, тому цією культурою засівають все більші площі по всьому світі, і в Україні в тому числі. При цьому, крім традиційної соєвої культури, поширення набувають генетично модифіковані сорти. Вирощування сої ГМО та звичайної має як спільні риси щодо вимог до ґрунту, клімату тощо, так і певні особливості.

Специфіка вирощування трансгенної сої насамперед пояснюється різницею між звичайною соєю та сортами ГМО. ГМО соя – це генетично модифіковані сорти, стійкі до гліфосфат-вмісних гербіцидів. Обробка звичайної сої цими гербіцидами не допускається, оскільки посіви загинуть. Також, сіяти сою ГМО кілька років поспіль не рекомендовано, тому що це може призвести до резистентності бур’янів на соєвих полях.

Отже, технологія вирощування сортів ГМО перш за все відрізняється виваженою сівозміною та специфікою застосування засобів агрохімії:

  • двократна обробка насіння перед посівом гербіцидом;
  • обприскування в суху безвітряну погоду;
  • застосування гербіциду після настання періоду цвітіння;
  • обробка поля після збору врожаю до посіву тощо.

Таким чином, вирощування соєвих посівів потребує відносно невеликих витрат. Головне – вчасно проводити сільськогосподарські роботи, приділяти особливу увагу раннім етапам зростання, а також регулярно контролювати стан рослин.

Джерела

  1. Coleman, K. et al. (2021, May 1). The potential for soybean to diversify the production of plant-based protein in the UK. Science of the Total Environment, 767. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.144903.↑Наукова публікація
  2. Nimje, P. M. Soybean production technology. All India Society for Electronics and Computer Technology (AISECT).↑Онлайн-ресурс
  3. Licht, M., Clemens, Z. (2020, September 1). Plan for No-till Soybean. Iowa State University Extension and Outreach.↑Онлайн-ресурс
  4. Diseases in soy production. (2020, April 7). ProTerra Foundation, Netherlands.↑Онлайн-ресурс
  5. Specht, J. et al. (2015, April 22). Chilling Injury in Corn and Soybeans. Institute of Agriculture and Natural Resources, University of Nebraska-Linkoln.↑Онлайн-ресурс

Про автора:

Василь Черлінка має більш ніж 30-річний досвід роботи в галузі агрономії та педології (ґрунтознавства). Він є доктором біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Доктор Черлінка навчався у машинобудівному технікумі (агрохімія та агрономія) в Україні (1989-1993), потім поглиблював свої знання в галузі агрохімії, агрономії та ґрунтознавства в Чернівецькому національному університеті за спеціальністю “Агрохімія та ґрунтознавство” (1993-1998).

У 2001 році успішно захистив дисертацію “Обґрунтування агроекологічної відповідності моделей родючості ґрунту та його факторів вимогам польових культур” та отримав ступінь кандидата біологічних наук з ухилом у ґрунтознавство в ННЦ “Науково-дослідний інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.М. Соколовського”.

У 2019 році доктор Черлінка успішно захистив дисертацію “Цифрові моделі рельєфу у ґрунтознавстві: Теоретико-методологічні основи та практичне використання” та отримав ступінь кандидата біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Василь одружений, має двох дітей (сина та дочку). Протягом усього життя захоплюється спортом (є кандидатом у майстри спорту України з пауерліфтингу та навіть брав участь у змаганнях стронгменів).

З 2018 року доктор Черлінка консультує EOSDA з проблем ґрунтознавства, агрономії та агрохімії.

Матеріали вебінару “Розвиток виробництва біогазу/біометану і вирощування енергетичних рослин в Україні”

15 березня відбувся онлайн-семінар “Розвиток виробництва біогазу/біометану і вирощування енергетичних рослин в Україні”, під час якого виступили фахівці галузі щодо різних аспектів вирощування та подальшого використання енергетичних рослин. Також із вітальним словом виступили Віталій Головня, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, Дмитро Кохан, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» та Юрій Шафаренко, заступника керівника Головного управління експертно-аналітичного забезпечення Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України.

Віталій Головня зазначив, що для аграрного бізнесу важливо розглядати питання виробництва біогазу та біометану комплексно: від теоретичних аспектів до досвіду конкретних компаній, які такі об’єкти вже побудували, а також вивчення гравців ринку, які реалізують такі технології.

Дмитро Кохан наголосив, що вже не перший рік є підвищення попиту до цієї тематики з боку аграрного бізнесу, тому практичний досвід від реальних учасників ринку вкрай важливий. При цьому війна стала певним каталізатором, бо енергетична незалежність аграрних підприємств критично важлива.

Зі свого боку, Юрій Шафаренко додав, що питання енергетичної бепеки вкрай актуальне. Україна залишається енергозалежною країною, зокрема від природного газу. Тому виробництво біометану разом із вирощуванням енергетичних культур може забезпечити нашу енергетичну незалежність від природного газу.

У заході взяли участь понад 150 учасників, понад 300 зацікавлених осіб долучилися до перегляду онлайн-трансляції.

Відеозапис події (з таймінгом)

“Європейський план, який був ухвалений вже після початку повномасштабного вторгнення, передбачає збільшення виробництва біометану від 3 млрд куб. м (які є на сьогодні) до 35 млрд куб. м у 2030 році. Заплановане дуже амбітне. зростання у понад 10 разів за короткий час. Прогноз же на 2050 рік – до 125 млрд куб. м біометану”, – розповів у своїй презентації Георій Гелетуха, зауваживши, що Україна може стати серйозним гравцем цього ринку.

Експерт UABIO Петро Кучерук зазначив, що багато виробників електричної енергії за “зеленим” тарифом бачать на сьогодні більше перспектив у виробництві біометану. Така ситуація пов’язана і з проблемою оплат, і з іншими технічними аспектами. Тим паче, що біогазові установки, які вже будуть побудовані в цьому році, не претендуватимуть навіть на “зелений” тариф.

Щодо перспектив галузі Олег Рябов зазначив, що на нашому шляху багато перепон і викликів навіть до 1 млрд куб. м біометану, хоч і здається, що попереду ще сім років. Щоб досягти такого обсягу, ми маємо вже у 2025 році будувати по 40 п’ятимільйонних заводів. Бо термін реалізації таких проєктів становить три-чотири роки. Тобто ми вже б мали мати плани на це будівництво і фінансування вчора. Якщо ми маємо з 2025 року інвестувати в сектор по 300 млн євро, то ця програма вже має працювати на найвищому державному рівні у трьох напрямах: експорту, приєднання мереж та пільгового фінансування.

“Біогаз – це доступно і вигідно. Звичайно, для залучення інвестицій важливо враховувати такі важливі чинники як тип сировини, достатній її обсяг. Найкраще, коли це відходи з власних підприємств або в радіусі до 30 км у разі кооперації маленьких господарств. Якість сировини відірацє ключову роль у виході біогаз та довгостроковості роботи обладнання”, – наголосив Олександр Дубина.

Сергій Ситніков приділив увагу питанню викорисання дігестату БГУ. Він зауважив, що за розрахунками, 1 куб. м рослинного дігестату, який є відходом біогазового виробництва, продовжує коштувати приблизно 900 грн. Звичайно, є втрати хімічних речовин під час внесення, зберігання і транспортування, проте ціна дуже показова.

Наостанок, Костянтин Богатов, яки представляє компанію «Salix-Energy», розповів про досвід підприємства. “Суть цього бізнесу полягає у тому, що ми один раз витрачаємо кошти, інвестуємо, беремо землю відповідних характеристик (достатня вологість ґрунту важлива), обробляємо ґрунт для вирощування багаторічних рослин та використовуємо посадкові машини для засаджування 10-15 га на добу черенками (їх можна купувати як ліцензовані з Європи, так і у Salix-Energy). На середніх плантаціях (80-100 га) середня урожайність 150 куб. м з гектара”, – розповів він.

Презентації експертів

  • Перспективи виробництва біометану в Україні | Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України;
  • ТЕО виробництва біометану в Україні | Петро Кучерук, член експертної ради Біоенергетичної асоціації України;
  • Практичний досвід реалізації проектів біогазу (під ключ) на прикладі відходів агрокомплексу, тваринництва, енергетичних культур | Олександр Дубина, AC GROUP;
  • Обладнання для оптимальної утилізації та використання дигестату БГУ в сільському господарстві | Сергій Сітніков, компанія Vogelsang, Німеччина;
  • Що має зробити інвестор для оцінки можливості реалізації біогазової установки | Олег Рябов, ТОВ «Галс-Агро».

Завантажити програму заходу

Вебінар “Розвиток виробництва біогазу/біометану і вирощування енергетичних рослин в Україні” — це спільна ініціатива Всеукраїнської аграрної ради та нашої команди з метою поширення знань і досвіду реалізації проєктів з вирощування енергетичних рослин.