Журавлина: вирощування в саду, види та сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 23 лютого 2019 Перша редакція: 23 травня 2016 🕒 16 хвилин 👀 62914 разів 💬 2 коментарі

• Посадка й догляд за журавлиною
• Кущі журавлини – опис
• Посадка журавлини
  • Коли садити журавлину
  • Посадка журавлини навесні
  • Посадка журавлини восени
  • Догляд за журавлиною навесні
  • Догляд за журавлиною влітку
  • Догляд за журавлиною восени
  • Обробка журавлини
  • Полив журавлини
  • Підживлення журавлини
  • Коли обрізати журавлину
  • Обрізування журавлини навесні
  • Обрізування журавлини восени
  • Як розмножувати журавлину
  • Розмноження журавлини живцями
  • Насіннєве розмноження журавлини
  • Журавлина болотна (Oxycoccus palustris)
  • Великоплідна журавлина
  • Корисні властивості журавлини
  • Небезпечні властивості журавлини
  • Коментарі

  Журавлина (лат. Oxycoccus) – підрід квіткових рослин родини Вересові, який об’єднує в собі сланкі вічнозелені чагарники, природний ареал яких розташований у північній півкулі. Плоди всіх видів журавлини їстівні й затребувані і в кулінарії, і в харчовій промисловості. Наукова назва журавлини перекладається з давньогрецької мови як «кисла ягода». Піонери Америки називали її журавлиною ягодою (cranberry), а в Новій Англії в XVII столітті журавлина була відома як ведмежа ягода, оскільки люди неодноразово бачили, як нею харчувалися грізлі.

  Походження української назви зазвичай пояснюють тим, що журавлина, схилена під вагою ягоди, нагадує шию журавля.

  У природі кущі журавлини ростуть переважно у вологих місцях – у сфагнових хвойних лісах, на болотах, по заболочених берегах водойм. У культурі вирощується вид журавлина садова.

  Посадка й догляд за журавлиною

  • Посадка: напровесні, коли ґрунт відтане на глибину 8-10 см.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: дуже вологий до болотистого, на ділянці з високим заляганням ґрунтових вод, кислий (pH 3,5-4,5), торф’яний або моховатий лісовий.
  • Полив: перші два тижні після посадки – щоденний, потім ґрунт підтримують у трохи вологому стані. У травні та червні полив має стати помірним, а в спеку – щоденним. Із серпня по жовтень журавлину поливають регулярно, намагаючись промочити ґрунт на глибину залягання коренів.
  • Підживлення: регулярні: у перший рік – із весни до кінця липня один раз на два тижні комплексними мінеральними добривами. Перше підживлення вносять через три тижні після посадки. У середині серпня і в середині жовтня вносять калійно-фосфорне добриво. На другий і третій рік журавлину удобрюють за такою ж схемою, а починаючи з четвертого року концентрацію добрив у розчинах послаблюють і проводять 6 підживлень за сезон.
  • Обрізування: в травні, кущ формують упродовж трьох років, а потім роблять тільки щорічне санітарне прочищення.
  • Розмноження: насінням або зеленими живцями.
  • Шкідники: чорноголова бруснична листовійка, яблунева комоподібна щитівка, непарний шовкопряд, капустяна совка, вересовий п’ядун і ще понад 30 шкідників.
  • Хвороби: махровість (карликовість), ботритис, аскохітоз, песталоція, гіберова плямистість, цитоспороз, фомопсис, моніліоз, снігова пліснява, червона плямистість.

  Кущі журавлини – опис

  Журавлина рослина сланка. Її вічнозелені кущі досягають у висоту від 15 до 60 см. Коренева система у рослини стрижнева. Чергове листя журавлини, розташоване на коротких черешках, має яйцеподібну або довгасту форму. У довжину воно досягає 15 мм, а в ширину – 6 мм. Верхня сторона листової пластини темно-зелена, нижня – біляста за рахунок воскового нальоту, що захищає листя від води. Цвітіння журавлини починається в травні або червні: на довгих квітконіжках розкриваються рожеві чи світло-пурпурові квіти, кожна з яких живе 18 днів. Плід журавлини – яйцеподібна або куляста кисла ягода червоного кольору діаметром до 16 мм. Незважаючи на те, що завдяки своїм цілющим властивостям журавлина дуже популярна, в культурі вона не така поширена, як аґрус, малина, полуниця, чорна смородина або порічки. Однак останнім часом вона поряд із такими культурами, як суниця, ожина, чорниця і лохина, стала завойовувати дедалі більше місця в наших садах. Тим садівникам, які ще не вирощують цю чудову ягоду, пропонуємо прочитати нашу статтю, в якій викладена інформація про те, як здійснюються посадка і догляд за журавлиною на садовій ділянці, які хвороби і шкідники журавлини можуть ускладнити її вирощування, як розмножити журавлину, чим підживити журавлину, щоб збільшити її врожайність, а також якого догляду потребує журавлина після збору врожаю.

  Посадка журавлини

  Коли садити журавлину

  Посадити журавлину найкраще напровесні, як тільки земля на ділянці відтане на глибину 8-10 см. Виберіть для журавлини відкрите сонячне місце з високим ступенем вологості. Бажано, щоб ґрунтові води залягали близько до поверхні. Якщо у вашому саду є струмок, ставок або озерце, посадіть журавлину на його березі, і не так уже й страшно, якщо вона частково опиниться в затінку дерев, що зростають поруч. Журавлина любить кислий (pH 3,5-4,5) торф’яний ґрунт або лісовий субстрат зі сфагнумом, і якщо у вас на ділянці такого немає, зріжте верхній шар ґрунту завтовшки 20-25 см і замініть його сумішшю приблизно такого складу: лісовий гумус, пісок, лісова земля і торф у співвідношенні 1:1:1:2 із додаванням перепрілої хвої.

  Посадка журавлини навесні

  Перед тим, як посадити журавлину, викопайте ямки завглибшки 10 см на відстані 20 см одна від одної і пролийте їх теплою водою. У кожну ямку помістіть по 2 саджанці заввишки 15-20 см, після чого заповніть ямку ґрунтом, але не ущільнюйте його. Перші ягоди ви отримаєте тільки на третій рік після посадки, а повноцінний урожай журавлина дасть лише на четвертий рік – у середньому по півкілограма з кожного м² ділянки. Перші ж два роки журавлина просто прикрашатиме ваш сад своїми мальовничими заростями, які дизайнери часто використовують для оздоблення ландшафту.

  Посадка журавлини восени

  Восени журавлину не саджають, але підготувати ділянку для весняної посадки бажано у вересні. І передусім слід обгородити майбутню грядку для журавлини, вкопавши в ґрунт по її периметру на глибину 20 см негниючий матеріал – шифер, пластик, шматки руберойду. Над землею ця огорожа повинна вивищуватися на 20-30 см.

  Догляд за журавлиною

  Догляд за журавлиною навесні

  Вирощування журавлини – справа нескладна. На початку весни, коли ягідник стає зеленим, проведіть проріджуюче обрізування журавлини і підживіть її повним мінеральним добривом, враховуючи, що його концентрація не повинна бути сильною – журавлина легше зносить нестачу, ніж надлишок добрив. Увесь час підтримуйте ґрунт у злегка вологому стані, розпушуйте його і регулярно видаляйте з ділянки бур’ян. Оскільки журавлина запилюється бджолами, посадіть поруч із журавлинною грядкою медоносні рослини – чабер, орегано тощо.

  Догляд за журавлиною влітку

  Влітку, особливо в його другій половині, стежте за тим, аби ґрунт на грядці не пересихав. Оскільки журавлина добре росте тільки на кислому ґрунті, при поливанні трьох-чотирирічних кущів додавайте в воду оцет або лимонну кислоту. Якщо вам здається, що журавлина погано росте, підживлюйте її, додаючи добрива в воду для поливання. В якості профілактики або в разі потреби обробляйте журавлину фунгіцидами. Розпушуйте на ділянці ґрунт і боріться з бур’янами – перші три роки прополювання грядки має бути регулярною процедурою. Ділянки з журавлиною старше трьох років кожні 3-4 роки мульчують шаром торф’яної крихти або ріні завтовшки 1,5-2 см.

  Догляд за журавлиною восени

  Восени настає час збору врожаю – у вересні-жовтні плоди журавлини збирають недозрілими. Дозрівають ягоди вже в процесі зберігання.

  Як доглядати за журавлиною після збору врожаю? Щоб захистити журавлину від шкідників і хвороб, безсніжної зими і весняних заморозків, журавлинник при температурі -5 ºC кілька разів заливають водою шаром 2 см, даючи промерзати кожному шару наскрізь, поки рослини повністю не зникнуть під кригою. Якщо ж зими у вашій місцевості не дуже суворі, можна просто вкрити журавлину ялиновим гіллям або спанбондом.

  Обробка журавлини

  Щоб захистити зростаючу в постійно вологому ґрунті журавлину від грибкових захворювань, необхідно кілька разів за вегетаційний період проводити профілактичні обробки культури фунгіцидами. Навесні, в період набубнявіння і розпускання бруньок, журавлину обприскують одновідсотковою бордоською рідиною або Азофосом. У період бутонізації проводять триразову обробку журавлини з тижневим інтервалом від сірої цвілі і плямистостей розчином 4 г препаратів Скор або Хорус у 10 л води. За потреби після цвітіння обробку журавлини від сірої цвілі можна провести ще раз. У листопаді ділянку обробляють одновідсотковою бордоською рідиною.

  Полив журавлини

  Догляд за журавлиною передбачає регулярні підживлення рослини. У перший рік зростання журавлину вперше підживлюють через 3 тижні після посадки комплексним добривом Універсал із такого розрахунку: половина столової ложки добрива на один м² ділянки. Продовжують такі підживлення кожні 2 тижні до кінця липня. У середині серпня, а потім у середині жовтня журавлину підживлюють добривом Осіннє з розрахунку третина ложки на м². Журавлину другого і третього року удобрюють за цією самою схемою, а з четвертого року кількість добрив скорочують – за вегетаційний період проводять 6 підживлень із розрахунку одна третина столової ложки добрива на м².

  Підживлення журавлини

  Догляд за журавлиною передбачає регулярні підживлення рослини. У перший рік зростання журавлину вперше підживлюють через 3 тижні після посадки комплексним добривом Універсал із такого розрахунку: половина столової ложки добрива на один м² ділянки. Продовжують такі підживлення кожні 2 тижні до кінця липня. У середині серпня, а потім у середині жовтня журавлину підживлюють добривом Осіннє з розрахунку третина ложки на м². Журавлину другого і третього року удобрюють за цією самою схемою, а з четвертого року кількість добрив скорочують – за вегетаційний період проводять 6 підживлень із розрахунку одна третина столової ложки добрива на м².

  Обрізування журавлини

  Коли обрізати журавлину

  Журавлину обрізують навесні, в травні. Перші три роки, поки росте кущ, закладають основу його форми – компактну або розлогу.

  Обрізування журавлини навесні

  Як обрізати журавлину? Якщо ви вирішили сформувати компактний високий кущ, зрізайте навесні всі тонкі, малозимостійкі сланкі пагони, стимулюючи зростання вертикальних гілок, а якщо вам більше подобається «розлога журавлина», стимулюйте обрізуванням утворення горизонтальних пагонів. Але врахуйте, що з високого куща ягоди знімати легше.

  Обрізування журавлини восени

  Восени журавлину обрізують тільки в разі крайньої потреби.

  Розмноження журавлини

  Як розмножувати журавлину

  Розмножують журавлину генеративно і вегетативно. Насіннєве розмноження здійснюється переважно для селекційного експерименту, оскільки дочірня рослина не наслідуватиме ознак материнської. Якщо ви хочете відразу отримати сортові сіянці, проведіть зелене живцювання журавлини.

  Розмноження журавлини живцями

  Заготовляють зелені живці журавлини в період інтенсивного росту пагонів. Довжина живців має бути не менше 10 см. Їх висаджують у шкілки, горщики з субстратом із верхового торфу з піском та перепрілою хвоєю або відразу на постійне місце – за схемою 7х7 см, щоб гілки журавлини швидше зімкнулися. Заглиблюють живці на 2-3 см, після посадки ґрунт злегка ущільнюють і рясно поливають. Поки живці не укореняться, стежте за тим, щоб ґрунт був весь час вологим – іноді доводиться поливати грядку двічі на день. У дні безжального сонця організуйте саджанцям захист із тканини. Живці журавлини зазвичай приживаються швидко і легко.

  Насіннєве розмноження журавлини

  Щоб добути посівний матеріал, добре визрілі на кущі ягоди журавлини розминають і промивають у великій кількості води, дають насінню осісти на сито і відразу сіють. Якщо насіння журавлини до посадки зберігається якийсь час, його необхідно стратифікувати. Перешаруйте насіння в ящику вологою сумішшю торфу з піском у співвідношенні 4:1 і тримайте 2,5-3 місяці при температурі від 3 до 7 ºC в умовах вільного доступу повітря. Сіють насіння навесні (після стратифікації) або в кінці літа (свіжозібране) в посуд із верховим торфом – по поверхні субстрату, без заглиблення в нього. Зверху через сито його засипають шаром піску завтовшки 2-3 мм або вкривають шаром подрібненого торфу завтовшки до 5 мм, після чого поливають, накривають склом і поміщають у світле тепле місце. Посіви потрібно регулярно зволожувати і провітрювати, а при появі на поверхні субстрату цвілі обробити його фунгіцидом. Сходи з’являться за 2-4 тижні, після чого скло знімають, але поливання не припиняють. На стадії розвитку у сіянців 4-5 листків їх пікірують по одному в горщики або на грядку в парнику на відстані 10 см один від одного. Дорощують сіянці протягом року, поливаючи і підживлюючи їх регулярно розчином 1 столової ложки Кеміри-універсал у 10 л води з розрахунку 1 л на м², намагаючись не потрапляти розчином на листя, щоб не обпекти його. З середини квітня до середини липня кожні два тижні вносять підживлення. У серпні покриття з теплиці знімають, а в кінці жовтня грядку мульчують шаром торфу завтовшки 5-7 см і накривають на зиму двома шарами спанбонду. Навесні спанбонд прибирають, а сіянці пересаджують у шкілки, де підрощують ще рік-два, після чого вже пересаджують на постійне місце. Отримати урожай ягід із кущів, вирощених насіннєвим способом, ви зможете через 2-3 роки після висадки на постійне місце.

  Хвороби журавлини

  Дотримання прийомів агротехніки дозволить вам підтримувати здоров’я журавлини на належному рівні, проте іноді таки трапляються прикрі неприємності, і здорову журавлину може вразити будь-яка недуга. У такій ситуації важливо не розгубитися і негайно почати боротьбу з хворобою, поки вона не вразила всі рослини, а для цього потрібно точно визначити природу захворювання. Отже, чим хворіє журавлина?

  Снігова пліснява – найбільш шкідливе захворювання, розвиток якого відбувається з березня до квітня. Симптоми хвороби – червоно-буре забарвлення бруньок і листя журавлини, на яких можна побачити жовтуватий міцелій. До кінця весни уражене листя набуває попелястого кольору й опадає. Якщо з хворобою не боротися, вогнища ураження збільшуються в розмірах, зливаються, і може загинути вся рослина.

  Заходи боротьби. Восени ділянку обприскують розчином Фундазолу відповідно до інструкції, а на зиму проводять поетапну заливку ділянки водою з пошаровим її проморожуванням.

  Червона плямистість – теж грибкове захворювання, що деформує пагони і викликає їхнє відмирання. Крім пагонів, червона плямистість уражає квітки, бруньки і квітконіжки журавлини, які набувають рожевого відтінку. Листя, що розвивається з уражених бруньок, виглядає, як маленькі трояндочки.

  Заходи боротьби. Для знищення збудників хвороби застосовують обробку журавлини розчином 2 г Фундазолу або Топсину М в 1 л води.

  Моніліальний опік – грибкова хвороба, від якої в’януть, буріють і засихають верхівки пагонів. У вологу погоду уражене місце жовтіє, журавлина вкривається нальотом конідіального спороношення. На стадії бутоноутворення інфекція переходить із хворих пагонів на бутони, квітки і зав’язі, чому квітки і бутони засихають, а хворі зав’язі продовжують розвиватися, готуючи для вас сюрприз у вигляді гниючих плодів.

  Заходи боротьби. У боротьбі з моніліозом добре зарекомендували себе фунгіциди Топсин М, Ронілан, Дітан, Байлетон і хлорокис міді.

  Фомопсис – хвороба, що викликає всихання решти пагонів журавлини без ознак в’янення. Листя спочатку жовтіє, потім стає помаранчевим або бронзовим, але не опадає. Стебла вкриваються брудно-сірими плямами, які перетворюються на виразки. Квіти і плоди буріють. Прогресує хвороба в посушливу і спекотну погоду.

  Заходи боротьби. Для знищення первинної інфекції навесні журавлину обробляють Топсином М або іншим системним фунгіцидом. До початку активного росту ефективне обприскування журавлини бордоською рідиною.

  Цитоспороз – це чорна гниль ягід журавлини, збудники якої у кінці літа проникають через дрібні ранки на рослині.

  Заходи боротьби. Лікування журавлини від чорної гнилі – профілактичні обробки на початку і в кінці сезону бордоською рідиною, Топсином М або хлорокисом міді.

  Гіберова плямистість небезпечна тим, що викликає масове передчасне опадання листя, чим сильно послаблює рослину. На початку серпня на листках виникають дрібні червоно-коричневі цятки, потім безформні хлоротичні плями з темним обідком і плодовими тілами в центрі.

  Заходи боротьби. Знищують гіберу обробками журавлини розчином 2 г фунгіциду (Топсин М, Фундазол, хлорокис міді) в 1 л воли.

  Песталоція вражає плоди, стебла і листя журавлини. На зелені спочатку виникають темно-коричневі плями, потім сірі, окреслені темною облямівкою, що зливаються одна з одною. Молоді пагони зигзагоподібно викривлюються і всихають, листя опадає.

  Заходи боротьби. Допоможе впоратись із захворюванням обробка журавлини хлорокисом міді.

  Аскохітоз можна впізнати по круглих темно-коричневих плямах на листі та стеблах журавлини. З розвитком хвороби поверхня під цими плямами розтріскується.

  Заходи боротьби. Ефективним засобом від аскохітозу є обробка журавлини навесні і восени фунгіцидами – Фундазолом, Топсином М, хлорокисом міді.

  Ботритіс вкриває у вологу погоду стебла, листя і квітки журавлини сірим пухнастим нальотом грибка, не вражаючи молоді пагони. Інша назва захворювання – сіра гниль.

  Заходи боротьби. Поведіть обробку журавлини бордоською рідиною, Топсином М або хлорокисом міді.

  Махровість журавлини, або переростання – вірусне захворювання, викликане мікоплазмовими організмами. Уражені частини стають схожими на «відьомські мітли» – пагони піднімаються, листя стає меншим і щільно прилягає до пагонів. Уражена переростанням журавлина не плодоносить, а з тих зав’язей, що вже встигли утворитися до початку хвороби, виходять дрібні потворні плоди.

  Заходи боротьби. Чим обприскувати журавлину, щоб знищити збудників переростання? Таких препаратів ще не винайшли, тому потрібно просто видалити хвору рослину з грядки і спалити, щоб хвороба не розповзлася по всьому саду.

  Шкідники журавлини

  Журавлину може вразити понад 40 шкідників, що харчуються її наземними органами. Частіше за інших на журавлині зустрічаються:

  • чорноголова журавлинна листовійка;
  • яблунева комоподібна щитівка;
  • непарний шовкопряд;
  • капустяна совка;
  • вересовий п’ядун.

  Шкідники не в змозі завдати значної шкоди журавлині, тому в якості захисних заходів можна обмежитися дотриманням агротехнічних правил обробітку культури, і насамперед необхідно приділити увагу регулярній боротьбі з бур’янами, що пригнічують журавлину і створюють сприятливі умови для шкідливих комах. Інсектициди (Актара, Актеллік, Карбофос, Метафос та інші) слід застосовувати тільки в разі крайньої потреби і не пізніше, ніж за місяць до збору врожаю, а також після зняття ягід.

  Види і сорти журавлини

  Підрід журавлини представлений чотирма видами:

  • журавлина великоплідна;
  • журавлина чотирипелюсткова, або болотна;
  • журавлина дрібноплідна;
  • журавлина гігантська.

  У культурі найчастіше вирощують сорти і гібриди журавлини великоплідної і чотирипелюсткової, або болотної.

  Журавлина болотна (Oxycoccus palustris)

  європейського походження, введена в культуру в кінці XX століття в країнах Балтії і в Росії. З багатьох сортів журавлини болотної сьогодні добре відомі:

  • Дар Костроми – високоврожайний великоплідний середньоранній сорт, дозріває в кінці третьої декади серпня, з дуже великими, соковитими і кислими ребристими ягодами темно-червоного або вишневого кольору, плоско-округлої форми, з глибокою виїмкою біля плодоніжки;
  • Соминська – теж середньоранній великоплідний сорт високої врожайності з кислими і соковитими горбистими асиметричними червоними або вишневими ягодами серцеподібної форми;
  • Сазоновська – сорт середнього терміну дозрівання (початок першої декади вересня) з соковитими серцеподібними ребристо-горбистими асиметричними ягодами середнього розміру, фіолетово-червоного кольору, солодкувато-кислими на смак;
  • Краса Півночі – урожайний пізній сорт, дозріває до другої декади вересня, з дуже великими округло-овальними ягодами різних відтінків кармінного кольору – від світлого до темного зі світло-червоним боком;
  • Червона заповідна – пізній високоврожайний сорт із кулястими соковитими і кислими ягодами червоного кольору, середнього і великого розміру.

  Добре ростуть у культурі також сорти журавлини болотної Хотавецька і Північанка.

  Великоплідна журавлина

  сортів якої сьогодні відомо понад 200, родом із Північної Америки. Наукова назва її Oxycoccus macrocarpus. Популярними сортами крупноплідної американської журавлини є:

  • Бен Лір – високоврожайний ранньостиглий сорт з округлими ягодами діаметром до 20 мм, які погано зберігаються, тому після зняття вимагають негайної переробки або заморожування;
  • Франклін – середньостиглий стійкий до хвороб сорт із ягодами середньої величини (до 15 мм у діаметрі), темно-червоного кольору;
  • Сірлз – врожайний сорт, що добре зберігається, з темно-червоними в цяточку матовими ягодами діаметром до 23 мм із щільною м’якоттю;
  • Стівенс – один із найкращих сортів, що вирізняється здатністю давати високі врожаї, з округло-овальними великими і щільними ягодами темно-червоного кольору діаметром до 25 мм;
  • Пілігрим – дуже пізній сорт з овальними великими ягодами пурпурово-червоного кольору з жовтим восковим нальотом і нерівномірним забарвленням.

  Крім перерахованих, популярністю користуються такі американські сорти великоплідної журавлини, як Мак-Фарлін, Вілкокс, Блек Уейл, Ерлі Блек, Кроулі, Ерлі Ріарден, Бергман, Вашингтон, Вульман, Беквіт і Хоус.

  Властивості журавлини

  Корисні властивості журавлини

  Ягоди журавлини містять весь перелік корисних речовин, властивих плодам усіх ягідних культур, зокрема цукор, органічні кислоти (лимонну, урсолову, хінну, бензойну, яблучну, хлорогенову, бурштинову, олеандрову й щавлеву), вітаміни (B1, B2, B5, B6 , PP, K1 і C) і пектини. До складу журавлини входять також антоціани, лейкоантоціани, катехіни, бетаїн, макро- і мікроелементи – залізо, марганець, молібден, мідь, калій, кальцій, фосфор, бор, кобальт, нікель, титан, цинк, йод, олово, хром і срібло.

  Журавлина поліпшує апетит і роботу шлунково-кишкового тракту, захищає сечостатеву систему і кишечник від інфекцій, є профілактичним протираковим засобом, знижує потенційний ризик захворювання на атеросклероз, нормалізує артеріальний тиск. Призначають журавлину тим, хто потерпає від авітамінозу, гарячки, респіраторних захворювань і ревматизму.

  Сік журавлини має бактерицидну і жарознижуючу дію, тамує спрагу, очищає рани, лікує опіки і кашель, стимулює роботу підшлункової залози, підвищує фізичну і розумову активність.

  Небезпечні властивості журавлини

  Категорично не рекомендується вживати в їжу журавлину хворим на виразку шлунка і дванадцятипалої кишки, а також тим, хто страждає гастритами з підвищеною кислотністю. Людям із нездоровою печінкою перед вживанням журавлини краще порадитися з лікарем, оскільки цілком імовірно, що вона може викликати загострення захворювання. Обережності також слід дотримуватися тим, у кого ослаблена або стоншена зубна емаль.

  Де росте журавлина і як її збирати, а також інші цікаві факти про цю унікальну ягідці

  Всім відомо, що журавлина є одним з найбільш корисних дарів природи, дуже хороша при лікуванні багатьох захворювань. Однак, не всі знають, які саме цілющі властивості вона має, де росте журавлина, як і коли краще всього її збирати, як правильно потрібно зберігати ягоду. Необхідно заповнити цю прогалину.

  Що це за ягода журавлина

  Журавлинний плоди містять в собі безліч рідкісних мікроелементів

  Сам рід журавлина налічує три види: звичайна, дрібноплідна, великоплідна. Останню іноді ще називають американською. У Росії росте звичайна і дрібноплідна. Друга мешкає переважно близько полярного кола, в тундрі, лісотундрах, північних болотах. Звичайна зустрічається повсюдно по мокрих улоговинах або болотах по всій території Росії, крім південне Поволжя, Кубань, Кавказ. У Європі росте на північ від Парижа, а в Північній Америці – від Чикаго, охоплюючи всю Канаду. Ареал великоплідний різновиди охоплює район гір Аппалачі.

  Ця ягідка любить вологі, що не потривожені господарською діяльністю людини місця, вона дуже чутлива до стану навколишнього середовища. Так що найчастіше журавлина росте на тайговому болоті або по вологим низин і гірської горбистість. Головне, щоб було достатньо води, та грунту були родючі.

  Журавлинний плоди містять в собі безліч рідкісних мікроелементів: селен, лютеїн, марганець, зеаксантин. Їх застосовують при лікуванні простудних запальних захворювань, як жарознижуючий і гнітюче патогенну мікрофлору засіб. Лікують журавлинний плодами також ревматизм, цингу. Так як вони в безлічі містять вітаміни C, K, то їх не рекомендується споживати особам, що страждають виразкою шлунка або іншими захворюваннями травної системи. Журавлинний сік може подіяти як подразник.

  До винайдення антибіотиків народні лікарі використовували кору верби і журавлинний сік, принцип дії у них подібний пеніциліну, хоча слабкіше.

  Збір і зберігання ягід

  Люди здавна займаються збором корисної ягоди. Ця культура, через особливу віддаленості від людського житла, вимагає від ягідників великої відповідальності і уваги. У зборі вона складніше, ніж та ж брусниця або чорниця. Справа в тому, що вона стелиться вздовж грунту, переплітаючись килимом тоненьких гілочок. Іншими словами, так росте журавлина, як росте будь-яка болотна трава.

  Коли потрапляєш на клюквеннік, то не відразу можна розгледіти, де ж ягоди, схожі на рубінові намистини. Вони заховані практично у самого грунту під зеленню. Для зручності збору люди користуються спеціальними довгими гребінцями з дерева або кістки. Піднімаючи ними гілки, дуже зручно знімати з рослини ягоди.

  Коли потрапляєш на клюквеннік, то не відразу можна розгледіти, де ж ягоди, схожі на рубінові намистини

  Дозріває урожай пізно, пізніше всіх інших лісових ягід. Можна збирати до самих зимових холодів. Заморозки їй не страшні.

  Тепер розглянемо покрокову інструкцію зберігання журавлини:

  1. Ягоду моєму, прибираємо роздавлені, пошкоджені, перезрілі
  2. Готуємо емальоване відро або велику банку, ретельно миємо тару з содою, ні з яким іншими миючими засобами.
  3. Насипаємо в вимиту ємність тари з запасом для води.
  4. Заливаємо все холодною кип`яченою водою так, щоб ягоди зникли. Рівень води повинен бути десь на два сантиметри вище ягід.
  5. Накриваємо зверху пергаментом, перев`язуємо джгутом
  6. Ставимо мочені ягоду в прохолодне приміщення, без доступу прямих сонячних променів.

  У такому вигляді плоди будуть зберігатися всю зиму, не втрата ні в смаку, ні в корисності. Є різновиди цього рецепта зберігання журавлини. Це мочіння в цукровому сиропі. Всі дії аналогічні вище зазначеним, тільки замість води використовуємо холодний сироп. Також можна зберігати врожай під гнітом. Розкладені по тарам і залиті водою ягоди притискають дерев`яним кружком, зверху на який кладеться вантаж. Також тримаємо це в прохолодному місці.

  Розкладені по тарам і залиті водою ягоди притискають дерев`яним кружком, зверху на який кладеться вантаж

  Журавлинний морс, а також журавлинний сік також легко зберігаються, не наражаючись закисанню, заплесневанію. Це завдяки великим доз аскорбінової і фолієвої кислоти, які працюють, як природний консервант.

  Журавлина в лісі та на присадибній ділянці

  Садівники і натуралісти довгий час намагалися безуспішно виростити болотну солодкість у себе на ділянках. Як у випадку з брусницею і чорницею, виявилося, що європейська журавлина – рослина дуже залежне від загальної екосистеми лісу, чому спроби перенести її в сад щораз провалювалися. Культурні форми цього лісового ласощі з`явилися порівняно недавно, з кінця XIX століття в Північній Америці. Селекціонери вивели перші успішні сорти садової культури на основі зростаючої тільки там журавлини великоплідної.

  Як виявилося, саме цей вид найкраще пристосовується до садових умов, на поливи з добривами відповідає істотним приростом врожайності. Зараз існує велика кількість самих різних сортових груп і гібридів, різних за термінами дозрівання, врожайності, зимостійкості, величиною плодів. Також садові журавлина більшого зростання, ніж дика, піднімає над землею кисті з ягодами, що полегшує її промисловий збір.

  Раніше основна частка експорту припадала на північні країни, де він множить росте: Росія, Фінляндія, Швеція. Зараз збір природного журавлини не носить масовий характер. Сучасна сільськогосподарська промисловість повністю задовольняє попит на неї. Лідером за кількістю журавлинних плантацій і за врожаями є Сполучені Штати Америки.

  За смаковими якостями і корисними властивостями журавлина садові практично нічим не поступається своєю болотної родичці. Єдино, що нинішні обсяг її заготівлі не дозволяють зберігати і транспортувати урожай так, як роблять жителі тайгових сіл, замачівая ягоду, коли зберігаються всі корисні властивості і смакові якості дуже довго. Зараз найчастіше на прилавках магазинів можна зустріти заморожену журавлину, яка за смаком, звичайно ж, преснее, гірше, ніж свіжа або мочені. Свіжа ягода з`являється у продажу тільки під час сезону збору врожаю. Це з жовтня по січень.

  Якщо ви вирішили вирощувати у себе журавлину, то ось, що необхідно знати для успішного її розведення:

  • Вона любить вологу, виносить заболоченість, бідність грунтів, але найкраще почувається на легкому, родючому і добре поливають субстраті. Це найближче до природних торфовищах – природному середовищі зростання журавлини.
  • Унаслідок болотних її походження, вона дуже не любить лужні грунту, віддаючи переваги злегка закислення грунтів. Велика кількість торфу в грунті зніме це питання.
  • Культурна журавлина більш солнцелюбівих, ніж дика, так що якщо ви посадите її на відкритому місці, то це не страшно.
  • Також вона менш зимостійкі, ніж інші садові культури, так що шукайте їй місце не продувається взимку, де буде затримуватися сніг. Найкраще місце-це у південній або південно-західної стіни будівлі. Головне, не забувайте її рясно зволожувати.

  За смаковими якостями і корисними властивостями журавлина садові практично нічим не поступається своєю болотної родичці

  • Клюквеннік може справно плодоносити довгі десятиліття, а кущі дуже чутливі до пересадки. Так що з вибором місця будьте серйозні, щоб потім не довелося переносити вже плодоносить плантацію.
  • Ягода добре розмножується кореневими відводками
  • Журавлина мало уражується хворобами, має хороший імунітет.