Скільки разів на тиждень кухар має змінювати санітарний одяг

0 Comments

Зміст:

Як організовувати харчування в закладі освіти

Кожен заклад освіти має свої особливості: приміщення, режим навчання, кількість учнів, кадри тощо. Тому харчування слід організовувати, зважаючи на них.

У процесі організації харчування потрібно відповісти на чотири основні питання:

  1. Режим або кратність: скільки разів на день мають їсти учні в закладі?
  2. Графік: о котрій годині й протягом якого часу вони їстимуть?
  3. Спосіб: хто готуватиме чи постачатиме їжу?
  4. Форма: усі отримують однакові страви чи мають можливість обирати?

Не менш важливо вирішити, як організувати закупівлю продуктів або послуг шкільного харчування (спеціалістами управління освіти централізовано або школою самостійно в межах фінансової автономії), як діти розраховуватимуться в шкільній їдальні, а також налагодити комунікацію з учнями й батьками, щоб інформувати їх про організацію харчування.

Щоб діти вчасно отримували якісне харчування, потрібно:

  • визначити в закладі освіти відповідального за харчування;
  • визначити примірне чотиритижневе сезонне меню та щоденне меню-розклад;
  • погодити меню в територіальному підрозділі Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, якщо воно складене самостійно;
  • організувати закупівлю продуктів або послуг (найчастіше це функція управління освіти);
  • організувати бракераж (якісне оцінювання продуктів), а також постійний внутрішній контроль якості;
  • скласти переліки учнів, які отримують платне й безкоштовне харчування, а також тих, яким потрібне дієтичне харчування;
  • мати в штаті працівників, які повноцінно забезпечать усі процеси організації харчування;
  • подбати, щоб усі учні мали доступ до питної води;
  • вести всю необхідну документацію.

Режим харчування

Режим харчування може бути різним — від одноразового до п’ятиразового. Санітарний регламент вимагає, щоб для учнів було організоване щонайменше одноразове гаряче харчування відповідно до норм харчування, принаймні сніданок.

Дворазове харчування (сніданок та обід) за згодою батьків організовується для учнів 5—9 класів, які відвідують групу продовженого дня.

Три рази можуть їсти учні початкової школи, які ходять у групу продовженого дня, й окремі пільгові категорії учнів.

Чотириразове харчування організовують учням спеціальних шкіл і шкіл-інтернатів, а п’ятиразове з не менше ніж триразовим споживанням гарячої їжі — учням у закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку з цілодобовим перебуванням здобувачів освіти, наприклад, дітей у шкільному пансіоні.

Режим харчування дітей у закладах оздоровлення та відпочинку залежить від режиму його роботи та визначається засновником закладу. Інтервал між прийомами їжі не повинен перевищувати чотирьох години.

Окрім Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року №305 , слід також орієнтуватися на Порядок надання послуг із харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість , затверджений постановою КМУ від 2 лютого 2021 року № 116 .

Кратність харчування в закладі освіти

Кратність харчування в яслах і дитсадках залежить від режиму роботи. З 1 вересня 2021 року має бути так:

Діти перебувають у садку до 4 годинХарчування можна не організовувати. Рішення приймає засновник. Враховується заява батьків.
Діти перебувають у садку від 4 до 8 годинСніданок і/або обід

Графік харчування

На основі режиму харчування варто скласти графік, за яким учні організовано їстимуть у їдальні. Графік має врахувати місткість їдальні та кількість дітей, які їстимуть одночасно. Основні вимоги до графіка харчування в закладах освіти такі:

У дитячих садочках Інтервал між прийомами їжі має бути 3—4 години, на обід відводиться не менше ніж 25—30 хвилин, а на інші прийоми їжі — не менше, ніж 20 хвилин
Для початкової школи Рекомендована тривалість перерви для прийому їжі — 30 хвилин, а для учнів 5—12 класів — не менше, ніж 20 хвилин

Способи організації харчування

Спосіб організації харчування залежить від того, чи є в закладі харчоблок, як він оснащений, чи є працівники, які готують їжу, і чи громада фінансово спроможна залучити підприємства, що постачають продукти або послуги з харчування. Існують три основні способи.

  1. Заклад організовує харчування сам. Страви готують штатні працівники. За оцінкою експертів швейцарсько-українського проєкту «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» Decide, такий спосіб організації харчування найбільш поширений: близько 80 % громад організовують шкільне харчування саме із залученням штатних працівників шкільних їдалень.
  2. Аутсорсинг. Страви готують працівники приватного або комунального підприємства на харчоблоці закладу освіти. З цим підприємством укладається договір про постачання послуг, а харчоблок переходить до нього в оренду. Наразі, за оцінкою експертів Decide, так організоване шкільне харчування приблизно у 18 % громад.
  3. Кейтеринг. Укладається договір з підприємством (обов’язково зареєстрованим оператором ринку), яке готує і доставляє готові страви. У дитсадочку кейтеринг можливий лише в разі, якщо немає харчоблока, під час ремонту чи інших обмежень, які не дозволяють готувати.

Будь-який з цих способів організації харчування в школах може бути доповнений продажем їжі та напоїв у буфетах або торговельних чи вендингових автоматах.

Постачальником для школи або дитсадка може бути лише підприємець або компанія, що спеціалізується на виробництві і/або продажі продуктів чи послуг з харчування. Купувати їжу для шкільної їдальні, наприклад, на продовольчому ринку або з рук заборонено. Також не можна приносити їжу як спонсорську чи батьківську допомогу.

Форми організації харчування:

Монопрофільне — учні споживають комплекс страв відповідно до меню дня.

Мультипрофільне — учні мають вибір. У цьому випадку їм пропонують на вибір два-три варіанти комплексних меню, компоненти комплексного меню (конструктор) або шведський стіл. Важливо, якщо в закладі організований шведський стіл, страви дітям мають видавати лише працівники кухні.

Новий Санітарний регламент для шкіл: що змінилося?

Міністерство охорони здоров’я України розробило новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти . Документ набуває чинності 1 січня 2021 року.

Його вимоги обов’язково треба враховувати під час будівництва й експлуатації закладів освіти, щоб безпечно облаштувати та обладнати їхню територію й приміщення. Регламент стосується закладів усіх типів і форм власності (крім спеціальних), а також приміщень структурних підрозділів інших юридичних осіб, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти.

Попередній аналогічний документ – “Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу” (ДержСанПіН ) – був розроблений ще у 2001 році, майже 20 років тому, і багато в чому вже не відповідав вимогам сучасності.

Отже, з 1 січня 2021 року ДержСанПіН перестає діяти, а чинним стає новий Санітарний регламент. Що ж залишилося незмінним, а що змінилося, на що варто звернути увагу – читайте далі.

ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ САНІТАРНОГО РЕГЛАМЕНТУ

У новому документі містяться санітарно-гігієнічні норми, як облаштовувати територію школи, її будівлі та навчальні приміщення, зокрема, спортивні майданчики, фізкультурно-спортивні приміщення, кабінети інформатики, санітарні вузли, приміщення допоміжного та підсобного призначення, як утримувати басейни тощо.

Також документ визначає, як безпечно організувати освітній процес та роботу з технічними засобами, водопостачання, водовідведення та опалення, повітряно-тепловий режим, природне та штучне освітлення, харчування, медичне обслуговування, як контролювати шуми й вібрацію.

Новий Санітарний регламент враховує кілька дуже важливих аспектів. Це, зокрема, інтереси дітей з особливими освітніми потребами, розвиток технічних засобів навчання і правила їхнього використання під час освітнього процесу, та приділяє багато уваги шкільному раціону учнів.

ПРАВИЛА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО ПРОСТОРУ ТА РОБОТИ З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ

Новий документ враховує розвиток сучасних технологій і їхнє використання під час освітнього процесу. Він докладно описує, як облаштовувати кабінет інформатики та робоче місце дитини в ньому, скільки часу дитина може працювати із технічними засобами.

У кабінеті інформатики робоче місце учня облаштовується персональним комп’ютером з монітором з діагоналлю не менше 15 дюймів, системним блоком, відокремленими клавіатурою та “мишею”, столом і стільцем. Також замість комп’ютера можна використовувати ноутбуки з екраном діагоналлю не менше 14 дюймів, відокремленою клавіатурою та “мишею” за умови, що чергуються практична та теоретична частина навчального заняття. Освітленість екрану робочого місця має бути не менше 200 люксів, а робочого стола – не менше 400 люксів. Не дозволяється одночасна робота за одним комп’ютером двох і більше учнів.

Також забороняється використовувати екрани, сконструйовані на телевізійних електронно-променевих трубках.

Дозволяється дротове й бездротове підключення до мережі Інтернет. Якщо використовується бездротове підключення, Wi-Fi – роутери розміщуються на висоті не менше 2 метрів від підлоги та вимикаються у позанавчальний час.

ВИМОГИ ЩОДО РОБОТИ З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ

Якщо під час заняття використовуються технічні засоби навчання, вчитель має чергувати види навчальної діяльності. Існують певні вимоги, скільки часу діти різного віку можуть безперервно працювати з технічними засобами під час уроку:

  • для учнів 1 класів – не більше 10 хвилин;
  • для учнів 2 – 4 класів – не більше 15 хвилин;
  • для учнів 5 – 7 класів – не більше 20 хвилин;
  • для учнів 8 – 9 класів – 20 – 25 хвилин;

При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10 – 11(12) класів – не більше 25 – 30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15 – 20 хвилин на другому навчальному занятті.

Під час уроку, після роботи з технічними засобами учні обов’язково мають робити вправи для профілактики зорової та статичної втоми. Ці вправи наводяться у додатку 3 регламенту.

ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ

Розширилися вимоги з організації харчування. Зокрема, доповнено перелік продуктів, які забороняється продавати у шкільних буфетах та торговельних апаратах.

Старі санітарні норми забороняли продаж кондитерських виробів із кремами, морозива, яєць та м’яса водоплавної птиці, м’ясних виробів нижче I сорту, студнів, зельців, фаршмаків, грибів, молока-самоквасу, сметани, фляжного молока та м’якого сиру без термічної обробки, консервів непромислового виготовлення, солодких газованих напоїв, нарізних салатів із майонезом, оцтом, сметаною.

Новий регламент враховує попередній перелік продуктів, а також забороняє продаж, зокрема, зернових продуктів, що містять понад 10 г цукру на 100 г готового продукту, продуктів, що містять понад 0,12 г солі, або еквівалентну кількість солі на 100 г готового продукту, синтетичні барвники, ароматизатори (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачі, підсилювачі смаку та аромату, консерванти. Забороняється продаж продуктів із рослинними жирами, непастеризованих соків, кави та кавових напоїв, енергетичних напоїв тощо.

Також визначаються основні групи продуктів, які обов’язково мають бути в раціоні дитини, та вимоги до цих продуктів. Приміром, принаймні раз на тиждень для учнів має готуватися риба. А фрукти та ягоди подаються без додавання цукрів та підсолоджувачів.

НАВЧАННЯ УЧНІВ 1-4 КЛАСІВ ЛИШЕ У ПЕРШУ ЗМІНУ

У закладах освіти, які працюють у дві зміни, навчання учнів 1-4 класів має організовуватися в першу зміну. Натомість скасовується вимога про навчання лише у першу зміну випускних та класів компенсуючого навчання.

Ця норма, яка не узгоджується з чинним освітнім процесом, цілком очевидно, викличе великі проблеми для багатьох шкіл, де наразі певні початкові класи навчаються у другу зміну. Зараз, посередині навчального року, впровадити цю норму буде практично неможливо. Крім того, якщо переводити в другу зміну інші класи, щоб забезпечити цю норму для початкової школи, це викличе законне обурення батьків дітей з інших класів, яких про це на початку року не попереджали.

ЗМІНЕНО ПРАВИЛА ЩОДО ПРИБИРАННЯ ШКОЛИ УЧНЯМИ

За старими правилами учні 2-4 класів могли брати участь у прибиранні території школи, а учні 5-12 класів – у генеральному та щодобовому поточному прибиранні ділянки (підмітати, очищувати від снігу, саджати дерева). У новому регламенті ж цей дозвіл зник, є лише правило: під час самообслуговування учні повинні тримати власне робоче місце в чистоті, прибирати за собою сміття. Робота із самообслуговування має проводитися за участю педагогічних та/або медичних працівників і не перевищувати 1 годину на тиждень.

Також учням 5-11(12) класів дозволяється поливати рослини та робити вологе прибирання без миючих і дезінфікуючих засобів, поверхонь навчальних приміщень (крім вікон та підлоги). Учням забороняється виконувати небезпечні для їхнього життя та здоров’я роботи, зокрема, ті через які вони можуть заразитися інфекційними хворобами.

НОВІ ВИМОГИ ДО МЕБЛІВ

Види меблів використовуються залежно від призначення навчальних приміщень. Це одномісні та двомісні робочі столи учнів, стільці зі спинками різних ростових груп, регульовані одномісні та двомісні робочі столи учнів та стільці зі спинками, лабораторні столи, дошки, відкриті та закриті шафи, стелажі, вітрини тощо. Робочі столи та стільці мають бути такими, що не порушують поставу учнів, забезпечують мобільні робочі місця та легко трансформуються для роботи у групах. У кожному навчальному приміщенні має бути 2 – 3 розміри відповідно промаркованих меблів.

Важливо, що меблі повинні бути без гострих кутів, сколів тощо. Пошкоджені та зношені меблі підлягають своєчасній заміні. Поверхня навчальних меблів має бути стійкою до дії мийних та дезінфекційних засобів.

Великі запитання викликає те, що в регламенті жодним чином не визначено, коли саме меблі мають бути приведені у відповідність до нових вимог.

ТУАЛЕТИ ЛИШЕ У ПРИМІЩЕННІ

Санітарні вузли мають розміщуватися лише у приміщенні. У них мають бути паперові або електрорушники, рідке мило, туалетний папір, хоча кількість цих засобів гігієни не визначена.

Дуже важливо, що санрегламент встановлює обов’язковість дверцят у туалетних кабінках. Вони мають бути непрозорими, висотою не менше 1,5 м та замикатися з середини. Кабіни відгороджуються одна від одної непрозорими стінками висотою не менше 1,75 м на відстані 0,1 м від підлоги.

Звертаємо увагу, що попередні санітарні норми визначали, що в туалетних для дівчаток лише одна кабіна повинна замикатися, інші кабінки мали бути з дверима висотою 1 м (що на пів метра нижче, ніж встановлює новий регламент) на відстані від підлоги 0,2 м. Про замкнені туалетні кабіни для хлопців не йшлося взагалі.

Нагадуємо, щоб створити комфортне і безпечне освітнє середовище й забезпечити належні санітарно-гігієнічні умови у вбиральнях, реалізовуючи право дитини на повагу до її гідності, із залишків освітньої субвенції 2019 року на 2020 рік з держбюджету виділили понад 55 млн грн. На ці кошти облаштовували теплі вбиральні у 100 школах 11-ти областей .

ПІДВЕЗЕННЯ УЧНІВ ДО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Забезпечуються підвезенням до школи учні, які проживають від закладу освіти на відстані понад 2 км. Раніше підвозилися учні, які проживали на відстані понад 3 км.

Підвезення організовується з попередньо визначеними зупинками. Відстань від місця проживання учнів до місця збору на зупинці не повинна перевищувати 500 м.

Санрегламент жодним чином не визначає, чи є різні вимоги до шкіл у великих містах, де працює громадський транспорт, і населених пунктів у сільській місцевості.

ІНТЕРЕСИ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Документ передбачає, що на кожному поверсі в санітарних вузлах для учнів має бути спеціально обладнана кабіна для дітей з інвалідністю, зокрема, для учнів, що пересуваються на кріслах колісних, за допомогою милиць чи інших засобів.

Робочі місця для учнів з особливими освітніми потребами обладнуються відповідно до потреб дитини. Рекомендації щодо таких особливостей облаштування робочого місця для конкретної дитини мають надаватися у висновках інклюзивно-ресурсних центрів.

Для дітей, що мають особливі дієтичні потреби, наприклад, алергії, має організовуватися окреме харчування. Для цього батьки дитини подають до закладу освіти медичну довідку від сімейного лікаря чи педіатра. У довідці встановлюється діагноз та зазначаються особливі дієтичні потреби учня.

ВІДСУТНІСТЬ ЛЬОДОВОГО МАЙДАНЧИКА

Попередні норми встановлювали вимоги для наливних льодових катків для катання, хокею та швидкісного бігу на ковзанах. Льодові майданчики мали бути із гладкою поверхнею без розколин і виямок, товщиною льоду 5-6 см та рівномірно штучно освітлюватися у 100 люксів. Цікаво, що новий регламент такого виду майданчика не згадує взагалі.

У додатках до Санітарного регламенту ви також можете ознайомитися:

  • яку рослинність заборонено висаджувати на території школи;
  • яких розмірів мають бути меблі;
  • які допустимі рівні загального штучного освітлення, звуку та звукових тисків у приміщеннях закладів освіти та на прилеглій до них території, допустимі значення вібрації в будівлях закладів освіти;
  • як ефективно складати розклад занять для учнів та яке максимально можливе тижневе навантаження учнів;
  • які вправи для рухової активності та для очей потрібно робити на занятті під час перерви;
  • як організовувати харчування дітей, зокрема, д ітей з особливими дієтичними потребами, включаючи харчову алергію та непереносимість окремих харчових продуктів або речовин, та які харчові продукти заборонено реалізовувати в закладах освіти;
  • який санітарно-дезінфекційний режим у закладах освіти в період карантину.

За загальне дотримання вимог Санітарного регламенту відповідає засновник або засновники закладу освіти та його керівник. Щоденно контролює дотримання регламенту керівник та медичний працівник закладу освіти (якщо медичного працівника немає – ті, кого визначає своїм наказом керівник закладу освіти).