Озима пшениця: технологія вирощування, терміни та норми висіву

У цій статті ми поділимося інформацією коли сіяти озиму пшеницю, наведемо оптимальні терміни посіву озимої пшениці та розповімо про технологію вирощування культури. Ви дізнаєтеся про правильний обробіток ґрунту під озиму пшеницю та як доглядати посіви. Ця інформація допоможе вам уникнути помилок, які ведуть до втрати врожаю та зниження рентабельності виробництва.

Як правильно посіяти озиму пшеницю

Серед сільськогосподарських культур, які вирощуються в Україні, найбільшу посівну площу займає озима пшениця. Через зміну клімату та потепління озиму пшеницю тепер висівають дещо раніше — з 5 до 25 вересня.

Проте навіть з урахуванням погодних змін, обсяги вирощування культури залишаються стабільними. Ключову роль у цьому відіграє правильна технологія, дотримання встановлених термінів і норм посіву, яких дотримуються аграрії.

Терміни посіву озимої пшениці

Правильні терміни посіву озимої пшениці мають значення для успіху всього агротехнічного процесу. Від них залежить те, наскільки добре вкоріниться рослина, як розвиватиметься та накопичуватиме поживні речовини в зерні.

Оптимальним періодом для посіву прийнято вважати середину вересня-початок жовтня, залежно від кліматичних особливостей регіону. Якщо сіяти зарано, рослини можуть розвинутися передчасно, коли збудники хвороб і шкідники ще активні. Така пшениця буде вразливою до морозів. Якщо посіяти запізно, у культури не залишиться достатньо часу для формування повноцінної кореневої системи перед приходом холодів, що негативно позначиться на врожаї.

В осінній період пшениця має пройти етап сходів, сформувати кореневу систему, утворити кущі та накопичити необхідні речовини. Якщо до настання зимової сплячки пшениця має по 3-4 пагони на одній рослині, ви можете очікувати на гарну врожайність — понад 5 т/га.

Терміни посіву озимої пшениці для різних регіонів України:

• Київська, Чернігівська, Черкаська області — з 5 по 15 вересня;
• Тернопільська, Вінницька, Волинська, Хмельницька області — з 5 по 20 вересня;
• Львівська, Полтавська області — з 10 по 25 вересня;
• Кіровоградська область — з 15 по 20 вересня;
• Рівненська область — з 15 по 25 вересня.

Це лише рекомендовані терміни. Щоб точніше визначити, коли сіяти озиму пшеницю, обов’язково враховують:

• сівозміну поля;
• технічні ресурси фермерського господарства;
• сорт пшениці;
• температуру повітря;
• вологість ґрунту.

Середньодобова температура має бути в діапазоні 14-17°С. Правильно розрахований час посіву допомагає досягти балансу між зростанням і розвитком культури перед зимою та збереженням урожаю навесні.

Обробіток ґрунту під озиму пшеницю

Ділимося інформацією, як правильно посіяти озиму пшеницю у підготовлений ґрунт. Під час підготовки поля обов’язково візьміть до уваги:

• властивості ґрунту;
• сівозміну за культурами;
• відсоткове засмічення;
• особливості попередніх посівів (культури, технологія обробітку ґрунту).

Якщо грунт достатньо вологий, акцент роблять на оптимізації поживного процесу, що включає знищення бур’янів і шкідників, профілактику захворювань і застосування мікродобрив. У посушливих регіонах більшу увагу приділяють збереженню вологи.

Обробіток ґрунту під озиму пшеницю включає наступні етапи:

1. Прибирання решток . Спочатку необхідно провести дискування або закладення решток попередника за допомогою стерньового культиватора.
2. Оранка та вирівнювання. Мінімум за 3-4 тижні до посіву проводять оранку на глибину 18-30 см. Це сприяє перерозподілу родючих шарів ґрунту, підвищує його повітро- та водопроникність. Вирівнювання поверхні сприяє рівномірному посіву та дозволяє отримати одночасні сходи.
3. Передпосівна обробка. Ґрунт культивують компактором, щоб створити посівне ложе. Глибина при цій обробці мінімальна.

Оптимальні агрохімічні показники ґрунтової родючості для озимої пшениці: не менше 6,0 рН, не менше 2% гумусу, не менше 150 мг рухомих сполук фосфору та калію на 1 кг ґрунту.

Перед посівом обов’язково потрібно перевірити якість насіння та його схожість.

Норми висіву озимої пшениці: як розрахувати

Норми висіву встановлюються індивідуально, виходячи з таких показників:

• характеристика сорту;
• якість насіння;
• густина вегетативного стебла;
• особливості регіону та клімату;
• період посіву.

Якщо перевищити норму, це не означає, що врожай буде більшим. Густий посів створює ризик зараження хворобою, а також може призвести до вилягання. До того ж у такій ситуації стає практично неможливо впливати на стан посівів за допомогою добрива, регулятора росту або засобів захисту. Перевитрата насіння лише знизить економічну ефективність вашого виробництва.

Усереднені норми висіву озимої пшениці на 1 гектар залежно від умов посіву становлять:

• сприятливі умови (підготовлений ґрунт, оптимальна вологість і відповідний термін) — 3,0-3,5 млн насінин/га;
• середні умови — 4,0-4,5 млн насінин/га;
• несприятливі умови — 5,0-5,5 млн насінин/га.

Максимальна глибина закладання насіння залежить від структури ґрунту:

• важкий ґрунт — 5 см;
• легкий супіщаний — 7 см;
• середньосуглинистий — 6 см.

Якщо під час посіву дощів замало чи взагалі немає, необхідно зменшити глибину закладки на 3-4 см і збільшити норму висіву озимої пшениці на 15%.

Догляд за посівами озимини

Технологія вирощування озимої пшениці передбачає ретельний догляд за посівами. Насамперед до нього входить підживлення, яке впливає на врожайність, родючість ґрунту, і як наслідок, на загальну рентабельність господарства. Для хороших виробничих результатів необхідне збалансоване застосування азоту, фосфору, калію та інших мікроелементів. Також важливо застосовувати позакореневі добрива, які суттєво підвищують засвоєння корисних елементів і знижують вплив шкідливих речовин на довкілля. Вибирайте препарати відповідно до особливостей сорту, фази росту та розвитку рослини, а також враховуйте ґрунтово-кліматичні умови.

Ваше фермерське господарство потребує техніки або спеціального обладнання? Ви можете оформити покупку в лізинг або кредит. Для цього не потрібно витрачати час на пошук вигідних кредитних організацій або дилерських програм. Переходьте на сайт AgroApp , заповнюйте заявку та отримуйте попереднє рішення про кредитування протягом 24 годин!

Часті питання про те, як правильно посіяти озиму пшеницю

Чи можна сіяти пшеницю озиму після озимої пшениці

Сіяти озиму пшеницю після озимої пшениці небажано через ризик поширення хвороб і шкідників, які можуть залишитися в ґрунті. Рекомендується дотримуватися сівозміни та чергувати культури для підтримки здоров’я ґрунту та врожаю.

Чим підгодовують озиму пшеницю

Озиму пшеницю підгодовують добривами, що містять азот, фосфор, калій, сірку, кальцій, магній та інші мікроелементи. Це забезпечує пшеницю необхідними поживними речовинами для її здорового зростання, розвитку та формування високоякісних зерен.

Віктор Кухарчук: Агротехніка — важливий фактор впливу на врожайність пшениці

Озима пшениця — найбільш популярна, затребувана та значима культура на українських полях. Немає більш надійного хліба у нашій країні, ніж озима пшениця, — говорять науковці, і вони повністю праві. Але для отримання дійсно хороших врожаїв та прибутковості культури потрібно вміти її вирощувати та знати, які ризики чекають на агронома.

Своїм досвідом вирощування пшениці на конференції «Угорський та український досвід АПК», яка 8 лютого пройшла у Києві, поділився колишній операційний директор «Мрія Агрохолдинг» Віктор Кухарчук.

Озима пшениця – це реальне життя

Віктор Кухарчук працює у сільському господарстві вже 17 років, останні 7 років серйозно займається саме озимою пшеницею. Обрав цю культуру тому, що вважає її дійсно перспективною та бачить реальні можливості отримати хороший результат:

«Що нами рухає? Як правило, це стереотипи, які визначають наші дії. І це дуже добре, адже стереотип ходити на роботу — це добре. А є інші стереотипи, наприклад, посіяти 250 кг пшениці на 5 см і закоткувати, і ти маєш отримати врожай. Коли перші роки я вирощував пшеницю, то я прогорів, тому що вона вимерзла. Як не дивно, я тоді звернув увагу на те, що вимерзла пшениця виключно там, де 20-25 м від краю поля. З’явилася думка, що ми все неправильно робимо. Я розпочав ламати свої стереотипи, почав читати, збирати інформацію».

Щоб краще зрозуміти, які помилки були допущені при вирощуванні пшениці та як їх можна уникнути, довелося починати з історії появи культури на території сучасної України та вивчати досвід наших предків. Наприклад, виявилось, що є такий реальний результат: найбільше кущення, при якому зібрано 342 колоски з 1 рослини пшениці, з однієї насінини. Ну і на сьогоднішній день найкращий врожай світу — це рекорд, більше 16 т пшениці. Вдалося досягнути такого результату, як 140 продуктивних колосків з однієї насінини, в середньому вони мали 12-15 рядів близько 8 зерен у кожному.

«Зрозуміло, що після того, як ми стали серйозно займатися цією культурою, ми пропустили всі ризики. Наприклад, 4-5 років тому у Харківській області у нас було таке поле пшениці, із нормою висіву 0,5 млн на га. Ми почали розбирати кожен із ризиків, який ми маємо при вирощуванні озимої пшениці, тут ми виявили 13. Під кожен вид ризику ми почали шукати вихід, як би все зробити, щоб ми не втратили потенціал врожайності. Кожен ризик ми для себе оцінили приблизно від 0,2 до 0,3 т з га. Якщо біологічна врожайність пшениці складає орієнтовно 3 т, якщо прибрати кожен з цих ризиків, то це +2 ц/га. Коли ми прибрали ці ризики, то отримали 5,7 т з га, взагалі без фосфору та калію, ніколи з ними не працювали. Виключно лише з азотом працювали. У нас чітко збалансована зміна кореневої системи, ми ніколи не сіяли злаки по злаках і технічні культури по технічних. Виключно працювали по No-till, до цієї технології ми готували землю 3 роки», — говорить Віктор Кухарчук.

З якими ризиками доводиться стикатися при вирощуванні?

Віктор Кухарчук називає такі «підводні камені» вирощування озимої пшениці:

• отримання дружних сходів;
• вплив шкідників;
• вплив бур’янів та падалці попередника;
• вплив хвороб;
• вимерзання;
• випрівання;
• льодова кірка;
• видування.

З усіма цими факторами йому довелося зустрітися на практиці, та набувати досвіду на власних помилках.

Дружні сходи — запорука врожаю

На цей фактор впливають: попередник культури, спосіб обробітку ґрунту, глибина висіву, а також норма та строки висіву. Попередник може бути будь-яким, але обов’язково зі стрижневою кореневою системою (цукровий буряк, наприклад). Підготовка ґрунту у даному випадку проводиться під попередник, головна умова тут — стежити, щоб площа була рівною. Якщо обробка ґрунту нерівномірна, а площа недостатньо вирівняна, то марно чекати дружних сходів.

Глибина посіву пан Віктор пропонує робити меншою, ніж рекомендовано у фаховій літературі:

«Глибина посіву — це дуже хороше питання. Коли я вперше почав працювати в Росії, у нас було 3 господарства у Оренбурзький, Пензенський області та Ставропольському краї. І мене здивував один факт: коли падалиця пшениці виростає сама і тобі весною потрібно щось зробити, ми її 2 рази дискували, культивували, потім її не вирвеш із землі. Ніхто її фунгіцидами не обробляє, вірусів на ній немає, якось не те ми робимо. А ми травимо, обробляємо все гормонами, а шкідників ще більше на посівах. Ми почали пробувати дискувати нашу пшеницю по глибині посіву до мінімально можливої глибини. Далі: література, яку я вичитував, вказує на те, що вузол кущення може бути максимально до 2,5 см, тому ми перші почали з 2,5 см і кожен рік ми почали підійматися вище й досягли 0,5 см глибини посіву для того, щоб пшениця просто на 5-6 день вже фактично пішла вшир».

Строки та норми висіву

Підбираючи строки посіву, агроном ставить перед собою завдання отримати розвинуту кореневу систему та інтенсивне кущення, щоб озимина увійшла в зиму в оптимальній фазі розвитку.

«Ми дуже ретельно готувалися, починали сіяти пшеницю з 15 липня. Це дивно, але це теж був експеримент, ми хотіли спробувати все, і закінчували сіяти саме пізніше на початку грудня. Зрозуміло, що під кожен строк посіву ми розраховували норму висіву. Це дуже важливий фактор, тому що пшениця — це злаки, найбільш конкурентна культура кукурудза, а далі йде ячмінь. Тобто відбуваються конкуренція серед рослин, нам потрібно розтягнути її як можна більше. Якщо ми сіємо по 5-5,5 млн., то це 50-60 насінин на 1м і між ними має бути 2 см, це вже є критично, а може бути 4-6 см», — згадує Віктор Кухарчук.

Густоту посіву вивчали за досвідом таких країн, як Англія, Франція та Німеччина. Зрозуміло, що в цих країнах клімат та умови вирощування дещо інші, тому їх досвід Кухарчук з колегами «підстроювали» під українські умови.

Має значення не лише густота посіву та норма висіву насіння, але й швидкість, з якою відбувається операція:

«Зрозуміло, що кожен вид техніки, кожна підготовка ґрунту вимагає адаптації під певні умови, тобто чим швидше ви сієте, тим нерівномірність може бути більша. Як казав мій товариш, сіяти потрібно так, щоб тобі було комфортно в тракторі, і ти відчував, що тягнеш ззаду, чи є та сівалка, чи її вже немає. Ну, і розміщення насінини в ложі, зрозуміло, що вона може впасти на ложе, може зависнути або впасти зверху» — говорить спеціаліст .

Крім того, Віктор Кухарчук, за порадою відомого експерта Леоніда Фадєєва, почав використовувати для висіву насіння з середини колоса, оскільки воно є найбільш продуктивним, зрілим та перспективним.

Бур’яни та хвороби

Бур’яни — не лише середовище існування шкідників та збудників хвороб, це ще й серйозні конкуренти з культурою за вологу, поживні речовини та сонячне світло. Фахівці наводять такі цифри: бур’яни використовують до 30% продуктивної вологи у місяць та до 30% поживних речовин (а це близько 80-90 кг азоту, 10-15 кг фосфору та 20-40 кг калію з 1 га). Тому боротьба з бур’янами, як на практиці відомо кожному агрономові, є однією з найважливіших задач у «битві за врожайність».

«Перед нами стояло питання вивести багаторічні бур’яни в пшениці, всі злаки ми знищили в сої, соняшнику, ріпаку. Друга велика проблема — це стоколос або бромус житній, ми його вдало прибрали Євро-Лайтнінгом, він має післядію невелику на пшеницю, але це все одно менша шкода, ніж від злакових бур’янів. Якщо говорити про те, що робити з бур’янами, то я скажу так: якщо аналізувати всі гербіциди, то немає ні однієї хімічної речовини, яка не впливає на здорову культурну рослину, вона все рівно на неї впливає, але бур’яни, особливо які є переносниками хвороб, забирають майже всі добрива, які ми вносили виключно по фазам потреб рослини», — ділиться власним досвідом Віктор Кухарчук.

Важливий ризик також — хвороби. Оскільки у господарстві Кухарчука глибина та норма висіву були мінімальними, обов’язково застосовувалося протруювання інсектицидно-фунгіцидним протруйником. На 20 день після появи сходів прибиралися з поля бур’яни — переносники вірусів, через кожні 10 днів ця операція повторювалася.

Випрівання, випирання та льодова кірка

Ці ризики, напевне, на власному досвіді встиг побачити та відчути майже кожен агроном. Випрівання у східних, південних та центральних регіонах країни не є проблемою, воно більше притаманне західним регіонам, де сніг зазвичай випадає на незамерзлу землю. Щоб запобігти випріванню, Кухарчук радить зменшувати глибину висіву пшениці — до такого прийому він дійшов дослідним шляхом.

«Вберегтися від випирання (особливо пасивного, яке наступає, коли висів проводиться в ґрунт, що ще не осів) та льодової кірки допоможе продумана агротехніка.

По-перше, не потрібно квапитися з сівбою після виконання основного обробітку ґрунту. По-друге, можна скористатися нашим досвідом. Наша система обробітку передбачала, що всі рослинні залишки маємо залишати зверху, вони служили буфером для того щоб на декілька днів довше затримався сніг, не розтав і почав прогріватися ґрунт.

Зрозуміло, що накопичити ці залишки дуже важко тому, що тільки злаки нормально накопичуються, а решта переробляється не так швидко, як продукт залишку технічних культур. Пригадую, що у нашому господарстві пшеницю сіяли по широколистяним: в основному це була пшениця, посіяна перед цим. Тобто вона дозволяла зберегти цих кілька днів, які потрібні для осідання ґрунту. Ну і плужна підошва, зрозуміло, що ми з нею боролися плужними розпушувачами.

Далі йде льодова кірка, через неї ми багато втратили, але це було на початку. Наука каже, що потрібно взяти трактор, взяти селітру, калієву сіль. Але все набагато простіше: потрібно так підготувати ґрунт, щоб частина попередника під пшеницю просто стояла, і воно зможе «потягнути» більше сонячного світла. Такий прийом не врятує від кірки, але у вас є 2-3 дні для того, що якась пшениця випаде, а якась лишиться», — розповідає Віктор Кухарчук.

Добрива та контрольована конкуренція

Фосфорні та калійні добрива у господарствах Кухарчука не застосовували, використовували в основному азотні:

«Ми «гралися» з азотом в залежності від того, чого вимагала пшениця. Азоту по пшениці у нас було буквально 120 кг з осені, все йшло від весни, від 2-3 разів в залежності від потенціалу, який ми бачили на полях. Якщо початковий потенціал насіння (межі потенціалу) знижується в процесі росту рослини, то додаємо 3 внесення по 70 кг селітри, а саме пізніше — це було внесення у фазі цвітіння озимої пшениці, ми додавали ще 70-100 кг селітри».

Але не агротехнікою єдиною вирішили добиватися врожайності. Операційний директор «Мрія Агрохолдинг» звернув увагу на генетику, перечитав багато освітньої літератури у цьому напрямку. В результаті дійшов висновку, що пшениці для повного розкриття потенціалу потрібна так звана «контрольована конкуренція». Потрібно дати рослині стільки свободи, щоб вона могла повноцінно розвиватися і при цьому у неї був стимул до швидкого розмноження (формування повноцінних колосків у великій кількості). Потрібно стимулювати кореневе та «повітряне» живлення рослини. Зазвичай звертають увагу тільки на перше, а повітряне живлення також дуже важливе, оскільки процес накопичення рослиною твердих речовин відбувається саме завдяки засвоєнню вуглекислого газу через листя.

«Не потрібно нічого «ламати», достатньо буде поступово впроваджувати нові методи, вивчати результат та йти далі. Зробіть для себе два проходи сівалками, просто не засовуйте їх в землю, просто розтрусіть насіння і робіть ту саму технологію, яка була. І зробіть це все не в одному полі, а в кількох полях. Дивіться результат, якщо працює — йдіть далі», — радить Віктор Кухарчук.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

АгроЕкспедиція Пшениця 2018. Підсумки кроп-туру

Літо — гаряча пора і для сільгоспвиробників, і для агроекспедиторів. Усі ми «смажимося» на сонечку, радіємо високим урожаям і проїжджаємо сотні кілометрів доріг. За час АгроЕкспедиції Пшениця 2018 ми відвідали 18 господарств, поговорили з 35 аграріями та побували на 28 полях пшениці.

Простори українських агропідприємств об’їжджали відразу 2 екіпажі, які п’ять днів розповідали про все і всіх, кого зустрічали на своєму шляху. «З раннього ранку до пізньої ніченьки» нас супроводжували експерти з компаній «Бізон-Тех» , «Август-Україна» , «Лімагрейн-Україна» і Credit Agricole Bank .

Коли ми збиралися в дорогу, то розуміли, що жнива вже не за горами, але того, що в Запорізькій області ми будемо змушені бігти, мало не наввипередки з комбайном, щоб встигнути зафіксувати пшеницю до того, як вона опиниться в бункері, — явно не очікували. Хоча, разом із тим, у Хмельницькому регіоні озима ще продовжувала вегетувати і явно не збиралася в ангари.

Але поки ми підводили підсумки наших досліджень, збиральна кампанія помітно активізувалася. За даними проекту «Урожай Онлайн 2018» , українські аграрії вже зібрали озимої пшениці 1,7 млн т на 576,4 тис. га, а ярої пшениці — 1,1 тис. т із 0,5 тис. га.

По регіонах середня врожайність озимої пшениці складає 3,06 т/га, ярої — 2,08 т/га.

Південний і центральний регіони збирають пшеницю, водночас західні області поки зосередили увагу на озимому ріпаку. Але є регіони, де збиральна кампанія зовсім ще не стартувала, мова про Луганську, Харківську й Чернігівську області.

Що ж там у бункері?

З півдня на північ і захід йдуть жнива пшениці, є вже деякі дані й по врожайності (вони вказані вище), але точні цифри будуть пізніше. У минулому сезоні було зібрано 26,61 млн т пшениці, що на 2,18 % більше, ніж у 2016 році. В аграріїв є надії поліпшити цей показник, якби не певні «але».

У минулому сезоні найбільшу врожайність озимої пшениці показала Хмельницька область — 6,01 т/га. Цього року тут планують поліпшити торішній результат. Біологічна врожайність, за нашими даними, у цьому регіоні становить у середньому 11 т/га.

«Стан пшениці в регіоні різний. Деякі поля кращі, деякі — гірші. Цього року велику роль зіграла культура вирощування: якщо господарство правильно вибрало технологію, то бачимо, що пшениця в дуже хорошому стані й може претендувати на 10 т/га. Адже культура не відчувала такої гострої потреби у волозі й зараз перебуває у відмінному стані», — зазначає представник компанії «Август-Україна» Віталій Ванчуляк.

Найменші результати по врожайності показала у 2017 році Миколаївщина — 3,48 т/га, але цьогоріч цю цифру поки вдається побити твердою четвіркою.

Загальні південні показники досить оптимістичні, але спираючись на інформацію аграріїв, можна сказати, що в порівнянні з минулим роком недобір врожаю складе від 5 до 15%, а місцями і 20%.

«Аграрії Миколаївської області до останнього відчували критичну нестачу вологи. У результаті спеки й посухи посіви в цьому році згоріли в регіоні значно раніше, ніж ми того очікували. За календарними планами це приблизно на тиждень раніше, ніж зазвичай», — розповів Олег Земсков, регіональний представник компанії «Август-Україна» в Миколаївській області.

Якщо для південних аграріїв 4 т/га – вже неабияка цифра, то ось у Тернопільській області планують отримати 8 т/га і вважають це неврожаєм.

Загалом, незважаючи на недостатню кількість опадів, аграрії регіонів у порівнянні з минулим роком дивляться на ситуацію більш оптимістично і планують отримати достатній урожай, щоб не залишитися в мінусі.

«На круг врожайність за останні 3 роки становить орієнтовно 8 т/га. І навіть у цьому році при нестачі вологи очікуємо отримати більше. Хоча іноді буває, що і 10-12 т/га збираємо», — розповів Микола Шандрук, головний агроном АФ «Горинь».

Українська селекція vs Імпортна селекція

Як нам вдалося з’ясувати, на Південному Сході аграрії переважно вибирають сорти української селекції, але водночас закладають демо-посіви з імпортними сортами, адже отримувати вищі врожаї хоче кожен.

«Багато сортів і гібридів пшениці зарубіжної селекції мають досить високий потенціал, але більшість вимагає інтенсивних технологій. Їм потрібен дощ, волога в певні періоди вегетації, чим Південь похвалитися не може», — пояснив директор Снігурівського філії компанії «НІБУЛОН» Володимир Бедрик.

Центр і Захід, де запас вологи більший, частіше вибирають сорти зарубіжної селекції, так і як Колонія, Дагмар та інші.

«У кожної компанії є сорти з якоюсь «родзинкою», які відрізняються в кращу сторону за певними показниками. Тому не можна зупинятися на одному виробнику, ми щороку сіємо демо-ділянки й оцінюємо потенціал усіх новинок», — каже Анатолій Бойко, заступник директора в «АВС-Агро».

Якість зерна

З огляду на прогнози наших експертів, якість отриманого зерн а особливо відрізнятися від торішньої не буде, хто планував отримати 2-й клас, той його, як правило, отримає.

У Вінницькій області, як стверджують експерти, зимової вологи було багато, але все ж не настільки, щоб вистачило на налив зерна ранніх сортів. Тому перший урожай буде відрізнятися невисокими показниками — зерно може виявитися щуплим. А ось більш пізні сорти після червневих дощів можуть ще добре додати у врожайності.

«Погодні умови внесли свої корективи, передусім у тому, що почалося раптове літо. Засуха травня-червнятакож вплинула на ранню пшеницю, вона вийшла «запечена». Дощі наприкінці місяця надали їй бадьорості. Але в цьому році рекорду чекати не варто, буде середня врожайність», — припускає Євген Мазуренко, представник компанії «Бізон-Тех».

У будь-якому регіоні, не важливо, Тернопіль це або Одеса, для того, щоб отримати якісне і здорове зерно, треба правильно підійти до протруєння посівного матеріалу.

«Вартість протруювання тонни зерна, здавалося б, велика, але якщо порахувати витрати на гектар, то протруювання коштує стільки, скільки і 100-120 кг пшениці максимум. Це фактично копійки, але ми не маємо потім проблем із кореневою гниллю навесні. Аграрії вже самі розуміють, що варто сіяти краще і вкладати гроші в насіння і його підготовку», — говорить Віталій Хінцінский, заступник директора з постачання ЗЗР, добривами, насінням «Волинь-зерно-Продукт».

Весна без опадів і град у розпал збиральної кампанії

У нинішньому сезоні весна принесла із собою посуху. Як зазначають у Миколаївській філії ТОВ СП «НІБУЛОН», за три останні місяці в них випало тільки 10 мм дощу. Урожай вдалося зберегти тільки за вдяки зимовій волозі.

Приблизно така ж ситуація спостерігається й на Херсонщині, але найбільше постраждала Запорізька область. Як повідомляли аграрії, понад 90 днів у регіоні не спостерігалося жодного міліметра опадів.

Незвичайна для аграріїв короткострокова весна цього року позначилася на всіх.

«Я ніколи не бачив сніг при температурі +17 ℃, але в цьому році було й таке. Він миттєво танув, точніше, випаровувався, не постачаючи вологу в ґрунт», — розповідає Володимир Гончар, директор підприємства «Славутич» у Харківській області.

Також Харківська область нарікає на суховії, що турбують їх раніше, ніж зазвичай і вивітрюють вологу з посівів, які ще вегетують.

За останній час у ЗМІ не раз з’являлася інформація про сильний дощ із градом у деяких регіонах країни, але про особливі втрати пшениці не йшла мова, чого не можна сказати про виноградники і яблуневі сади.

Коли погода так «бешкетує», це не проходить просто так, основний результат усього цього — зниження очікуваної врожайності з усіма наслідками, що випливають.

Продати не можна залишити

Яким же буде рішення українських аграріїв, де в реченні вони поставлять кому — усе залежить від ціни, яку запропонують покупці.

На початку липня 2017 року середня закупівельна ціна на пшеницю другого класу становила 4,39–4,67 тис. грн/т, у нинішньому сезоні ціна виявилася вищою, «НІБУЛОН» пропонує 5,5 тис. грн/т, «Він Агротрейд» — 5,6 тис. грн/т.

Багато аграріїв мають намір притримати свій урожай до кращих часів, для чого інтенсивно будують склади. А для одержання максимального прибутку і класності купують сушарки й зерноочисні комплекси.

Але для значної частини сільгоспвиробників пшениця — це перші гроші в господарстві, тому підбирають найбільш вигідні умови і продають свіжоскошений урожай.

Сучасна техніка — невід’ємний елемент інтенсивних технологій

Практично в кожному господарстві, де нам вдалося побувати, є місце і для української, і для іноземної техніки. Чому ж віддають перевагу аграрії, складно сказати, адже це залежить від багатьох чинників, перший із яких — фінансові можливості.

Не дарма кажуть: «Скільки людей, стільки думок», — це стосується і вибору техніки, і вибору сорту культур, і маси інших питань, сперечатися про які можна вічно.

Невеликі господарства на півдні, так і як “Радсад”, не проти використання вітчизняної сільгосптехніки, при цьому і якістю задоволені, і ціною, і тим, що в разі поломок знайти потрібні запчастини не проблема, а механіки з такими несподіванками легко справляються.

Технікою вітчизняного виробництва також користуються на підприємстві «Альфа Фарм». Тут зазначають, що вона теж може бути сучасною й надійною, зате сервісне обслуговування «нашої» значно дешевше.

Щоп равда, є один серйозний нюанс, який у сучасному світі досить важливий, — вітчизняні трактори не оснащені обладнанням, яке допомагало б в управлінні технологічними процесами. Але на підприємствах вирішують і цю проблему, ставлять GPS-трекери і протягом дня спокійно стежать за «творчим» процесом своїх механізаторів.

«На території підприємства вся вітчизняна техніка, і майже вся нова. Раніше так не було, але з другої половини 2017 року держава розпочала відшкодування 25% витрат на сільгосптехніку. Ми вже скористалися компенсаціями, придбали торік новий трактор ХТЗ за понад 1,6 млн грн і отримали відшкодування. Потім узяли ще один за 800 тис. грн в іншому банку. Ось тільки компенсацію можна повернути винятково через держбанки, тому ми нічого поки не отримали. Держава не дає нам вибору й доводиться йти тільки в держбанки на їхніх умовах», — ділиться досвідом власник господарства «Агрошляхбуд» Сергій Волкотруб.

Але існує серед аграріїв і протилежна думка. У Тернопільській області запевняють, що українські агрегати заслабкі для активної роботи.

«Спочатку працювали з українською, білоруською, російською технікою. Побачили, що помилилися, техніка начебто нормальна, але постійно ламається. Поміняли її — робота пішла, уже є результат, менше витрат. Я дивуюся дрібним фермерам, які купують старенькі трактори, ними димлять, димлять… Витрати великі, а прибутку ніякого», — поділився досвідом Стефан Древницкий, керівник господарства «Земля».

Прийшов час ставити «done» в блокноті біля графи АгроЕкспедиція Пшениця 2018.

А нам залишається побажати господарствам високих врожаїв і поспішати почати планування маршруту наступної АгроЕкспедиції.

До нових зустрічей!

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.