Скільки важить 10 карбованців 2019 року

0 Comments

30 років незалежної України у 30 головних цифрах

Понад 52 мільйони жителів, гроші номіналом в 1 000 000, інфляція понад 10 000%, мільйони українських мігрантів за кордоном. І понад 13 тисяч загиблих у війні на сході України. Це лише деякі із цифр часів незалежної України.

Іноді вони можуть бути красномовнішими за слова. ВВС News Україна пропонує поглянути, якою була і якою стала країна за 30 років незалежності.

Скільки українців

  • 51,944 млн у 1991 році
  • 41,588 млн у 2021 році (без Криму та непідконтрольних територій Донбасу)

Суто арифметично, за 30 років незалежності України її населення скоротилося на понад 10 млн людей.

За даними Держстату, у 1991 в Україні жили 51,944 млн. А на початок 2021 – 41,588 млн осіб.

Показник 2021 року не враховує населення анексованого Росією Криму та непідконтрольних Києву районів Донбасу. До анексії Криму і окупації Донбасу у 2014-му Держкомстат повідомляв про 45,426 млн жителів України.

Найбільше українців було у 1993-му році – 52,244 млн.

Україна старішає

у віці від 0 до 17 років

  • 13,225 млн у 1991 році
  • 7,459 млн у 2021 році

На додачу до скорочення, населення України стрімко старішає.

І це видно, як би парадоксально це не лунало, з кількості українців віком від 0 до 17 років.

Якщо у 1991-му їх було 13,225 млн, то у 2021 – 7,459 млн. Тобто, майже удвічі менше.

За ті ж 30 років кількість пенсіонерів в Україні також скоротилася, але не так різко. До того ж за час пенсійної реформи пенсійний вік підвищився, тож нині, наприклад, жінки у 59 років ще не є пенсіонерками, тоді як у 1991-му вже чотири роки, як були б.

  • 13,1 млн у 1991 році
  • 10,96 млн у 2021 році

Якщо у 1991 році в Україні було 13,1 млн пенсіонерів, то на початок 2021 – 10,96 млн.

І весь цей час переважна більшість їх були серед найменш забезпечених верств населення.

  • 110 карбованців у 1991 році
  • 3778 гривень у 2021 році

У 1991 році середня пенсія за віком становила 110 карбованців – ще старого, радянського зразка. За офіційним курсом Держбанку СРСР це було близько 61 долара, за комерційним курсом – близько трьох доларів.

Через рік, у 1992-му, середня пенсія українців вже дорівнювала 5 137 купоно-карбованців, або близько 25 доларів за офіційним середньорічним курсом.

Через інфляцію у 1994-1995 роках пенсіонери отримували сотні тисяч купоно-карбованців пенсії.

У 1996 році, коли запровадили національну валюту – гривню, пенсіонерам платили в середньому 39 гривень пенсії, або близько 21 долара.

У 2021 середня пенсія становить 3 778 гривень, що дорівнює приблизно 140 доларам.

Щоб зрозуміти, багато це чи мало, варто подивитися на середні заробітки українців.

Скільки заробляють українці

На кінець 1991 року середня зарплатня в Україні, згідно із офіційною статистикою, дорівнювала в середньому по економіці майже 480 карбованців. За офіційним курсом – це перевищувало 260 доларів, а за реальним комерційним – не дотягувала і до 20.

У листопаді 1992 Україна отримала свою першу тимчасову валюту – купоно-карбованці, а разом із нею й офіційний курс до долара, який становив 403 крб/дол. Проте середній курс за весь рік становив, за даними НБУ, майже удвічі менше – 208 карбованців за долар.

Звісно, на той момент були й інші – сірі та чорні – курси валютного ринку, а зарплату починали видавати не лише “живими грошима”.

Але якщо керуватися лише офіційними даними, то середній місячний дохід українця того року становив 6 505 карбованців або близько 31 долара, якщо рахувати по середньому курсу.

У 1993 цифр у зарплатах українців додалося, проте в перерахунку на тверду валюту середня зарплата становила близько 35 доларів.

Утім, це досить умовні розрахунки, якщо взяти до уваги, що офіційний курс впродовж року шалено стрибав, а зарплата зростала від десятків тисяч до сотень тисяч.

Перед грошовою реформою у 1995 українці були мільйонерами і в середньому заробляли по 7,3 млн карбованців на місяць, це дорівнювало близько 50 доларам.

  • 480 крб у 1991 році
  • 7,3 млн крб у 1995 році
  • 14300 грн у червні 2021- року

У червні 2021 середня зарплатня українців становила 14,3 тис гривень – близько 520 доларів.

Гіперінфляція та найбільші гроші України

Якщо ви думаєте, що нинішні 10% інфляції – це багато, варто згадати перші роки незалежності України.

У 1992-му інфляція становила понад 2 000%, у 1993-му – перевищила 10 000%.

Загалом, з січня 1991 року до вересня 1996, коли було запроваджено гривню, ціни в Україні зросли приблизно у 95 тисяч разів.

  • 10 256% індекс споживчих цін за 1993 рік

Сплески інфляції були і у кризовому 2008 році, коли ціни зросли на понад 22%, і у 2014-2015 роках, коли українська економіка намагалася оговтатися від перших наслідків російської анексії Криму та конфлікту на Донбасі. Тоді ціни зросли на майже 25% та понад 43% відповідно.

Гіперінфляція вимагала і гіпергрошей. Найбільший номінал купюри, що існував в Україні за 30 років, був один мільйон (1 000 000) карбованців. Купюру надрукували у 1995 році. І вона проіснувала лише до вересня 1996.

  • 1000000 найбільший номінал карбованців, в обігу з 1995 року

До цього, із 1992 року, українці мали купюри 1 000, 100 000, 500 000 карбованців.

Під час грошової реформи 1996 року 100 тисяч карбованців обмінювали на 1 гривню.

Скільки виробляє країна

Рахунок валового внутрішнього продукту – всього, що виробляє країна – за 30 років її існування вимірювався і в мільярдах, і в трильйонах, а також у кількох національних валютах.

У 1990-му – році, що передував незалежності – ВВП становив 167 млрд карбованців. А у 2020 – останньому році, за який є повні офіційні дані – понад 4 трлн гривень.

Тому показовішим, очевидно, буде ВВП, розрахований у доларах.

Якщо брати дані Світового банку, то від 1990 до 2020 року ВВП України майже подвоївся – від майже 81,5 млрд доларів до понад 155,5 млрд доларів.

  • 167 млрд крб у 1990 році ($81,457 млрд)
  • 4,194 трлн грн у 2020 році ($155,582 млрд)

Але, як казав третій президент України Віктор Ющенко, “ВВП на хліб не намажеш”. І тому більш красномовним буде показник валового національного доходу на душу населення, – тобто це все, що вироблено та отримано як дохід та “намазано на хліб” кожного українця.

За підрахунками Світового банку та ОЕСР, цей показник зріс за 30 років у більше ніж удвічі – із 1610 доларів на людину у 1990 році до 3540 доларів – у 2020.

  • $1610 у 1990 році
  • $3540 у 2020 році

Певним показником доходів українців, які далеко не завжди є офіційними, можна вважати кількість авто, яке за роки незалежності поступово перетворювалося із того, що можна було “дістати” до того, що можна купити.

За даними інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting, якщо у 1991 рік на 1000 жителів України було лише 58 авто, то до 2021 цей показник зріс у понад чотири рази і нині становить 245 авто на 1000 жителів України.

на 1000 жителів

  • 58 авто у 1991 році
  • 245 авто у 2021 році

Київ має значно вищий показник – майже удвічі більший, ніж загалом по Україні – 407 авто на 1000 жителів.

Нація мігрантів

Очевидно, “середня температура по палаті” не дає уявлення про справжні доходи українців.

За даними Світового банку, частка найбідніших у загальних доходах за роки незалежності України зросла – із 8% до 9,7%.

Тож багато українців шукали роботу і доходи за кордоном.

Суперечка щодо кількості заробітчан точиться роками, адже українці можуть працювати за кордоном як офіційно (і таких дедалі більше), так і як студенти чи навіть туристи.

За даними, оприлюдненими директором Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Еллою Лібановою у липні 2021 року, за кордоном нині перебуває від 3 до 5 млн українських мігрантів. При цьому, на думку науковця, українці їдуть за кордон не тільки через низькі доходи в Україні, але й через те, що вони “не бачать майбутнього України”.

  • 2-5 млн українців живуть і працюють за кордоном

Водночас міністр економіки Олексій Любченко заявляв, що точну кількість громадян, які працюють за межами України, підрахувати неможливо. Він каже про 2-3 мільйони українців.

Урядовець заявляв також, що Україна є лідером у Європі за кількістю працездатного населення, яке працює за кордоном.

Найбільше українців працює у Польщі. За словами українського посла в цій країні Андрія Дещиці, сьогодні там працює майже 1,5 мільйона українців і навчаються орієнтовно 50 тисяч студентів.

За ці роки українські заробітчани стали і найбільшими інвесторами в українську економіку.

За даними Нацбанку, у 2020 році, попри пандемію і карантин, сума приватних грошових переказів до України перевищила 12 млрд доларів.

  • $12,12 млрд обсяг приватних переказів традиційними та неформальними каналами

При цьому у карантинний 2020 рік прямі іноземні інвестиції взагалі витікали з країни, а у докарантинному 2019-му вони були удвічі меншими, ніж перекази від мігрантів.

Анексія Криму та конфлікт на Донбасі

Українці не лише шукали кращої долі за кордоном. Від березня 2014 року, коли Росія анексувала Крим, а згодом почалася війна на Донбасі, вимушеними переселенцями всередині самої України стали майже 1,5 млн українців.

на квітень 2021

  • 1 464 628 переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим

Втрата територій обернулася для України і втратою життів. Від квітня 2014 року до 30 червня 2021 року загинули понад 13 тисяч людей. Такі дані наводить Радіо Свобода з посиланням на Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

До цієї цифри входять цивільні, військові Збройних Сил України та члени сепаратистських військових угруповань.

За даними Управління Верховного комісара ООН, серед загиблих – щонайменше 3 900 цивільних осіб, приблизно 4 200 українських військових та приблизно 5 800 членів озброєних груп сепаратистів.

від квітня 2014

  • 3 901 цивільних
  • 4 200 українських військових
  • 5 800 членів озброєних груп сепаратистів

Крім того, під час семи років війни на сході України, за різними підрахунками, по обидва боки лінії розмежування були поранені від 29 600 до 33 600 людей.

Чорнобиль

У 1986 році Україна стала місцем наймасштабнішої техногенної й екологічної катастрофи через аварію на Чорнобильській АЕС.

За роки незалежності на ліквідацію наслідків аварії, виведення станції з експлуатації, виплати ліквідаторам та чорнобильцям пішли десятки мільярдів.

Лише перетворення зруйнованого четвертого реактора ЧАЕС на безпечний об’єкт коштувало понад 2 млрд євро. Саме стільки коштувало спорудження нової “Арки” над зруйнованим четвертим реактором Чорнобильської АЕС, яка запобігатиме тому, щоб радіація не потрапляла у навколишнє середовище впродовж 100 років.

Окрім України до фінансування будівництва нового укриття долучилися понад 45 міжнародних донорів та ЄБРР.

  • €2,1 млрд коштувало спорудження нового “саркофагу” над зруйнованим четвертим блоком ЧАЕС

Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС – найбільша з коли-небудь побудованих рухомих наземних конструкцій. Його довжина 165 м, ширина 257 м, висота 108 м і загальна вага 36 тис тонн.

Будівництво “Арки” почалося в квітні 2012 року, її здали в експлуатацію у липні 2019.

Менше викидів. Але чому

За 30 років є один показник, зниження якого, здавалося б, має свідчити про дуже позитивні тенденції в Україні. Йдеться про викиди діоксиду вуглецю на душу населення.

За даними Світового банку, вони скоротилися у понад три рази – із 13,27 тонни на душу населення у 1990 році до 4,15 тонни у 2020.

метричні тонни на душу населення

З іншого боку, таке екологічне “досягнення” можна пояснити радше не кращими очисними спорудами, застосуванням новіших технологій чи відмовою від викопаного палива, а скороченням частки промисловості в економіці країни.

За даними того ж Світового банку, частка доданої вартості промисловості у ВВП України за роки незалежності скоротилася удвічі – від 43% у 1990 році до 21% у 2020.

Натомість утричі зросла частка зовнішньої торгівлі – із 21% у 1992 до 66% ВВП у 2020.

Тобто українці стали менше виробляти, але більше торгувати.

Нація, що читає, чи цифрова країна

За 30 років незалежності видавництво книжок на душу населення скоротилося приблизно у 30 разів.

Якщо у 1990 році в Україні різними мовами видавали 3,8 книжки на одного мешканця країни, то у першому кварталі 2021 року лише 0,13 книжки на одного мешканця.

Падіння видання книжок почалося у 1994 році, коли на одного українця припадала приблизно 1 книжка.

За понад останніх 15 років цифри коливалися від 0,4 до 1,6 книжки на людину.

  • 3,8 книжок видавалося у 1990 на одного українця
  • 0,13 книжки видавалося на одного українця у І кв. 2021 року

Станом на 1991 рік в Україні було близько чотирьох тисяч книгарень. Зараз, за даними Олександра Афоніна, голови Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів, трохи більше ніж 200. До закриття книгарень, крім інших чинників, у 2020-2021 додалися і кілька коронавірусних карантинів.

А от чого зовсім не було у 1991 – так це мобільних телефонів та інтернету.

Нині ж, за даними операторів та Держстату, в Україні є майже 54 млн абонентів мобільного зв’язку, тобто їхня кількість на 12 мільйонів перевищує загальну чисельність жителів України.

А за даними Світового банку, кількість мобільних телефонів на 100 українців перевищує 130.

Увага – раритети: за скільки сьогодні можна продати купоно-карбованці

Адже тридцять років тому, напевно, практично всі українці були мільйонерами. 10 січня 1992 року Національний банк України ввів у обіг заміну радянським рублям – купоно-карбованці. Через галопуючу інфляцію номінал купюр постійно зростав – уявіть, скільки пачок карбованців довелося б нести в магазин, щоб купити, наприклад, бандуру за 10 мільйонів або сукню за 9 мільйонів. Проїзд у громадському транспорті коштував від 25 до 50 тисяч.

Купоно-карбованці мали відбігати 4-6 місяців, але у результаті затрималися до 1996 року. Далі настала епоха української гривні, але зараз не про неї.

Стан насамперед!

Що сьогодні можна купити за купоно-карбованці? “Нічого”, – відповідь неправильна. Вірніше, правильним буде: «Нічого, але їх можна продати колекціонерам».

«КП в Україні» дізналася, на яких «карбованцях» можна заробити.

– Перше та найважливіше, на що хотілося б звернути увагу, – це стан банкноти. Якщо вона в пожованому стані, місцями надірвана і має суттєві пошкодження, то, швидше за все, хоч би яким унікальним купон не був, ціна його буде не висока, – пояснює нам столичний експерт з боністики, який попросив не вказувати його прізвище. – Для боністів одну з головних ролей має стан. Цінуються купоно-карбованці пресового стану, тобто фактично нові, без заломів та пошкоджень. Адже така купюра банально довше проживе.

Крім стану, є кілька факторів, що визначають рідкість банкноти та, відповідно, її сьогоднішню вартість.

Шлюб робить деякі речі безцінними: нерівно обрізані 200 карбованців покупець забрав за 1401 гривню, обійшовши 19 конкурентів. Фото: violity.com

Купюра “1 000 000 карбованців”

Ці купони друкувалися у 1995 році. На них зображено тризуб та пам’ятник Тарасу Шевченку. І навіть звичайні, без жодних унікальних особливостей банкноти, за даними інтернет-аукціону Violity, продавалися від 150 до 200 гривень. При тому, що їхній стан навіть не новий, а «які були в обігу».

Цілий набір із купоно-карбованців 1991-1996 років та номіналом від 1 до 100 000 у хорошому стані був проданий за 500 гривень.

З дробом у номері

Дорожче, ніж мільйонні купюри, можуть коштувати купони, в номері яких є дробове число замість двох букв, що позначають серію випущеної банкноти.

На Violity минулого року було продано купон номіналом 1000 карбованців із дробом у номері за 500 гривень. Він чомусь пішов без ставок та був куплений за заявленою ціною. Мабуть, серед колекціонерів не було великого попиту на таку банкноту.

Чого не скажеш про купюру номіналом 100 000 карбованців 1993 року з дробом у номері. Її продали за 875 гривень, але при цьому точилася боротьба – було зроблено 44 ставки.

Трапляються і дорожчі. Наприклад, за купон номіналом 200 000 та дробом із гарним знаменником 20 000 продавець хоче отримати мінімум 1500 гривень. Ця банкнота 1994 року поки що продається.

Є і свого роду рекорд! Купон на 100 000 українських карбованців 1993 року випуску зі знаменником 10 000 та номером 555555 був проданий за чималеньку суму – 11 001 грн.

Тисяча купонів із серійним номером із дробом – пішла за 500 грн. Фото: violity.com

Листи від 3 до 7 тисяч

На поширені купони, які мають цінність, фактично закінчуються. А реально дорого коштують речі, яких у обороті не знайти.

– Якось до наших днів дійшли нерозрізані листи з купонами. І вони, як правило, у пресовому стані. Але зустріти таке у продажу – велика рідкість, – запевняє наш співрозмовник.

Так, у 2020 році за 3001 гривню продано лист із 15 купонів номіналом у 200 000 купоно-карбованців.

Такий самий лист, але мільйонного номіналу та з номерами від 0000076 до 0000090 продано за 7000 гривень! А все тому, що ці 15 купонів на аркуші з числа першої сотні друкованих цим номіналом купонів.

Аркуш із 15 купонів по мільйону – це ж треба таке багатство і не витратити? А з іншого боку, і купувати тоді особливо не було чого. Фото: violity.com

З позначкою «ЗРАЗОК»

Ще рідкісні купони з червоною позначкою «ЗРАЗОК». Вони мали нульовий номер у серії. Наприклад, купюра з номіналом у 1 000 000 українських карбованців – МЕ 0000000 – пішла з аукціону за 1460 гривень. Аналогічна, але номіналом у 200 тисяч пішла за 1499 гривень.

Купони номіналом у 1000 та позначкою «ЗРАЗОК» без нульового номера в серії продавалися за 1100 – 1200 гривень.

Є люди, які примудрялися продавати цілі набори з такою червоною позначкою. Набір з номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50 та 100 карбованців продано за 7000 гривень.

Другий такий лот з номіналами 100, 200, 2000, 5000 та 10 000 пішов за 4450 гривень!

Браковані купони

Браки з банкнотами, як і з монетами, також цікаві колекціонерам та впливають на вартість купюр. Наприклад, вони обрізані чи надруковані зі зміщенням. Або надруковані лише з одного боку. Якщо перевернути купюру – то там біле поле. Брак, звичайно, має знищуватися, але деякі зразки випливли на аукціоні.

Так, купон на 200 карбованців 1992 року криво обрізаний і в лівій частині містить фрагменти банкноти, що йде за ним. Купюру продали за 1401 гривню.

5 карбованців з одностороннім друком продали за 500 гривень. Такі ж 100 карбованців оцінили вже у 900 гривень.

Є й із зміщенням друку з двох сторін. Таку 1 бону було продано за 750 гривень.

5 грн. З одного боку малюнок є, а з іншого – білий лист. Унікальна купюра відійшла за 500 грн. Фото: violity.com

ДО РЕЧІ

Купоно-карбованці друкували не в Україні, а у Франції

«Контракт про виготовлення 2,5 млрд. купонів багаторазового використання був підписаний у вересні 1991 року з французькою компанією ISBF – Imprimiere Speciale de la Banque de France. Загальна вага виготовленої у Франції готівки становила 534 тонни. Щоб транспортувати нові українські гроші, було здійснено 5 авіарейсів», – повідомляє Музей грошей Нацбанку.