Найкращі види ліан для подвір’я: як і де їх висаджувати

Багаторічні ліани – ідеальні рослини для створення вертикальних композицій озеленення на стінах будинків, на альтанках та ліхтарях, перголах і арках. Серед ліан багато таких, які потребують надійного захисту від морозів, тому рослини слід ретельно дослідити перед висадкою. Так само завчасно варто потурбуватися про надійні опори, на яких плестимуться ліани.

«Дім і сад» розповідає, які ліани краще обрати для свого саду, та дає поради з їх вирощування.

Топ-8 найкращих ліан для саду

Ломиніс вважається одним із найкрасивіших багаторічників для вертикального озеленення. Серед сучасних сортів можна обрати ліани, які квітнуть з весни до осені включно, різноманітних забарвлень. При виборі сорту варто з’ясувати групу обрізки, до якої він належить, адже від цього залежить спосіб укриття пагонів на зиму.

Найкращим для цих ліан є розсіяне сонячне світло: при надлишку ультрафіолету листя може висохнути, а квіти – вигорати. Також не рекомендується вирощувати ломиніс на відкритих вітряних місцевостях.

Ґрунт має бути поживний та добре дренований. Для більшості сортів підходять ґрунти з pH від 5,5 до 6,5, але є винятки, для яких потрібен слаболужний ґрунт – наприклад, тангутський, східний, гірський, корейський, альпійський сорти та княжики.

Плетисті троянди можна комбінувати разом з ломиносом та кучерявими однорічниками. Ці ліани потребують укриття на зиму, їхня морозостійкість обмежена -23 0 С. Від продування кущі плетистих троянд необхідно захищати, тому часто рослини висаджують під захистом високих будівель.

Для посадки троянд підходять високі ділянки з родючим, пухким, слабокислим ґрунтом. Троянди мають потребу в гарному освітленні, тому для вирощування підходять ділянки, орієнтовані на південь або захід.

Трубкоцвіт або кампсис – багаторічна ліана з великою кількістю яскравих червоно-помаранчевих або червоних дзвіночків. Її стебло досить швидко перетворюється у міцний стовбур з корою, що ускладнює укриття ліани на зиму. Листя кампсиса рясно покриває ліану, грона важких бутонів з’являються на початку літа. У цей час вага рослини збільшується вдвічі, тому їй потрібна потужна опора.

Для вирощування трубкоцвіту вибирають сонячні ділянки з родючим ґрунтом. Ліана є прекрасним медоносом – у період цвітіння над кампсисом в’ються бджоли і джмелі. Щоосені ліану потрібно обрізати, її зимостійкість низька.

Гліцинія або вістерія китайська – витончена рослина з ліаноподібними пагонами, яка може сягати 15 метрів у висоту. Чудово формується обрізанням, квіти зібрані в спадаючі довгі кисті. Є сорти переважно з білими або бузковими квітками, а сучасні селекційні досліди вивесли гліцинію з рожевими квітами. На одному місці без пересадки може рости 100 років.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Зимостійкість вістерії – до -20 0 С. Для успішного вирощування цієї культури важливо дотримуватися таких правил:

• довгий світловий день на відкритому сонці;
• максимальний захист від вітру;
• ґрунт – рН 6-7, родючий, пухкий, у міру вологий; протягом сезону необхідно стежити за показниками рН, при залужненні ґрунту потрібно негайно це виправити.

В’юнка жимолость в короткий термін заплете перголу або арку, а в період цвітіння вразить рясним розсипом дрібних, але дуже ароматних трубчастих квіток різного забарвлення. Різні види жимолості зимують при різних температурах, але зазвичай діапазон варіюється від -18 0 С до -30 0 С. На відміну від інших ліан, деякі види жимолості здатні переносити більш сувору зимову погоду, але в середній смузі і північних районах рекомендується захищати рослини від морозу.

Жимолості виростають до 2 метрів і вище, для стійкості кущам потрібні опори. Ліани відмінно ростуть на сонці, можуть миритися з півтінню, але для активного росту пагонів необхідно висаджувати рослини в живильний дренований ґрунт. Рослина не переносить кислих ґрунтів, перед посадкою на проблемних ділянках необхідно проводити вапнування. Від вітру посадки жимолості рекомендується захищати.

Маракуя – один із різновидів пасифлори, теплолюбна багаторічна ліана з великим шкірястим листям і величезними квітками. Їстівні плоди маракуї можуть не визріти в районах з холодним кліматом і коротким літом. Цю ліану рекомендується вирощувати в теплицях, оранжереях або контейнерах, які на літо виносять у відкритий ґрунт. Висаджують рослину на сонці, потрібен пухкий живильний ґрунт зі слабокислою реакцією.

Фалопія – невибаглива багаторічна рослина, яка надає перевагу півтіні та швидко нарощує пагони, густо вкриті зеленим листям. Цвітіння настає в другій половині літа і триває до жовтня. Кисті дрібних білих квітів так густо покривають кущ, що листя не видно. У висоту фалопія виростає до 12 м, відмінно зимує при -30 0 С.

Піраканта – високий гнучкий кущ заввишки 2 м, дуже ефектний в момент появи червоних або помаранчево-жовтих ягід, квіти – дрібні, білі, зібрані в кисті. Рослина вимагає посадки на сонячних ділянках з родючим ґрунтом. Зимостійкість – до -23 0 С.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Кімнатні ліани

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 листопада 2023 Опубліковано: 22 лютого 2019 Перша редакція: 22 липня 2013 🕒 7 хвилин 👀 60098 разів 💬 12 коментарів

Кімнатні ліани або в’юнкі кімнатні рослини є, напевно, вдома у кожного. Адже справжній квітникар не потерпить порожніх стін і обов’язково підвісить хоча б парочку кашпо. Але ліани – це не тільки квіти для прикраси стін. Чимало кімнатних ліан чудово себе почувають, коли в’ються навколо спеціальних підставок та драбин для квітів. При цьому рослина формується особливим чином.

Різновидів кімнатних ліан безліч. Є ціла класифікація цих квітів. Але їх об’єднують деякі загальні правила догляду, часто відрізняються від принципів вирощування звичайних рослин. Тому перш, ніж завести вдома кучеряву зелену красуню, дізнайтеся детальніше, як доглядати за ліаною в домашніх умовах.

Такі схожі і різні ліани

Практично всі ліани ростуть у вологих, теплих тропіках. Вони дуже швидко ростуть (у всякому разі, більшість), легко розмножуються живцюванням і швидко вкорінюються. Можливо, тому їх так люблять квітникарі. Наприклад, в’юнка кипарисна ліана або Квамокліт перистий за вегетаційний період може вирости на 2,5 м.

Незважаючи на загальну схожість, ліани дуже різні. Вони можуть мати трав’янисте стебло, а можуть бути гнучкими або здерев’янілими. Також вони відрізняються і можливостями вегетаційного росту. Можуть бути однорічними і багаторічними, а ще бувають ліани вічнозелені і їх протилежність – листопадні.

Кімнатні ліани в більшості своїй вічнозелені і багаторічні. І не дивно, кому ж сподобається довге голе стебло. Також в домашніх умовах вирощують саме трав’янисті ліани. На присадибній ділянці можна утримувати і гнучкі або здеревілі.

А ще ліани поділяються на класи відповідно до способів прикріплення рослини до поверхні, по якій вона “повзе”. Якщо ліана кріпиться корінням – то вона коренеповзуча, якщо ж боковими пагонами чи вусиками – то в’юнка чи вусиконосна. Третій тип ліан може “опиратися” спеціальними присосками.

Найчастіше квітникарі-аматори розводять в’юнкі ліани. Їх пагони можна закручувати навколо опори, таким чином формуючи рослину красивої спіралеподібної форми.

Серед кімнатних ліан чимало улюблених усіма кімнатних квітів: Клеродендрон, Плющ, Бугенвіллія, Пасіфлора, Монстера, Філодендрон, Хойя і багато інших. Я, наприклад, була здивована, але навіть серед кактусів є ліани.

Як доглядати за кімнатною ліаною

Загальна риса всіх рослин цього типу – любов до розсіяного світла і високої вологості повітря. Навіть воскові плющі, з мого досвіду, на сонці можуть отримати опіки листя. А нестача вологи загрожує тим, що ви отримаєте голе стебло з парою листочків на кінці. Тому перше, про що потрібно подбати – це правильне освітлення і зволоження ліанових рослин.

Освітлення

Більшість кімнатних ліан любить напівтінь або навіть невеличке затінення. Але деяким потрібне більш яскраве світло. Це ті види, які мають «строкате» тобто різнокольорове листя: Сциндапсус, Циссус, Сингоніум, Церопегія. Але. Ні в якому разі не прямі сонячні промені. Я вже писала, що від цього бувають опіки на листі у вигляді коричневих плям.

Також, якщо у Вас темна кімната, можна її прикрасити Плющем. Підійде і Монстера, а також Циссус антарктичний і Роіциссус ромбічний.

І ще дуже важливе правило – ліани потрібно постійно повертати. Тобто необхідно обертати горщик, щоб то одна, то інша сторона рослини перебувала на освітленій стороні. Інакше кімнатна ліана витягнеться в один бік і буде викривлена і кривобока.

Полив, зволоження, температура і свіже повітря

Я не даремно об’єднала всі ці параметри в одну групу – вони взаємопов’язані. Для кімнатних ліан ідеальними умовами вважаються помірні температури, гарне провітрювання і вологе повітря.

Температура взимку не повинна опускатися нижче 16°С, а влітку в ідеалі не повинна перевищувати 20-22°С. Щодо зими: я не думаю, що в стандартних квартирах холодніше 16°С. Якщо нижче, то можна включити додатковий обігрів, але не в безпосередній близькості до квітів. А ось влітку. Влітку зі спекою боротися потрібно постійними обприскуваннями прохолодною водою. Взимку до речі, теж потрібно ліани обприскувати, але рідше і обов’язково тепленькою водичкою.

Поливати кімнатну ліану раджу вранці або ввечері, але не вдень. І обприскувати в тому ж режимі (можна навіть 2 рази на добу). Полив, у міру просихання верхнього шару грунту. Заливати рослину не потрібно, тим більше, що під пишною шапкою листя грунт може не просихати і загнивати. Вода для поливу кімнатних ліан повинна бути злегка тепленькою. Якщо поливати холодною, то коренева система хворіє і загниває.

Якщо у вас сухо в хаті, постійно взимку йде жар від опалювальних систем, то про ліани можна забути – вони будуть постійно хворіти і чахнути. Я колись ростила плющ неподалік від батареї – він ледве ріс. А влітку винесла на свіже повітря – розрісся і розкущився.

Ліани дуже люблять свіже повітря. Але це не привід ставити їх на протязі. Розмістіть в’юнку рослину біля стіни і тоді до неї будуть доходити струмені повітря, але не обдувати.

Звичайно ж, загальна риса всіх ліан – любов до вологи. Особливо до вологого повітря. Про обприскування я вже говорила. Також кімнатним ліанах потрібно хоча б один раз на місяць влаштовувати душ. Їх листя важко обтерти від пилу, тому його потрібно змивати. Якщо цього не робити, на рослині оселиться павутинний кліщ.

Під час обмивання ліани в душі зробіть воду злегка теплою і, головне, не сильний напір води. Це потрібно, щоб не поламати листя і пагони.

Грунт і пересадка

Якщо ви купили ліану в тимчасовому горщику, то через 2 тижні її потрібно буде пересадити на постійне місце «проживання». Кімнатну ліану краще не пересаджувати, а перевалювати, залишаючи коріння незайманими і з грудкою землі. А ще при пересадці потрібно дуже акуратно тримати рослину, так як пагони можуть поламатися. Краще це робити з помічником, який буде притримувати квітку.

Грунт для кімнатних ліан потрібен родючий, але легкий з нейтральною або злегка кислою реакцією. Можна використовувати суміш дернової, перегнійної і листової землі. А можна взяти готові суміші: “Сенполія”, “Бегонія”, “Кактус-плюс”.

Деякі ліани розташовуються дуже низько, так, що не видно грунт, але при цьому грунт вони люблять пухкий. Тому знайдіть тонку довгу паличку, яку будете використовувати для розпушування.

Також ліани люблять підживлення. Якщо їх удобрювати, вони дійсно будуть пишні з великою кількістю листя, а інакше можуть «облисіти». Підживлення можна робити коров’яком, розведеним 1:10. Або комплексним мінеральним добривом.

Формування

Для кімнатних ліан дуже важливе питання догляду – формування рослини. А інакше, навіщо заводити ліану? Так от, обов’язково знадобитися опора: горщикова або настінна. Кучеряві рослини і самі можуть сформуватися, обплітаючи опору або піднімаючись по мотузочці на стіні. Але краще, якщо це робитимете ви. Для цього гілки, які ви хочете розкущити, потрібно прищипувати в зоні верхівкового пагона. Так підуть бічні пагони.

Якщо ви хочете отримати довгу центральну гілку-пліть, то постійно обвивайте її навколо опори в потрібному вам напрямку і акуратно прикріплюйте (я для цього використовую малесенькі дитячі шпильки-крабики, які потім знімаю).

Якщо ваша кімнатна ліана (наприклад, Пасіфлора) сама кріпиться вусиками, де захоче, стежте за нею і вчасно прибирайте зайві вуса, залишаючи для кріплення тільки ті, що потрібні.

Омолодження і розмноження

Багато які кімнатні ліани у міру зростання скидають нижні листки. В результаті отримуємо «голу» пліть з десятком листочків на кінці. Особливо часто у трав’янистих ліан це трапляється після зими. Тоді рослину потрібно омолоджувати. Для цього верхівковий живець з листям зрізаємо і вкорінюємо. Стару рослину обрізаємо практично наполовину, так вона буде краще гілкуватися. Зрізи потрібно обробити слабким розчином марганцівки.

Верхівковий пагін, зрізаний зі старої рослини, можна поставити у воду, щоб він пустив коріння. Але багато які кімнатні ліани (той же Плющ) мають повітряні корені, і живець можна відразу вкопувати в грунт.

Для якнайшвидшого вкорінення, зріз живця обробляють «Корневіном», або народним засобом – соком алое або соком каланхое.

Також ліани розмножують насінням. Я, наприклад, висіювала Пасіфлору і отримала дуже добрий результат. Рослина дала гарні пагони. Але інші види ліан розмножувати таким способом проблематично.

Для деяких ліан підходить такий спосіб розмноження як поділ куща.

Хвороби

Практично всі хвороби пов’язані з перезволоженням або недозволоженням.

Якщо ви помітили, що рослина ослабла, облітає листя, то можливо у неї загниває коріння. Це буває при перезволоженні і закисанні грунту. Але кімнатна ліана скидає листя і при пересушеному повітрі, тільки воно перед цим як би підсихає.

Сухе повітря і нестача вологи призводить до того, що в кімнатних ліанах заводяться павутинні кліщі, попелиці і щитівки. Вивести їх важко. Знадобиться дворазове обприскування інсектицидами «Фітоверм» або «Актеллік» (у запущеному випадку).

Так що краще хворобу попереджати, правильно обприскуючи, поливаючи і провітрюючи кімнатну ліану. І тоді будь-яка з них стане прикрасою вашого будинку.

Калістегія: правила посадки та вирощування рослини

Calystegia є родом трав’янистих рослин з сімейства Convolvulaceae. Існує безліч її назв: Повой, Берізка, французька троянда. Поширення набуло з країн Сходу –Японії і Північного Китаю, однак і в нашому кліматі цілком уживається.

В’юнкові багаторічники часто є агресивними через відмінну життєздатність і швидке розростання, що порушує ареал зростання інших жителів саду. Однак при вмілому підході вони можуть стати розкішними помічниками садівників і дизайнерів, відмінним рішенням для декору екстер’єру.

Існує 2 форми Калістегії: звичайна і махрова. Перший має ніжні рожеві квіточки, а другий – світліші. Зустрічаються навіть білі види, які виглядають дуже схоже із самими трояндами. Побачивши їх одного разу, відразу закохуєшся в їх чарівний зовнішній вигляд.

Опис

Однією з найважливіших характеристик є розвинена і міцна коренева система. Білувате коріння проростає на 0,25 м углиб і на півтора вшир. Гладко-гнучка лоза, червоно-коричнева на колір, виростає в середньому на 2, а максимум на 4 м.

На черешках довго-чергового типу розташовуються трикутники і сердечка – пластини із хвилями-боковушками і загостреними кінчиками. Привертає увагу і рельєфоподібний малюнок із прожилок. Листочки можуть бути різні за відтінком зеленого кольору, але переважають насичені кольори. Це робить зелений килим високоестетичним і досить щільним.

Правильно обрана локація на ділянці допомагає розпуститися квіточкам вже в липні. Вони мають від 2 до 9 см в діаметрі в залежності від виду та умов зростання. Обпилені квіточки переходять в стадію плода, що має форму насіннєвої коробочки. Однак насіння не висаджують, так як схожості практично немає.

Восени лоза всихає, але кореневище залишається зимувати і відновлює рух соку і зростання по весні.

Посадка і розмноження

Вегетативний спосіб розмноження – єдиний можливий варіант отримати кілька рослин. Регенеративні здатності навіть невеликого шматочка кореня особливо сильні. Для цього необхідно:

• викопати частини по 5-7 см кореневища разом із земельною грудкою;

• обробляють зрізи золою або товченим деревним вугіллям;

• укладають їх в дерев’яні ящики і зберігають до весни (березень);

• по весні частини очищають від землі і розподіляють в горщики, бажано з торфу, на 3-4 см вглиб;

• землю в ємностях слід тримати зволоженою;

• при досягненні 5 см у висоту, рослину прищипують для поліпшення кущуватості;

• в кінці весни локацію змінюють на постійну у відкритому ґрунті.

Посадка проводиться також в кілька етапів:

1. Прокопування території на багнет;

2. Мінеральна підгодівля (на 1 кв. м. потрібно 2 ст. л.), золою з борошном доломітового типу (2: 1 частина);

3. Коріння з декількома живими частинами розкладають і прикопують на 20-30 см горизонтально;

4. Встановлюють опори для ліан. Ними можуть стати сітки або мотузки, підійде і паркан, стіна;

5. Перманентне зволоження ґрунту протягом усього періоду вкорінення.

Посадку можна здійснювати і восени, проте молодняк тоді слід укрити на зиму. Відповідно, і період посадки зміщується – найкращим стане кінець вересня-початок жовтня.

Обмежувальні конструкції

Зупинити зростання коренів досить легко. Тоді як коренева система займає 25-30 см глибину, розташувати обмежувач слід на півметровій глибині. Для цього не слід використовувати відра або інші вузькі предмети, оскількивони сильно зменшують можливість розростання кореневища, ніж шкодять рослині в цілому, детермінуючив’янення, зменшуючи цвітіння і сприяючи послабленнюперед захворюваннями і шкідниками.

Для обмеження простору краще використовувати:

• листовий пластиковий матеріал;

• сітчасту спеціальну садову стрічку.

Вона стримує зростання, але не заважає рослині в цілому, якщо розташувати її на відстані від півметра від кореня.

Догляд за рослиною

Калістегия – невибаглива рослина. Головне вибрати сонячне місце. Рослина гірше росте в тіні і менше цвіте. Саме ж цвітіння при таких несприятливих умовах починається не раніше серпня. Також в похмурий день або в затіненні квіточки самі по собі закриваються, і цю особливість слід врахувати при розташуванні паростків.

До ґрунту також не особливо примхлива. Необхідний повітропроникний середньо-родючий шар землі без застоївводи. На обраній ділянці росте до 2 десятків років. Після цього терміну можна частково замінити землю і далі вирощувати рослину без пересадок.

Із приводу поливу існує аксіома: краще короткострокова посуха, ніж застій або перелив води. Однак якщо дощів немає більше 2 тижнів, слід полити рослину самостійно.

Удобрювати Повой слід не тільки при висадці, але і весь термін активного росту. Для цього по весні використовують листяний і коров’ячий перегній. А з середини весни до початку осені застосовують мінеральні добрива (0,5 ст. л. на 1 кв. м). Турботливі садівники також мульчують грунтвосени.

Вкривати від морозів на зиму слід махровий вид рослини і молодняк, висаджений по осені. При безсніжних холодних зимах бажано подбати і про інші види Калістегії, укривши їх торфом, опалим листям або сфагнумом-мохом.

Обрізку проводять протягом усього цвітіння, знімаючи відцвілі квіти заради збереження декоративності рослини. Також восени слід прибрати повністю лозу під корінь, що висихає і не може бути поновленою. На її місці навесні з кореня проростуть нові гілочки.

Мінімальні вимоги в догляді стали справжньою перевагою багатолітника, який надовго може стати надійним союзником садівника в удосконаленні своїх навичок ландшафтного дизайну.

Захворювання і шкідники

Рослина стійка до захворювань. Нашкодити може лише неправильна агротехніка, надлишок вологи, що викликають грибок, фузаріоз, гниль і борошнисту росу. Врятують фунгіциди та налагодження норм догляду. Слимаки і равлики можуть виникнути при особливому розростанні рослини, коли формуються зарості, в яких цим «гостям саду» зручно їсти зелень. Знизити затіненість бажано проріджуванням. Це і рослині допоможе буйно цвісти, і нівелює проблему зі шкідниками. Застосовують інсектициди широкого спектра або спеціально проти цього виду шкідників.

До решти проблем Калістегія нейтральна. Хіба що ділянка буде заповнена іншими рослинами із серйозними захворюваннями, що так чи інакше можуть пошкодити і її.

Застосування культури в ландшафтному дизайні

Багаторічник використовується в основному для вертикального озеленення. Нею обвивають зони відпочинку і будь-які споруди на ділянці, і навіть житлові будинки. Створений зелений килим приховає непривабливі стіни / паркани. Для святкових вечірок кущики спеціально висаджують до певної дати, щоб отримати шикарне квітково-зелене панно.

Поєднувати рослину з іншими видами квітів не бажано з огляду на агресивність кореневої системи. Вона просто заглушить інші культури, не даючи їм прорости. Однак можна використовувати глухі обмежувальні матеріали. Хоча і тут слід дотримуватися певних відстаней між посадками, щоб насолоджуватися естетичним ефектом в повній мірі.

Але краще все-таки продумати локацію так, щоб Калістегіяне заважала – в монопосадці і виключно на сонячній ділянці. Зазвичай не так багато рослин там люблять рости. За допомогою даної рослини можна навіть розділити територію на зони, створивши опори і висадивши там ці кущики. Також даний рід цілком підійде для прикраси лоджій і балконів, якщо рослину посадити в широкі ящики і організувати сітку для зростання лози.

Ландшафтні дизайнери полюбили цей рід Берізки і часто використовують їх в своїх проектах. Але і самим власникам ділянок під силу стати справжніми майстрами з цією рослиною, надавши своїй території ексклюзивності, яскравості зелені і додавши ніжних квіткових фарб.