Кивано — африканский огурец

Кивано — экзотический фрукт родом из Африки. Растение относится к травянистым лианам семейства Тыквенные и виду рода Огурец. Внешне растение с цветами и плоды действительно похожи на этот овощ. Лиана вырастает до 3 метров в длину, листья крупные зеленые, слабо рассеченные. Цветение кивано начинается в летний период, цветы желтого цвета, раскрываются утром до полудня. Плоды овальные, похожи на дыню или переспелый огурец, только с мягкими шипами. Внутри желеобразная мякоть зеленого цвета с многочисленными бледно-зелеными семенами. По вкусу кивано похож на смесь огурца с бананом. Кожура кожистая и жилистая, с мягкими шипами, у неспелых фруктов зеленая, постепенно, в процессе созревания приобретает желтый, красноватый или оранжевый цвет. Фрукты вырастают до 15 см в длину и весят от 60 до 350 г.

Другие названия кивано: милано, ложная ангурия, антильский или африканский огурец, желейная или рогатая дыня. Сегодня это растение широко выращивают в Центральной Америке, Израиле, США и Новой Зеландии.

Кивано успешно произрастает в странах с тропическим климатом и совершенно не переносит минусовые температуры. Российские селекционеры вывели сорт Зеленый Дракон, которой отличается хорошей приспособленностью к климату России и быстро начинает плодоносить. Уже через 75 дней после появления ростков можно собирать первый урожай.

Польза и вред

В кивано много витаминов, А, С, группы Р и В, аскорбиновая кислота, бета-каротин, содержатся углеводы, белки и жиры, железо, марганец, калий, кальций, фосфор, цинк, медь, соли и органические кислоты. В одном плоде 89% воды, 100 г кивано содержат 45 ккал.

Польза кивано для здоровья:

• понижает артериальное давление, что необходимо при гипертонии. Регулярное употребление в пищу фрукта защищает от инфаркта миокарда и ревматизма;
• уменьшает количество сахара в крови, что особенно актуально для людей с сахарным диабетом;
• разжижает кровь, благодаря большому количеству воды в мякоти;
• выводит из организма радионуклиды, шлаки и токсины;
• восстанавливает баланс воды и соли, насыщая клетки организма необходимыми веществами, кислородом и влагой;
• предотвращает старение организма и образование раковых опухолей;
• стимулирует пищеварение, благодаря пищевым волокнам, которые входят в состав плодов и обволакивают стенки желудка и кишечника, способствуя их регенерации;
• полезен при похудении, насыщает организм важными для него элементами и способствует расщеплению жиров;
• укрепляет иммунитет и суставы;
• повышает гемоглобин в крови, увеличивая количество эритроцитов;
• помогает при бессоннице, для этого сок смешивают с медом и пьют на ночь.

Плоды обладают следующими свойствами:

• успокаивающее
• антисептическое
• противовоспалительное
• очищающее
• иммуномодулирующее
• заживляющее

В косметологии из фрукта изготавливают маски, которые подтягивают и тонизируют кожу лица и тела, делают скрабы и пилинги.

Противопоказаний к употреблению плода нет, кроме аллергической реакции организма. Следует помнить, что для нас это экзотический фрукт и для организма это новая еда, которую необходимо пробовать понемногу и следить за реакцией.

Маска для лица

Извлеките из 1 плода кивано мякоть и перемешайте с медом. Можно использовать йогурт или сметану. Готовую смесь нанесите на лицо на несколько минут, затем смойте теплой водой.

Применение в медицине

Сок плодов применяют в качестве успокоительного, очень полезно его пить людям, страдающим бессонницей. Фрукт благоприятно влияет на перистальтику кишечника, используется наружно при лечении ожогов и открытых ран, помогает остановить кровотечения. Кивано оказывает лечебное воздействие при малокровии, туберкулезе, атеросклерозе, бронхите и подагре. При химиотерапии очень полезен сок плодов, который помогает в некоторой степени защитить организм от побочного явления этой процедуры — выпадения волос.

Применение в кулинарии

Кивано едят в сыром виде, из него готовят салаты, которые приправляют соком лимона, перцем и солью. Фрукты добавляют в мороженое, шербет, творожные десерты. Молодые плоды засаливают и консервируют как огурцы. Подходит кивано для приготовления каш, супов и гарниров.

Хорошо сочетается фрукт с йогуртами, кремами, молочными коктейлями, ягодами, овощами, рыбными и мясными блюдами. Очень вкусные получаются из кивано соусы, варенье, компоты и десерты. Можно подвергать плоды термической обработке и мариновать. Сок фрукта смешивают с апельсиновым и лимонным, взбивают в миксере и подают в стаканчике из шкурки плода. На родине этого плода самое популярное блюдо — закуска из морепродуктов с сыром и кивано.

Интересный внешний вид фрукта используют для украшения блюд и праздничных столов. При подаче плод можно нарезать дольками или кружочками, выложить мякоть в стаканчик из шкурки, украсив ягодами.

Шербет с кивано

• 3 апельсина;
• 2 ст. л. вишневого ликера;
• 150 г ананасового йогурта;
• 180 г сгущенки или сливок;
• 3 плода кивано.

1. Отожмите сок из апельсинов и процедите, добавьте ликер, йогурт и сгущенку.
2. Массу поставьте на ночь в прохладное место, накрыв сложенной в 3 слоя марлей.
3. Добавьте мякоть кивано, перемешайте и на сутки поставьте в морозилку.
4. Первые 2-3 часа взбивайте массу миксером или венчиком, чтобы в шербете не образовалось комков.
5. Готовый десерт выложите в стаканы, украсьте сливками, ягодами или фруктами.

Соус с кивано

• 2 лайма;
• 1 кивано;
• 1 лимон;
• долька чеснока;
• соль, перец;
• 1 ч. л. горчицы;
• 1,5 ст. л. оливк. масла.

1. Очистите от кожуры лаймы, кивано и лимон.
2. Измельчите плоды в мясорубке и отожмите массу через марлю.
3. В сок добавьте соль и перец по вкусу, раздавленный чеснок, масло и горчицу, хорошо перемешайте.
4. Массу доведите до кипения и поставьте в морозилку на некоторое время.

Соус придает блюдам экзотически вкус и аромат, используйте его как маринад или подавайте с мясом и рыбой.

Как выбрать и есть кивано

При выборе экзотических плодов необходимо быть очень внимательными, чтобы не купить испорченный или недозрелый. При выборе кивано необходимо помнить следующие рекомендации:

• покупайте фрукты средних размеров;
• спелые плоды насыщенного оранжевого цвета с мраморными вкраплениями;
• на кожуре не должно быть темных коричневых пятен и повреждений;
• на ощупь плод должен быть упругим;
• у зрелого плода шипы желтого цвета.

Если кивано не успел созреть и вы приобрели зеленый плод, не переживайте, он дозреет самостоятельно через несколько дней.

Если вы впервые пробуете эти плоды, у вас возникнет вопрос, как их есть? Кожура кивано несъедобная, часто ее используют в качестве тарелки, на которую выкладывают мякоть. Мякоть плода очень нежная и ее нельзя отделить от кожуры как, например, апельсин. Обычно фрукт режут на две части и ложкой едят содержимое. По вкусу можно добавить в мякоть сахар или соль.

Выращивание в домашних условиях

Если у вас в руках оказался спелый плод кивано, можно сохранить семена и посадить их в конце апреля или начале мая. Хорошо может прижиться растение в квартире и на огороде, если правильно его посадить и создать необходимые условия. Извлекать косточки необходимо только из хорошо поспевшего фрукта. Выбирайте крупные и целые семена.

Посадка семян кивано состоит из нескольких этапов:

• замочите семена в растворе гумата натрия, можно использовать удобрение «Эпина-экстра»;
• когда семена набухнут, положите их в теплое место на 3 дня, пока не проклюнутся, это увеличит шанс прорастания;
• посадите семена на глубину 3,5 см в рыхлую, питательную почву, которую можно приобрести в цветочном магазине. Емкость для посадки должна быть не более 10 см в диаметре;
• накройте горшок пленкой, когда семена взойдут, ее необходимо снять. Регулярно поливайте росточки.

Уход и пересадка в открытый грунт

Во время выращивания необходимо соблюдать некоторые правила по уходу за растением:

• поддерживайте температуру в 25 градусов;
• обеспечивайте растению длительный световой день, используя люминесцентные лампы;
• защищайте кивано от прямых лучей солнца, во избежание ожогов;
• поддерживайте почву влажной и регулярно рыхлите.

Через 4 недели можно пересадить кивано в открытый грунт. Чтобы защитить молодое растение от холода, можно создать для него теплицу. Растению нужно много пространства, потому что оно быстро растет и расползается. Предпочтительно сажать его вдоль заборов или стен на ровной поверхности, на территории безветренного теплого места. На 1 м2 должно быть посажено не более 2 кустов. Лунка для посадки должна быть размером 40 х 35 см. Корневая система кивано слабо развита и расположена поверхностно, не выдерживает засуху и застой воды. Большим преимуществом является хорошая устойчивость растения к вредителям болезням.

Полив растения осуществляется 2-3 раза в неделю, если погода не очень жаркая. Если очень жарко, поливать необходимо каждый день. Делать это желательно до восхода или после заката солнца. На участке, где растет кивано не должно быть сорняков, пропалывайте регулярно почву. Когда земля покроется коркой, проводите рыхление, ранним утром или вечером.

Если почва сильно перегревается или переохлаждается в течение дня, проводите окучивание. Это защитит корни от переохлаждения и перегревания, поможет удержать в земле влагу. Для хорошего урожая, обязательно проводите прищипку, удаляя боковые побеги. Кусты формируют в форме круга или дают им вытягиваться одной сплошной линией.

Обязательно удобряйте почву, вносите минеральные и органические подкормки, чтобы кивано быстрее рос и набирал нужное количество зеленой массы. Из органических подходит настой из куриного помета, коровяка или травы. Из минеральных лучше использовать комплексные удобрения. Проводить подкормку нужно каждые 10 дней, чередуя минеральные и органические удобрения, чтобы растение не голодало.

Если у кивано есть опора, подвяжите основной стебель вертикально, чтобы основная масса росла вверх, это поможет сэкономить пространство вокруг. Можно использовать огуречную сетку. При выращивании в теплице без подвязки не обойтись, иначе растение очень сильно расползется. Из кивано получается очень красивая живая изгородь, украшенная яркими плодами.

Сбор урожая и хранение

Собирают кивано в августе, когда плоды приобретают желтый цвет. Такие фрукты хорошо хранятся, но по вкусу оставляют желать лучшего. Если вы хотите получить вкусный урожай, начинайте сбор, когда кивано будут яркого оранжевого оттенка. После сбора растение дает еще плоды. При надлежащем урожае с одного кивано, растущего в теплице, можно собрать до 200 фруктов за сезон. Чтобы был хороший урожай, необходимо вовремя убирать подросшие зеленцы и сразу прищипывать лиану, чтобы ограничить рост побегов с мужскими цветами.

Хранится урожай до 6 месяцев, при этом его не нужно замораживать или помещать в холодильник. Если вы хотите запастись плодами на зиму, их можно законсервировать с солью или сахаром. Такие заготовки будут приносить пользу организму в холода, насыщать полезными веществами и украшать стол на праздники.

Ківано: опис, застосування та вирощування

Популярність, що стосується вирощування споконвічно російських культур в городах і на садових ділянках, сьогодні тісно межує з виведенням досить екзотичних рослин. Причому і ті та інші активно вживаються в їжу. Серед дивин сучасних дачних ділянок варто відзначити такий фрукт, як кивано.

• Що це таке?
• Фрукт виділяється невеликою калорійністю. В одному плоді міститься близько 44 кал. Що стосується збалансованості поживними речовинами, кивано містить такі:
• Фрукт виділяється невеликою калорійністю. В одному плоді міститься близько 44 кал. Що стосується збалансованості поживними речовинами, кивано містить такі:
• Щодо добової норми для організму варто зазначити, що на 100 грам плоду припадає близько 2% необхідних речовин. Що стосується придбання екзотичного фрукту, то в даному питанні варто покладатися на такі рекомендації:
• Якщо плоди передбачається куди-небудь транспортувати, краще зупинити свій вибір на недозрілій продукції. Відмінною рисою фрукту є здатність дозрівати вже в зірваному вигляді. Існує ряд рекомендацій, що стосуються зберігання фрукту в домашніх умовах, багато в чому вимоги схожі з умовами, необхідними для зберігання огірків. Як і більшість фруктів, кивано краще зберігати в спеціальному нижньому відсіку в холодильнику. Для того щоб фрукт дозрів, потрібно залишити його на сонці.
• Корисні властивості
• Варто виділити такі основні корисні речовини, що містяться в плоді, як:
• Подібний значний перелік корисних компонентів дає можливість виділити наступні основні моменти, в яких максимально проявляється користь від вживання кивано:
• Шкода
• Як їдять плоди?
• Посадка
• Розсада рослини може дати сходи при температурі від + 25 до + 35ºС. Затримка у зростанні виникне, якщо не дотримуватися температурного режиму. Вирощується ліана кількома способами. Найчастіше воліють використовувати насіння, яке висіюється за місяць до пересадки їх на ділянку або в парник. Відразу у відкритий ґрунт насіння не можна сіяти, оскільки найменші зниження температури повітря спровокують загибель молодої рослини. Зазвичай цей час припадає на квітень або травень.
• Відхід
• Вирощування кивано вимагає дотримання обов’язкових вимог для догляду за культурою. Слід дотримуватися такого опису обов’язкових етапів, як:

Що це таке?

Дивовижна рослина має африканське коріння, але її все частіше можна зустріти у російських городників і садівників. За рахунок свого досить своєрідного зовнішнього вигляду і деякої схожості зі звичними для нашого споживача культурами кивано називають рогатою динею і навіть африканським огірком. Обумовлені подібні аналогії наявністю на поверхні плодів своєрідних шипів, а також у світлі овальної форми фрукту.

З точки зору його приналежності до якихось видів рослин, він відноситься до трав’янистих ліанів з сімейства Гарбузових. Шкірка відрізняється жовто-помаранчевим забарвленням, з жоврідним м’якоттям, що містить велику кількість насіння. Судячи з відгуків, смак кивано досить терпкий, при цьому шкірка досить рідко використовується для вживання в їжу. Про ступінь зрілості плоду говорить насиченість кольору фрукту – стиглий плід стає яскраво-помаранчевим.

Як правило, доросла рослина досягає у висоту близько 5 метрів, хоча за рахунок здатності витися має вельми декоративний вигляд. Саме тому кивано часто виступає як елемент, за допомогою якого можна оригінально оформити присадибну ділянку або навіть лоджію. Культура дуже витривала, виділяється стійкістю до різних захворювань, крім того, грамотна агротехніка дозволяє отримувати досить пристойний урожай фрукту.

Незважаючи на те що походження киване африканське, сьогодні існує маса сортів цієї рослини, які рекомендовані для вирощування в якомусь певному регіоні і кліматі. Деякі сорти орієнтовані для розведення в Сибіру в парникових умовах. При сприятливому кліматі займатися вирощуванням рогатої дині у відкритому ґрунті досить успішно можна в центральних областях Росії.

Фрукт виділяється невеликою калорійністю. В одному плоді міститься близько 44 кал. Що стосується збалансованості поживними речовинами, кивано містить такі:

• вуглеводи – 7,6 грама;
• білки – не більше 1,8 грама;
• жири – 1,3 грама.

Існує вітчизняний сорт ліани, який називається «Зелений дракон». Культура однорічна, вегетаційний період її становить близько 80 днів. Висота стеблів зазвичай становить три метри. Зрілі плоди досягають маси 150 грам, можуть зберігатися після збору не менше півроку. Але все ж головними постачальниками фрукту є країни Африки, Ізраїлю та Південної Америки.

Колір ліана невеликими, але численними кольорами, що мають жовте забарвлення. Рослина має поверхневу кореневу систему. Листя має схожість з огірковою зеленою масою, але відрізняється від неї меншими розмірами.

Фрукт виділяється невеликою калорійністю. В одному плоді міститься близько 44 кал. Що стосується збалансованості поживними речовинами, кивано містить такі:

• вуглеводи – 7,6 грама;
• білки – не більше 1,8 грама;
• жири – 1,3 грама.

Щодо добової норми для організму варто зазначити, що на 100 грам плоду припадає близько 2% необхідних речовин. Що стосується придбання екзотичного фрукту, то в даному питанні варто покладатися на такі рекомендації:

• плід не повинен мати візуальних пошкоджень, крім того, слід віддавати перевагу кивано середніх розмірів;
• яскраве забарвлення вкаже на те, що він дозрів;
• фрукт повинен бути пружний на дотик;
• крім того, у стиглого кивано шипи повинні бути жовтого кольору.

Якщо плоди передбачається куди-небудь транспортувати, краще зупинити свій вибір на недозрілій продукції. Відмінною рисою фрукту є здатність дозрівати вже в зірваному вигляді. Існує ряд рекомендацій, що стосуються зберігання фрукту в домашніх умовах, багато в чому вимоги схожі з умовами, необхідними для зберігання огірків. Як і більшість фруктів, кивано краще зберігати в спеціальному нижньому відсіку в холодильнику. Для того щоб фрукт дозрів, потрібно залишити його на сонці.

Корисні властивості

Завдяки хімічному складу плоду його можна віднести до корисних продуктів для здорового харчування. Фрукт виділяється вмістом вітамінів групи А, В, С, які є життєво важливими для функціонування організму. Крім цього, мінімальна калорійність і великий вміст води дозволяє використовувати кивано в раціоні людей, які стежать за своєю вагою. Він сприяє підвищенню імунітету, виводить токсини, а також втамовує спрагу. На батьківщині фрукт використовується як кровоспинний зовнішній засіб, оскільки плоду притаманні в’яжучі характеристики. Для зупинки крововтрати застосовується його м’якоть.

Затребуваний екзотичний огірок і в косметологічних цілях. На його основі виготовляють різні засоби по догляду за шкірою, кивано виступає в якості інгредієнта для очищуючих масок. Досить часто плід поєднують з медом. Завдяки особливому хімічному складу вживання фрукту позитивно позначається на перистальтиці кишківника. Калій, яким багата культура, сприяє поліпшенню серцево-судинної діяльності.

Варто виділити такі основні корисні речовини, що містяться в плоді, як:

• вітамін А, V1, V3, V5, V6, РР, С;
• макроелементи – калій, натрій, магній, фосфор;
• мікроелементи – марганець, залізо, цинк, мідь;
• крім того, в ньому присутні кислоти і мінеральні солі.

Подібний значний перелік корисних компонентів дає можливість виділити наступні основні моменти, в яких максимально проявляється користь від вживання кивано:

• завдяки складу, насиченому безліччю мікро- і макроелементів, він забезпечує організм необхідним набором речовин для правильного функціонування; користь від вживання кивано особливо осушується в зимовий період, доведено, що страви з цим фруктом, які будуть регулярно присутні в раціоні, позитивно позначаться на загальному імунітеті;
• за рахунок 89% вмісту води плід здатний підтримати баланс рідини на належному рівні;
• калій благотворно впливає на роботу серцевого м’яза;
• за рахунок низької калорійності плід показаний для людей, що дотримуються дієти;
• сік з м’якоті кивано стимулює роботу травного тракту, а клітковина покращує перистальтику кишківника, чим сприяє виведенню шкідливих речовин з організму.

Шкода

Незважаючи на значний перелік переваг і користі африканського огірка, існують деякі обмеження, пов’язані з його вживанням в їжу. Варто зазначити, що будь-яких конкретних протипоказань фрукт не має, але, оскільки плід все ж є екзотичною культурою, їсти його слід з обережністю. Це стосується людей, які мають схильність до харчової алергії. Саме тому вводити його в раціон варто невеликими порціями, уважно відстежуючи реакції свого організму.

Як їдять плоди?

Питання про те, в якому вигляді можна вживати цей фрукт хвилює багатьох. У цьому випадку справа стосується як смакових пристрастей, так і отримання максимальної користі. Для збагачення організму фолієвої та аскорбінової кислотою ківано їдять у свіжому вигляді, коли плід був тільки що зірваний. Піддавати різноманітній термічній обробці його необов’язково, єдиним обмеженням є шкірка, яка в їжу абсолютно непридатна. М’якоть їдять разом з насінням, плід розрізається на дві частини, а внутрішність вичерпується ложкою. Крім того, з неї роблять чудовий фреш. Його можна пити як самостійний напій або ж комбінувати з іншими напоями.

З ківано роблять желе і джеми, компоти. Плід можна маринувати і навіть солити. Фрукт може служити не тільки окремою стравою, але і виступати як інгредієнт. Плід досить часто можна зустріти у фруктових міксах або інших легких закусках. Крім того, він є чудовою прикрасою для страв.

Посадка

Шанувальники екзотичних плодів успішно вирощують кивано не тільки у відкритому ґрунті і в теплицях, але і вдома з насіння. Як і більша частина рослин, крім посадки насіння, ліана вирощується черенкуванням або розсадкою. Однак висадка насіння в більшості випадків буде більш результативною. Горщики з рослиною можна зустріти на балконах або навіть вдома. Як правило, в якості ємності використовується тара великого обсягу, наповнена вітамінізованою ґрунтовною сумішшю.

Розсада рослини може дати сходи при температурі від + 25 до + 35ºС. Затримка у зростанні виникне, якщо не дотримуватися температурного режиму. Вирощується ліана кількома способами. Найчастіше воліють використовувати насіння, яке висіюється за місяць до пересадки їх на ділянку або в парник. Відразу у відкритий ґрунт насіння не можна сіяти, оскільки найменші зниження температури повітря спровокують загибель молодої рослини. Зазвичай цей час припадає на квітень або травень.

За день до посадки насіннєвий матеріал вимочується в стимуляторі росту, після набухання він переміщається в горщик грунтом. Рослині необхідний хороший дренаж і поживний ґрунт. У деяких випадках після вимочування насіння залишають у теплому місці до проклювання. Зазвичай на це йде 2-3 дні, але даний етап не є обов’язковим. Однак він збільшить шанси на подальше проростання культури.

З висадкою у відкритий ґрунт поспішати не варто, перед цим краще помістити рослину на кілька тижнів у теплицю. Щоб правильно посадити кивано, слід врахувати, що оптимальною схемою розташування ліан буде створення декількох рядків, відстань між якими має становити близько 40 сантиметрів. Земля для посадки повинна прогрітися мінімум до + 10ºС. Глибина посадки становить не більше трьох з половиною сантиметрів.

Саджати на ділянці ліану слід у місці, де на неї не потраплятимуть прямі сонячні промені і не буде протягів. Найкращим варіантом стане посадка вздовж паркану або будь-яких будівель. Ківано добре росте в рихлому і легкому грунті, але посуха і надмірний полив можуть погубити його. На сьогоднішній день немає самоопилюваних сортів кивано, тому при вирощуванні ліани вдома досвіду проводиться вручну при використанні пензлика.

Відхід

Вирощування кивано вимагає дотримання обов’язкових вимог для догляду за культурою. Слід дотримуватися такого опису обов’язкових етапів, як:

• прополювання – ґрунт навколо рослини потребує регулярного розпушування і видалення бур’янів, оскільки рослина буде добре розвиватися тільки в легкому ґрунті;
• полив – зрошення культури необхідно виконувати не рідше 2-3 разів на тиждень;
• внесення добрив – як і велика частина садових культур, африканська ліана потребує добрива, хорошим доповненням для зростання і розвитку кивано буде коров’як або курячий послід, але обов’язковою умовою для підживлення культури є чергування органіки і мінеральних поживних речовин; нелішним буде проводити позакорневе підживлення;
• прищипування – щоб рослина не сильно загустилася, виконується прищипування бічних відростків, пустоцвіти, взагалі, видаляються з культури; молоді тижневі зав’язки потрібно прибрати через 1-2 дні, адже подібні роботи допоможуть сформуватися новим плодам;
• занурення – дані заходи не несуть обов’язковий характер, але при сильному перегріві ґрунту протягом дня або ж у разі, якщо земля відчутно переохолоджується за ніч, краще провести занурення рослини, щоб уберегти від коливань температури кореневу систему; крім того, це допоможе зберегти поживну вологу в ґрунті;
• кілька фруктів варто залишити на рослині для повного дозрівання, з них надалі можна отримати насіння для посадки нових культур;
• після закінчення процесу вегетації всі плоди необхідно зібрати, а рослини закласти в компост.

Детальніше про посів кивано ви дізнаєтеся в наступному відео.