Вібрація на зилі

0 Comments

Земля підвищує свої вібрації: що буде з людством

17 липня 2023 року очікується резонансне підвищення вібрацій нашої планети. Це явище привернуло увагу вчених ще з 2000 року, коли з 7,83 Гц частота коливань стрімко почала збільшуватися. 17 червня 2023 року вона сягнула позначки 190 Гц. Це означає, що наша Земля знаходиться у процесі глобальних змін – про це свідчить стрімке підвищення частоти Шумана, що зветься пульсом чи серцебиттям Землі. Як це впливатиме на кожного з нас – читайте далі.

Що таке частота Шумана

Резонанс Шумана – це низькочастотні хвилі, які виробляються навколо Землі і дорівнюють 7,83 Гц. Хвилі утворюються завдяки ударам 50-ти блискавок, які вдаряють щомиті із космосу в іоносферу. Це відкриття зробив ще у 1958 році німецький фізик Вінфрід Отто Шуман. Низькочастотні коливання поширюються між земною поверхнею та іоносферою і невловимі для людського вуха. Стрімко збільшуватися частота коливань почала від початку 2000 року, хоча до того століттями позначка становила 7,83 Гц.

Вплив низькочастотних хвиль на роботу організму та мозку людини

В процесі вивчення дослідники виявили також декілька видів низькочастотних хвиль при роботі головного мозку людини: альфа-, бета-, тета- і дельта-хвилі. Вченими доведено, що альфа- та тета-хвилі можуть синхронізуватися із частотою Шумана, тобто вібраціями нашої планети. Людина в такому стані має надзвичайні здібності і здатна сама себе повністю зцілювати від будь-яких хвороб: відбувається ліквідація хворих клітин та генерація нових.

Взаємозв’язок між енергетикою планети та людини

Якщо хвилі Шумана, синхронізуються з енергетикою людини, то не тільки планета, але й людина впливає на неї, робить свій внесок у її стан. Український вчений Володимир Вернадський вважав, що люди мають спільне енергетичне поле, підтверджуючи теорію К. Юнга про колективне несвідоме.

Вчені вже давно навчилися вимірювати вібрації людини, які залежать від того, що вона відчуває, які у неї думки. Чим людина щасливіша, тим вищі її енергетичні ритми і гармонійніший зв’язок із Землею. Наприклад:

1) під час страху, агресії чи образи коливання падають до 3,3 Гц;

2) у стані подяки підвищуються до 45 Гц, серцевої вдячності до +140 Гц;

3) при відчутті єднання – 140 Гц;

4) найвищу позначку має почуття любові – від 50 до +200 Гц.

Дослідження та прогнози вчених

Канадський професор психології Майкл Персінджер довів, що людям уникнути впливу вібрацій землі неможливо, хіба що побудувати сталевий підземний бункер. Тобто людина взаємопов’язана із Землею, і підвищення вібрацій планети прямо впливає на її фізичний та психологічний стан. Прогнозовано, що під час взаємодії з цими частотами людський організм зцілюватиметься, гармонія з природним середовищем дасть людині можливість запобігти розвитку серйозних захворювань.

Зцілення та поліпшення загального стану – це не єдиний вплив вібрацій Землі на організм. У результаті збігу частот роботи мозку з частотою резонансу Шумана, людина наділяється додатковими здібностями. Люди під впливом цих частот мають кращі фізичні та психологічні показники: швидше засвоюють нову інформацію, поліпшується робота мозку та пам’яті, більш врівноважені та стійкі під час серйозних навантажень, в рази продуктивніші.

Що говорять психологи про підвищення вібрацій Землі

Психологи передбачають, що відтепер рівень вібраційної частоти нашої планети тільки підвищуватиметься. Тому свідомість та енергетика людства постійно зазнаватиме змін, перебуваючи в процесах трансформації. Людина вже фізично не зможе залишатися на низьких вібраціях, постійно перебуваючи в станах стресу, тривоги чи злості. Прогнозується, що низькі вібрації завдаватимуть фізичного болю людині, щоб вона ставала свідомішою та добрішою.

З 17 червня 2023 року людство перебуває в процесі підйому, а це, насамперед, колосальне навантаження для організму. Тому психологи радять якомога частіше перебувати у стані «тут і зараз», не перейматися минулим, а жити тим, що є сьогодні і дбати про своє завтра. Тоді людина зможе швидше адаптуватися до нових вібрацій Землі, почуватиметься здоровішою та щасливішою.

Як застосувати ритми Шумана собі на користь

Вчені та психологи дають поради, як синхронізуватися з підвищеними вібраціями Землі, щоб адаптуватися до нових умов життя на планеті та покращити своє фізичне і психологічне самопочуття.

  • Старатися кожного дня гуляти на свіжому повітрі. Прогулянки в парку, в лісі, на березі моря дають змогу налаштуватися на гармонію з природою. Це допоможе розслабитися, відключитися від буденних справ і відновити природні вібрації тіла.
  • Дивитися на зірки. Зоряне безмежне небо заспокоює та гармонізує із всесвітом.
  • Частіше робити медитації та слухати звуки на частоті Шумана. Зараз в інтернеті можна знайти купу різних музичних каналів, де є записи звуків із частотою 7,83 Гц.
  • Намагатися якомога більше перебувати у стані спокою, любові та вдячності, що позитивно впливатиме на загальний стан організму та навколишнє середовище.

Читайте також:

Вібрація

Параметри та види вібрації, її дія на організм людини

Під вібрацією розуміють механічні коливання твердого тіла. Найпростішим видом таких коливань є гармонійні коливання, за яких відбувається почергове наростання та спадання в часі (за синусоїдальним законом) значень рухомої точки чи механічної системи.

Вібрації виникають зазвичай при роботі машин та механізмів, які мають неврівноважені й незбалансовані частини, що обертаються чи здійснюють зворотно-поступальний рух. До такого устаткування належать оброблювальні верстати, штампувальні та ковальські молоти, електро- та пневмоперфоратори, електроприводи, насосні установки, компресори, механізований інструмент та ін. При роботі даного устаткування вібрація відіграє негативну роль. У той же час вібрацію застосовують і для інтенсифікації виробничих процесів, наприклад, при ущільненні бетонних сумішей, роздрібнюванні та сортуванні інертних матеріалів, розвантажуванні та сортуванні сипких матеріалів.

Вібрація характеризується абсолютними та відносними параметрами. До основних абсолютних параметрів належать: вібропереміщення (я) – миттєве значення кожної з координат, які описують положення тіла чи матеріальної точки під час вібрації; амплітуда вібропереміщення (А) найбільше відхилення точки, яка коливається з певною частотою, від положення рівноваги, м; віброшвидкість (о) – кінематичний параметр, що дорівнює швидкості переміщення (перша похідна вібропереміщення) точки, яка коливається з певною частотою, м/с; віброприскорення (а) – кінематичний параметр, що дорівнює прискоренню переміщення (друга похідна вібропереміщення) точки, яка коливається з певною частотою, м/с2; період вібрації (Т) – найменший інтервал часу, через який під час періодичної вібрації повторюється кожне значення величини, яка характеризує вібрацію, с; частота вібрації (/) – величина, обернено пропорційна періоду вібрації, яка показує кількість коливань за одиницю часу точки під час вібрації, Гц.

Оскільки абсолютні параметри, що характеризують вібрацію, змінюються в широких межах, то на практиці частіше використовують відносні параметри – рівні, які визначаються відносно опорного (порогового) значення відповідного параметра і вимірюються в децибелах (дБ). Стандартні опорні значення наступні: амплітуди вібропереміщення А0 = 8 * 10~12 м; віброшвидкості и0= 5 o 10″8 м/с; віброприскорення а0 = 3 o 10~4 м/с2. Найчастіше для оцінки вібрації використовують логарифмічний рівень віброшвидкості Ьи, який визначається за формулою

Класифікація виробничої вібрації наведена на рис. 2.24.

За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та місцеву (локальну) вібрацію. Загальна вібрація передається на тіло людини, яка сидить або стоїть, переважно, через опорні поверхні – сидіння, підлогу. Локальна вібрація передається через руки працюючих при контакті з ручним механізованим інструментом, органами керування машинами та обладнанням, деталями, які обробляються і т. ін. Можлива також одночасна дія загальної та локальної вібрації. Наприклад, при роботі на дорожньо-будівельних машинах на руки передається локальна вібрація від органів керування, а на все тіло – від машини через сидіння.

Залежно від джерела виникнення загальна вібрація поділяється на: транспортну, яка діє на операторів (водіїв) транспортних засобів (автомобілі, трактори);

Рис. 2.24. Класифікація виробничої вібрації

транспортно-технологічну, яка діє на операторів машини з обмеженою рухливістю та таких, що рухаються тільки по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень, промислових майданчиків та гірничих виробок (екскаватори, промислові та будівельні крани, автонавантажувачі, авто – та електрокари); технологічну, яка діє на операторів стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації (метало – і дерево-оброблювальні верстати, ковальсько-пресувальне устаткування, насосні станції, бурові вишки).

Загальну технологічну вібрацію за місцем дії поділяють на такі типи:

  • – на постійних робочих місцях виробничих приміщень підприємств;
  • – на робочих місцях складів, їдалень, побутових, чергових та інших виробничих приміщень, де немає джерел вібрації;
  • – на робочих місцях заводоуправлінь, конструкторських бюро, лабораторій, обчислювальних центрів, медпунктів, конторських приміщень, робочих кімнат та інших приміщень для працівників розумової праці.

За джерелом виникнення локальну вібрацію поділяють на таку, що передається від:

  • – ручних машин або ручного механізованого інструменту, органів керування машинами та устаткуванням;
  • – ручних інструментів без двигунів (наприклад, рихтувальні молотки) та деталей, які обробляються.

За часовими характеристиками загальні та локальні вібрації поділяються на: постійні, для яких величина віброприскорення чи віброшвидкості змінюється менше, ніж у два рази (менше 6 дБ) за робочу зміну; непостійні, для яких вище-перераховані параметри вібрації змінюються не менше, ніж у два рази (б дБ і більше) за робочу зміну. В свою чергу, непостійні вібрації поділяються на:

  • – переривчасті, коли контакт з вібрацією в процесі роботи переривається, причому довжина інтервалів, під час яких має місце контакт, становить понад 1 с;
  • – коливні, рівні яких безперервно змінюються в часі;
  • – імпульсні, що складаються з одного або кількох вібраційних впливів (наприклад, ударів), кожен довжиною менше ніж 1 с, при частоті їх дії менше ніж 5,6 Гц.

Під час дії вібрації на організм людини спостерігаються зміни в діяльності серцевої та нервової систем, спазм судин, зміни у суглобах, що призводить до обмеження їх рухомості. Якщо спостерігається нетривала дія вібрації, то працівник передчасно втомлюється, при цьому продуктивність його пращ знижується. Тривала дія вібрації може спричинити професійне захворювання – вібраційну хворобу. Під час розвитку цієї хвороби з’являється оніміння, відчуття повзання мурашок, біль у суглобах тощо. Слід зазначити, що ефективне лікування вібраційної хвороби можливе лише на ранній стадії п

розвитку. Особливо небезпечна вібрація робочих місць з частотою, яка є резонансною з частотою коливання окремих органів чи частин тіла людини, що може призвести до їх механічного ушкодження. Для більшості внутрішніх органів людини частота власних коливань становить 6-12 Гц. Ступінь та характер впливу вібрації на організм людини залежить від виду та параметрів, а також від напрямку її дії. Тому вібрація поділяється залежно від осей ортогональної системи координат X, У, £, уздовж яких вона діє (рис. 2.25). Особливо чутливий організм людини до вертикальної загальної вібрації (уздовж осі £), коли коливання передаються від ніг до голови через усе тіло.

Рис. 2.25. Напрямок координатних осей при дії загальної (а, б) та локальної (в) вібрації: а – положення стоячи; б – положення сидячи

Вібрація та її вплив на живі організми

Одним з найшкідливіших факторів, притаманних нашій цивілізації, є шум. Виробничий шум – це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що виникають у повітряному середовищі і безпосередньо впливають на працездатність.

Джерелами шуму є: всі види транспорту, насоси, промислові об’єкти, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка тощо. З шумом пов’язані деякі технологічні процеси – клепання, карбування, обрубка, вибивка лиття, штамповка, робота на ткацьких верстатах, випробування авіадвигунів тощо.

В останні роки шум став одним з небезпечних факторів зовнішнього середовища на виробництві. Це пов’язано з підвищенням потужності та продуктивності машин, їх повсюдним застосуванням на всіх ділянках і сферах виробництва.

Вимірювання шуму на робочих місцях здійснюється шумовимірювачами та аналізаторами спектра шуму. Рівень шуму на робочих місцях потрібно контролювати не менше одного разу на рік. В умовах виробництва, як правило, мають місце шуми різної інтенсивності і спектри, які виникають унаслідок дії різноманітних механізмів, агрегатів та інших пристроїв.

Класи умов праці залежно від рівня шуму поділяються на допустимі, які відповідають ГДР згідно з Державними санітарними нормами ДСН 3. 3. 6 037-99, шкідливі та небезпечні. Шум несприятливо впливає на людину. У робітників, які мають справу з гуркотливими машинами та механізмами, виникають стійкі порушення слуху, що нерідко призводить до професійних захворювань (глухуватості і глухоти). Найбільша втрата слуху спостерігається протягом перших десяти років роботи, і з плином часу ця небезпека зростає.

Проте тривалий шум впливає не лише на слух. Він робить людину нервовою, погіршує її самопочуття, знижує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процес. Усе це може спричинити аварію на виробництві.

Шум впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну систему. У разі постійного шумового фону до 70 дБ виникає порушення ендокринної та нервової систем, до 90 дБ – порушує слух, до 120 дБ – призводить до фізичного болю, який може бути нестерпним. Шум не лише погіршує самопочуття людини, а й знижує продуктивність праці на 10-15%. У зв’язку з цим боротьба з ним має не лише санітарно-гігієнічне, а й велике техніко-економічне значення.

Рекомендовані такі діапазони шуму для приміщень різних призначень: для сну та відпочинку – 30-40 дБ, для розумової праці – 45-55, для робітників цехів, гаражів, магазинів – 56-70, у службових приміщеннях касового вузла банку – 60, виробничих приміщеннях касового вузла – 75 дБ.

Найефективніший засіб боротьби із шумом – зниження його в джерелі створення. У першу чергу необхідно замінювати устаткування ударної дії на устаткування безударної дії. Так, ефективними є заміна клепання клепальними молотками на гідравлічне клепання чи зварювання, застосування прокладок великим внутрішнім тертям (гуми), поглинаючих коливальну енергію.

Зниження шуму можна досягти шляхом заміни металу іншими матеріалами – пресованим текстолітом, капроном та різними пластмасами. Боротьба із шумом тертя в джерелі його створення здійснюється головним чином за допомогою змащувальних матеріалів (наприклад, машинного масла при різанні та шліфуванні металу). Своєчасне змазування не тільки забезпечує безшумну роботу устаткування, а й зменшує зношення деталей, підвищує їх довговічність.

Важливе профілактичне значення мають організаційно-технічні заходи, такі як своєчасний ремонт, догляд та відповідне зберігання ручного механізованого інструмента. В тих випадках, коли зниження шуму в джерелі його створення не досягло потрібних результатів, слід застосовувати засоби зменшення шуму на шляху його поширення. Для цього рекомендується використовувати місцеву та загальну звукоізоляцію, шумовловлюючі екрани, поглинаючі фільтри, глушителі шуму. Загальна звукоізоляція досягається створенням загорож (стін, стель) із звукопоглинаючих матеріалів (цеглини, бетону, залізобетону). Місцева звукоізоляція здійснюється у вигляді боксів, де розміщують окремий агрегат чи технологічну лінію.

Застосовуються також різні конструкції звукоізолюючих кабін з цегли, бетону та інших будівельних матеріалів, завдяки яким можна забезпечити практично будь-яке необхідне зниження шуму. Важливу роль у боротьбі з шумом відіграють архітектурно-будівельні і планувальні рішення при проектуванні та будівництві промислових споруд. Шумні цехи підприємств повинні бути сконцентровані в одному – двох місцях. Їх необхідно оточувати зеленою зоною для послаблення шуму. За зеленою зоною слід розташовувати цехи середньої шумності, за ними – безшумні цехи й адміністративні приміщення. Приміщення з джерелом шуму залежно від його інтенсивності слід розташовувати на відстані 100, 200 та 1000 м від безшумних приміщень.

Одним з важливих профілактичних засобів попередження стомлення при дії шуму є чергування періодів роботи і відпочинку. Відпочинок знижує негативний вплив шуму на працездатність лише в тому випадку, якщо його тривалість та кількість відповідають умовам, в яких відбувається найефективніше відновлення нервових центрів. Важливе значення для осіб, зайнятих на роботах із шумом, має короткочасний відпочинок під час роботи, а також організоване дозвілля поза робочим часом.

Захист від високочастотного шуму забезпечують засоби індивідуального захисту (навушники, заглушки для вух та ін.).