Україні загрожує демографічна криза: як скорочується чисельність населення

На Україну найближчими роками може чекати демографічна криза, попередили в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН. Зростання смертності через війну, зниження народжуваності та міграція населення можуть призвести до того, що населення до 2030 року скоротиться до 35 млн осіб – і це ще оптимістична оцінка. Директор Інституту Елла Лібанова прогнозує катастрофічне падіння народжуваності вже наступного року. Як вона пояснила, 10 жінок для відновлення поколінь мають народити 22-23 дитини. В Україні у 2021 році 10 жінок народжували лише 11 дітей, а у 2023-му очікується, що у 10 жінок у середньому буде лише 7 дітей. Післявоєнного бебі-буму, як, наприклад, після Другої світової, теж чекати не слід: за словами Лібанової, зараз дітей народжують більш «свідомо», з огляду на соціально-економічні умови. Швидке скорочення населення України та його старіння прогнозували ще до повномасштабної війни. «Слово і діло» вивчило, як змінювалася чисельність населення країни (за віковими категоріями).

Станом на 1992 рік в Україні проживало 51,7 млн осіб. Більшість населення становили громадяни віком 18-59 років – 29,9 млн осіб. Українців віком від 60 років було 9,7 млн, у віці до 17 років – 13,1 млн.

За десять років, до 2002 року, чисельність населення скоротилася до 48 млн 240,9 тисячі осіб. При цьому кількість громадян віком до 17 років та старше 60 років була практично ідентичною (з перевагою на користь старшої вікової групи) – близько 10 млн осіб.

До 2006 року чисельність населення перетнула ще одну позначку – опустилася нижче за 47 млн осіб. Українців віком до 17 років було 8,8 млн, старших за 60 років – 9,5 млн.

Менше 46 млн українців стало у 2009 році. Громадян у віці старше 60 років, як і раніше, було більше, ніж неповнолітніх.

Станом на 2014 рік в Україні проживало 45 млн 245,9 тисяч населення. У 2015 році, вже без урахування тимчасово окупованого Криму та Донбасу, населення становило 42 млн 759,7 тисяч осіб.

До 2019 року населення України скоротилося до 41 млн 983,6 тисячі осіб – знову-таки без урахування окупованих територій. На той момент у країні було 7,6 млн українців віком до 17 років і 9,8 млн – старше 60.

В 2021 році українців стало ще менше – 41 млн 418,7 тисяч осіб.

Станом на початок поточного року, без урахування даних з окупованих територій, в Україні проживало 40,9 млн осіб – з 1992 року населення скоротилося на 20,7%.

Українців у віці до 17 років налічувалося 7,3 млн осіб (на 44,1% менше, ніж в 1992-му), у віці 18-59 років – 23,5 млн (-18,6%). При цьому громадян віком від 60 років побільшало на 4,6% – 10,1 млн.

Нагадаємо, у листопаді 2021-го в ООН заявляли, що населення України скорочується одним із найшвидших темпів у світі. До 2050 року кількість українців може зменшитись до 35 мільйонів.

30 років незалежної України у 30 головних цифрах

Понад 52 мільйони жителів, гроші номіналом в 1 000 000, інфляція понад 10 000%, мільйони українських мігрантів за кордоном. І понад 13 тисяч загиблих у війні на сході України. Це лише деякі із цифр часів незалежної України.

Іноді вони можуть бути красномовнішими за слова. ВВС News Україна пропонує поглянути, якою була і якою стала країна за 30 років незалежності.

Скільки українців

• 51,944 млн у 1991 році
• 41,588 млн у 2021 році (без Криму та непідконтрольних територій Донбасу)

Суто арифметично, за 30 років незалежності України її населення скоротилося на понад 10 млн людей.

За даними Держстату, у 1991 в Україні жили 51,944 млн. А на початок 2021 – 41,588 млн осіб.

Показник 2021 року не враховує населення анексованого Росією Криму та непідконтрольних Києву районів Донбасу. До анексії Криму і окупації Донбасу у 2014-му Держкомстат повідомляв про 45,426 млн жителів України.

Найбільше українців було у 1993-му році – 52,244 млн.

Україна старішає

у віці від 0 до 17 років

• 13,225 млн у 1991 році
• 7,459 млн у 2021 році

На додачу до скорочення, населення України стрімко старішає.

І це видно, як би парадоксально це не лунало, з кількості українців віком від 0 до 17 років.

Якщо у 1991-му їх було 13,225 млн, то у 2021 – 7,459 млн. Тобто, майже удвічі менше.

За ті ж 30 років кількість пенсіонерів в Україні також скоротилася, але не так різко. До того ж за час пенсійної реформи пенсійний вік підвищився, тож нині, наприклад, жінки у 59 років ще не є пенсіонерками, тоді як у 1991-му вже чотири роки, як були б.

• 13,1 млн у 1991 році
• 10,96 млн у 2021 році

Якщо у 1991 році в Україні було 13,1 млн пенсіонерів, то на початок 2021 – 10,96 млн.

І весь цей час переважна більшість їх були серед найменш забезпечених верств населення.

• 110 карбованців у 1991 році
• 3778 гривень у 2021 році

У 1991 році середня пенсія за віком становила 110 карбованців – ще старого, радянського зразка. За офіційним курсом Держбанку СРСР це було близько 61 долара, за комерційним курсом – близько трьох доларів.

Через рік, у 1992-му, середня пенсія українців вже дорівнювала 5 137 купоно-карбованців, або близько 25 доларів за офіційним середньорічним курсом.

Через інфляцію у 1994-1995 роках пенсіонери отримували сотні тисяч купоно-карбованців пенсії.

У 1996 році, коли запровадили національну валюту – гривню, пенсіонерам платили в середньому 39 гривень пенсії, або близько 21 долара.

У 2021 середня пенсія становить 3 778 гривень, що дорівнює приблизно 140 доларам.

Щоб зрозуміти, багато це чи мало, варто подивитися на середні заробітки українців.

Скільки заробляють українці

На кінець 1991 року середня зарплатня в Україні, згідно із офіційною статистикою, дорівнювала в середньому по економіці майже 480 карбованців. За офіційним курсом – це перевищувало 260 доларів, а за реальним комерційним – не дотягувала і до 20.

У листопаді 1992 Україна отримала свою першу тимчасову валюту – купоно-карбованці, а разом із нею й офіційний курс до долара, який становив 403 крб/дол. Проте середній курс за весь рік становив, за даними НБУ, майже удвічі менше – 208 карбованців за долар.

Звісно, на той момент були й інші – сірі та чорні – курси валютного ринку, а зарплату починали видавати не лише “живими грошима”.

Але якщо керуватися лише офіційними даними, то середній місячний дохід українця того року становив 6 505 карбованців або близько 31 долара, якщо рахувати по середньому курсу.

У 1993 цифр у зарплатах українців додалося, проте в перерахунку на тверду валюту середня зарплата становила близько 35 доларів.

Утім, це досить умовні розрахунки, якщо взяти до уваги, що офіційний курс впродовж року шалено стрибав, а зарплата зростала від десятків тисяч до сотень тисяч.

Перед грошовою реформою у 1995 українці були мільйонерами і в середньому заробляли по 7,3 млн карбованців на місяць, це дорівнювало близько 50 доларам.

• 480 крб у 1991 році
• 7,3 млн крб у 1995 році
• 14300 грн у червні 2021- року

У червні 2021 середня зарплатня українців становила 14,3 тис гривень – близько 520 доларів.

Гіперінфляція та найбільші гроші України

Якщо ви думаєте, що нинішні 10% інфляції – це багато, варто згадати перші роки незалежності України.

У 1992-му інфляція становила понад 2 000%, у 1993-му – перевищила 10 000%.

Загалом, з січня 1991 року до вересня 1996, коли було запроваджено гривню, ціни в Україні зросли приблизно у 95 тисяч разів.

• 10 256% індекс споживчих цін за 1993 рік

Сплески інфляції були і у кризовому 2008 році, коли ціни зросли на понад 22%, і у 2014-2015 роках, коли українська економіка намагалася оговтатися від перших наслідків російської анексії Криму та конфлікту на Донбасі. Тоді ціни зросли на майже 25% та понад 43% відповідно.

Гіперінфляція вимагала і гіпергрошей. Найбільший номінал купюри, що існував в Україні за 30 років, був один мільйон (1 000 000) карбованців. Купюру надрукували у 1995 році. І вона проіснувала лише до вересня 1996.

• 1000000 найбільший номінал карбованців, в обігу з 1995 року

До цього, із 1992 року, українці мали купюри 1 000, 100 000, 500 000 карбованців.

Під час грошової реформи 1996 року 100 тисяч карбованців обмінювали на 1 гривню.

Скільки виробляє країна

Рахунок валового внутрішнього продукту – всього, що виробляє країна – за 30 років її існування вимірювався і в мільярдах, і в трильйонах, а також у кількох національних валютах.

У 1990-му – році, що передував незалежності – ВВП становив 167 млрд карбованців. А у 2020 – останньому році, за який є повні офіційні дані – понад 4 трлн гривень.

Тому показовішим, очевидно, буде ВВП, розрахований у доларах.

Якщо брати дані Світового банку, то від 1990 до 2020 року ВВП України майже подвоївся – від майже 81,5 млрд доларів до понад 155,5 млрд доларів.

• 167 млрд крб у 1990 році ($81,457 млрд)
• 4,194 трлн грн у 2020 році ($155,582 млрд)

Але, як казав третій президент України Віктор Ющенко, “ВВП на хліб не намажеш”. І тому більш красномовним буде показник валового національного доходу на душу населення, – тобто це все, що вироблено та отримано як дохід та “намазано на хліб” кожного українця.

За підрахунками Світового банку та ОЕСР, цей показник зріс за 30 років у більше ніж удвічі – із 1610 доларів на людину у 1990 році до 3540 доларів – у 2020.

• $1610 у 1990 році
• $3540 у 2020 році

Певним показником доходів українців, які далеко не завжди є офіційними, можна вважати кількість авто, яке за роки незалежності поступово перетворювалося із того, що можна було “дістати” до того, що можна купити.

За даними інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting, якщо у 1991 рік на 1000 жителів України було лише 58 авто, то до 2021 цей показник зріс у понад чотири рази і нині становить 245 авто на 1000 жителів України.

на 1000 жителів

• 58 авто у 1991 році
• 245 авто у 2021 році

Київ має значно вищий показник – майже удвічі більший, ніж загалом по Україні – 407 авто на 1000 жителів.

Нація мігрантів

Очевидно, “середня температура по палаті” не дає уявлення про справжні доходи українців.

За даними Світового банку, частка найбідніших у загальних доходах за роки незалежності України зросла – із 8% до 9,7%.

Тож багато українців шукали роботу і доходи за кордоном.

Суперечка щодо кількості заробітчан точиться роками, адже українці можуть працювати за кордоном як офіційно (і таких дедалі більше), так і як студенти чи навіть туристи.

За даними, оприлюдненими директором Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Еллою Лібановою у липні 2021 року, за кордоном нині перебуває від 3 до 5 млн українських мігрантів. При цьому, на думку науковця, українці їдуть за кордон не тільки через низькі доходи в Україні, але й через те, що вони “не бачать майбутнього України”.

• 2-5 млн українців живуть і працюють за кордоном

Водночас міністр економіки Олексій Любченко заявляв, що точну кількість громадян, які працюють за межами України, підрахувати неможливо. Він каже про 2-3 мільйони українців.

Урядовець заявляв також, що Україна є лідером у Європі за кількістю працездатного населення, яке працює за кордоном.

Найбільше українців працює у Польщі. За словами українського посла в цій країні Андрія Дещиці, сьогодні там працює майже 1,5 мільйона українців і навчаються орієнтовно 50 тисяч студентів.

За ці роки українські заробітчани стали і найбільшими інвесторами в українську економіку.

За даними Нацбанку, у 2020 році, попри пандемію і карантин, сума приватних грошових переказів до України перевищила 12 млрд доларів.

• $12,12 млрд обсяг приватних переказів традиційними та неформальними каналами

При цьому у карантинний 2020 рік прямі іноземні інвестиції взагалі витікали з країни, а у докарантинному 2019-му вони були удвічі меншими, ніж перекази від мігрантів.

Анексія Криму та конфлікт на Донбасі

Українці не лише шукали кращої долі за кордоном. Від березня 2014 року, коли Росія анексувала Крим, а згодом почалася війна на Донбасі, вимушеними переселенцями всередині самої України стали майже 1,5 млн українців.

на квітень 2021

• 1 464 628 переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим

Втрата територій обернулася для України і втратою життів. Від квітня 2014 року до 30 червня 2021 року загинули понад 13 тисяч людей. Такі дані наводить Радіо Свобода з посиланням на Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

До цієї цифри входять цивільні, військові Збройних Сил України та члени сепаратистських військових угруповань.

За даними Управління Верховного комісара ООН, серед загиблих – щонайменше 3 900 цивільних осіб, приблизно 4 200 українських військових та приблизно 5 800 членів озброєних груп сепаратистів.

від квітня 2014

• 3 901 цивільних
• 4 200 українських військових
• 5 800 членів озброєних груп сепаратистів

Крім того, під час семи років війни на сході України, за різними підрахунками, по обидва боки лінії розмежування були поранені від 29 600 до 33 600 людей.

Чорнобиль

У 1986 році Україна стала місцем наймасштабнішої техногенної й екологічної катастрофи через аварію на Чорнобильській АЕС.

За роки незалежності на ліквідацію наслідків аварії, виведення станції з експлуатації, виплати ліквідаторам та чорнобильцям пішли десятки мільярдів.

Лише перетворення зруйнованого четвертого реактора ЧАЕС на безпечний об’єкт коштувало понад 2 млрд євро. Саме стільки коштувало спорудження нової “Арки” над зруйнованим четвертим реактором Чорнобильської АЕС, яка запобігатиме тому, щоб радіація не потрапляла у навколишнє середовище впродовж 100 років.

Окрім України до фінансування будівництва нового укриття долучилися понад 45 міжнародних донорів та ЄБРР.

• €2,1 млрд коштувало спорудження нового “саркофагу” над зруйнованим четвертим блоком ЧАЕС

Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС – найбільша з коли-небудь побудованих рухомих наземних конструкцій. Його довжина 165 м, ширина 257 м, висота 108 м і загальна вага 36 тис тонн.

Будівництво “Арки” почалося в квітні 2012 року, її здали в експлуатацію у липні 2019.

Менше викидів. Але чому

За 30 років є один показник, зниження якого, здавалося б, має свідчити про дуже позитивні тенденції в Україні. Йдеться про викиди діоксиду вуглецю на душу населення.

За даними Світового банку, вони скоротилися у понад три рази – із 13,27 тонни на душу населення у 1990 році до 4,15 тонни у 2020.

метричні тонни на душу населення

З іншого боку, таке екологічне “досягнення” можна пояснити радше не кращими очисними спорудами, застосуванням новіших технологій чи відмовою від викопаного палива, а скороченням частки промисловості в економіці країни.

За даними того ж Світового банку, частка доданої вартості промисловості у ВВП України за роки незалежності скоротилася удвічі – від 43% у 1990 році до 21% у 2020.

Натомість утричі зросла частка зовнішньої торгівлі – із 21% у 1992 до 66% ВВП у 2020.

Тобто українці стали менше виробляти, але більше торгувати.

Нація, що читає, чи цифрова країна

За 30 років незалежності видавництво книжок на душу населення скоротилося приблизно у 30 разів.

Якщо у 1990 році в Україні різними мовами видавали 3,8 книжки на одного мешканця країни, то у першому кварталі 2021 року лише 0,13 книжки на одного мешканця.

Падіння видання книжок почалося у 1994 році, коли на одного українця припадала приблизно 1 книжка.

За понад останніх 15 років цифри коливалися від 0,4 до 1,6 книжки на людину.

• 3,8 книжок видавалося у 1990 на одного українця
• 0,13 книжки видавалося на одного українця у І кв. 2021 року

Станом на 1991 рік в Україні було близько чотирьох тисяч книгарень. Зараз, за даними Олександра Афоніна, голови Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів, трохи більше ніж 200. До закриття книгарень, крім інших чинників, у 2020-2021 додалися і кілька коронавірусних карантинів.

А от чого зовсім не було у 1991 – так це мобільних телефонів та інтернету.

Нині ж, за даними операторів та Держстату, в Україні є майже 54 млн абонентів мобільного зв’язку, тобто їхня кількість на 12 мільйонів перевищує загальну чисельність жителів України.

А за даними Світового банку, кількість мобільних телефонів на 100 українців перевищує 130.

Доходи українців “з’їла” інфляція. В НБУ оголосили невтішні цифри

За даними державної служби статистики, за минулий рік інфляція становила 10,3%. А реальні доходи населення, як вказує Данилишин, від січня до жовтня зросли всього на 3%.

Проте більша частина зростання цін не залежала від України і пояснюється інфляційними процесами у всьому світі – йдеться у дописі Богдана Данилишина у Facebook, у якому економіст наголошує, що йдеться про його особисту експертну оцінку.

Він нагадує, що у багатьох країнах інфляція сягає рекордних рівнів за багато років – у США – 6,8%, у ЄС – 5%, у Британії – 5,1%.

Зростання цін і тарифів на енергоносії призвело до росту цін у промисловості – на 69% за минулий рік.

“Послуги електро-, газо- та теплопостачання подорожчали в 2,7 раза, вартість сирої нафти і природного газу – в 1,7 раза, кам’яного вугілля – в 1,5 раза”, – нагадує економіст.

Ще одним джерелом інфляції стало подорожчання харчів – “цукру – на 28%, соняшникової олії – 39%, яєць – 19%, хліба – 19%”. А харчі складають більшу частку споживчого кошика українців.

Автор фото, Getty Images

Незначний ріст

В результаті “зростання реальних грошових доходів населення (заробітних плат, пенсій, інших грошових трансфертів) за 9 місяців 2021 року становило лише 3%. Воно не змогло компенсувати зростання витрат населення на товари та послуги першої необхідності”, – констатує голова Ради НБУ.

“За даними МВФ, в Україні купівельна спроможність доходів у розрахунку на одного мешканця залишається найнижчою в Європі”, – нагадує економіст.

Щоб компенсувати брак грошей, українці почали витрачати заощадження – за рік вони скоротилися на 88 млрд грн (або 2,4% ВВП).

Загалом зростання економіки у 2021 році не змогло компенсувати її падіння за 2020 рік, коли ВВП країни скоротився на 4%.

За попередніми розрахунками, у 2021 році економіка України зросла на 3,2%, що відчутно менше тих очікувань, які були на початку минулого року. У бюджет тоді заклали зростання у 4,6%.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!