Як приймати рабепразол при рефлюксі
Довготривале лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (підтримуюча терапія ГЕРХ): для тривалого застосування можна використати підтримуючі дози Рабіджему 20 – 10 мг* або 20 мг 1 раз на добу (залежно від ефективності лікування).
за відсутності видимих ушкоджень слизової оболонки стравоходу (ГЕРХ) або при рефлюкс-езофагіті ступеня А, В, діагностованому ЕГДС, тривалість основного курсу лікування становить від 4 до 8 тиж; застосовують омепразол (20 мг), лансопразол (30 мг), пантопразол (40 мг), рабепразол (20 мг), езомепразол (40 мг));
Рефлюкс-езофагіт лікується за допомогою медикаментів. Найбільш ефективні – інгібітори протонної помпи. Це ліки, які зменшують виділення соляної кислоти в шлунку. Також лікар може призначити інші ліки, які зменшують симптоми: альгінати, антациди, адсорбенти та прокінетики.
відчуття болю за грудиною, котре виникає під час ковтання грудки їжі; біль в епігастральній ділянці; зригування нещодавно з'їденою їжею з кислим смаком.
Для покращення процесів загоєння слизової оболонки шлунка й стравоходу слід вживати продукти, що містять вітамін А, омега-3 жирні кислоти, лецитин. Це морська риба, овочі (але не сирі), фрукти (крім кислих), цільні злаки.
З цією метою призначають: інгібітори протонної помпи (ІПП) – омепразол (Омепразол), пантопразол (Пантопразол), езомепразол (Нексіум, Езолонг), декслансопразол (Дексілант).
При рефлюкс езофагіті відбувається пошкодження тканин нижнього відділу стравоходу закидати з шлунку кислим вмістом. Саме цим і пояснюються неприємні відчуття, що турбують людину — …