Чим небезпечні трихінели

0 Comments

Трихінельоз

1. Етіологічний фактор: нематода з роду Trichinella (5 видів). Личинки зі спожитого зараженого м’яса проникають до слизової оболонки кишківника → перетворюються у дорослі форми протягом ≈48 год → через наступних 5–6 днів починають виробляти личинки (впродовж ≈5 тиж.), які проникають до кровоносних та лімфатичних судин кишківника → з кров’ю досягають інших органів (в основному поперечно-смугастих м’язів із високою метаболічною активністю: язик, діафрагма, жувальні, міжреберні м’язи, зовнішні м’язи ока, задньошийні, згиначі кінцівок) → у м’язах відмежовуються сполучнотканинною капсулою, яка виробляється господарем (можуть виживати в ній навіть декілька років); в інших тканинах не інкапсулюються, а мігрують та викликають запалення та некроз.

2. Резервуар та шлях передачі: усі теплокровні тварини — ссавці, птахи (домашні та дикі); інфікування через шлунково-кишковий тракт у результаті споживання сирого або недовареного, недопеченого або недосмаженого м’яса інфікованих тварин.

3. Епідеміологія: загально поширена у всіх кліматичних зонах. Фактори ризику: вживання недослідженого ветеринарами та недовареного, недопеченого або недосмаженого м’яса домашніх (свинина, конина) та диких тварин.

4. Інкубаційний період та період заразливості: інкубаційний період 2–45 днів (зазвичай 10–14) у залежності від інтенсивності інвазії (чим коротший, тим тяжча інвазія); пацієнт не заразний для контактних осіб.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

У залежності від інтенсивності інвазії інфекція перебігає безсимптомно, абортивно, легко, середньої тяжкості або тяжко у наступних формах:

1. Діарейний синдром: з’являється у ранньому періоді інвазії (паразитування дорослих форм T. Spiralis у тонкому кишківнику), діарея супроводжується відсутністю апетиту, болем в епігастрії, блюванням. Симптоми зберігаються в середньому 1–2 дні. В окремих випадках замість діареї спостерігається закреп.

2. Типовий трихінельозний синдром (пов’язаний з пенетрацією личинок трихінели у м’язові клітини зі значною запальною реакцією у м’язовій тканині):

1) висока лихоманка (часто >40 ºC), біль у м’язах (в основному очного яблука, задньошийних, згиначів кінцівок), погане самопочуття;

2) симптоми алергічного васкуліту — набряк навколо очей або, рідше, всього обличчя, петехії на кон’юнктивах та піднігтьові (у тяжких випадках подібні крововиливи з’являються у головному мозку, легенях, перикарді та ендокарді), додатково різноманітні шкірні симптоми;

3) ураження інших органів (при тяжчих інвазіях) →Ускладнення.

3. Синдром метаболічних розладів (у період інкапсуляції цист): гіпоальбумінемія, гіпокаліємія та гіпоглікемія.

Симптоми зберігаються 3–4 тиж. (при тяжких інвазіях навіть 2–3 міс.), потім повільно минають, загалом не залишаючи наслідків. Втома, слабкість та діарея можуть зберігатися декілька місяців.

ДІАГНОСТИКА

На підозру на трихінельоз повинен наштовхнути епідеміологічний анамнез, який вказує на групове захворювання, пов’язане зі споживанням недослідженого м’яса або м’ясних продуктів. Важливою для прогнозу є інформація про кількість спожитого м’яса та час, який минув від його вживання до появи симптомів.

Допоміжні дослідження

1. Ідентифікація етіологічного фактора

1) серологічні дослідження (ІФА, Вестерн Блот): виявлення у крові специфічних антитіл IgM та IgA (вже на 2 тиж. інвазії) та IgG (рідко перед закінченням 2 тиж., можуть зберігатися протягом багатьох років); основне значення для підтвердження інвазії.

2) дослідження біоптату лівого дельтовидного м’яза — наявність личинок трихінели у мікроскопічних дослідженнях м’яза (остаточне підтвердження для епідеміологічних та судових цілей).

2. Інші:

1) загальний аналіз периферичної крові — еозинофілія (навіть до 70 %) та лейкоцитоз — ранній симптом, ще перед появою клінічних симптомів, може зберігатися навіть до 3 міс.

2) дослідження — значне підвищення активності м’язових ферментів у сироватці; дуже ефективні у поєднанні з еозинофілією і клінічними симптомами та епідеміологічним анамнезом, що дозволяє своєчасно розпочати лікування.

Диференційна діагностика

1. Рання стадія трихінельозу: харчове отруєння, інфекційна діарея.

2. Трихінельозний синдром: вірусна інфекція з грипоподібними симптомами (напр., грип, вірусний гепатит, інфекційний мононуклеоз, епідемічний паротит), черевний тиф, сепсис, лептоспіроз, ревматична гарячка.

3. Симптоми васкуліту: дерматоміозит, вузликовий поліартеріїт, сироваткова хвороба, набряк Квінке, медикаментозна алергія.

ЛІКУВАННЯ

Етіотропна терапія

1. Препарат першого вибору: альбендазол п/о 400 мг кожні 12 годин протягом 5–10 днів (протипоказаний вагітним жінкам). Препарат слід застосувати якнайшвидше після прийому інфікованого м’яса (найбільш ефективно діє на паразит у кишковій фазі).

2. Альтернативне лікування: мебендазол п/о 400 мг кожні 24 години протягом 5 днів (працює тільки на дорослі форми у тонкій кишці). У вагітних → пірантел п/о 10 мг/кг на 5 днів.

Симптоматична терапія

1. Слід уникати навантаження м’язів, показаний ліжковий режим (нерідко протягом кількох тиж.).

2. ГК: показані при тяжких формах, обмежують запальний стан, викликаний личинками, та реакцію на розпад паразитів під впливом протиглисних ЛЗ: преднізон 40–60 мг/добу протягом 3 днів, у подальшому поступово знижуйте дозу.

3. Антипіретична та анальгетична терапія: НПЗП.

4. Поповнення дефіциту води, електролітів та білка (альбумін, плазма) при необхідності.

МОНІТОРИНГ

Регулярний контроль загального аналізу крові (еозинофіли, лейкоцити) та активності м’язових ферментів (КФК, ЛДГ). З огляду на ризик ускладнень на етапі інкапсуляції паразитів, показаний моніторинг концентрації альбуміну та електролітів у сироватці кожний другий день.

Деякі симптоми минають лише через багато місяців; протягом цього періоду хворому необхідний періодичний лікарський контроль. У випадку ускладнень з боку інших органів показане спостереження спеціалістів (невролога, кардіолога, офтальмолога).

1. ЦНС (10–24 %): менінгіт та енцефаліт, енцефалопатія, парези або паралічі, психози.

2. Орган зору: біль очного яблука, фотофобія, скотоми у полі зору.

3. Дихальна система: пневмонія, набряк легень, емболія легені.

4. Серцево-судинна система (до 20 %): порушення ритму, міокардит, серцева недостатність, гіпоальбумінемія та периферичні набряки.

5. Скелетні м’язи: контрактури, слабкість.

ПРОГНОЗ

У тяжких клінічних формах (масивна інвазія) може дійти до смерті з приводу міокардиту та серцевої недостатності, енцефаліту або обширних емболій легень. У легших випадках інвазії прогноз сприятливий — симптоми зазвичай повністю минають.

ПРОФІЛАКТИКА

1. Слід уникати споживання недослідженого м’яса, особливо кабана та свинини.

2. Термічна обробка м’яса із сумнівного джерела перед споживанням — варіння, смаження, запікання, до зникнення червоного або рожевого кольору. Личинки трихінели досить стійкі до заморожування. Гинуть при глибокому заморожуванні через багато днів; заморожування у домашніх умовах не є вірогідним методом, який запобігає зараженню.

3. Дотримання санітарно-гігієнічних правил: відповідні умови вирощування свійських тварин, ветеринарний контроль м’яса після забою у референційних центрах.

4. Епідеміологічне розслідування у випадку епідемії: встановлення джерела інфекції; вилучення інфікованого м’яса з обігу; реєстрація осіб, які спожили інфіковане м’ясо; екстрене повідомлення до СЕС про кожний випадок підозри та підтвердженого захворювання на трихінельоз , швидкий контакт із медичним закладом.

Трихінельоз

Трихінельоз – це одна з різновидів захворювання, збудниками якого виступає трихінели спіраліс (спіральна трихінела). Ці особини округлої форми експлуатують тіло своєї «жертви» для повноцінного розмноження і існування. Збудник спостерігається, як правило, серед м’ясоїдних тварин. Захворіти можна в тому випадку, якщо вжити інфіковане м’ясо з личинням.

Ознаки

Трихінели – паразитують особини, що відрізняються невеликими розмірами і мають спіралевидну форму. Захворювання вражає людей і диких представників тваринного світу. Буває так, що личинки вражають домашню живність, – свиней.

Велика зараженість серед тварин обумовлена:

  • підвищеним ступенем чутливості організму;
  • слабкою імунною системою: після недуги починає вироблятися імунітет, проте він відрізняється нетривалістю і слабкістю, через що в результаті виникають вторинні рецидиви патології;
  • великий просторістю у всіх кліматичних областях: особини можуть повноцінно переносити впливу високих і низьких температур;
  • нерідко спостерігаються масові ураження. Наприклад, захворює вся група туристів, котрі їли заражене м’ясо на природі.

Не так давно був виявлений новий тип трихінел, здатний вражати і птахів.

Цикл трихінелли

Розвиваються і паразитують істоти в одному і тому ж «господаря». Спочатку розвивається кишкова форма недуги, потім поразка переходить на м’язовий апарат. У шлунково-кишковому тракті капсульні мікроорганізми починають руйнуватися, виходить личинка, яка зовсім скоро перетвориться на дорослу істоту. Запліднення відбувається в дванадцятипалій кишці, після чого особини починають впроваджуватися в слизові і народжують нове потомство.

Поширюються збудники по лімфатичної і кровоносної системи, проникають в м’язи, загортаються в спіралі, збільшуються в розмірах.

Після інфікування людини розвиток недуги виглядає наступним чином:

  1. Через годину, півтора личинки вивільняються від капсул і впроваджуються в слизові.
  2. Після закінчення перших 24 годин вони починають перетворюватися в зрілих особин.
  3. Через 3-4 дні особини починають відкладати близько 100-2000 личинок, які поширюються по всьому організму.
  4. До 18 днів з початку відкладення личинок, вони розвиваються і стають небезпечними для людини.
  5. На третій, четвертій тижня з початку відкладення личинок, починають утворюватися капсули.

Личинка з капсулою може перебувати в тілі людини від десяти до сорока років. Збудники, які знаходяться в м’язах, дуже стійкі, здатні витримувати низькі температурні впливи, які не гинуть в процесі консервування.

Симптоми

Білки личинок викликають сильну алергію в людському організмі, на тлі чого відбувається ураження суглобів, судин і т.д. Перший етап, який називається інкубаційним, може тривати за часом до місяця. Симптоми на цій стадії відсутні. Недузі властиво течія в легкій або важкій формах.

Чим довше триває патологічний процес, тим інтенсивніше будуть клінічні ознаки трихінельозу у людини:

  • Загальна слабкість;
  • лихоманка;
  • головний біль;
  • підвищена температура;
  • міалгії (Біль у м’язах);
  • діарея (Пронос);
  • нудота;
  • блювота;
  • біль в животі;
  • судоми; висип з температурою;
  • набряки на обличчі.

Також зустрічається нехарактерна набряклість на тілі, що викликано алергизацією. За симптомами патологія часто буває схожа на захворювання інфекційного характеру і інші патології, тому постановка діагнозу викликаэ певні складнощі.

Діагностика

Встановити правильний діагноз досить складно навіть дипломованим фахівцям. Це пов’язано з тим, що особини породжують не яйця, а живих істот, які мігрують по кровоносної та лімфатичної системах.

Дуже корисними і інформативними є такі заходи:

  • серологічні дослідження крові;
  • аналіз крові загальний і біохімічний;
  • імунологічні комплексне дослідження;
  • біопсія м’язової тканини.

Особлива увага при установці діагнозу звертають на підвищення кількості еозинофілів і загального числа лейкоцитів. Грамотний фахівець завжди запідозрить наявність паразитів при даних результатах і зробить відповідні заходи. Навіть на ранньому етапі можна помітити з аналізу крові наявність інфекції, тому найголовніше потрапити до компетентного лікаря.

Лікування

Трихіноз повинні лікувати кваліфіковані лікарі в стаціонарному відділенні. Недуга здатний прогресувати, і можуть виникати важкі ускладнення. Лікування препаратами включає в себе прийом антипаразитарних коштів, стероїдів, знеболюючих.

Якщо кількість паразитів в організмі не велика, тоді хвороба має легкий перебіг і добрий прогноз. Однак при значних ураженнях хворі скаржаться на сильне стомлення, м’язову слабкість, млявість, апатію, розлад шлунку.

Трихінельоз у дітей лікується так само, як і дорослих, в стаціонарі. Як правило, без антигельмінтних засобів терапія не обходиться. Дозування підбирає лікар відповідно до віку.

З метою симптоматичної терапії можна дати дитині жарознижуючий перпарати, антигістамінні засоби 00 можуть допомогти зняти алергічну реакцію. Обов’язково потрібно приймати вітаміни С і В групи для зміцнення імунітету.

Далеко не останнє місце в лікуванні займає діета.Необходімо виключити зі свого раціону напівсиру продукцію. Ні в якому разі не купуйте м’ясо у сумнівних осіб або на ринку. Протипоказані солодощі, якщо ви заразилися, так як це прекрасне середовище для паразитуючих істот. Мінімізуйте споживання солі, це допоможе зняти набряклість.

Профілактика

Після лікування, щоб виключити повторне інфікування, потрібно дотримуватися простих рекомендацій:

  • необхідно не тільки правильно обробляти продукти перед вживанням, але також і перевіряти дичину, зробивши надрізи на кожному м’язу. Так ви зможете виявити хробака; проварка і тушка повинні бути якісними. Якщо ви м’ясо готуєте на багатті, тоді наріжте його на дрібні шматки; марно солити м’ясо. Паразити від цього не загинуть. Шкідники також стійко переносять холоду і мінусові температури. Однак вбити особин можна при температурі -20, за умови, що ви будете тримати м’ясо в морозилці 3 дня.

Ускладнення

Наслідки цієї недуги можуть бути дуже сумними. Серед них зустрічаються ураження нирок, головного мозку, легенів, серця. Важка форма недуги може закінчитися смертю. Тому при перших же ознаках слід звернутися до лікаря і здати аналіз на трихінельоз.