У якому році з’явилися слов’яни
Слов'яни з'явилися на історичній арені не раніше кінця III тис. до н. е., найвірогідніше, спочатку між Середнім Дунаєм і Тисою, а потім поступово розселилися на північніших землях.
Першою відомою державою слов'ян вважають князівство Само що існувало в VII ст.
У VI ст. стають відомими перші слов'янські племена: анти, венеди та склавини з Подніпров'я, берегів Вісли та Подунав'я відповідно. Розвиток перших слов'янських племен проходить під знаком Великого переселення народів: готи оселилися в Причорномор'ї, ідучи з Прибалтики.
Слов'яни як самостійна етнічна спільнота вийшли на політичну арену на початку І тис. н. е., за часів так званого Великого переселення народів. Велике переселення народів — переселення великих має германських, тюркських, іранських та слов'янських племен у IV— VII ст., наслідком якого було утворення варварських держав.
На думку сучасних учених, прабатьківщина слов'ян охоплювала частини сучасної центральної та східної Польщі, південної Білорусі та північно-західної України.
Докорінною причиною утворення держави у східних слов'ян як і у всіх інших народів, було виникнення соціально неоднорідного суспільства, тобто суспільства з приватною власністю, майновою нерівністю, соціальним розшаруванням.
Самоназва «слов’яни» (у видозміненій відповідно до фонетичних норм грецької мови формі «склавини») вперше згадується Прокопієм Кесарійським (середина 6 століття) в оповіді про події 512 року.