Зендея Коулман стане Мері Джейн Вотсон в новому «Людині-павуку»

Раніше повідомлялося, що Зендея Коулман втілить головну героїню в «Людині-павуку: Вечір випускників», і тепер стало відомо, що вона зіграє саму Мері Джейн Вотсон.

У коміксах Мері Джейн Вотсон є однією з ключових постатей життя Пітера Паркера, його коханою, а після навіть дружиною.

Справжня роль Коулман у новому «Людині-павуку» довгий час трималася в секреті, її героїню ховали під псевдонімом «Мішель», і повідомляли, що вона не буде любовним інтересом головного героя, але що її роль в сиквелах буде більшою.

У трилогії «Людина-павук» Сема Реймі, де супергероя грав Тобі Магуайр, цю героїню втілювала Кірстен Данст.

Днями Коулман разом з новим Пітером Паркером Томом Холлендом записала танцювальне відео, що показує, як актори вже встигли здружитися за час зйомок, тому ми з нетерпінням чекаємо побачити їх пару на великому екрані.

Українська прем’єра «Людини-павука: Вечір випускників» відбудеться 6 липня 2017 року.

Професійні права та обов’язки адвоката

Здійснюючи адвокатську діяльність, адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики і договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

• 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за їх згодою);
• 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;
• 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;
• 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;
• 5) викладати клопотання та скарги на прийомі у посадових і службових осіб і відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

. 6) бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

• 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;
• 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, у якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії” в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;
• 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, коли законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів;
• 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;
• 11) користуватися іншими правами, передбаченими Законом та іншими законами.

Підставою для здійснення адвокатської діяльності, а саме для використання адвокатами своїх професійних прав, є договір про надання правової допомоги, який укладається у письмовій формі. Водночас, договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:

• 1) надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);
• 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим, — з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди — у найближчий можливий строк.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок її надання. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Якщо договір про надання правової допомоги укладено на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах, адвокат зобов’язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому правової допомоги цим адвокатом виключно у випадку, коли цього вимагає закон. Згідно з Правилами адвокатської етики, до укладення договору про надання правової допомоги адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) має повідомити клієнту, в яких галузях права він спеціалізується, якщо така спеціалізація має місце, а на прохання клієнта — також відомості про стаж роботи адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання), наявність досвіду у веденні певної категорії справ та обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів. До укладення договору з клієнтом адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання) повинен з’ясувати у нього, чи не пов’язаний він чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення. У такому випадку, за згоди на це клієнта, адвокат зобов’язаний одразу після укладення договору про надання правової допомоги поінформувати про це адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання), який раніше прийняв доручення від клієнта.

Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги, і він зобов’язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, у разі, коли:

• 1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов’язків адвоката;
• 2) результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;
• 3) адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
• 4) виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;
• 5) адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги;
• 6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;
• 7) адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася з пропозицією укласти договірпро надання правової допомоги.

У разі відмови від укладення договору про надання правової допомоги адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.

Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Однак цей договір може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов’язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний (зобов’язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов’язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

В договорі про надання правової допомоги має бути передбачено право клієнта у будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснення) розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку. Адвокат не має права вчиняти тиск на клієнта з метою перешкодити реалізації цього права. Водночас, адвокат, котрому став відомий намір клієнта розірвати договір з ним, повинен пояснити клієнту можливі наслідки цього для перспективи подальшого виконання його доручення, з’ясувати причини, що потягли ініціювання клієнтом розірвання договору, і якщо вони пов’язані з помилковим уявленням клієнта про хід захисту (представництва) його інтересів або обумовлені недоліками в захисті (представництві) клієнта адвокатом, які можуть бути усунеш, — пояснити це клієнту і обговорити з ним можливість збереження договору, якщо воно об’єктивно відповідає інтересам клієнта.

Згідно із ст. 33 Правил адвокатської етики адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом з таких підстав:

• — клієнт вчиняє дії, що стосуються суті доручення, у порушення чинного законодавства і відмовляється припинити їх вчинення незважаючи на роз’яснення адвоката;
• — клієнт використовує правову допомогу, що йому надається адвокатом, для полегшення вчинення злочину;
• — клієнт, незважаючи на роз’яснення адвоката, наполягає на досягненні результату, який через нові або нововиявлені обставини є об’єктивно недосяжним;
• — клієнт грубо порушує обов’язки, взяті ним на себе згідно з договором про надання правової допомоги;
• — належне виконання доручення стає неможливим через дії клієнта, що вчиняються ним усупереч порадам адвоката;
• — клієнт вчиняє дії, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката;
• — клієнт не погоджується погашати фактичні видатки, якщо вони є необхідними для подальшого виконання доручення;
• — фізичний або психологічний стан адвоката позбавляє його можливості належним чином продовжувати виконання доручення.

У такому випадку адвокат зобов’язаний вжити всіх доступних йому заходів для запобігання порушенню законних інтересів клієнта і забезпечення подальшого представництва клієнта іншим адвокатом;

— в інших випадках, передбачених цими Правилами, законодавством України або договором про надання правової допомоги.

У всіх випадках розірвання договору за ініціативою адвоката він зобов’язаний попередити про це клієнта протягом розумного часу, пояснити йому причини розірвання договору, пересвідчитись, що вони об’єктивно або суб’єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.

Якщо стороною в договорі з клієнтом про надання правової допомоги виступає адвокатське бюро чи адвокатське об’єднання, то при виникненні обставин, які є підставами для розірвання договору, пов’язаних з конкретним адвокатом, якого залучило бюро або призначило об’єднання для надання правової допомоги клієнту, адвокатське бюро чи адвокатське об’єднання повинне вжити заходів для заміни адвоката за згодою клієнта, якщо при цьому можуть бути дотримані вимоги Правил адвокатської етики.

У випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб, він повинен розірвати договір з клієнтом (чи з кількома з клієнтів), якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво Його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації. При визначенні того, з ким із клієнтів розірвати договір у даному випадку, адвокат має виходити із зіставлення можливостей рівноцінного представництва інтересів кожного з них іншим адвокатом, важливості прав та інтересів, пов’язаних з предметом доручень, строків необхідного здійснення дій по кожному з доручень, розміру передбачуваної шкоди, що може бути заподіяна кожному з клієнтів внаслідок розірвання з ним договору про надання правової допомоги.

При розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов’язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення, майно, передане клієнтом на зберігання адвокату, та невитрачені кошти, що призначалися для погашення видатків, пов’язаних з виконанням доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи і передати йому копії процесуальних документів, складених адвокатом при виконанні доручення. Обов’язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору. Водночас, ці обов’язки не виникають у випадку розірвання договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов’язань, прийнятих на себе згідно з договором, що дістало вияв у відмові від сплати або фактичній несплаті гонорару в повному обсязі.

Загалом, документами, що посвідчують повноваження адвоката, можуть бути:

• 1) договір про надання правової допомоги;
• 2) довіреність;
• 3) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги;
• 4) ордер. Ордер— це письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням і має бути підписаний адвокатом. Рішенням РАУ від 17 грудня 2012 р. № 36, із змінами і доповненнями, затверджено Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів. Положення про ордер на надання правової допомоги встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об’єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів. В Україні встановлюється єдина, обов’язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує РАУ.

Ордер встановленої форми є обов’язковим для прийняття всіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених ст. 20 Закону. Ордер є належним і достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об’єднання (бюро) зобов’язані вказати на звороті ордера. Відповідальність за достовірність наведених в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер).

Ордерна книжка — зброшурована підшивка пронумерованих бланків ордерів у кількості 50 примірників, із серією, що присвоюється РАУ кожному регіону (АР Крим, областям, місту Києву та Севастополю). Облік надходження та руху ордерів проводиться у відповідному Журналі реєстрації ордерів, що ведеться радою адвокатів регіону.

Адвокати, адвокатські об’єднання або адвокатські бюро отримують ордерні книжки за заявами: адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об’єднання, адвокатського бюро в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених РАУ випадках безпосередньо в останній, про що робиться запис у Журналі реєстрації ордерних книжок відповідної ради.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов’язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

При здійсненні адвокатської діяльності адвокат має не лише певні професійні права, а й повинен нести і професійні обов’язки. Адвокат зобов’язаний:

• 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;
• 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;
• 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;
• 4) підвищувати свій професійний рівень;
• 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;
• 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством і договором про надання правової допомоги.

• 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам і законним інтересам клієнта;
• 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних;
• 3) займати у справі позицію, яка суперечить волі клієнта, крім випадків, коли адвокат упевнений у самообмові клієнта;
• 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Запорукою високої ефективності адвокатської діяльності виступає обов’язок адвокатів підвищувати свій професійний рівень. З метою організації процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні рішенням РАУ від 16 лютого 2013 р. № 85 затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатами України (далі — Порядок).

Підвищення кваліфікації адвокатами є обов’язковим і має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення професійних знань, умінь і навичок, здобуття додаткових знань, умінь з новітніх досягнень у певній галузі права чи сфері діяльності, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його застосування. Підвищення кваліфікації адвокатів спрямовано на: зміцнення правових навичок адвокатів; підвищення рівня усвідомлення адвокатами етичних норм; підвищення рівня усвідомлення адвокатами прав людини та способів їх захисту; навчання адвокатів повазі до прав та інтересів клієнтів; навчання адвокатів захисту прав клієнтів і сприянню їх здійсненню; навчання адвокатів сприянню належному відправленню судочинства; інше поглиблення та вдосконалення навичок і вмінь адвокатів, поглиблення їх професійних знань.

Загальна організація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється НААУ, РАУ та реалізується НААУ, радами адвокатів регіону, ВКДКА, КДКА. НААУ: організовує та проводить заходи з підвищення кваліфікації адвокатів; здійснює іншу діяльність, що пов’язана з організацію та проведенням заходів підвищення кваліфікації адвокатами; видає методичні та інформаційні посібники з питань підвищення кваліфікації адвокатів. Ради адвокатів регіону: ведуть облік і щорічно узагальнюють інформацію про підвищення кваліфікації адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; видають адвокатам свідоцтво про підвищення кваліфікації; видають методичні та інформаційні посібники з питань підвищення кваліфікації адвокатів. У регіонах, де кількість адвокатів, за даними ЄРАУ, перевищує три тисячі осіб, можуть бути створені центри підвищення кваліфікації, засновниками яких є ради адвокатів регіонів. Рада адвокатів України: встановлює порядок та форми підвищення кваліфікації адвокатів; координує роботу рад адвокатів регіону з питань підвищення кваліфікації адвокатів; створює Центр підвищення кваліфікації адвокатів при НААУ; створює Експертну раду з питань акредитації та сертифікації з підвищення кваліфікації адвокатами при НААУ.

Експертна рада з питань акредитації та сертифікації НААУ утворюється НААУ за рішенням Ради адвокатів України як постійно діючий колегіальний робочий орган при НААУ з метою організаційно – методичного забезпечення питань акредитації професійних програм підвищення кваліфікації та сертифікації осіб, які допускаються до організації та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатами, проведення таких акредитації та сертифікації. Експертна рада з питань акредитації та сертифікації НААУ діє відповідно до

Положення про Експертну раду з питань акредитації та сертифікації НААУ, яке затверджується Радою адвокатів України. Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ затверджуються: критерії (умови) акредитації професійних програм підвищення кваліфікації адвокатами та сертифікації осіб, які допускаються до організації та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів; положення про акредитацію професійних програм підвищення кваліфікації адвокатів та сертифікації осіб, які допускаються до організації та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів; порядок акредитації професійних програм підвищення кваліфікації адвокатів та сертифікації осіб, які допускаються до організації та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів.

Видами підвищення кваліфікації адвокатів, що забезпечують його безперервність, є:

навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах III та IV рівнів акредитації, які мають відповідні ліцензії Міністерства освіти і науки України, а також сертифікат про акредитацію цих програм, виданий Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ;

участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організуються та проводяться за участі чи за погодженням НААУ, Експертної ради з питань акредитації та сертифікації НААУ, РАУ, рад адвокатів регіону, ВКДКА, КДКА в Україні та за кордоном;

участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах тощо, які організуються та проводяться загальнодержавними місцевими, всеукраїнськими та міжнародними об’єднаннями адвокатів та іншими громадськими організаціями юристів в Україні та за кордоном, згідно з програмами, які акредитовані Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ, а експерти-доповідачі мають відповідні сертифікати про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів;

участь у конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах та інших заходах, що організовуються або проводяться Координаційним центром з надання правової допомоги або центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги згідно з програмами, які акредитовані Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ, а експерти-доповідач і мають відповідні сертифікати про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів;

навчання у Школах адвокатської майстерності та центрах підвищення кваліфікації при радах адвокатів регіону в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а експерти-доповідачі мають відповідні сертифікати про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів; публікації наукових або науково-практичних статей у друкованих або електронних фахових та інших професійних виданнях (газетах, журналах та інших періодичних виданнях) в Україні та за кордоном; видання монографій, підручників, посібників, тощо; інша діяльність визначена у цьому Порядку. Адвокати мають право вільно обирати види підвищення своєї кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться органами адвокатського самоврядування незалежно від регіону його проведення, або інших, акредитованих Експертною радою НААУ, заходах, з отриманням відповідних сертифікатів.

Професійні програми підвищення кваліфікації передбачають навчання:

• а) за загальною складовою — удосконалення та оновлення знань і умінь з правових, методологічних, етичних та інших питань професійної діяльності адвоката;
• б) за галузевою складовою — здобуття додаткових знань, умінь з новітніх досягнень у певній галузі права чи сфері діяльності.

Професійні програми підвищення кваліфікації адвокатів, які розробляються вищими навчальними закладами III та IV рівнів акредитації відповідно до наданих рекомендацій і акредитаційних стандартів, потребують додаткової акредитації Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ. З метою оцінки результатів засвоєння професійних програм підвищення кваліфікації може проводитись підсумковий контроль шляхом проведення тестування. Адвокати, які успішно пройшли тестування за професійними програмами, отримують сертифікат про проходження навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатами. Підвищення кваліфікації адвокатів за професійними програмами за загальною складовою протягом перших трьох років адвокатської діяльності здійснюються обов’язково.

Юридичні та фізичні особи, які організовують та/або проводять заходи підвищення кваліфікації адвокатів на постійній основі (два і більше заходів на рік) отримують сертифікат (свідоцтво) про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів Експертної ради з питань акредитації та сертифікації НААУ. Не потребують отримання сертифіката про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів НААУ, ВКДКА, ради адвокатів регіону, КДКА регіону, центри підвищення кваліфікації, засновниками яких є ради адвокатів регіону.

З метою віднесення заходу професійного спрямування до заходів з підвищення кваліфікації адвокатів, визначених цим Порядком, його організатори не пізніш як за місяць до його проведення звертаються до Експертної ради з питань акредитації та сертифікації НААУ для отримання відповідної акредитації. Експертна рада з питань акредитації та сертифікації НААУ при прийнятті рішення про акредитацію заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, за участь у якому адвокати мають сплачувати кошти, може прийняти рішення про його акредитацію за умови встановлення відсотку участі у цьому заході адвокатів на безкоштовній основі.

За результатами участі адвоката у заході підвищення кваліфікації адвокатів йому видається відповідний сертифікат.

З метою оцінювання підвищення кваліфікації адвокатів встановлюється відповідний період оцінювання тривалістю у три роки. За основу оцінювання підвищення кваліфікації адвокатів приймається система залікових балів, визначена у цьому Порядку, — один заліковий бал дорівнює одній годині навчання, якщо інше не встановлено цим Порядком. Адвокат має отримати не менше 30 залікових балів протягом періоду оцінювання. Адвокат має отримати не менше 10 залікових балів кожного року протягом періоду оцінювання. Надлишок залікових балів, отриманих протягом періоду оцінювання, може бути перенесений до наступного періоду оцінювання у кількості, що не перевищує 10 балів. Адвокат має отримати не менше ніж 6 залікових балів за навчання з питань етики та стандартів професійної діяльності протягом трирічного періоду оцінювання. Адвокат зобов’язаний самостійно вести облік залікових балів, зберігати сертифікати про участь у заходах щодо підвищення кваліфікації та сертифікати про проходження навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатами, інші документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації протягом періоду оцінювання та не менше року після його закінчення.

Не пізніше 31 січня кожного року адвокат зобов’язаний надати раді адвокатів регіону картку обліку залікових балів та копії документів, що підтверджують підвищення його кваліфікації протягом минулого року. Зазначені документи можуть бути витребувані у адвоката у разі надходження до КДКА скарг (окремих ухвал, подань, постанов) про порушення, вчинені адвокатом, або про низький рівень якості наданої ним правової допомоги та враховуються при розгляді дисциплінарної справи.

Фінансування підвищення кваліфікації адвокатів може здійснюватися за рахунок коштів НААУ, ВКДКА, рад адвокатів регіону, КДКА, регіональних, загальнодержавних та міжнародних спілок та асоціацій адвокатів, інших громадських організацій, адвокатських об’єднань, адвокатів та інших джерел, не заборонених законодавством.

До адвокатів, які не виконують обов’язку щодо постійного вдосконалення своїх знань і професійної майстерності, не виконують вимог цього Порядку, можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, за невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.