Чи можна за КТГ визначити гіпоксію

0 Comments

Зміст:

Гіпоксія: види та лікування кисневої недостатності

Киснева недостатність або гіпоксія – це зниження рівня кисню в окремих зонах або в організмі в цілому. Найчастіше, нестача кисню асоціюється з чимось тривожним, негативним. Іноді, контрольована нестача кисню може приносити користь, але в переважній частині випадків вона завдає шкоди організму і вимагає лікарської допомоги.

Види та стадії захворювання

Залежно від походження і механізму розвитку патологічного процесу, гіпоксія буває:

  • екзогенною (викликаною зовнішніми факторами, зміною ступеня насиченості вдихуваного повітря киснем);
  • дихальною (респіраторною);
  • циркуляторною (ішемічною, застійною);
  • гемічною (викликаною анемією або зниженням функції гемоглобіну);
  • тканинною (розвивається через порушення здатності тканин поглинати кисень);
  • субстратною (розвивається при дефіциті субстратів);
  • перевантажувальною (так звана, гіпоксія навантаження);
  • змішаною (поєднує кілька перерахованих вище видів).

За перебігом стан буває:

  • блискавичним (розвивається протягом декількох секунд);
  • гострим (розвивається через декілька хвилин або протягом години);
  • підгострим (розвивається протягом декількох годин);
  • хронічним (триває тижнями, місяцями, а іноді й роками).

За локалізацією виділяють загальну і локальну (місцеву) гіпоксію.

За ступенем тяжкості перебігу стан буває легким, помірним, важким і критичним (або летальним).

Етіологія захворювання

Гіпоксія може бути викликана цілим рядом зовнішніх чинників і деякими порушеннями функції органів і тканин.

Встановлені причини гіпоксії:

  • перебування в задушливому не провітрюваному приміщенні;
  • висотний політ без використання кисневого устаткування;
  • перебування у високогір’ї;
  • удушення, утоплення;
  • набряк слизової оболонки бронхів;
  • бронхоспазм;
  • набряк легенів;
  • руйнування еритроцитів і анемія;
  • інфаркт міокарда;
  • пороки серця;
  • запалення легенів (в тому числі, ускладнення коронавірусної інфекції);
  • отруєння монооксидом вуглецю, отрутами, солями важких металів і т.п. ;
  • інтенсивні навантаження на м’язи, коли потреба в кисні перевищує його реальний приплив до тканин;
  • васкуліти;
  • судинні патології при цукровому діабеті.

Патогенез гіпоксії

Переважно, гіпоксія є невідповідністю продукування енергії клітиною по відношенню до її енергетичних потреб. Основною ланкою патогенезу захворювання є порушення окисного фосфорилювання в мітохондріях, яке провокує зниження вироблення АТФ (а значить, і енергодефіцит, порушення функції енергозалежних процесів) і накопичення молочної кислоти і кислот циклу трикарбонових кислот (ацидоз).

У першому випадку з’являється:

  • обмеження рухливості скоротних структур;
  • зниження вироблення білків, ліпідів і нуклеїнових кислот;
  • порушення активного транспорту в клітину іонів кальцію і води.

У другому випадку розвиваються:

  • блокада гліколізу (єдиного способу отримання АТФ без участі кисню);
  • підвищення проникності плазматичної мембрани;
  • активація лізосомальних ферментів в цитоплазмі з подальшим самоперетравленням клітини.

За відсутності лікування у пацієнта з’являється слабкість, загальмованість через зниження рівня насичення киснем головного мозку. Найбільш серйозним результатом гіпоксії є летальний результат.

Клінічна картина захворювання

Залежно від стадії захворювання і ступеня його вираженості, розвиваються різні ознаки гіпоксії. Гостра форма розвивається через декілька хвилин або годин (підгостра форма) з моменту впливу чинника, який викликав розвиток хвороби. Для даної форми характерна більш виражена клінічна картина, яка, за відсутності медичної допомоги, викликає незворотні зміни в організмі.

Хронічна форма гіпоксії розвивається повільно, протягом декількох місяців або навіть років. У цей період організм адаптується до змін, але незворотні наслідки все одно розвиваються.

Виділяють такі симптоми гіпоксії:

  • слабкість і швидка стомлюваність;
  • підвищена сонливість (в основному вдень);
  • головний біль;
  • погіршення пам’яті;
  • періодичні запаморочення;
  • зниження концентрації уваги;
  • тахікардія, збільшення серцевого викиду;
  • зниження артеріального тиску;
  • блідість, синюшність шкірних покривів (а при отруєнні чадним газом – почервоніння);
  • набряклість нижніх кінцівок (ознака серцевої недостатності);
  • збільшення частоти і глибини дихання, а в міру виснаження дихального центру, дихання стає рідкісним і поверхневим.

Хронічна гіпоксія є причиною зміни форми нігтів і дистальних фаланг пальців. Нігті набувають вигляду циферблата годинника, а фаланги товщають і нагадують барабанні палички.

Особливості перебігу хвороби при вагітності

Коли дитина перебуває в утробі, її легені знаходяться на стадії формування. Однак, вже на етапі зростання плоду йому потрібний кисень, який надходить через плаценту.

Якщо у майбутньої матері діагностовано кисневу недостатність, це впливає на стан плода. Лікування гіпоксії при вагітності має ключове значення для збереження здоров’я майбутньої дитини.

Гіпоксію плода можуть викликати такі стани і звички жінки:

  • Плацентарна недостатність
  • Серцево-судинні захворювання
  • Дефіцит заліза або анемія
  • Стреси і нервові стани
  • Переношування вагітності, багатоводдя, багатоплідна вагітність
  • Вживання алкоголю та тютюнопаління під час вагітності

Діагностувати брак кисню у плода може сама майбутня мати, помітивши зниження активності його ворушіння, млявість. Але визначити в точності серйозність порушення зможе тільки фахівець, до якого жінка звертається для спостереження вагітності.

Наслідками кисневого голодування плода на ранніх стадіях вагітності є неправильне формування органів майбутнього малюка і уповільнений розвиток плода, а на більш пізніх стадіях відбувається ураження ЦНС, відхилення у фізичному розвитку, важка адаптація до життя поза материнської утроби.

Якщо під час вагітності була діагностована гіпоксія, незабаром після пологів потрібна нейросонографія новонароджених.

Особливості захворювання у дітей

Симптоми гіпоксії у дітей діагностують при пологах. Стан оцінюється за шкалою Апгар від 0 до 10 балів.

Виділяють 3 ступені патології:

  • 8-10 балів – відмінний стан;
  • 6-7 балів – легка форма, 1-й ступінь;
  • 4-5 балів – середня форма, 2-й ступінь;
  • 0-3 балів – важка форма, 3-й ступінь.

Захворювання 1-го ступеня, як правило, не позначається на стані дитини, проходить самостійно при належному догляді.

Гіпоксія 2-го ступеня, при своєчасній терапії, рідко стає причиною порушення функцій організму. У перші місяці лікування спостерігаються порушення сну, тривожність, тремтіння підборіддя.

У важкій формі можуть з’явитися серйозні порушення в організмі дитини – судоми, затримка розвитку, порушення роботи центральної нервової системи.

За відсутності своєчасного лікування, можливі різні фізичні та розумові порушення в розвитку. Частими наслідками гіпоксії при народженні є гіпертонус, ЗПМР, аутизм, ДЦП, а іноді – летальний результат.

Ускладнення патології

Важка і тривала гіпоксія провокує ураження центрів дихання і кровообігу, розлад дихальних рефлексів, появу судом та ін.

Наслідки гіпоксії залежать від швидкості розвитку захворювання і ступеню нестачі кисню.

Миттєва, підгостра і гостра стадії часто закінчуються смертю пацієнта.

Найбільш частими ускладненнями є:

  • нудота і блювота;
  • помутніння свідомості або його втрата;
  • порушення зорових, слухових, мовних функцій;
  • систематичні головні болі.

У запущених випадках розвивається набряк мозку, який призводить до тяжких наслідків: втрати умовних і безумовних рефлексів, припинення нормальної роботи органів і, як наслідок, до коми.

Перша допомога

При появі ознак гіпоксії необхідно викликати невідкладну допомогу і, по можливості, забезпечити надходження свіжого повітря до потерпілого. Завданням бригади швидкої допомоги є забезпечення оксигенації під час госпіталізації хворого.

Діагностика

Діагностика гіпоксії включає не тільки визначення ступеня кисневого голодування, а й виявлення супутніх порушень:

  • пульсоксиметрія (основний і найдоступніший метод визначення ступеня насичення крові киснем, в нормі сатурація повинна становити не менше 95%);
  • УЗД/ ехокардіографія;
  • ЕКГ;
  • загальний аналіз крові.

При зниженні дихальної функції пацієнту потрібна консультація пульмонолога. Коли розвиваються ураження нервової системи, потрібен нагляд у лікаря-невролога.

Лікування

Лікування гіпоксії направлене на відновлення функції насичення тканин киснем і усунення причин розвитку патології.

Іноді для терапії захворювання досить збільшення фізичної активності та регулярного провітрювання житла і робочого місця.

Якщо гіпоксія пов’язана з патологіями легенів або серцево-судинної системи, потрібні більш серйозні заходи.

Оксигенація проводиться шляхом використання кисневого обладнання: балончиків, кисневих подушок, масок. У деяких випадках потрібне підключення пацієнта до апарату ШВЛ, який забезпечує примусову подачу кисню в легені. Це сприяє насиченню крові киснем і виведенню з легень вуглекислого газу.

Медикаментозна терапія включає прийом:

  • бронхорозширюючих препаратів;
  • антигіпоксантів;
  • препаратів з кардіотропним ефектом;
  • дихальних аналептиків;
  • антиагрегантів та антикоагулянтів.

При гіпоксії, яка була викликана отруєнням, пацієнтові вводять спеціальні антидоти, які послаблюють або повністю нейтралізують дію отрути.

В екстрених випадках для усунення гострої гіпоксії і порятунку життя пацієнта проводяться хірургічні втручання.

Контроль вилікуваності

Найпростішим і доступним способом контролю вилікуваності гіпоксії є пульсоксиметрія. Пульсоксиметр – це недорогий прилад для вимірювання сатурації, який можна придбати в магазині медтехніки. Він простий в управлінні та не вимагає профільних навичок для інтерпретації отриманих даних. Важливо пам’ятати, що ступінь насичення киснем крові у здорової людини становить 95% і більше.

Профілактика

Профілактика гіпоксії спрямована, в першу чергу, на усунення можливої причини розвитку захворювання. Щоб знизити ризик патології, необхідно:

  1. Провітрювати приміщення.
  2. Частіше бувати на свіжому повітрі.
  3. Збільшити фізичну активність.
  4. Відмовитись від шкідливих звичок.
  5. Уникати вдихання парів шкідливих речовин і диму.
  6. Правильно харчуватися.
  7. Проходити своєчасне лікування респіраторних і серцево-судинних захворювань.

Питання-Відповідь

Чи можна визначити гіпоксію плода за УЗД?

При підозрі на гіпоксію плода, яка проявляється підвищенням інтенсивності та збільшенням частоти ворушінь на початкових стадіях і послабленням рухів при прогресуючому кисневому голодуванні, жінці рекомендується проведення УЗД.

При гіпоксії на УЗД з доплерометрією виявляються такі ознаки порушення перебігу вагітності та розвитку плода:

  • брадикардія;
  • менші за норму вага і розмір;
  • погіршення кровотоку у маткових артеріях і плаценті.

Для підтвердження діагнозу після 30 тижнів гестації проводять КТГ (кардіотокографія).

Як збільшити надходження кисню до мозку?

Поліпшити надходження кисню до головного мозку допоможуть:

  • фізична активність;
  • прогулянки на свіжому повітрі;
  • часте провітрювання приміщень;
  • спорт (вправи, біг, зарядка, їзда на велосипеді тощо);
  • дихальна гімнастика.

За необхідності сімейний лікар або невролог може порекомендувати прийом препаратів для поліпшення мозкового кровообігу та вітамінно-мінеральних комплексів.

Коли минає гіпоксія у новонароджених?

Період часу, необхідний для усунення гіпоксії та нормалізації розвитку новонародженого, залежить від тяжкості кисневого голодування. Після народження стан немовляти оцінюється неонатологом за шкалою Апгар. Надалі для контролю постгіпоксичних станів спостереження дітей до року здійснюється педіатром і неврологом. Контрольні огляди проводяться в 1, 3, 6, 9 і 12 місяців. За необхідності проводять лікування. За показаннями до терапії залучаються інші профільні фахівці.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам’ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров’ю.

Пульмонолог, терапевт вищої категорії, к.м.н.

Який лікар лікує гіпоксію?

У вас є питання: що таке гіпоксія, її види та стадії? Не знаєте, до якого лікаря звернутися? Ефективне лікування гіпоксії в м. Київ проводять досвідчені фахівці медичного центру МЕДІКОМ. Наші фахівці ведуть прийом в умовах комфортабельних клінік преміум-класу, які знаходяться на Оболоні й Печерську. Наші підрозділи оснащені всім необхідним лікувально-діагностичним обладнанням, яке дозволяє в точності визначити стан пацієнта і поставити коректний діагноз. Телефонуйте за контактними номерами кол-центру і наші оператори охоче нададуть відповідь на ваші питання і допоможуть вибрати зручний час для відвідування клініки. Довірте своє здоров’я кращим фахівцям!

Кардіотокографія

Кардіотокографія (КТГ) – це метод запису серцебиття плоду синхронно зі скороченнями матки. Використовується для оцінки стану плода та виявлення патології фетоплацентарної системи, а також для контролю за ефективністю лікування. У країнах Європи та Північної Америки цей метод є звичним й одним з основних.

Кардіотокографію роблять з 28 тижнів вагітності. Цей метод дослідження не має протипоказів, оскільки є безпечним, доступним і його можна часто проводити.

Кардіотокографія (КТГ) допомагає оцінити стан плоду, виявити внутрішньоутробну гіпоксію плоду, визначити тонус матки та наявність її скоротливої діяльності.

Для проведення КТГ вагітну просять лягти на кушетку, на животі кріплять стрічки з датчиками. Показники пристрою роздруковують на паперовій стрічці, що рухається зі швидкістю 1-3 см/хв., чи на моніторі дисплея. Процедура здійснюється в положенні жінки на лівому боці протягом, як мінімум, 30 хвилин, що є необхідним для адекватного аналізу КТГ. Точність діагностики порушень стану плода за даними КТГ складає 75-90%.

Сучасна кардіотокограма має вигляд двох кривих: одна з них відображає частоту серцевих скорочень, а друга – скоротливу активність матки, крім цього, сучасні фетальні монітори обладнані датчиком для реєстрації рухів плоду. Інформація про серцеву діяльність плоду та маткову активність здійснюється за допомогою спеціальних датчиків.

Оцінку стану плоду проводять за допомогою результатів КТГ у балах за шкалою Фішера. Слід пам’ятати, що результати, які свідчать про відсутність гіпоксії на момент обстеження, не гарантують відсутності гіпоксії при пологах. Сприятливі результати КТГ актуальні протягом тижня, при виявленні помірної гіпоксії дослідження слід проводити щодобово.

Ми медичний центр, що пропонує нашим клієнтам новітні технології і комфорт.
Наша мета – зробити наших клієнтів щасливими батьками, зберегти і примножити їх здоров’я та створити здорову сім’ю.