Якій групі належить гусениця

0 Comments

BKT випустила сільськогосподарські гумові гусениці

Компанія BKT після ретельних досліджень і розробок входить до нового сегменту, презентуючи гумові гусениці BKT Tracks, що забезпечують новий спосіб пересування сільськогосподарської техніки.

Про це повідомляє прес-служба компанії.

«У чому різниця між гусеницями та шинами? Гумова гусениця є системою, а не окремим виробом: вона передає тягове зусилля через безперервний гусеничний ланцюг, що рухається двома або більше колесами, крім котків. Це дозволяє по-іншому розподіляти вагу, роблячи гусениці більш адаптованими для певних завдань та місцевості», – йдеться у релізі.

До загальних переваг гумових гусениць належить вища продуктивність, завдяки цьому вони ідеально підходять для роботи тракторів на більш високих швидкостях і з тією ж потужністю.

«Оскільки ми зосереджені на досягненні наших цілей у сфері сталого розвитку, такий рівень паливної ефективності є довгоочікуваним вікном у більш екологічне майбутнє», – відзначають у повідомленні.

Нова серія гумових гусениць AGRIFORCE BK T71 ідеально підходить для тракторів, що застосовують під час обробітку ґрунту, зокрема, на посівах просапних культур. Вона пропонує ідеальний баланс між високою розмірною стабільністю та гнучкістю, забезпечуючи плавну та комфортну їзду у поєднанні з винятковою довговічністю у будь-яку пору року.

Для забезпечення високої продуктивності виробник виготовив високоефективний протектор нової гумової гусениці, що гарантує максимальну стійкість до порізів, розривів та стирання. А оптимізований малюнок протектора забезпечує чудове зчеплення з дорогою та комфорт під час водіння, а ґрунтозачепи системи прямого приводу мають оптимізовану форму, що гарантує максимальну гнучкість. Каркас посилений чотиришаровим пакетом високоміцних сталевих кордів, щоб звести до мінімуму нерівномірний розподіл навантаження, зменшити зношування та пошкодження внутрішньої поверхні гумової гусениці.

«Сільськогосподарські гумові гусениці AGRIFORCE BK T71 не мають металевого сердечника, що підвищує їх гнучкість, особливо на вологому та м’якому ґрунті», – додають у релізі.

Групи крові. Система АВ0

На початку XX століття К. Ландштейнер (1901 р.) і Я. Янський (1903 р.) описали групи крові і запропонували методи їх дослідження. В основу їх відкриття було покладено два феномени: 1) у мембрані еритроцитів людей знаходяться А- і В-антигени (аглютиногени); 2) у плазмі крові – α і β-аглютиніни (антитіла). За їх комбінацією розрізняють 4 групи крові: I(0) група – відсутні аглютиногени, в плазмі знаходяться а- і β-антитіла. II(A) – присутній А-антиген і β-антитіла; ІІІ(В) – В-антиген і α-антитіла; IV(AB) – містить А- і В-антигени, антитіла відсутні (табл. 9.1). Тобто при даному генетичному наборі антигенів і антитіл реакція аглютинації – склеювання еритроцитів – неможлива. Це пояснюється тим, що імунна система організму запрограмована на заборону вироблення антитіл до своїх антигенів. Наявність антигенної специфічності еритроцитів, що визначають групу крові людини, можливо, пов’язана з захисними властивостями – розпізнавати “своє – чуже”.

Для визначення групи крові в будь-якій системі використовують один і той же принцип: забезпечення умов для здійснення реакції аглютинації еритроцитів у середовищі стандартних ізогемаглютинуючих сироваток, або цоліклонів, що мають високий титр антитіл до досліджуваних антигенів еритроцитів. Стандартні сироватки – це очищена у фабричних умовах плазма донорів різних груп крові, що не містить фібриногену та має високу концентрацію антитіл до одного або кількох антигенів однієї групової системи.

Цоліклони анти-А і анти-В містять специфічні імуноглобуліни, тобто антитіла-аглютиніни, які діють проти групових антигенів А і В. Ці антитіла утворюються одноклональними В-лімфоцитами у мишей при введенні в їх організм антигенів (А або В) у вигляді злоякісних специфічних клітин.

У цоліклонах є антитіла тільки однієї специфічності. Це означає, що вони дають реакцію лише на 1 антиген, тобто не зумовлюють неспецифічної поліаглютинації еритроцитів. Визначені властивості забезпечують перевагу перед стандартними сироватками, які важко очистити від інших антитіл і тому можливі неспецифічні реакції з антигенами досліджуваної крові.

Крім системи АВ0 і Rh (резус), існують і інші: MNSs, Лютеран, Келл, Кідд, Льюїса, які використовуються в судовій медицині для підтвердження батьківства і при трансплантації органів.

При гемотрансфузії несумісної крові (наприклад, донор II(A) – реципієнт ІІІ(Ва)) виникає реакція аглютинації однойменних антигенів з відповідними антитілами, що призводить до гемотрансфузійних ускладнень. Тому існує правило: переливати донорську кров тієї групи, яку має реципієнт. Переливають частіше компоненти крові, виконавши всі проби на сумісність з кров’ю реципієнта.

Лабораторні проби:

  • 1 Сироватка реципієнта + кров (еритроцити) донора. Відсутність аглютинації еритроцитів донора свідчить про сумісність групи крові за системою АВО.
  • 2 Проба на сумісність крові (еритроцитів) за резус- фактором ABO(D). Використовуються еритроцити донора і сироватка реципієнта, декстранований (33 %) або желатиновий (10 %) розчин. При відсутності аглютинації і наявності рівномірного забарвлення проби при контакті еритроцитів з плазмою кров сумісна, при появі аглютинації – несумісна і не може переливатись.

Клініко-біологічні проби: після переливання 10-15 мл крові на протязі 3 хв – загальне спостереження. При відсутності клінічних проявів (прискорення пульсу, дихання, задуха, утруднене дихання, гіперемія обличчя) знову вводять 10-15 мл крові і ще 3 хв спостерігають за пацієнтом. Таку процедуру проводять тричі. Відсутність реакції у пацієнта є підставою для продовження трансфузії. Поява відчуття холоду або жару, стиснення в грудях, біль у попереку, животі, головний біль, зни-

ТАБЛИЦЯ 9.1. Загальна характеристика системи АВО

Аглютиніни в плазмі (антитіла)

Розподіл груп крові

У корінного населення Північної Америки близько 90 % мають 1(0) групу, в центральній Азії близько 20 % мають групу крові ІІІ(В)

РИС. 9.19. Резус-конфлікт новонароджених та при переливанні резус-несумісноїкрові

ження артеріального тиску, прискорене серцебиття та дихання, блідість і ціаноз обличчя, холодний липкий піт вимагають негайного припинення переливання крові.

Система резус (Rh)

Крім системи АВ0, виражену антигенну несумісність проявляє система резус.

Rh-фактор уперше було виявлено К. Ландштейнером і А. Вінером у макаки резус (1940 р.). Rh-фактор знаходиться також в еритроцитах людини і представлений трьома антигенами: С, D, Е. Найчастіше зустрічається і найважливішим за антигенними властивостями є антиген D. Кров, у якій міститься цей антиген, називають резус-позитивною (Rh+), якщо він відсутній – резус-негативною (Rh-). Більшість європейців (близько 85 %) мають кров резус-позитивну, і лише 15 % резус-негативні. На африканському континенті 100 % населення резус-позитивні, серед темношкірих американців – 95 %.

На відміну від системи АВО, резус-антитіла утворюються після контакту резус-негативної людини – Rh- з антигеном 0 при помилковій гемотрансфузії резус- позитивної крові, або імунізації матері при вагітності, якщо плід має резус-позитивні еритроцити, а кров матері резус-негативна (рис. 9.19).

Імунізація матері відбувається при пологах – відшаруванні плаценти. При повторній вагітності резус- позитивним (Rh+) плодом антитіла (імуноглобуліни) проникають від матері до плода через плаценту, що призводить до реакції аглютинації еритроцитів у плода і виникнення гемолітичної хвороби новонароджених. У разі вираженого гемолізу плід може загинути ще до народження, або у нього розвивається анемія, жовтяниця та набряк (водянка плода). Запобігти утворенню антитіл можна шляхом уведення в післяпологовий період анти-Rh-аглютинінів у вигляді Rh-імуноглобуліну. Така пасивна імунізація запобігає утворенню антитіл.

Суть цього методу, який названо D-профілак- тикою, полягає у введенні в організм матері при пологах або інших ситуаціях, коли кров плода може контактувати із кров’ю матері, анти-D-сироватки, яка містить концентровані D-антитіла і швидко гемолізує еритроцити плода, не допускаючи імунізації організму матері. Цю сироватку отримують шляхом імунізації морської свинки Rh-позитивною кров’ю.