Що таке пісок в нирках?

Такого захворювання як «пісок в нирках» в міжнародному реєстрі захворювань (МКБ) не існує. Появи піску в сечовидільній системі свідчить про сечокам’яну хворобу. Це патологія, при якій в органах сечовиділення формуються камені, які перешкоджають нормальній роботі нирок, сечового міхура і сечоводів.

У ряді випадків камені повністю перекривають просвіт сечоводу, тим самим ускладнюючи проходження сечі. Такий стан призводить до небезпечного ускладнення. Можливий розрив внутрішніх органів, бактеріальне зараження органів сечовидільної системи і навіть перитоніт.

Що ж являє собою пісок в нирках? Конкремент (камінь) є щільною структурою, що складається із різних солей і білків. Діаметр каменів становить від 1 мм до декількох сантиметрів. Відмінність каменю від піску полягає в розмірі і обсязі частинок. Пісок являє собою суспензію солей і білків, які ще не встигли оформитися в камінь. Об’єм частинок піску не перевищує 0,9 мм, тому виявити окремі «піщинки» у нирках за допомогою ультразвукової діагностики та інших методів візуалізації практично неможливо. Поява піску в нирках є першою ознакою сечокам’яної хвороби.

Залежно від характеру обмінних порушень, конкременти в нирках можуть бути наступних видів:

• Оксалатні камені. Оксалати виявляються майже у 80% випадків. Складаються такі камені з кальцієвих солей щавлевої кислоти. Примітно, що оксалатні камені в нирках можуть утворитися при кислій або лужній сечі. Вони досить швидко «ростуть» і призводять до появи сечокам’яної хвороби. Часто оксалатні камені з’являються при захворюваннях печінки, шлунка, кишечника. Прийом великої кількості аскорбінової кислоти може спровокувати появу оксалатних каменів.
• Уратні камені. В даному випадку конкременти утворюються з солей сечової кислоти. Наприклад, це можуть бути урати амонію або натрію.
• Фосфатні камені. Фосфати в нирках утворюються з кальцієвих солей фосфорної кислоти.
• Цистинові камені. В даному випадку камені утворюються при рідкісному спадковому захворюванні, при якому відбувається кристалізація амінокислоти цистину.

Пісок в нирках – причини появи

Всупереч поширеній думці, пісок у нирках утворюється не через патології сечовивідних шляхів. Основна причина появи піску і каменів у нирках, порушення обміну речовин. Через порушення обмінних процесів в крові підвищується рівень різних солей, що призводить до формування конкрементів. У випадку, коли концентрація солей стає досить високою, то спочатку утворюються дрібні частинки, а потім і формуються повноцінні камені.

Порушення обмінних процесів, що приводить до формування піску, розвивається при різних несприятливих чинниках, таких як:

• Спадкова схильність. Особливості метаболічних процесів в організмі часто збігаються з такими у близьких родичів. В зв’язку з цим ймовірність розвитку сечокам’яної хвороби у людей, чиї родичі страждали такою патологією, істотно зростає.
• Склад споживаної рідини. Встановлено, що ймовірність розвитку сечокам’яної хвороби зростає у людей, що вживають «жорстку» воду. Це вода, в якій міститься підвищена концентрація солей кальцію, магнію і фосфору. Така вода негативно відбивається на стані усієї сечовидільної системи людини.
• Незбалансоване харчування. Для запобігання появи каменів у нирках важливо дотримуватися збалансованого харчування. Зокрема, необхідно розумно поєднувати м’ясну і рослинну їжу. Якщо в раціоні харчування переважає м’ясна їжа, то відбувається закислення сечі, а при переважанні рослинної їжі – олужнення. Фактор харчування має важливе значення при формуванні піску в сечі у чоловіків, оскільки саме чоловіки споживають надмірну кількість м’яса і м’ясних продуктів.
• Дисбаланс вітамінів. Нестача або підвищене споживання деяких вітамінів можуть стати причиною утворення піску в нирках.
• Кліматичні фактори. Дуже жаркий і вологий клімат призводить до змін терморегуляції, затримки мікроелементів у крові і утворення суспензії піску в нирках.
• Збільшення розмірів паращитовидних залоз. При даній патології збільшується концентрація кальцію в сечі.
• Патології органів сечовиділення. Сприяють розвитку сечокам’яної хвороби вроджені вади сечостатевих органів, хронічні гломерулонефрити, уретрити та інші хвороби. При таких патологіях відзначається застій сечі, що сприяє збільшенню концентрації солей і формування піску.
• Прийомі деяких медикаментів. Застосування деяких лікарських засобів може стати причиною появи піску в нирках. Наприклад, до таких ліків відносяться діуретики, стероїдні препарати та інші ліки, що впливають на обмінні процеси і функції сечовидільної системи.

При постановці діагнозу «сечокам’яна хвороба» лікар обов’язково повинен виявити причину розвитку патології, щоб призначити оптимальний варіант лікування, який в першу чергу зводиться до усунення причин і факторів.

Пісок в нирках – симптоми

Довгий час пісок в нирках не дає про себе знати. Однак, коли пісок починає виходити з нирок, тоді людина починає відчувати хворобливу симптоматику, яку не помітити складно. Коли щільна суспензія починає рухатися з нирок до виходу в сечовипускальний канал, слизова оболонка сечовивідної системи починає дратуватися, що призводить до розвитку запалень.

Існує кілька основних симптомів, які можуть турбувати людину при наявності піску та каменів у нирках, а саме:

• Труднощі при сечовипусканні. Коли пісок починає рухатися у напрямку до сечівника, то процес сечовипускання стає болючим. У хворого ускладнюється відхід сечі, що не приносить відчуття повного спорожнення. Відзначаються часті позиви до сечовипускання, які не завжди закінчуються відходом сечі.
• Больові відчуття. Піщинки дратують слизову оболонку сечовидільної системи, тим самим завдаючи біль. Як правило, при таких обставинах хворого турбують болі ріжучого характеру в області попереку. У більшості випадків прояв піску в нирках обмежується лише однією ниркою, тому хворобливі ознаки локалізуються тільки з одного боку. Характер болю при виході піску з нирок буває ниючий, тягнучий або гострий. Біль може поширюватися у верхню частину живота або в область паху. Примітно, що подібні симптоми можуть вказувати і на ниркові кольки.
• Зміни в сечі. Один з ознак сечокам’яної хвороби – потемніння або помутніння сечі. Відтінок сечі безпосередньо залежить від хімічного складу конкрементів. При наявності піску в нирках в сечі можна помітити і частинки крові. Вони можуть перебувати як у вигляді згустків, так і бути рідкими. При запущених випадках спостерігаються гнійні виділення.
• Висока температура. У дуже рідкісних випадках (як правило, при вагітності) пісок у нирках дає про себе знати підвищенням температури. Така реакція можлива через розвиток запальних процесів в сечовидільній системі. Іноді пацієнти відзначають появу нудоти і блювоти. Через порушення відходу рідини можливе підвищення тиску і набряклість.

Пісок в нирках – лікування

Лікування піску в нирках передбачає застосування різних терапевтичних методик: дієти, медикаментозного або хірургічного лікування.

• Дієта. При наявності уратних каменів хворому слід обмежити вживання м’ясних продуктів, какао, бобових, кави, солодощів і солі. Крім того, слід обмежити вживання жирних продуктів, алкоголю, а від прянощів і гострих страв треба відмовитися. Перевагу потрібно віддавати молочним продуктам, овочам і фруктам. При оксалатних каменях із раціону харчування слід виключити щавель, шпинат, здобу, а також міцні чай і каву. При фосфатах хворому не можна молочні продукти, прянощі, гострі страви та алкоголь.
• Ліки від піску в нирках. Якщо пісок у нирках викликаний інфекцією, то хворому призначаються антибіотики. Для розщеплення і виведення піску призначаються сечогінні препарати (як правило, на рослинній основі). Також призначаються протизапальні препарати для запобігання розвитку уретриту і циститу.
• Літотрипсія. Це ударно-хвильової метод дроблення каменю і піску в нирках, після чого пісок природним шляхом виводиться з нирок.
• Хірургія. Якщо пісок встиг оформитись в камені великих розмірів, а консервативна терапія не надає бажаного результату, то хворому показане хірургічне видалення каменів.

Пісок в нирках – народна медицина

Гарною підмогою в лікуванні піску в нирках і сечокам’яної хвороби стануть народні методи лікування. Зазначимо, що нирки добре реагують на лікування, і вже через декілька днів хворий зауважує поліпшення. У ряді випадків народна медицина дозволяє повністю позбутися від патології. В той же час ви повинні проконсультуватися з лікарем і не займатися самолікуванням. Пам’ятайте, що народні методи лікування виступають додаткової терапевтичної заходом, а не основним лікуванням хвороби.

Примітно, що при різних видах каменів хворим рекомендуються різні рецепти народної медицини. При уратних каменях можна скористатися наступними рецептами:

• Збір з плодів молодої шипшини, листя суниці, трави петрушки, бруньок берези, насіння льону. Всі інгредієнти беруться в рівних кількостях і подрібнюються в м’ясорубці або кавомолці. Візьміть 2 столові ложки збору і залийте 500 мл окропу. Настоюйте в термосі протягом ночі, після чого приймайте по третині склянки 3 рази на добу протягом місяця.
• Збір з сухого кореня лепехи, кукурудзяних рилець, курильського чаю і трави споришу. Приготувати збір аналогічно попередньому і приймати по тій же схемі.
• Збір з кореня свіжої солодки, плодів кропу, трави синьоголовником, плодів раннього ялівцю і трави грициків. Спосіб приготування відвару і схема прийому аналогічні попереднім.
• Збір з плодів кропу, м’яти, листя брусниці та трави споришу. Спосіб приготування відвару і схема прийому аналогічні попереднім.

При фосфатних і оксалатних каменях переважно застосовувати наступні рецепти народної медицини:

• Збір з кореня свіжої марени, трави пустирника, буркуну простого, квіток безсмертника. Всі беремо в рівних кількостях, готуємо і їмо аналогічно попереднім рецептами.
• Збір з листя м’яти, мучниці, квіток волошки, трави грушанки. Спосіб приготування відвару і схема прийому аналогічні попереднім.
• Збір з плодів кропу, трави м’яти, парила, кореня марени і трави звіробою. Спосіб приготування відвару і схема прийому аналогічні попереднім.
• Збір з кореня родовика, трави молодий грушанки, листя мучниці, квіток волошки і безсмертника. Спосіб приготування відвару і схема прийому аналогічні попереднім.

Пісок в нирках – профілактика

Для запобігання появі кристалів в нирках потрібно привести обмін речовин хворого в порядок. Для цього потрібно з’ясувати причину порушення обмінних процесів і по можливості усунути її.

Для профілактики появи піску в нирках і рецидивів сечокам’яної хвороби потрібно дотримувати наступні рекомендації:

• Збалансоване харчування. Кількість споживаної рідини потрібно збільшити до 1-1,5 літрів. Обмежте споживання солі і регулярно додавайте в раціон харчування рослинну їжу.
• Виключіть вживання алкогольних напоїв.
• Приймайте вітаміни (тільки за призначенням лікаря!) для корекції обмінних процесів в організмі.
• Регулярно здавайте сечу на аналізи.

Пісок у нирках – причини, симптоми, діагностика та лікування

Пісок у нирках – це процес утворення з подальшим накопиченням білково-кристалічних сполук у діаметрі не більше 100 мікронів. На хімічному рівні є малорозчинні сполуки іонів кальцію з сечовою кислотою. Є початковою стадією сечокам’яної хвороби.

Характеризується відповідною симптоматикою з боку сечовидільної системи – помилкові позиви до сечовипускання, прояв болю в ділянці нирок. У відсутності інших патологій пісок у нирках може викликати жодних проявів.

1. Причини піску у нирках
2. Фактори ризику
3. Патогенез захворювання
4. Класифікація
5. Симптоми піску у нирках
6. Ускладнення
7. Діагностика захворювання
8. Лікування піску в нирках
9. Прогноз
10. Профілактика захворювання

Причини піску у нирках

Пісок у нирках є попередником сечокам’яної хвороби – утворення більших конкрементів. Провокувати цей процес здатна група екзогенних (зовнішніх) та ендогенних (внутрішніх) факторів. У загальній масі причин переважають порушення обміну речовин, коли, як патології органів сечовидільної системи є лише передумовами захворювання. Серед найважливіших факторів виділяють:

• Дисбаланс поживних речовин у раціоні – при зміщенні рівноваги у бік надлишку тваринних білків, виникає інтенсивніший процес осадження оксалатів. Аналогічний процес йде за активного споживання бобових, листяних овочів, жорсткої води;
• Патологія урологічного характеру. Застійні явища викликають збільшення концентрації сечової кислоти з одночасним зростанням кислотності, що підвищується швидкість утворення конкрементів;
• Паращитовидні залози з гіперфункціонуванням. У цьому випадку суттєво зростає рівень паратгормону, що інтенсифікує реабсорбцію кальцій-іонів у нирках.

Фактори ризику

Серед факторів ризику виділяються переважно екзогенні (зовнішні), сформовані через дисбаланс надходження поживних речовин, або ж шкідливого впливу на організм.

• Генетична схильність. Якщо в анамнезі є близькі родичі, у яких вже діагностована подібна патологія, або інші пов’язані захворювання – гіперурикемія, оксалоз, сечосольовий діатез та ін.
• Мікроелементний дисбаланс або порушення вітамінного обміну – дефіцит вітаміну D, недостатній питний режим, переважання жирної та солоної їжі в раціоні;
• Зовнішні чинники – переважання сидячого життя, робота у небезпечних виробничих умовах.

Ще одним фактором ризику може стати регіон проживання, а саме відмінність клімату. Зафіксовано, що в умовах вологого та спекотного клімату більш висока ймовірність виникнення піску у нирках. Додатковим фактором є тривалий прийом деяких фармакологічних препаратів, таких, як діуретики або сульфаніламіди (для боротьби з інфекцією, що виникла).

Патогенез захворювання

Невеликі тверді утворення у нирках та сечовивідних протоках з’являються за рахунок реакцій преципітації між великою кількістю компонентів сечі – іонами магнію та кальцію, щавлевою та сечовою кислотами, а також амінокислотами. Як фактори, що запускають реакцію, виступає збільшення концентрації названих компонентів, а також зміна кислотності середовища до нижчого значення. Крім органічних солей, у формуванні конкременту також беруть участь кров’яні компоненти (еритроцити, лейкоцити), нирковий епітелій, і навіть вільний білок.

Порушення балансу між кількісним складом та звичайними типами солей у сечі призводить до того, що на органічному матриксі починаються процеси кристалізації. Це сприяє утворенню білково-сольової суспензії, де переважають мікроліти з розміром частинки 800-900 мікрон.

Класифікація

Класифікацію піску в нирках прийнято проводити, виходячи з типу сполуки, дисбаланс якої призвів до утворення конкрементів. За допомогою лабораторного аналізу виділяються такі:

• Оксалатні – формуються при дії щавлевої та молочної кислоти з іонами кальцію. За структурою конкременти досить щільні, забарвлені у чорний колір, мають загострені виступи;
• Фосфатні – їхня поява пов’язана з впливом ортофосфорної кислоти та іонів кальцію в середовищі з кислотністю вище 6,2;
• Уратні – формуються при взаємодії сечової кислоти із солями магнію та кальцію. Структура щільна, гладка поверхня;
• Карбонатні – утворюються при реакції іонів кальцію та вугільної кислоти. М’які за своєю структурою, мають рівну форму та білий колір.

Пісок може утворюватися і в результаті порушення обмінних процесів інших речовин, виходячи з чого виділяються холестеринові, білкові, цистинові та ксантинові мікроліти.

Симптоми піску у нирках

Більшість пацієнтів відзначають відсутність будь-якої симптоматики, що передує виявленню піску в нирках. Найчастіше може виявлятися різке загострення захворювання при первинному русі конкрементів сечовими шляхами. Ознаками піску в нирках є збільшені помилкові позиви до сечовипускання, больовий синдром, виражений у попереку, але віддає неприємними відчуттями пах, боки чи верхню частину живота. При оксолатному походження піску виникають ушкодження епітелію, що призводить до виявлення домішок крові у сечі.

Зверніть увагу!
У особливо тяжких клінічних випадках можуть спостерігатися загальні симптоми – підвищення температури тіла, напади нудоти, а також блідість шкірних покривів.

Ускладнення

Якщо процес утворення піску в нирках протікає тривалий час, значно погіршується стан застою сечі. Останнє – це ключовий фактор, який створює сприятливе середовище для розмноження патогенної та умовно-патогенної мікрофлори. Відповідно, пацієнт може зіткнутися із захворюваннями нирок інфекційної етіології – уретрит, пієлонефрит, цистит.

Крім цього, пісок з розміром частинки 0,8-0,9 мм продовжує укрупнюватись, формуючи вже більш об’ємні утворення. Це призводить до зростання ниркових симптомів, аж до хронічної недостатності. Можуть розвиватися патології, пов’язані з нирками, наприклад, запалення або стійка артеріальна гіпертензія.

Діагностика захворювання

Пісок у нирках піддається досить скрутній діагностиці через практично повну відсутність клінічних симптомів, або ж проблеми вказують на зовсім іншу патологію. Якщо лікар має підозру на мікролітіаз, то призначається комплексне лабораторне та інструментальне обстеження. Рекомендуються робити таке:

• Ультразвукове дослідження нирок. Як такий пісок на ехограмах не ідентифікується (через малих розмірів каменів), нього можна звернути увагу, як у зони з підвищеною эхогенностью в нирці (на стінах та інших місцях);
• Лабораторний аналіз сечі дозволяє ідентифікувати окремі кристалічні утворення сольової природи (у вигляді осаду), а також виявити низку факторів, що створюють сприятливі умови для мікролітіазу – концентрації органічних та неорганічних компонентів, кислотність.

Для детальної візуалізації, а також виявлення зон локалізації піску можуть бути призначені такі методи, як комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія.

Лікування піску в нирках

Основними напрямками в терапії піску в нирках є виведення утворень білкової та кристалічної природи, що вже сформувалися, а також усунення патологічних симптомів для недопущення повторного формування конкрементів. Велику ефективність демонструють немедикаментозні методи, які можуть бути поєднані із фармакологічною терапією спеціальними препаратами. Лікар, як правило, рекомендуватиме наступне:

• Зміна способу життя з відмовою від шкідливих звичок – необхідно мінімізувати (в ідеалі – повністю відмовитись) від алкогольних напоїв та цигарок, збільшити фізичну активність;
• Зміна раціону – необхідно виключити з вживання ті продукти, що є джерелами солей у розвиток образований. До них відносяться спеції, маринади, жирна їжа, міцний чай та кава;
• Призначення спеціального питного режиму рідини – пацієнту призначається до 3 літрів на добу чистої води на день, що дозволить зменшити застійні явища та перешкоджати підвищенню концентрації сечі;
• Контроль за сечовипусканням – пацієнту показано стежити за регулярністю випорожнення сечового міхура незалежно від позивів, що дозволить мінімізувати застійні явища.

Що стосується медикаментозної терапії, то найчастіше призначають певні рослинні лікувальні збори разом із протизапальним, діуретичним та спазмолітичним препаратами.

Важливо!
Вибір конкретної тактики лікування проводиться лікарем виходячи з виявленого типу піску з хімічного походження.

Прогноз

Якщо пісок у нирках був своєчасно діагностований і було обрано коректну тактику лікування, то стані людини спостерігається помітне поліпшення у стислі терміни. Прогноз із захворювання є сприятливим. Важливо, що він є таким лише за умов постійного дотримання немедикаментозних методів терапії. Якщо пацієнт не виконує рекомендації щодо зміни режиму харчування та способу життя, то відкладення прогресуватимуть незалежно від медикаментозного лікування.

Профілактика захворювання

В основі профілактики утворення піску лежить корекція звичного способу життя – підтримання збалансованої дієти (у її складі має бути оптимальне співвідношення вітамінів, мікроелементів та інших поживних речовин), достатня рухова активність.

Важливо мати чітку клінічну картину про індивідуальні метаболічні порушення, виходячи з чого можуть бути проведені коригування раціону. За наявності в анамнезі близьких родичів сечокам’яної хвороби бажано щорічно проходити скринінгове дослідження, що включає УЗД нирок і лабораторний аналіз сечі.