“Все завжди і водночас”. У чому феномен несподіваного тріумфатора Оскара

У суміші наукової фантастики, комедії та фільму про бойові мистецтва, що здобула 11 номінацій, дія переміщається з китайської пральні в Лос-Анджелесі у фантастичні всесвіти. Стрічка розповідає про іммігрантку, власницю пральні Евелін, у житті якої панує безладдя.

Під час візиту до податкової виявляється, що головна героїня може переміщатися паралельним всесвітом і отримувати доступ до спогадів та навичок інших версій самої себе. І тепер, у цілковитому хаосі, жінці доводиться протистояти загадковій злій сутності, яка вирішила зруйнувати не лише цей світ, а й увесь мультивсесвіт.

Фільм “Все завжди і водночас” отримав сім “Оскарів”. Виконавиця головної ролі, 60-річна малайзійська акторка китайського походження Мішель Єо, здобула премію за найкращу жіночу роль, обійшовши зірку Голлівуду Кейт Бланшетт. Фільм також здобув нагороди за найкращий монтаж та режисуру.

“Все завжди і водночас” – також перший переможець в історії “Оскара”, який отримав нагороди за найкращий фільм, найкращу режисуру та три акторські призи.

Автор фото, Reuters

Режисери “Все завжди і водночас” Деніел Шайнерт (ліворуч), Деніел Кван (праворуч) і продюсер Джонатан Ван (у центрі)

Це лише друга повнометражна робота режисерів Дена Квана та Деніела Шайнерта, відомих під псевдонімом Деніели. Їхній попередній фільм – стрічка 2016 року “Людина – швейцарський ніж” з Деніелом Редкліффом у головній ролі.

Крім “Оскарів”, Деніели здобули нагороду за найкращу режисуру від Гільдії режисерів Америки, а фільм також отримав головні премії від Гільдії кіноакторів і Гільдії продюсерів, трьох найнадійніших провісників “Оскара” за найкращий фільм.

Як так сталося? Якщо відповісти коротко, за своєю абсурдною поверхнею “Все завжди і водночас” є мабуть найбільш реалістичним та емоційно зворушливим фільмом року.

Говорячи про реалістичність фільму, Ден Кван сказав, що наш сучасний світ з багатьма версіями сьогодення у розрізненому шаленому інтернеті цілком є таким мультивсесвітом.

Під усім цим – ще глибший реалізм, який легше відтворити, – історія сімейного конфлікту та примирення.

Увага глядача прикута до головної героїні Евелін, яка весь час перестрибує від однієї версії себе до іншої. В одному з багатьох світів вона зірка бойових мистецтв, в інших – шеф-кухарка і навіть маленький камінь. Водночас ми бачимо і звичайну Евелін, яка керує пральнею, свариться з чоловіком і дочкою і намагається заповнити податкову декларацію.

Автор фото, Alamy

Події стрічки “Все завжди і водночас” з Мішель Єо у головній ролі оповідає між іншим і історію сімейного конфлікту

Річна подорож фільму до нагород почалася з невеликого фестивалю незалежного кіно South by Southwest у березні 2022 року. Схвальні рецензії і відгуки глядачів миттєво сприяли його популярності.

Невдовзі з’ясувався і масштаб його привабливості. Стрічка цікава аудиторії різних поколінь і різних культур, а сцени з бойовими мистецтвами, сатирою та сюрреалізмом пропонують дещо для глядачів із різноманітними смаками.

Дивний, але зрозумілий

До того ж кожен всесвіт має і свої кіновідсилки. Той, у якому Евелін є шеф-кухаркою, перекликається з анімаційною стрічкою “Рататуй”, тільки замість миші у колеги Евелін живе єнот.

У всесвіті, де Евелін – кінозірка, вона не вийшла заміж за Веймонда, але знову зустрічає його через багато років, обидва тепер витончені та успішні. Вони розмовляють на похмурій темній вулиці, що, без сумніву, є даниною романтичним фільмам Вонга Карвая. Ці сцени додають фільму дотепності й стають задоволенням для кіноманів, але вони працюють і для ширшої аудиторії. Фільм “Все завжди і водночас” – амбітний, але не претензійний, ще один плюс для тих, хто віддав свій голос за нього.

Автор фото, Alamy

Джеймі Лі Кертіс виконала сатиричну роль зловісної податкової інспекторки

Ці стрибки у всесвіті змушують Евелін переосмислити свій життєвий вибір, і фільм так порушує ще й екзистенційні питання. Так само і у попередній картині Деніелів “Людині – швейцарський ніж” головний герой Генк (Пол Дано), опинившись на безлюдному острові, веде розмови про життя, смерть і секс із трупом, який виплив на берег.

Але у “Швейцарському ножі” більше розуму, ніж серця. На відміну від нього у фільмі “Все завжди і водночас” емоції справжні, навіть коли сюжет дивовижний.

Фільм і сам переживає подорож паралельними всесвітами. До цьогорічної перемоги на “Оскарі” Мішель Єо вже мала номінації за найкращу жіночу роль, серед яких “Золотий глобус” і нагорода Гільдії кіноакторів.

Єо, зірка класичного фільму про бойові мистецтва 2000 року “Тигр, що підкрадається, дракон, що причаївся”, останнім часом грала менші ролі в голлівудських фільмах. Вона, приміром, знялась у “Шалено багатих азіатах”. Але вона також була недооціненою протягом багатьох років. Тепер Єо – перша азійська акторка, яка стала володаркою “Оскара” за головну жіночу роль.

Під час промови на церемонії у Лос-Анджелесі вона сказала: “Для всіх маленьких хлопчиків і дівчат, схожих на мене, це маяк надії та можливостей”.

Автор фото, Alamy

Хоча “Все завжди і водночас” абсурдний і дивний, в його основі – справжні людські почуття

Не менш зворушливим є і “камбек” актора Джонатана Ке Квана, який за фільм “Все завжди і водночас” здобув “Оскара” за роль другого плану.

У дитинстві він знявся у фільмі “Індіана Джонс і Храм Долі” (1984), але потім не міг знайти роботу і фактично припинив зніматися на десятиліття. У своїй промові під час вручення “Золотого глобусу” він сказав: “Стільки років я боявся, що мені більше нічого не запропонують і що так ніколи і не перевершу те, що зробив у дитинстві”. Чи можливо було не вболівати за цих двох?

Наприкінці фільму, у промовистій сцені на парковці біля пральні Вангів, донька Евелін Джой каже, що вони з матір’ю також могли б розійтися, але Евелін відповідає їй, що хоче залишитися з нею у цьому всесвіті або будь-якому іншому.

“Я завжди, завжди хотітиму бути тут із тобою”, – каже вона. Як і в житті, ці слова не про повне порозуміння, а про незламну і вічну любов.

Ця емоція далека від пафосу багатьох голлівудських хітів. І, можливо, саме тому цей неголлівудський реалізм і зробив “Все завжди і водночас” фаворитом сезону.

Переможці Оскара 2023

Найкращий фільм – фантастичний бойовик “Все завжди і водночас”.

Найкраща акторка – Мішель Єо за фільм “Все завжди і водночас”.

Найкращий актор – Брендан Фрейзер, стрічка “Кит”.

Автор фото, Reuters

Актор Брендан Фрейзер дякує режисеру “Кита” Даррену Аронофскі

Найкращий режисер – Ден Кван і Деніел Шейнерт за “Все завжди і водночас”.

Найкращий іноземний художній фільм – “На Західному фронті без змін”. Він також отримав Оскар у номінаціях, “Найкраща операторська робота” та за найкращу музику до фільму.

Найкраща пісня до фільму – композиція Naatu Naatu, що є саундтреком до “RRR: Поруч реве революція”. Цю стрічку знімали у Києві біля Маріїнського палацу.

Найкраща чоловіча роль другого плану – Ке Хюі Куан, “Все завжди і водночас”.

Найкраща жіноча роль другого плану – Джеймі Лі Кертіс, “Все завжди і водночас”.

Найкращий анімаційний повнометражний фільм – “Піноккіо Ґільєрмо дель Торо”.

Найкращий дизайн костюмів – Картер Рут за фільм “Чорна пантера: Ваканда назавжди”.

Найкраща музика до фільму – Гаушка (Фолькер Бертельманн) за музику до “На Західному фронті без змін”.

У пошуках Доктора Стренджа. Що таке мультивсесвіт із погляду науки

На початку травня 2022 року відбулася світова прем’єра фільму Доктор Стрендж: У мультивсесвіті божевілля. З’ясовуємо, що таке мультивсесвіт із наукового погляду та якої думки про це науковці.

Фанати кіновсесвіту Marvel чекали на сіквел Доктора Стренджа шість років.

І хоча більшості українців цієї весни зовсім не до гучних кінопрем’єр, у мережі гаряче обговорюють нову екранізацію супергеройського коміксу.

Фільм, який усе ще є в прокаті, на момент написання матеріалу отримав 7.4 зірки в рейтингу IMBd, а 380 критиків Rotten Tomatoes залишили 74% позитивних відгуків про стрічку. Хоча рейтинг фільму з урахуванням голосів усієї аудиторії сайту становив 86%.

У новому Лікарі Стренджі є міжпросторовий демон-восьминіг, кілька версій Землі, ілюмінати, темний вимір, сполучення світів, подорожі мультивсесвітом, а також альтернатива самого Стівена Стренджа — Америка Чавес.

Але що означає поняття «м ультивсесвіт» із погляду астрофізики і що пропонують учені як реальні докази існування інших світів?

Наукова фантастика

Незважаючи на фантастичний жанр нового фільму, перший Доктор Стрендж мав цілком серйозних наукових консультантів, які стежили за дотриманням базових понять і допомагали сценаристам з аргументацією.

«Комікс піднімає важливу проблему в галузі філософії, яка сходить іще до Платона й Аристотеля: як співвідноситься розум і тіло, чим є наше мислення і як воно може впливати на об’єктивний світ», — говорив астрофізик Адам Франк, який був консультантом першого Доктора Стренджа.

За його словами, наукова ідея мультивсесвіту полягає в інтерпретації множинності світів у квантовій механіці. Ця область фізики передбачає, що кожного разу, коли відбувається квантова подія, виникає свого роду паралельний всесвіт, у якому продовжуються розщеплення.

Пам’ятаєте квантові комп’ютери з нестабільною суперпозицією їхніх кубітів? Приблизно такі сучасні розробки й експерименти дозволяють ученим зазирнути в замкову щілину ідеї всесвіту.

«У науці, у фізиці, ми представляємо кожен із цих всесвітів як один із вимірів нескінченномірного абстрактного простору. У фільмі просто грають із цією ідеєю та будують гарну візуалізацію всього цього», — пояснював Франк.

Астрофізик заявив, що сценаристи фільму будували оповідь із повагою до науки, демонструючи « узгоджений і послідовний усесвіт».

Історія

За даними Британської енциклопедії, термін «м ультивсесвіт» уперше використав американський філософ і батько сучасної психології Вільям Джеймс у 1895 році.

Щоправда, у своєму описі мультивсесвіту Джеймс мав на увазі природні явища, які «збивають із пантелику морального значення», а ніяк не інші можливі всесвіти.

Водночас приклади ідей нескінченних світів знаходили у давньогрецьких філософів. Наприклад, у третьому столітті до нашої ери ранній стоїк Хрісіпп із Сол передбачив, що « світ вічно спливає і відроджується», фактично прогнозуючи існування безлічі всесвітів у просторі-часі.

Набагато ширше теорію мультивсесвіту стали розглядати вже у другій половині XX століття. Після того, як австрійський фізик-теоретик Ервін Шредінгер розповів про квантову суперпозицію, описану в парадоксі кота Шредінгера.

Саме в контексті квантової механіки термін мультивсесвіт уперше використав англійський письменник-фантаст Майкл Муркок в однойменній серії новел початку 1960-х.

Сьогодні під мультивсесвітом мають на увазі « гіпотетичну сукупність потенційно різноманітних споглядуваних всесвітів», кожна з яких містить усе, що експериментально доступно пов’язаному співтовариству спостерігачів.

Наприклад, розмір спостережуваного Всесвіту, доступного для наших телескопів, становить близько 90 мільярдів світлових років у поперечнику. Згідно з космологічними та квантовими теоріями мультивсесвіту, цей Всесвіт може становити «б езкінечно малу підмножину мультивсесвіту».

Класифікація

Існує безліч теорій класифікації світів у мультивсесвіті. Одну з найпоширеніших висунув шведсько-американський космолог та астрофізик Макс Тегмарк.

Відповідно до Гіпотези математичного всесвіту ( ГМВ) Тегмарка, наша зовнішня фізична реальність є математичною структурою. На основі цього Тегмарк виділив чотири рівні мультивсесвіту:

• Рівень 1: світи поза межами нашого космологічного обрію

Ураховуючи нескінченність осяжного Всесвіт, передбачається, що за межами космологічного горизонту, доступного людині, можуть існувати всесвіти зі схожими або навіть ідентичними конфігураціями.

Узята за основу інфляційна модель Всесвіту говорить, що простір-час постійно розширюється. Однак, на цьому рівні Тегмарка, деякі області простору перестають розширюватися і можуть зазнавати спонтанних порушень симетрії, що призводить до існування світів із різними властивостями та різними фізичними константами.

• Рівень 3: багатосвітова інтерпретація квантової механіки

Цей рівень переплітається з багатосвітовою інтерпретацією квантової механіки, згідно з якою існує безліч паралельних всесвітів з однаковими законами природи, але які перебувають у різних станах.

На цьому рівні Тегмарк уважає всі всесвіти однаково реальними і такими, що можуть бути описані різними математичними структурами. «Будь-яка мислима теорія паралельного всесвіту може бути описана на рівні IV, і містить усі інші ансамблі, тому замикає ієрархію численних всесвітів», — писав сам Тегмарк.

Крім цього, американський фізик-теоретик Браян Грін описав іще дев’ять типів мультивсесвіту у своїй книзі « Прихована реальність. Паралельні світи та глибинні закони космосу».

Зокрема, Грін виділяє стьобаний, інфляційний, мембранний, циклічний, пейзажний, квантовий, голографічний, змодельований та остаточний мультивсесвіти.

Критика

Поряд із прихильниками теорій мультивсесвіту існує і багато вчених, які називають їх антинауковими і не розглядають серйозно будь-які розмови про існування інших світів.

Наприклад, автор і космолог Пол Девіс у 2003 році написав, що ідеї про нескінченну кількість всесвітів, засновані на нескінченності найближчого нам Всесвіту, «усе частіше потрібно приймати на віру, і вони все рідше підлягають науковій перевірці».

«Пояснення крайніх мультивсесвітів нагадують богословські дискусії. Справді, звернення до нескінченної множини невидимих всесвітів для пояснення незвичайних особливостей тієї, що ми бачимо, так само довільне, як заклик до невидимого Творця. Теорію мультивсесвіту можна оформити науковою мовою, але, по суті, вона вимагає такого ж стрибка віри», — заявив Девіс.

Британський і південноафриканський космолог, фахівець із загальної теорії відносності Джордж Елліс, своєю чергою, говорив, що мультивсесвіт — це нетрадиційна наукова теорія. За його словами, навіть якщо мультивсесвіт існує далеко за межами космологічного — люди навряд чи колись зможуть виявити будь-які докази цього.

«Причина, через яку деякі вчені серйозно ставляться до можливості мультивсесвіту, у якому константи різняться в різних всесвітах, полягає в тому, що вона, здається, пояснює тонке налаштування. Але при найближчому розгляді виведення від тонкого налаштування до мультивсесвіту є прикладом помилкового судження», — писав філософ і дослідник свідомості з Даремського університету у Великій Британії Філіп Гофф.

У теоретичній фізиці тонким налаштуванням називають процес, у якому параметри моделі повинні бути дуже точно налаштовані, щоб відповідати певним спостереженням.

«Все завжди і водночас». BBC Culture пояснює, у чому феномен несподіваного тріумфатора Оскара

Чому цей дивний, абсурдистський фільм про мультивсесвіт став хітом сезону і зібрав усі головні кінопремії, серед яких сім Оскарів. Подробиці – у матеріалі Керін Джеймс, BBC Culture.

Попередження: у тексті є спойлери.

У суміші наукової фантастики, комедії та фільму про бойові мистецтва, що здобула 11 номінацій, дія переміщається з китайської пральні в Лос-Анджелесі у фантастичні всесвіти. Стрічка розповідає про іммігрантку, власницю пральні Евелін, у житті якої панує безладдя.

Під час візиту до податкової виявляється, що головна героїня може переміщатися паралельним всесвітом і отримувати доступ до спогадів та навичок інших версій самої себе. І тепер, у цілковитому хаосі, жінці доводиться протистояти загадковій злій сутності, яка вирішила зруйнувати не лише цей світ, а й увесь мультивсесвіт.

Фільм « Все завжди і водночас» отримав сім «Оскарів». Виконавиця головної ролі, 60-річна малайзійська акторка китайського походження Мішель Єо, здобула премію за найкращу жіночу роль, обійшовши зірку Голлівуду Кейт Бланшетт. Фільм також здобув нагороди за найкращий монтаж та режисуру.

« Все завжди і водночас» — також перший переможець в історії «Оскара», який отримав нагороди за найкращий фільм, найкращу режисуру та три акторські призи.

Режисери “Все завжди і водночас” Деніел Шайнерт (ліворуч), Деніел Кван (праворуч) і продюсер Джонатан Ван (у центрі) / Фото: REUTERS

Це лише друга повнометражна робота режисерів Дена Квана та Деніела Шайнерта, відомих під псевдонімом Деніели. Їхній попередній фільм — стрічка 2016 року « Людина — швейцарський ніж» з Деніелом Редкліффом у головній ролі.

Крім «Оскарів», Деніели здобули нагороду за найкращу режисуру від Гільдії режисерів Америки, а фільм також отримав головні премії від Гільдії кіноакторів і Гільдії продюсерів, трьох найнадійніших провісників «Оскара» за найкращий фільм.

Як так сталося? Якщо відповісти коротко, за своєю абсурдною поверхнею « Все завжди і водночас» є мабуть найбільш реалістичним та емоційно зворушливим фільмом року.

Говорячи про реалістичність фільму, Ден Кван сказав, що наш сучасний світ з багатьма версіями сьогодення у розрізненому шаленому інтернеті цілком є таким мультивсесвітом.

Під усім цим — ще глибший реалізм, який легше відтворити, — історія сімейного конфлікту та примирення.

Увага глядача прикута до головної героїні Евелін, яка весь час перестрибує від однієї версії себе до іншої. В одному з багатьох світів вона зірка бойових мистецтв, в інших — шеф-кухарка і навіть маленький камінь. Водночас ми бачимо і звичайну Евелін, яка керує пральнею, свариться з чоловіком і дочкою і намагається заповнити податкову декларацію.

Події стрічки “Все завжди і водночас” з Мішель Єо у головній ролі оповідає між іншим і історію сімейного конфлікту / Фото: ALAMY

Річна подорож фільму до нагород почалася з невеликого фестивалю незалежного кіно South by Southwest у березні 2022 року. Схвальні рецензії і відгуки глядачів миттєво сприяли його популярності.

Невдовзі з’ясувався і масштаб його привабливості. Стрічка цікава аудиторії різних поколінь і різних культур, а сцени з бойовими мистецтвами, сатирою та сюрреалізмом пропонують дещо для глядачів із різноманітними смаками.

Дивний, але зрозумілий

До того ж кожен всесвіт має і свої кіновідсилки. Той, у якому Евелін є шеф-кухаркою, перекликається з анімаційною стрічкою « Рататуй», тільки замість миші у колеги Евелін живе єнот.

У всесвіті, де Евелін — кінозірка, вона не вийшла заміж за Веймонда, але знову зустрічає його через багато років, обидва тепер витончені та успішні. Вони розмовляють на похмурій темній вулиці, що, без сумніву, є даниною романтичним фільмам Вонга Карвая. Ці сцени додають фільму дотепності й стають задоволенням для кіноманів, але вони працюють і для ширшої аудиторії. Фільм « Все завжди і водночас» — амбітний, але не претензійний, ще один плюс для тих, хто віддав свій голос за нього.

Джеймі Лі Кертіс виконала сатиричну роль зловісної податкової інспекторки / Фото: ALAMY

Ці стрибки у всесвіті змушують Евелін переосмислити свій життєвий вибір, і фільм так порушує ще й екзистенційні питання. Так само і у попередній картині Деніелів «Людині – швейцарський ніж» головний герой Генк ( Пол Дано), опинившись на безлюдному острові, веде розмови про життя, смерть і секс із трупом, який виплив на берег.

Але у «Швейцарському ножі» більше розуму, ніж серця. На відміну від нього у фільмі «Все завжди і водночас» емоції справжні, навіть коли сюжет дивовижний.

Фільм і сам переживає подорож паралельними всесвітами. До цьогорічної перемоги на «Оскарі» Мішель Єо вже мала номінації за найкращу жіночу роль, серед яких « Золотий глобус» і нагорода Гільдії кіноакторів.

Єо, зірка класичного фільму про бойові мистецтва 2000 року « Тигр, що підкрадається, дракон, що причаївся», останнім часом грала менші ролі в голлівудських фільмах. Вона, приміром, знялась у «Шалено багатих азіатах». Але вона також була недооціненою протягом багатьох років. Тепер Єо — перша азійська акторка, яка стала володаркою « Оскара» за головну жіночу роль.

Під час промови на церемонії у Лос-Анджелесі вона сказала: «Для всіх маленьких хлопчиків і дівчат, схожих на мене, це маяк надії та можливостей».

Хоча “Все завжди і водночас” абсурдний і дивний, в його основі – справжні людські почуття / Фото: ALAMY

Не менш зворушливим є і «камбек» актора Джонатана Ке Квана, який за фільм « Все завжди і водночас» здобув « Оскара» за роль другого плану.

У дитинстві він знявся у фільмі «Індіана Джонс і Храм Долі» ( 1984), але потім не міг знайти роботу і фактично припинив зніматися на десятиліття. У своїй промові під час вручення « Золотого глобусу» він сказав: «Стільки років я боявся, що мені більше нічого не запропонують і що так ніколи і не перевершу те, що зробив у дитинстві». Чи можливо було не вболівати за цих двох?

Наприкінці фільму, у промовистій сцені на парковці біля пральні Вангів, донька Евелін Джой каже, що вони з матір’ю також могли б розійтися, але Евелін відповідає їй, що хоче залишитися з нею у цьому всесвіті або будь-якому іншому.

« Я завжди, завжди хотітиму бути тут із тобою», — каже вона. Як і в житті, ці слова не про повне порозуміння, а про незламну і вічну любов.

Ця емоція далека від пафосу багатьох голлівудських хітів. І, можливо, саме тому цей неголлівудський реалізм і зробив « Все завжди і водночас» фаворитом сезону.

Переможці Оскара 2023

Найкращий фільм — фантастичний бойовик « Все завжди і водночас».

Найкраща акторка — Мішель Єо за фільм « Все завжди і водночас».

Найкращий актор — Брендан Фрейзер, стрічка « Кит».

Актор Брендан Фрейзер дякує режисеру “Кита” Даррену Аронофскі / Фото: REUTERS

Найкращий режисер — Ден Кван і Деніел Шейнерт за «Все завжди і водночас».

Найкращий іноземний художній фільм — «На Західному фронті без змін». Він також отримав Оскар у номінаціях, «Найкраща операторська робота» та за найкращу музику до фільму.

Найкраща пісня до фільму — композиція Naatu Naatu, що є саундтреком до «RRR: Поруч реве революція». Цю стрічку знімали у Києві біля Маріїнського палацу.

Найкраща чоловіча роль другого плану — Ке Хюі Куан, «Все завжди і водночас».

Найкраща жіноча роль другого плану — Джеймі Лі Кертіс, «Все завжди і водночас».

Найкращий анімаційний повнометражний фільм — «Піноккіо Ґільєрмо дель Торо».

Найкращий дизайн костюмів — Картер Рут за фільм « Чорна пантера: Ваканда назавжди».

Найкраща музика до фільму — Гаушка ( Фолькер Бертельманн) за музику до «На Західному фронті без змін».