ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ В УКРАЇНІ НА 2024

Аграрна технологія (технологічна карта) ✅ високоврожайних вирощування гречки в умовах України. ⭐ Читайте! Отримуйте хороший урожай!

Агроексперт-Трейд рекомендує:

Аграрна технологія (технологічна карта) високоврожайного вирощування гречки в умовах України в 2024.

Попередники при вирощуванні гречки

Для одержання високих врожаїв гречку треба вирощувати на родючих, чистих від бур`янів полях. Кращими для неї є просапні (картопля, буряки, кукурудза), які удобрювались і за якими проводився належний догляд. Гарні попередники також зернобобові культури, озима пшениця, льон, люпин. Гірші — ярі зернові, соняшник, сорго.

Обробіток грунту перед посывом гречки

Основний обробіток після стерньових попередників починають з лущення стерні вслід за збиранням урожаю на полях засмічених однорічними бур`янами дисковими знаряддями на глибину 6-8 см, засмічених кореневищними бур`янами (пирій, свинорий) — у двох напрямках на глибину 10-12см, — коренепаростковими бур`янами (осоти, молочай, березка польова та інші) — на глибину 12-14см безвідвальним лемішними лущильниками або плоскорізними знарядями. Через 12-14 днів, після масового проростання бур`янів, поле орють на зяб плугами з передплужниками на глибину 23-25см а на дерново-підзолистих грунтах — на глибину орного шару (18-20см). Після збирання пізніх просапних культур (буряків, картоплі) чисті від бур`янів поля обробляють дисковими боронами БДТ-7, БДТ-10 або плоскорізами (наприклад КПГ-2-150) на глибину 23-25см без попереднього лущення. Весняний обробіток починають із ранньовесняного боронування (закритя вологи) зубовими боронами, коли верхній шар грунту досягне фізичної стиглості. Потім проводять дві культивації (на 10-12 та 8-10см) з розривом у часі, який потрібно для проростання бур`янів. Передпосівну культивацію краще робити буряковими культиваторами УСМК -5.4 А на глибину 3-4см. Якщо грунт пухкий та недостантьо вологий, то перед сівбою роблять коткування поля.

Добрива для гречки

Мінеральні добрива ефективно можна використовувати в основному удобрені, під час сівби, а на широкорядних посівах — і в підживленні. Фосфорно-калійні добрива слід вносити восени, азотні — під першу або другу весняну культивацію. Середні норми мінераль­них добрив під гречку становлять N30-60, Р45-60 і К30-60 кг/га. Ефективно під час сівби в рядки внести Р₁₀ (або складні добрива). Якщо в основне внесення добрива не використовували, при першому міжрядному обробітку доцільно підживити широкорядні посіви гречки складними добривами по 20-30 кг/га д.р. Ефективне позакореневе підживлення гречки розчином борних добрив, які поліпшують живлення зав’язей і сприяють підвищенню врожаю. Урожай виросте ще на 10-25%, якщо застосовувати добрива в хелатних формах. Хелатні добрива (макро- й мікроелементи, що містяться в органічних сполуках) рослина засвоює майже повністю. Вносяться вони позакоренево, тобто по зеленому листу. На один гектар достатньо 1-4 кг чи літри препарату. Щодо витрат на одну одиницю площі: хелатні коштуватимуть у 3-7 разів менше, ніж мінеральні.

Сівба і вирощування гречки на полі

Круп’яні культури краще сіяти після стійкого прогрівання грунту на глибині 10 см до 10-12° С (календарно — це перша декада травня). Найвищі врожаї гречки можна одержати при сівбі з міжряддями 45 см, норма висіву кондиційного насіння 2,0-2,5 млн шт/га. Але їх рекомендується використовувати при можливості обробітку міжрядь. Суцільні посіви дають нижчі врожаї, їх доцільно застосовувати у разі неможливості обробітку міжрядь в широкорядних посівах. При цьому норма висіву має становити 3-3,5 млн схожих насінин/га. Глибина заробки насіння гречки на легких грунтах 4-5 см, на важких 2-3 см. Пропонуємо якісне посівне насіння гречки сорт и Дікуль та Девятка від виробника . Протруєння насіння гречки (вітавакс, 2,5 л/т) доцільно проводити разом з додаванням мікроелементів і фізіологічно — активними речовин Био-препаратом LF-Ультрафіт (Гаупсин) норма 1-2 л/т. Застосування цього препарату підвищує урожайність та запобігає шкідникам під час вирощування гречки.

Догляд за посівами гречки

Кірку, що утворюється на посівах гречки, знищують ротаційними мотиками або боронуванням легкими боронами впоперек напряму рядків. У посушливі весни, особливо в степовій зоні, післяпосівне коткування забезпечує помітний приріст урожаю. Ефективне боронування посівів упоперек напряму рядків у фазі утворення першого справжнього листочка, оскільки воно поліпшує аерацію ґрунту, зменшує забур’яненість. Приріст урожаю, за даними Львівського державного аграрного університету, після такого заходу становив 1—1,5 ц/га. На широкорядних посівах відразу після появи сходів проводять перший міжрядний обробіток ґрунту культиватором УСМК-5,4А на глибину 4—5 см. Наступний міжрядний обробіток роблять на глибину 6—8 см з таким розрахунком, щоб посіви були чистими від бур’янів, а ґрунт розпушеним. Після зімкнення рядків міжряддя не розпушують. Хоча сорти Дікуль та Девятка є самозапильними, можна їх використовувати як медоноси. Тому на початку цвітіння доцільно підвозити пасіки безпосередньо до посівів гречки з розрахунку 2—3 вулики на 1 га площі. Урожайність при цьому підвищується на 3 ц/га і більше. Крім того, це значно збільшує медозбір.

Календарний план проведення захисних заходів на посівах гречки проти хвороб та шкідників

Збирання гречки

Збирання врожаю гречки має свої особливості. Дости-гає гречка протягом тривалого часу. Період цвітіння, а в зв’язку з цим плодоутворення у неї затягується у скоростиглих сортів на 25-30 днів, у середньостиглих на 30-40, у пізньостиглих до 50 днів. Тому на рослинах бувають зерна різної стиглості і вибір строку збирання значною мірою визначає успіх в одержанні високих врожаїв цієї культури. При запровадженні широкорядного способу сівби період вегетації затягується у порівнянні з суцільним рядковим посівом. Щоб не втратити зерна від першої зав’язі, що є найбільш якісним і цінним, не можна допускати перестоювання гречки. Гречку найбільш доцільно збирати в фазі побуріння 65 – 75% зерен на рослинах. При збиранні зерна в цій фазі можна запобігти втратам врожаю, зерно буде характеризуватися високими якостями, мати найбільшу масу 1000 зерен і давати високий вихід ядра. Насіння гречки, зібране своєчасно, характеризується також високими посівними якостями, має високу схожість і енергію проростання. Тому особливостям достигання зерна гречки у найбільшій мірі відповідає роздільне збирання, при якому збирання можна розпочинати на 8-10 днів раніше, ніж при прямому комбайнуванні з забезпе- ченням кращої якості. Залежно від величини та вологості скошеної маси і по- годи гречка у валках знаходиться протягом 3-5 днів. До обмолоту гречки приступають, коли вологість зерна ста- новить 15-17%, а стебел і листків – 30-36%. Зібране зерно, яке після обмолоту має значну кількість органічних та мінеральних домішок з підвищеною вологістю, потребує додаткової очистки та сортування. Пряме комбайнування рекомендується застосовувати при збиранні скоростиглих сортів гречки, які більш дружно достигають і скоріше висихають. При прямому комбайнуванні зерно звичайно має підвищену вологість, тому його треба просушити та очистити до встановленого стандарту.

Способи сівби та норми висіву насіння гречки

Дефіцит опадів і посухи стають типовим явищем сучасного клімату України. З огляду на це, до технології вирощування гречки необхідно підходити з усією відповідальністю, адже це дуже метеозалежна культура, особливо в період цвітіння. Спекотна погода, відсутність опадів і низька вологість повітря в цей час істотно впливають на виділення нектару квітками і їхнє запилення комахами і, як результат, на рівень урожаю. Тому за вирощування гречки необхідно висівати сорти різних груп стиглості і в різні строки, для часткового зниження ризику одночасного впливу несприятливих погодних умов на усі посіви
Гречку висівають двома способами: широкорядним із шириною міжрядь 45 см та звичайним рядковим з міжряддям 15 см. Вибір способу сівби залежить від ступеня окультурення ґрунту та забезпеченості технікою. Єдиної думки щодо переваг певного способу сівби в умовах посухи не має. Проте, окремі наукові джерела вказують на кращий розвиток рослин та кореневої системи за широкорядного способу сівби, оскільки збільшується площа живлення окремої рослини.
Норма висіву і строки посіву залежать від грунтово-кліматичних умов, засміченості поля і особливостей сорту. На родючих, малозасмічених ділянках норми висіву нижчі ніж при посіві більш пізньостиглих сортів насіння в зонах недостатнього зволоження. Мінімальні норми висіву характерні і для зерна високої якості.
Висівають гречку, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до +10…+12°C і зникне загроза заморозків. Сіяти гречку можна в різні строки з інтервалом 10–15 днів, навіть на початку червня, щоб один із посівів на час масового цвітіння — формування плодів менше потрапляв під спеку. Орієнтовно оптимальний період сівби гречки для Полісся припадає на першу декаду травня, в Лісостепу — наприкінці квітня — в першій декаді травня, в Степу — наприкінці квітня.
Сіють звичайним рядковим способом зерновими сівалками, на забур’янених полях — широкорядним (45 см) або стрічковим (45 + 15 см) способом буряковими сівалками з метою наступних міжрядних обробітків. На чистих полях використовують вузькорядний висів від 15 до 22 см,
Орієнтовні норми висіву за звичайного рядкового способу сівби в Поліссі — 4–5, Лісостепу — 3–4,5, Степу — 2,5–3,5 млн схожих насінин на гектар, а за широкорядного, відповідно, 2,2–2,5; 2,1–2,5; 1,9–2,2 млн.
У посушливих умовах норму висіву бажано збільшити на 10-15% для компенсації зниження польової схожості насіння.
Глибина загортання насіння визначається гранулометричним складом ґрунту, його вологістю, температурним режимом. При посіві насіння на невелику глибину слабкіше розвивається коренева система і сходи виходять невирівняні. При великій глибині посіву гречці важко виносить на поверхню сім’ядолі, тому сходи бувають зрідженими та ослабленими.
На сірих лісових ґрунтах оптимальною є глибина 3-4 см, на структурних чорноземних – 4-5 см. Проте в умовах сьогодення за відсутності опадів глибину загортання насіння на усіх типах ґрунтів доцільно збільшити до 5-6 см.
Для отримання рівномірних і дружних сходів в суху погоду одночасно з посівом або слідом за ним проводять коткування грунту кільчасто-шпоровими або кільчасто-зубчастими котками.
Для знищення сходів бур’янів і при ущільненні ґрунту доцільно проводити боронування легкими або сітчастими боронами, а в разі утворення ґрунтової кірки – ротаційними боронами. Цей прийом проводять по сходах в фазі утворення першого справжнього листка впоперек або по діагоналі до напрямку посіву в полуденний час, коли у рослин знижується тургор і зменшується ймовірність їх пошкодження.
Для підтримки ґрунту в пухкому стані, збереження вологи і боротьби з бур’янами на широкорядних посівах проводять міжрядні обробки. Першу обробку проводять в фазі першого-другого справжнього листка на глибину 5. 6 см; другу -в фазі бутонізації на глибину 8. 10 см, поєднуючи її з підживленням рослин; третю міжрядний обробіток при необхідності проводять до змикання рядків на глибину 6. 7 см. Число обробок і їх глибина залежать від засміченості поля, ущільнення грунту і кількості опадів, що випали. При нестачі опадів і невеликий засміченості досить двох міжрядних обробок.
Хороший ефект дає легке підгортання рослин гречки під час проведення другої або третьої обробки, яке сприяє утворенню додаткових коренів і позитивно впливає на величину врожаю. На додаток до агротехнічних прийомів боротьби з бур’янами на сильно засмічених полях застосовують хімічну прополку. Гербіцид вносять після посіву гречки за 2. 3 дні до появи сходів. У посушливі роки більш ефективно вносити його під передпосівну культивацію за допомогою штангових обприскувачів. У роки масового розмноження блішок, лучного метелика, совок посіви до цвітіння обробляють інсектицидами.
Для отримання високих врожаїв гречки велике значення має запилення за допомогою бджіл. На 1 га посіву необхідно мати 2-3 повноцінні бджолосім’ї, їх вивозять на посіви до початку цвітіння гречки. Розміщувати вулики потрібно групами на відстані не більше 300-500 м між ними, щоб забезпечити зустрічне запилення.