Заняття 3. Будова і функції статевих органів самок сільськогосподарських тварин

У самок є зовнішні та внутрішні статеві органи. До зовнішніх відносяться статеві губи, передвір’я матки і клітор до внутрішніх – піхва, матка, яйцепроводи, яєчники.

Яєчники – парні жіночі статеві органи, в яких у статевозрілих тварин утворюються жіночі статеві клітини та виділяються гормони (естрогени (естрон, екстріл, естрадіол), прогестерон, андрогени). Гормони впливають на центральну нервову і ендокринну системи, обмін речовин.

Гормон естрон або фолікулін виділяються внутрішньою стінкою фолікула, що розвивається. Гонадальні гормони утворюють за чітким ритмом і носять циклічний характер.

Гормон прогестерон виділяється жовтим тілом сприяє вагітності, родам і лактації.

Яйцепроводи або фаллопієві труби тоненькі покручені трубочки завдовжки 25-30см, діаметром 1-1,5мм. Яйцепроводи мають два кінці: яєчниковий, розширений у вигляді лійки і матковий, відкривається в порожнину рогу матки. У верхній третій яєчника відбувається запліднення. Слизова оболонка яйцепроводів вистелена клітинами миготливого епітелію, який сприяє просуванню жіночих статевих клітин на зустріч сперматозоїдам, а зиготи до рогів матки. Фізіологічна функція яйцепроводів – проведення сперматозоїдів до місця запліднення і транспортування зиготи до рогів матки.

Матка непарний орган в ній розрізняють роги, тіло та шийку матки. Тіло матки служить плодовмістилищем, розвивається плід і забезпечується розвиток плоду у ссавців. У різних видів тварин матка за розмірами та формою не однакова.

Рис. 8. Органи розмноження домашніх тварин.

А – кобили, Б – корови, В – вівці, Г – свині.

1 – клітор; 2 – статеві губи; 3 – отвори вентральних і дорсальних переддвірних залоз; 4 – переддвіря піхви 5 – отвір сечівника 6 – дівоча пліва7 – піхва 8 – сечовий міхур 9 – піхвовий отвір шийки матки 10 – шийка матки 11 – тіло матки 12 – спеціальна звязка матки 13 – яєчник 14 – яйцепровід 15 – роги матки 16 – брижа матки.

Роги матки загострені і зігнуті подібно до баранячих рогів. В різних видів сільськогосподарських тварин мають різну довжину. Так, в свині роги матки петлисті в них відбувається розвиток ембріонів. При вагітності роги матки можуть досягати у довжину до 200-250см (табл.1).

1. Розміри статевих органів (см)

Велика рогата худоба

В фолікулах проходять стадію росту статеві клітини – овоцити. По мірі розвитку будова, розмір, форма, кількість і розміщення фолікулів змінюється.

У розвитку фолікула розрізняють три стадії (рис.9) в першу має розмір 0,5 – 0,75 см (А), в другу – досягає максимального розвитку(Б), в середньому 1 – 1,5 см. в третю відбувається утончення стінок фолікула (В).

статевий сперма сільськогосподарський осіменіння

Рис. 9. Розвиток фолікула

А – Б первинний фолікул В – вторинний фолікул Г – пухирчатий фолікул

1 – овоцит 1 порядку 2 – ядро овоцита 1 порядку 3 – блискуча зона овоцита 1 порядку 4 – фолікулярні клітини 5 – порожнина пузитчатого фолікула 6 – яйценостий горбик 7 – сонячний вінчик 8 – сполучна оболонка пухирчатого фолікула 9 – кровоносні судини.

В яєчниках статево зрілої самки розрізняють: овоцити першого та другого порядку і зрілі готові до овуляції фолікули (що називаються граафів пухирець), а також фолікули, що знаходяться в процесі атрезії.

Атрезія процес зворотного розвитку овоцитів 1 порядку. Причини цього явища до кінця не встановлено, однак існує гіпотеза, що частина овоцитів 1 порядку не чутливі до дії фолікулостимулюючого гормону (ФСГ).

Рис. 10. Граафів пухирець (схема)

1-зачатковий епітелій 2 – зовнішній 3 – внутрішній 4 – зернистий шар 5 – яйценосний горбик 6 – фолікулярна рідина 7 – овоцит другого порядку.

Рис.11. Розвиток фолікулів у свині перед овуляцією

А- утворення блідої плями (показано стрілкою)

Б – помітне випучення сосочків

В – фолікул перед овуляцією.

Зрілі фолікули у великої рогатої худоби можна пальпувати через пряму кишку і визначити їх приблизну величину, форму і степінь зрілості.

Клітини внутрішнього шару фолікула виділяють естрогенні або їх ще називають гонадальні гормони.

Овуляція відбувається під впливом лютеїнізуючого (ЛГ) гормону при участі фолікулостимулюючого гормону(ФСГ), співвідношення 101 (гонадотропні гормони). Після овуляції на місці лопнувшого фолікула утворюється тимчасова залоза внутрішньої секреції жовте тіло.

Процес утворення і розвитку жовтого тіла проходить в декілька стадій, або фаз: проліферації, васкулізації. На протязі 3-4 днів після чого жовте тіло перетворюється в залозу внутрішньої секреції.

Якщо запліднення не відбулося, то у корів з 11-12 дня статевого циклу функціональна активність жовтого тіла поступово зменшується, і воно піддається регресії. Жовте тіло невагітної тварини називається жовтим тілом статевого циклу.

При заплідненні і розвитку вагітності жовте тіло значно збільшується в розмірі і продовжує функціонувати на протязі всього періоду вагітності. Таке жовте тіло називається жовтим тілом вагітності.

Процес регресії жовтого тіла вагітності починається в кінці періоду вагітності і закінчується в післяродовий період.

Рис. 12. Яєчник корови з жовтим тілом

А – загальний вигляд

Жовте тіло вагітності виробляє гормон прогестерон на протязі всього періоду вагітності, однак найбільша функціональна активність спостерігається в першій половині вагітності.

3. Діагностика феноменів статевого циклу.

Статевий цикл – це складний нейрогуморальний процес, що супроводжується комплексом фізіологічних і морфологічних змін в статевих органах і в усьому організмі самки від однієї стадії збудження до наступної.

Залежно від частоти прояву статевих циклів самок поділяють на поліциклічних і моноциклічних.

У поліциклічних (корова, свиня, кобила) статеві цикли повторюються в основному через три тижні. Цикли відбуваються до настання вагітності. Вівці належать також до поліциклічних тварин з статевим сезоном. У моноциклічних тварин статевий цикл спостерігається один або кілька разів на рік. Період статевого спокою тривалий. Такий статевий цикл властивий диким самкам і собакам.

В статевому циклі виділяють три основні стадії збудження гальмування і зрівноваження (статевого спокою).

Стадія збудження характеризується проявом чотирьох феноменів тічка, статеве збудження, статева охота, овуляція.

В стадію збудження всі рефлекси підкоряються статевим рефлексам до ослаблення або повного гальмування такого могутнього рефлексу, як харчовий.

Тічка – сукупність морфологічних і фізіологічних змін в статевих органах самки в період статевого збудження. У корів ознаки тічки такі витікання слизу з шийки матки і піхви, набухання, розслаблення і розкриття шийки матки, почервоніння піхви та шийки матки.

Статеве збудження – (загальна реакція) зміна в поведінці самки під час стадії збудження, яка виникає в звязку з дозріванням фолікула.

Статева охота – диференційована позитивна статева реакція самки на самця. Загальною ознакою охоти є „ рефлекс нерухомості «.

Овуляція – процес розкриття зрілого фолікула і виділення овоцита 2 порядку у воронку яйцепроводу.

3.1 Комплексний клініко – візуальний метод

Статеву охоту у корів визначають при огляді тварин, опитуванні обслуговуючого персоналу (доярок, тваринників). Цей метод в практиці тваринництва є найбільш поширеним. Оглядаючи тварин, виявляють такі ознаки охоти: неспокій, часте оглядання, мукання, переступання корови тазовими кінцівками, часте обмахування хвостом, втрата апетиту, зменшення надою молока. Під час статевої охоти збільшується температура тіла в межах 0,2-0,3 0 С. Це можна визначити по сухості носового дзеркальця (відсутність крапель вологи).

Найбільш характерною ознакою охоти (виявляється тільки під час вільного руху тварин) – рефлекс нерухомості.

При огляді зовнішніх статевих органів видно набряк статевих губ, а із статевої щілини витікає слиз. В першій половині охоти він прозорий, безколірний, скловидний, а в другій половині об’єм його значно зменшується, він стає в’язким, мутнішає, з’являються пухирці повітря. Це ознаки характерні для оптимального часу осіменіння.

3.2. Біологічний метод визначення охоти

Корова в охоті допускає до себе інших корів протягом всього періоду охоти, але вона проявляє рефлекс нерухомості лише в другій половині охоти. Це і є фізіологічно найбільш оптимальним часом для осіменіння.

Спеціально оперованих самців-пробників використовуються на 1-1,5 години вранці і ввечері. При виявленні статевої охоти бугаєм-пробником корова в охоті зразу вилучається із стада і ставиться на витримку. Адже бугай пробник може бути лише біля неї і перестане виявляти охоту в інших корів стада. Біологічний метод виявлення охоти широко використовується в свинарстві та вівчарстві.

3.3. Вагінальний метод

Для визначення охоти цим методом корову фіксують в станку, зовнішні статеві органи піддають санітарній обробці, в піхвову порожнину вводять знезаражене піхвове дзеркало і проводиться огляд піхви. При вагінальному дослідженні виявляються такі ознаки: набряк і почервоніння (гіперемія ) слизової оболонки піхви, розетки шийки матки, зменшення складок слизової піхви. На дні порожнини піхви можна побачити значну кількість прозорого слизу. Вся слизова піхви блискуча, канал шийки матки розслаблений звисає шнурок слизу. При вагінальному дослідженні можна визначити першу та другу половину статевої охоти. Для першої половини характерне велике нагромадження в порожнині піхви (на дні ) і витікання із статевої щілини скловидного, безбарвного, прозорого слизу. В другу половину охоти кількість слизу починає зменшуватись і під кінець охоти на дні піхви не вдається виявити таке нагромадження слизу, яке спостерігається в першу половину. З каналу шийки матки звисає шнурок слизу, який змінюється. Він стає більш в’язким, липким, слабо мутніє, обов’язково має домішки бульбашків повітря. Це ознаки оптимального часу осіменіння.

3.4. Електрометричний спосіб

В слизу під час статевої охоти значно збільшується концентрація солей. У зв’язку з цим зменшується електроопірність та збільшується електропровідність. На основі встановленої залежності сконструйовано прилад Екстрометр-2. Приладом визначають електропровідності (електроопору) слизу статевого апарату, за величиною якого визначається фізіологічний стан тварини.

3.5. Визначення охоти і оптимального часу осіменіння корів за ступенем розвитку фолікула

Ступінь розвитку фолікула визначають у корів при ректальному дослідженні. Пальпується спочатку правий яєчник, а потім лівий. Якщо на поверхні яєчника прощупується фолікул (пухирець) розміром (діаметром) 1,2 – 1,9 см, а при обережному натисканні пальцем стінка фолікула м’яко вдавлюється, відчувається рух фолікулярної рідини. Це вказує на зрілість фолікула і оптимальний час осіменіння.

Перший раз корову осіменяють зразу після виявлення в неї рефлексу нерухомості, друге осіменіння в одну охоту повторюють через 10 – 12 годин після першого. Якщо ознаки охоти продовжуються, осіменіння повторюють через кожні 10 – 12 годин до повного припинення охоти.

Питання для самоконтролю

• 1. Охарактеризуйте загальну будову статевих органів самок – яєчників, яйцепроводів, рогів, тіла і шийки матки та інших.
• 2. Які фізіологічні процеси відбуваються в статевих органах самок (яєчниках, яйцепроводах, рогах і тілі і матки).
• 3. Назвіть особливості анатомії статевих органів самок різних видів сільськогосподарських тварин (яйцепроводів, тіла і рогів матки).
• 4. Опишіть будову та функції фолікула, дайте визначення овуляції.
• 5. Схарактеризуйте жовте тіло, його види, місце розміщення та роль.
• 6. Дайте характеристику стадій статевого циклу та їх феноменів.

7. Перерахуйте та дайте характеристику методи діагностики феноменів статевого циклу.

Половой цикл самок и его регуляция

Половой цикл (половая периодичность) самок — комплекс физиологических и морфологических процессов, протекающих в ее организме в период от начала одной течки и охоты до другой.

Половые циклы появляются с наступлением половой зрелости у разных видов животных в разное время и повторяются в строго определенной периодичности до старости.

По поведению самки половой цикл делят на две основные стадии: одна — течка и половая охота, другая — межтечковый период или половой покой.

У некоторых видов животных (кобылы, коровы, свиньи) половые циклы ритмичны, повторяются с момента наступления половой зрелости до климактерического периода и отсутствуют только в период беременности. Животных, у которых в течение года половой цикл повторяется много раз и в определенном ритме, называют полицикличными. Половой цикл полицикличных животных характеризуется сравнительно одинаковыми и короткими фазами.

У некоторых видов животных (собаки, кошки и большинство диких животных) в течение года наблюдается один или два, редко три половых цикла. Таких животных называют моноцикличиыми, дицикличными, трицикличными.

Характерная особенность полового цикла моноцикличных животных — длительность полового покоя. У других видов животных (овцы, козы, верблюды, буйволицы) ритмичность полового цикла отмечается только в течение определенного периода времени, чаще это бывает весной или осенью. Между периодами половой активности наблюдается длительный период полового покоя. Такие животные относятся к полицикличным, но с половым сезоном.

Продолжительность полового цикла и его отдельных стадий у разных видов животных различна. У коровы средняя продолжительность полового цикла 18— 21 день с колебаниями 12—30 дней. У овец — 17 дней (14—19), у свиней — 19—21 день (11—30), у лошадей — 20—22 дня (10—36).

Половой цикл самок можно разделить на 4 стадия: проэструс (перед охотой), эструс (половая охота), метаэструс (после охоты) и диэструс (не в охоте). По нервным процессам половой цикл делят на 3 стадии: возбуждение, торможение и уравновешивание:

стадия возбуждения характеризуется ростом клеток в половых органах самок, особенно слизистой оболочки матки и яйцепроводов, в яичниках фолликулы увеличиваются, концентрация фолликулярных гормонов повышается. Под влиянием эстрогенных гормонов кровеносные сосуды, питающие аппарат размножения, расширяются, отчего слизистая оболочка яйцепроводов, матки и влагалища становится более красной, отечной, наблюдается попеременное сокращение и расслабление мышечных слоев рогов, тела и шейки матки. Вульва также краснеет, припухает и становится отечной. Секреция слизистой оболочки матки, влагалища и шейки матки значительно усиливается. Слизь в канале шейки матки разжижается и вытекает. Все эти изменении функции органов размножения, особенно слизистой оболочки и ее желез, называются течкой. В это время под влиянием эстрогенных гормонов, попадающих с током крови во все ткани, повышается возбудимость нервной системы, усиливается половое возбуждение самки, она становится более подвижной, беспокойной, иногда отказывается от корма.

Самка допускает к себе самца (рефлекс неподвижности) и сама стремится к нему. Проявление своеобразного поведения самки, характеризующегося стремлением к самцу и готовностью к спариванию, называется половой охотой. Это период оптимального времени для естественного и искусственного осеменения. Половая охота у самок наступает значительно позже начала течки. У коров через 15—20 ч после начала течки, у свиней через 12—15 ч, у лошадей явление течки выражено значительно слабее, чем у коров.

Усиление притока крови к половым органам, рост и секреция клеток слизистой оболочки матки в этот период являются как бы подготовкой к оплодотворению яйцеклетки.

В конце первых или начале вторых суток от начала охоты у коров происходит овуляция, у овец, свиней и кобыл овуляция обычно происходит через 20—40 ч от начала охоты. Для плодотворного осеменения самки необходимо наличие полноценной течки, охоты и овуляции.

Овуляция — разрыв фолликула под давлением накапливающейся фолликулярной жидкости и выход из него яйцеклетки и фолликулярном жидкости. У коров, овец, свиней и крольчих разрыв фолликулов происходит по всей поверхности яичников. Яичник лошади покрыт плотной оболочкой, и фолликулы разрываются только в области овуляционной ямки. У самок сельскохозяйственных животных овуляция происходит спонтанно, то есть независимо от встречи самки с самцом;

стадии торможения (метаэструс). После овуляции половая активность самки (у коров раньше) постепенно угасает. На месте разрыва оболочки яичника и сосудов в опустевшую полость фолликула происходит кровоизлияние. Фолликулярные метки начинают разрастаться и на их месте развивается желтое тело — временная железа, выделяющая гормон беременности (прогестерон). Если оплодотворение не произошло, то рост клеток и секреция половых органов постепенно прекращаются;

стадия уравновешивания (диэструс). В это время происходит процесс инволюции половой системы — возвращение ее в состояние до течки и охоты. Через 12— 15 дней после овуляции при отсутствии беременности выделение прогестерона постепенно прекращается, клетки желтого тела дегенерируют. Вновь активизируются процессы созревания фолликулов и наступает новый половой цикл.

Продолжительность половых циклов, а также сроки проявления течки, охоты и времени овуляции у самок разных видов животных различны.

На возникновение половой периодичности, особенно своевременное проявление и длительность охоты и течки, и на процессы овуляции в значительной мере влияют условия внешней среды (температура, кормление, содержание).

В процессе естественного отбора половая цикличность у многих диких животных носит сезонный характер. У сельскохозяйственных животных при содержании их в помещениях и обеспечении кормами круглый год половая сезонность сглажена.

Течка и охота у овец и свиней могут наступать через 2—4 недели после родов; у большинства овец и свиней она появляется вскоре после отбивки ягнят и отъема поросят. Однако наступление охоты у них, как и у коров, зависит и от определенных климатических и кормовых факторов, условий содержания.

• Нейрогуморальная регуляция половой функции у самок. Роль гонадолиберинов, гонадотропных, гонадальных гормонов и простагландинов в регуляции половой функции у самок
• Половое поведение самок
• Стимуляция половой функции самок
• Определение оптимального срока и кратность осеменения самок
• Перемещение и выживаемость спермиев в половых путях самок
• Половой цикл и его стадии. Видовые особенности полового цикла
• Половой акт животных и его видовые особенности
• Послеродовая активизация полового поведения
• Нейрогуморальная обусловленность функций воспроизведения самок
• Врожденные аномалии половых органов самок