Комбайни в полі, зерно в коморі

СУМЩИНА. Нарешті жнива розпочалися і на північному сході України. Станом на 14 липня ранні зернові обмолочені на площі понад 16 тис. гектарів. До засіків відправлено майже 40 тис. тонн збіжжя, в тому числі до хлібоприймальних підприємств — 4 тис. тонн.

Як розповів на прохання кореспондента «Урядового кур’єра» начальник головного управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації Володимир Івченко, в косовицю і обмолот включилися всі без винятку 18 районів. Цьогорічною особливістю стало те, що і на півдні, і в північній зоні жнива стартували майже одночасно, що не є типовим для Сумщини. Але не це головне. На щастя, не збуваються песимістичні прогнози стосовно низької врожайності і незадовільної якості збіжжя через рясні дощі, що не обминали зернові масиви. Поки що на круг виходить понад 26 центнерів, увесь урожай має щонайменше третій клас і доволі високі хлібопекарські якості. Відтак залишаються всі підстави для одержання 1,9 — 1, 95 мільйона тонн, як і прогнозувалося.

А перший сніп на Сумщині обмолотили хлібороби фермерського господарства «Урожай» Роменського району. Як вважає його керівник Михайло Шевченко, і цього року на ланах вродило дорідне збіжжя. От тільки погода тривалий час намагалася вставити палиці у жнивні колеса. Втім, хліборобам до цього не звикати, і сьогодні вони старанно роблять свою звичну справу.

«Урожай» — велике господарство. Землі, яких понад 8700 гектарів і які, до речі, всі засіяні, розташовані в радіусі до 50 кілометрів. Це вимагає особливої оперативності. Маючи 26 комбайнів, повний набір сільськогосподарського реманенту, тут уміло ним варіюють і розпоряджаються. Ось і зараз визначили хлібні масиви, на яких колос повністю визрів, і взялися за їх обмолот. Перші снопи доволі вагомі — на круг виходить до 30 центнерів. Утім, це лише початок і є всі підстави розраховувати на вищу врожайність.

Переконана в цьому і завідуюча током Ніна Письменна. Очолюване нею господарство повністю готове до приймання зерна. Враховуючи дощову погоду, включили в цілодобову роботу дві сушарки. До речі, вже третій рік поспіль ця техніка працює на соломі. Відмовившись від природного газу, тут значно скоротили витрати на вирощуванні збіжжя, що неодмінно позитивно позначиться на виробничій рентабельності.

Якщо ж жнивну картину узагальнити, то вона доволі оптимістична. Насамперед, забезпеченість дизельним пальним та бензином становить відповідно 86 та 85 відсотків — доволі високий показник, який дає змогу підтримувати високі темпи косовиці і обмолоту. Вистачає і техніки. Всього будуть задіяні понад 1600 зернозбиральних комбайнів, ще близько 200 надійдуть з південних регіонів України. Готові до зберігання врожаю хлібоприймальні підприємства. Тобто, що стосується підготовки до збиральних робіт, тут немає жодних гострих проблем. Усього ж хліборобам області належить зібрати ранні зернові з площі трохи більше 400 тис. гектарів, а загалом зернова група займає 665 тис. га.

Добре «почуваються» і технічні культури. Зокрема розширення площі під цукровим буряком відкриває перспективи перед заводами. Передбачається, що в переробку солодкої сировини включаться щонайменше 2-3 підприємства. Принаймні урожай з понад 20 тис. га дає змогу ефективно використати переробне обладнання.

ДНІПРОПЕТРОВЩИНА. Тут аграрії очікують цього року зібрати врожай зернових на рівні 3 млн тонн. За результатами першої декади липня ранніх зернових зібрали вже на площі 57,8 тис. га (а намолотили — 144,3 тис. тонн). Зокрема озимої пшениці — на площі 14,6 тис. га (43,8 тис. тонн), ячменю — 41,8 тис. га (98,3 тис. тонн). Усього ж ранні зернові треба зібрати на 841,6 тис. га. Їх середня врожайність на сьогодні становить 25 ц/га, зокрема пшениці — 30 ц/га.

Як повідомляють в головному управлінні агропромислового розвитку, до жнив підготувалися добре: техніку відремонтували (17,1 тис. тракторів, 3285 комбайнів та 1548 жниварок), пально-мастильними матеріалами господарства області повністю забезпечили.

Складські приміщення в області загалом можуть вмістити на зберігання 3,8 млн тонн зернових та технічних культур. Функціонують 52 сертифіковані зернові склади. Їх місткість становить 2,2 млн тонн. Ще 1333 зерносховища місткістю 1,6 млн тонн перебувають у власності сільськогосподарських підприємств області.

З початку року виробництво валової продукції сільського господарства на Дніпропетровщині порівняно з минулорічним аналогічним періодом збільшилось на 4,2%, у сільгосппідприємствах області — на 6,1%.

МИКОЛАЇВЩИНА. Хлібороби краю вже поповнили скарбницю держави на один мільйон тонн зерна. На підході — півтора мільйона. Лідери — хлібороби Баштанського, Вознесенського, Березнегуватського, Снігурівського та Новоодеського районів, які вже намолотили по перші сто тисяч тонн зерна нового врожаю і обробили більшу частину посівних площ. Як зазначив у вітальній телеграмі на честь «стотисячників» голова Миколаївської облдержадміністрації Микола Круглов, «хай і надалі щедро колосяться Ваші ниви на радість Вам і Вашим родинам, а досягнутий результат надихає Вас на примноження внеску в коровай Миколаївщини й України». Північні райони області мають менші цифри через несприятливі погодні умови. Всього зернових зібрано на площі 346,9 тис. га, що становить 45% від усіх збиральних площ. При цьому середня врожайність становить 29,2 ц/га. Це на рівні показників минулого року. Паралельно триває підготовка грунту та насіння під урожай наступного року. Традиційно допомагають миколаївцям збирати врожай колеги з Вінницької та Черкаської областей, надаючи у користування зернозбиральні комбайни.

Олександр ВЕРТІЛЬ,
Наталія БІЛОВИЦЬКА,
Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»

Весняний збір кукурудзи: що кажуть про якість зернової?

Аграрії кажуть, що вперше за останні десятиліття збір врожаю кукурудзи затягнувся для такої великої кількості площ. На початок лютого в Україні залишалося близько 200 тис. га полів з кукурудзою за оцінкою Міністерства аграрної політики. Чи задоволені аграрії таким досвідом та що з якістю зерна, яке зимувало в полі, дізнавався Elevatorist.com.

Половина посівів кукурудзи лишилася в полі

У кінці листопада минулого року аграрії зібрали кукурудзу трохи більше, ніж з половини посівних площ, — 53% площ або 2,2 млн га (53%). В південних областях вологість і погода дали можливість зібрати культуру протягом січня — на Вінничині, Одещині, у Миколаївській, Запорізькій областях. Також повністю всю кукурудзу зібрали, як заявили в Мінагро, у Вінницькій, Кіровоградській, Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій області.

Кукурудза лишилася в полі у північних регіонах і на заході. У Полтавській області минулого року були найбільші посіви кукурудзи — 529 тис. га. Як зазначив директор обласного департаменту АПК Сергій Фролов, на початку березня в області стояло ще 20 тис. га кукурудзи в полях.

Комусь зібрати врожай кукурудзи восени завадили відключення електрики та дорогий газ. За словами керівника GRECO Group Івана Корженка, на заході України вартість газу нижча, ніж у північно-східних областях. Якщо у жовтні 2022 року в Чернігові газ був по 64 гривні, то в той самий час на заході — 37 гривень.

Ціна на сушіння кукурудзи варіювалася від 140 до 180 грн за один тонновідсоток, залежно від елеватора. Тому частина фермерів залишила врожай на зиму, сподіваючись на те, що навесні кукурудза матиме вологість, близьку до базисної.

«Не кожен фермер готовий збирати кукурудзу з вологою 30%. Сушити можна, але це дуже великі затрати. Тим більше минулого року ціна на газ була дуже велика, і викидати по 3 тис. гривень на тоні за сушку, — це навіть менше собівартості виходило. Тому кожен старався якнайдовше тягнути з кукурудзою, а через дощі вона не підсохла. Хто збирав в листопаді, тоді рахували, що немає вигоди збирати таку вологість», — розповів заступник голови СФГ «Урожай» Володимира Шевченко.

В деяких господарствах зібрати кукурудзу завадила погода. У господарстві у ТОВ «Агріа», що на Київщині, зерно сушать на альтернативному паливі, тому не було економічних причин залишати культуру на зиму. Восени в поле не змогли зайти комбайни: затяжні дощі спричинили підняття ґрунтових вод, тому використовувати важку техніку не ризикнули.

Неоднорідна якість кукурудзи, зібраної навесні

Навесні аграрії продовжили збір кукурудзи. На елеватор фермерського господарства «Урожай», що на Сумщині, у березні привозили кукурудзу з вологістю 18%, у квітні культуру збирали вже в базисі (14%). Зараз у ТОВ «Агріа» збирають зернову з вологістю 11-12%.

У господарстві на Дніпропетровщині кукурудзу збирали у травні з вологістю 14-15%. Представник ФГ Іван Скирда у відео на Youtube розказав, що у зібраній партії пошкоджених зерен близько 10%, зіпсованих — близько 5%. Він додав, що кукурудза не підходить за показниками для експорту через «лишній» 1% зіпсованих зерен.

За словами заступника голови СФГ Володимира Шевченка на Сумщині аграрії збирають кукурудзу з дуже різною якістю — і з базисними показниками, і є партії з 30% пошкоджених зерен.

«Різні були партії, також і в базисі привозили. Кажуть, змолотили весною, але зіпсованих не більше 5%. А були й такі, що дуже багато зіпсованих. Все залежить від сортів, погоди, загалом від багатьох факторів», — зазначив Володимир Шевченко.

За словами директора виробничо-технічного департаменту групи «АГРОТРЕЙД» Костянтина Ворони, вся кукурудза, яка надходить весною на елеватори від поклажодавців, — некласна і з фузаріозом. Керівник зазначив, що грибки активно розвивалися у вологій кукурудзі всю зиму, під час якої не було сильних морозів.

Кукурудзу продають з дисконтом

Аграрії кажуть, що їм дійсно вигідніше зібрати вже суху кукурудзу навесні, ніж сушити її восени газом, коли вологість зерна досягала подекуди 30%.

«Пощастило, що була така зима, не було снігу. Кукурудза витримала і вітри, і невеликі сніги, і дощі у нас були. Багато зустрічав (аграріїв, — прим. ред.), у яких весною є великі втрати, і вони кажуть, що треба збирати тільки восени. Я теж такої думки, віддаю перевагу осінньому збору врожаю, але якщо так порахувати все, то у цьому випадку по рентабельності, по економічних затратах весняний збір врожаю набагато ефективніший», — розповіли на «Агроканалі Яготинщини».

Хоча питання якості такої зернової, — це, звичайно, лотерея. Але навіть некласну кукурудзу можна продати з дисконтом.

«Буде знижка за ціною, але навіть якщо продати по 4 тис. грн при врожайності 60 центнерів з гектара, то зовсім не погано. Це можна вже прирівняти до соняшника», — зазначив Іван Скирда.

Як розповіли аграрії, покупці на кукурудзу весняного збору є. На думку редакції Elevatorist.com, таке зерно підмішують до партій з партіями хорошого зерна, яке в результаті проходить по базисних показниках. В результаті такі партії проходять по базисних показниках і можуть продаватися без дисконту.

До слова, аграрії Канади і Франції сушать кукурудзу в качанах в промислових масштабах. Це давній спосіб, який відроджують в окремих господарствах. Взимку качани зберігають в сітках на полях, що гарно продуваються вітрами. Це дозволяє економити на сушінні та зменшити кількість вуглецевих викидів, які контролюють в ЄС. Більше детально читайте в матеріалі «Світові практики: способи сушіння кукурудзи без зерносушарки».

Олена Гайдук, Elevatorist.com

Щорічний спецвипуск інфографічного довідника

Вся інформація про український аграрний фронт

Робота кипить! На полях «Ґудвеллі Україна» 15 комбайнів збирають урожай озимого ячменю. ФОТО

На початку липня комбайни вирушили в поле і розпочали жнива збором озимого ячменю. Поля з цією культурою знаходяться в Калуському і Галицькому районах.

Наразі збір озимого ячменю в Галицькому районі вже завершено, а в Калуському — ще триває

Через нестабільні погодні умови доводилося бути мобільними й часто змінювати попередній план. Наразі збір озимого ячменю в Галицькому районі вже завершено, а в Калуському — ще триває.

Наступна культура, яку почнуть збирати, — озима пшениця.

На полях працюють 15 комбайнів. Робочий графік організовано таким чином, щоб уникати скупчення працівників і дотримуватися всіх правил карантину. Бригади поділені окремо і не мають фізичного контакту між собою.

“Зараз у працівників відділу рослинництва завзятий настрій. Збір урожаю — це кульмінаційний момент, коли з’являється результат того, що напрацювали за весь попередній рік. Тому всі схвильовано чекають підсумків і сподіваються на хорошу урожайність у цьому сезоні”, — ділиться Ірина Москаленко, працівниця відділу рослинництва ТзОВ «Ґудвеллі Україна».

У ґрунті забагато вологи, що ускладнює роботу техніки в полі, а часта зміна погоди — від спеки до дощу і навпаки — потребувала швидких рішень і оперативного переміщення комбайнів з поля на поле. Як тільки надворі гарна погода, всі комбайни агрокомпанії якнайшвидше виїжджають у поле, користуючись сприятливими умовами для роботи.

Крім збору урожаю ячменю, уваги потребує і така культура, як кукурудза. Вона використовується для приготування корму для свинок, а ще один вид — для виробництва зеленої енергії на біогазовому заводі.

На світлині можна побачити, як виглядає поле кукурудзи, яке обробляється за системою no till (система нульової обробки ґрунту). І, як поділився головний інженер ТзОВ «Ґудвеллі Україна». Мортен Альбертсен, ця кукурудза «далеко піде». Міцні стебла темно-зеленого кольору висотою по пояс і хороша щільність паростків дають надію на добрий урожай.

“Є кілька ділянок жовтуватого кольору, що, на мою думку, пов’язане з ущільненням ґрунту й відсутністю дисципліни треку. Я вважаю, що причина полягає саме в цьому, бо помітно, що для сівалки було не зовсім легко належним чином закрити насіннєву борону, а також закласти як насіння, так і добриво на потрібну глибину по відношенню один до одного”, — розповідає пан Мортен.

Такі ділянки можна побачити і на звичайних кукурудзяних полях. Це підкреслює, що важливо контролювати тиск сівалки й ретельно стежити за глибиною закладання зерна. Загалом, у полі немає менш чи більш важливого процесу, — все слід робити вчасно і якісно. Адже, як каже народна мудрість: «Один літній день зимовий місяць годує».

Пресслужба «Ґудвеллі Україна»