У якої змії жовті плями на голові

0 Comments

Яких змій можна зустріти в Україні та як розпізнати отруйних? Пояснює герпетолог

Змій в Україні можна зустріти з березня по жовтень. Якщо осінь тепла – навіть у листопаді.

А під час холодів ці плазуни зимують по норах, підвалах, у землі.

У народі можна почути, що є змії (отруйні) та вужі (неотруйні), але це неправильно.

Насправді вужі також належать до змій, і не всі змії отруйні.

“В Україні мешкає 10 видів змій, і серед них немає жодної смертельно отруйної. Зокрема, 5 видів полозів – це великі змії, які можуть бути агресивні, але не мають отрути; 2 види вужів; 2 види гадюк і мідянка звичайна.

Ще ми маємо 2 види безногих ящірок, які зміями взагалі не є, але виглядають дуже схоже, і людина може сплутати їх зі змією”, – пояснює Олексій Марущак.

В Україні є лише 2 отруйних види (гадюки), але їх не вважають смертельно отруйними.

“Попри те, що у нас є два види гадюк, які мають отруту гемолітичної дії, вони для здорової дорослої людини не становлять смертельної загрози.

Змія при укусі вводить отруту – вони так полюють, для них це нормально. Якщо вас кусає смертельно отруйна змія, ви помираєте у більшості випадків, або у 10%, 20% випадків – залежно від виду.

Але якщо людина не помирає, і смерті зазвичай трапляються від неправильного лікування, а не самої отрути – таких змій смертельно отруйними не називають”, – каже герпетолог.

Гадюки дійсно вводять отруту при укусі з усіма неприємними наслідками. У дуже рідкісних випадках людина може померти від алергії (як на укуси бджіл) або ускладнень, пов’язаних із неправильним лікуванням або загально погіршеним станом здоров’я.

Але якщо правильно поводитись і вчасно звернутися до лікаря, потерпілий легше перенесе наслідки укусу.

Чи можуть змії “приплисти” з Херсонщини до Одеси?

Гендиректор Одеського зоопарку Ігор Бєляков повідомив, що до берега Одещини з Херсонщини приносить різних тварин, зокрема змій.

“Ми виїжджали до моря за викликом поліції, було повідомлення про начебто гадюку, але виявилось, що то просто водяний вуж (Natrix tessellata).

На Херсонщині дійсно мешкає степова гадюка (Vipera renardi), і теоретично може принести і її, але на практиці це дуже маловірогідно. Тому не варто у кожній змії бачити небезпеку.

Герпетолог Олексій Марущак також закликає не боятися змій, яких потенційно може винести вода.

Гіпотетично плазуна може винести водою на купі сміття або побутових предметах. Але найімовірніше – це буде неотруйний водяний вуж.

“На Лівобережжі Херсонської області степова гадюка є. На Одещині степової гадюки немає. Чисто теоретично якусь із них могло змити, і з дуже малою вірогідністю вона могла прибитись до берегів Одеси. Перший, хто задокументує з фото такий випадок – матиме право написати круту наукову статтю.

Я бачив кілька постів з криками, що до Одещини прибиває степових гадюк. На фотографіях я жодної степової гадюки не побачив. Усе, що люди приймають за гадюк, виявляється водяними вужами, яких дійсно у великій кількості могло змити в море. Вони і в солоній воді полюють”, – коментує Олексій.

Які змії водяться в Україні?

Вужі

В Україні є два види вужів.

Вуж звичайний

Найпоширеніша змія на території України, яка трапляється поблизу води, харчується переважно амфібіями, інколи може споживати рибу або дрібних гризунів.

Зазвичай вуж – сірого кольору без візерунків, але інколи може мати якийсь візерункоподібний елемент. Головна ознака – жовті “вушка” на голові, які присутні майже у всіх звичайних вужів.

“Характерною ознакою вужа звичайного є чудові жовті “вушка”. Вони можуть бути білуваті, помаранчеві, навіть блідо-червоні.

Якщо за головою дві жовті плямки – це ознака того, що перед вами звичайний вуж”, – каже Олексій.

Вужі люблять озера, річки, копанки, болота й інші місця, де є вода. Також їх можна зустріти у сараях чи погребах, на дачі, якщо садиба поблизу води.

Восени вужі можуть прямувати на зимівлі, весною – мігрувати в пошуку пари, але їх не треба вбивати, якщо вони завітали до вас у гості.

Вуж водяний

“Як ви вже зрозуміли з назви, він мешкає у воді та по берегах. Харчується рибою. Дуже миролюбна тварина”, – каже герпетолог.

У водяного вужа є варіації кольору: може бути сірий, темно-бурий, оливковий. Він не має жовтих вушок, а натомість – дуже виразний шаховий малюнок.

На першому фото можна побачити цяточки, плямки, а на наступному – рожевувате черево.

Також воно може бути червонувате, жовтувате, але такий візерунок черева точно означає, що перед вами вуж водяний.

“Через шаховий візерунок його часто називають “шаховою гадюкою”. Насправді в Україні такої гадюки немає”, – додає герпетолог.

Усі вужі – це миролюбні та неотруйні змії, які ніколи не нападатимуть, якщо ви не будете їх чіпати.

“Змії нас сприймають як потенційного хижака. В обох вужів є така характерна захисна реакція, якщо ви спробуєте його спіймати, чого я не раджу робити, вони починають прикидатися мертвими.

Можуть пустити трохи крові з рота, викручуватись, висолоплювати язика, випорожнюватись, дуже сильно смердіти і робити усе, щоб ви, як потенційний хижак, передумали мати з ними справу”, – каже Олексій Марущак.

Вужі мешкають по всій Україні, хоча водяний більш розповсюджений у південних областях.

Це вид тільки нещодавно почав заходити на північ, додає герпетолог. Водяного вужа вже знаходили у водоймах Житомира, Рівного, Луцька, Києва.

Мідянка

Мідянка занесена до Червоної книги України.

Вона має візерунок з темних цяток, схожий на “шаховий”, проте ці цятки швидше мають вигляд двох рядів. Але у воді ви її не зустрінете.

Характерна ознака цього виду – вздовж морди проходить “масочка”, починаючи від ніздрі, через око і до кінця голови.

Колір мідянки може бути сірий, мідний, коричневий.

Ще одна характерна ознака мідянки – візерунок на голові, що нагадує корону. Не дивно, що латиною мідянка називається Coronella austriacа – австрійська корона.

Мідянка – герпетофаг. Вона харчується іншими зміями та ящірками, і людиною не цікавиться.

“Мідянка теж миролюбна, хоча значно агресивніша, ніж вуж, і може вкусити. Але отруту не впорскує і, відповідно, достатньо буде звичайної обробки рани антисептичним засобом”, – каже Олексій.

Мешкає переважно у лісах, на узліссях та інколи заходить у лісостепову зону.

“Мідянка є майже по всій Україні, просто її більше на Поліссі і в лісостепу. Це Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська області.

Хоча інколи вона навіть під Мелітополем зустрічалась, і на Сиваші є знахідки”, – каже герпетолог.

Полози

Усі 5 видів полозів занесені до Червоної книги України. Їх треба берегти і в жодному разі не можна вбивати, наголошує герпетолог.

Полозів дуже рідко можна побачити у приватних садибах. Інколи ці змії можуть випадково “подорожувати” на транспорті і виповзати у місто, але зазвичай їх швидко ловлять і повертають у дику природу.

Полоз сарматський

Сарматські полози – це великі змії, довжина яких може становити 1,5-2 метри.

Цей вид має живіт жовтого кольору, смугастий візерунок і широку масочку через обличчя.

Зазвичай сарматський полоз мешкає на півдні. “Найпівнічніше” його реєстрували на Полтавщині та Кропивниччині.

Багато полозів живе на Дніпропетровщині, Миколаївщині, Запоріжжі, Донеччині.

На фото полоз у захисній позі – ці змії імітують поведінку отруйних змій, шиплять і показують, що до них не треба наближатись.

“Під час періоду розмноження вони можуть бути більш агресивними, але зазвичай намагаються просто втекти від людини і жодної небезпеки не становлять. Навіть якщо вкусять, знезаражуємо ранку і звертаємось до лікаря”, – каже Олексій Марущак.

Полоз візерунковий

Візерунковий – це найменший з наших полозів. Мешкає на Донеччині та Луганщині, трохи заходить на Харківщину.

Він має поздовжні світлі смуги, візерунок на голові і сіруватий або рудуватий колір.

Візерункового полоза можна інколи сплутати з мідянкою, але у неї менші плями.

На цьому фото полоз коричнево-сірий, на відміну від мідянки.

Полоз леопардовий

Леопардовий полоз – це єдиний з наших видів, у якого є великі червоні плями по тілу, що нагадують леопардовий візерунок.

Цей полоз невеликий і мешкає тільки на південному березі Криму.

“Дуже гарна змія. Коли деокупуємо, будемо їх досліджувати”, – каже герпетолог.

Жовточеревий полоз

Жовточеревий або каспійський полоз (жовтобрюх) – одна з найбільших змій. Є інформація про екземпляри близько 2 метрів довжиною.

Цей полоз однотонний (може бути оливковим, сірим, коричневим), але має жовте черево.

Мешкає на півдні, майже там само, де сарматський, тому їх можна сплутати.

“У них обох жовте черево. Але на відміну від сарматського полоза, у жовточеревого немає жодного візерунка. Він повністю однотонний.

Пам’ятаємо, що в сарматського є візерунок по тілу і масочка на обличчі”, – каже Олексій.

Полоз лісовий

Лісовий полоз (або ескулапів полоз) – велика однотонна змія коричневого кольору. Може мати коричнево-чорне забарвлення з білуватим черевом.

Цей вид не перетинається з жовточеревим полозом. Кілька особин фіксували на Миколаївщині, але переважно він мешкає на Закарпатті, Львівщині, Буковині, Тернопільщині, Вінниччині, Івано-Франківщині.

“Зазвичай трапляються лише поодинокі особини. На Закарпатті у долині річки Уж протягом дня можна виявити кілька особин.

Відносно стабільні популяції відомі у середній течії річок Дністер та Південний Буг (чисельність популяції в районі с. Мигія оцінено у 350 особин)”, – йдеться у Червоній книзі.

Усі вищезгадані змії – неотруйні. Для них характерна ще одна спільна ознака – кругла зіниця.

“Ясно, що коли людина зустрічає змію, вона не буде роздивлятись зіниці, але в багатьох випадках можна помітити, що вони круглі.

Це характерна особливість усього сімейства вужоподібних, до яких відносяться мідянка, вужі і полози”, – каже герпетолог.

А гадюки – єдині змії в Україні, у яких зіниця вертикальна, і саме вони є отруйними.

За деяких умов зіниця може розширюватися, залежно від освітлення. Але навіть тоді у гадюк помітно видовжені зіниці.

Гадюки

У соцмережах можна побачити інформацію про 5 видів гадюк, але це неправдиві дані, пояснює Олексій Марущак.

В Україні є 2 види гадюк: гадюка звичайна (Vipera berus) (її підвид гадюка Нікольського – Vipera berus nikolskii) і гадюка степова (Vipera renardii).

Гадюку степову інколи називають гадюкою Ренарда на честь відкривача, але це просто ще одна назва.

“Гадюка Нікольського колись вважалась окремим видом, але вже років 7 вона підвид. Інколи Нікольського називають лісостеповою – теж просто синоніми”, – каже герпетолог.

Характерною ознакою обох видів гадюк є зигзагоподібний візерунок вздовж спини.

“Зазвичай вони невеликі і доволі товсті, як ковбаса. Степові зазвичай сягають 60 см, а гадюка Нікольського до 75, трохи більша. У них короткий хвостик – 7-9 см”, – каже герпетолог.

Гадюка звичайна

Звичайні гадюки водяться на Закарпатті, Львівщині, Поліссі, а на Лівобережжі трапляються на Сумщині, Чернігівщині, Харківщині, Полтавщині.

Гадюки не обов’язково сірі з чорним “зіпером” – можуть бути коричневі, майже чорні, голубуваті, і в усіх є зигзаг.

“У чорних гадюк його майже не видно, але якщо ви зустріли повністю чорну змію, найімовірніше це гадюка-меланіст або гадюка Нікольського – підвид гадюки звичайної.

Меланіст – це позначення кольору, а не назва виду. Буває, що у тварини дуже багато меланіну і вона стає повністю чорна. Таких змій називають меланістами”, – каже герпетолог.

Гадюка Нікольського це підвид гадюки звичайної, занесений до Червоної книги України. Зазвичай дорослі особини суцільно чорні, низ кінчика хвоста жовтуватий.

Новонароджені сірі або бурі з темною зигзагоподібною смугою вздовж хребта.

Гадюки харчуються дрібними гризунами, іншими рептиліями, амфібіями, маленькими птахами.

Їх можна побачити в лісі, на узліссях, особливо в районах вирубок, нагромаджень деревини, захаращень – вони там полюють і прогріваються.

Інколи гадюка заходить на територію людських садиб, якщо там є хащі.

“Цього року зі мною контактували люди, які придбали дачну ділянку, що кілька років не використовувалась. У них гадюка-меланіст виповзала з гаража і грілася”, – ділиться герпетолог.

Гадюка степова

Гадюка степова поширена в степу, у лівобережних регіонах. Останнім часом цей вид реєструють і на правобережжі, але це поодинокі випадки.

Зазвичай довжина тулуба степової змії становить менше 60 см, йдеться у Червоній книзі України. Хвіст короткий (4-6 см у самок і 5-8 см у самців).

Характерна ознака степової гадюки – зигзагоподібний візерунок на світлій смузі. У звичайної гадюки такої смуги немає.

Кого можна сплутати зі зміями?

В Україні водяться цікаві істоти, яких іноді плутають зі зміями – безногі ящірки. В Україні таких є 2 види.

Жовтопузик

“Жовтопузик в Україні живе виключно в Криму. Пам’ятаємо, що є змія жовточеревий полоз, а це жовтопузик. Вони дуже схожі на змію, але морда – як від ящірки”, – каже Олексій Марущак.

Цей вид занесений до Червоної книги України.

Веретільниця

На території Полісся і Карпат, інколи в лісостепу, мешкає веретільниця. Для неї характерний тупий кінець хвоста і також “голова ящірки”.

У самців веретільниці є блакитні плямки по всьому тілу, а самиці – однотонні. Їх часто можна застати під час парування.

Веретільниці блискучі та гладенькі, на відміну від змій.

“Вони наче усміхнені, не становлять жодної небезпеки. При зустрічі з людиною намагаються втекти.

Але їх інколи плутають і вбивають, хоча сенсу в цьому немає”, – каже герпетолог.

Що робити, якщо вкусила змія?

Пам’ятайте: найкраща стратегія при зустрічі зі змією – обережно оминути її, не підходити і йти своєю дорогою.

“Змії самі по собі ніколи не нападають, вони нападають виключно в рамках самозахисту: людина хотіла зловити, випадково наступила, сіла, схопила рукою.

Такого, щоб змія цілеспрямовано сиділа і чекала, “хто тут пройде необережний, зараз я його покусаю” – не буває серед наших видів”, – каже Олексій Марущак.

Як діяти при укусі отруйної змії

✅ Не панікувати

✅ Повідомити інших, якщо хтось є поруч

✅ Зняти прикраси

Обов’язково зніміть усе з кінцівок – обручки, каблучки, браслети, повʼязки, взуття тощо. Тому що місце укусу, особливо якщо це кінцівка, набрякне.

Якщо ви не хочете, щоб вам зрізали ці прикраси, краще одразу їх зняти.

✅ Викликати швидку або прибути до лікарні

✅ Знезаразити місце укусу

“Можна прикласти не тугу антисептичну повʼязку, щоб уникнути зараження. Спиртовий розчин, бетадин (якщо немає протипоказань) тощо”, – каже Олексій.

✅ Пити багато води

“Через наслідки укусу у вас буде сильне зневоднення, тому треба багато мочитися й пітніти, щоб продукти розпаду виходили з організму”, – додає герпетолог.

✅ Випити антигістамінне

І МОЗ, і герпетолог радять вжити антигістамінний препарат – зазвичай мандрівники беруть мінімальну аптечку, якщо йдуть в похід у ліси чи гори.

“Ніхто не застрахований від алергічної реакції на компоненти отрути. Люди від укусу бджоли помирають, хоча бджіл ніхто не вважає смертельно отруйними.

Про всяк випадок варто вжити лоратадин чи інший антигістамінний. Гірше не буде, але може врятувати життя”, – додає герпетолог.

У МОЗ радять прикласти лід, але герпетолог каже, що в цьому немає потреби.

Що не можна робити

❌ Панікувати, бігати, активно рухатись

“Не можна кудись бігти, робити забагато рухів. Отрута вже в організмі – від вас залежить як швидко вона пошириться кровотоком. Якщо ви будете бігати й панікувати, це станеться швидше”, – каже експерт.

❌ Вбивати змію

Вбивати змію, якщо вона вже вкусила – просто марно. Головне відійти від плазуна.

❌ Вживати алкоголь

Не додавайте в організм отрути, коли він вже бореться з однією.

❌ Припікати місце укусу

Це не допоможе, але крім укусу ви будете ще лікувати опік.

❌ Накладати тугу повʼязку, турнікет

Категорично не можна накладати тугу пов’язку, шину, турнікет, перетискати уражене місце – це загрожує гангреною.

“Отрута розподіляється на вагу тіла. Якщо ви накладете тугу повʼязку на кінцівку, ви локалізуєте кровотік в самій кінцівці. Замість того, щоб розподілитися на 50-70 кг ваги, воно розподілиться тільки на кілька кілограмів руки.

Може розвинутися гангрена, і це загрожує втратою кінцівки. Людина може померти від вторинних наслідків“, – наголошує Олексій Марущак

❌ Займатися самолікуванням

Людина не завжди може розпізнати, чи отруйною була змія. Також важливо правильно знезаразити рану і отримати симптоматичне лікування.

Обовʼязково зверніться по медичну допомогу якомога швидше.

“Вам нададуть симптоматичну допомогу і підтримувальну терапію з крапельницями, з усім необхідним.

Навіть якщо ви впевнені, що вас вкусила неотруйна змія, краще звернутися до лікаря”, – каже експерт.

Чи треба відсмоктувати отруту?

У США існують спеціальні вакуумні відсмоктувачі – ставите на місце укусу, і воно витягує отруту.

Але в Україні таких пристроїв немає, а висмоктування ротом може бути небезпечним.

“Відсмоктування отрути – це не те щоб міф. У цьому є своя логіка, якщо швидко після укусу відсмоктати отруту, ви зменшите її кількість, яка потрапить в організм. Це можливо лише в тому разі, якщо ви впевнені, що у вас голівудська усмішка і немає жодних пошкоджень чи ранок у ротовій порожнині, запалених ясен.

Але якщо ви в цьому не впевнені на 100%, краще цього не робити. Інакше ви просто зробите так, щоб отрута ще через один канал потрапить у кровотік”, – додає герпетолог.

Також у МОЗ закликають не висмоктувати отруту, адже ви можете отримати алергічну реакцію та набряк верхніх дихальних шляхів.

Як виглядають вужі та отруйні змії, і як їх відрізнити

У період приходу весни прокидається весь тваринний світ дикої природи. Серед інших тварин і плазуни. На території України отруйних змій небагато, але вони є в наявності і періодично трапляються контакти людини зі зміями. Особливо останнім часом, коли клімат змінився і все більше змій стало з’являтися не тільки в дикій місцевості, а й заповзати у двори і будинки приватного сектору, що розташовані поруч з лісами і степами. У число отруйних змій входять: гадюка звичайна, гадюка степова; також є ще три представники цього виду, які зустрічаються рідко. В такий момент від незнання людина губиться і не розуміє, як їй бути в ситуації, що склалася.

Головне — в період такої емоційної зустрічі, під час “вилазки на природу” або туристичного походу не панікувати, не кричати, не тупотіти ногами і краще не намагатися підходити ближче, щоб перевірити, небезпечний даний вид змії чи ні. Ще бажано не нехтувати формою одягу (широкі штани) і взуття (закрите взуття).

У природі також живуть і нешкідливі змії, наприклад з родини вужевих: вужі звичайний і водяний, мідянка звичайна, полоз жовточеревий — два останніх занесені до Червоної книги України.

Вужі

Вужі відносяться до родини вужевих. Їх довжина становить в середньому 1 метр, є особини довші, що доростають до 1,5-2,0 метрів. Голова помітно відділена від тулуба. Самки за розміром більші за самців. Забарвлення у вужів звичайних оливкове з темними плямами, розташованими по тілу в шаховому порядку. На голові вужа є характерні жовті плями (також вони можуть бути білими або помаранчевими), в народі їх називають “вушками”. Зіниця вужа кругла, як і у всіх неотруйних змій. Даний вид любить і вміє добре плавати і пропливати під водою великі відстані. Також може підніматися в гори, на висоту близько 2000 метрів над рівнем моря. Харчується жабами, мишами, щурами. Поширений повсюдно по території України.

Водяний вуж також неотруйний, як і звичайний, кусає рідко, більше сичить в разі небезпеки, здебільшого намагається триматися подалі від людей. Забарвлення зі звичайним у них схоже, крім “вушок” — вони відсутні. Замість них є V-подібна дуга темного кольору.

Також рідко, але бувають вужі з однотоним забарвленням: чорним або оливковим. Живуть у воді, харчуються рибою. Обидва види займають місце в екологічному ланцюжку і контролюють чисельність тих видів, якими вони харчуються.

Гадюки

Відносяться до отруйних змій, найнебезпечніші місця для укусу у людини — це область серця і шиї. Допомогу необхідно надати протягом 30 хвилин. Гадюка відноситься до родини гадюкових. Звичайна гадюка є одним з представників цієї родини. Віддає перевагу гірській місцевості, не любить воду, любить сонячні галявини, траву і кущі. Гадюка має різноманітне забарвлення: може бути сірого, червоно-коричневого, світло-коричневого, мідного кольору. Вздовж хребта є контрастний малюнок у формі спрощеної до квадратів синусоїди. Трапляються особини і геть чорні. Кінець хвоста буває найчастіше червоним, жовтим або коричневим. Колір шкіри молодих особин коричневий з мідним відтінком і з лінією по всьому хребту в формі зигзага. Зіниці гадюки вертикальні. Саме тіло недовге, приблизно 65-70 см, більшої довжини досягає рідко. Голова зверху плеската, морда закруглена, перехід з голови на шию короткий.

Їжа їх залежить від регіону проживання і живності, яка там водиться. До раціону гадюки входять гризуни, ящірки, пташенята і яйця птахів; також можуть бути жаби і ящірки. Молоді особини можуть харчуватися комахами: жуки, гусениці, також слимаками.

Отрута гадюки гемолітична, вона сприяє руйнуванню еритроцитів, але не до критичного рівня. Якщо ж отрута викликала у людини сильну алергічну реакцію і вчасно не було надано медичну допомогу, то тоді може наступити летальний результат.

Гадюка сама по собі не нападає на людину, якщо тільки їй не загрожує небезпека, по можливості намагається навпаки уникати зустрічей.

Інші види змій

Мідянка звичайна і полоз каспійський не належать до отруйних змій. Вони також належать до родини вужевих. Полоз каспійський сам по собі має характер досить запальний і в разі необхідності він буде оборонятися, шипіти і кидатися, може боляче вкусити.

Відмінності між вужем і отруйними зміями

1. Зіниці отруйних змій вертикальні, а у вужа і у всіх представників родини вужевих круглі.

2. Жовті “вушка” вужа звичайного відрізняють його від гадюки (відноситься до отруйних змій України). У водяного вужа є V-образна темна смуга на голові.

3. Відмітини на тілі: у вужа є чорні плями, розташовані в шаховому порядку (за винятком однотонного забарвлення). Якщо мова йде про гадюку, то у неї по хребту проходить контрастна звивиста лінія (за винятком повністю чорних особин).

4. Тіло вужа довге, один метр і більше, гадюки значно коротші — до 70 см.

Дії при укусі

Якщо вас вкусила змія, бодай навіть неотруйна, все одно необхідно звернутися до лікаря для обробки рани, так як змія має іншу мікрофлору і може занести інфекцію.

При укусі отруйної змії варто:

● Як можна швидше доставити людину до лікарні;

● також, якщо є можливість, треба накласти холод на місце укусу;

● пити якомога більше рідини;

● не можна накладати на місце укусу джгут, розколупувати ножем або припікати рану, можна зробити гірше;

● не давати потерпілому алкоголь і не ворушити рану, щоб отрута не поширювався по тілу;

● варто накласти тугу пов’язку і обробити знезаражувальною рідиною;

● і не треба висмоктувати отруту, всю ви все одно не видалите, а якщо в роті є рани, можете зробити гірше собі.

Дотримання мінімальних правил безпеки на природі врятують вам життя і вбережуть від неприємностей. Якщо ж у вашому будинку з’явився непроханий гість, то не треба відразу поводитися неадекватно, постарайтеся взяти себе в руки і продумати план дій. Можна викликати службу порятунку в разі нерозуміння, як вийти з ситуації, що склалася. Найголовніше — жити в гармонії з природою.