Реабілітація після інсульту: чого чекати і що робити

Інсульт, як гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК), завдає серйозних ушкоджень здоров’ю людини, і хоч вони не однакові у всіх пацієнтів, проте для всіх суттєво змінюють життя після інсульту, адже вражають функціональні та мисленнєві можливості людини та її психологічний стан. Тут ми наведемо узагальнені і поширені наслідки інсульту для того, щоб надалі окреслити ті кроки, які необхідні пройти пацієнту для їх зменшення та кращого відновлення втрачених через інсульт функцій.

Наслідки інсульту:

• параліч або слабкість м’язів, як правило, одного боку тіла, іноді, повний параліч.
• порушення рівноваги, без руху чи в русі.
• порушення мовлення.
• порушення сприйняття простору та предметів у просторі, в тому числі свого тіла.
• порушення когнітивних можливостей: втрата або дефіцит мовної або рухової пам’яті (пам’яті дій), втрата спогадів або зв’язків між ними, складність обдумування та висловлення думки.
• порушення поведінки: загальмованість та обережність або, навпаки, імпульсивність та поквапливість.
• емоційні розлади: найпоширеніші тривожність та депресія.
• порушення фізіологічних функцій тіла: втрата або порушення зору (подвійність контурів, звуження поля зору), втрата або порушення слуху, порушення функції ковтання, нетримання сечі та/або калу.

Відновлення після інсульту

Якщо говорити про можливість відновлення втрачених людиною функцій, вповні або частково, то варто брати до уваги чинники, від яких воно залежить:

• область та масштаби ураження мозку. Що більша частина мозку уражена інсультом, то масштабніші й сильніші його наслідки. Функціональні та конгінтивні наслідки ураження також залежать від локалізації зони інсульту.
• швидкість діагностики та початку лікування інсульту. Від цього залежить і масштаби ураження мозку, і невідворотність втрати його клітин. Лік іде на хвилини, тому ознаки інсульту повинні знати всі, щоб вчасно помітити його і доправити людину до лікарні.
• вік людини та супутні захворювання. Звісно, молодший вік і відсутність складних хронічних захворювань дозволяє пацієнтові легше вступати в боротьбу за відновлення здоров’я, проте краще бути свідомим, що у «молодих та здорових» інсультів бути не повинно.
• фізичний та психологічний стан. Відновлення це складний, монотонний і відносно повільний процес, він вимагає від людини зусиль, як фізичних, так і емоційних, і без участі самого пацієнта цей процес не може бути результативним. На жаль, інсульт завдає шкоди і фізичному, і психічному здоров’ю, тому ресурси для боротьби з його наслідками, повинні надходити до людини також від її оточення.
• швидкість початку реабілітаційних заходів. По суті відновлення пацієнта після інсульту починається ще в лікарні, в перші 24 або 48 годин після гострого інсульту. І чим швидше воно розпочинається, тим більше шансів на хороший результат.

Спеціалізована післяінсультна реабілітація показана всім пацієнтам, незалежно від масштабів інсульту, вона допомагає зменшити рівень інвалідизації людини та покращити її подальше соціальне функціонування.

Що повинна включати реабілітація після інсульту

Мова йде про програму різних лікувальних заходів, які повинні спонукати мозок до активності в тих функціях, в яких він зазнав ураження. На різних етапах відновлення лікувальні заходи можуть відрізнятися. Навіть при повному паралічу, втраті зору та здатності говорити, персонал лікарні проводить перші реабілітаційні заходи: перевертає пацієнта, робить вправи кінцівками та проводить їх масаж, розмовляє з пацієнтом і ставить питання, щоб спонукати хворого до мовлення та простих дій. Після МРТ-діагностики та ретельного огляду терапевтом, неврологом, логопедом, фізичним терапевтом та психіатром складається індивідуальна програма відновлення.

В цілому, програма реабілітації зосереджена навколо конкретних, повторюваних дій, і полягає у повторюванні їх знову і знову. Для повернення втрачених навичок, пацієнту доводиться вчитися їм наново. На початкових етапах лікування, особливо, коли пацієнтові не вдаються потрібні дії, така повторюваність виснажує, розчаровує і дратує, але лікарі-реабілітологи знають, що вона дієва і дасть потрібний результат. Тому від пацієнта вимагається особливе терпіння і наполегливість, а рідним і близьким пацієнта максимальна його підтримка і також терпіння.

Реабілітація інсультного хворого базується на фізичних вправах та роботі з логопедом, проте повинна також включати спостереження психіатра та психолога.

Фізичні навантаження включають рухові вправи призначені для покращення координації всього тіла та зміцнення м’язової сили, відновлення рівноваги, ходьби або дрібної моторики та, навіть, ковтання. Сюди ж додаються навички мобільності – пацієнтів вчать користуватися допоміжними засобами для пересування, такими як ходунки, тростини, інвалідний візок або бандаж для щиколотки. Ортез для щиколотки стабілізує та зміцнює її, щоб допомогти підтримувати вагу тіла, поки пацієнт знову навчається ходити.

Для пацієнтів після інсульту застосовується спеціальна терапія з обмеженням (Constraint Induced Movement Therapy – CIMT). Це група вправ, яка виконується із зафіксованою неураженою кінцівкою, щоб максимально сфокусувати увагу на русі та тренуванні ураженої кінцівки, таким чином, покращуючи її функціональність. Цю терапію також іноді називають терапією примусового використання.

До фізичних навантажень відносять також терапію діапазону рухів – це окремий набір вправ та певні види масажу, які допомагають зменшити напругу м’язів (спастику), щоб відновити необхідний діапазон рухів.

Для відновлення ослаблених м’язів ураженої частини тіла застосовується функціональна електростимуляція. Під дією легкого струму м’язи скорочуються і поступово відновлюються, що дозволяє підготувати тіло до активних фізичних вправ.

Логопедичні вправи стосуватимуться не лише відновленню усного мовлення, його плавності та постановки мовних звуків. Це також окремі вправи на відновлення розуміння слів, виразів, текстів, як усних, так і письмових; робота на запам’ятовування слів та текстів. Навички, які відновлюються під час логопедичних вправ, впливають не лише безпосередньо на мовлення, але і на мисленевий процес, міркування, втримання думки та доведення думки до кінця. Це дуже важливий процес соціалізації пацієнта.

Окремо слід виділити нейропсихіатричні ускладнення після інсульту, частково зазначені у переліку наслідків вище. Незалежно від їхніх проявів – емоційних, поведінкових чи когнітивних порушень, вони впливають не лише на якість життя, але і на процес реабілітації. Тому післяінсультна допомога має обов’язково включати ретельну діагностику та корекцію психоемоційного стану пацієнта.

Серед нейропсихіатричних наслідків інсульту відзначають:

• Деменція і її супутні когнітивні розлади. Прояви залежать від масштабів інсульту та віку хворого.
• Депресія. Належить до найпоширеніших нейропсихіатричних ускладнень при інсульті та, попри на поширеність і негативний вплив на загальне виживання, часто не діагностується лікарями. Депресивний стан часто пов’язують з індивідуальними переживаннями через захворювання, перебування у лікарні та побічним впливом медикаментів, але дослідження, в тому числі інструментальні, довели, що розлад має безпосередній зв’язок з ураженням мозкових клітин та часто має тривалий прояв, іноді до 3-х років після перенесеного інсульту. Позаяк депресія напряму впливає на мотивацію хворого до реабілітації, вона потребує лікування та корекції. Підставою для підозри післяінсультної депресії є пригнічений настрій або апатія хворого протягом не менше 2 тижнів, що супроводжується принаймні чотирма з таких ознак: зниження або збільшення апетиту і ваги, безсоння або гіперсомнія (надмірна сонливість), психомоторне збудження або сповільнення, втрата життєвої активності, відчуття непотрібності і вини, порушення концентрації уваги, повторювані суїцидальні ідеї.
• Тривожний розлад наступний після депресії за поширеністю. Він може поєднуватися із нею або проявлятися без депресії, що залежить від локалізації ураження мозку. Висновки по спостереженню тривожних хворих після інсульту визначають їхній стан як “тривожний розлад з генералізацією”. Підставою діагностувати генералізований тривожний розлад є присутність у хворого постійної тривоги, що асоціюється принаймні з трьома із таких симптомів: неспокій, очікування невідворотності негативних сценаріїв, зниження життєвої активності, погіршення концентрації уваги, дратівливість, м’язове напруження, розлади сну, що тривають не менше 6 місяців.
• Післяінсультні катастрофічні реакції. Емоційно-поведінкові порушення, що проявляються спалахами агресивної поведінки, тривоги, плачу, хворі часто проявляють негативізм та осуд, що відображає нездатність організму впоратися із фізичним та когнітивним дефіцитом. Вони супутники післяінсультної депресії. Практика показала перевагу профілактики катастрофічних реакцій над їх корекцією. Цей розлад часто розвивається на фоні розладу мовлення (афазії) із зниженням її плавності, тому, щоб уникнути стійкого розвитку катастрофічних реакцій логопедичні практики у післяінсультних депресивних пацієнтів слід застосувати в щадному режимі.
• Післяінсультний патологічний афект. Порушення характеризується частими епізодами плачу та/або сміху, які не відповідають ситуації, легко провокуються і не відображають істинних причин емоції. Для терапії патологічного афекту залишаються трициклічні та серотонінергічні антидепресанти, які повинен виписати психіатр.
• Післяінсультний психоз, переважно у вигляді галюцинацій і марень є рідкісним ускладненням інсульту. У таких хворих також часто спостерігаються судоми. Лікування розладу виключно медикаментозне, після діагностики лікар виписує відповідні нейролептики та антиконвульсанти.

Нейропсихіатричні симптоми перешкоджають відновленню фізичних функцій при реабілітації хворого після інсульту, тому їх вчасна діагностика та лікування є найкращим потенціалом для поліпшення прогнозу та якості життя в таких хворих.

Окрім медикаментозного лікування нейропсихіатричних порушень, буде потрібна когнітивна, поведінкова та емоційна реабілітація, яка може проходити в індивідуальних заняттях та в групах, де учасники мають можливість відновлювати соціальні навички, вчитися вирішувати побутові та безпекові задачі.

Скільки триває реабілітація після інсульту?

Більшість хворих потребує тривалої реабілітації – від кілька місяців до років. Слід також сказати, що в даному питанні немає кінцевої точки. Кожен успіх хворого – це досягнення і нова точка росту водночас. І хоч деяких функцій часто буває неможливо відновити на 100%, проте успішність їхнього розвитку має загальний позитивний вплив на відновлення інших функцій та загальний стан пацієнта та якість його життя.

Пам’ятайте, що в реабілітації після інсульту час має значення, як і при лікуванні його гострого стану. Не варто і не можна ставити на паузу життя після перенесення гострої фази, «поберегтися» і «відлежатися» означає більше втратити. Що раніше почнеться включення хворого в рух, спілкування, самообслуговування, то кращим буде результат відновної терапії.

Як можна організувати реабілітацію хворого на інсульт?

Ретельна діагностика хворого дасть найдоцільніші вказівки щодо того, як і де організувати реабілітацію. Варто звернутися до стаціонарних реабілітаційних відділень спеціалізованих інсультних центрів та клінік. Тут надають інтенсивні програми реабілітації курсами 2-3 тижні.

Амбулаторно-поліклінічні підрозділи при лікарнях надають окремі медичні та фізіотерапевтичні послуги, які слід обговорити та підібрати з вашим терапевтом та неврологом. Такі послуги передбачають відвідування медзакладу кілька разів на тиждень. Попри вільність у відвідуванні амбулаторних послуг, прописану реабілітаційну програму потрібно проходити згідно з графіком і до її завершення.

Домашні програми передбачають самостійне опрацювання вправ пацієнтом, а також роботу медичних сестер чи лікарів у вас вдома. Таке рішення буде доцільним, якщо курс реабілітаційної програми не передбачає використання спеціалізованого обладнання. Втім, домашня реабілітація це також і щоденна робота хворого та його рідних з ним, незалежно від спеціалізованих курсів, які він можливо проходить у лікувальних центрах. Прості побутові задачі, постійне спілкування та адаптація до нових умов потрібні хворому, і є частиною його відновлення після інсульту.

Відновлення після інсульту – програма, терміни та етапи реабілітації

Одужання може протікати по-різному, основний секрет полягає в регулярності проведення заходів по відновленню. В даному випадку обов’язково під наглядом лікаря, тільки він може призначати препарати, регулювати рівень фізичного навантаження і змінювати програму реабілітації.

У великих містах є відділення при стаціонарах, спеціальні реабілітаційні центри, санаторії кардіологічного або неврологічного профілю .

Допускається також відновлення в домашніх умовах, але в такому випадку ефект може бути не таким швидким.

Скільки часу потрібно для цього, як довго проходить

Скільки ж триває реабілітація після інсульту? Одужання може протікати по-різному, деяким пацієнтам вистачає пари місяців, але в більшості випадків процес займає набагато більше часу, іноді він триває кілька років. Людина повинна бути націленим на результат, починати відновлювальні заходи рекомендується якомога раніше .

Максимальний ефект спостерігається в перші три місяці, щоденне виконання вправ допоможе уникнути повторного інсульту.

Реабілітація – що в неї включено

Відновлення вимагає залучення великої кількості фахівців і застосування різноманітних засобів. Це пов’язано з тим, що інсульт може вразити будь-яку частину мозку, в результаті людина втрачає важливі функції. Хворий може втратити пам’ять, слух, зір, його може вразити повний або частковий параліч, висока ймовірність виникнення недоумства.
Процес відновлення вимагає участі наступних фахівців:

• фізіотерапевт – допомагає повернути навички руху;
• ерготерапевт – допомагає з прийомом їжі, одяганням, купанням і іншими повсякденними речами;
• логопед – відповідає за відновлення мови та функції ковтання.

При необхідності можуть бути залучені інші фахівці, регулярне спілкування з лікарем забезпечить передбачає коригування плану реабілітації після нсульта.

Після інсульту втрачаються такі важливі навички ковтання, мови, зору, рух і т. Д. Дуже важливо не впадати у відчай, а регулярно виконувати інструкції лікаря.

відновлення ковтання

Після порушення кровообігу можуть виникати проблеми з жуванням, виробленням слини, ковтанням. В рамках відновної терапії застосовуються спеціальні вправи, що задіють спеціальні м’язи. З метою спрощення процесу слід підбирати легко прожовувати і ковтати їжу . Всі страви повинні бути нормальною температури, не надто гарячі / холодні.

мова

Чим більше за площею вражений ділянку мозку, тим складніше відновлюється мова. Протягом року позитивні результати ще досяжні, але з плином часу процеси сповільнюються.

Близько повинні поставитися до пацієнта з максимальною увагою, він не повинен бути наданий сам собі, дуже важливе спілкування .

Заняття по відновленню мови повинні починатися вже на 1-2 тижні, коли хворий буде в змозі переносити емоційні і фізичні навантаження.

На заняттях фахівець працює з картками і букварем, пацієнт заново вчиться вимовляти букви і слова .

зір

В рамках відновлення широко використовується спеціальна гімнастика, відновити зір допоможуть також спеціальні препарати.

пам’ять

Відновленням пам’яті рекомендується займатися після того, як знято ймовірність повторного інсульту . Крім прийому лікарських препаратів (натрапив), показано функціонально-відновне лікування, в рамках яке постійно тренуються навички запам’ятовування.

Пацієнт може запам’ятовувати вірші, номери телефонів, високу ефективність показують також настільні ігри типу пазлів.

рухові функції

В рамках відновлення використовуються такі методи, як електрофорез, масаж і інші процедури, спрямовані на запобігання застою кровообігу і атрофування м’язів. Важливу роль відіграє лікувальна фізкультура, багато вправи пацієнт може робити навіть лежачи . Спочатку він за допомогою медичних працівників вчиться повертатися з боку на бік, опускати і піднімати руки, проводити інші маніпуляції.

Дивіться відео про відновлення рухових функцій після хвороби:

Дрібна моторика

При високій рухливості рекомендується розробляти дрібну моторику, для цього необхідно перевертати карти, писати, малювати, вирішувати головоломки, грати на піаніно, збирати дрібниця, застібати ґудзики, грати в шашки, віджимати мочалки, друкувати тексти і т.д.

депресія

Після втрати основних навичок пацієнт часто впадає в депресію, особливо якщо це сталося в працездатному віці. Підтримки близьких людей часто не вистачає, потрібна допомога психолога або психіатра .

Поліпшити настрій допоможуть рухова активність, виконання домашніх справ, спілкування з онуками, дітьми. Пацієнт не повинен відчувати себе тягарем, хорошою мотивацією є хобі.

препарати

Важливу роль відіграє прийом препаратів, відновити організм допомагають такі медикаменти:

• покращують мозковий кровопостачання – церебролізин, кавінтон, пентоксифілін;
• впливають на метаболічні процеси в мозку – кортексин, гінкго-форт, циннарізін, солкосерил, актовіген, цераксон;
• ноотропи – луцетам, Ноофен, пірацетам;
• комбіновані – Тіоцетам, нейро-норм, фезам;
• інші – андідепрессанти, фіточаї, лікарські рослини, сирдалуд, гліцин.

Облаштування в домі

В квартирі необхідно зробити зміни, що допоможе підвищити безпеку і комфорт, в приміщенні не повинно бути килимів та високих порогів. Рекомендується придбати спеціальне ліжко з бортиками, що дозволить уникнути падінь. Поручні і перила необхідні, щоб хворий міг пересуватися , важливу роль відіграє хороше освітлення.

Опис всіх етапів

Відновлення складається з трьох етапів

реанімаційний період

У перші кілька днів після інсульту пацієнт повинен перебувати в реанімації до моменту зникнення загрози для життя. У цей період показаний постільний режим, будь-яка рухова активність заборонена .

У меню повинні входити молочні продукти, овочі фрукти. Пацієнт повинен перебувати під постійним наглядом.

Стаціонарний

У перший місяць рекомендовано стаціонарне лікування, реабілітація спрямована на повернення активності. Пацієнт повинен приймати препарати, показані фізичні вправи, масаж. У цей період пацієнт повинен почати усвідомлювати, що наукові методики допоможуть йому відновитися. На даному етапі доводиться заново вчитися посміхатися, кивати, ворушити ногою і рукою.

після виписки

Пацієнт починає відновлюватися за розробленою для нього методикою, на даному етапі незамінна допомога близьких. Вони повинні стежити за правильністю і регулярністю виконуваних вправ, надавати психологічну підтримку.

Ангіографія – що це таке, показання, протипоказання і правила підготовки до процедури. Всі подробиці в окремому матеріалі.

Чи знаєте ви? що магнітно-резонансна ангіографія головного мозку дає можливість дізнатися про стан судинного кільця мозкових півкуль, регіональних артерій в корі мозку, черепних синусів і вен? Про це – тут.

А що таке коронарографія серця – це ви дізнаєтеся, натиснувши сюди.

Що робити при часткової або повної паралізації лівої сторони тіла після інсульту?

На перших порах пацієнту важливо дотримуватися постільного режиму. Після первинної терапії проводити розробку паралізованого ділянки, стежити за нормами і раціоном харчування, робити нескладні вправи для повернення рухової активності кінцівок.

Пацієнту підбирається індивідуальний курс медикаментозного лікування, приписуються ліки як традиційної так і народної медицини. Стан хворого строго контролюється фахівцями.

Для відновлення всіх систем людини після перенесеного інсульту будуть потрібні довгі місяці, а можливо і роки. Родичам хворого слід запастися терпінням, сподіватися тільки на позитивний результат ситуації і бути оптимістами – тільки здорова енергія і посмішки оточуючих допоможуть хворому швидше стати на ноги і продовжувати повноцінно жити і розвиватися!

Домашня дієта

Народне лікування передбачає особливості в харчуванні. Потрібно віддавати перевагу молочним продуктам і продуктам рослинного змісту. Вводити в їжу фрукти і ягоди, сир, кефір, відмінно підійдуть злакові каші без термічної обробки, запарені на воді.

При поліпшенні стану можна додати в раціон харчування м’ясо відварне нежирне і рибу. Аскорбінова кислота допоможе поліпшити імунітет і дати організму втрачені вітаміни. Дієту потрібно дотримуватися строго.

відпочинок

Зверніть увагу на стан хворого, втрачені можуть бути багато почуття. Нехай хворий слухає більше радіо або дивиться телевізор. Намагайтеся не залишати його одного і більше спілкуватися.

Важливо, в якому стані знаходяться руки і ноги хворого. Паралізація передбачає зігнуті кисті і обвислу стопу. Ці положення можуть привести до закостеневевшім м’язам. Після повного одужання м’язи буде складно відновити.

Увага! Щоб уникнути таких наслідків повинна проводитися лікувальна гімнастика або масаж.

Розтирати тіло хворого і робити йому масаж потрібно після закінчення трьох тижнів після інсульту, вважається, що в цей час тіло готове до відновлення.

лікування травами

Перераховані вище рекомендації потрібно строго виконувати. Для прискореного процесу відновлення також можна приймати трави. Народна медицина знає багато рецептів, які допомагають у відновленні організму після.

Перший рецепт – Мар’їна корінь в сушеному вигляді. Пару чайних ложок заливаються двохсот грамами кип’яченої води. В такому стані суміш повинна постояти близько п’яти годин.

Дві столові ложки в день настою допоможуть привести організм в порядок.

Муміє прийде на допомогу. Його розбавляють у воді до ста грам. Випити таку суміш потрібно один раз.

У всіх вдома є лаврове листя, вони є лікувальними при боротьбі з інсультом. З них готується настій. Спочатку листя перемелюють. Беруть двісті грам соняшникової олії і заливають їм три ложки листя. Цей настій не приймають всередину, їм мажуть постраждалі від інсульту місця. Суміш повинна настоятися тиждень і використовуватися щодня по два рази.

Простий рецепт – лимон і часник. Якщо до них додати мед – то результат перевершить всі очікування. Всіх перерахованих коштів потрібно взяти по сто грам і перемішати між собою. Настоюється суміш тиждень і дається пару раз в день. Краще настій давати після прийому їжі і по одній ложці.

На допомогу – чистотіл. Він подрібнюється в кількості десяти грам і заливається склянкою окропу. П’ятнадцять хвилин потрібно для настою. Потім він проціджують і вживається всередину до трапези три рази на добу.

Боби допоможуть відновитися швидше після інсульту. Спосіб широко використовується на сході і популярний завдяки своїй чудодійність. Не потрібно відокремлювати рослина. Його потрібно взяти повністю і залити водою. Головне, щільно закрити настій кришкою і поставити в місце, яке відрізняється теплотою. П’ється настій в будь-яких кількостях. Дія його буде помітно через пару тижнів після вживання.

Лікування сосновими шишками ефективно. Йдеться про дозрілому рослині. Потрібно взяти шість шишок і залити попередньо розведеним спиртом. Міцності спирту повинна становити тридцять п’ять відсотків. У такому вигляді суміш повинна постояти близько трьох тижнів. Після цього настій потрібно процідити і давати хворому у вигляді чаю раз на добу, додаючи в нього чайну ложку.

Допомагають апельсини і лимони. З них робиться сік. Його необхідно настояти один день. Для посилення ефекту додають мед. Запивається настій будь-якою рідиною і п’ється пару раз в день по одній ложці. Лимони і апельсини використовується в однаковій пропорції.

Боротьба з пролежнями

Під час паралізації хворий знаходитися в одному положенні. Це може стати причиною пролежнів. Шкіра починає стиратися, утворюючи рани, що приносять хворому больові відчуття. Застерегти хворого від появи пролежнів можна, використовуючи спеціальні матраци. Їх можна зробити самим. У товщину вони повинний бути більше одного сантиметра. Матрац, набитий сіном – ідеальний варіант.

Пам’ятайте! Лікування в домашніх умови інсульту може бути ефективним. Для цього варто прислухатися до всіх порад відразу. Використання одного методу не призведе до швидких і позитивних результатів.

Масаж при паралізації лівої сторони

Основна мета масажу при інсульті – це нормалізація кровотоку паралізованою боку, усунення болю і відновлення тонусу м’язів, усунення спазмів кінцівки, запобігання пролежнів.

При правильному виконанні масажу поліпшується кровообіг, нормалізується стан пацієнта, відбувається стимуляція роботи шлунково-кишкового тракту, запобігають запори і метеоризм у животі.

Відновлення після інсульту за допомогою масажу сприяє поліпшенню активності, пацієнт знаходить можливість контролювати рухову активність кінцівок паралізованою частини. Курс оздоровлення слід проводити тільки за рекомендацією лікаря.

Особливості виконання масажу

1. Тіло пацієнта слід розслабити, кінцівкам надати середнє фізіологічне положення.
2. Робити масаж повинен фахівець, який ознайомлений з технікою виконання процедури і знає всі тонкощі його проведення людям після інсульту.
3. Приміщення, де буде проводитися сеанс масажу, має бути добре провітрюваним, чистим, зі спокійною атмосферою.
4. Проводити сеанс не раніше, ніж через дві години після їжі.
5. Процедура не повинна викликати хворобливих відчуттів.
6. Основні рухи виконуються по ходу лімфовідтоку.
7. Тривалість масажу регулюється станом пацієнта.
8. Після проведення масажу хворий повинен відпочити, і не їсти протягом півгодини.

Пролежні при паралічі – що це і як боротися?

Пролежнями називають пошкодження шкіри і м’яких тканин, які виникають внаслідок порушення кровообігу в конкретній області тіла. Утворюються вони там, де тіло стикається з твердою поверхнею.

УВАГА. Даний стан ні в якому разі не можна запускати! Воно може перерости в гангрену, коли тканини, що залишилися без харчування, починають відмирати. В результаті можливе інфікування і ампутація верхніх або нижніх кінцівок.

У пацієнтів, які виснажені або страждають важкими захворюваннями серця, утворенню пролежнів відбувається швидше. Найбільше схильні до поразки виступаючі частини тіла. У рідкісних випадках зачіпається потилична область або складки грудей у ​​жінок.

Щоб попередити розвиток пролежнів, потрібно ретельно стежити за хворим. Кожні 2 години рекомендується міняти положення його тулуба. Для фіксації необхідного положення використовуються подушки та інші подібні м’які предмети. Також важливо стежити, щоб тіло не контактувало з твердою поверхнею ліжку.

Обов’язково потрібно стежити за зволоженістю шкіри. Для цього можна застосовувати різні засоби, наприклад, спреї, креми. Потрібно 2 рази в день протирати шкірні покриви. Також потрібно робити масаж паралізованих тканин.

Ідеальним варіантом буде придбання спеціального матраца, який запобігає появі пролежнів. Всі зазначені вище заходи допоможуть уникнути несприятливих наслідків, які можуть виникнути.

Де краще перебувати перший час

З урахуванням того, що інфаркт головного мозку – це смертельно небезпечна хвороба, для рецидиву якої достатньо навіть незначного підйому рівня артеріального тиску, перебувати в домашніх умовах пацієнтові (по крайней мере, на протязі першого часу) категорично протипоказано.

Після проходження повного курсу реабілітаційних заходів і отримання даних додаткових методів об’єктивних досліджень, неухильно підтверджують факт наявності позитивної динаміки – допускається, але ніяк не раніше.

Неодноразово були відзначені історії, коли навіть у тих пацієнтів, які повністю повернулися до нормального життя і ставали працездатними, траплявся на тлі повного благополуччя обширний інсульт, причому зі смертельним результатом.

Як тільки все клінічно небезпечні синдроми події крововиливи і ішемії будуть усунені в відділенні реанімації та інтенсивної терапії, лікування хворого повинно проводитися в неврологічному відділенні. По суті справи, це перший етап реабілітації, при якому вводяться препарати і робляться процедури, спрямовані переважно на відновлення функцій центральної нервової системи. Тут принципове значення має цілодобовий моніторинг вітальних функцій, оцінка динаміки загального стану і спостереження медичного персоналу, який в разі потреби зможе надати невідкладну допомогу.

Тільки після того, як буде проведено первинне відновлення, пацієнт може бути відправлений в спеціалізований реабілітаційний центр, де також буде знаходитися під контролем не тільки лікарів реабілітологів, а й інших фахівців суміжних спеціальностей.

Наступний етап реабілітації може проходити по-різному – залежно від того, яку динаміку покаже пацієнт. Оптимістичний результат – людина зможе сам себе обслуговувати і контролювати свої фізіологічні відправлення, він виписується додому, під спостереження невропатолога і лікаря-терапевта. У гіршому випадку хворий залишається назавжди прикутим до ліжка, і надій на його повернення до нормального життя практично не буде. Тут уже все залежить від рішення родичів. Якщо вони готові будуть оглядати його протягом усього періоду життя, то можна забрати додому, але догляд за ним стане непосильним тягарем. В іншому випадку пацієнт залишиться в профільному хоспісі для неврологічних хворих.

Чи можна парези лікувати народними рецептами

Щоб швидше відновити ту сторону, яку паралізувало обов’язковою вимогою буде віднесено застосування фармацевтичних препаратів. Але незважаючи на це застосування лікарських рослин не виключає факту надання позитивного впливу на стан пацієнта:

• Заварити Марьін корінь в 200 міліграмових посудині і залишити на п’ять годин для настоювання відвару. Після інсульту слід пити по одній столовій ложці спочатку і в кінці дня. Є хорошим протисудомну засобом, стабілізуючим тиск і, що координує роботу серцевого м’яза.
• Масаж уражених парезом кінцівок рекомендується виконувати із застосуванням масляного лаврового настою. Для цього 50 грам перемеленої приправи заливають склянкою соняшникової олії і залишають так на 14 діб. Після мажуть уражену ліву сторону щодня не менше двох разів. Сприяє поліпшенню кровотоку.

• Щоб приготувати ліки від інсульту, необхідно, перемішати в посуді півсклянки тертого лимона, стільки ж порубаного часнику і натурального меду. Після повинно пройти близько тижня. Давати хворому необхідно після кожного сніданку та вечері по 5 грам лікарського препарату. Прекрасне джерело вітаміну С і зміцнення імунітету.
• Заварюється одна столова ложка чистотілу в склянці з окропом. П’ють до їжі протягом доби. Сприяє покращенню рухливості в суглобах після інсульту.
• 35% спиртова настоянка на основі соснових шишок. Повна готовність ліки настає після тритижневої витримки кошти. Ліки подається разом з чаєм. Добре бореться з тромбозом, очищає кров.

Загальні правила відновлення пацієнта і догляд за ним

Для того щоб інсульт, що вражає ліва півкуля головного мозку не розвивався, необхідно запобігти ті фактори які можуть його спровокувати: стежити за станом судин, правильно харчуватися, відмовитися від шкідливих звичок. Якщо у хворого в анамнезі траплялася травма голови, то лікування при струсі мало бути проведене обов’язково.

Здоров’я судин в ваших руках – читайте як почистити судини головного мозку народними засобами.

Якщо напад все-таки трапився, і після інсульту паралізована ліва сторона, пацієнту потрібно грунтовна і тривала реабілітація. Щоб навіть частково відновити функціональність уражених ділянок мозку можуть піти місяці і навіть роки. Точний прогноз при цьому скласти важко.

Отже, процес реабілітації має свої особливості:

1. Відновлювати необхідно не тільки фізичні функції людини, але і його психологічний стан. Потрібно нормалізація психічних процесів.
2. Пацієнт, котрий переніс інсульт і отримав параліч, практично весь час знаходиться в лежачому положенні. Так як у нього вражений ліве око, то ліжко його слід встановити так, щоб він міг охоплювати приміщення правим.
3. Розмовляти з пацієнтом необхідно, посунувши праворуч, щоб він був в змозі оцінити ситуацію і співрозмовника.

1. Всі речі, якими повинен користуватися хворий, необхідно теж ставити з правого боку.
2. Відновлення повинне проводитися за допомогою мовних функцій. Тобто потерпілий повинен намагатися охарактеризувати ті речі і предмети, які потрапляють в його поле зору. Завдяки тому, що мова практично не порушена, у хворого з’являється можливість налагодити баланс функціональності обох півкуль головного мозку.

На відео лікарі-неврологи Центру реабілітації управління справами Президента розкажуть про комплексний підхід у відновленні пацієнтів, які перенесли різні інсульти:

1. З пацієнтом необхідно займатися дихальною гімнастикою, яка дозволить запобігти розвитку застійних процесів в легенях, внаслідок яких з’являється пневмонія.
2. Після виписки в домашніх умовах хвора людина продовжує виконання спеціальних вправ, які були прописані ще в лікарні. Це допоможе відновити рухову активність.
3. Ефективним засобом для реабілітації вважається масаж.
4. Виконувати вправи необхідно кожні 3-4 години. Це дасть можливість швидше відновити чутливість лівої частини тіла. Спочатку гімнастика робиться в горизонтальному положенні, а в міру поліпшення стану пацієнта він все дії здійснює сидячи і стоячи. Для початку хворому потрібна стороння допомога. А ще йому рекомендується використовувати спеціальні пристосування: ремені, підставки, поручні.

Крім правильної реабілітації, параліч лівої сторони вимагає кваліфікованих дій медперсоналу і родичів потерпілого в плані догляду за ним. Він передбачає:

• Постійну зміну положення хворого, щоб у нього не виникли пролежні, які дуже важко вилікувати. Також важливо попередити розвиток пневмонії. Повертати і розтирати пацієнта необхідно кожні 2 години.
• Постіль людини повинна бути чистою, сухо і рівною.
• Кінцівки не повинні звисати з ліжка, так як це призведе до деформації суглобів. Якщо рука або нога все ж падає, то до ліжка краще приставити стілець або табурет.

Пасивні вправи для паралізованих кінцівок: a – руху в плечовому суглобі; б, в, г – руху в ліктьовому суглобі; д, е – руху в тазостегновому і колінному суглобах.

• Для відновлення функціональності кінцівки необхідно постійно розробляти. Для цього використовуються певні вправи (пасивна гімнастика, коли реабілітолог згинає-розгинає паралізовані руку і ногу). Корисним є масаж.
• Якщо пацієнт паралізований повністю, то пахви необхідно покласти валики. Це дасть можливість розташувати плечові суглоби правильно і запобігти їх деформацію.

Взагалі, процес реабілітації включає в себе ще й фізіотерапевтичні процедури, заняття з логопедом. Незайвими будуть спеціальні корекційні програми для відновлення нормального психологічного стану хворого. Людину необхідно налаштувати на те, що для одужання йому доведеться багато і довго працювати. Позитивний психологічний настрій допоможе швидше відновитися.

Викладач інституту відновлювальної медицини Бондурянскій Олександр Давидович покаже комплекс ЛФК на етапах реабілітації після інсульту:

Під час реабілітації хворий повинен дотримуватися режиму дня, правильно харчуватися. Йому заборонено вживати алкоголь, курити. Легкий спорт навіть після часткового відновлення допоможе закріпити позитивний результат.

Для прискорення процесу реабілітації пацієнт повинен намагатися самостійно виконувати якісь елементарні побутові завдання.

Чотири етапи реабілітації

1. Підтримка найважливіших функцій, від яких залежить життя.
2. Навчання елементарних навичок самообслуговування.
3. Навчання загальним руховим, мовним та інтелектуальним навичкам, створення умов для їх відновлення (можливість сидіти, пересуватися, ходити).
4. Навчання у виконанні тонких рухів кінцівками, професійних навичок, повноцінної мови і інших здібностей.

Симптом 3 геми

Коли поразка відбувається всередині капсули лівій частині головного мозку, то відбувається розвиток, так званого синдрому 3 геми. Йдеться про повну правостороннем паралічі (геміплегії). Він супроводжується відсутністю рухової активності з боку верхньої і нижньої правої кінцівки. Часто це стан поєднується з гемианопсией (порушенням зорових функцій), що супроводжується випаданням половини поля зору з боку обох очей.

Якщо вогнище ураження розташовується далі від капсули, то рухові порушення не настільки явні. Поразка спостерігається тільки на певних ділянках нижньої або ж верхньої кінцівки. Неповний параліч медики називають гемипарез, для якого характерна певна клінічна картина.

Тоді коли пошкоджується біла речовина в центральних звивинах, відбувається розвиток парезів в віддалених від центральної частини відділах правих кінцівок. Сильніше вираженість подібних проявів відзначається в області верхньої кінцівки.

Види паралічу правого боку

Прийнято розрізняти два типи паралічів – центральні і периферичні.

центральний параліч

Цей різновид ураження формується в результаті пошкодження рухової зони кори головного мозку. Супроводжується стан повним / частковим безсиллям, що поширюється на весь м’язовий корсет. Центральний параліч призводить до знерухомлення людини, з подальшим розвитком парезів, пролежнів і некрозів.

периферичний параліч

Для периферичного паралічу типово ураження периферичних нейронів руху. Стан супроводжується онімінням рук і ніг, втратою чутливості, тремором, порушенням дрібної моторики і т. Д. При цьому порушення спостерігається тільки в певної частини тіла, тобто людина може себе обслуговувати самостійно.

Відновлення мовного апарату

Найчастіше правобічний інсульт у чоловіків і жінок має негативні наслідки в плані того, то може віднятися мова. Відібрати мова може вже в першу годину після нападу. Відновитися функція може і через кілька тижнів, і через кілька років.

Вправи для артикуляції

Важливо проводити заняття з відновлення мови з перших днів після купірування інсульту. Мова відновлюється важко. На це може піти не один рік, але не варто панікувати. Навіть якщо людина не видає бажаних результатів, то в певний момент все ж заговорить.

1. Постійно говорити з хворим, навіть якщо він не може відтворювати звуки. В процесі прослуховування звуків він буде намагатися повторювати їх.
2. Починати з вивчення окремих складів або звуків. Хворий повинен самостійно продовжувати розпочате слово. Важливо розділяти слова на склади. Наприклад: слово «мо-ло-ко», «ле-то» і т. Д.
3. Для прискорення мовної здатності людини важливо включати аудіозаписи, щоб слухав спів інших людей. Таким методом швидше почне відтворювати окремі звуки.
4. Важливо проводити вправи для поліпшення артикуляції. Це може бути: скручування губ в трубочку, випинання мови, шипіння, облизування губ, оскаливание і т. Д.

Коли мова відновлена, приступати до відновлення і зміцнення пам’яті. Для цього з пацієнтом продовжувати вчити скоромовки і короткі віршики. Благотворно впливають настільні ігри, які будуть відволікати людину.

Все залежить від тяжкості інсульту. Звичайно, найнебезпечніший варіант – обширний інсульт, але навіть в такій ситуації не можна опускати руки.

наслідки

При інсульті мозку з правого боку, наслідки, що розвиваються у пацієнтів, знаходиться в тісному зв’язку з типом мозкової катастрофи.

геморагічна форма

Найбільш небезпечною формою мозкової катастрофи є правобічний геморагічний інсульт мозкової речовини. Для правостороннього геморагічного ураження мозкової тканини характерна виражена і агресивна симптоматика. Напередодні самої катастрофи, людини можуть турбувати такі симптоми, як запаморочення, гіпертонія, задишка, біль в області серця. Після початку гострої фази захворювання, симптоматика інсульту правостороннього включає параліч лівої частини тіла, втрату чутливості, втрату свідомості і оніміння верхніх і нижніх кінцівок з лівого боку.

При інсульті геморрагическом на правій стороні, наслідки несуть важкий характер. Вони знаходять своє вираження в часткової або повної інвалідизації, набряку головного мозку, аж до мозкової коми.

Якщо у людини стався інсульт правого боку мозку, то ризик повторного виникнення хвороби становить не менше 70%.

ішемічна форма

Якщо виник ішемічний інсульт правої півкулі головного мозку, людина втрачає орієнтацію в часі і просторі, має проблеми із зором промовою, а також втрачає тактильну і больову чутливість. Спровокувати ішемічний інсульт в басейні правої середньої мозкової артерії можуть дрібні крововиливи в корі головного мозку, аномалії розвитку судин головного мозку і сонної артерії (аневризми). Провокуючим фактором виступає надмірна емоційна і фізичне навантаження, черепно-мозкова травма, пологи.

Поряд з геморагічним інсультом, правобічний ішемічний інсульт тягне за собою аналогічні наслідки, що виражаються в проблемах з чутливістю, порушенням мови і листи, повним або частковим паралічем.

масаж

Для того щоб відновити втрачені функції лівого боку тіла, проводиться масаж рук і ніг на лівій стороні тулуба. Однак варто пам’ятати про те, що подібний вплив має здійснюватися професіоналом в цій області.

Дієта і продукти харчування

В період реабілітації після інсульту необхідно дотримуватися дієти. З раціону видаляють грубу, солону, кислу, гостру і копчену їжу. У список дозволених продуктів входять житній хліб, свіжі овочі і фрукти, м’ясо нежирних сортів (індичатина, кролятина, курка). Рослинна олія вживають в мінімальних кількостях. Страви готують на пару. М’ясо і овочі відварюють або гасять, супи та каші готують на воді. Жирність молочних і кисломолочних продуктів не повинна перевищувати 1%.

Від солодощів та здоби необхідно відмовитися. Як десертів виступають фруктові салати, для заправки яких використовують знежирений йогурт. Овочеві закуски приправляють оливковою олією. Жарку, як спосіб приготування їжі, необхідно ігнорувати. Режим пиття – не менше 1,5 л на добу. Компоти, мінеральну воду, неміцний чай і свіжовичавлені соки п’ють при виникненні спраги.

профілактика

Загальний план профілактичних заходів, спрямований на запобігання правобічної мозкової катастрофи, направлено введення здорового способу життя, відмова від вживання алкоголю та тютюнопаління, перегляд раціону харчування і виключення з нього потенційно небезпечних компонентів. Це особливо актуально, якщо виник інсульт у чоловіків середнього віку.

Крім того, кожній людині необхідно контролювати показники артеріального тиску. У разі їх стійкого підвищення, рекомендовано звернутися за медичною консультацією з метою проходження комплексно медичного обстеження і призначення відповідного лікування.

препарати

Реабілітація постінсультних хворих супроводжується прийомом медикаментів. Пацієнтам, які перенесли інсульт, відновитися допоможуть наступні групи препаратів:

• Седативні. У реабілітаційний період хворому призначають магнезію. Гіпотензивний препарат вводиться внутрішньовенно. Лікарський засіб дозволяє тримати артеріальний тиск у нормі. Магнезію вводять в комбінації з диазепамом.
• Протисудомні. Пірацетам (Ноотропил) при внутрішньовенному або внутрішньом’язовому введенні знижує ризик розвитку гіпоксії головного мозку, нормалізує мікроциркуляцію крові в ураженій ділянці.
• Судинорозширювальні. Медикаменти, що збільшують просвіт кровоносних судин, знижують судинний опір. При регулярному застосуванні кровотік нормалізується. До таких лікарських засобів відносять Курантил, Аспірин.

Медикаментозне супровід організму прискорює одужання. Препарати підбираються лікарем, самолікування виключено.

Приклад відновної гімнастики для лежачих хворих

Комплекс вправ, який далі представлений, підходить всім людям, що знаходяться на відновлювальному етапі після інсульту, які переживають сильний спастичний параліч. Перелік вправ:

• Згинання та розгинання суглобів. Починати з кистей. Продовжувати руху у напрямку до ліктів, плечей, колін, стоп.
• Обертання кінцівками. Виконувати вправу за допомогою доглядальниці, щоб вона стежила за амплітудою рухів.

Важливо! Всі вправи повинні нагадувати руху, які може виконувати здорова людина.

• Розтягування рук за допомогою лонгет. Ефективно при стійкому паралічі. Для цього руку поступово розгинати від пальців до плеча або передпліччя. Кінцівка в розігнутому вигляді прибинтувати до твердої плоскої дощечці. Час розтягування – 30 хвилин.
• При відновленні функцій кисті можна здійснювати вправи за допомогою рушники. Братися за два кінця рушники. Кінці зводити, розводити, піднімати опускати, обертати. Вправу виконувати або в положенні сидячи, або лежачи.
• Розтяжка підколінної області. Для цього під коліно укладається валик, який поступово збільшується в діаметрі.
• Обхват гомілки руками. Необхідно проводити згинання та розгинання ніг в колінах, руками притримувати зігнуті суглоби. Вирівнювати ноги плавно, ковзаючи ногами по ліжку.
• Вправи для очей. Для цього достатньо зафіксувати погляд на одній точці. Після проводити кругові обертання головою, але без відриву погляду.
• Обертання очей в різні боки. Потрібно повторювати очними яблуками наступні фігури: коло, квадрат, трикутник. Можна повторювати очима обриси цифр. Важливо сильно не напружувати очі. Час вправи не більше 20 хвилин.

Виконуючи всі зазначені вправи, важливо пам’ятати про одну умову – не можна перевантажувати себе. Важливо виконувати кілька підходів в день по 15-20 хвилин.

терапія

Лікування інсульту включає базові та специфічні заходи. Для початку пацієнта доставляють у відділення реанімації та проводять курс терапії, метою якої є підтримка базових функцій життєдіяльності, включаючи кровообіг, дихання, а також усунення набряклості мозку.

У разі ішемічного інсульту проводиться специфічна антикоагулянтная і тромболітична терапія. У разі ж геморагічного ураження правого боку мозку проведене лікування, навпаки, буде направлено на застосування препаратів, які призводять до формування тромбів і закриття кровотечі.

Важливо! Реабілітація передбачає проходження лікувальної фізкультури, курсу масажу, прийом медикаментів і різні фізіотерапевтичні впливу.

психологічна підтримка

Пацієнт після розриву кровоносної судини стає замкнутим через відсутність можливості до повноцінного життя. Психологічна підтримка надається фахівцями, близькими і друзями хворого, вона допомагає людині повністю соціально адаптуватися. Основна мета психологічної підтримки – навчити інсультнікам контролювати поведінку і дії. В процесі реабілітації поліпшуються процеси сприйняття навколишнього світу.

Основні завдання психологічної допомоги:

• навчити хворого розуміти, приймати і керувати психологічними закономірностями;
• запобігти депресії;
• морально підготувати пацієнта до майбутніх труднощів.

Фахівці рекомендують уважно стежити за змінами в поведінці хворого. При перепадах настрою, нападах невмотивованої агресії і апатії необхідно показати пацієнта фахівця.

Лікування інсульту в домашніх умовах: паралізація правого боку

Імовірність до повноцінного життя у людини, який переніс інсульт, висока тільки в тому випадку, якщо в перші години після події йому почнуть вводити необхідні препарати.

Варто враховувати і складність інсульту. Лікарі вивели приблизний час відновлення в залежності від складності розвитку хвороби:

• Ішемічний інсульт з мінімальним неврологічним дефіцитом зажадає на повне відновлення 2-3 місяці.
• Виражений неврологічний дефіцит (сильний параліч кінцівок). Повне відновлення рідкісне, але варіант часткового відновлення з можливістю самообслуговування потребують 6 місяців.
• Обширний інсульт і стійкий неврологічний дефіцит призводять до інвалідизації. Щоб пацієнт після такого інсульту зміг самостійно сидіти, буде потрібно 1-2 роки. Повне відновлення неможливо.

Неврологічний дефіцит показує, наскільки масштабно омертвіли нейрони в головному мозку. Відновити уражені ділянки не вдається, але розвинути минулі функції можна за рахунок здорових клітин, які залишилися. Говорити про сприятливий прогноз відновлення можна в будь-якому з варіантів, адже ніхто не знає індивідуальні особливості людини.

Програма відновлення правого боку після інсульту

Коли після інсульту паралізована права сторона тіла, будь-які реабілітаційні заходи починаються не раніше, ніж через 3 тижні після купірування гострого стану. Відновлення після виписки включає:

• медикаментозну терапію;
• ЛФК і масаж;
• фізіотерапію;
• роботу з психологом і логопедом.

Медикаментозна терапія спрямована на відновлення повноцінного функціонування клітин головного мозку. При паралічі правої сторони пацієнту прописуються такі фармакологічні препарати:

• ліки нейротрофического дії (ноотропи): «Пірацетам», «Ноотропил»;
• Ангіопротектори: «Флебодіа», «Ескузан», «Троксерутин»;
• препарати вазоактивного дії: «Ніцерголін».

Також пацієнтові з паралічем показана вітамінотерапія, що має на увазі прийом полівітамінних комплексів, до складу яких входять вітаміни групи В, а також поліненасичені жирні кислоти. Раціон хворого потрібно організувати так, щоб ці вітаміни і мікроелементи присутні в складі їжі, яку вживає хворий.

ЛФК і масаж після інсульту і паралічу відіграє особливу роль в процесі відновлення пацієнта після недуги. Комплекс вправ підбирається в індивідуальному порядку, і він залежить від ступеня ураження мозку. ЛФК при паралічі одного боку тіла починають ще в стаціонарі, і фізкультура включає в себе пасивні види фізичного навантаження, що дозволяють уникнути появи пролежнів. Також виконуються пасивні вправи, спрямовані на розслаблення уражених м’язів і їх підготовку до наступних активних навантажень.

На першому етапі відновлення після купірування гострого стану перед усіма вправами виконується масаж кінцівок, спини і грудей за розробленими лікарем-реабілітологам правилам. Масування дозволяє зняти напруженість м’язів і підготувати їх до фізичних навантажень. Лікувальна фізкультура виконується щодня по кілька разів на добу. Після того, як хворий може успішно виконувати вправи в положенні стоячи, в перелік щоденних навантажень включається ходьба з помірною швидкістю.

Фізіотерапія при паралічі після інсульту включає:

• магнітну стимуляцію;
• кінезітерапію;
• нейроміостімуляцію.

Перенесений інсульт є сильним потрясінням не лише для організму, але і для психоемоційного стану людини. Часткова або повна втрата працездатності, порушення мови, зміни в зовнішності через параліч м’язів обличчя – все це може спровокувати сильну депресію у хворого. Мінімізувати емоційне потрясіння допоможе регулярна робота з психологом. Також на успіх психологічної реабілітації впливає підтримка пацієнта з боку близьких людей.

Можливі терміни реабілітації

Як стає зрозуміло, терміни повного лікування у кожного пацієнта різні. Деяким хворим досить пари місяців, але в більшості випадків пацієнтам потрібна значна кількість часу. Скільки, сказати важко – іноді період реабілітації розтягується на кілька років.

Основним фактором є ранній початок заходів по поверненню втрачених навичок і націленість пацієнта на результат – без внутрішнього бажання хворого відновитися ефект від занять буде низьким, а прогноз – несприятливим.

Будь-яке лікування після інсульту повинно проводитися під наглядом фахівця – тільки він може вносити зміни в програму реабілітації, регулювати рівень фізичного навантаження і призначати лікарські препарати. З випискою зі стаціонару відновний період пацієнта не закінчується. Щоденне виконання приписаних фізичних вправ протягом довгого періоду часу допоможе знизити ймовірність виникнення нового нападу гострого порушення мозкового кровообігу.

Способи реабілітації після паралічу лівої сторони

При найменшій підозрі на інсульт насамперед треба надати першу допомогу і викликати швидку. До приїзду медиків людини з підозрою на інсульт необхідно укласти строго горизонтально, при цьому голова і плечі повинні бути трохи вище щодо тіла. Голова повинна бути повернена набік, це дуже допоможе в разі блювоти. Одяг утрудняє рух повинен бути розстебнутий, по можливості вимірюється тиск.

Порада! Строго стежте за станом хворого, якщо дихання сповільнюється, а пульс перестане прощупується негайно робіть непрямий масаж серця.

Лікування проводиться строго в стаціонарі, наскільки тривалим він буде залежить від пацієнта і ступеня тяжкості крововиливи. Початкова стадія реабілітації теж проходить під наглядом медиків. Вона містить в собі:

• стабілізацію тиску;
• регулювання харчування;
• масаж.

Перший пункт наводиться в норму за допомогою лікарських препаратів, а також хорошого настрою пацієнта. Саме в цей період хворому необхідна підтримка і догляд близьких, їх посмішки. Відновлення після інсульту багато в чому залежить від оточуючих.

Дієтичне харчування встановить лікар, саме він зможе підібрати найбільш дієву дієту для нормального процесу реабілітації.

Через три тижні після події хворому показаний масаж, вважається, що саме в цей період організм починає інтенсивно відновлюватися. Перші кілька сеансів повинен проводити фахівець, який проведе спеціальний курс для таких хворих. Надалі близьким треба буде освоїти масаж і робити його будинку самостійно.

Сучасний підхід до лікування інсульту. Національні рекомендації

Згідно з даними звіту «Тягар інсульту в Європі» («Burden of Stroke in Europe»), в період 2015–2035 рр. прог­ностичне підвищення частоти інсульту становитиме 34% внаслідок старіння населення, а абсолютна кількість населення країн Європи, які перенесли інсульт, сягне 4 631 050 осіб. До 50% хворих на інсульт помирає впродовж 1-го року після події, з них 40% — у 1-й місяць. 40% пацієнтів, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги, і лише 10% повертаються до повноцінного життя. Актуальність проблеми гострого інсульту в Україні зумовлена високим рівнем смертності внаслідок порушення мозкового кровообігу. У структурі смертності інсульт посідає 2-ге місце і залишається провідним чинником смерті у 14% пацієнтів. Проблематика інсульту полягає у вчасному наданні медичної допомоги у перші 4 год після інсульту з подальшим лікуванням залежно від клінічних характеристик пацієнта. Ключовими аспектами допомоги при спонтанному нетравматичному мозковому крововиливі наразі вбачається надання медичної допомоги в гострий період, кваліфікований сестринський догляд та реабілітація після інсульту. Незважаючи на значний рівень інформатизації, в Україні не вистачає достовірної інформації про структуру та організацію медичної допомоги при інсульті. До сих пір не створена система сертифікації з чітко визначеними критеріями ефективності медичної допомоги. Не впроваджена система моніторингу з метою порівняльного аналізу показників ефективності надання допомоги. Суперечливим і складним залишається питання реабілітаційних програм при інсульті, які часто базуються на застарілих та неоднорідних даних. Ці та інші гострі питання спричинили пошук оптимального клінічного рішення, яке повинно відображатися в національному стандарті лікування спонтанного нетравматичного мозкового кровообігу. Національні стандарти надання медичної допомоги при інсульті скеровані на впровадження планів організації допомоги, які охоплюють весь ланцюг надання допомоги, ґрунтуються на доказах, адаптовані до локальних умов та зрозумілі лікарям та населенню. Отримання адекватного лікування у перші години після інсульту має велике значення для відновлення пацієнта. Зважаючи на принципове значення реабілітаційних програм, можна стверджувати, що належна реабілітаційна практика повинна складатися з ранньої профілактики, яка проводиться у лікарні, та позалікарняної профілактики. Рання профілактика спрямована на зменшення неврологічного дефіциту та пришвидшення відновлення пацієнта. Аби попередити та зменшити наслідки катастрофи прогнозованого зростання частоти інсультів в країні, необхідно докласти спільних зусиль на кожному етапі надання медичної допомоги при інсульті. Для тривалої реабілітації в національних настановах повинно бути акцентовано на організацію позалікарняної підтримки пацієнтів, які пережили інсульт. Як ефективно лікувати інсульт? Які показники ефективності лікування інсульту? Де знайти інформацію щодо оптимальної стратегії лікування пацієнтів із гострим інсультом? Як лікарю обрати настанову або рекомендацію, зважаючи на їх чисельність? Чи може окрема лікарня затвердити власні рекомендації? Чи є підстави для застосування ранньої фармакологічної реабілітації при гострому інсульті? А як лікують пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу європейські колеги? Про стан готовності національних рекомендацій щодо ведення пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу розповідає

Дмитро Лебединець, кандидат медичних наук, лікар-невролог вищої категорії, керівник Інсультного центру Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами.

― Дмитре Володимировичу, як лікарі, так і спільнота пацієнтів, із нетерпінням очікують на оновлені національні настанови щодо лікування інсульту, що зрозуміло: питання гостре, враховуючи поширеність та негативні соціальні наслідки гострого інсульту. Які переваги оновлених рекомендацій?

— Почну з того, що інсульт — це не одне захворювання, а інтегральний клінічний стан, в якому виділяють кілька взаємопов’язаних, проте незалежних клінічних синдромів. Існують три підгрупи рекомендацій: рекомендації щодо лікування гострої фази порушення мозкового кровообігу, реабілітаційне лікування та рекомендації щодо профілактики інсульту. Коли мова йде про оновлення національних настанов, мається на увазі внесення в узагальнені клінічні настанови того нового, що з’явилося у сфері лікування інсульту за останній час.

― Тобто рекомендації базуються на отриманих результатах дослідження та набутому практичному досвіді, на підставі якого й формуються діагностично-лікувальні алгоритми. А за який час оновлюються рекомендації?

— Тут має значення, про рекомендації якої організації чи країни йде мова. Залежно від тематики це можуть бути й вперше видані настанови, в яких акцентовано увагу на підходах до лікування, які до того не застосовували. Сталі рекомендації оновлюються впродовж періоду 3–7 років залежно від видавця. Однак якщо вдається виявити фактор, який принципово впливає на діаг­ностично-лікувальний алгоритм, то зміни до рекомендацій узгоджують швидко, й оновлення виходить навіть за рік.

― На попередньому брифінгу Національної служби здоров’я України щодо питання методологічного підходу до лікування гострого інсульту йшла мова про вихід стандарту медичної допомоги в 2022 р. На основі яких рекомендацій формується національний стандарт?

— Міжнародні рекомендації видають визнані у світі професійні організації, такі як Європейський альянс боротьби з інсультом (SAFE), Європейська організація інсульту (ESO), Європейська академія неврології (EAN), Канадський фонд серця та інсульту (HSF), Американська асоціація серця та Американська асоціація інсульту (AHA/ASA). В Україні існує пул медико-нормативних документів, які відображають роботу експертної групи фахівців. До таких документів належать стандарт медичної допомоги, уніфікований клінічний протокол медичної допомоги та сама клінічна настанова.

― Дуже важливим аспектом в лікуванні інсульту є рання реабілітація, яка починається вже с перших днів після інсульту. Чи включені до Європейських рекомендацій фармакологічні засоби, які можуть підсилити ефект ранньої реабілітації?

— Реабілітація залишкових симптомів гострого інсульту залишається актуальним питанням в усіх країнах. На заваді інвалідизації пацієнтів після інсульту може стати рання реабілітація шляхом застосування адекватної фармакологічної підтримки. В останніх рекомендаціях Європейської академії неврології з фармакологічної підтримки ранньої реабілітації пацієнтів після інсульту, які опубліковані в червні 2021 р., рекомендується застосування препарату Церебролізин ® та циталопраму в супратерапевтичній дозі в перші 7 днів після інсульту. Більше того, концепція підсилення ефекту ранньої моторної реабілітації шляхом застосування препарату Церебролізин ® підтверджена і він рекомендований цілим рядом авторитетних професійних організацій референтних для України західних країн. Відповідно до рекомендацій Австрійської асоціації боротьби з інсультом (ASS) 2018 р. Церебролізин ® рекомендований для покращення відновлення моторної функції верхніх кінцівок. Парез верхніх кінцівок — найбільш поширене ускладнення інсульту, яке обмежує працездатність і погіршує якість життя пацієнтів. Згідно з настановою Німецького товариства нейрореабілітації (DGNR) 2020 р. призначення препарату Церебролізин ® рекомендовано в перші 24–72 год після інсульту. За умови задовільної переносимості його застосування можна продовжити протягом 21 дня. Таких самих настанов дотримується Швейцарське товариство з реабілітації. У Канадських рекомендаціях також доведено ефективність методів реабілітації. Церебролізин ® визнано засобом, який покращує моторну функцію верхніх кінцівок (рівень доказовості 1А), полегшує клінічні симптоми інсульту і покращує якість життя (рівень доказовості 1В). Високу ефективність цього препарату визнано і польськими фахівцями включенням його до національних рекомендацій з лікування спонтанного нетравматичного порушення мозкового кровообігу ішемічного генезу. На стадії ранньої реабілітації Церебролізин ® зарекомендував себе як препарат з найвищою ефективністю серед цілого ряду лікарських засобів. При його застосуванні покращується неврологічний стан пацієнтів, зменшується спастичність, покращуються функціональні можливості паретичних кінцівок.

― На базі яких установ формується експертна група, яка видає в Україні національні рекомендації? На якому етапі знаходиться розробка національного стандарту?

— При створенні національного стандарту за основу взято настанову однієї з вищезгаданих авторитетних міжнародних фахових організацій. Для розробки та оновлення національних рекомендацій створюється робоча група з фахівців, дотичних до проблеми інсульту, фахівців Державного експертного центру, МОЗ та Національної служби здоров’я України. Експертна група розробляє водночас декілька напрямків, пов’язаних з інсультом. Передусім це лікування спонтанного нетравматичного мозкового крововиливу. По-друге, вже опрацьована настанова з тромболітичного лікування у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом. По-третє, заплановано роботу над національним стандартом виконання механічної тромбектомії у пацієнтів із ішемічним інсультом — найсучаснішого методу лікування гострого порушення мозкового кровообігу внаслідок ішемії. Наразі робота експертів добігає фінальної стадії, і ми в очікуванні оприлюднення проєкту національного стандарту для громадського обговорення.

― Тобто складовими національного стандарту лікування гострого інсульту реально є три настанови: з лікування гострого інсульту, проведення тромболізису та виконання тромбектомії. З чим пов’язаний окремий методологічний підхід до цих методів лікування?

— Окремий методологічний підхід зумовлений специфічністю та відсутністю практики застосування методів при інших нозологіях. Стандарт прописує можливі умови застосування цих методів лікування, які залежать передусім від ресурсів лікувального закладу та навичок персоналу. До того ж частота виконання цих процедур є математичним коефіцієнтом, який визначає ефективність лікування гострого інсульту.

― Враховуючи клінічну актуальність проблеми інсульту, які терміни передбачені для затвердження національних стандартів?

— Сподіваємося, що стандарти з лікування спонтанного нетравматичного мозкового крововиливу, тромболізису та тромб­ектомії будуть прийняті на початку 2022 р. Вже цього року планується громадське обговорення стандарту, після чого впродовж 1,5–2 міс роботу буде завершено. Наступним етапом планується загальний стандарт з ведення пацієнтів із ішемічним інсультом у найгостріший та гострий періоди. Далі плануємо переходити до розробки питань реабілітації. У перспективі, враховуючи обов’язковість дотримання стандарту лікування, розраховуємо отримати статистичні дані, які будуть спрямовувати подальший розвиток надання медичної допомоги.

― Як реалізується на практиці громадське обговорення?

— На сайті МОЗ є розділ, куди подають проєкти наказів, і, звісно, стандарт надання медичної допомоги при інсульті буде прийнятий наказом МОЗ після попереднього розміщення на сайті з метою обговорення. Взяти участь в обговоренні, подати свої пропозиції та зауваження може будь-яка особа, яка є фахівцем у цій сфері. Усі зауваження будуть розглянуті фахівцями експертної групи, на фінальному етапі рішення буде оприлюднено на цьому ж сайті. На заключному етапі інформація про узгоджені національні стандарти поширюється через фахові організації. Зокрема Українське товариство інсультної медицини буде поширювати інформацію через свій сайт та сторінку в Фейсбуці.

― Велика кількість рекомендацій та настанов на практиці часто призводить до упередженості розуміння алгоритму та ускладнює прийняття оптимального клінічного рішення. Оскільки національний стандарт лікування інсульту ще не затверджений, чи обов’язково лікарю дотримуватися міжнародних рекомендацій? На що звертати увагу практичному лікарю при виборі рекомендації?

— Це важливе питання, і, дійсно, воно нас всіх бентежить. Звіт «Тягар інсульту в Європі» 2017 р. виявив шокуючі розбіжності в національних підходах до лікування гострого інсульту та нехтування післяінсультною реабілітацією в усіх країнах, і Україна — не виняток. Справа в тому, що до 2016 р. «наші» і «чужі» уніфіковані клінічні протоколи традиційно містили лікарські засоби з недоведеною ефективністю. Зміни в наказі МОЗ України від 28.09.2012 р. № 751 дозволили кожній лікарні проявити ініціативу і впровадити в практику ту настанову країн Європейського Союзу, Канади, Австралії та США, для застосування якої у лікарні є ресурс. Крім того, можна спиратися на Кокрейнівські огляди, авторитетні джерела доказової медицини (наприклад UpToDate), «British Medical Journal». Після перекладу обраної настанови українською видається відповідний наказ по закладу про використання цієї настанови у якості клінічного протоколу. Наказ № 751 це якраз і дозволяє. Особливість полягає у додатковій угоді до стандартної форми на використання нового клінічного протоколу, яку підписують як лікар, так і пацієнт.

― Хотілося б почути вашу думку щодо особливостей європейських настанов.

— Незважаючи на існування національних настанов в кожній окремій країні, в країнах Європи поширені також уніфіковані настанови від ESO та EAN — двох великих організацій, які опікуються в тому числі проблемою інсульту. Вихід настанов під егідою цих організацій є сигналом для європейських країн провести ревізію своїх національних стандартів. Наприклад, лікар з Німеччини замість національного стандарту лікує пацієнта відповідно до настанови ESO, і це не створює проблеми, тому що вона видана фаховими організаціями експертного рівня.

― А від чого залежать розбіжності національних стандартів?

— Особливості національного стандарту передусім залежать від розміру популяції та ландшафтних особливостей конкретної країни. Звісно, географічні особливості неабияк впливають на розвиток інфраструктури та доступність медичної допомоги. Наприклад, в Швейцарії розвинено авіасполучення завдяки гірському ландшафту. У кожній країні свої інфраструктурні нюанси, які необхідно враховувати. Крім того, має значення доступність ліків, частина з яких може мати реєстрацію в одній країні і не мати в іншій. Наприклад для лікування синдрому гіпертермії у пацієнтів з інсультом в більшості країн Європи застосовують парацетамол, за винятком Німеччини.

― У Німеччині застосовують нестероїдні протизапальні препарати?

— Ні, при симптоматичній терапії гіпертермії у пацієнтів із гострим інсультом перевагу надають застосуванню препаратів з вмістом метамізолу натрію, що пов’язано з розташуванням виробництва цієї групи препаратів на території Німеччини. Або, наприклад, для лікування підвищеного артеріального тиску у пацієнтів із інсультом стандартом у більшості європейських країн є урапідил, а у США, Великобританії, Японії найпоширенішим є лабеталол. Тому коли йде мова про міжнародні клінічні стандарти, найкраще адаптувати їх під місцеві умови певної країни.

― Як фахівець з експертним досвідом у сфері лікування інсульту, прокоментуйте, будь ласка, які клінічні протоколи найпоширеніші в Україні?

— У нас найчастіше користуються клінічними настановами АHA/ASA. Говорячи про інсульт, доречно згадати Канадський фонд серця та інсульту, настанови ESO, EAN, британські настанови NICE. До цього основного пулу настанов я б додав ще Австралійські настанови, які менш поширені, але викликають цікавість завдяки оновленню щопівроку, так звані живі настанови. Їх особливість полягає в датуванні внесених змін, що надає можливість відстежити виникнення нових методів лікування, оскільки все нове оперативно вноситься в настанову.

― Як регулюються юридичні аспекти застосування клінічних настанов в Україні, враховуючи їх чисельність? Які механізми регуляції існують?

— Я не юрист, а лікар. Але наказ МОЗ України № 751, який дозволяє дотримуватися інших клінічних протоколів, є юстованим. Один із постулатів цього наказу звучить так: якщо ви користуєтеся новим клінічним протоколом, ви можете не користуватися уніфікованою настановою. Справа в тому, що уніфіковані настанови з лікування ішемічного інсульту від 2012 р. та геморагічного інсульту від 2012 р. вже застаріли. Таким чином, держава надала можливість використовувати так звані нові клінічні протоколи. Тобто якщо лікарня в особі головного лікаря впроваджує новий клінічний протокол, вона має всі юридичні права відмовитися від морально застарілої уніфікованої настанови. Але якщо з’явиться національний стандарт, то він буде мати перевагу і стане обов’язковим для всіх лікарень, тому що стандарт передбачає найвищий рівень надання медичної допомоги.

― А коли національний стандарт з’явиться, чи можна буде вносити до нього зміни за прикладом Австралії, зважаючи на стрімкий розвиток медицини?

— Так, можливість застосовувати нові клінічні рекомендації залишається, однак якщо вони не суперечать стандарту.

― Скажіть, будь ласка, як контролюється якість надання медичної допомоги пацієнтам із інсультом?

— На превеликий жаль, статистичний збір даних в Україні обмежений. Коли говоримо про інсульт, то статистичні дані репрезентують лише чисельність госпіталізованих із діагнозом «інсульт» та кількість померлих внаслідок гострого порушення мозкового кровообігу в лікарнях. Ми не знаємо частоту залишкових явищ після інсульту, скільки людей отримують інвалідність, не знаємо річну летальність, частоту повторних інсультів.

― Невже ми нічого цього не знаємо?

— На жаль, саме так. Наразі функціонує реєстр Res-Q, але він охоплює лише гострий період, тобто лише тих пацієнтів, яких було госпіталізовано. Аби вплинути на ситуацію, в Дніпрі та Полтаві впроваджено пілотний проєкт із створення єдиного реєстру інсульту, куди долучають всіх пацієнтів із інсультом з метою відслідковування наслідків інсульту впродовж хоча б 3 міс. Бо ефективність лікування дуже важко відслідкувати. Часто госпітальна летальність є сурогатним показником, бо пацієнтів можуть передчасно переводити на амбулаторний режим, щоб не псувати показники лікарні. Таким чином лікарня не має проблем з летальністю, а пацієнт помирає вдома. Тому важливо відслідковувати клінічний стан пацієнта хоча б протягом перших 3 міс — найкритичніший період розпалу ранніх та виникнення пізніх ускладнень.

― Як на практиці буде відслідковуватися стан пацієнта? Чи буде створено катамнестичні кабінети?

— Так, йде мова про створення катамнестичного центру на базі лікарні Мєчнікова у м. Дніпро, лікарні Скліфосовського в Полтаві та невеликих лікарень поблизу. Пілотний проєкт передбачає, що навчені працівники шляхом застосування телефонії відслідковують катамнез пацієнта впродовж 3 міс після виписки з лікарні.

― Нагальне питання: чи планує Українське товариство інсультної медицини проводити навчання лікарів?

— Ми вже проводимо тренінги з першої допомоги при інсульті, які спрямовані на надання медичної допомоги під час госпіталізації пацієнта до прийняття клінічного рішення з метою зниження смертності. Тренінг передбачає навчання застосовувати шкальний метод для оцінювання стану пацієнта. За умови затвердження національного стандарту метод оцінювання за шкалами буде включений в обов’язкову програму тренінгів для фахівців. Акцентую увагу також на інформаційній підтримці та доведенні до відома лікарів інформації щодо змін або оновлень настанов авторитетних видавців. Зокрема цього року EAN вперше видала настанову щодо моторної реабілітації пацієнтів із залишковими наслідками ішемічного інсульту, вперше розглянуто фармакологічну моторну реабілітацію. Зазвичай основ­на робота з реабілітації проводиться фізіотерапевтом та ерготерапевтом. Але на тлі фармакопідтримки можна пришвидшити відновлення пацієнта, покращити якість його життя та зменшити економічні втрати. Як було зазначено вище, результати аналізу цілого пулу препаратів свідчать, що лише два з них мають рекомендаційний характер — циталопрам в дозі 20 мг та Церебролізин ® 30 мл/добу внутрішньовенно мінімум 10 діб. Перевагою препарату Церебролізин ® є його швидка нейро­трофічна активність, яка проявляється вже в перші 24 год після початку лікування. Застосування препарату в ранній реабілітаційний період полегшує функціональне відновлення, що зменшує залежність пацієнта від сторонньої допомоги, знижує вартість лікування, поліпшує настрій і покращує якість життя пацієнта та навколишнього оточення.

― Дякую вам, Дмитре Володимировичу, за приділену увагу та змістовне інтерв’ю, в якому ми говорили про такі складні, але надважливі речі.

Бесіду вела Юлія Жарікова,
фото люб’язно надано Д.В. Лебединцем