Скільки планет у Сонячній системі 2022

0 Comments

Сонячна система: список, скільки планет, схема розташування, цікаві факти

Згідно з офіційною позицією Міжнародного астрономічного союзу планет у Сонячній системі є всього 8. До 2006 року планет було 9, але Плутон тепер не перевели у категорію карликових планет.

Список, скільки планет у Сонячній системі

У центрі Сонячної системи – Сонце, навколо нього є 8 планет. Серед них – 4 планети земної групи (Меркурій, Венера, Земля та Марс) – невеликі планети з кам’янистою поверхнею, які розташовані найближче до Сонця. І 4 планети газові гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун) – великі планети, які складаються з газу й, зазвичай, у них є кільця з крижаного пилу й кам’янистих шматків.

  • Меркурій – планета земної групи
  • Венера – планета земної групи
  • Земля – планета земної групи
  • Марс – планета земної групи
  • Юпітер – планета-гігант
  • Сатурн – планета-гігант
  • Уран – планета-гігант
  • Нептун – планета-гігант

Схема розташування планет Сонячної системи

  • Меркурій – 1 планета від Сонця
  • Венера –2 планета від Сонця
  • Земля – 3 планета від Сонця
  • Марс – 4 планета від Сонця
  • Юпітер – 5 планета від Сонця
  • Сатурн – 6 планета від Сонця
  • Уран – 7 планета від Сонця
  • Нептун – 8 планета від Сонця

Характеристика кожної планети Сонячної системи

Меркурій

Меркурій – найменша планета Сонячної системи, яка має радіус всього 2440 км. Планета розташована між Сонцем і Венерою.

Період обертання навколо Сонця дорівнює 88 земним дням, а оберт навколо власної осі Меркурій встигає зробити всього півтора раза. Тож доба триває 59 земних днів. Орбіта Меркурія – одна з найбільш нестабільних, змінюється не тільки швидкість переміщення і його віддаленість від Сонця, а й саме положення.

Близькість до Сонця стала причиною того, що Меркурій схильний до найбільших перепадів температури серед планет Сонячної системи. Середня денна температура становить близько 350°C, а нічна – -170°C. В атмосфері виявлено натрій, кисень, гелій, калій, водень і аргон.

Існує теорія, що раніше Меркурій був супутником Венери, але поки це залишається недоведеним. Власні супутники у нього відсутні.

Венера

Венеру часто називають Ранковою зіркою і Вечірньою зіркою, тому що вона першою з зірок, яку видно після заходу і перед світанком.

Атмосфера планети майже повністю складається з вуглекислого газу. Відсоток діоксиду вуглецю становить в атмосфері 96%, азоту в ній порівняно небагато – майже 4% і в зовсім незначній кількості присутній водяна пара та кисень.

Така атмосфера створює ефект парника, тож температура на поверхні досягає 475°C. Доба триває 243 земних дні, що майже дорівнює року на Венері – 225 земних днів.

Багато хто називає її сестрою Землі через масу і радіус, які схожі до земних показників. Радіус Венери становить 6052 км (0,85% земного). Супутників немає.

Земля

Земля єдина планета в Сонячній системі, де на поверхні є рідка вода, без якої не розвинулося б життя на планеті. Радіус Землі – 6371 км й понад 70% поверхні вкрито водою. Інший простір займають материки.

Планета захищена від зоряної радіації потужним магнітним полем, сформованим активним ядром (це розплавлене залізо).

Один оберт навколо своєї осі – 24 години, а повне проходження по орбіті триває 365 діб. Земну добу і рік також прийняті як еталон, але зроблено це лише для зручності сприйняття часових відрізків на інших планетах.

У Землі є один природний супутникМісяць.

Марс

Червона планета розташована між Землею і Юпітером. Відстань від Марса до Сонця в середньому становить понад 227 млн ​​км (але через еліптичну орбіту, по якій обертається Марс, відстань змінюється від 206,6 до 249,2 млн км). Один рік на Марсі триває 687 земних днів, але кількість годин на добу 24,6.

Марс – невелика планета, майже у два рази менша за Землю, а маса становить лише 10,7% маси Землі. Поверхня Марса має площу 144,3 млн км² і приблизно дорівнює площі земної суші, не покритій океанами. Супутники – Фобос і Деймос.

Середня температура становить близько мінус 60 градусів Цельсія. Температура змінюється в залежності від сезону, але якщо марсіанське літо нагадує земне з середньою температурою від +20 днем ​​на екваторі, то зими – суворі з морозами в -125 на полюсах.

Пилові бурі на Червоній планеті – найпотужніші в Сонячній системі, вони можуть тривати місяцями та охоплювати всю планету. Через те, що гравітація на планеті становить лише близько третини земної, людина з вагою в 60 кг на Марсі буде важити лише 22,2 кг.

Марс в деякі періоди своєї активності за яскравістю затьмарює інші елементи всесвіту.

Юпітер

П’ята планета від Сонця розташована між Марсом і Сатурном. Віддалена від Сонця на 778,5 мільйонів кілометрів. Юпітер – газовий гігант, найбільша планета в Сонячній системі. Доба на Юпітері триває майже 10 годин, а рік – 4333 земних днів, тобто 11,8 року. Маса планети в 317 разів перевищує земну і становить 71% маси всіх планет Сонячної системи.

У планети є 67 супутників, а 4 з них, відкриті в 1610 році Галілео Галілеєм, викликають підвищений інтерес вчених: Іо, Європа, Ганімед і Каллісто.

Тришарова атмосфера Юпітера складається на 9/10 з водню і на 1/10 з гелію. Температура на поверхні становить близько -150°C, на глибині 150 км – +150°C, ближче до центру підвищується до ~ 6000°C.

Велика червона пляма – це ураган, ширина якого майже в 3 рази перевищує діаметр Землі. Протяжність блискавок у вихорах Юпітера може перевищувати десятки тисяч кілометрів.

Парадокс, але температура в місцях на поверхні планети, куди падають тіні від супутників вище, ніж на освітленій частині. У Юпітера є кільця як і у Сатурна, проте їх товщина значно менше і вони майже не помітні.

Сатурн

Сатурн – друга за розмірами планета у порівнянні з іншими планетами й найбільш схожа на Сонце за складом хімічних елементів. Радіус поверхні – 57350 км, рік становить 10 759 діб (майже 30 земних років). Доба – 10,5 земних годин.

До складу атмосфери входять: CH4, H2, He, NH3. Ядро розпечене до 11700°C і виробляє більше тепла, ніж планета отримує від Сонця. Чим вище підійматися, тим нижче падає температура. На верхівці температура утримується на позначці в -180°C і 0°C на глибині в 350 км.

Кількість супутників – 62. Найбільшим супутником Сатурна є Титан. Трохи менші за розміром – Енцелад, Рея, Діона, Тефия, Япет і Мимас.

Довгий час кільця на Сатурні вважалися унікальним явищем, притаманним тільки йому. Лише недавно було встановлено, що кільця є у всіх газових гігантів, але в інших вони не настільки помітні.

Уран

Уран – найхолодніша планета, а радіус – 25267 км. Температура досягає -224 градусів за Цельсієм. Тривалість року – 30 685 діб в земному обчисленні (майже 84 роки), доба – 17 земних годин. Через сильний нахил осі планети, здається, ніби планета не обертається, а котиться, наче куля. Уран має 13 кілець.

У центрі Урана є ядро, яке складається з каменю та заліза. До складу атмосфери входять: H2, He, CH4 (14%).

Супутників всього 27. Найбільш відомі Титанія, Аріель, Оберон, Умбріель і Міранда.

Нептун

  • Нептун – єдина з планет, яка була відкрита не завдяки спостереженням, а за допомогою математичних розрахунків. Радіус – 24547 км. Рік на планеті дорівнює 60 190 діб (приблизно 164 земних років). Осьовий нахил – 28 градусів, а оберт виконує за 16 годин.
  • Нептун складається з газу, містить воду, аміак і метан, який концентрується в атмосфері та надає планеті блакитний колір. В атмосфері зафіксовані найсильніші вітри у нашій системі, швидкість яких досягає 320 км/г. Температура падає до -220°C. Ядро прогрівається до 5200°C.
  • Планета має 5 кілець. Супутників – 14. Найвідоміші з них – Тритон, третій в сонячній системі супутник, який має атмосферу, Протей і Нереїда.

Цікаві факти про планети Сонячної системи

Меркурій – розпечений, але у полярних кратерах Меркурія є лід.

Древній Марс мав густий атмосферний шар. Марс – єдина планета Сонячної системи, на якій в минулому, можливо, була вода, тому вчені шукають там сліди життя. Ми знаємо цю планету як червону кам’янисту пустелю, але є безліч свідчень того, що Марс не завжди був безлюдним. А ще схід і захід на Марсі бірюзового кольору.

За час, що пройшов між відкриттям Плутона та позбавленням його статусу планети, не відбувся повний оберт навколо Сонця.

Багато вчених вважають, що десь в хмарі Оорта, за межами пояса Койпера, є ще один, газовий гігант.

Найгарячіша планета – Венера. Температура поверхні Венери вище, ніж температура плавлення свинцю.

На планети та астероїди доводиться лише 0,14 відсотка маси Сонячної системи. Решта 99,86 відсотка – Сонце.

Земля – єдина планета в нашій системі, названа не на честь стародавніх богів.

Товщина кілець Сатурна не перевищує одного кілометра.

Потужна гравітація Юпітера притягує безліч комет і астероїдів, які пролітають повз нього, тому цей газовий гігант називають щитом Землі.

Скільки планет в сонячній системі?

На сьогоднішній день достовірно відомо про 8 планет, що обертаються навколо Сонця , але все більше вчених дотримуються думки, що їх може бути більше. Починаючи з 1980-х років, астрономи стали виявляти екзопланети – планети, що обертаються навколо віддалених зірок. Деякі їх розташовуються з відривом 27 тис. св. років від Сонця, тоді як радіус Сонячної системи оцінює лише у 1 св. рік. Тим не менше, вчені досі не можуть точно сказати, скільки ж планет обертається навколо нашої зірки! Чому ж так складно порахувати планети нашої системи та визначити їх точну кількість?

Планети земної групи

Найпростіше справа з 4 найближчими до Сонця планетами. Їх називають планетами земної групи , оскільки вони досить схожі Землю.

Меркурій

Меркурій знаходиться ближче до світила. Один оборот по орбіті, чий радіус змінюється від 46 до 58 млн км, він здійснює лише за 88 днів. Цікаво, що на кожні два обороти навколо зірки припадає точно три обороти планети навколо власної осі. Меркурій – найменша з відомих планет Сонячної системи, чий радіус дорівнює лише 2439,7 км. Навіть деякі супутники (Ганімед та Титан) мають великі габарити.

Венера

На відстані 108 млн км від світила обертається Венера. Це найгарячіша планета нашої системи, де температура досягає 464 ° С. Цим вона зобов’язана не так близькому становищу до Сонця, скільки своїй атмосфері, що складається на 96,5% з вуглекислого газу і створює парниковий ефект. Венера за своїми розмірами (радіус 6052 км.) дуже близька до Землі.

Земля

Сама Земля під час руху орбітою перебуває в відстані 147-152 млн км від Сонця. Така дистанція дозволяє воді на нашій планеті існувати в рідкому вигляді, що є критично важливим для життя. Середню величину цієї відстані, 149600000 км, приймають за 1 астрономічну одиницю (1 а.е.). З інших планет земної групи Землю відрізняє наявність величезного супутника – Місяця.

Марс

Відстань між світилом та Марсом змінюється від 207 до 249 млн км. Червона планета має радіус 3389 км. Його атмосфера вкрай розряджена, зате в районі полюсів є крижані шапки. Має два супутники (Фобос і Деймос), чиї розміри в порівнянні з Місяцем вкрай малі.

Газові гіганти

Газові гіганти відрізняються від землеподібних планет тим, що не мають твердої поверхні. Значну їхню частину становить атмосфера, яка в міру наближення до центру планети ущільнюється і перетворюється на рідкий стан, причому чітка межа між океаном і атмосферою відсутня.

Юпітер

Юпітер є найбільшою планетою всієї Сонячної системи, радіус якої становить 69911 км. Його маса більша за земну в 318 разів! Навколо Юпітера звертаються десятки супутників. Відстань між Юпітером та світилом коливається від 741 до 817 млн ​​км.

Сатурн

Ще далі, на відстані 1354-1429 млрд км від зірки, знаходиться Сатурн, чий радіус оцінюється в 58232 км. Він виділяється своїми кільцями, які, втім, є й інших газових гігантів (просто вони такі помітні). Число відкритих супутників Сатурна наближається до сотні та поступово збільшується. Сатурн – це найвіддаленіша планета Сонячної системи з тих, які могли спостерігати ще астрономи давнини. Тоді було прийнято вважати, що всього існує 7 планет (при цьому Сонце та Місяць помилково приймали за планету, а саму Землю – ні).

Уран

У 1781 р. було виявлено Уран. Його радіус дорівнює 25362 км, а дистанція між ним та Сонцем змінюється від 2,749 до 3,004 млрд км. Примітно, що його вісь обертання лежить майже площині орбіти. Через це кожен полюс 42 роки безперервно висвітлюється сонячним світлом, після чого на 42 роки занурюється у пітьму.

Нептун

У 1846 р. було відкрито остання сьогодні, восьма планета Сонячної системи – Нептун. Відстань від нього до зірки становить 4,453-4,554 млрд км (29,8-30,4 а.о.). Радіус Нептуна складає 24 622 км. Примітно, що становище Нептуна було передбачено теоретично, з урахуванням аномальних відхилень в орбіті Урана, і лише після цього його спостерігали в телескоп.

Вам може сподобатись: Найменша планета Сонячної системи за масою та обсягом

Чи існує дев’ята планета?

Довгий час здавалося, що інших газових гігантів у Сонячній системі немає. Однак ряд моделей еволюції нашої системи показує, що в ній повинен був існувати п’ятий газовий гігант, який згодом був виштовхнутий на дуже далеку орбіту або назавжди залишив Сонячну систему. Також астрономів бентежить нахил осі обертання Сонця (що перевищує 7°), а також аномалії в орбітах численних астероїдів, розташованих за Нептуном, у поясі Койпера. Тому існує припущення, що існує ще одна, дев’ята планета.

Її радіус, за різними оцінками, перевищує земний в 2-4 рази, а орбіта представляє сильно витягнутий еліпс, через що дистанція між планетою і Сонцем коливається від 200 до 1200 а. На оберт навколо світила ця гіпотетична планета витрачає 10-20 тис. років! Підтвердити існування планети спостереженнями надзвичайно важко, тому що вона знаходиться на великій відстані від Землі (в 10-100 разів далі Нептуна), рухається по небосхилу вкрай повільно, є дуже тьмяною (через велике віддалення від Сонця на неї майже не падає сонячне світло ), а розрахунки неможливо навіть приблизно оцінити, якому ділянці своєї орбіти вона зараз перебуває.

При цьому треба розуміти, що якщо Дев’ята планета і існує, то це не означає, що саме вона є п’ятим газовим гігантом. Можливе існування ще кількох планет на величезній (сотні та тисячі а. е.) відстані від Сонця, які поки що просто неможливо виявити.

Скільки карликових планет у Сонячній системі?

Багато хто чув, що раніше планетою вважався Плутон, проте потім його позбавили цього статусу, і він став карликовою планетою. Що є карликові планети і скільки їх?

Спочатку Плутон був відкритий в 1930 р. Проте в міру його дослідження оцінки його маси постійно знижувалися. Сьогодні вважається, що він у 500 разів легший за Землю. На початку ХХІ ст. поряд з орбітою Плутона стали виявляти численні інші небесні тіла, розміри деяких із них були зіставні з Плутоном. Однак орбіти решти планет вільні від таких великих тіл, тому в 2006 р. було прийнято рішення ввести нове поняття – карликова планета. Вона відрізняється від звичайної тим, що не може силою гравітації очистити свою орбіту від інших великих тіл. Статус карликової планети отримав сам Плутон, а також Церера , Хаумеа, Макемаке та Еріда.

Вам може сподобатись: У чому різниця між кометою та астероїдом?

Однак відомо ще кілька десятків тіл, які знаходяться за орбітою Нептуна і можуть претендувати на статус карликових планет, але поки що офіційно вони не визнані такими. Особливий інтерес представляє Седна, оскільки найвіддаленіша точка її орбіти (афелій) розташовується на відстані понад 1000 а. від сонця! При цьому постійно відкриваються нові небесні транснептунові тіла. За оцінками Майкла Брауна, одного з провідних астрономів світу, в поясі Койпера може знаходитися 260 карликових планет, а ще віддаленіших областях Сонячної системи може існувати до 10 тис. карликових планет.

Маса планет Сонячної системи

У Сонячній системі основна маса припадає на Сонце, і лише незначна частина (0,0013%) розподілена між усіма планетами: від найменшої планети Меркурій до найбільшої планети Юпітер. За своїми розмірами та іншими характеристиками всі вісім планет Сонячної системи поділені на дві групи:

Планети внутрішньої групи

Внутрішня область Сонячної системи наповнена різноманітними космічними тілами: планетами, їх супутниками, а також малими тілами – астероїдами та кометами. До планет земної групи відносяться Меркурій, Венера, Земля та Марс. У порівнянні з планетами-гігантами вони мають дуже скромні розміри.

Коротка характеристика планет внутрішньої групи включає:

  • Меркурій – найменша планета Сонячної системи, середній радіус якої становить 2439 км. Має аномально великий по відношенню до кори і мантії залізним ядром. Маса Меркурія складає близько 3,3 * 1023 кг.
  • Венера – планета, яка має багато спільного із Землею. Однак через атмосферу, наповнену сірчаною кислотою, азотом і вуглекислим газом, життя тут неможливе. Середній радіус Венери становить 6050 км, а маса – 4,9*1024 кг.
  • Земля – ​​найбільша і найщільніша з планет внутрішньої групи. Її радіус становить 6371 км, а маса – 5,98*1024 кг.
  • Марс – остання планета внутрішньої групи. Незважаючи на те, що планети внутрішньої групи розташовані за зростанням розмірів та маси, Марс вибивається з цього стрункого порядку своїми скромними розмірами. Радіус його становить 3397 км, а маса – 6,44 * 1023 кг, і щодо Землі він менший майже в 10 разів.

Планети внутрішньої частини нашої системи мають менші розміри, але є більш щільними, ніж газові або крижані гіганти, що знаходяться у зовнішній частині Сонячної системи. А в ряді випадків планети можуть бути навіть меншими, ніж деякі супутники. Проте розмір планети не обов’язково пропорційний до його маси.

Група планет-гігантів

Планети-гіганти Сонячної системи відрізняються значними розмірами. До них відносяться 4 планети:

  • Юпітер – найбільша система Сонячної системи. Її радіус – 69911 км, а маса – 1,9*1027 кг, що становить рекорд за масою планет Сонячної системи. Юпітер майже в 2,5 рази масивніший за всі інші планети в Сонячній системі разом узятих, але, як газовий гігант, він має нижчу загальну щільність, ніж планети земної групи.
  • Сатурн – другий за величиною газовий гігант із радіусом 58000 км та масою 5,68*1026 кг. Він є єдиною планетою в Сонячній системі, яка має меншу густину, ніж вода (1 г/куб. см).
  • Уран – сьома від Сонця та четверта за масою планета. Його радіус становить 25400 км, а маса – 8,7*1025 кг.
  • Нептун – остання планета групи гігантів Сонячної системи. Його радіус – 24300 км, а вага – 1,03*1026 кг. Його щільність вища, ніж в інших планет-гігантів.

До складу Сонячної системи входить 8 планет. Раніше вважалося, що їх більше, проте на початку ХХ століття зі списку було виключено Плутона. Причиною цього стала низька маса карликової планети, через що втрачалася можливість підтримання гравітації та правильної сферичної форми.

При вивченні маси планет під час уроків географії у 5 класі важливо враховувати, що великий розмір планети означає її велику масу, і навпаки. Крім розміру, маса залежить від щільності.

Зручно вказати розміри та масу планет Сонячної системи у таблиці.

ПланетаРадіус, кмМаса, кгЩільність, г/куб. см
Меркурій2 4393,3*10235,5
Венера6 0504,9*10245,2
Земля6 3715,98 * 10245,5
Марс33976,44 * 10233,9
Юпітер69 9111,9 * 10271,3
Сатурн58 0005,68 * 10260,7
Уран25 4008,7 * 10251,4
Нептун24 3001,03 * 10261,6

Що ми дізналися?

Вісім планет Сонячної системи поділено на дві групи: планети внутрішньої або земної групи та зовнішню групу планет-гігантів. Однією з найважливіших характеристик планет є їхня маса. Однак великий розмір не гарантує високу масу, оскільки цей показник безпосередньо пов’язаний із щільністю.