Скільки літер В А

0 Comments

Слава Україні!

Літературне Місто – Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.

Український алфавіт

Сукупність букв, розміщених в ус­
таленому для певної мови порядку,
називають алфавітом (азбукою,
абеткою).
Походження термінів
Алфавіт — від назв перших двох
букв грецького алфавіту: альфа і бе­
та (по-новогрецьки — віта).
Азбука — від назв перших двох
букв старослов’янського алфавіту: аз
і буки.
Абетка — від назв перших двох
букв українського алфавіту: а і бе.
УВАГА!
Ці слова — абсолютні синоніми.
З історії українського алфавіту
Сучасний український алфавіт —
це видозмінена давня слов’янська аз­
бука, яку називають кирилицею. Та­
ку назву вона дістала від імені Ки­
рила, грецького місіонера, що разом
зі своїм братом Мефодієм склав цю
азбуку (IX ст.). Брати та їхні послі-
53
УКРАЇНСЬКА МОВА
довники перекладали грецькі релі­
гійні книги старослов’янською мо­
вою. Кирилиця лягла в основу бол­
гарського, македонського, україн­
ського, російського, білоруського та
сербського письма. Інші ж слов’яни
(поляки, чехи, словаки, хорвати,
словенці, лужичани) використову­
ють латиницю.
У Київській Русі ця азбука особли­
во поширилася після офіційного при­
йняття християнства в 988 р. Кири­
личний алфавіт складався із 43-х
літер, що мали словесні назви.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
За тисячолітнє існування кирилиці в український
алфавіт уведено лише кілька додаткових лі­
тер — й, ї, г, е.
Сучасна українська кирилиця проти первісної
кириличної системи змінила звукову вартість
літер г (укр. [А], а не [д]), е (укр. [/є], а не [е]), и
(укр. звук високо-середнього підняття, а не [/]),
щ (укр. [шч], а не [и/от]), ь (знак м’якшення, а не
короткий голосний переднього ряду).
Буква і] хоч і відома з літописних пам’яток дав­
ніх часів як позначення звука [/], у сучасному ал­
фавітному значенні вживається з кінця XIX ст.
Літери ю, я графічно видозмінені букви (юс ма­
лий) і (юс великий), тому їх не вважають нови­
ми. У зв’язку з тим, що в кириличній азбуці було
вісім грецьких літер, які не відповідали звуково­
му складові української мови, їх вилучено з ал­
фавіту. Це літери ш — (омега), і — (ксі), | —
(псі), А- — (фіта),ч — (іжиця). Літери з (зем­
ля) і 5 (зело) передавали один звук, тому зали­
шилася тільки одна літера. Зайвими в україн­
ській графіці виявилися літери ь (єр (йор)) і ьі
(єри (йори)).
Пізніше замість довгих назв літер були прийняті
сучасні — короткі: «а», «бе», «ве» тощо [33,
с. 31-32]. ‘
Сучасний український алфавіт
складається з 33 букв, кожна з яких
має своє місце, свою форму (буває ве­
ликою і малою, писаною і друкова­
ною) та назву.
Український алфавіт
Букви Назви букв Букви Назви букв
А а а Н н єн
Бб бе 0 о о
Вв ве Пп пе
Гг ге Рр ер
Ґ г ге Сс ес
Дд де Тт те
Ее е Уу у
Єє іе Ф Ф еф
Ж ж же Хх ха
3 з зе Цц це
И и и Чч че
Іі і Ш ш ша
Ї ї і’ Щ щ ща
Й й йот Ь ь знак
К к ка м’якшення
Лл ел Юю ІУ
М м ем Яя Іа
Кожній людині треба знати алфавіт
з абсолютною точністю, оскільки він
має практичне значення. Насамперед
це засіб довідки, адже всі словники,
каталоги в бібліотеках, різні списки
осіб укладаються строго за алфавітом-
54
Фонетика. Графіка. Орфоепія
При цьому враховується як зовнішній
(початкові букви), так і внутрішній
алфавіт (друга, третя… літери). Його
використовують і як засіб обліку: зна­
чення літери відповідає її алфавітно­
му порядкові: А (а) — «перший», Б
(б) — «другий» і т. д.
УВАГА!
Апостроф ( ’) і дефіс (-) при розташуванні
слів за алфавітом не враховуються.
Розміщення літер в алфавіті традиційне,
ніякої закономірності в цьому немає. Тому ал­
фавіт треба просто запам’ятати.
До 1993 року буква ь стояла в алфавіті ос­
танньою, тепер Ті переставлено на третє
місце від кінця.
Нормами орфоепії передбачене
правильне називання літер, особливо
в складі абревіатур, які набули сьо­
годні великого поширення:
УРП ( у-ер-пе ), ТСН ( те-ес-ен ),
ХТЗ (ха-те-зе).
Отже, алфавіт є засобом буквеного
читання.

МЕНЮ

  • Науки
    • Мовознавство
    • Літературознавство
    • Психологія
    • Історія
    • Культурологія
    • Літературознавчі статті та праці
    • Мовознавчі праці
    • Педагогічні праці
    • Наукові роботи (дипломні, реферати та ін.)

    Нові записи

    • Початок Європи : Епоха Великого Переселення Народів
    • Історія Шумерів і падіння Аккадської Імперії
    • Ядерна зброя: виникнення, розвиток та сучасний стан
    • 245 днів війни в Україні на анімованій карті
    • Висадка в Нормандії: Операція, що змінила хід Другої світової війни
    • Як нацисти втікали в Аргентину після Другої світової війни?
    • Історія Тайваню. Чому він такий важливий для США та Китаю?
    • Велика Британія та її колонії: історія захоплення світу (Перша частина)
    • Арабо-Ізраїльські війни: Битва за виживання
    • Історія України: Український шлях до незалежності

    Літературне місто – це унікальна онлайнова бібліотека та освітній ресурс одночасно! Тут ви знайдете навчальні матеріли, літературу та книжки, що допоможуть вам у навчанні та викладанні. На Літмісті широко представлені матеріали по мовознавству, які ви не знайдете в інших бібліотеках.

    Вам допоможе велика колекція матеріалів з літературознавства, а також з психології – практичної та теоретичної. У нашій електронній бібліотеці ви знайдете багато художніх творів українських і не тільки авторів.

    Ексклюзивний підбір матеріалів з культурології, історії України і не тільки стануть в нагоді як студенту, так і викладачу. Окрім того, тут ви знайдете багато періодичних видань та наукових робіт, серед яких тільки ексклюзивні та якісні. Також до вашої уваги рубрика Это интересно! Електронна бібліотека Літературне місто завжди рада допомогти!

    Скільки літер В А

    А — перша літера українського алфавіту. Є також в інших алфавітах, створених на слов’яно-кириличній і латинській графічних основах. Назва літери вживається як іменник середнього роду: велике «А», мале «а». Походить від фінікійського знака «алеф» (бик), утвореного від первісного ідеографічного малюнка, подібного до голови бика; згодом ця літера була запозичена у давньогрецький алфавіт у формі «α» («альфа»); остання стала основою для старослов’янської кириличної літери (аз) — прообразу російської «а» гражданського шрифту та української «а». У староукраїнській графіці у зв’язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) «А» вживалося в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам’яток. У 16 ст., крім рукописної, з’явилася друкована форма літери. У сучасній українській мові цією літерою позначають нелабіалізований голосний звук заднього ряду низького піднесення у позиції після твердих приголосних (багато, рана), на початку слова у сполучниках, частках і вигуках (але, аж, ага), на початку слів та після голосних у словах іншомовного походження (абзац, арка, вуаль, піаніно). «А» буває велике й мале, має рукописну й друковану форми. У старослов’янській писемності літера мала також числове значення одиниці (1). Нині також використовується у класифікації й означає «перший»: група «А», ложа «А», пункт «а» розділу 3. У цифровій нумерації застосовується як додаткова диференційна ознака, коли низка предметів має такий самий номер: 4-А клас, будинок 10-А тощо.

    1. Алфавіт

    Мову утворюють слова, які, в свою чергу, складаються зі звуків.

    Букви — це спеціальні знаки, якими позначають звуки мови на письмі.

    Сукупність літер мови, що розташовані у певному порядку, називається алфавітом, абеткою або азбукою .

    Слово « алфавіт » серед цих назв найдавніше. Воно утворилося від букв, що починали старогрецький алфавіт, — «α — альфа» і «β — бета», яка з плином часу почала зватися «віта».

    Слово « азбука » — поєднання літер «А» і «Б», які за часів Київської Русі називалися «аз» і «буки».

    Слово « абетка » утворилося від найменувань сучасних перших літер алфавіту – «а», «бе».

    Українська абетка (алфавіт) нараховує 33 букви, які утворюють 38 звуків.