Що означає немає звязку з банком емітентом

0 Comments

Порядок визначення пов’язаних з банком осіб

19 вересня 2017 року набули чинності зміни до Положення про визначення пов’язаних з банком осіб, внесені Постановою від 15.09.2017 № 91.

Путівник за статтею

Як звітувати про кінцевих бенефіціарів

Хто і в які терміни визначає пов’язаних осіб

По-перше, відповідно до нових правил, банк не пізніше наступного робочого дня після визначення особи пов’язаною з банком і внесення інформації до переліку пов’язаних з банком осіб в письмовій формі повідомляє про це такій особі.

Перелік пов’язаних з банком осіб, як і раніше, затверджується правлінням банку.Особа є пов’язаною з банком з моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов’язаною.Щомісяця банки передають актуалізований перелік пов’язаних осіб Національному банку.

По-друге, НБУ уточнив критерії, за якими особа не може вважатися пов’язаною з банком.

Не є пов’язаними з банком особи:

1) за ознакою аффілірованності:

Держава Україна (в особі відповідного органу державної влади або управління і / або суб’єктів, що діють тільки на підставі державної власності);

територіальна громада (в особі відповідного органу місцевого самоврядування);

міжнародна фінансова організація, з якою Уряд України уклав договір про співпрацю і для якої відповідно до законів України встановлені привілеї та імунітети;

2) юридичні особи за ознакою юродства через наявність істотної участі осіб, зазначених у пункті 1.

У той же час ознаками пов’язаності з банком є:

За характером взаємовідносин:

  • Особа є боржником / контрагентом тільки одного банку або пов’язаних з ним осіб, а операції, що здійснюються з такою особою, являються економічно необгрунтованими (за винятком випадків, коли отримання фінансування від більш, ніж одного банку недоцільно, наприклад, іпотечний кредит, наданий фізичній особі для придбання житла, яке є єдиним місцем проживання цієї особи);
  • у особи, в тому числі новоствореного, відсутня кредитна історія з іншими фінансовими установами, не пов’язаними з банком;

2) економічна залежність:

  • особа здійснює свою господарську діяльність в реальному секторі економіки, де банк або пов’язані з ним особи грають дуже важливу роль (включно з діяльністю з надання допоміжних послуг);
  • основним джерелом надходжень, в тому числі для погашення заборгованості або виконання зобов’язань особи являються кошти банку та / або пов’язаного з банком особи або особи, яка має ознаки пов’язаності;
  • особа не має суттєвої господарської діяльності або доходів (включаючи, але не обмежуючись офшорними і фіктивними компаніями і підставними особами);
  • особа є залежною від банку і / або від пов’язаних з ним осіб, в результаті чого проблеми в діяльності банку або пов’язаних з ним осіб з великою ймовірністю призведуть до проблем у діяльності цієї особи;
  • особа діє переважним чином як представник інтересів банку і / або пов’язаної з банком особи;
  • особа належить до групи осіб, одна з яких є позичальником банку і яким банк надав значні кредити, які пов’язані між собою загальною господарською діяльністю або участю в статутному капіталі іншої особи, і одна з цих осіб є пов’язаною з банком особою;
  • особа належить до групи осіб, пов’язаних між собою загальною господарською діяльністю, забезпечення по кредитах яких надане одним заставодавцем, і хоча б один з позичальників є пов’язаною з банком особою;

3) загальна інфраструктура:

  • особа має спільні або дуже близькі адреси (фізичні або віртуальні), фактичне місцезнаходження, нефізичні розміщення (наприклад, інтернет-сайт) з банком і / або пов’язаними з ним особами;
  • особа має спільні операційні структурні елементи, зокрема IT системи, бухгалтерський облік з банком або пов’язаними з ним особами (включаючи аутсорсинг);
  • особа має спільного з банком і / або пов’язаними з ним особами керівника, або працівник особи є керівником (менеджером) в банку і / або пов’язаною з ним особою і навпаки;
  • особа має спільних юридичних радників з банком або довіреності надані банком і / або пов’язаними з ним особами, або воно спеціально роздано компанією для виконання конкретних завдань і контролюється банком і / або пов’язаними з ним особами;
  • особа має спільних постачальників, провайдерів послуг або клієнтів з банком або пов’язаними з ним особами;
  • особа має в банку спільного зі зв’язаними з банком особами менеджера з кредитування / надання послуг;

4) недостатня прозорість:

  • інформація про структуру власності особи не дає можливості встановити всіх власників істотної участі та / або кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та / або всіх ключових учасників в структурі власності особи;
  • інформації про діяльність кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) особи немає або її недостатньо;
  • структура власності особи невиправдано складна;
  • особа не співпрацює з Національним банком з питань з’ясування інформації про її стосунки з банком і / або пов’язаними з ним особами;
  • особа зареєстрована не в країні, де здійснюється її основна діяльність, без наявності для цього економічних і фінансових підстав;
  • особа, щодо якої є відкрита інформація про її пов’язаність з банком і вона документально їм не спростована.

За характером операцій:

1) мета угоди і використання коштів:

  • мета угоди і використання коштів не відповідає основному виду діяльності (типовій господарській діяльності) особи;
  • кошти, отримані особою, використані для інших цілей, ніж передбачено в договорі;
  • кошти використовуються пов’язаними з банком особами або в їх інтересах прямо або побічно (включаючи, але не обмежуючись погашенням кредиту в інших фінансових установах, купівлею активів і оплатою послуг);
  • використання коштів чітко не визначено або не контролюється банком належним чином;
  • необхідна дозвільна документація щодо угоди відсутня або документація не відповідає встановленим вимогам (в тому числі недостатня кількість або відсутність документів);
  • документація не відображає реальні характеристики, економічну суть угоди;

3) операційні стандарти.

Трансакція не була б проведена за таких умов іншим банком, включаючи, але не обмежуючись такими ситуаціями:

  • деякі стандарти кредитування не представлені або визначені не повністю у внутрішніх положеннях банку;
  • трансакція проведена з недотриманням внутрішніх положень банку;
  • сума наданого кредиту не відповідає обсягам діяльності боржника;
  • існує суттєва диспропорція між надходженням особи, змістом і умовами угоди;
  • здійснення операцій, юридична форма яких відрізняється від їхньої економічної суті;
  • особа має договірні відносини, що передбачають право на відмову від взятих на себе зобов’язань перед банком (виконання певних умов) і / або передачі боргів пов’язаного з банком особі;
  • встановлення для боржника / контрагента індивідуальних умов сплати боргу, відмінних від поточних ринкових умов;
  • штатна чисельність особи не відповідає обсягам його діяльності та / або обсягу активних операцій, що проводяться банком з такою особою;
  • відсутність у особи протягом півроку з дати фактичного отримання кредиту необхідної документації або дозволів для забезпечення виконання робіт, на цілі яких надавався кредит (наприклад, відсутність дозволів на земельну ділянку під будівництво, на яке надано кредит, або взагалі ліцензії на будівництво і т. п.);

4) заборгованість і кредитоспроможність.

Кредит не був би наданий особі іншим банком, який дотримується ефективної банківської практики, включаючи, але не обмежуючись такими ситуаціями:

  • кредитоспроможність або обсяги надходжень за грошовими потоками, що надходять на рахунок особи, не забезпечують своєчасного повернення кредиту;
  • надходження, які планується отримати від інвестування коштів, наданих в кредит, не забезпечують своєчасного і належного повернення кредиту;
  • здійснення операцій з особою, кредитний рейтинг якої або оцінка якості її активів, розрахованих банком, є нижчою за прийнятні;
  • продовження терміну користування кредитом на термін більше одного року без наявності фактів сплати відсотків по кредиту;

5) інструменти внутрішнього контролю.

Внутрішній контроль за операцією недостатній в порівнянні з тим, що застосовується в аналогічних операціях, включаючи, але не обмежуючись такими ситуаціями:

  • операція була здійснена банком за процедурою, відмінною від процедури, визначеної для аналогічних контрагентів
  • немає обґрунтованого виводу підрозділу з управління ризиками при здійсненні активної операції або є негативний висновок щодо нього;
  • операція з особою здійснена в розмірі, що перевищує встановлений банком внутрішній ліміт для такого виду контрагентів без належного економічного обґрунтування;
  • активи / послуги, продані / надані банку особою, яка не може бути ідентифікована чи немає ніяких доказів її ймовірного існування на момент укладення угоди;
  • оцінка на предмет застави, отриманий банком, не проведена своєчасно або відсутні документи, що свідчать про обтяження майна та його державну реєстрацію відповідно до вимог законодавства та внутрішніх процедур банку;
  • кредити, надані особі, яка не класифіковані як проблемна, коли це необхідно (включаючи чисто формальну реструктуризацію кредиту) або резерви на покриття можливих втрат за активними банківськими операціям розраховані неправильно;
  • зволікання, затягування банком процедури стягнення боргу за кредитами або стягнення застави по кредитах;

6) процентні ставки, комісії та ціни

  • процентні, комісійні та операційні доходи (витрати) за операціями з особою відмінні від поточних ринкових умов / умов угод з іншими боржниками / контрагентами;
  • ціни, за якими відбулась продаж активів і / або надання послуг банком особі, суттєво відрізняються від ринкових;
  • ціни, за якими відбувся викуп активів і / або отримання послуг банком від імені, істотно відрізняються від ринкових;

7) заставне забезпечення та гарантії:

  • наявність у особи договорів з банком і / або пов’язаною з банком особою щодо забезпечення виконання зобов’язань один за одного;
  • прийняття від боржника / контрагента меншого забезпечення виконання зобов’язань або забезпечення більш низької якості, ніж приймається від інших клієнтів.

Як НБУ визначає пов’язаних з банками осіб

Національний банк може визначити юридичну чи фізичну особу пов’язаною з банком на підставі вище перерахованих ознак. Таке рішення приймає Комісія з питань визначення пов’язаних з банком осіб і перевірки операцій банків з такими особами. Національний банк не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про визначення особи (осіб) пов’язаною з банком засобами електронного зв’язку інформує про нього банк або направляє його в письмовій формі.

Особа вважається пов’язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів з дня отримання повідомлення Національного банку про визначення пов’язаної з банком особи не доведе зворотного.

Якщо банк доведе, що особа не є пов’язаною з банком, то відповідне рішення Комісії скасовує Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем.

Читайте також:

  • Банкрутство фіз особи
  • Банківська таємниця: поняття, зміст, порядок розкриття, відповідальність
  • Безвізовий режим для громадян України
  • Боротьба з колекторами
  • Види і порядок видачі довіреностей в Україні
  • Кому і як виплачує відшкодування Фонд гарантування вкладів фізичних осіб?
  • Купуємо заставне майно. Як уникнути ризиків?
  • Найважливіше про мобільний зв’язок: путівник від юристів
  • Неустойка: поняття, види, розмір, приклад розрахунку
  • Нові обмеження при розрахунках готівкою в Україні
  • Позовна давність: поняття, види, обчислення, наслідки пропуску
  • Порядок і правила складання боргової розписки: як писати?
  • Судовий збір: ставки, пільги, порядок сплати та повернення
  • У яких випадках банк проводить ідентифікацію або верифікацію клієнта?
  • Фінансові послуги в Україні

Питання та відповіді

Картку ПРОСТІР можна отримати, звернувшись до одного з банків-емітентів, що є учасником системи (деталі можна дізнатись у відділенні, зателефонувавши до контакт-центру, на сайті банку або в мобільному застосунку).

Щоб обрати платіжну картку, будь ласка, ознайомтеся з переліком банків, що випускають картки ПРОСТІР.

Якщо у вас виникли проблеми з карткою ПРОСТІР, потрібно зв’язатися з банком-емітентом (телефон зазначено на звороті вашої картки) або заповнити відповідну форму на сторінці Підтримка. Також ви можете зателефонувати нам за номером телефону +380 67 408 00 14.

Що робити, якщо я загубив картку або її вкрали? Куди звернутися, якщо я пошкодив платіжну картку?

У випадку втрати чи крадіжки картки потрібно терміново повідомити про це ваш банк-емітент та заблокувати картку. Ви можете це зробити, зателефонувавши до служби підтримки банку або самостійно через мобільний/інтернет-банкінг.

У випадку пошкодження картки потрібно зв’язатися з банком-емітентом картки для її заміни.

Чи всіма картками ПРОСТІР можна здійснювати безконтактні оплати?

Ви можете здійснювати безконтактні оплати, якщо ваша картка ПРОСТІР оснащена чипом і на ній є позначка безконтактної оплати.

Сьогодні безконтактні розрахунки – один із найбільш безпечних видів платежів. Картку не потрібно передавати касиру. Для оплати більше ніж 500 грн обов’язково потрібно вводити ПІН-код. Усі ці чинники посилюють безпеку безконтактної оплати.

Ми дбаємо про те, щоб власники карток ПРОСТІР були захищені від шахрайства під час здійснення розрахунків у мережі Інтернет.
Для посилення безпеки під час платежів у мережі Інтернет – як на вебсайтах, так і в мобільних застосунках – існують технології, що ґрунтуються на специфікаціях EMV 3-D Secure. У ПРОСТІР також впроваджено таку технологію захисту операцій електронної комерції, що має назву «PROSTIR e-Secure».
Якщо під час покупки на вебсайтах продавців ви бачите логотип PROSTIR e-Secure, це означає, що для завершення оплати вам можливо потрібно буде пройти додаткову перевірку аби підтвердити банку, що зараз карткою розраховуєтеся саме ви. Це може бути підтвердження в мобільному застосунку банку, що видав картку, або одноразовий пароль у повідомлені від банку, який треба ввести у відповідне віконце. Цей етап додаткової перевірки допомагає впевнитись, що операцію здійснюєте саме ви.

Ви можете оплачувати товари та послуги карткою ПРОСТІР в Україні, у мережі Інтернет, а кобейджинговою карткою ПРОСТІР – UnionPay International ви можете розрахуватися і за кордоном.

Чи можу я розрахуватися карткою ПРОСТІР у метро та іншому громадському транспорті?

Якщо ваша картка ПРОСТІР оснащена чипом і на ній є позначка безконтактної оплати ви можете розрахуватися нею в метро. Крім того, безконтактна оплата карткою ПРОСТІР доступна в громадському транспорті Києва, на паркоматах у Львові та Києві.

Так, ви можете розрахуватися карткою ПРОСТІР у мережі Інтернет на сайтах українських компаній, а кобейджинговою карткою ПРОСТІР – UnionPay International и можете розрахуватися і на сайтах іноземних торговців, які підтримують оплати картками UnionPay International.

Закордоном ви можете розрахуватися кобейджинговою карткою ПРОСТІР – UnionPay International. Звичайні картки ПРОСТІР не працюють за межами України.

Може транзакція випадково статися двічі під час оплати товару карткою ПРОСТІР?

За одну транзакцію гроші знімаються лише один раз. У випадку помилкового повторного проведення транзакції ви можете попросити касира скасувати операцію та повернути кошти, а також звернутись до банку-емітента картки для проведення претензійної роботи в межах подвійного списання.

Поповнити картку ПРОСТІР можна через платіжні пристрої з функцією приймання готівки – термінали самообслуговування та банкомати з функцією приймання готівки та через POS-термінали у відділеннях АТ “Укрпошта”. Список провайдерів послуги тут.

Також картку ПРОСТІР можна поповнити у відділенні банку-емітента або здійснити переказ з іншої картки.

Для карток ПРОСТІР реалізовано можливість здійснення грошових переказів між картками ПРОСТІР та картками інших платіжних систем. Усе, що вам потрібно – знати номер картки отримувача. Щоб здійснити онлайн-переказ коштів з картки на картку, вибирайте лише перевірені й надійні сервіси. Список сервісів та сайтів тут (постійно оновлюється).

Також ви можете здійснити переказ коштів через мобільний чи Інтернет-банкінг вашого банку-емітента (якщо він надає такий сервіс)

Під час переказу коштів з картки на картку зазвичай стягується комісія. Розмір комісії залежить від онлайн-сервісу та від банку- емітента картки. Зазвичай під час введення суми переказу сервіс повідомляє про встановлений розмір комісії.

Готівку з картки ПРОСТІР та території України ви можете зняти в касах банків та в більшості банкоматів банків України. Найбільші мережі банкоматів мають АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Ощадбанк” та АТ “Райффайзен Банк”.

Також для карток ПРОСТІР реалізовано можливість зняття готівки на касі магазинів, аптек, АЗК та інших торговельних мереж, що надають таку послугу.

Для цього потрібно:

  1. Попередити касира про намір зняти готівку разом з оплатою покупки.
  2. Оплатити покупку (на будь-яку суму) карткою ПРОСТІР і під час розрахунку назвати касиру суму готівки, яку потрібно зняти.
  3. Підтвердити операцію та ввести PIN-код картки.

Максимальна сума зняття готівки за одну операцію становить від 500 до 6 000 грн залежно від торговця. Список основних торговців, де наразі можна зняти готівку. Список банків постійно розширюється, ми працюємо над тим, щоб ця послуга стала доступною для держателів карток ПРОСТІР усіх банків.

В НБУ розповіли, що робити, якщо банкомат не видав списані з карти гроші

Інколи трапляється, що гроші списуються з картки клієнта, проте банкомат гроші по якійсь причині не видає. Такі скарги час від часу з’являються на сайті Мінфіну. В НБУ пояснили, що потрібно робити, щоб повернути свої кошти.

Якщо банкомат не видав списані з картки гроші, то в першу чергу потрібно звернутися до банку (наприклад, до контактного центру), який видав картку та розповісти всі деталі операції.

Представнику банку потрібно назвати суму коштів, яка списалася, але не знялася; місце розташування банкомата; час проведення операції та інші деталі, про які запитає співробітник.

Далі потрібно звернутися до банку – власника банкомата, якщо це не банк-емітент картки. Найчастіше телефон контактного центру банку можна знайти на банкоматі. Зателефонуйте та повідомте про неотримання готівки.

Популярні зараз

У НБУ зазначають, що порядок повернення коштів банком-емітентом (далі банк) будуть здійснювати відповідно до умов договору, укладеного між ним та користувачем.

  • По-перше, банк зобов’язаний розглянути заяви або повідомлення клієнта про використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою;
  • По-друге, кредитор має надати клієнту можливість отримувати інформацію про хід розгляду заяви, а також повідомити його у письмовій формі про результати розгляду заяви у строк, установлений договором;
  • Водночас це не повинно тривати довше строку, який вказаний у законодавстві України для розгляду звернень або скарг громадян.

За словами адвоката, крім усіх вище згаданих кроків з документацією ситуації з банкоматом та перших комунікацій з банком також варто звернутись у відділення банку та написати заяву про повернення коштів.

Важливо зберегти чеки, якщо банкомат їх видав або зберегти смс-повідомлення, які прийшли замість паперових чеків. Також в НБУ радять зробити фото або ще краще зняти відео банкомата, де він здійснив невдалу операцію. Чим більше буде доказів з місця події, тим краще.

Якщо банк не захоче повертати кошти, то варто писати заяву на видачу копії відеозапису, який вівся з відеокамери, що встановлена на банкоматі, та готуватись захищати свої права в суді.