Які симптоми були у чуми

0 Comments

У типових випадках вже протягом перших годин чума набуває характеру гострого інфекційного захворювання. Температура тіла підвищується до 39–41 °С, озноб змінюється жаром, хворі скаржаться на сильний головний біль, запаморочення, різку слабість, безсоння, біль у м'язах, нудоту, блювання.

pestis; заст. морови́ця) — зоонозна природно-осередкова бактеріальна інфекційна хвороба, яка характеризується гарячкою, тяжкою інтоксикацією, геморагічним синдромом, серозно-геморагічним ураженням легень, лімфатичної системи з утворенням бубонів, нерідким септичним перебігом і високою летальністю.

Існує дві основні клінічні форми чуми: бубонна (найпоширеніша) та легенева. Реклама: Люди найчастіше заражаються чумою через укуси бліх, яких, зокрема, переносять гризуни. Домашні тварини також можуть заразитися, якщо полюють на інфікованих чумою гризунів або якщо їх вкусить інфікована блоха.

Механізми і шляхи інфікування Чума здатна передаватися основними механізмами передачі — трансмісивним, контактним, аерогенним, аліментарним (через їжу). Але при захворюванні на бубонну форму чуми реалізують два механізми передачі — трансмісивний чи контактний.

Джерелом збудника інфекції є хворі та перехворілі тварини, що виділяють вірус у зовнішнє середовище зі виснаженнями з носа, очей, зі слиною, сечею та калом. Собаки, що перехворіли на чуму і не мають клінічних ознак, виділяють вірус у довкілля до 3 місяців.

Чума – це гостре інфекційне захворювання, що має природно-осередкову етимологію. Для чуми характерні – лихоманка, ураження лімфатичної системи, важка інтоксикація, ураження шкіри та легень.





Через те, що у XVII ст., коли вже були чітко окреслені клінічні ознаки чуми, до описання її випадків стали застосовувати назви англ. pestilence, pest, plague, первинне тлумачення цього слова як «мор …