Чи можна бігати з мопсом

0 Comments

Кому не варто бігати: є 5 категорій людей

Проте біг дозволений не усім. Є випадки, коли пробіжки навіть можуть погіршити здоров’я, хоча люди очікують іншого ефекту.

Які є протипоказання щодо бігу

Перш за все, цієї активності треба уникати людям з будь-якими хворобами серця – аритмія, стенокардія, серцева недостатність тощо. Якщо у вас спостерігається варикозне розширення вен, це також є ознакою проблем із серцево-судинною системою.

Обережними треба бути тим, хто має проблеми з дихальною системою. Йдеться про хвороби бронхів, легень, хронічні бронхіти чи астму. Це може спровокувати задишку, кашель чи утруднене дихання.

Не варто бігати людям зі зайвою вагою. Так, ви все правильно прочитали, річ у тім, що багато хто прирівнює біг до чарівної пігулки, яка миттєво прибере зайві кілограми. Перш за все, страждають суглоби, відчувається дискомфорт чи розтягнення. А це працює як антимотивація до спорту загалом.

Людина, у якої недостатньо розвинені та натреновані скелетні м’язи – сутулиться. Якщо бігти в такому стані, то виникне додаткове навантаження на грудний відділ, скелет та серцево-судинну систему. Тому людям з недостатньою вагою бігати краще з тренером,
– пояснює фітнес-тренерка корекційних програм Юлія Панасюк.

Не треба бігати тим, хто має проблеми з руховим апаратом (травми, больові синдроми, порушення постави, проблеми зі стопами чи колінами). Спершу потрібно це виправити і лише тоді починати бігати.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Як почати бігати і не кинути: поради для початківців

З чого почати, щоб не травмувати суглоби для Здоров’я 24 розповів Василь Шмагой, керівник ортопедо-травматологічного напряму ММ “Добробут”.

“Це лише здається, що все просто, – захотіли бігати, взули кросівки і вийшли на вулицю. Але через кілька днів чомусь з’являється біль в суглобах, і вже немає драйву та бажання продовжувати”.

Перш ніж розпочати фізичні заняття, потрібно відповісти собі на три питання:

  1. Як давно я востаннє раз бігала?
  2. Скільки місяців/років минуло з того часу?
  3. Чи з’явилась зайва вага за цей період?

Залежно від відповідей можна визначитися з навантаженням. Але в більшості випадків рішення одне, і воно найвірніше – якщо ви не звикли до фізичної активності, для початку потрібно підготувати організм до бігу.

Що добре для м’язів і суглобів?

У багатьох жінок при згадці про пробіжки перед очима з’являється красива картинка: як легко та із задоволенням можна починати щодня ранок. Це все буде, але не так швидко, як хотілося.

До бігу потрібно готуватись фізично//pixabay.com

Спочатку потрібно дати навантаження на м’язи і суглоби, але без значного осьового навантаження. Це можна зробити двома способами: позайматися на велотренажері (або поїздити на велосипеді) і потім перейти на орбітрек. Чому не бігова доріжка? Тому що на орбітреку ви не відриваєте ніг від поверхні, в результаті немає ефекту удару по суглобу.

Якщо є шкідливі звички (наприклад, куріння), то тренування на велотренажері і орбітрек підготують легені та серце до навантаження, адже вони теж задіяні під час пробіжки, як і м’язи/суглоби.

І тільки через 1-2 тижні, коли ви відчуєте себе комфортно, давши посильне навантаження на м’язи і суглоби, можна виходити на бігову доріжку або бігати на стадіоні.

Розминка і заминка

“Перед пробіжкою обов’язково зробіть розминку, щоб розігріти м’язи. Потім можна бігти, але не збільшуйте різко швидкість. Навіть якщо ви раніше “намотували” щоранку по 3-5 кілометри, потрібно поступово підготувати організм до фізичної активності. Якщо відразу збільшити навантаження, то воно може виявитися недосяжним для організму. А це для нього додатковий стрес”.

Варто починати з активності, яка вам під силу: якщо відчули втому – переходьте на крок (зупинятися небажано). Потім знову продовжуйте бігти. Так ви готуєте свій організм, поступово збільшуючи проміжки, коли довше біжите і менше йдете.

Після бігу не можна різко припиняти рухатися. Потрібно знову дати навантаження, але вже на іншу групу м’язів, зробивши вправи для рук, пресу та спини. Так ви відновите дихання і кровообіг.

Розминка, біг з переходом на ходьбу, заминка – це ідеальний варіант для пробіжки.

Що можна і не можна?

1. Починати біг потрібно на твердій поверхні. Якщо вона м’яка (пісок, земля, трава), тоді доводиться стабілізувати її за допомогою гомілковостопного суглоба, що призводить до додаткового навантаження.

2. Обирайте взуття на товстій підошві – якщо ви бігаєте по твердій поверхні. І взуття на тонкій підошві – якщо поверхня м’яка.

3. Не бігайте по пересіченій місцевості. Через нерівності поверхні з’являється додаткове навантаження на гомілковостопні суглоби. Особливо при надмірній вазі і нетренованих ногах.

4. Зняти навантаження зі зв’язкового апарату можна за допомогою бандажу та корсету. Для колінного суглобу можна використовувати звичайний еластичний наколінник. Це один з ефективних методів попередження болю в суглобах.

Біг заборонений, якщо пошкоджені суглоби//pixabay.com

Кому не можна бігати?

Не можна бігати якщо є:

  1. зайва вага,
  2. дегенеративно-дистрофічні пошкодження суглобів,
  3. субкомпенсовані патології серцево-судинної системи,
  4. різкі болі в коліні (краще звернутися до лікаря, щоб визначити причину).

Але якщо не можна бігати – можна ходити. Не можна ходити – можна плавати. Фізичні навантаження корисні для організму. Важливо вибрати те, що підходить саме вам. І починати з малого.

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров’я.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Все про мопсів

Плануючи завести чотириногого улюбленця, майбутнім власникам тварини рекомендується детально вивчити основну інформацію про ту породу, котру хочеться придбати. Чи підходять їй ті умови, які ви можете запропонувати. Чи збігатиметься ваш ритм життя та режим із тим режимом, котрого потребуватиме конкретна собака. Чи можете ви надати необхідну кількість уваги і той догляд, якого потребуватиме майбутній улюбленець. В цій статті розповімо все про породу мопс. Детальний опис характеру породи, особливості утримання, виховання, можливі проблеми зі здоров’ям і все те, що точно знадобиться власнику цих милих і дружелюбних цуценят.

Мопс: характеристика та історія породи

Середня тривалість життя

24-31 см для сук і 31-34 см для кобелів

Мопсів точно ніхто не сплутає з іншими породами, адже вони мають дуже типову зовнішність. Це стара порода, котра протягом років завжди була популярною, особливо серед міських мешканців. Мопси можливо й не найкращі захисники, проте друзі з них прекрасні.

Історія породи мопс

Перші згадки про цих собак датуються ще шостим віком до нашої ери у Стародавньому Китаї. Згадував про них і всім відомий філософ Конфуцій. В ті часи, мопсів могли собі дозволити лише найбагатші особи, наближені до правителя. Умови утримання цих собак були шикарними, а саме: окремі покої, найкраща їжа і нерідко охорона. За крадіжку песика могла призначатися смертна кара. Згодом, європейські купці привезли собак на територію Європи. Вони стали улюбленцями багатьох тодішніх вельмож та королів. Між іншим, мопсами собак назвали вже в європейських країнах, адже в Китаї вони малу назву – Ло Чіанг Цзе, що для європейців здавалося надто складним у вимові.

Основні факти про мопсів

Щоб створити певне уявлення про породу, розповімо основні факти, які якнайкраще її характеризують.

  1. Мопси мають дуже дружелюбний характер, вони не проявляють агресію ні до чужих людей, ні до інших собак;
  2. Цих собак практично неможливо довести до агресії;
  3. Мопси чудово підлаштовуються під ритм життя господаря;
  4. Дуже полюбляють веселити оточуючих, гратися і “спілкуватися”. Тобто полюбляють увагу і радо йдуть на контакт;
  5. Їм комфортно без довгих прогулянок. Мопсів можна вигулювати недовго і не по кілька разів на день;
  6. Чудово підходять в якості першого улюбленця, коли власник немає досвіду у догляді за собакою;
  7. Мають схильність до ожиріння, тож раціону варто приділити велику увагу;
  8. Також, бути уважними слід й до загального здоров’я песиків. Про це поговоримо трішки пізніше;
  9. Це порода, котру можна придбати будь-де і за розумну ціну. Це не надто рідкісна собака.
  10. Це дуже вперті пси;
  11. Мопси можуть сильно хропіти, про це варто бути попередженим заздалегідь;
  12. Відносно багато линяють, особливо в період загострення линяння.

Також, оцінимо по шкалі від 1 і до 5-ти, найважливіші показники характеру та певні особливості:

  • Агресивність: 1/5;
  • Активність: 3/5;
  • Схильність до линяння: 4/5;
  • Здоров’я: 1/5;
  • Розум: 3/5;
  • Складність утримання: 2/5;
  • Шумність: 4/5;
  • Потреба в спілкуванні: 4/5;
  • Дресирування: 4/5;

Мопси — чудові, потішні і веселі собаки, вони підходять для міських жителів, сімей з дітьми. Погано переносять часту самотність і потребують підвищеної уваги до власного здоров’я.

Зовнішність мопсів

Зовнішність мопсів доволі впізнавана. Є кілька порід, що мають схожі риси, проте вони або значно більші в рості, як от бульдоги, або ж навпаки, маленькі, як от пекінеси. Мопси доволі коренасті, пропорційні і дещо квадратні собаки. В них гарна мускулатура. Опишемо характерні особливості всіх частин тулуба цієї породи.

Всього, є чотири поширені окраси: чорний, бежевий, абрикосовий і сірий. Всі види собак, окрім чорних, обов’язково мають ще так звану чорну маску на мордочці і вухах, або чорну смужку вздовж хребта.

Шерсть у мопсів коротка, гладка, тонка та щільно прилягає до шкіри. Може бути трішки довша у задній частині тулуба. Чорні собаки мають жорсткішу шерсть, світлі — м’якшу.

Форма голови у мопсів масивна і округла. Кістки черепа не проглядаються, передня частина тупа, сплюснута, лоб трохи виступає над бровами. Також є глибокі зморшки. Очі у мопсів випуклі і круглі, переважно темні (білків не видно), вони посаджені широко одне від одного. Ніс має невелике, але виражене перенісся, мочка носа темна і на одному рівні з очима.

Щелепа більш виражена саме нижня. Нижній ряд зубів перекриває верхні.

Вушка мопсів невеликі і дуже м’які. Можуть бути двох форм. Перша, більш поширена, вушка похилені вперед і вушні раковини щільно ними закриті. Друга форма: складені назад, вушна раковина відкрита.

Короткий та масивний. Лінія хребта рівна, а грудна клітка широка з добре вираженими ребрами.

Передні лапи сильні, прямі, з чітко розділеними пальцями і чорними кігтями. Задні кінцівки такі ж, а ще помірної довжини.

Хвіст дуже короткий, товстий, покритий шерстю і притиснутий до тулуба. Має подвійний завиток.

Коли мопс рухається, це виглядає доволі впевнено, вільно, його рухи викликають легке перекачування тулуба зі сторони в сторону.

Такий опис породи є наближеним до ідеальних стандартів. Проте інколи зовнішність мопса може дещо відрізнятися, якщо мали місце деякі вади. Зокрема це може проявлятися, як:

  • Надто випуклий череп;
  • Відсутність або мінімальне перенісся;
  • Світла мочка носа або ж занадто вузькі ніздрі;
  • Довга або ж надто пухнаста шерсть;
  • Очі з видимими білками, вузько посаджені або ж косі.

Більшість цих вад, ніяк не шкодять загальному здоров’ю пса, та деякі все ж доводиться додатково спостерігати чи коригувати під наглядом ветеринара.

Особливості характеру мопсів

Вже згадувалося вище кілька слів про характер породи. Він надзвичайно дружелюбний та не агресивний. Будучи цуценятами мопси доволі активні і грайливі. Більш старші особини потребують все менше активностей і їм максимально комфортно просто лежати годинами поручи з господарем, чи кимось з членів сім’ї. Мопсів не варто надовго залишати наодинці вдома, це може спровокувати стрес. Якщо є необхідність відлучитися з дому на кілька днів, мопса можна віддати на перетримку абсолютно чужим людям, ця порода легко йде на контакт і нормально почувається в оточенні незнайомців. Мопси не надто нав’язливо привертають до себе увагу, не треба хвилюватися про постійне гавкання чи скавуління. Це відносно тихі собаки, але будьте готові, що вони хроплять і майже постійно голосно соплять.

Правила виховання та дресирування мопсів

Незважаючи на доброту характеру, мопси неймовірно вперті. Якщо господар хоче чомусь навчити або дреструвати цю породу треба запастися терпінням, а ще діяти виключно з допомогою ласки, та всіляких заохочень. Жодної агресії, жодних криків та ворожості. На жаль, ці пси можуть навчитися лише елементарним командам і то позитивний результат не завжди гарантовано.

Серед того, що слід навчити обов’язково, можна виділити:

  1. Ходіння в туалет виключно під час прогулянки;
  2. Команди “Поруч”, “До мене”, “Фу”.
  3. Цуценят слід одразу ж відучувати кусатися навіть якщо таким чином вони просто граються.

Загальні рекомендації стосовно дресирування мопсів:

  • Займайтеся не частіше двох разів в день і бажано до того, як собака поїсть;
  • Не повторюйте одну команду більше трьох разів, треба урізноманітнювати заняття;
  • Заохочуйте пса смачненьким, та ласкавими словами.

Якими мають бути умови для мопсів та догляд породи

Догляд за цією породою не надто клопіткий. Вичісувати шерсть достатньо через день, а то й рідше. Частіше це слід робити лише в період линяння, яке збільшується традиційно двічі в рік. Раз в місяць собаку можна помити. Проте слід уважно потрібно відноситися до складок, яких у мопсів багато. Поміж складками треба ретельно очищати бруд і пил, щоб в цих місцях не розмножувалися бактерії і не провокували інфекції. А ще час від часу обробляти перекисом водню носову складку. Також, рекомендовано протирати очі ватним диском попередньо змочивши його у неміцний чай. Час від часу треба чистити вушка, обрізати кігті. Щодо прогулянок та їх тривалості, то неспішна хода може тривати годину-півтори, а от активна пробіжка не довше п’ятнадцяти хвилин. Гуляти бажано двічі в день, але й одного разу інколи буде достатньо.

Дуже ретельно слід відноситися до температури в приміщенні чи на вулиці, адже сильний перегрів чи переохолодження можуть стати для мопсів смертельними. Це пов’язано із їхньою короткою шерстю, що не захищає від холоду. А ще, неможливістю організму ефективно відводити зайве тепло. Тому зимою гуляти з мопсом слід лише в додатковому одязі, а літом в квартирі бажано мати кондиціонер.

Що придбати для мопса?

Плануючи завести таку собаку, одночасно купіть ще й певні його особисті речі, котрі будуть необхідними у щоденному користуванні. Це:

  • Мінімум дві миски;
  • Іграшки. Такі що будуть доречними коли у собаки починають різатися зуби, і такі, що просто допоможуть йому розважитися коли господар буде зайнятим.
  • Подушку, підстилку, тобто щось де собака буде спати і відпочивати;
  • Повідець і нашийник;
  • Корм для цуценят цієї породи. Попередньо краще проконсультуватися з ветеринаром.

Раціон мопсів доволі простий, в їжі вони не надто вибагливі і можуть харчуватися, як домашніми продуктами та стравами, так і готовим кормом. Можна молочні продукти, овочі, фрукти, зелень та нежирне м’ясо. Категорично заборонено давати мопсам копчене, занадто солоне, жирну їжу, хліб та напівфабрикати. Щодо кількості прийомів їжі, то це має бути два, максимум три рази в день, і не надто великими порціями. Обов’язковим продуктом в щоденному раціоні є м’ясо.

Здоров’я та поширені хвороби мопсів

Як вже зазначалося вище, мопси не можуть похвалитися чудовим і міцним здоров’ям. Порода часто стикається, як із вродженими так і набутими болячками. Поширеними хворобами мопсів є очні хвороби, і ті, що вражають дихальну систему.

  • Отит;
  • Алергія;
  • Ожиріння, що може значно скоротити тривалість життя собаці;
  • Гастрит та виразка, при неправильному харчуванні;
  • Хронічна ерозія рогівки;

Щоб уникнути цих проблем слід час від часу відвідувати ветеринара, проводити профілактичні огляди та дотримуватися усіх рекомендацій стосовно догляду та харчування домашнього улюбленця.

Допоки цуценя не вакциноване його не рекомендується виводити на вулицю. Перші щеплення роблять у віці 2-місяців, через місяць проводиться ревакцинація. Коли цуцику виповнюється пів року, роблять щеплення від сказу.

На що звертати увагу при вибору цуценяти мопса?

Плануючи купити мопса, довіряйте хорошим розплідникам або ж досвідченим заводчикам. Рекомендується ознайомитися із родоводом цуцика, а також гарно оглянути і його самого. Песик має візуально відповідати всім заявленим нормам, не бути агресивним чи надто в’ялим. Не мати лупи, шерсть має бути блискучою. Вітаються білі зуби, відсутність неприємного запаху з рота і вух, а також ясні і життєрадісні очі.

Завівши домашнього улюбленця, віднесіться до нього з усією серйозністю. Це повноцінний член родини, котрого потрібно поважати, доглядати, регулярно водити на профілактичні огляди і просто любити.