Ґрунтовий покрив це

0 Comments

§ 55. Ґрунти

УМОВИ ФОРМУВАННЯ ҐРУНТІВ. Землю називають годувальницею. Такою її робить верхній родючий шар земної кори — ґрунт. Ґрунтознавці називають його особливим природним утворенням, що містить тверді (мінеральні й органічні), рідкі (вода) і газуваті (повітря) речовини, а також організми.

Земля-годувальниця

Ґрунт сформувався протягом тривалого часу внаслідок взаємодії гірських порід, рельєфу, клімату, організмів. Породи визначають, із яких частинок (глини, піску та ін.) формується ґрунт, і відповідно, які він матиме властивості. Від рельєфу залежить розподіл тепла й атмосферних опадів. Клімат забезпечує наявність у ґрунті тепла і вологи. Проникнення в нього води і повітря поліпшують численні тварини (черв’яки, комахи), які живуть у ньому. А бактерії та гриби розкладають рештки рослин, утворюючи родючий шар — перегній (гумус) (мал. 258).

ПОДОРОЖ У СЛОВО

Слово ґрунт у перекладі з німецької означає земля, основа.

Він є основною ознакою ґрунту. Родючість — це здатність забезпечувати рослини поживними речовинами. Родючість визначають за кількістю в ґрунті перегною. Що більші гумусовий шар і вміст гумусу, то родючіший ґрунт, то кращі умови для росту рослин. Потужність гумусового шару вимірюють зазвичай у сантиметрах. Уміст гумусу позначають у відсотках (%).

РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ

У ложці ґрунту мікроорганізмів більше, ніж людей на Землі.

Утворення ґрунту — процес тривалий. Із часу появи на гірських породах мікроорганізмів і початку ґрунтоутворення до формування ґрунту минають століття. За густого рослинного покриву і сприятливих кліматичних умов для виникнення шару ґрунту завтовшки 1-2 см потрібно близько 500 років.

Мал. 258. Ґрунтовий профіль

Сукупність ґрунтів, що вкривають земну поверхню, формує її ґрунтовий покрив.

ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ҐРУНТІВ. Ґрунти майже повсюдно вкривають суходіл (за винятком льодовиків в Антарктиді й окремих ділянок високо в горах). Вони дуже різноманітні, тому що утворюються за різних природних умов. У їх поширенні існують закономірності: ґрунти змінюються від екватора до полюсів, а в горах — від підніжжя до вершини.

У приекваторіальних широтах жаркому й вологому кліматі поширені червоно-жовті ґрунти. Вони утворилися під вологими вічнозеленими листяними лісами. Яскравого червонуватого або жовтуватого забарвлення їм надає великий вміст Феруму й Алюмінію. В умовах вологого клімату рясні опади вимивають поживні речовини, тому такі ґрунти малородючі для сільськогосподарських культур. На них вирощують чай, цитрусові культури.

Червоно-жовті

У тропічних широтах в умовах жаркого і сухого клімату під розрідженою пустельною рослинністю сформувалися сіроземи. Вміст гумусу в них невеликий, тому вони малородючі. Часто сіроземи бувають засолені. Угіддя з таким ґрунтом здебільшого використовують як пасовища.

Сіроземи

Чорноземи — ґрунти помірних широт. Це найродючіші ґрунти у світі. Вони утворилися в умовах слабо посушливого клімату під багатою трав’яною рослинністю степів. Тому гумусовий шар у них дуже потужний — понад 120 см. Уміст гумусу великий. Чорнозем пухкий, тому добре вбирає воду. Це створює сприятливі умови для живлення рослин, тому чорноземи дуже родючі. Такі ґрунти поширені в Україні і є її неоціненним багатством. На них вирощують пшеницю, соняшник, цукрові буряки, овочі та інші культури.

Чорноземи

Підзолисті ґрунти також поширені в помірних широтах, але сформувалися вони під хвойними і мішаними лісами з моховим і трав’яним покривом в умовах помірного клімату. Рясні опади, що випадають в цих місцях, вимивають із поверхні поживні речовини. Тому верхній горизонт цих ґрунтів освітлений і за кольором нагадує золу. Звідси й назва — підзолисті. Гумусовий шар у них невеликий (до 25 см), і вміст гумусу незначний. Землеробське освоєння підзолистих ґрунтів стримує нестача в них поживних речовин.

Підзолисті

Бурі лісові ґрунти утворилися під широколистими лісами з багатим трав’яним покривом в умовах помірно теплого й вологого клімату. Вміст гумусу великий. У цих ґрунтах достатньо тепла й вологи, тому вони родючі. Їх використовують під сади та виноградники, на них вирощують овочі.

Бурі лісові

Тундрові глейові ґрунти переважають у субарктичних широтах. Вони сформувалися в умовах холодного клімату і постійного перезволоження. Перезволожений шар ґрунтів називають глейовим. На певній глибині там залягає багаторічна мерзлота.

Тундрові глейові

ЗНАЧЕННЯ ҐРУНТУ. Людина з прадавніх часів використовує ґрунт для своїх потреб — вирощування сільськогосподарських культур та випасу тварин. Проте важливо розуміти, що ґрунт — це не тільки наше багатство. Він має велике значення для планети загалом.

Ґрунт — це умова існування і розвитку життя на Землі. Він є життєвим простором, притулком, опорою і джерелом живлення організмів. Його можна назвати сховищем насіння та енергії. Ґрунт регулює біосферні процеси — дуже сухий або дуже вологий, бідний на поживні речовини або родючий ґрунт визначає чисельність і поширення різних видів організмів.

Тож ґрунт дорожчий за кам’яне вугілля, нафту і золото. І якщо придивишся уважніше до звичайної чорної землі, яка породжує всі барви світу, то стануть зрозумілими її велич і краса.

ЯК ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ ВПЛИВАЄ НА ҐРУНТИ. Господарська діяльність людини нерідко призводить до збіднення і руйнування земель. Знищення трав’яної рослинності, вирубування лісів посилюють такі природні руйнівні процеси, як видування верхнього родючого шару та змивання його поверхневими водами. Велику загрозу для ґрунтів становлять яри, які, наче «лишаї», роз’їдають землю. Зруйновані ерозією чи неправильним господарюванням ґрунти відновлюються надзвичайно повільно.

Ґрунти не оголошені пам’ятками природи, проте вони так само потребують дбайливого ставлення й охорони.

Мал. 259. Чи це не диво: чорна земля породжує всі барви світу?

Охорона ґрунтів полягає у правильному веденні сільського господарства. Щоб уберегти родючий шар від змивання, схили потрібно орати упоперек, щоб вода не стікала поздовжніми борознами. Насадження на полях дерев смугами (лісозахисні смуги) запобігає видуванню ґрунту вітром. Мінеральні добрива й отрутохімікати, які у завеликій кількості можуть забруднювати ґрунт, необхідно використовувати в міру. А головне, людей потрібно озброїти знаннями про Землю, щоб не було споживацького ставлення до її багатств, у тому числі й земельних.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Ґрунт — це верхній родючий шар земної кори, що сформувався внаслідок взаємодії гірських порід, повітря, сонячного світла і тепла, води та організмів протягом тривалого часу.

• Ґрунтовий покрив — це сукупність ґрунтів, що вкривають поверхню певної місцевості.

• Ґрунти на земній кулі закономірно змінюються з широтою — від екватора до полюсів, а в горах із висотою — від підніжжя до вершини.

• Людина повинна берегти ґрунти від виснаження та забруднення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Що таке ґрунт? Як він утворюється?
  • 2. Чому на Землі утворюються різні типи ґрунтів? Яким закономірностям підпорядковане їх поширення?
  • 3. Розкажіть про значення ґрунту для людини і для планети загалом.
  • 4. Як можна вберегти ґрунти від руйнування та виснаження?
  • 5*. Які ґрунти поширені у вашій місцевості? Чи родючі вони? Яка на них росте природна рослинність? Які рослини на ньому вирощують?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

Розкажіть про поширення, умови формування та властивості ґрунтів:

  • група 1 — червоно-жовтих;
  • група 2 — чорноземів;
  • група 3 — тундрових глейових.

Яка група розповідала про найродючіші, а яка про найменш родючі ґрунти?

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

Про родючість цих ґрунтів колись казали: «Земля така добра, що посадиш голоблю, то виросте тарантас». Скористайтеся словником, що є в Інтернеті, і дізнайтеся, що таке голобля і тарантас. Поміркуйте, який смисл закладено у вислові. Про які ґрунти у ньому йдеться? Чи поширені вони в Україні?

§ 50. Ґрунт

Ґрунт і його утворення. Ґрунт — це верхній родючий шар поверхні, що сформувався внаслідок взаємодії гірських порід, клімату, рельєфу, організмів протягом тривалого часу.

Ґрунти нашої планети унікальні. Вони утворюють ґрунтову оболонку — особливу природну «плівку», що регулює взаємодію біосфери, гідросфери й атмосфери Землі. Крім того, ґрунт — середовище проживання більшості живих істот (мікроорганізмів, тварин і рослин).

Утворення ґрунтів починається з вивітрювання гірських порід. Під час вивітрювання вони розтріскуються й розсипаються. На цій породі розселяються спочатку лишайники та мохи. У результаті їх життєдіяльності з’являється шар темного порошкоподібного матеріалу — дрібнозему. Він заповнює тріщини в брилах, у яких укорінюються «скельні» рослини.

Поступово, протягом тисячоліть, однорідна гірська порода перетворюється на особливе природне тіло — ґрунт, розділений на горизонтальні шари. Ґрунтовий покрив — це сукупність ґрунтів, що вкривають поверхню певної місцевості.

Родючість — основна властивість ґрунту. Найважливіша складова частина ґрунту — перегній (гумус). Від цієї органічної речовини залежить родючість ґрунту, тобто здатність забезпечувати рослини поживними речовинами та вологою.

Поживні речовини накопичуються під час розкладання рослинних залишків під дією тепла та вологи. Чим більше гумусу в ґрунті, тим він родючіший. Гумус — речовина темного кольору, тому чим темніший ґрунт, тим він родючіший.

Якщо ґрунт сухий, усі поживні речовини знаходяться в ньому у твердому стані, і коріння не може їх засвоїти. Під часу поливу вода розчиняє ці речовини й переводить їх у поживний розчин, який і попадає в організм рослин через коріння. Тому вода є ще однією необхідною умовою родючості ґрунту. І звичайно, корінню рослин потрібне повітря.

Найродючішими ґрунтами вважаються чорноземи, верхній шар яких раніше міг перевищувати 100 см і містити до 10-12 % перегною.

У ґрунті визначають три основних шари: 1) поверхневий — максимально насичений корінням, збагачений органічними речовинами, багатий життям; 2) перехідний; 3) нижній, підґрунтовий (ґрунтоутворюючий) (мал. 132).

Неправильно було б думати, що родючість ґрунту визначається властивостями тільки поверхневого шару. Родючість залежить від усіх шарів ґрунту.

Карта ґрунтів. Неоднорідність ґрунтового покриву Землі вимагає врахування своєрідності ґрунту для того чи іншого виду землекористування. Карта ґрунтів сприяє плануванню й розвитку сільського господарства. Наявність карти ґрунтів створює можливість визначати способи вирощування культурних рослин, шляхи поліпшення властивостей ґрунту й застосування мінеральних та органічних добрив.

Карта ґрунтів — це графічне зображення в певному масштабі просторового розміщення різних фунтів території. На ній відтворено фунти з притаманними їм властивостями. Карта ґрунтів узагальнює результати ґрунтових досліджень; вона має бути точною, тому що від цього залежить ефективність її використання. До основних способів зображення ґрунтів відноситься забарвлення, штрихування, індекси (мал. 133).

Мал. 132. Етапи формування ґрунту: 1 — поверхневий; 2 — перехідний; 3 — підґрунтовий.

Мал. 133. Карта ґрунтів України

Першу карту ґрунтів світу (Північної півкулі) склав Василь Докучаєв, вона була представлена на Всесвітній виставці в м. Парижі в 1900 р. Карта ґрунтів відображає їх поширення на поверхні Землі.

Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ суходолу й океану. З давніх-давен люди вирощували сільськогосподарські рослини, полювали на тварин, ловили рибу, тобто впливали на тваринний світ і рослинність. Тоді цей вплив був незначним. Із зростанням кількості населення, з розвитком науки й техніки цей вплив зріс.

Сучасна людина інтенсивно розвиває свою господарську діяльність. Для забезпечення населення планети продовольством необхідно вирощувати дедалі більше зерна, овочів, розводити свійських тварин. Вирощування сільськогосподарських культур і розведення свійських тварин пов’язане з посиленим використанням ґрунтового покриву. Постійне розорювання ґрунтів веде до збіднення їх природних властивостей і зниження родючості. Отже, люди мають дбати про поліпшення родючості ґрунтів, боротися з їх ерозією, проводити меліоративні роботи.

Під впливом діяльності людини в біосфері постійно відбуваються зміни. Багато видів рослин і тварин знищуються. Щороку вирубується майже 150 тис. км 2 лісів. Особливо швидко вирубуються тропічні ліси. Це призводить до наступу пустелі на ці території.

Від стану атмосфери Землі залежить стан усіх природних систем, особливо рослин нашої планети.

Забруднення повітря призводить до виникнення так званих кислотних дощів. У диму, що утворюється під час спалювання вугілля, бензину тощо, містяться гази — двоокис сірки та двоокис азоту. Розчиняючись у крапельках атмосферної води, ці гази утворюють слабкі розчини кислот, що потім випадають на землю з дощем. Кислотні дощі завдають великої шкоди природному середовищу: ґрунтам, рослинному покриву.

Утворення кислотних дощів можна обмежити ощадливим використанням палива, спорудженням очисних споруд на заводах, зменшенням кількості автомобілів.

Знищення лісів і трав’янистої рослинності, глибока оранка призводять до ерозії ґрунтів — руйнування їх структури, змивання родючого шару водою та розвіювання вітром.

Нині ерозія ґрунтів стала всесвітньою проблемою. Ґрунти забруднюються шкідливими речовинами з промислових підприємств, отрутохімікатами, мінеральними добривами, які використовують у сільському господарстві. Значні площі сільськогосподарських земель руйнуються під час видобування корисних копалин.

ПОВТОРИМО ГОЛОВНЕ

  • Василь Докучаєв у 1883 р. назвав ґрунт «особливим тілом природи». З цього часу бере початок наука про ґрунти — ґрунтознавство.
  • Ґрунт складається з трьох основних шарів — поверхневого, перехідного й підґрунтового.
  • Наукове вивчення ґрунту дало змогу виявити особливу речовину — гумус, яка визначає родючість ґрунту. Розвиток ґрунту забезпечується мікроорганізмами та ґрунтовими тваринами.

Ключові терміни та імена

В. Докучаєв, ґрунти, гумус, родючість, ґрунтовий покрив, карта ґрунтів, кислотні дощі, ерозія ґрунтів.

Запитання та завдання

  • 1. Що таке ґрунт? Розкажіть про склад ґрунту.
  • 2. Чому В. Докучаєва вважають засновником науки про ґрунти?
  • 3. У результаті яких процесів із гірських порід утворюються ґрунти?
  • 4. Що таке родючість ґрунту? Від чого вона залежить?
  • 5. Як відбувається забруднення ґрунтів?
  • 6. Що таке кислотні дощі? Яку загрозу вони несуть природному середовищу?
  1. Розгляньте карту ґрунтів України. Назвіть послідовно з півночі на південь типи ґрунтів, що сформувалися на рівнинній частині України.
  2. Визначте типи ґрунтів, що знаходяться на території вашої області, користуючись географічним атласом.

Дослідіть, які є джерела забруднення ґрунтів у вашій місцевості.

СКАРБНИЧКА ДОСЛІДНИКА

Великими трудівниками називають дощових черв’яків, яких на полях стає все менше. Вони знаходяться в постійному русі, проникають на глибини до 1,5-2 м. Тривалість життя дощових черв’яків 3-5 років, хоча деякі види живуть до 10 років. Пересуваючись у товщі ґрунту, вони пронизують її мережею ходів, сприяючи проникненню в ґрунт вологи й коренів. Харчуючись, дощові черв’яки разом з органічними речовинами, які розкладаються, пропускають крізь кишечник велику кількість ґрунтової маси, виділяючи її у вигляді особливої речовини, найбільш сприятливої для розмноження ґрунтових мікроорганізмів. Отже, дощові черв’яки прискорюють розкладання органічних речовин і впливають на родючість ґрунту.

Якщо ґрунт позбавити щорічного надходження відмираючих рослинних залишків, мікроорганізми негайно перейдуть на живлення гумусом і швидко знищать його запас. Це одна з великих проблем землеробства.

Щороку на Амазонській низовині в результаті заготівлі деревини, прокладання доріг вирубують великі лісові масиви. Якщо й надалі темп вирубування лісів не зменшиться, то, на думку вчених, через 100 років у Бразилії не залишиться тропічних лісів.