Родючий ґрунт із чого складається

0 Comments

ПРИРОДОЗНАВСТВО 6 КЛАС

Пригадайте, як вода, вітер, зміна температури та життєдіяльність організмів руйнують гірські породи, перетворюючи їх на ґрунт. Саме ґрунт забезпечує існування більшості рослин, багатьох тварин та інших живих організмів.

Як вам відомо, ґрунт – це верхній пухкий родючий шар землі, де ростуть рослини, мешкають тварини та інші організми. Його товщина неоднакова у різних куточках нашої планети — від кількох сантиметрів до двох метрів.

Із чого складається ґрунт

Складовими частинами ґрунту є: вода та розчинені в ній неорганічні речовини; органічні речовини – так званий перегній, або гумус, який надає ґрунтам темного забарвлення; пісок і глина; повітря (див. схему).

Переконатися в цьому вам допоможе практична робота, завдання до якої вміщено наприкінці параграфа в рубриці «Сторінка природодослідника».

Різноманітність грунтів України

У різних областях України, не говорячи про різні країни світу, вміст поживних речовин та інших складових частин у ґрунті різний. Це зумовлює різноманітність ґрунтів.

В Україні поширені чорноземи, піщані, глинисті, каштанові, підзолисті, сірі лісові ґрунти. Найкраще рослини ростуть на чорноземах. Ці ґрунти багаті на органічні речовини, вміст яких може сягати 20 %. Темного забарвлення, як ми вже згадували, їм надає гумус, або перегній (мал 64, 1). Саме він забезпечує високу родючість цих ґрунтів. На вигляд чорноземи грудкувато-зернисті, в них добре проникають вода і повітря (мал. 64, 2). Для підживлення ґрунту також використовують торф. Це суцільна маса, що утворюється на болотах. Складається вона з напіврозкладених рослинних решток, піску та глини (мал. 65).

Мал. 64. Перегній (1); чорнозем (2)

Мал. 65. Торф – родючий додаток до ґрунту

У складі піщаних ґрунтів, як свідчить їхня назва, переважає пісок. Особливістю піщаних ґрунтів є те, що вода легко проходить через такий ґрунт, тобто не затримується у верхньому його шарі. Через це кореням рослин не вистачає вологи. Гумусу в піщаних ґрунтах значно менше, ніж у чорноземах, тому вони малородючі.

Глинисті ґрунти (зробіть висновок про походження їх назви), навпаки, мають достатній запас поживних речовин. Але зволожена дощем глина зліплює складові ґрунту, від чого він стає щільним. Якщо ця властивість глини корисна у гончарстві (виготовлення глиняного посуду тощо), то ґрунтам вона шкодить. Після дощу глинисті ґрунти, на відміну від піщаних, сохнуть повільно, на них надовго лишаються калюжі, що погіршує надходження до ґрунту повітря. Це утруднює їхній обробіток.

Підзолисті ґрунти за кольором нагадують попіл. Вони мають незначний вміст гумусу (1-3 %), достатньо зволожені.

Сірі лісові ґрунти багатші на поживні речовини, ніж підзолисті.

Каштанові ґрунти назвали так через коричневий колір. Загалом вони здатні забезпечувати рослини поживними речовинами. Але через те, що ці ґрунти розташовані в посушливих районах, без додаткового зволоження (поливу) високих урожаїв зібрати на них не вдається.

Про солончакові ґрунти також говорить їхня назва. В них підвищений вміст солей. Не всім рослинам це до вподоби. Тому на таких ґрунтах рослинність бідніша, ніж на чорноземах.

Ґрунт – верхній родючий шар Землі, що забезпечує рослини водою, необхідними поживними речовинами та повітрям.

Гумус, або перегній, – органічна складова ґрунту.

Пісок, глина, повітря, вода, деякі солі – неорганічна складова ґрунту.

У різних ґрунтах міститься різна кількість неорганічних та органічних речовин. Тому ґрунти поділяють на чорноземні, піщані, глинисті, підзолисті, сірі лісові, каштанові, солончакові та інші. Найцінніші ґрунти – чорноземні.

Виконайте практичну роботу на тему: «Дослідження складу та властивостей ґрунту». Для цього вам знадобляться: ґрунт, невисока металева банка, спиртівка, сірники, вода, склянка, лійка, фільтр, скляна пластинка, закріплена в тримачі (тримач можна замінити прищіпкою для білизни), кахельна плитка світлого кольору.

Дослід 1. Виявлення у складі ґрунту води.

У металеву банку насипте дві ложки ґрунту і прожарте його на спиртівці. Потримайте над отвором банки закріплену в тримачі суху скляну пластинку до появи на ній крапель води. Чому вони з’явилися?

Дослід 2. Виявлення у складі ґрунту гумусу.

Припиніть тримати над банкою скляну пластинку, але продовжуйте прожарювати ґрунт (мал. 66,1). Ви побачите, як над отвором банки з’явиться легкий димок, відчуєте специфічний запах. Після зникнення димку і запаху прожарювання можна припинити, оскільки гумусу в ґрунті не залишилось.

Після нетривалого охолодження прожарений ґрунт з банки обережно перенесіть на кахельну плитку. Поряд із ним насипте приблизно таку саму кількість непрожареного ґрунту і порівняйте їхні кольори. Як змінився колір ґрунту після прожарювання? Поясніть, чому.

Дослід 3. Виявлення у складі ґрунту піску і глини.

У склянку, наповнену до половини водою, покладіть прожарений ґрунт і ретельно перемішайте. Спостерігайте, як пісок осідатиме на дно склянки, а вода помутніє від часточок глини. Через деякий час після відстоювання вміст склянки розділиться на три шари: внизу буде важкий пісок, посередині – каламутний шар із завислих часточок глини, а зверху – прозорий шар води (мал. 66, 2).

Мал. 66. Визначення складу ґрунту

Дослід 4. Виявлення у складі ґрунту розчинених неорганічних речовин.

Відфільтруйте небагато води з попередньої суміші. Помістіть 5-7 крапель фільтрату на скло і почекайте, поки він випарується. Залишок на склі складатиметься з неорганічних речовин ґрунту, що містились у ньому. Якого вони кольору?

Дослід 5. Виявлення у складі ґрунту повітря.

Насипте дві столові ложки ґрунту у склянку й одразу заповніть її до половини водою (мал. 66, 3). Спостерігайте за тим, що відбувається. Чи вдалося вам побачити, як із ґрунту виділяються бульбашки повітря?

Отже, тепер ви самі дослідили, із чого складається ґрунт.

У тепличних господарствах рослини часто вирощують без ґрунту. Як таке можливе? Ґрунт замінюють щебенем, піском і гравієм (для закріплення коренів рослин). Щілини між ними заповнюють водним розчином неорганічних речовин, необхідних для живлення рослин. Працівники теплиць стежать за тим, щоб поживних речовин завжди було достатньо. Вони додатково створюють сприятливі умови щодо освітлення і тепла. Рослини добре ростуть, дають високі врожаї, які збирають по кілька разів на рік.

Перевірте свої знання

1. Пригадайте, що таке ґрунт, як він утворюється та яку роль відіграє в живій природі. 2. Із чого складаються ґрунти? Якими дослідами це можна довести? 3. Назвіть найпоширеніші в Україні типи ґрунтів. Дізнайтеся, які з них переважають у вашій місцевості. 4*. Під час практичної роботи ви виконали п’ять дослідів. Фізичні чи хімічні явища відбувалися в кожному з них?

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

Складові ґрунту та його родючість

Ґрунт складається з твердої, рідкої та газоподібної компонент і містить макро- і мікроорганізми — рослинні й тваринні (мал. 10.3).

Мал. 10.3. Склад ґрунту

Тверда компонента представлена мінеральною й органічною частинами. Мінеральна складова вміщує первинні, вторинні, глинисті мінерали та мінерали-солі (карбонати, сульфати, хлориди, фосфати тощо). Уміст в ґрунті мінералів-солей характеризує ступінь його засолення.

Органічна частина представлена гумусом, який відіграє ключову роль у родючості ґрунтів завдяки поживним речовинам і біогенним елементам, які він містить. Уміст гумусу коливається від 0,1 % до 20-22 % залежно від типів ґрунтів. Роль гумусу як безпосереднього джерела живлення рослин незначна, але він позитивно впливає на фізико- і біохімічні властивості ґрунту.

Рідка компонента ґрунту може бути вільною, зв’язаною, капілярною й газоподібною. Вільна вода переміщується порами під дією сили тяжіння, зв’язана — адсорбується поверхнею частинок та утворює на них плівку, капілярна утримується тонкими порами, а газоподібна перебуває в частині пор, вільних від води. Найдоступнішою для кореневої системи рослин є вільна та капілярна форми води.

Сукупність усіх ґрунтів на певній території називають ґрунтовим покривом. Їхнє поширення тісно пов’язане з розподілом тепла й вологи на земній кулі. Тому на різних широтах формуються різні типи ґрунтів. Виокремлюють такі типи ґрунтів: тундрові, підзолисті та дерново-підзолисті, сірі лісові, чорноземи, каштанові, бурі (пустельно-степові), сіроземи, піщані й кам’янисті нерозвинені ґрунти пустель, власне піски, що перевіюються, червоно-бурі латеритні ґрунти саван, червоноземи тропічних широт.

Основною ознакою ґрунту є родючість, тобто здатність забезпечувати рослини поживними елементами, вологою, повітрям і теплом протягом вегетаційного періоду, а також забезпечувати врожай сільськогосподарських культур та біогенну продуктивність диких форм рослинності.

Види родючості ґрунту наведено в таблиці 10.2.

Таблиця 10.2. Види родючості ґрунту

Природна (потенційна)

Штучна

Ефективна (економічна)

Відбувається внаслідок упливу природних процесів ґрунтоутворення та залежить від хімічного складу ґрунту, біологічних процесів, які відбуваються в ньому, кількості та якості гумусу тощо

Створюється в процесі використання ґрунту як основного засобу виробництва, залежить від продуктивних сил і виробничих відносин

Є результатом сукупності природної й штучної родючості та визначає кількість і якість урожаю

До показників родючості ґрунту відносять: гранулометричний та хімічний склад; уміст гумусу; структурність; водно-повітряний і тепловий режими; рослинність; біологічну активність. Усі ці природні чинники взаємозумовлені й взаємопов’язані.

Забезпечення родючості ґрунту досягають за таких умов:

  • 1) достатній уміст поживних речовин у доступній для рослин формі впродовж усього вегетаційного періоду;
  • 2) повна забезпеченість фізіологічно доступною вологою;
  • 3) оптимальний газообмін, який підтримує необхідний для рослин уміст кисню в ґрунтовому повітрі;
  • 4) У ґрунті немає шкідливих речовин;
  • 5) легка проникність коренів, яку забезпечує потужний шар ґрунту, звідки рослини поглинають елементи живлення й вологу.

Кожна з цих умов однаково важлива для функціонування певної агроекосистеми.

Структура ґрунтів, особливості їхнього походження та рівень родючості лежать в основі ґрунтової класифікації (табл. 10.3).

Таблиця 10.3. Ґрунти і природні зони 1

Природна зона

Типи ґрунтів

Уміст гумусу

Властивості ґрунтів

Умови ґрунтоутворення

Мало тепла й рослинності

К 1 > 1, вічна мерзлота Рослинні рештки повільно розкладаються

Лісова зона (тайга)

К > 1, рослинні залишки — хвоя

Більше, ніж у підзолистих

Промив весною, більше рослинних залишків

Степи (лісостеп, степ)

К = 1, багато рослинних залишків, багато тепла

Зона пустель (напівпустелі, пустелі)

Сухий клімат, розріджений рослинний покрив, К < 0,5

Чергування сухого і вологого періодів

Зона вологих лісів: мусонні ліси (сезонно-вологі ліси) й екваторіальні ліси (вологі ліси)

Червоноземи і жовтоземи

Активний винос кальцію, магнію і кремнієвої кислоти. Алюміній і залізо закріплюється у ґрунті

Про мінеральний склад ґрунтів ви можете дізнатися, проаналізувавши діаграму на малюнку 10.4.

Мал. 10.4. Мінеральний склад ґрунтів

1 К — коефіцієнт зволоження — відношення річної кількості опадів до випаровуваності за той самий період. Вказує на природні зони: напівпустелі — 0,5; сухий степ — 0,5-0,8; степ — 0,8-1; лісостеп — 1-1,2; лісова зона — понад 1,3.

Мал. 10.5. Типи ґрунтів в Україні та їхня родючість

В Україні багато різновидів ґрунтів, які відрізняються між собою мінералогічним складом, умістом гумусу та поживних елементів, фізичними та хімічними властивостями, а отже, і родючістю, придатністю до лісо- та сільськогосподарського використання. З метою раціонального використання земель здійснюють їхнє великомасштабне дослідження, складають детальні ґрунтові карти та визначають характеристики всіх ґрунтів (їхнє бонітування), що дає змогу виробити правильний підхід до використання, обробітку та удобрення ґрунтів, вибору найпридатніших для кожного поля сільськогосподарських культур, організації сівозміни, захисту рослин.

Серед усіх типів ґрунтів України найпоширенішими є чорноземи. Вони найродючіші, з високим умістом гумусу (мал. 10.5)

Ефективне сільськогосподарське виробництво потребує глибоких знань земельних ресурсів, створення відповідних адміністративних і наукових установ, підготовки фахівців та здійснення послідовної державної політики в галузі сільського господарства та земельних ресурсів.

Основні природні чинники розміщення сільського господарства — якість ґрунтів, тривалість періоду без морозів, сума активних температур (забезпеченість теплом), сумарна сонячна радіація (забезпеченість світлом), умови зволоження, кількість опадів, забезпеченість водними ресурсами, рельєфні умови місцевості, ймовірність повторюваності несприятливих метеорологічних умов (посухи, заморозки, вітрова та водна ерозії) тощо. Природні чинники найбільшою мірою впливають на розміщення рослинництва. Для низки культур (переважно теплолюбних) ці ареали надзвичайно обмежені, наприклад, винограду, чаю, цитрусових тощо; для інших (ячменю, ярої пшениці, картоплі) — набагато ширші.

Проаналізуйте карти ґрунтів й економічну карту та встановіть залежність між типами ґрунтів і спеціалізацією певної території або країни.

На розміщення тваринництва природні чинники впливають меншою мірою (поясніть чому).