Теплиця біля стіни будинку

0 Comments

Зміст:

Які бувають теплиці? Про каркас, покриття, форму і призначення

Сьогодні тим садівникам, які прагнуть купити теплицю, ринок пропонує безліч варіантів. Прості готові моделі, в тому числі теплиці з полікарбонату, креслення для спорудження каркасів самотужки і найдорожчі конструкції з клімат-контролем «під ключ» — видів теплиць сотні, якщо не тисячі. Щоб обрати ідеальну для себе теплицю, треба точно розуміти, як і для чого ви її хочете експлуатувати. В першу чергу, необхідно визначитися, чи плануєте ви використовувати її лише під час активного (теплого) сезону, чи прагнете вирощувати урожай упродовж значно довшого терміну? В матеріалі піде мова про те, які бувають види теплиці, і як обрати свою.

Теплиці з полікарбонату та інші види

Різні теплиці — різні каркаси

Літні теплиці можуть бути і розбірними, і з недовговічним покриттям. А ось зимові вимагають більш міцних конструкцій, матеріалів, комунікацій.

Є найпростіші фактори класифікації теплиць за базовими ознаками:

  • маленькі, середні та великі;
  • квадратні чи прямокутні;
  • розбірні чи стаціонарні;
  • бюджетні, «середні» та преміум класу;
  • з та без автосистем (поливу, освітлення, провітрювання, опалення і ін.)

Та все ж види теплиць насамперед визначаються трішки іншими критеріями. І різниця між ними — в першу чергу, різниця в матеріалах.

Хоч сьогодні частіше рекламують покривні матеріалами і їх переваги, основа будь-якої теплиці — її каркас. Запам’ятайте, ті матеріали, з яких будують «кістяк» конструкції та всі опорні елементи — найважливіший критерій вибору теплиці. За ним останні поділяються на:

  • дерев’яні теплиці — традиційний тип, особливо для розбірних та скляних теплиць, що вимагає особливого догляду, ізоляції, регулярної обробки для захисту від корозії;
  • металеві теплиці (в тому числі алюміній) — найнадійніший, найдовговічніший та найдорожчий варіант для нерозбірних і великих теплиць;
  • пвх-теплиці — практичні, стійкі до корозії, доступні, легкі, але не завжди достатньо надійні.

Матеріали можна комбінувати між собою, особливо часто поєднують металеві опори з дерев’яними рамами.

Види теплиць за матеріалом покриття

Реклама найрізноманітніших теплиць з полікарбонату сьогодні, мабуть, зустрічалась кожному. Та це не єдиний варіант матеріалів, з яких можна побудувати власну теплицю. Насправді на присадибних ділянках досі частіше використовуються куди більш традиційні й доступні варіанти покриття. В залежності від основного матеріалу, яким накривають теплиці, вирізняють 4 основних види.

Теплиця з дерев’яним каркасом і вікнами з полікарбонату

Теплиці з полікарбонату

Наймодніший варіант покриття для теплиці — з полікарбонату — обирають все частіше, адже, не дивлячись на високу вартість, у полікарбонату є величезні плюси. Цей матеріал:

  • у кілька сотень разів міцніше скла і в декілька тисяч — плівки;
  • стійкий до високих температур;
  • легкий;
  • забезпечує чудову теплоізоляцію при низькій теплопровідності і високій світлопроникності;
  • стійкий до хімічних впливів;
  • довговічний — не б’ється і не тріскає;
  • гнучкий.

Та й виглядають теплиці з полікарбонату чудово! Простота встановлення полікарбонату для теплиці компенсує витрати, але вимагає точності, адже навіть невелика похибка при встановленні листів скорочує термін служби.

Вагомий недолік подібних конструкцій — потреба спорудження якісного фундаменту. Як і ймовірність попадання в пустоти всередині пилу або води, що може значно позначитись на тепло- та світлопровідності.

Теплиці зі скла

Скло у теплицях вважається класичним варіантом не дивлячись на свою крихкість. Довговічні засклені теплиці володіють чудовою теплоізоляцією і забезпечують рослинам ідеально яскраве освітлення. Але є у них і недоліки.

Скляні теплиці вимагають ретельного провітрювання, підвищують ризик перегріву рослин. Не варто забувати, що скло — матеріал непростий в роботі і далеко не доступний. Конструкції вимагають надзвичайно надійних каркасів. А експлуатація — особливих правил безпеки, адже скло часто б’ється, розколюється навіть від дії контрастних температур і вимагає оперативної заміни.

Теплиці з плівки

Найпоширеніший покривний матеріал — один з найдоступніший, але дуже нетривкий і вимагає заміни ледве не щороку. Плівкові теплиці дуже легко зібрати власноруч, вони легкі, не вимагають фундаменту і потужних конструкцій, чудово пропускають необхідне рослинам освітлення і створюють особливу підвищену вологість.

Та рідко коли ці переваги компенсують недоліки, в тому числі підвищену схильність до розповсюдження захворювань і шкідників всередині, проблеми конденсату, легкість деформації, потребу постійно купувати нову плівку.

Дещо покращеними характеристиками завдяки більшій міцності володіють теплиці з армованої плівки. Та все ж і вона є дуже недовговічним матеріалом, в порівнянні з іншими варіантами.

Теплиця під агрополотном

Теплиці під агроволокном

Біле укривне агроволокно, наприклад, спанбонд — міцне, чудово стримує вітер, будь-які опади і навіть птахів, здатне захистити рослини від морозів до -7 °C. І у якості матеріалу для покриття теплиць може використовуватись до 5 сезонів підряд. Не даремно агроволокно все частіше використовують і для переносних парників. Водо-, світло- та повітропроникність, захист від прямого сонця — важливі переваги теплиць з агроволокна. Такі конструкції легко спорудити на основі легкого готового каркасу. Але агроволокно доцільніше використовувати в комбінації з плівкою на даху, щоб забезпечити якісніше освітлення.

При виборі агроволокна для теплиці треба уважно вивчати рекомендації виробника, обираючи такі типу укривного матеріалу, у переліку призначень яких є укриття конструкцій.

Види теплиць за призначенням

Найпростіше визначити вид теплиці за тими культурами, які планують в ній вирощувати. Від ранніх врожаїв до рекордної кількості зібраних овочів чи колекції квітів — є декілька основних видів теплиць за призначенням:

  • овочеві — літні та зимові, розбірні та стаціонарні, оснащенні автополивом і ні, з усіх видів матеріалів, саме такі теплиці зустрічаються найчастіше і бувають як «вузькоспеціалізованими» – для помідорів, огірків — так і для змішаних насаджень;
  • квіткові — аркові чи краплевидні, двоскатні чи складні, це завжди теплиці з полікарбонату або скла з особливим мікрокліматом;
  • розсадні — найпростіші теплиці для вирощування здорової розсади, у конструкції яких передбачені спеціальні стелажі.

З точки зору форми теплиці — її профілю, архітектури, конструкції — визначитися значно простіше. Відштовхуватись краще від того, як ви хочете розмістити теплицю — біля будинку або іншої конструкції (з прив’язкою до вже наявних умовних «стін») або ж як окремо розташований об’єкт.

Теплиця для розсади має стелажі всередині

Форми теплиць

За критерієм форми виділяють декілька базових видів теплиць.

Односхилі теплиці

Найпростіша конструкція, дуже функціональна, зручна теплиця, що облаштовується біля стіни існуючої будівлі з дахом, направленим в одну сторону і можливим входом зсередини.

Головні переваги односхилої теплиці — економічність, зручність в експлуатації, довільний вибір матеріалів. Недоліки односкатних теплиць — обмежена площа і вплив на будівлю.

Про досвід будівництва й експлуатації односхилої теплиці біля стіни будинку читайте в нашій статті Утеплення будинку теплицею – «революційний» метод чи безглузда авантюра?

Двосхилі теплиці

Найпопулярніші конструкції, профіль яких нагадує будиночок. І найбільш універсальний вид теплиці. Це улюблений варіант для помідорів, огірків, високорослих культур. Таку теплицю можна спорудити з будь-яких матеріалів, саме такими найчастіше будують і найпопулярніші теплиці з полікарбонату, і теплиці зі скла чи плівки. Каркас у них може бути будь-яким.

Плюси двосхилої теплиці — в рівномірному нагріванні та охолодженні, універсальності проєктів, стабільності умов, легкості монтування, надійності конструкції та її варіативності. А ось недоліків майже немає, якщо не враховувати значні витрати на матеріали та необхідність продумування системи внутрішніх опор для даху.

Арочні теплиці

З промисловим вирощуванням овочів давно вже асоціюється вигляд купольної, напівкруглої чи близької до напівсфери по профілю теплиці і їх альтернатива — теплиці з краплевидною чи стріловидною формою, загостреним дахом і аналогічним вигнутим типом стінок. Це більший, міцніший та функціональніший аналог тунельного парнику. І найпопулярніший вид теплиць з агроволокна та плівки, а сьогодні — ще й теплиць з полікарбонату.

Основні «плюси» арочної теплиці:

  • відсутність потреби в фундаменті;
  • проста конструкція з дуг, що знижує вартість на матеріали;
  • можливість за потреби постійно збільшувати площу;
  • легкість монтажу;
  • якість освітлення;
  • стійкість до вітру;
  • ефективне стікання конденсату.

Та для багатьох вирішальним фактором залишається все ж недолік теплиці-арки — складнощі розміщення рослин в середині конструкції через сильне зменшення простору біля стінок. З такої теплиці важче зачищати сніг. А для краплевидної конструкції є ще й чимало викликів з інженерної точки зору, хоч вона і відкриває більше можливостей по висоті.

Арочна теплиця з полікарбонату

Нестандартна форма теплиць

Окрім трьох базових видів, теплиці по формі бувають і нестандартними:

  • А-подібна теплиця або трикутник;
  • голландська теплиця, в якої бічні стінки «будиночка» не прямі, а розташовані з невеликим нахилом;
  • теплиця Мітлайдера з двома різновисокими частинами арочного даху, між якими розташована система фіранок для провітрювання;
  • багатокутові, шестигранні теплиці та індивідуальні проєкти — дорогі інженерні рішення, що для звичайних приватних садиб — велика рідкість.

Дорогі читачі! Обираючи вид теплиці, варто оцінювати не лише об’єктивні переваги і недоліки. Адже цілком суб’єктивні фактори часто переважають. Від очікуваних результатів до власних можливостей, від розміру ділянки до оцінки здатності регулярного догляду та частоти відвідування дачі, стану здоров’я, доступу до води та електроенергії — дрібниць не буває.

Домашня міні-теплиця для дачі своїми руками

Переносний парник або міні-теплицю можна зібрати за кілька годин, використовуючи мінімальний набір матеріалів. Вони допоможуть у вирощуванні розсади, а також створять сприятливе середовище для рослин в закритому грунті. Овочі, ягоди, зелень – в теплиці урожай буде багатшим, а час дозрівання скоротиться. Готові міні-парники коштують дорого, складно вибрати тепличку відповідного розміру. Купівля великої кількості укривних споруд позначиться на бюджеті. Доводиться вирішувати, які з рослин посадити під плівку, а що залишити рости під вітрами і градами. Зате навчившись робити міні-парник і міні-теплицю своїми руками, можна все починаючи від розсади, вирощувати в сприятливих умовах.

Огляд міні-теплиць і міні-парників

Яких тільки пристосувань для вирощування розсади на підвіконні і рослин на городі ще не придумано. Починаючи від тепличок з пластикових пляшок або поліетиленового пакета, натягнутого на кілочки, і до високотехнологічних міні-парників з електронним управлінням. Але кожна рослина вимагає своїх площ та умов для вирощування.

Хтось ростить суперелітні огірки з 5 дорогих насіння на підвіконні, а хтось вирощує велику грядку полуниці для онуків. Першим важливо зберегти і виростити кожне зернятко, а для других найважливіше отримати найраніший і екологічно чистий урожай. В інтернеті є багато схем, як швидко і недорого зібрати теплицю своїми руками.

Є теплиці, призначені тільки для пророщування розсади, або лише для захисту дорослих рослин. Але існують і дуже зручні парники, в яких можна вирощувати рослину від зернятка до збору врожаю.

Всі пристосування для створення рослинам парникових умов можна розділити на дві категорії: теплиці для дому та для відкритого грунту. Домашні пристосування використовують для вирощування розсади, кімнатних квітів і вигонки зелені в межах квартири. Вуличні варіанти накривного споруд застосовують для вирощування рослин на ділянці.

Для дому та підвіконня

Розмір домашніх парників залежить від ширини підвіконня в квартирі або розміру вільної, добре освітленій площі. Що стали непотрібними акваріуми, клітки для папужок або навіть саквояжі можуть бути використані в якості домашніх парників.

Уважно подивившись по сторонах, можна знайти кілька варіантів міні-тепличок прямо в квартирі. Але цього може виявитися недостатньо, тоді можна спорудити нескладний пристрій своїми руками. Воно складається з двох основних частин: опори і світлопропускаючого покриття.

У продажу є готові варіанти міні-тепличок для розсади з торф’яними таблетками. Такі пристосування легко можна зробити з пластикових контейнерів для харчових продуктів. Підійдуть і прозорі контейнери для яєць.

Потрібно виконати невеликі дірочки в дні пластикової ємності, щоб зайва вода не застоювалася. Заповнити такі будиночки для розсади можна як живильним грунтом, так і торф’яними таблетками.

Класична тепличка являє собою прямокутне спорудження, стіни і стеля якого обтягнуті прозорим матеріалом. Вона буває як з дахом, що і відкидними боковими частинами, так і монолітною. Матеріал для огорожі стін і даху споруди:

  • скло або оргскло;
  • светопропускающие накривним матеріали;
  • плівка;
  • спеціальна теплична сітка;
  • підручні матеріали, на зразок пластикових бутлів.

Каркас можна виконати з таких матеріалів:

  • металопрофіль;
  • пластикові труби для водопроводу;
  • старі пластмасові шланги;
  • віконні рами б. у .;
  • обрізки пиломатеріалів або природні дерев’яні матеріали.

Класичною формою теплиці можна вважати будиночок. Такі споруди зустрічаються на багатьох дачних ділянках. Пропорційно зменшивши їх розмір, можна розмістити міні-будиночок на підвіконні.

Для виготовлення будиночка потрібно визначитися з розмірами і зробити начерк конструкції. Після цього випилюють рейки і вирізують скла потрібного розміру. Починають збір конструкції з підстави будиночка, дна майбутньої теплиці:

  • Заготовляють 4 бруска і скло потрібного розміру.
  • Прорізають в брусках пази для вставки скла.
  • У місцях стикування брусків зрізують краю під кутом 45 град.
  • Всі дерев’яні конструкції шліфують і обробляють морилкою.
  • Скло закріплюють в пазах за допомогою герметика.
  • Збирають дно з чотирьох дерев’яних заготовок, скріплюючи їх клеєм по зрізах.
  • Просушують готову частину виробу.

Збірка стін і даху будиночка:

  • Заготовлюється необхідну кількість дерев’яних брусків.
  • Всі бічні частини і деталі даху скріплюються аналогічно збірці дна будиночка.
  • Стінки з’єднуються між собою саморізами, стійкими до корозії.
  • Перша частина похилого даху кріпиться до стіни саморізами.
  • Відкидна частина даху кріпиться до неї за допомогою петель.

Кімнатна тепличка-будиночок готова. Принадність конструкції в тому, що можна побудувати будиночок будь-якого розміру і встановити його на підвіконні або на великому відкритому ділянці.

Шафа для рослин

Відмінною рисою цього пристосування є його многоярусность. Шафа для рослин займає небагато місця, але наявність поличок дозволяє виростити в ньому багато розсади, зелені або кімнатних квітів. Таке пристосування легко вміститься на балконі квартири і стане цікавим елементом інтер’єру, якщо використовується для вирощування квітів. У торговельній мережі представлені різноманітні варіанти теплиць-етажерок. Спорудити таку поличку вдома не складе труднощів.

Багатофункціональна поличка легко переноситься з місця на місце. Після закінчення вирощування розсади вона використовується для зберігання садових інструментів або перетворюється в вуличну підставку для квітів. Якщо на ніжки конструкції монтувати коліщатка, то переміщати стелаж по ділянці стане ще легше.

Навісна віконна конструкція

Місця для рослин на підвіконні зазвичай не вистачає. Тому міні-тепличку доцільно виконати багатоярусної.

На схемі показаний принцип пристрою такої навісної конструкції:

  1. 1. Підвіконня.
  2. 2. Дерев’яна захисна лати.
  3. 3. Дренажний шар – керамзит.
  4. 4. Легка навісна полку.
  5. 5. Опорна конструкція.
  6. 6. Лампи для освітлення і обігріву рослин.
  7. 7. Віконний отвір.

Це лише один з можливих варіантів підвісної теплички. Мають полички по-різному, в залежності від висоти вирощуваних на підвіконні рослин.

У закритому грунті для рослин створюється ідеальний мікроклімат. Завдяки цьому кожне з них дає великий урожай і дозріває дуже швидко. Капітальні парники і теплиці допомагають вирощувати деякі види рослин цілий рік. Але і коштує таке капітальне будова досить дорого. Альтернативою йому стає міні-парник або міні-тепличка, зроблена своїми руками. Для початку потрібно розібратися, чим відрізняється парник від теплиці.

ПарникТеплиця

Меншого розміру, завдяки чому під дією сонячних променів вся конструкція сильно прогрівається і утворюється парниковий ефект Більшого розміру, прогрівається сонцем, але парниковий ефект виражений в меншій мірі Чи не опалюється зсередини додатковими приладами, всю енергію отримує від сонця або перегною Залежно від погодних умов і сезону протоплюється зсередини опалювальними приладами Служить один сезон і використовується короткий час Служить не один сезон, має знімні і стаціонарні елементи конструкції З -за невеликої висоти підходить тільки для вирощування низькорослих рослин Чи не обмежує вибір рослин по зростанню і дозволяє отримати значно більший урожай Людина доглядає за рослинами, перебуваючи на вулиці Людина проводить всі маніпуляції, перебуваючи всередині теплиці

Сонячний будиночок для рослин працює завдяки штучно створеному всередині нього мікроклімату. У парнику і теплиці клімат різний. Якщо в першому варіанті все працює виключно на парниковий ефект, то в другому задіяний більш складний механізм формування клімату, наближений до природних умов. У випадку з міні-конструкціями обидві споруди можна вважати рівнозначними.

Найбільш практична і економічна форма парників – арочна. Конструкція дуже проста: на дуги, вкопані в грунт, натягується накривні матеріал.

Самий бюджетний і при цьому міцний матеріал для арочного каркаса – поліпропіленові труби невеликого діаметру. Для укриття краще застосувати агроволокно або пропускає сонячне світло плівку. Виготовлення складається з наступних етапів:

  1. 1. Ділянка для парника заповнюється родючим грунтом. Для запобігання його зсуву можна сколотити по периметру дерев’яний короб.
  2. 2. Арматура розрізається на смуги довжиною 80 см і вбивається по великих сторонам розміченого ділянки. На поверхні повинно залишитися близько 30 см смуги. Відстань між кілками залишає не менше 50 см.
  3. 3. Труба нарізається на двометрові відрізки. Якщо арматура для кріплення труб не використовується, то довжина відрізків збільшується на 50 см. На таку глибину труби заглиблюються в землю.
  4. 4. Заготовлені відрізки труби монтують в грунт, згинаючи їх у формі дуги. Між собою арки скріплюються дротом або планкою.
  5. 5. Знімне укриття фіксується на дугах. Відмінно виконують роль фіксатора спеціальні парникові затискачі. Можна зробити їх з шматків шланга, прорізавши його по довжині.
  6. 6. По периметру споруди накривні матеріал фіксується дошками або великими каменями.

Вігвам для рослин

Дуже проста в монтажі, але універсальна модель – тепличка в формі вігвама. Вона відмінно підходить як для укриття рослин, так і для вкорінення кущів і живців дерев. У центр закопується довгий пластиковий або дерев’яний штир, а навколо нього заглиблюються гнучкі прути, які підтягуються до центрального штиря і фіксуються на ньому. Покриттям для такої конструкції служить поліетиленовий мішок з обрізаним дном.

Для організації невеликого квадратного парника можна спростити конструкцію. Досить пустити хрест-навхрест дві зігнуті аркою труби відповідного розміру. Жорсткості у такій конструкції буде досить. Покриттям послужить плівка.

Великою популярністю користуються теплички з водопровідних поліпропіленових труб і фітингів. Без застосування зварювання з них легко збирається конструкція потрібного розміру. В ідеалі вона встановлюється на дерев’яний короб.

Технологія виконання теплиці з бруса абсолютно ідентична вищеописаної. Різниця тільки в розмірах. Ще не доведеться вирізати пази для установки стекол, досить збити каркас, обробити його захисним розчином і натягнути накривні матеріал.

З водопровідних труб і фітингів

Яке покриття використовувати

На ринку представлено безліч матеріалів, які можуть служити для покриття парника і теплиці. Існує кілька видів парникової плівки, полікарбонат і скло.

Назва матеріалуОсобливості та характеристики

Поліетиленова плівка Швидко приходить в непридатність від попадання сонячного світла, чутлива до механічних впливів. Розрахована на один сезон. Зате це найдешевший варіант укриття і в квартирних парниках використовують іменного його Агроволокно Міцний матеріал, використовується кілька сезонів поспіль. Його можна прати. Підходить для експлуатації при мінусових температурах Полівінілхлоридна плівка Дороге, але дуже якісне і довговічне покриття. Має найбільшу прозорість з усіх накривного матеріалів Полікарбонат Міцний і легкий. Підходить для великих і маленьких конструкцій Скло Відмінно пропускає сонячне світло і захищає рослини, але дуже крихке. Рекомендується покривати їм дах теплиці, а для стін використовувати інший матеріал

Якщо на нижній край плівки, по обидва боки, набити дерев’яні рейки, то її не доведеться закріплювати знизу підручними матеріалами. Відкривати парник на провітрювання теж стане зручніше. Для цього достатньо накрутити плівку на набиту рейку

Чим підігрівати міні-парник

Для обігріву міні-парника не потрібно монтувати опалювальну систему. Для підігріву досить біопалива. В його ролі використовують гній, компост, опале листя або солому.

  1. 1. Викопується неглибока яма, за розміром і формою майбутнього парника.
  2. 2. Біопаливо змішується з грунтом і засипається в яму на 2/3 її глибини.
  3. 3. насипати шар грунту і все поливається водою.
  4. 4. На поверхні насипу монтується парник.

Такий пристрій обігріву цілком виправдовує себе в невеликих тепличках і парниках. Біопаливо розкладається і виділяє достатню кількість тепла для обігріву всієї конструкції.

Використання підручних матеріалів

Споруда парника своїми руками передбачає певні фінансові витрати. Але їх можна звести нанівець, якщо спорудити його з підручних матеріалів. Старі бідони, пластикові пляшки, зламаний парасольку або бабусин валізу – все піде у справу.

Старі бідони і бочки знайдуться в будь-якому господарстві. З них можна зробити відмінний парник. Для цього тару миють і акуратно прорізають віконця в її бічних частинах. Важливо не порушити ребра жорсткості, якщо вони є. Закривати рослини можна щільною плівкою, яка кріпиться до бочки двостороннім скотчем.

Споруда з будівельної сітки

Легко звести міні-теплицю з будівельної сітки. Схема проста і зрозуміла, а матеріал недорогий. Порядок робіт такий:

  1. 1. По периметру підстави прокладаються дерев’яні рейки або пластикові труби.
  2. 2. Сітка кріпиться до них за допомогою шпильок.
  3. 3. Фіксується теплиця з боків стовпчиками з пластикової труби. Можна пустити таку трубу і для фіксування арки.
  4. 4. Для цього береться відрізок трубки на півметра довша діаметра арки. Обводиться по периметру арки, що залишилися півметра відрізка вкопуються в землю.
  5. 5. Спорудження з сітки обтягається плівкою. Можна сконструювати в ньому двері з дерев’яних рейок.

Теплиця під стіною будинку

Теплиці, прибудовані до сонячній стороні будинку поширені на Заході. У нас цей варіант поки не дуже популярний, а даремно. У такого пристрою багато очевидних плюсів:

  1. 1. Прибудова теплиці до стіни будинку економить місце на ділянці.
  2. 2. Нагріваючись вдень від сонячних променів, вночі стіна віддає тепло рослинам. Ще вона акумулює тепло від опалення будинку.
  3. 3. пристінні теплицю легше опалювати, тому що площа скляної поверхні в ній менше. І провести опалення до неї легше, можна навіть об’єднати його з системою домашнього обігріву.

Можна спорудити парник для приховування рослин біля огорожі. Конструкція дуже легка і мобільна. Її приставляють до глухому забору. Зробивши кілька таких блоків, можна організувати комфортне вирощування рослин, заощадивши місце на ділянці.

Ось такі різноманітні міні-теплиці і міні-парники можна зробити своїми руками. Витрати на їх виготовлення з лишком окупляться великими врожаями перших ягід і овочів.

Як прилаштувати до будинку односхилий конструкцію

Принципово односхилий теплиця нічим не відрізняється від звичайної – це споруда, призначена для вирощування різних сільськогосподарських культур, в якій за рахунок конструкції створюються сприятливі умови для життя рослин. Відмінності в іншому – в конструкції та місці, де вона зведена. Як відомо з назви, стандартний дах теплиці «уполовинена» і від неї залишився лише один скат, що в перерізі нагадує прямокутний трикутник. Що стосується місця, то найчастіше така теплиця не розташовується на відкритій ділянці і є прибудовою до житлового будинку, паркану або гаражу, або примикає до стіни до височини.

То в чому ж переваги подібної конструкції? Чому має сенс зводити не звичайну арочну або двосхилий теплицю, а невелику прибудову, більше схожу на сарай чи альтанку? Причин одразу кілька.

  1. Компактність – сама по собі односхилий теплиця маленька, будучи прибудованою до будинку або паркану, багато місця вона не забере, а квадратні метри, що порожніли до цього, будуть використовуватися з користю.

Не обділена подібна конструкція та недоліками. Вище вже згадувалося, що більшість теплиць з односхилим дахом, зведених біля стіни, відрізняються малою корисною площею. І якщо для дачників-початківців у цьому є своя перевага, то для досвідчених садівників все навпаки – багато овочів, ягід або квітів у такій споруді не виростиш. Крім того, деякі вважають, що прибудована до стіни або паркану теплиця з односхилим дахом отримує значно менше сонячного світла, ніж будівлі, розміщені на відкритій ділянці.

Ще одна складність, яка супроводжує теплиці-прибудови з односхилим дахом – необхідність вести роботи поряд з будинком. Це і шум, і будівельне сміття, і можливість ненароком пошкодити якісь комунікації, прокладені під будинком. Тому, плануючи зведення теплиці з односхилим дахом біля свого котеджу, з’ясуйте, де проходять підземні труби та кабелі.

Конструктивні особливості

На суміжній стіні монтують прогін із металу, дерева. Беруть куточок №65, профільну трубу 40х60, швелер №8, 10. З пиломатеріалів застосовують бруски перетином 80х100. На цю балку спирають торці кроквяних ніг або арочні елементи, а другим кінцем фіксують на протилежній стіні. Вертикальна огорожа буває суцільною у вигляді монолітної бетонної конструкції, або каркасною із заповненням.

Розташування теплиці по відношенню до будинку:

  • Торцем. До будівлі примикає вузька частина теплиці, основна будова зводиться у вигляді оранжереї, спрямованої від будинку. У торці роблять вхід у парник із житла. У таких видів може бути двосхилий дах.
  • Багатокутні. До стіни роблять примикання по складній лінії, такі споруди вимагають точних розрахунків та багато часу на зведення.
  • Напіваркові. Конструкція покрівлі відноситься до категорії односхилим, але має складність при виготовленні. Металеві пластикові труби потрібно гнути за допомогою верстата, вручну не вийде.

На всіх видах даху використовують полікарбонат, тому що матеріал зручний у різанні, установці. Його можна гнути під певним радіусом залежно від товщини панелі.

Односхилий теплиця – конструкція

Перед будь-якими будівельними роботами обов’язково має бути етап планування; у випадку з теплицею з односхилим дахом він складається з наступних дій:

  • визначення завдань, що виконуються теплицею;
  • вибір місця для будівництва;
  • визначення конструкції теплиці;
  • розміри споруди;
  • Матеріали для будівельних робіт.

Послідовно розглянемо кожну з дій із приведенням порад та рекомендацій.

Визначення задач. На перший погляд, ця дія виглядає надмірною – навіщо думати, для чого потрібна теплиця, якщо й так відомо, що вона потрібна для вирощування рослин. Але ж які саме сільськогосподарські культури це будуть? В якій кількості? Яка висота, на яку вони можуть зрости? Чи буде це тільки розсада або повноцінні кущі, що плодоносять? Чи планується вирощування сільськогосподарських культур пізньої осені та взимку? Візьміть аркуш паперу та ручку, випишіть собі питання, викладені вище, і дайте відповідь на них. Все, що ви вирішите, в майбутньому вплине на конструкцію теплиці та процес зведення.

Вибір місця. Почніть з визначення сторін світла на ділянці – теплицю з односхилим дахом потрібно ставити з південного боку будинку, гаража або паркану. Якщо це з якихось причин неможливо, віддайте перевагу східній стороні. Крім того, відзначте, чи немає поруч із ділянкою під теплицю високих кущів, дерев та інших споруд – вони не повинні затінювати майбутню споруду, рослинам у ній слід отримувати максимум сонячного світла та тепла.

Визначення конструкції. Якщо вам потрібна зимова теплиця, здатна забезпечувати оптимальні умови для рослин навіть у сильні холоди, то знадобиться досить глибокий фундамент, що захищає ґрунт (або підлогу) у будівництві від промерзання. Для літнього варіанту можна обійтися основою із обробленого антисептиками бруса перетином 100х100 або 150х150 мм.

Щодо конструкції, то її розкладають на наступні елементи.

  1. Фундамент – про нього вже було розказано вище.
  2. Нижня обв’язка каркаса – покладені на фундамент балки по периметру стін майбутньої теплиці. Дуже важливо міцно поєднати обв’язку з основою споруди.
  3. Вертикальні кутові стійки – основні несучі елементи конструкції повинні бути строго вертикальні. Потрібне надійне з’єднання з нижньою обв’язкою.
  4. Проміжні кутові стійки також є несучими елементами конструкції, але вимоги до них дещо м’якші.
  5. Верхня обв’язка каркаса – горизонтальні балки, що закріплені на вертикальних стійках. Кінцевий елемент стін теплиці використовується як опора для крокв, тому іноді називається мауерлатом.
  6. Крокви – несучі елементи даху, на них укладається обшивка. Характеризуються кутом нахилу ската, прямо пропорційним сніговому навантаженню у цій місцевості. Чим навантаження вище, тим кут має бути більшим. Краї крокв повинні виходити на деяку відстань далі за стіни, утворюючи карниз.
  7. Підкоси та укосини – додаткові елементи каркасу, що встановлюються між вертикальними стійками та під кроквами. Необхідні для зміцнення конструкції теплиці та запобігання зсуву основних елементів каркасу.
  8. Обшивка встановлюється на каркас теплиці. У нашому випадку це стільниковий полікарбонат.
  9. Двері та кватирки – служать для входу в теплицю та її провітрювання.

Практична теплиця у заміському будинку: що в ній можна вирощувати

Вирощування огірків на кухні чи підвалі приватного будинку – цілком реальна річ. Побудувавши парник, ви можете отримувати соковиті, екологічно чисті, натуральні та корисні ягоди та овочі ранньою весною та весь рік. Як організувати такий парник у підвалі, або ж на цокольному поверсі своїми руками? Основна проблема, яку потрібно буде вирішити, – це відсутність денного світла. І якщо вирощування грибів печериць, можливо в темряві, то огіркам дуже потрібна достатня кількість світла.

Теплиця в заміському будинку в підвалі вимагатиме від вас вирішення нестандартних завдань, тому що у підвального приміщення є свої особливості. Там темно, сиро та холодно.

Оскільки взимку температура на вулиці низька, то вам підвал слід утеплити. Якщо в негерметичному підвалі є протяги, то хорошого врожаю там не виросте. Коли обладнання буде встановлено, треба подумати і про ґрунт. Для підвалу вам краще брати не великий кварцовий або гранітний гравій. Коли грунт підготовлений, слід продумати і освітлення. Для нормального, правильного зростання, огіркам необхідно не менше 10-ти світлових годин щодня. Важливим питанням у правильному вирощуванні рослин є дезінфекція простору як профілактика захворювань культур різними недугами.

У підвалі можна вирощувати:

Кожна культура потребує окремого догляду та власного мікроклімату. Тому перш ніж висадити в таку теплицю будь-яку культуру, проаналізуйте, чи зможете ви забезпечити її всім необхідним.

Підготовчі роботи

Перед початком будівництва прибудови до приміщення слід провести підготовчі роботи. Насамперед розробляють креслення майбутньої односхилий теплиці. У кресленні вказати розміри будівлі – довжину та висоту. Дві ці величини не повинні перевищувати габарити приміщення, до якого буде прибудовано теплицю.

Також необхідно підготувати фундамент. Технологія будівництва фундаменту:

  • По всій площі майбутньої прибудови викопати траншею – глибина 40-50 см, ширина 25-30 см;
  • Використовуючи дошки, листи ДВП або ДСП зібрати опалубку;
  • У траншеї розмістити армувальну сітку, щоб зміцнити конструкцію;
  • Здійснити установку опорних стовпів;
  • Залити бетонний розчин;
  • Через 5-7 днів розчин стане твердим і можна розпочинати будівництво теплиці.

Пристінна теплиця своїми руками: інструкція зі збирання

Монтаж пристінної теплиці включає кілька етапів:

  • Створення каркасу. До стіни будинку здійснюють кріплення внутрішніх труб каркасу. Каркасні труби повинні мати переріз – 20х40 або 40х40 мм. Труби на стіні закріпити використовуючи кронштейни або хомути. Якщо матеріал стіни дозволяє, свердлять отвори в трубах і закріплюють за допомогою дюбелів. Відстань від звису покрівлі до верхньої точки пристінної споруди має бути не менше 40 см. Інакше теплицю можуть пошкодити бурульки, що наростають;
  • Виробляють установку поперечних горизонтальних труб, що йдуть від стіни до зовнішніх опор. Кріплення здійснюють використовуючи гвинтові з’єднання або зварювання;
  • Як похилих крокв монтують профільні труби. Трубу з прямокутним перетином встановлюють на ребро для забезпечення більшої жорсткості конструкції. Кут нахилу крокв може бути будь-яким, але не менше 30º, для легкого сходження снігу. Кроквяні труби повинні виходити за зовнішній край на 20-25 см;
  • Якщо ширина прибудови більше двох метрів додатково встановлюють розпірки, використовуючи дешеву трубу (перетин 20×20 мм). Після монтажу каркаса, пофарбувати всі металеві конструкції для захисту від корозії;
  • Влаштування покрівлі. Варіанти для покрівлі – стільниковий полікарбонат або міцна плівка. Полікарбонат закріплюють на клей або використовуючи покрівельні шурупи. Якщо розмір полікарбонатних листів не закриває всю площу даху, то в місцях стиків застосовують спеціальний профіль для стільникового полікарбонату. За відсутності з’єднувального профілю місця стиків проклеюють за допомогою гнучкої покрівельної гідроізоляції;
  • Формують зовнішню довгу стінку. Технологія аналогічна влаштуванню покрівлі;
  • Здійснити установку бічних стінок;
  • У бічній стіні встановлюють тепличні двері . Можна використати вже готову дверну коробку.

Поради та рекомендації

Рекомендуються наступні оптимальні розміри для односхилих теплиць:

  • висота – 1,8 – 2 метри;
  • довжина каркаса – 3-4 м, грядок – до 0,8 м;
  • ширина – 1,7 – 2,5 м, прохід між грядками – до 1 м;
  • кут нахилу даху – від 30 до 60 °;
  • вікна для провітрювання (2-3 шт.) Квадратні або прямокутні – 50х50 або 50х70 см.

Фундамент виготовляють залежно від маси конструкції, а також сезонного чи цілорічного використання. Це можуть бути:

  • ґрунтова основа під невеликі легкі прибудови, що використовуються лише влітку;
  • блоковий фундамент із дерев’яного бруса для теплиць весняно-осіннього використання;
  • стрічковий монолітний фундамент із бетону для важких конструкцій з постійною експлуатацією протягом року.

Складання односхилих теплиць починають з нижньої обв’язки з бруска перетином до 100 мм. Потім встановлюють і кріплять вертикальні бічні стійки з бруска 50 мм. Дах збирають окремо з дощок та рейок, обшивають листами полікарбонату. Піднімають покрівлю та кріплять спочатку до опорної стіни, потім до верхньої обв’язки каркасу теплиці.

Якщо розміри стіни для прибудови мінімальні, але є необхідність побудувати парник для вирощування розсади, можна зробити його зовсім невеликим, за розміром однієї або двох віконних рам. На складання такої конструкції витрачається не більше 2 годин, немає жодних складнощів при монтажі, витрати не перевищать бюджет.

Для цього майданчик біля стіни очищають, вирівнюють та утрамбовують. До стіни кріплять дошку на висоті 60 см. На відстані 80 см від стіни укладають брус 50х50 мм. На ці опорні елементи поміщають дві засклені рами від старих вікон та встановлюють петлі. Бічні трикутні торці закривають поліетиленовою плівкою.

Пристрій до будинку у вигляді односхилих теплиць можна використовувати в зимовий час. Системи опалення, додаткового освітлення та водопостачання підключають до загальних комунікацій. Витрати виходять мінімальні, а користь величезна. Це забезпечення сім’ї свіжою зеленню, овочами, а також своєрідне прикраса саду.

Теплиця, прибудована до будинку своїми руками: секрети монтажу + фото проекти

Для дачників та власників заміських будинків з невеликою земельною ділянкою чудовою ідеєю може стати зведення прибудованої до стіни будинку теплиці. Така будова займає мало місце, але анітрохи не втрачає своєї прямої функції. Пристінна теплиця є ідеальним варіантом для використання на своїй ділянці кожного квадратного метра на користь. При цьому дана пристінна споруда не тільки корисна, але й має менше витрат на зведення на відміну від окремої будівлі.

Основні види конструкцій

  • Пристінні теплиці набирають популярності, завдяки наступним характеристикам:
  • менше витрат на придбання будівельних матеріалів, оскільки одна зі стін вже є;
  • конструкція має міцність, оскільки одна зі стін є капітальною будовою;
  • комфорт у використанні, у процесі догляду за рослинами;
  • зручність проведення водопостачання та електрики, оскільки це прибудинкова прибудова;
  • менше витрат на обігрів споруди;
  • стислі терміни монтажу;
  • зручність вирощування розсади.

До недоліків таких споруд відносять невеликий розмір корисної площі, для вирощування тепличних культур.

Торцеві

До стіни будинку примикає торцева частина споруди. Такі парники хороші для використання як оранжерея або зимовий садок. Вони виготовляються зі скла або полікарбонату, які забезпечують хорошу світлопроникність.

Багатокутні

Це дуже приваблива споруда, яка використовується для декоративних цілей, в ній зазвичай розбивають сад тропічних та кімнатних рослин. Як покрівельний матеріал також використовується скло або полікарбонат, що пропускають багато сонячного світла і утримують достатньо тепла. Такі будівлі більш витратні, як каркас використовують дорогі алюмінієві профілі, що сприяють відтворенню складніших технічних проектів.

Напіварочні

  • Конструкція такого типу не дуже часто використовується, однак має переваги:
  • дуже простора і комфортна у використанні, також як і односхилий;
  • енергоефективна, оскільки в такій споруді сонячне тепло та світло використовуються максимально раціонально;
  • має естетичний вигляд.

Напіваркові пристінні будівлі важкі в самостійному монтажі та процесі будівництва, оскільки потрібні спеціальні інструменти для згинання труб. Для покриття напіваркового каркасу застосовують лише полікарбонат. Зручністю монтажу користуються моделі заводської комплектації. Така конструкція може прилягати до першого поверху будівлі з південної сторони будинку для отримання більшої кількості світла.

Односхилі

Це найбільш потрібний тип пристінних споруд. Односхилі криті тераси є половинкою традиційної, окремо теплички з двосхилим дахом, де в якості опори виступає стіна будинку. Завдяки формі даху, опади не накопичуються у ньому, а сонячні промені проникають всередину будівлі під прямим кутом і поступово розсіюються.

  • Ця конструкція може бути скляна або покрита плівкою, проте більшість людей вважає за краще використовувати полікарбонат, оскільки:
  • він енергоефективний, пропускає сонячне світло, затримуючи ультрафіолет, і добре утримує тепло;
  • довговічний у використанні;
  • зручний при монтажі: його зручно свердлити, різати, згинати;
  • добре переносить морози та сильну спеку;
  • легкий, важить більш ніж у 10 разів менше за скло;
  • міцний, може витримати натиск у 50 разів більший за скляне покриття.

Види пристінних теплиць

Вирішивши прилаштувати до своєї оселі невелику пристінну теплицю, важливо не тільки правильно вибрати місце для її зведення, але й визначитися з видом майбутньої конструкції. Як правило, навіть така скромна споруда поділяється на види залежно від свого розташування та складності конструкції.

Торцеві

Теплиця торцева – це дуже зручна конструкція, яку прибудовують до стіни будинку торцем. Завдяки такому розташуванню вона може бути односхилим, двосхилим або арочним. Іноді торцеву теплицю роблять із двома входами, один – з вулиці, другий – із будинку.

Довжина будівлі необмежена, залежить лише від доступної площі ділянки.

Багатокутні

Багатокутний вид зимової теплиці, прибудованої до будинку, більше відносять до декоративної будови, і вона часто виступає в ролі зимового саду. Використовувати цю конструкцію з метою вирощування у ній городних культур є досить непрактично. Саму будову зазвичай виконують з дерев’яного каркаса, а покриття роблять із скла або полікарбонату.

Односхилі

Односхилий пристінна теплиця є найбільш економічною в будівництві, тому вона вважається найпоширенішою. Її конструкція на вигляд нагадує двосхилий теплицю, але розділену навпіл. Прибудовують її вздовж стіни, вхід зазвичай розташовують збоку будівлі.

Єдиним мінусом односхилим пристінною теплицею є невелика корисна площа, по фото можна побачити, що теплиця має обмеження в розмірі.

Напіварочні

Теплиці приставні напіваркові менш популярні, ніж односхилі. Конструкція їх набагато складніша і виконати самостійний монтаж буде важко, тому що будова має на увазі наявність гнутих елементів. Для покриття цього виду будівлі використовують в основному полікарбонат.

Будинок у теплиці: Швеція у себе на ділянці

З кожним новим сезоном любителі землеробства не втомлюються нас дивувати. Їхні відкриття приносять користь людям у всьому світі. Нещодавно своє відкриття запатентувала сім’я зі Швеції, яка побудувала теплицю навколо свого будинку, і цим убила, як кажуть двох зайців.

Будинок у теплиці «Швеція», так можна назвати тепер нове відкриття у сфері будівництва теплиць. І тепер у всіх є можливість цілий рік користуватися багатьма благами.

Подібні конструкції стали як гриби рости у всьому світі, і сфера застосування подібних технологій значно зросла. Тепер є можливість не лише скоротити витрати на опалення приміщень у приватному будинку, але й зробити його затишним.

У будинках у теплиці можна обладнати:

  • Місце для вирощування рослин;
  • Ботанічний сад;
  • Басейн;
  • пляж;
  • Терасу для відпочинку;
  • Їдальню на природі;
  • Майданчик для дітей;
  • Місце для прогулянок;
  • Вольєр для тварин.

У власників приватних будинків постійно з’являються нові і нові ідеї щодо застосування такої споруди, але одне очевидно – цей новий прорив має багато переваг і тільки позитивні відгуки.

Плюси і мінуси

Чималу популярність пристінних теплиць можна легко пояснити, адже дана конструкція має безліч переваг. Вона економічна у монтажі, займає трохи місця на ділянці та досить захищена. Також до плюсів споруди можна віднести і таке:

  • раціональне використання ділянки землі, що прилягає до будинку;
  • менші витрати на будівництво та матеріал завдяки капітальній опорі (стіні);
  • стійкість будівництва;
  • можливість підведення центрального опалення, а також просте підключення до електромережі та водопроводу;
  • відсутність потреби у додатковому обігріві.

Але, як і в будь-якої будови, існують у цій будівлі і свої мінуси. Недоліків у пристінного парника небагато, але вони досить суттєві і полягають у:

  • в невеликій площі – через розташування поблизу будинку розміри теплиці мають свої обмеження, які залежать як від розміру опорної стіни, так і від доступної ділянки;
  • в обмеженій освітленості – стіна, до якої прибудована теплиця, не лише захищає будову від вітрів, а створює тінь;
  • у постійній вологості всередині пристінної парники, яка може спричинити руйнування стіни будинку.
  • Як прилаштувати теплицю до стіни будинку своїми руками

Будівництво пристінної теплиці своїми руками справа непроста, але можлива. І перед тим, як розпочати будівництво, слід врахувати три основні аспекти:

  1. Розташування майбутньої споруди.
  2. Вид теплиці.
  3. Матеріал, що використовується.

Обмірковуючи розташування майбутньої пристінної теплиці, слід знати, що рослини потребують хорошого освітлення. Оскільки одним з мінусів даної будівлі є обмеження освітлення внутрішнього приміщення, то вибирати слід саме сонячне місце. Найкращим варіантом є вибір південної стіни будинку. Якщо планується прибудувати теплицю до гаража, слід вибирати той бік, що звернена на південь.

Вигода та втрати

До початку будівництва власники оцінюють багато нюансів: вибір місця, ціль використання парника, відповідні матеріали. Нестача корисних площ (для досвідчених садівників)

Мала площа для базового навчання догляду за рослинами (для початківців)

Втрата природного освітлення. Сонячні промені не висвітлюють всіх ділянок у приміщенні теплиці

Окреме приміщення для вирощування розсади

Близькість до житлового будинку. Ризик пошкодження прибудинкових комунікацій

Економія на будівельних матеріалах, обігріві, освітленні та влаштуванні системи автоматичного поливу

Захист прибудови від вітру та холоду з боку капітальної стіни

Стійкість та надійність усієї прибудованої конструкції забезпечується кріпленням до стіни.

Необхідні матеріали та інструменти

Для того, щоб самостійно зробити односхилу пристінну теплицю з полікарбонату на металевому каркасі, потрібні такі матеріали:

  • дерев’яний брус для влаштування фундаменту;
  • профільована труба для каркасу;
  • листи полікарбонату;
  • кріпильні елементи (анкерні болти, шурупи);
  • куточки та петлі.

У процесі монтажу пристінної теплиці з полікарбонату можуть знадобитися такі інструменти, як:

  • вимірювальна рулетка;
  • косинець та будівельний рівень;
  • пила по дереву та металу;
  • циркулярна пилка для різання полікарбонату (можна використовувати будівельний ніж);
  • молоток;
  • шуруповерт;
  • зварювальний апарат та електроди.

Теплиця нижче рівня землі

Відгуки:

Ель Земна

пише: Здрастуйте! Скажіть будь ласка, як робили гідроізоляцію від ґрунтових вод.

Leonid Orlov

пише: У моїй теплиці(строю зараз) плюсом до цього рішення:

Степан Андрійович

пише: Я так зрозумів, що прохід нижче рівня землі на 80см, а оглядка 50?

Троянда Троянда

пише: Де ви, у якому регіоні?

Дах у такої теплиці можливо будь-якої форми, але, з практичної точки зору, саме односхилий варіант має безліч плюсів. Також ця теплиця може виглядати як тимчасова (не сувора) конструкція з натягнутою поліетиленовою плівкою на каркасі з труб або дерев’яних балок. Якщо підходити до справи серйозно, то краще витратити трохи більше часу, будівельних матеріалів, щоб створити надійний, естетично симпатичний парник, який прослужить вам не один рік. На думку дачників, садівників, найуспішнішим, комфортним варіантом є пристінна теплиця з односхилим дахом, зроблена з полікарбонату.

Земляні роботи

Найперше, що необхідно виконати – це розчистити будівельну ділянку. Обов’язково прибирають все сміття, видаляють бур’яни та іншу рослинність. Якщо біля стіни будинку є залите вимощення, її слід демонтувати. Після поверхню ділянки вирівнюють та приступають до земляних робіт.

Виконують розмітку контуру фундаменту, для цього використовують кілочки або невеликі відрізки арматури та мотузку. Потім по зазначеній межі риють траншею потрібної глибини під укладання обв’язки з бруса (глибина і ширина траншеї повинна бути трохи більшою за переріз бруса). Формують на дні траншеї піщану подушку з подальшим вирівнюванням піску за допомогою води та трамбування. Після цього можна приступати до зведення фундаменту.

Фундамент

Для зведення фундаменту підійде брус із перетином 100х100 мм або 150х150 мм. Його відміряють і відрізають відповідно до необхідних розмірів. Перед укладанням у підготовлені траншеї пиломатеріал обов’язково необхідно обробити антисептиком.

Безпосередньо перед самим укладанням в траншею бруса необхідно з’єднати між собою. З’єднання можна виконати за допомогою металевого куточка і шурупів, нерідко виконують кріплення нагелями шляхом з’єднання «в лапу» або «в півдерева».

Отриману коробку з брусів потім акуратно укладають у траншею, після за допомогою рівня виробляють вирівнювання коробки по горизонталі.

Останнім виконують фіксацію фундаменту із брусів. Її виконати можна двома способами:

  1. Просвердлити наскрізний отвір у брусах, у місці з’єднання, а після нього забити в грунт металевий стрижень не менше 50 см у довжину.
  2. Встановити по внутрішніх кутах металеві штирі довжиною 50 см, щільно вбивши їх у землю.

Після надійної фіксації фундаменту теплиці можна приступати до збирання каркасу для прибудови до будинку.

Підготовка місця та облаштування фундаменту

Настав час розпочати безпосередньо роботу і взяти в руки інструменти. Виконайте крок за кроком підготовку ділянки для будівництва теплиці з односхилим дахом.

Крок 1. Позначте ділянку по периметру стін майбутньої споруди. Для цього використовуйте кілочки або шматки арматури та натягнуту мотузку.

Крок 2. Приберіть з ділянки та прилеглої території сміття, каміння та сторонні предмети.

Крок 3. Очистіть будмайданчик від високої рослинності, а внутрішній простір майбутньої теплиці – і трави.

Крок 4. Зробіть майданчик для будівельних матеріалів. Захистіть їх від можливого дощу за допомогою навісу або, як мінімум, поліетиленової плівки.

Крок 5. Влаштуйте робоче місце для підготовки елементів каркасу. Воно має бути рівним та чистим.

Фундамент із бруса

Тип фундаменту під односхилий теплицю залежить від цілей, для яких вона створюється, та приблизної маси майбутньої споруди. Для легких споруд, розрахованих на застосування тільки в дачний сезон, досить простий конструкції із бруса, покрокова інструкція для створення якого наведена нижче.

Ціни на дерев’яний брус

Крок 1. По нанесеній розмітці раніше викопайте траншею. Глибина і ширина повинні дорівнювати перерізу використовуваного бруса.

Крок 2. Вирівняйте стінки та дно траншеї, заповніть на 30-50% піском або гравієм.

Крок 3. Відміряйте та відріжте потрібну кількість бруса перетином 100х100 або 150х150 мм. Обробіть його антисептиком.

Порада! Для бази під теплицю вибирайте брус з модрини – він має високу міцність і стійкість до впливу вологи.

Крок 4. На робочому майданчику з’єднайте брус у єдину коробку прямокутного перерізу. Кріплення може виконувати як за допомогою куточків і шурупів, так і нагелями, з’єднанням «в лапу» або «в півдерева».

Крок 5. Разом з помічниками покладіть коробку з бруса в траншею, вирівняйте по горизонталі за допомогою рівня і підкладених дощечок, землі або каміння.

Крок 6. Фундамент із бруса необхідно надійно зафіксувати. Для цього можна або просвердлити в деревині отвори і забити через них у ґрунт металеві штирі завдовжки не менше 0,5-0,7 м, або встановити їх, але по внутрішнім кутах конструкції.

Дрібнозаглиблений стрічковий фундамент

Більш складним і дорогим варіантом є дрібнозаглиблений стрічковий фундамент. Його застосування виправдане у тому випадку, коли планується спорудження важкої зимової теплиці. Крім того, стрічковий фундамент має більший термін служби, ніж конструкція з бруса.

Крок 1. По розмітці викопайте траншею глибиною 50-70 см та шириною 25-30 см.

Крок 2. Розрівняйте стінки траншеї та утрамбуйте дно.

Крок 3. Засипте траншею на третину піском, гравієм або їх сумішшю у пропорції 1:1 та утрамбуйте.

Крок 4. З фанери або дощок зробіть опалубку, її кінцева висота над рівнем ґрунту повинна становити 5-20 см.

Крок 5. Приготуйте бетонний розчин марки М200, М300 чи М400.

Крок 6. Почніть заливку бетону. Попередньо або у процесі можна змонтувати арматуру для збільшення міцності фундаменту. Після того, як суміш досягне краю опалубки, вирівняйте за рівнем. Вставте кріплення анкерних болтів з інтервалом 1-1,5 м так, щоб вони розташовувалися між майбутніми вертикальними стійками каркаса.

Крок 8. Накрийте свіжозалитий бетон поліетиленовою плівкою і протягом 3-5 днів змочуйте водою.

Крок 9. Зніміть плівку і дайте стрічковому фундаменту набрати міцність. Термін – 2-3 тижні, залежно від погоди та глибини траншеї.

Крок 10. Демонтуйте опалубку та покрийте бетонну стрічку шаром руберойду. Додатково можна зробити цоколь, який також виконує роль утеплювача для ґрунту та нижньої частини теплиці.

Порада! Крім фундаменту з бруса або бетону, теплицю з односхилим дахом можна звести на палях.

Створення каркасу

Для створення каркаса краще використовувати профільовану трубу з перетином 40х20 мм для рам і 20х20 мм для розпірок. Відміряють потрібну довжину та нарізають необхідну кількість відрізків труби. Після цього починають виконувати кріплення внутрішньої сторони каркаса до стіни. Для цього можна використовувати кронштейни чи хомути. Якщо матеріал стіни дозволяє, то можна виконати кріплення труб за допомогою дюбелів. Також виконують фіксацію зовнішніх опор

Потім від внутрішніх труб встановлюють горизонтальні поперечні труби, які спрямовують від стіни до зовнішніх опор. Виконують їхнє кріплення (можна виконати гвинтове з’єднання або застосувати зварювання). Після цього приступають до монтажу крокв. Їхній нахил може бути довільним, але не менше 30 градусів. Довжина крокв має бути такою, щоб вони виходили за зовнішній край каркаса до 25 см. Також на даному етапі необхідно продумати наявність кватирки, щоб створити природну вентиляцію усередині пристінної парники.

Якщо приставну теплицю до будинку планують зробити більше 2 м, потрібно установка додаткових розпірок.

Після завершення складання каркаса профільовану трубу бажано пофарбувати, щоб запобігти появі корозії.

Покриття теплиці полікарбонатом

Перед початком монтажу полікарбонату спочатку необхідно правильно виконати нарізку. Одним із мінусів даного матеріалу є саме крихкість, і при неправильному різанні або кріпленні є велике побоювання надломів та тріщин. Тому розкрій рекомендують робити на відстані 4-5 см від наміченого місця для свердління.

Після нарізки листів полікарбонату за потрібними розмірами виконують свердління отворів для кріплення. Готові листи прикладають до каркаса стабілізуючим покриттям та виконують їхнє кріплення. З’єднання листів полікарбонату можна виконувати за допомогою:

  • термошайб;
  • гумових прокладок;
  • пластикові профілі.

Двері в прибудовану до будинку теплицю з полікарбонату краще зробити в одній з бічних стін. Для установки можна користуватися вже готовою дверною коробкою, що підходить за розміром. Спочатку встановлюють два стовпи та поперечну нижню перекладину. До одного з опорних стовпів фіксують дверні петлі, потім встановлюють двері.

Після завершення будівництва пристінної теплиці власноруч потрібно виконати герметизацію споруди. Для цього застосовують спеціальні герметизуючі склади на основі силікону.

Ідеї ​​теплиць, прибудованих до стіни будинку

Нижче представлені цікаві ідеї для будівництва теплиці до стіни будинку, гаража або паркану.