З чим поєднується кизил

0 Comments

Супер корисний кизил

Кизил здавна відомий як приваблива дикоросла і садова культура з цінними харчовими та лікувальними властивостями. У китайській та тибетській медицині, в Стародавній Греції, на території азіатських країн кизил згадується в перших медичних трактатах задовго до нашої ери. Він широко застосовувався на лікування багатьох захворювань. Причому використовувалися всі частини рослини – від коренів, кори, гілок і листя до квітів, плодів та кісточок.

У стародавніх медичних трактатах говорилося: кизил покращує і зміцнює апетит, допомагає при частому сечовипусканні, лихоманці, шумі у вухах, поперекових болях. Відвари кори та листя кизилу підвищують захисні сили організму. Відвари листя кизилу женуть жовч і сечу. Відвари кори кизилу з ячмінним борошном, при місцевому застосуванні лікують нариви. Кашка плодів кизилу, при місцевому застосуванні знеболює.

У сучасній народній медицині плоди кизилу застосовують для підвищення апетиту, як протизапальний та жарознижувальний засіб при підвищенні температури, для посилення захисних сил організму. Настій із листя кизилу використовується в народній медицині як антимікробний засіб при шлунково-кишкових розладах. М’якуш свіжих плодів прикладають у вигляді компресів на болючі місця. У китайській народній медицині кизил використовується при лікуванні туберкульозу та поперекового болю. В Америці, коріння та кору рослини застосовують як сурогат кави. Вважають, що кизил має протисудомні властивості.

Широкий спектр дії кизилу обумовлений великою кількістю біологічно активних речовин різних класів у всіх частинах рослини.

В результаті багатьох проведених фармакогностичних досліджень встановлено наявність 40 летких речовин у листі та 52 речовини в плодах кизилу, з яких загальними для листя та плодів кизилу виявилися 20 речовин – деякі вуглеводні, фурфурол, 2-метокси-4вінілфенол, евгенолова, капринова. та ліноленова кислоти. В екстракті сухого листя ідентифіковано та визначено вміст 30 сполук: 7 органічних, 5 ароматичних та 13 жирних кислот, 3 сполуки терпеноїдів, 1-гетероциклічного альдегіду, 1- похідної карбонової кислоти, а також 19 макро- та мікроелементів, 6 макроелементів. , Mg, Na, Р, Si; 13 мікроелементів – Fe, Mn, Cu, Zn, Al, Pb, Sr, Ni, Mo, Co, Cd, As, Hg. Зміст цих елементів у листі становить 5636мг/100г. Також можна відзначити велику кількість рутину як у листі, так і в кольорах кизилу – 850 мг та 1580 мг відповідно. Крім цього, листя містить незамінні амінокислоти – аргінін – 0,87%, треонін – 0,69%, валін – 0,90%, метіонін – 0,47%, ізолейцин – 0,76%, лейцин – 1,2%, фенілаланін – 0,75%, гістидин – 0,38%, лізин – 0,59%.

СО2 екстракт кісточки кизилу показав високий вміст жирних кислот, серед яких є, арахінова, ліноленова, бегенова, меристолеїнова, міристінова, гадолеїнова, пальмітолеїнова кислота, а найбільший відсоток займає лінолева і олеїнова.

Провівши огляд фармакогностичних та токсикологічних досліджень за останні два десятиліття, можна стверджувати, що інтерес до цієї рослини зростає з кожним роком.

Експериментальні дослідження на мишах показали, що екстракт плодів кизилу має антитромботичну дію, запобігає ураженням печінкової та ниркової тканини, а прийом плодівкізилу попереджає ураження тестикулярного апарату метотрексатом. Також експериментальні дослідження показали, що екстракти плодів кизилу мають нейропротективну дію, а листя кизилу – виражені імуномодулюючі властивості.

Декілька десятків клінічних досліджень підтверджують, що біологічно активні речовини плодів кизилу відіграють важливу роль у профілактиці атеросклерозу, зниженні цукру в крові, ліпідних профілів та зменшенні накопичення жиру в печінці.

Кизил має антимікробний, антипаразитний, протизапальний, антиоксидантний, протипухлинний, жовчогінний, сечогінний ефект, а також має протекторну дію на печінку, нирки та серцево-судинну систему при подагрі, ожиріння.

Плацебо-контрольовані дослідження показали, що прийом плодів кизилу має гіпоглікемічну дію, покращує глікемічний індекс у хворих на цукровий діабет II типу. Визначено протидіабетичні властивості плодів кизилу – спиртові екстракти листя кизилу мають сильнішу гіпоглікемічну дію, ніж препарат метформін.

В огляді «Терапевтичне використання та фармакологічні ефекти кизилу» читаємо: ягоди з декількох видів Cornus покращують функції печінки та нирок, мають антибактеріальні, антимікробні, антиалергічні, антигістамінні та антималярійні властивості. Результати проведених мікробіологічних досліджень показали, що екстракт листя кизилу має високу антимікробну активність щодо кокової флори, ентеробактерій та спороутворюючих бактерій та грибів у 4,7 раза більше, ніж настоянка звіробою. Він може бути використаний для лікування інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту, а його м’який діуретичний ефект дорівнює дії леспефрилу у тій же дозі. Підсумовуючи короткий огляд наукових досліджень кизилу, можна говорити про широкі перспективи використання цієї культури не тільки як лікарської ягоди, але і як ягоди недостатньо відомої пересічному споживачеві своїми цілющими властивостями. Споживання кизилу може запобігти виникненню багатьох хвороб сучасного світу, таких як авітаміноз, зниження імунітету, діабет, серцево-судинні захворювання, порушення обміну речовин та інші.

Тому, нехай ця ягода буде частим гостем на Вашому столі та несе здоров’я та зцілення Вашій родині.

Корисні властивості кизилу

Їстівний кизил – це невелике деревце, плоди та квіти якого цінуються за корисні та лікувальні властивості. З кисло-солодких ягід можна приготувати домашні сік, джем та настойки. Які види кизилу цінуються в народній медицині, а які неїстівні, що міститься в плодах і як вони діють – докладніше у статті.

Кизил (Cornus mas): опис та різновиди

Кизил, також відомий, як «чортова ягода», є чагарником або невеликим деревом із сімейства кизилових. Спочатку рослина зустрічалася в районах південно-східної та центральної Європи, а також Західної Азії. Сьогодні завдяки своїм оздоровчим та декоративним властивостям культуру вирощують у багатьох країнах, у тому числі в Росії.

Трав’яна сировина – квіти, листя та плоди. Крихітні жовті суцвіття збирають на весні, а ягоди дозрівають наприкінці літа або восени.

Плоди мають довгасту форму та яскраво-червоне забарвлення. Велике довгасте насіння оточене ароматною м’якоттю з кислим і терпким смаком. Плоди зберігають у сушеному чи замороженому вигляді. Збір проводять після заморозків, коли вони впадуть із гілок.

У Європі зустрічаються різні види кизилу, переважно неїстівні, які виростають у природних умовах або вирощуються в декоративних цілях. Один із найпопулярніших – кизил звичайний (Cornus sanguinea). Латинська назва рослини походить від кривавого кольору молодих пагонів, які вони набувають восени.

Плоди кизилу звичайного блакитно-чорного кольору. Хоча він вважається їстівним, рослина не користується популярністю через неяскравий смак. Речовини, що містяться в м’якоті, дуже розріджують кров, тому ці ягоди слід вживати після консультації з лікарем.

Один із їстівних видів – це японський кизил (Cornus kousa). Рожево-червоні ягоди нагадують малину та полуницю. У нього досить жорстка шкірка, під якою знаходиться жовтогаряча м’якоть із солодким смаком.

Чим корисний кизил

У стиглих плодах кизилу міститься велика кількість простих цукрів (7-9 г на 100 г) та органічних кислот (наприклад, яблучної або винної), а також дубильних речовин, які надають терпкий кислуватий присмак. М’якуш багатий мінералами, а саме – калієм, кальцієм, магнієм, залізом, цинком, міддю та марганцем.

Також у складі присутні антиоксиданти, такі як вітамін С (200 мг на 100 г), каротини та поліфеноли (антоціани). Кількість останнього компонента, насамперед у шкірці, становить понад 900 мг на 100 г.

Завдяки високому вмісту вітаміну С та заліза плоди кизилу допомагають запобігти анемії. Залізо входить до складу гемоглобіну, який відповідає за транспортування кисню до клітин, тому перероблені ягоди допомагають правильному насиченні організму киснем.

Завдяки кровотворному ефекту кизил корисний жінкам, які мають проблеми з рясними менструаціями та порушенням циклу.

Провітамін А та інші речовини в ягодах благодатно впливають на шкіру, волосся та нігті. Вони регенерують та живлять тканини, а також є потужними антиоксидантами.

Велику цінність становлять органічні кислоти та фітонциди, що мають протизапальні та в’яжучі властивості. Дубильні речовини мають зміцнюючий ефект – свіжий сік допомагає при діареї та шлункових коліках. Його можна давати, зокрема, дітям.

Клітковина в м’якоті є водорозчинним пектином, який відповідає за абсорбцію надлишкового холестерину і токсинів з їжі, що надходять у шлунок.

Компоненти кизилу також прискорюють обмін речовин, тому його рекомендують для людей із надмірною вагою, проте варення та джеми мають бути без цукру.

Дослідження довели сприятливий вплив кизилу на полегшення симптомів грипу та стенокардії, пов’язаних з лихоманкою та болем, а також діареї. Активні фруктові компоненти чагарника підвищують чутливість клітин до інсуліну, пригнічують утворення атеросклерозу та захищають печінку. Вони обмежують розподіл аномальних клітин, цим захищаючи від розвитку ракових пухлин.

Дія та застосування кизилу

У натуральній медицині кизил використовується для лікування застуди та грипу, як жарознижувальний засіб. Він ефективно підтримує імунну систему.

Рослинну сировину застосовують для полегшення симптомів мігрені та подагри. Обгортання та ванни з відваром з листя та кори допомагають при ревматичних болях.

З плодів готують м’ясні соуси, джеми, мармелад, варення, сік, сироп та лікер.

Чай з кизилу

Корисний при проблемах із травленням, особливо при бактеріальній діареї. 1 ст. ложку сушених ягід заливають окропом, настоюють протягом 15 хвилин. Такий напій ідеально підходить для лікування застудних захворювань. На відміну від інших трав’яних зборів, чай із кизилу можна пити без обмежень.

Настойка з кизилу

Має сечогінну дію, сприяє очищенню нирок та печінки, знижує кров’яний тиск, бореться з бактеріальними, вірусними та грибковими інфекціями. Настоянка також допомагає при розладі шлунку.

• 1 кг стиглих плодів;

• 0,5 л спирту 60-70%;

• 100 г рідкого меду (або 0,5 кг цукру)

1. Стиглі плоди вимити і перекласти в банку, намагаючись не пошкодити шкірку.

2. Залити спиртом та горілкою. Закрити кришкою та поставити на 6 місяців у темне тепле місце.

3. Після цього розчин процідити і додати мед, закрити банку і відставити на місяць.

4. Рідину знову процідити, розлити по пляшках і зберігати у прохолодному місці.

Готову настоянку приймають у невеликих кількостях – у середньому 15–40 мл на добу (до 2–3 ст. л.).

Оскільки настойка містить спирт, її не рекомендується приймати дітям, вагітним і жінкам, що годують, а також при прийомі деяких ліків.

Сік кизилу: користь

Свіжий сік корисний для зміцнення організму, наприклад під час одужання. Він підтримує стан кровоносних судин та нирок, а також допомагає зупинити діарею.

1. Насипати в каструлю попередньо вимиті ягоди, розім’яти або наколоти вилкою, залити окропом, накрити кришкою і відкласти до наступного дня.

2. Злити рідину і довести до кипіння, залити плоди соком і відставити на день, потім повторити процедуру наступного дня і відкласти ще на 2 дні.

3. Процідити та варити 9 хвилин. Додати цукор і довести до кипіння. Розлити по пляшках, перед цим простерилізувавши тару.

Користь кизилу у такому складі очевидна.

Корисні властивості кизилу

Залежно від сорту, колір кизилу може бути від насичено червоного до темно-бордового. Декілька сортів у стиглому вигляді мають бурштиновий (насичено жовтий) колір. На смак ягоди найбільше нагадують вишні: кисло-солодкі з трохи терпким присмаком. Кісточка ягід довга і овальна. За формою кизил буває овальний (як оливки) або грушоподібний.

Кизил: користь і шкода

  1. Містить рослинне залізо. У 100 г м’якоті кизилу міститься 4 мг заліза (денна норма 10 мг для чоловіків і 18 мг для жінок). Звісно, варто враховувати, що рослинне залізо засвоюється організмом меншій кількості, ніж з тваринних продуктів. Проте, тим, хто не вживає м’ясо чи має високий ризик дефіциту заліза (спортсмени, підлітки, жінки) – варто споживати кизил.
  2. На 100 г м’якоті кизилу припадає 1.5 г харчових волокон. Клітковина ягід позитивно впливає на моторику кишківника та корисна для мікрофлори.
  3. Користь кизилу також полягає у високому вмісті вітаміну С: у 100 г ягід міститься 30% денної потреби цього вітаміну.
  4. В ягодах дерену високий вміст калію: 15% денної потреби у 100 г ягід без кісточках. Калій важливий для серцево-судинної системи, а також є профілактикою набряків.
  5. В кизилі багато вітаміну В9 (фолієва кислота). У 100 г ягід 13% денної потреби. Жінки репродуктивного віку обов’язково мають споживати достатню кількість цього вітаміну.

Чи має кизил лікувальні властивості? Фактично ні, адже якісь дефіцитні стани або захворювання лікують ліками, а не ягодами. Проте, ягоди дерену – це хороший варіант для профілактики ряду захворювань. Наприклад, дефіциту вітаміну С, заліза, фолієвої кислоти. А достатня кількість цих вітамінів в організмі – це підтримка імунітету, судин і репродуктивної системи.

Частково лікувальні властивості кизилу можуть проявлятись також при порушеннях роботи жовчного міхура, адже кислі ягоди володіють легкою жовчогінною дією, а це найкраща профілактика застою жовчі. Проте, тут варто споживати ягоди з обережністю. По-перше, не тоді, коли жовчний міхур вже переповнений і є больові відчуття. По-друге, варто їсти ягоди в помірній кількості, адже надмірний викид жовчі може спричинити неприємні симптоми.

Що стосується шкоди, то її фактично немає. Єдине, чого варто дотримуватись – не споживати ці ягоди (як і будь-які інші) при загостренні хвороб шлунково-кишкового тракту. Особливо це стосується ерозій, виразки, гастриту, періоду загострення хвороб жовчного міхура.

Чи втрачає кизил властивості під час зберігання?

Корисні вітаміни, мікро- та макроелементи майже повністю зберігаються при заморожуванні ягід дерену, а також при сушінні на невеликих температурах (до 60 градусів). Проте, у вигляді варення або соусів (а такі форми зберігання ягід найпопулярніші) єдина користь, яка залишається від кизилу – клітковина і антиоксиданти, частина вітамінів. Велика частина корисних компонентів руйнується при термообробці. Тому якщо ключова мета зберегти на зиму кизил – його користь, то варто обирати варіант замороження ягід або сушіння у вигляді сухофруктів.

Ще один смачний варіант – зробити з ягід пюре, змішати з солодшим фруктовим пюре і зробити домашню пастилу (пюре викладається тонким шаром і сушиться в духовці при 60 градусах або в спеціальній сушарці). Найсмачніша пастила з кизилу виходить, якщо поєднати пюре ягід з пюре банану, абрикосу, слив, груші або винограду (у пропорції 50:50). Тоді пастила буде не надмірно кислою, але при цьому помірно солодкою.

Оригінальні рецепти з кизилом

Крім описаних вище рецептів пастили, кизил чудово смакує у салатах, смузі, фруктовому морозиві, а також випічці та соусах (але не варто забувати, що частина користі кизилу втратиться при термообробці). Наприклад, смакуватимуть ягоди дерену в таких поєднаннях:

  • у смузі разом з бананом, розмоченим у воді льоном та шпинатом;
  • у солодкому салаті з тертою морквою і волоськими горіхами;
  • у салаті з тертим вареним буряком, сметаною, часником і гірчицею;
  • у салаті з курячим філе, селерою, сметаною, гірчицею і кунжутом;
  • у салаті з відвареним буряком, фетою, руколою, горіхами та олією.
  • у соусі з вином, цукром, гвоздикою, кардамоном, мускатним горіхом, сіллю (такий соус найкраще смакує з птицею).

Таблиця Калорійності

Коментарі 1

Давид Зубренко

Дякую за корисну інформацію!