Що їдять у Занзібарі

0 Comments

Які плюси та мінуси відпочинку на Занзібарі, куди поїхали українці

Через пандемію коронавірусу можливості для закордонного відпочинку в українців суттєво скоротилися. Європа, куди після запровадження безвізу та за наявності лоукостів ми вже звикли літати відносно просто та недорого, наразі фактично закрита, так само як і популярні “зимові” варіанти пляжного відпочинку на кшталт Таїланду.

На цьому тлі популярності почали набувати нові, екзотичніші напрямки, такі як Домініканська республіка, Мальдіви та Танзанія, а саме острів Занзібар. Передусім – через відсутність там жорстких карантинних обмежень та наявність прямих чартерних рейсів.

Тож бажаючі утекти від зимових українських морозів до теплого моря цього року переважно обирають одну з цих країн. Мій вибір зупинився на Занзібарі – і, забігаючи наперед, скажу, що я про нього абсолютно не пошкодувала.

Водночас поїздка на цей екзотичний острів має багато нюансів, які варто врахувати.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Як і будь-який інший туристичний напрямок, Занзібар має свої “за” та “проти”, які варто зважити заздалегідь, щоб довгоочікувана відпустка не стала для вас розчаруванням.

Тож на що варто – а на що зовсім не варто – розраховувати під час мандрівки на цей африканський острів?

Почнемо з переваг.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 1

1. Переліт та різниця у часі

Оскільки у звичному – і наразі відкритому – для українських туристів Єгипті для повноцінного пляжного відпочинку взимку все ж може бути холоднувато, любителям потрапити із зими в літо доводиться шукати варіанти ближче до екватора.

І з цих варіантів найзручнішим з логістичної точки зору є саме Занзібар. По-перше, серед усіх “пляжних” напрямків з прямим перельотом з Києва – а наразі це Домінікана, Шрі-Ланка, Мальдіви та Занзібар – найкоротший рейс саме на цей острів. Переліт з Борисполя, під час якого літак робить технічну зупинку для дозаправлення в Єгипті, займає 9 годин.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Водночас, як показали останні події, не всім українським туристам вдається дістатися і повернутися із Занзібару без проблем. Втім, від подібних ситуацій ніхто не застрахований також і на інших напрямках.

Також із Танзанією в України найменша різниця в часі – лише одна година. Для порівняння, різниця у часі з Домініканською республікою – 6 годин. Тож під час поїздки на Занзібар вам не доведеться мати справу з таким неприємним явищем, як джетлег.

Для подорожі до Танзанії українцям потрібна віза, але її можна оформити безпосередньо в аеропорту після прильоту. Увесь процес займає близько пів години (враховуючи черги) і коштує 50 доларів.

2. Клімат

Занзібар розташований у південній півкулі (трохи нижче екватора), тож багато кому може здатися, що там має бути дуже спекотно. Але насправді клімат дуже сприятливий, і для пляжного – і не тільки – відпочинку його, мабуть, можна назвати ідеальним.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Захід сонця на пляжі Нунгві

Температура вдень протягом усього року становить переважно 29-30 градусів, а вночі не опускається нижче 25. До того ж – на відміну від, приміром, Таїланду – там немає високої вологості, внаслідок чого спеку переносити набагато легше.

При цьому варто пам’ятати, що близькість до екватора зумовлює дуже високу сонячну активність та рівень ультрафіолетового випромінювання – тому варто запастися сонцезахисними засобами з високим рівнем захисту. Саме під час підготовки до поїздки на Занзібар я дізналася, що звичний для нас захист SPF 50 – далеко не межа, і в екваторіальних широтах активно використовують засоби з УФ-фільтрами 60, 70 і вище.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Користуватися сонцезахисними засобами закликають навіть на стінах вбиралень: “Пані та панове, використовуйте сонцезахисні засоби. Якби я міг дати вам лише одну пораду на майбутнє, я порадив би сонцезахисний засіб”

Клімат на острові переважно сухий, і за винятком сезону дощів, який триває з кінця березня до початку травня, опадів там мало.

І навіть якщо зранку небо затягнуте хмарами і накрапає дощ – як було кілька разів під час моєї поїздки – скоріш за все вже за пару годин на небі сяятиме сонце, і погода сприятиме вашому дослідженню цього чудового острова. Адже, як казатимуть вам при кожній зустрічі місцеві жителі – hakuna matata, що в перекладі з суахілі означає “ні про що не турбуйтеся”.

3. Різноманітний відпочинок

Залежно від уподобань, на Занзібарі можна обрати різні варіанти відпочинку. Якщо ви звикли до пляжного відпочинку у форматі All inclusive, на острові є низка готелів, які мають таку опцію, а українські туроператори пропонують пакетні тури до них.

Автор фото, Yana Gribovskaya

На Занзібарі є готелі на різний смак, зокрема і для вибагливих туристів

У цьому випадку трохи більше дізнатися про острів ви зможете за допомогою екскурсій, які вам запропонують прямо у готелі.

На відміну від Єгипту, де пляжний відпочинок переважно цим варіантом і обмежується, поїздку на Занзібар цілком можливо організувати самостійно, придбавши квитки безпосередньо на сайті авіакомпанії та забронювавши готель – або й декілька різних, якщо ви захочете пожити у різних частинах острова.

На Занзібарі така різниця може бути досить суттєвою, адже пляжі острова дуже сильно відрізняються як природними умовами, так і інфраструктурою та контингентом.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Торговці на пляжі Нунгві адаптуються до запитів туристів з пострадянських країн – навіть у одязі

Наприклад, найпопулярніші та “найтуристичніші” пляжі – Нунгві та Кендва – розташовані на півночі. Там майже не відчуваються припливи і відпливи, купатися в океані можна постійно, а вода має неймовірний блакитний колір.

Цього сезону, через коронавірусні обмеження у багатьох європейських країнах, на цих пляжах найбільше туристів із Росії, а також наших співвітчизників.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Водночас на східному узбережжі розташовані пляжі, які історично уподобали туристи з інших країн – наприклад, пляж Ківенгва на східному узбережжі вважають традиційно “італійським”.

Там багато італійських ресторанів, і навіть ціни у меню в євро – тоді як в інших частинах острова розрахунки зазвичай відбуваються у доларах або ж у місцевій валюті, танзанійських шилінгах.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Матемве – ідеальний пляж для тих, хто цінує тишу та спокій

Також на сході можна знайти менш туристичні пляжі на кшталт Матемве – там набагато менше відпочивальників і водночас є унікальна можливість краще познайомитися з традиційним побутом місцевих жителів.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Місцеві дітлахи ловлять рибу та крабів під час відпливу

У цій частині острова – так само як і на західному узбережжі – дуже відчутні припливи та відпливи, які сильно впливають на організацію дозвілля. Купитися в океані можна лише під час припливу, а під час відпливу вода може відходити на понад кілометр.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Так виглядає океан під час відпливу

Втім, цей час також можна використати з користю – наприклад, влаштовувати тривалі прогулянки морським дном.

4. Екзотика, культура, історія

Втім, принади Занзібару не обмежуються пляжами, і якщо ви не в захваті від того, щоб цілими днями лише купатися і засмагати, цей острів має, що вам запропонувати.

З історією острова ви зможете краще познайомитися у Стоун-тауні, або Кам’яному місті – найстарішій частині столиці Занзібару, що є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Англіканський собор у столиці острова побудували британські колонізатори

У різні часи острів колонізували араби, португальці та британці – усі вони залишили свій вплив у його культурі та архітектурі. Прогулюючись вузенькими вуличками старого міста, зверніть увагу на різьблені дерев’яні двері – своєрідну “візитівку” Стоун-тауна.

Автор фото, Yana Gribovskaya

А для меломанів острів підготував додатковий бонус – будинок Фредді Мерк’юрі, адже саме на Занзібарі народився легендарний фронтмен групи Queen.

Автор фото, Yana Gribovskaya

У будинку, де народився Фредді Мерк’юрі, наразі розміщений готель, а у сусідньому – музей

Водночас історія Занзібару має багато трагічних сторінок – адже свого часу острів був центром работоргівлі. Про це нагадує пам’ятник, розташований на території Англіканського собору. Раніше там був ринок рабів.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Пам’ятник нагадує про часи, коли Занзібар був центром работоргівлі

Неподалік від столиці розташований острів Чангу, відомий також як Тюремний острів – адже його використовували як в’язницю для бунтівних рабів.

А зараз він приваблює туристів у першу чергу тому, що там мешкає колонія гігантських альдабрських черепах – других за величиною у світі після галапагоських.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Довжина їхнього панцира сягає 120 см, а вага – 250 кг.

Також на Занзібарі ви зможете побачити червоних занзібарських мавп колобус, які живуть лише на цьому острові.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Для цього завітайте до національного парку Жозані – окрім знайомства з мавпами, там ви також зможете прогулятися мангровим лісом.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Мангрові ліси ростуть прямо з солоної води

Якщо ж ви любите занурюватися до підводного світу – рушайте на снорклінг чи дайвінг біля невеличкого острівця Мнемба.

Окрім коралів та риб, там ви зможете побачити, мабуть, найкрасивіший на усьому Занзібарі океан.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Усе це звучить ідилічно – але ж мають бути і якісь недоліки чи підводні камені, спитаєте ви.

Як і у будь-якому іншому туристичному напрямку, звісно, вони є. І те, наскільки критичними вони будуть для вашого відпочинку, залежить від ваших очікувань та уподобань.

Тож на що варто зважати, плануючи поїздку?

1. Хвороби та щеплення

Одне з головних питань, яке хвилює тих, хто планує мандрівку до країн Африки – чи треба робити щеплення, і якщо треба, то які.

Що стосується жовтої лихоманки, то обов’язково треба робити таке щеплення (і мати відповідний сертифікат), лише якщо ви прибуваєте з країни з високим ризиком поширення цієї хвороби. України у переліку цих країн немає.

Так само немає вимоги щодо профілактичного прийому ліків проти малярії – робити це чи ні, лишається на розсуд самих мандрівників.

Загалом Занзібар за останні роки досяг прогресу у боротьбі з малярією – зокрема завдяки масовому використанню протимоскітних сіток над ліжками та репелентів.

Ці заходи активно використовують у готелях на острові.

Найвищі шанси на зараження малярією – у сезон дощів, у сухий сезон вони суттєво знижуються.

Також для запобігання кишкових хвороб на Занзібарі рекомендують пити виключно бутильовану воду.

2. Санітарія і гігієна

Дотримання санітарно-гігієнічних норм на острові, зокрема й у закладах харчування, викликає багато сумнівів навіть у не найбільш бридливих мандрівників.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Незабаром цей восьминіг опиниться на столі одного з місцевих ресторанів

Виняток становлять хіба що ресторани при хороших готелях – але щойно ви виходите за їхню територію, то ступаєте на terra incognita.

Далеко не у кожному закладі на пляжах – які при цьому гордо іменуватимуться ресторанами, матимуть високі рейтинги на Google і дійсно смачну їжу – буде вбиральня, де ви зможете помити руки. Втім, у деяких із них прислужливий офіціант може запропонувати вам полити на руки з глечика.

Де і як миють руки – і чи миють взагалі – кухарі цих ресторанів – питання відкрите. Залишається сподіватися на краще – і на міцність свого шлунку.

3. Сервіс і комфорт

Занзібар – це справді острів контрастів. Одразу ж за парканами вишуканих готелів, де створені усі умови для комфортного відпочинку туристів, починаються нетрі, де мешкають місцеві жителі – і умови від комфорту там дуже далекі.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Так виглядає занзібарська маршрутка дала-дала

На зручний громадський транспорт на острові також розраховувати марно – занзібарці їздять на автобусах та дала-дала (аналог маршруток), які заледве відповідають звичним нам стандартам як комфорту, так і безпеки.

Саме тому туристи самостійно пересуваються островом зазвичай на таксі, або – якщо їх не лякає лівосторонній (і доволі хаотичний) рух, неосвітлювані дороги, а подекуди і повна їх відсутність – орендують авто.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Щоб дістатися до фешенебельного готелю, вам доведеться проїхати ось такою дорогою

Місцеві ресторани звиклих до європейського – і українського – рівня сервісу туристів також можуть шокувати. Звісно, якщо добре пошукати – або ж не виходити за територію п’ятизіркового All inclusive готелю – звичні нам ресторани на острові знайти можна. Але набагато популярніша тут картина – це 3-4 столики, які стоять просто у піску, та кухня, що розташована тут же за перегородкою.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Ось так виглядає вхід до місцевого ресторану

Навряд чи у світі ви знайдете багато інших місць, де ви зможете скуштувати щойно виловлені і чудово приготовані морепродукти за більш ніж доступною ціною. Адже готують на Занзібарі дійсно смачно – навіть у таких найпростіших “ресторанах”.

Автор фото, Yana Gribovskaya

Ще одна річ, до якої треба бути морально готовим – настирливість місцевих гідів на продавців. Навряд чи вам вдасться пройти й кілька метрів популярним пляжем, щоб вам не запропонували купити кокос, сорочку чи фігурку жирафи.

Автор фото, Yana Gribovskaya

На кожному пляжі вас зустрінуть представники народу масаїв, які пропонуватимуть сувеніри і розповідатимуть про свою культуру та звичаї

Так само біля усіх популярних серед туристів пам’яток магічним чином знаходяться гіди, які запевнять вас, що без них ви нічого не зможете побачити, а після імпровізованої екскурсії наполегливо проситимуть чайові.

Втім, за кілька днів більшість туристів навчаються від подібних пропозицій чемно відмовлятися, а то й просто їх ігнорувати.

4. Ситуація з ковідом

За офіційною статистикою, за весь час пандемії у Танзанії зареєстрували 509 випадків коронавірусної інфекції та 21 пов’язану із нею смерть. Влада країни стверджує, що вірусу в країні немає, і відмовляється від вакцинації. Втім, багато хто сумнівається у достовірності офіційних даних.

Про те, що у світі вирує пандемія, на острові й справді майже нічого не нагадує. Жодних обмежень чи вимог носити маски на Занзібарі немає – після аеропорту за увесь час подорожей по острову маски (в основному на підборідді) я бачила лише пару разів – у офіціантів найбільш “європейських” ресторанів.

Чи переважать ці мінуси плюси, чи навпаки – кожен вирішує самостійно. Але якщо ж ви все ж вирішите відвідати цей чудовий екзотичний острів – нехай усе у вас буде hakuna matata.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Майже рай, але є нюанси: 10 речей, які потрібно знати для подорожі до Занзібару

Занзібар – африканський острів у Південній півкулі трохи нижче за лінію екватора. І перше враження від нього – це острів тотального релаксу Тут ніхто нікуди не поспішає. Люди живуть дуже бідно, але виглядають щасливими та радіють життю.

На Занзібар можна без страху їхати, просто акуратно ставитись до гігієни. На сьогодні це найкраще місце, де я була. Там все було бездоганно. Екзотика, температура повітря, океан, їжа, здорова спортивна обстановка, красива природа, люди. Дуже рекомендую.

Як дістатися до Занзібару

Летіти сюди із Києва 9 годин. Ми летіли через турагенство пакетним туром. Як на мене, в умовах пандемії це найпростіший і найдешевший варіант. Прямих рейсів з України майже немає, або ж вони дуже дорогі; при пересадці у кожній країні свої нюанси, потрібно витрачати гроші на купу тестів, правила постійно змінюються. Крім того, рейси з різних країн зараз періодично скасовують через омікрон. Із турагенством більше гарантій. Вирішені всі питання, можна розслабитися та просто відпочивати. Якщо летіти вдруге, то можна і своїм ходом, бо знаєш нюанси.

Транспорт на острові

Їхати з аеропорту до місця проживання варто тільки на таксі, і заздалегідь погуглити ціни, тому що можна переплатити. До місцевого громадського транспорту потрібно трохи придивитися і вже потім вирішити, чи готові ви користуватися ним. Є випадки крадіжок.

Ситуація з коронавірусом на Занзибарі

Коронавірусу на Занзібарі немає – у тому розумінні, в якому він є у нас. Місцеве населення взагалі про це не париться. У нас ніде ніхто не питав ні про щеплення, ні про тести, ні про маски. У масках майже людей не побачите. В масках ми зустрічали тільки туристів в аеропорту і охоронців дорогих п’ятизіркових готелів. Це все. Статистика захворюваності дуже низька. Для них куди страшніша малярія. Симтоми дуже схожі на корону, але значно сильніше і частіше призводять до смертельного результату. Мені здається, вся річ у тому, що у них такі жорсткі інфекційні захворювання, така антисанітарія, що ті, хто вижив, мають сильний імунітет, якому вірус не страшний. І вони дуже спортивні, постійно проводять на свіжому повітрі, їдять максимально натуральну їжу. Середній вік тут 17,2 роки, а у молодих коронавірус переноситься дуже легко та частіше безсимптомно.

Ціни на Занзибарі

Ціни досить високі. Для білих цінник у кілька разів вищий. Цін практично ніде не пишуть, кажуть навмання. Спочатку, доки не орієнтуєшся, можна багато переплатити. Насправді торг доречний, і будь-яку ціну можна збити. Але! Бачачи, як вони бідно живуть, не дуже й хотілося збивати. Загалом ціни на звичайні продукти харчування такі ж, як в Україні. Фрукти дуже дешеві, ми на 5$ купували 6-7 манго, які їли 3 дні. У кафе ціни від 10-15 $ за блюдо. Однією стравою цілком можна наїстися. Єдине, що кафе треба дуже уважно вибирати, бо про санітарні норми там інші поняття. Можна не переживати лише в готелях, де власники – європейці, там за чистотою стежать.

Пляжі, припливи/відливи

Ми жили на півночі острова в Нунгві. Спеціально вибирали цю частину, тому що відливи мінімальні і можна купатися будь-коли. Пляжі більш-менш чисті. Якщо зупинятися в інших частинах острова, то ризикуєте купатися дуже рідко, тому що під час відливів вода може йти на 500-1000 м, і в ці моменти берег усіяний морськими їжаками, коралами, водоростями та подібними. Відлив триває в середньому 6 годин двічі на добу.

Малярія та лихоманка: чи потрібні щеплення

Лихоманки на Занзібарі немає. Малярія є, але у туристичних місцях зустрічається дуже рідко. Щеплення від неї не існує, однак є пігулки, які можна приймати профілактично. Ми не приймали. Малярія проявляється через 14 днів після зараження, тому зазвичай симптоми з’являються, коли туристи вже повернулися додому. Схоже на звичайний грип, але не проходить та не піддається лікуванню. В Україні пігулок від малярії начебто немає, та й тестів на малярію теж. Н аші лікарі ставлять відразу діагноз “коронавірус” і лікують від нього, втрачаючи при цьому дорогоцінний час. Тому ми купили тест на малярію та пігулки на Занзібарі та привезли собою в Україну. Якщо будуть якісь симптоми та тест покаже малярію, то пігулками можна вилікуватися.

Що з питною водою

Усюди продається бутильована вода, можна пити лише її. Від будь-якої іншої можуть бути кишкові інфекції. Навіть якщо вам у кафе заварять чай водою з-під крана, ви ризикуєте злікнути з інфекцією.

Температура води та повітря

Температура повітря 28-32 градуси цілий рік. Вода 26. Спека біля океану переноситься дуже легко. Майже не відчувається. О 12 годині дня в тіні комфортно. Вечори шикарні. До речі, про повітря: у мене з дитинства хронічний нежить. А на Зазібарі всі 11 днів мій ніс дихав ідеально. Я взагалі не пам’ятаю, щоби мені так легко і вільно дихалося. Я навіть жодного разу не дістала носову хустку. Це такий кайф!

Що взяти з собою

Одягу потрібен мінімум. Потрібні коралові капці для купання. Потрібен одяг з довгим рукавом, тому що сонце спалює шкіру миттєво. Беріть крем від засмаги з максимальним індексом UF. У нас був 50, і то було замало. Крем можна купити на Занзібарі у будь-якому магазині. Ми з сонцем були дуже акуратні перші три дні, тому не згоріли і не мали проблем. У подальшому вже навіть нічим не мазалися. Але дуже багато відпочиваючих страждали від опіків.

Їжа на Занзибарі

Тут нереально смачна їжа. Наші звичайні продукти тут значно смачніші. Я не люблю картоплю, але на Занзібарі не могла від неї відірватися. Смачніше ніде не їла. Макарони, спагетті та будь-які вироби з борошна – найсмачніші. Мені здається, що пшениця тут інша і її менше обробляють, ніж у нас. Морепродукти вищі за всякі похвали. Вони їх так смачно готують, ви навіть не уявляєте. Їж і не віриш, що це з кальмара, наприклад. Випічка, тортики – я їла мало, але звернула увагу, що смак інший: гадаю, там використовується не буряковий цукор, а, можливо, очеретяний. Але взагалі, коли є фрукти, то солодкого не хочеться. І насамкінець – порада від мене: якщо полетите на Занзібар, привезіть іграшки для місцевих дітей. Будь-які, навіть найдешевші. Дітей там багато, вони дуже активні, задерикуваті, їм все цікаво, але вони так бідно живуть, що про іграшки взагалі не йдеться. Ми привезли трохи іграшок, вони їх із таким задоволенням розібрали. Привезіть, а на місце іграшок у валізі потім складіть сувеніри.