Гладіолуси колись висаджувати

0 Comments

Зміст:

Ось як правильно садити гладіолуси у відкритий ґрунт та горщики: “золоті” поради

Якщо є бажання спровокувати заздрість у сусідів красивими квітами, але не хочеться витрачати багато грошей і часу, а також немає глибоких знань зі сфери садівництва – вам точно варто зайнятися вирощуванням гладіолусів. Звичайно ж, доведеться розібратися в декількох питаннях, і найважливіший з них – як проростити цибулини гладіолусів перед посадкою.

Можна не морочитися і купити вже пророщені, але у якості такого посадкового матеріалу на 100% ви не зможете бути впевнені. Тому не шукайте легких шляхів.

Розбираємося з пророщуванням гладіолусів

Найперше, що нам потрібно зробити – знайти самі цибулини. Щоб отримати якісні квіти, варто вибирати посадковий матеріал такого розміру:

Процес пророщування потрібно починати за 20-30 днів до висадки в ґрунт. Спочатку почистьте цибулини від лушпиння і переберіть – варто викинути всохлі, уражені грибком чи м’які. Необхідний лише здоровий посадковий матеріал з точками росту (відростки, які знаходяться вгорі).

Як пророщувати цибулини гладіолусів сухим і мокрим способами

Сухий спосіб елементарний – викладіть гладіолуси в картонну коробку корінцями вниз і поставте в тепле місце без протягів і світла.

Мокрий спосіб теж дуже простий – покладіть цибулини на вологу тирсу. Зверху посадковий матеріал теж необхідно засипати просоченими водою тирсою. Можете також просто покласти гладіолуси на зволожену марлю і накрити таким же трохи мокрим матеріалом. Зверніть увагу, цибулини потрібно поставити в освітлене тепле місце. Якщо використовувати мокрий спосіб – цибулини проростуть швидше.

Коли точки росту будуть приблизно 2 см заввишки, а корінці – 2-3 мм – гладіолуси можна висаджувати.

Перед тим, як садити квіти, варто замочити їх у такому розчині:

  • марганцівка і борна кислота – по 0,2 г;
  • мідний купорос – 0,3 г;
  • нітрат кобальту – 0,1 г;
  • тепла вода – 1 л.

Протримайте цибулини у розчині від 10 до 12 годин. Завдяки цій суміші рослини будуть здоровими, а квіти – великими.

В якому місяці потрібно садити гладіолуси – важливий нюанс

Найголовніше, що потрібно враховувати при посадці цих квітів, – температура ґрунту. Коли навіть на глибині 15 см буде близько +10 – цибулини можна сміливо висаджувати.

Починати садити гладіолуси можна на початку весни і навіть у червні робити це ще не пізно. Чим пізніше ви посадите гладіолуси – тим довше потім вони вас будуть радувати своїми квітами.

Головне – пам’ятати, що ці квіти нестійкі до морозів. Тому, якщо ви зважилися досить пізно посадити гладіолуси, то краще використовувати горщики чи ящики, щоб у разі прохолодної погоди їх можна було легко перенести у приміщення.

Також саме через відсутність морозостійкості цибулини квітів на зиму викопують і зберігають у сухому прохолодному місці.

Як красиво посадити гладіолуси на відкритому ґрунті – лайфхаки для садівників

Спочатку зверніть увагу на те, щоб цибулини були посаджені у правильному місці – ці рослини найкраще будуть себе почувати там, де багато сонця. Не висаджуйте квіти у заболочених місцях чи там, де немає якісного дренажу. В таких умовах цибулини просто згниють.

Гладіолусам підходить супіщаний і суглинний ґрунт, нейтральний чи слабокислий. Для дренажу можна використовувати пісок.

У відкритий ґрунт цибулини висаджують борознами чи роблять групову посадку. Головне – знати, на якій відстані садити гладіолуси, і тоді ваші квіти не будуть заважати один одному. Запам’ятайте “золоті” поради висадки цибулин:

  • між борознами відстань має становити 25-30 см;
  • глибина борозни має бути приблизно 15 см, якщо ваші цибулини великі, а якщо вони невеликі, – то вистачить і 9 см;
  • між цибулинами варто дотримуватися дистанції 10-15 см.

При груповій посадці важливо розмістити цибулини на правильній глибині і дистанції.

Коли будете садити цибулини, найкраще відсортуйте їх за розміром: розмістіть великі на задньому плані чи просто окремо від тих, які менше. З великих цибулин виростуть великі квіти, і вони будуть заважати рости тим, які менші за розміром.

Садова класика гладіолуси — зберігання, посадка, умови і догляд

Серед цибулево-бульбових рослин по-справжньому незамінними та надпопулярними стали лише декілька видів. І гладіолус — безумовна класика. Їх однобічні розкішні суцвіття стали не просто символом вересневих букетів, а й справжньою легендою з сотнями унікальних варіацій забарвлення. Не зважаючи на те, що гладіолуси доводиться щороку саджати й викопувати, вирощувати їх зовсім не складно. Головне — правильно обробити бульби, ретельно вибрати місце, подбати про декілька поливів й підживлення. За простий догляд гладіолуси віддячать розкішним і тривалим цвітінням.

Гладіолус — садова класика

  • Гладіолус — опис рослини
  • Цвітіння гладіолусів
  • Вимоги гладіолусів до умов і місця в саду
  • Коли садити гладіолуси?
  • Особливості догляду за гладіолусами
  • Коли викопувати гладіолуси?
  • Гладіолуси в дизайні саду

Гладіолус — опис рослини

Гладіолуси, чи косарики (Gladiolus), як по-старовинному все ще називають ці особливі квіти (ботанічна назва — від латинського «gladus» — меч) стали справжнім символом наближення осені. Їх щороку доводиться викопувати, зберігати до весни й знову висаджувати. Та це не робить гладіолуси складними у вирощуванні.

Бульбоцибулини гладіолусів легко вирізняються на будь-якому прилавку завдяки сплющеній формі. Діаметром до 8 см, з сухими плівчастими лусочками, вони забарвлені по-різному — від кремового до темно-рожевого (зазвичай, їх відтінок віддалено натякає на колір квітів). Цвісти здатні великі, діаметром від 3 см бульбоцибулинки. Після відцвітання замість материнської рослини формуються 1-2 заміщуючі бульбоцибулинки та від 3 до сотень мініатюрних бульбобруньок, що кріпляться до них вкороченими пагонами й потребують дорощення.

В залежності від сорту, гладіолус виростає до 50-150 см. Стебла нерозгалужені, одиночні, облиснені. Листя ошатне, яскраво-зелене, у деяких сортів оливкове чи сизувате. Пряме чи вигинисте, лінійно-мечевидне, м’ясисте листя росте двобічно, обіймаючи квітконос та підвищуючи його стійкість. Довжина листя — від 50 до 80 см. Одиночні гладіолуси не справляють враження зеленню, та в групі листя дуже яскраве.

Гладіолуси, чи косарики (Gladiolus)

Цвітіння гладіолусів

Сезон гладіолусів стартує у липні з ранніх сортів. Цвітіння може тривати до жовтня при правильному догляді. Суцвіття-колоски до 80 см на верхівках пагонів переважно однобічні, хоча є сорти зі спіральними чи двосторонніми суцвіттями. Середньощільні чи рихлі, вони складаються з великих і елегантних лійкоподібних сидячих квітів. Оцвітина сформована шістьма неоднаковими по формі та розміру долями, що зрослись у основі.

Кольорова палітра гладіолусів стала осінньою класикою. Витончені відтінки абрикосового та лососевого, ніжно-рожевого, яскраво-червоного, вишневого, бузкового, білого, жовтого — кожен сорт забарвлений по-особливому. Однобарвні чи контрастні, з плямками у зіві, рюшами чи грою відтінків, гладіолуси бувають простими, махровими чи гофрованими.

Після відцвітання формуються тристулкові коробочки плодів.

Цвітіння гладіолусів може тривати з липня до жовтня при правильному догляді

Вимоги гладіолусів до умов і місця в саду

Ці бульбоцибулинні вимагають виключно яскравого освітлення. Для них в садку можна відвести лише сонячні ділянки. Та від протягів і вітру вертикальні високі пагони варто захистити. Гладіолуси вирощують на рівних місцях, без нахилу.

Гладіолус потребує особливого вологопроникного, дренованного, свіжого грунту — легких суглинків чи супіщаників з високою чи хоча б середньою родючістю. Оптимальна реакція рН — біля 6,5; вони не люблять ні кислих, ні вапняних грунтів.

Коли садити гладіолуси?

Готувати ділянку для гладіолусів потрібно з осені, перекопавши на глибину в 30 см та додаючи зрілі органічні добрива (компост чи перегній), мінеральні добрива (50 г повної суміші чи фосфорно-калійних добрив). За потреби коригують текстуру. При високому ризику затримки води краще закласти дренаж.

Садити гладіолуси можна в кінці квітня чи на початку травня (коли земля прогрівається до 10 градусів на глибині висадки). Регулюючи терміни посіву, можна коригувати й терміни цвітіння (ранній потребує укриття рослин для захисту від пізніх заморозків, пізній — більш інтенсивного догляду).

Бульбоцибулинки гладіолусів починають готувати до посадки десь за місяць, очищающи від прикриваючих сухих лусочок, що заважатимуть росту пагонів. Повторний огляд бульб дозволяє виділити,обрізати та знищити всі уражені хворобами рослини.

Після очистки бульбоцибулини в один ряд розкладають в коробках чи ящиках і переносять на світле місце в тепле приміщення з температурою від 22 градусів для пробудження. Безпосередньо перед посадкою бульбоцибулинки замочують у слабкому розчині марганцівки, мідного купоросу чи іншого системного фунгіциду. Допустима й додаткова обробка в стимуляторі росту для прискорення цвітіння.

Бульбоцибулинки гладіолусів висаджують на глибину, що в 3 рази перевищує діаметр самих бульб (стандарт — від 10 до 15 см). Їх можна висаджувати в рядки чи бороздки, великі ямки — для розташування міні-груп. На дно потрібно засипати декілька сантиметрів піску. Бульбоцибулини встановлюють рівно, без нахилів. донцем вниз, не торкаючись бруньки, спочатку присипають піском, а вже потім — субстратом. Між рядками доцільно відразу зробити борозди для поливу.

Високі гладіолуси часто вимагають опори чи підв’язування

Особливості догляду за гладіолусами

Щоб рослина повноцінно зацвіла, потрібно вчасно дбати про зволоження в посуху та підживлення. Для гладіолусів достатньо простих процедур:

  • В посуху проводять глибокий, на 30-35 см полив (приблизно 1-1,5 відра води на кожний квадратний метр).
  • Підживлюють гладіолуси лише в рідкій формі. Перше підживлення проводять, коли почне рости третій листок, використовуючи по 30-40 г азотних та фосфорних добрив та 15-20 г калійних. Друге підживлення вносять на стадії шостого листка (по 10-20 г всіх трьох добрив чи 30-40 г комплексної суміші). Втретє гладіолуси підживлюють калійно-фосфорними добривами (по 15-20 г кожного компоненту чи 30-40 г осінньої суміші).

Після кожного поливу чи рясних опадів землю краще розпушити, злегка окучуючи гладіолуси та відновлюючи борони для поливу. Частота розпушення — хоча б кожні 10 днів. Виполювати бур’яни потрібно регулярно. Для спрощення догляду допустиме мульчування легкою органікою після початку росту.

Зів’ялі суцвіття варто оперативно видаляти не стільки для продовження періоду декоративності, скільки для захисту рослин і попередження розповсюдження шкідників та збудників хвороб.

При виявленні ознак ураження на листі, квітах, пагонах, відставанні в рості, уражені рослини варто викопувати та знищувати, а решту гладіолусів профілактично обробляти інсектицидами чи фунгіцидами.

Складні моменти в вирощуванні гладіолусів:

  • Для високих сортів часто потрібна опора.
  • Гладіолуси дуже вразливі для сірої гнилі та ботритісу. Рослини чи бульби з найменшими слідами ураження потрібно негайно видалити, при неможливості провести обрізку до здорових тканин — знищувати.

Ранні сорти гладіолусів починають викопувати з середини вересня, пізні — з жовтня

Коли викопувати гладіолуси?

Ранні сорти гладіолусів починають викопувати з середини вересня, пізні — з жовтня (зручно відміряти термін визрівання після цвітіння, який повинен складати близько 40-45 днів). Обрізавши стебла, гладіолуси обережно викопують «з запасом», намагаючись не пошкодити й не загубити дочірні рослинки. Корені та стебла зрізають до основи, обережно обтрушують землю. Після обмивання бульбоцибулини варто відразу обробити у розчині фунгіцидів, посортувати й оглянути на сліди пошкоджень. Просушка (в ящиках чи коробках з якісною вентиляцією) має тривати 30-40 днів при кімнатній температурі (в перші дні бажана спека).

Просушені бульбоцибулини обдивляються й очищають лише від брудних верхніх лусочок. На зберігання гладіолуси розкладають, підписуючи сорт, по ящиках, пакетам чи мішечкам з паперу і тканини, де вони будуть вільно «дихати» та не будуть пересихати.

Зимувати гладіолуси можуть у прохолодному, непромерзаючому місці — сухому, з добрим провітрюванням, темному. Якщо немає інших варіантів (погребу, підвалу, балкону) підійде і холодильник. Оптимальна температура — від 2 до 6 градусів, вологість — близько 75% (якщо приміщення занадто сухе, можна пересипати бульбоцибулини вологим сфагнумом чи стружкою).

Гладіолуси в дизайні саду

Гладіолуси в дизайні саду

Не раз доводилося зустрічати твердження, що кращі партнери для гладіолусів — самі гладіолуси. Комбінація різних сортів цього осіннього фаворита і справді завжди виглядає виграшно, а барвисті плямки та квітники з гладіолусів на газоні додають садку неповторного шарму. Та боятися вводити гладіолуси в складні композиції чи комбінувати з іншими сезонними рослинами не варто.

Гладіолусам можна знайти місце на квітниках для однорічників. Їх замість звичних трав’янистих квітів доречно висаджувати на пусті плямки у квітниках, рокаріях і рабатках, використовуючи як тимчасовий акцент (або навіть спеціально залишити невелику галявинку на квітнику для введення гладіолусів). Гладіолуси можуть замінити тимчасовий бордюр, замаскувати великі залишкові смуги землі чи прогалини, ввести вертикальні акценти.

Гладіолуси можно доповнювати петуніями, портулаком, кальцеоляріями, колеусом, тимофіллою, остеоспермумом, пеларгонією. Вони непогано поєднуються з жоржинами. А серед багаторічників ідеальним фоном для гладіолусів завжди вважалися флокси, шавлії, королиця та декоративні злаки. Головне — не «заповзати» при посадці партнерів на територію самих гладіолусів і висаджувати однорічні та інші рослини на достатньому віддаленні, навкруги, на передньому чи задньому плані.

Гладіолуси — цінні зрізочні рослини. В букетах вони стоять тим довше, чим менше квіток розпустилось у суцвітті до зрізки. Не варто ігнорувати й медоносні таланти рослини, що додає особливих нот до пізнього меду. До того ж, суцвіття гладіолусів приваблюють метеликів та інших корисних комах.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Коли висаджувати та викопувати гладіолуси

Квітка гладіолус є улюбленою літньо-осінньою квіткою, яка прикрашає різними кольорами, наші клумби і сади. Щоб отримати рясне цвітіння гладіолуса, потрібно знати коли садити і викопувати цибулини гладіолуса, і як зберігати їх до наступного року.

Відноситься ця рослина до бульбоцибулькових, з сімейства ірисових. У природному середовищі гладіолуси ростуть на півдні, в субтропіках Африки та Південній Європі.

У наші дні бажаючих вирощувати гладіолуси стає все більше і більше.

Підготовка цибулин гладіолуса до висаджування

За 1-2 тижні до висаджування цибулин гладіолуса, необхідно обережно очистити бульбоцибулини від щільної луски, так щоб не пошкодити паростки. Всі хворі або частково уражені частини цибулини потрібно відрізати, і викинути повністю хворі цибулини. Всі зрізи на цибулині гладіолуса обробити зеленкою, або замочити їх у марганцівці. Після очищення від луски і обробки зрізів цибулини гладіолуса, їх складають у коробки в один шар, паростками догори, і тримають в теплому світлому приміщенні, щоб вони почали проростати. Перед висаджуванням бульбоцибулини обробляють, розчином марганцівки (замочують цибулини в розчині 0,5 г марганцівки на 1 л води на півгодини), не обполіскуючи, висаджують. Дітки гладіолуса підготовлюємо так само, але розчин марганцівки повинен бути більш концентрований (1 гр на 1л води), достатньо їх лише промити.

Підготовка грунту та вибір місця для висаджування гладіолусів

Оскільки гладіолуси світло і теплолюбні рослини, ділянку для їх висаджування потрібно вибирати відповідно до цих вимог, незначне затінення гальмує ріст і цвітіння гладіолуса. Отже, вибір і підготовка ділянки для висаджування гладіолусів повинно бути, добре освітленим, захищене від протягів з добре дренованим, слабо-кислим (рН 6,5-6,8) грунтом.

При більш високій кислотності грунту, кінчики листя у рослини темніють і в’януть, квітки погано розкриваються, з’являється фузаріоз. Для нейтралізації кислого грунту використовують крейду, вапно, доломітове борошно або яєчну шкаралупу, які вносять у грунт по 150-200 г, на 1 м2 при перекопуванні. Найкращим складом грунту для гладіолусів є чорнозем, легкий суглинистий або супіщаний грунт. Створити таку структуру грунту можна шляхом внесення піску у важкий суглинний, глини в піщаний грунт і з додаванням перегною і компосту. Вносити і перекопувати треба перед самою висадкою цибулин.

Найкращими попередниками гладіолусів є овочі такі як, бобові або багаторічні трави, але висаджувати квіти на місці, де росли коренеплоди чи айстри, не рекомендується.

Висаджування гладіолусів

  • Висаджування гладіолусів здійснюється з кінця квітня до середини травня, після загрози нічних заморозків, або якщо ви хочете, щоб гладіолуси зацвіли у вересні, висаджуйте цибулини на початку червня.
  • Висаджуємо цибулини: великі цибулини гладіолуса садимо на глибину 10-15 см, на відстані 15 см один від одного, дрібні садимо на глибину 8-10 см на відстані 7-8 см. Відстань між рядами повинна становити 20-25 см.
  • Робимо борозну, проливаємо її водою, насипаємо на дно 2 см піску (для дренажу) або, укладаємо в борозну шар моху-сфагнуму(не дає з’явитися гнилі, утримує вологу в ґрунті), розкладаємо вдавлюючи бульбоцибулини, засипаємо їх.

Читайте також:ОРХІДЕЇ – ДОГЛЯД ЗА ОРХІДЕЯМИ

Коли і як викопувати гладіолуси

Викопувати гладіолуси потрібно восени, з середини вересня до початку жовтня, залежно від висаджування, приблизно коли пройде 35-45 днів, після цвітіння. Дозрілі для викопування бульбоцибулини мають кореневі покривні луски. Дітки теж покриті щільною лускою і легко відокремлюються від материнської цибулини. Викопувати гладіолуси потрібно у суху погоду, спочатку ранні сорти, потім пізні. Останніми викопують дрібні цибулини і дітки. Якщо ви помітили, що бульбоцибулини пошкоджені, чорною або коричневою плямистістю, викопувати потрібно раніше, щоб врятувати їх від зараження іншими хворобами.

Перед викопуванням потрібно зрізати стебла залишивши 10 см висоти від грунту, лопатою або садовими вилами підважити землю і акуратно витягнути цибулину з грунту. Грунт струсити, дітки відокремити, обрізати стебла та коріння повністю, промити проточною водою.

Як зберегти цибулини гладіолусів до весни

Перед тим як цибулини гладіолуса зберегти до весни, обов’язково потрібно знезаразити цибулини, зануривши їх на 20-30 хвилин в одновідсотковий розчин фундазола, і промити водою, або обробити трипроцентним розчином марганцівки. Після обробки на 3 дня залишити цибулини для порушування. Просушені цибулини перекладаємо у ящики, застелені папером, і зберігаємо при температурі 25-30 ° С, через 10-15 днів температуру знижуємо до 18-22 ° С. Подальше зберігання в приміщенні, де температура не вище 5-10 ° С, а вологість повітря приблизно 60-70%.

Самим ідеальним місцем для зберігання цибулин є холодний підвал або льох з вентиляцією, а найзручнішою ємністю – ящики з сітчастим дном, в яких циркулює повітря, дозволяючи цибулинам дихати. Ящики найкраще тримати на стелажах. Ще дуже добре зберігати бульбоцибулини в мішечках, зроблених з старих колготів.