буряк

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бур-; суфікс: -як.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

1. городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. ◆ Коло кожного рядка молодиць стояв «наставник». Він пантрував, щоб сапальниці не лінувались та добре обгортали землею кожний буряк Коцюбинський
2. корінь цієї рослини, що вживається як їжа і корм для худоби, а також є сировиною для промисловості. ◆ Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків Нечуй-Левицький

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

буряк

1. Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід.

Коло кожного рядна молодиць стояв “наставник”. Він пантрував, щоб сапальниці не лінувались та добре обгортали землею кожний буряк (Коцюб., І, 1955, 58);

При правильній сівбі однонасінних буряків рослини розподіляються в рядках рівномірно (Колг. Укр., 4, 1957, 23).

2. Корінь цієї рослини, що вживається як їжа і корм для худоби, а також є сировиною для промисловості.

Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків (Н.-Лев., II, 1956, 283);

Кращими коренеплодами є кормові напівцукрові буряки, морква (Свинар., 1956, 290);

*У порівн. Молодиця почервоніла, наче буряк, гнівні іскорки заграли у запсілих очах (Мирний, III, 1954, 309).

◊ Наздога́д бурякі́в [,щоб дали́ капу́сти] див. наздогад.

Значення в інших словниках

1. буряк — I [бур’ак] -р’ака, м. (на) -р’аку, мн. -р’аки, -р’ак’іў (один корінь) II [бур’ак] -р’аку м. (y) -р’аку (збірне) Орфоепічний словник української мови
2. буряк — -а, ч. 1》 Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. 2》 Корінь цієї рослини, що вживається як їжа і корм для худоби, а також є сировиною для промисловості. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буряк — БУРЯ́К, ч. 1. род. а́. Городня овочева однорічна або багаторічна рослина родини лободових з коренеплодами темно-червоного з синім відтінком або білого кольору. Словник української мови у 20 томах
4. Буряк — Буря́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
5. буряк — Буряк не дурак : на дорозі не росте, а все на городі. Щоб воростити щось путнє, треба його добре доглядати. Приповідки або українсько-народня філософія
6. буряк — наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) бурякі́в (щоб дали́ капу́сти), перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає.. Фразеологічний словник української мови
7. буряк — Буря́к, -ка́, -ко́ві, на -ці́ і на -ку́; -ряки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

буряк

1. род. а́. Городня овочева однорічна або багаторічна рослина родини лободових з коренеплодами темно-червоного з синім відтінком або білого кольору.

Він [наставник] пантрував, щоб сапальниці не лінувались та добре обгортали землею кожний буряк (М. Коцюбинський);

Все навкруги – високі трави вздовж дороги, ниви жовтіючої пшениці й жита, оксамитний килим проса, зелено-голуба смуга соковитих буряків – якось заспокійливо впливало на дітей і дорослих (К. Гриб).

2. род. а́. Коренеплід цієї рослини, що вживається як їжа або корм для худоби.

Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків (І. Нечуй-Левицький);

От коли ви ще до нас приїдете, то якось би наперед дали знати. Щоб мені червоного буряка де знайти, бо без буряка не можна, то не борщ (Б. Антоненко-Давидович);

* У порівн. Молодиця почервоніла, наче буряк, гнівні іскорки заграли у запалих очах (Панас Мирний).

3. род. у́, збірн. Коренеплоди цієї рослини, що є сировиною для промисловості; площі посівів.

Буряк рясно поле вкрив (М. Хвильовий);

Це на якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат. Либонь, з буряків (А. Головко);

Цього року знову довели нам план по буряку (Р. Федорів);

Інститут вивчав способи зберігання буряку, механізації обробки буряку, боротьби з різними шкідниками, способи виробництва експортного цукру, нові способи фільтрації, кристалізації цукру та ін. (з наук. літ.).

(1) Кормови́й буря́к – сорт буряка, коренеплоди якого використовуються для відгодівлі худоби.

Кормовими буряками цілу зиму годує [Штефан Бараба] двоє поросят (Р. Федорів);

Кращими коренеплодами є кормові напівцукрові буряки, морква (з наук. літ.);

(2) Столо́вий буря́к – сорт буряка, коренеплоди якого використовуються для приготування їжі.

У столових буряках перед вживанням слід зрізати нижню частину коренеплода (із журн.);

(3) Цукро́вий буря́к – сорт буряка з білуватими солодкими коренеплодами, які використовують як сировину для виготовлення цукру.

– Дядьку, як роблять цукор? – питає Андрій .. – Везуть білі буряки, що звуться цукровими, – почав пічник, – на завод везуть (В. Барка);

Гайдучок на правлінні затвердив, де і що буде сіятися. Він найбільше клопотався цукровими буряками (Б. Харчук);

Стосовно сільського господарства, то тут обов’язковому страхуванню наразі підлягають лише цукрові буряки та зерно (з газ.).

◇ Наздога́д (навдога́д, розм. надога́д) бурякі́в [, щоб дали́ капу́сти (рідко коли́ мо́ркви тре́ба)] див. наздога́д.

Значення в інших словниках

1. буряк — I [бур’ак] -р’ака, м. (на) -р’аку, мн. -р’аки, -р’ак’іў (один корінь) II [бур’ак] -р’аку м. (y) -р’аку (збірне) Орфоепічний словник української мови
2. буряк — -а, ч. 1》 Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. 2》 Корінь цієї рослини, що вживається як їжа і корм для худоби, а також є сировиною для промисловості. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Буряк — Буря́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
4. буряк — Буряк не дурак : на дорозі не росте, а все на городі. Щоб воростити щось путнє, треба його добре доглядати. Приповідки або українсько-народня філософія
5. буряк — наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) бурякі́в (щоб дали́ капу́сти), перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає.. Фразеологічний словник української мови
6. буряк — Буря́к, -ка́, -ко́ві, на -ці́ і на -ку́; -ряки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. буряк — БУРЯ́К, а́, ч. 1. Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. Коло кожного рядна молодиць стояв “наставник”. Він пантрував, щоб сапальниці не лінувались та добре обгортали землею кожний буряк (Коцюб. Словник української мови в 11 томах