Весною як тільки нагріється

0 Comments

Весною як тільки нагріється

Якби тобі – мої думки,
Ну а мені – та й чари твої.
Якби тобі – мої слова,
Якби мені – тебе і навпаки.

Приспів:
А за вікном майже весна,
Знає слова майже не сказані вона
І у моїх жилах присутня.
А за вікном майже весна,
І, Боже мій, як несподівано вона
Змінює все моє майбутнє,
Моє майбутнє і моє життя.

І я живу блиском очей,
Смаком бажань і запахом слів.
Буде колись і навпаки –
І моє життя, може, теж стане твоїм!

Приспів:
А за вікном майже весна,
Знає слова майже не сказані вона
І у моїх жилах присутня.
А за вікном майже весна,
І, Боже мій, як несподівано вона
Змінює все наше майбутнє,
Наше майбутнє і наше життя.

Рекламне оголошення

Чим підживити квітник весною?

Навіть якщо ви вирощуєте на квітнику тільки невибагливі рослини, їм неодмінно сподобається весняне підживлення. А що вже говорити про квіти, які вимагають багатого на поживні речовини ґрунту? Підживлювати й обов’язково! Можливо, вони цвістимуть і без цього, але, повірте, вчасно внесені навесні правильні добрива зроблять їх цвітіння і яскравішим, і тривалішим. Ви точно відчуєте різницю! В статті піде мова про те, чим підживити квітник весною та як правильно вносити добрива.

Чим підживити квітник весною?

Краще менше, ніж більше

Підживлення має підтримувати баланс – відновлювати чи підвищувати родючість, структуру ґрунту, мікрофлору. При цьому, не порушувати, а регулювати зростання та розвиток будь-яких рослин.

Тож запам’ятайте головне правило підживлення для квітників – краще не підживити зовсім, ніж внести не ті, чи забагато необхідних добрив. Надлишок окремих елементів може нашкодити рослинам значно більше, ніж їх дефіцит. Наприклад, дуже часто мізерне цвітіння, або навіть і повна його відсутність – результат надлишку азоту в ґрунті, який створив сам садівник, турботливо підживлюючи рослину не тим добривом і не в той час.

Добрива потрібно вносити в тій кількості, в якій вони потрібні, у формі, що сприяє їхньому оптимальному засвоєнню рослинами, і тільки тоді, коли вони підуть їм на користь. Грубо кажучи, якщо ви не впевнені, чим можна підживити квітник весною чи в інший період, краще не підживлюйте його взагалі.

Як часто і коли підживлювати квітник?

Весна та літо – єдиний час для підживлення на квітнику багаторічників. Попри те, що цвітіння окремих може продовжуватися до приходу зими, всі рослини повинні встигнути підготуватися до неї.

Основне та обов’язкове для всіх рослин на квітниках підживлення можна проводити вже ранньою весною, після сходу снігу та завершення прибирання. Але не пізно провести перше підживлення і на початку травня, коли рослини почали вже активно нарощувати пагони і зелень.

Додаткові підживлення за рекомендаціями окремих видів вносять залежно від термінів їх цвітіння:

  • під час бутонізації;
  • на піку цвітіння;
  • після завершення цвітіння.

Для більшості багаторічників достатньо 1-2 підживлення – основне і перед цвітінням. Для недостатньо зимостійких та вимогливих видів іноді потрібно провести всі ці 4 підживлення за сезон.

То чим можна підживити квітник весною?

Мінеральні добрива

Азот, калій та фосфор – головні елементи для розвитку будь-яких рослин, але квітнику цього буде замало. Тому нітроамофоска — допустимий, але не найкращий варіант весняного підживлення для квітучих жителів вашої клумби. Кальцій, сірка, магній, залізо, бор, мідь та десятки інших мікроелементів забезпечують стійкість квітів до посухи, красу листя та закладку бутонів.

Весною всі рослини на квітнику відчувають підвищену потребу в азоті, під час бутонізації та цвітіння – у калії, після цвітіння – у фосфорі. Для квітника завжди краще вибирати спеціальні комплексні мінеральні добрива з макро- та мікроелементами.

Загалом на сезон для повноцінного розвитку знадобиться 40-60 г комплексних добрив на кожен квадратний метр площі квітника, але завжди слід дотримуватися вказівок виробника.

Під час ранньовесняного підживлення вносять половину (чи трохи більшу частину комплексних мінеральних добрив) або тільки азотні добрива. Інші підживлення, якщо необхідно, вносять поетапно, відповідно до стадії розвитку рослин.

Органічні добрива

Для будь-якого квітника можна використовувати тільки зрілі, добре перепрілі, якісні органічні добрива. Компост, пташиний послід, гній (кінський, коров’ячий та ін.), торф потрібно застосовувати, враховуючи потребу окремих видів рослин. У середньому для квітників необхідно близько відра органічних добрив на кожен квадрат площі. І їх вносять один раз під час основного весняного підживлення.

До органічних добрив належить і деревний попіл, який багатий на калій, отже точно сподобається квітам. Але зауважте, що попіл розкислює ґрунт, тому це ризикований варіант підживлення багаторічників, що вимагають кислого ґрунту.

Сучасні біопрепарати

Так звані, біодобрива, гумати, активатори мікрофлори, мікробіологічні препарати тощо — це ефективні засоби не тільки для відновлення та збереження родючості та структури ґрунту, а й захисту рослин, активації росту та цвітіння, підвищення рівня стресостійкості.

Мікробіологічні препарати сумісні з іншими добривами, як мінеральними, так і органічними, і підвищують їх ефективність. Весною їх можна вносити або підливаючи рослини, розводячи в воді за інструкцією, або проводячи позакореневе підживлення по листу. Зауважте, що позакореневе підживлення весною ефективне тільки тоді, коли рослина вже наростила достатню листову масу.

Як правильно внести добриво на квітник?

Рідкі підживлення з розчиненням у воді для поливу — найпопулярніший і найпростіший варіант на бідних та виснажених ґрунтах, бо засвоюються рослинами швидше. Крім того, в рідкому вигляді добрива можна рівномірно розподілити по квітнику при щільних посадках.

Але у випадку, коли квітників немало, внесення водорозчинних добрив може забрати у садівника дуже багато фізичних сил і енергії. Спробуй підлий пару сотень рослин! Допоможуть гранульовані мінеральні комплексні добрива, які можна вносити безпосередньо в прикореневу зону рослини, змішуючи з ґрунтом. Часто такі добрива носять промовисті назви «Для квітника», «Тривале цвітіння» тощо. Якщо це універсальне мінеральне гранульоване добриво, то краще, якщо вміст калію в ньому вищий за вміст азоту.

Органічні добрива весною вносяться на квітник як мульча, або закладаються в ґрунт.

Незалежно від способу внесення добрив (в сухому вигляді чи розчиненими в воді), одне правило залишається незмінним – підживлення для квітників проводять тільки разом з рясним поливом.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Цікаві факти про весну

Весна – це чудова пора року. Мабуть, один з найдовгоочікуваніших сезонів. По-перше, навесні закінчуються люті морози, які приносить нам зима. По-друге, після весни настає літо – найтепліший сезон року. По-третє, це пора року, коли люди відзначають велику кількість свят.

Весною розквітають квіти, дачники виходять на городи, прокидаються тварини, комахи, повертаються птахи. І сьогодні ми вирішили поближче познайомити вас з цією порою року. У статті ми зібрали найцікавіші факти про весну, які мають сподобатися не лише дітям, а й дорослішій аудиторії.

13 цікавих фактів про весну

  1. Ми вже говорили в попередніх статтях, коли писали про осінь та зиму, що є так звані астрономічні та календарні сезони року. У випадку з весною немає жодних винятків. Є календарна весна, а є астрономічна. Календарна – це та, яка настає 1 березня. Астрономічна – 20-21 березня. Саме в цей день настає весняне рівнодення.
  2. Як ми вже зазначили раніше, ця пора року настає 20 або 21 березня (іноді 19). Причина, через яку весняне рівнодення настає не в один і той же день полягає в тому, що Земля робить повний оберт навколо Сонця не рівно за 365 днів, а за 365.25 днів, через що кожні 4 роки у нас з’являється високосний рік.
  3. Незважаючи на те, що ця пора року приносить тепло, квіти, гарні краєвиди, вона є найгіршим часом для народження дітей. Згідно з дослідженнями, діти, народжені навесні, частіше схильні до розвитку біполярного розладу, депресії, анорексії та низки інших захворювань.
  4. Сезони у Південній півкулі протилежні сезонам у Північній півкулі. Тобто, якщо у нас настає зима (а ми живемо у Північній півкулі), то в країнах Південної півкулі настає літо. Якщо в нас настає весна, то в країнах Південної півкулі настає осінь.
  5. Як ми вже говорили раніше, весна – це час квітів. Перші квіти, що розпускаються в цю пору року – це проліски (галантуси), крокуси, ерантиси, фіалки, примули, тюльпани, іриси, кульбаби тощо.
  6. Більшість диких травоїдних тварин, які живуть у частинах світу, де регулярно відбуваються зміни сезонів, дають потомство ранньою весною. Така адаптація викликана тим, що травоїдна тварина, що з’явилася на світ саме в цю пору року, має більше шансів на виживання, тому що встигне вирости і набрати запасів жиру до зими.
  7. З настанням весни птахи починають співати. Їхні співи викликані тим, що самці намагаються привернути увагу самок. Після того як самець знаходить самку, сім’я, що утворилася, починає гніздитися. Також тварини, які знаходилися в сплячці (наприклад, їжаки, ведмеді), вилазять зі своїх нір і починають шукати їжу. Птахи та метелики, які мігрували восени у теплі края, повертаються додому. Тварини, які змінили свій колір на білий (щоб зливатися з навколишнім середовищем у зимову пору року), повертають звичний для них колір.
  8. Весна – це час року з дуже великою кількістю свят. Мабуть, найвідомішим є 8 березня Міжнародний жіночий день. 17 березня святкується День святого Патрика, 21 березня настає Науриз (Новий рік у іранських та тюркських народів). У квітні найвідомішими святами є День сміху (1 квітня), у травні – Великдень, День перемоги (9 травня).
  9. Японія це унікальна країна. Якщо у нас весна настає 1 березня, то в Японії вона настає 3 лютого. І це при тому, що температура у лютому в Японії нічим не відрізняється від нашої. Але чим викликане таке дивне ставлення японців до цього сезону? Вся справа у сакурі, національній квітці країни. 3 лютого у Японії настає так званий Сецубун, перший день весни, він же Новий рік.
  10. Зміна сезонів викликана тим, що наша планета обертається навколо Сонця під нахилом 23.4º. Якби Земля не мала нахилу, то жодних сезонів не було б. Усі 365 днів були б однаковими за тривалістю та температурою.
  11. Стародавні народи мали своє уявлення про зміну пори року. З весною вони асоціювали різних богинь. Наприклад, у саксонських та німецьких племен богинею цієї пори року була Еостра (вона ж Остара). У фінських народів богинею цієї пори року була Бейве. У слов’ян богинею цього сезону була Леля. У валлійців богинею весни була Кредділад. І це лише невеликий список богинь цієї пори року, яким поклонялися давні народи.
  12. У багатьох країнах світу, з приходом цієї пори року на державному рівні забороняється полювання. Але постає питання, чому саме навесні. не взимку, влітку чи восени. Відповідь проста. Більше того, ми дали на нього відповідь в одному з попередніх фактів. У цю пору року багато тварин починають розмножуватися. Саме завдяки цій порі року спостерігається сильне зростання популяції диких тварин та птахів. Тому влада різних країн світу забороняє полювання в цей час з метою не лише зберегти, а й збільшити популяцію диких тварин та птахів у своїй державі.
  13. Ця пора року асоціюється не лише з приходом тепла, появи квітів та танення снігу. Вона також є початком алергічного сезону. На жаль, велика кількість людей у ​​світі страждають від алергії. Приблизно 10-15% від населення планети – алергики. З приходом весни розквітають квіти, починають цвісти дерева, які несуть потенційну загрозу для людей, які страждають від цієї недуги. Тому якщо для деяких ця пора знаменується з приходом тепла та гарним настроєм, то для алергіків весна є одним з найважчих сезонів на рік.

На цьому наша стаття добігла кінця, наші шановні читачі. Дякуємо за те, що приділили увагу нашому інтернет-ресурсу. До зустрічі.