Як порахувати чверть століття

0 Comments

§ 2 ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ, або ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ ЧАС

Роздивіться фотографії. Що святкують люди, зображені на них? Що означає це свято? Чи шануєте його ви? Поміркуйте, яку з фотографій зроблено раніше. Як ви гадаєте, чи завжди роки лічили так, як нині? Чому ви так думаєте? Скільки часу минуло від святкування Нового року? Скільки часу лишилося до наступного святкування? Від якого дня відраховують початок нового навчального року?

1. Що таке календар і який час називають календарним?

Хоч ви тільки нещодавно закінчили початкову школу, проте вже звикли жити за годинником. Складіть список щоденних обов’язкових справ, поряд зазначте час, на який вони випадають, і ви переконаєтеся, що ваш робочий день розплановано по годинах. А в дорослих день подекуди буває розписаний по хвилинах. Недарма кажуть: з усіх речей час належить нам найменше, а бракує його —найбільше.

Цю властивість часу люди помітили давно, тож прагнули винайти чи вдосконалити способи його обліку. Цій меті, зокрема, слугували календарі.

Слово «календар» походить з латинської мови. У Давньому Римі так називали боргові книги, тому що боргові відсотки потрібно було сплачувати в перший день місяця. Сьогодні календар — це спосіб розрахунку великих відрізків часу — років, місяців, тижнів, днів, який ґрунтується на рухові видимих небесних тіл — Сонця і Місяця. Календар передбачає поділ тривалих проміжків часу на коротші.

Час, який відповідає календарю, називають календарним. На початку уроку ви записували дату, тобто котрийсь день місяця вересня певного року.

Поширені в наш час календарі було винайдено дуже давно. Розвиток науки сприяв їх удосконаленню. Навіть така звичайна сьогодні річ, як кількість днів у календарному році (а їх, як ви знаєте, 365, проте раз на чотири роки з’являється додатковий 366-й день), усталилася не одразу. За давнини в різних народів рік міг тривати від 300 до 400 днів і починатися будь-якої пори року або й узагалі з приводу якоїсь події (повені річки, заснування міста тощо). Тому визначити точний календарний час подій, що відбулися тисячі й тисячі років тому, дуже складно.

Роздивіться зображення різноманітних годинників. Чому люди продовжують удосконалювати пристрої для вимірювання часу?

Дата — календарний час якої-небудь події.

Оберіть один з крилатих висловів про час і витлумачте його.

1. Час і течія річки не чекають людину (Англійське прислів’я).

2. Час — чудовий учитель, щоправда, він убиває своїх учнів (Г. Берліоз, французький композитор 19 ст.).

3. Час — це гроші (Е. Бульвер-Літтон, англійський письменник 19 ст.).

4. Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати. час руйнувати і час будувати (Біблія).

Записи в літописах свідчать, що календар, яким користувалися мешканці нашої землі тисячу років тому, ґрунтувався на фазах Місяця. А оскільки основним їхнім заняттям було рільництво, то життя було пов’язане зі змінами пір року. Це змушувало наших предків у своїх календарних обчисленнях не відставати від річного сонячного циклу з його рівноденнями і сонцестояннями, а отже, регулярно підправляти місячний календар, уставляючи час від часу 13-й місяць — у різних поселеннях по-різному. Це призводило до плутанини й ускладнень контактів між поселеннями. Тому, як припускають, і з’явилася нелюбов до числа 13, що збереглася як забобон до наших днів.

2. Що таке хронологія та історичний час?

Досліджуючи минувшину, історики раз по раз змушені відповідати на запитання, коли сталася та чи та подія. Через те що народи світу обраховували й обраховують час по-різному, зробити це не завжди просто. Визначити точний час певної події, тобто її дату, допомагає історична хронологія —наука, що вивчає способи обчислення часу. У хронології послуговуються поняттям «літочислення». Зверніть увагу, що літочисленням називають лічбу років від певної події. Тож історична хронологія визначає зв’язок між подіями в часі, переводить на сучасне літочислення дати інших літочислень та календарів, розставляє історичні події в календарній послідовності.

Слово «хронологія» запозичене з грецької мови. Походить воно від імені давньогрецького титана Кроноса (Хроноса), про якого міфи розповідають, що через страх бути позбавленим влади власними дітьми він пожирав їх. За уявленнями давніх греків Кронос символізував час, який поглинає теперішнє, перетворюючи його на минуле.

Послідовність подій у часі називають хронологічною. Зрозуміти хронологічну послідовність подій найпростіше на власному житті. Для цього виберіть кілька важливих подій: наприклад, коли народилися, коли пішли до школи, коли закінчили початкову школу, коли навчилися їздити на велосипеді (роликах, скейті) чи плавати. Щоб ці події відбивали ваше реальне життя, їх треба перелічити послідовно — спершу ті, що відбулися раніше, а потім ті, що сталися пізніше. Для історика хронологічна послідовність людських діянь і є історичним часом. Щоб орієнтуватися в розмаїтті подій минулого, історики для зручності поділяють історичний час на великі відтинки —періоди, або епохи.

Випишіть із тексту нові історичні поняття. Сформулюйте до них запитання для кросворда або історичної вікторини.

Складіть розповідь про найцікавіші події вашого шкільного життя в попередні роки, обравши одну із запропонованих нижче «точок відліку». Чим відрізнялися розповіді різних груп? Як вибір «класної ери» позначився на перебігові події?

Можливі «класні ери» (за потреби запропонуйте інші події):

1) день, коли ви прийшли до першого класу;

2) перше шкільне новорічне свято;

3) перша класна екскурсія до історичної пам’ятки.

3. Як історики визначають час події?

Попри різні літочислення укладати часову, тобто хронологічну послідовність подій уміли й автори історичних творів давніх часів. Наприклад, саме так розташовано події в наших літописах або в хроніках західноєвропейських держав.

400—500 років тому в Україні поступово узвичаїлася лічба років, яку ми використовуємо й тепер. В Україні, як і в більшості сучасних країн, користуються літочисленням від народження (Різдва) Ісуса Христа, життя якого поклало початок одній з найбільших світових релігій —християнству. Це літочислення називається християнським, або нашою ерою. Наша ера, або ера від Різдва Христового, зазвичай позначається скорочено — н. е., або від Р. X. Отже, ми живемо в нашій ері, або в ері від Р. X. Про все, що сталося до першого року нашої ери, кажуть, що це відбулося до нашої ери (скорочено до н. е.), або до Різдва Христового (скорочено до Р. X.). Зверніть увагу, що від початку нашої ери роки обраховуємо (і розташовуємо на лінії часу) у звичайній послідовності — зліва направо, а стосовно періоду до нашої ери, — навпаки, тобто справа наліво. Про обчислення років до нашої ери та з переходом через еру детально дізнаєтеся в 6 класі.

Кожні сто років історичного часу називають століттям, або віком. Тисяча років — це тисячоліття.

Лінія (стрічка, або шкала) часу — графічне позначення плину часу, яке дає змогу проілюструвати послідовність і тривалість історичних подій та процесів. Усі задачі, запропоновані в підручнику, потрібно розв’язувати, використовуючи лінію часу.

Щоб уявити плин часу, намалюймо пряму лінію. На ній позначатимемо один за одним різні роки. Праворуч розташуємо рік, у якому ми живемо, ліворуч — попередні роки або століття.

Перше століття нашої ери починається в 1-му році й закінчується в 100-му році. Відповідно друге століття починається в 101-му році, а закінчується в 200-му році. Отже, початкові роки століть — це 101, 201, 301 . 1901, а роки з нулями (100, 200, 300, 2000) — це останні роки століть.

Щоб засвоїти, як визначати початок та кінець різних століть, скористайтеся таблицею:

Як порахувати чверть століття

Пригадайте з 5 класу, як ведеться підрахунок історичного часу. Що таке хронологічна послідовність і що вона дає історикам?

1. Що таке відлік часу в історії?

Поміркуйте! Навіщо люди почали вести відлік часу від певної події? Зробіть припущення, до чого призвела б ситуація, якби люди відмовилися використовувати лічбу часу.

Вивчати історію без дат неможливо. Тому для істориків важливо не лише дізнатися про саму історичну подію, а й визначити її дату та тривалість. Утім, для того, щоб орієнтуватися в часі (наприклад, визначити рік події), потрібна його точка відліку – ера (із латинської мови – вихідне число).

Ерою (літочисленням) називається лічба (відлік) років від певної події.

Щоб вести відлік часу, люди домовлялись, який рік вважати першим. Найчастіше народи в давнину вели відлік часу від якоїсь визначної події в їхньому житті. Так, стародавні єгиптяни розпочинали відлік часу від початку володарювання кожного правителя. Давні римляни вели відлік часу від заснування міста Рим. Народи, які сповідують іслам, ведуть літочислення з 622 р., коли пророк Мухаммад (засновник цієї релігії), рятуючись від грізної небезпеки, переселився з Мекки до Медіни. Таким чином, у різних народів відлік часу вівся по-різному. А це було незручно.

Різдво Христове. Поклоніння волхвів (українська ікона XVII ст.; автор Йов Кондзелевич)

2. Що означає «наша ера»?

Обговоріть у класі! Чому в різних народів були різні системи літочислення? Як виникло сучасне літочислення?

Близько двох тисяч років тому виникла християнська релігія. Серед багатьох народів поширилась віра в те, що на Землі у вигляді простої людини жив Син Божий – Ісус Христос. Згодом народи, котрі сповідували християнство, стали вести відлік часу від Різдва Христового – моменту, коли народився Ісус Христос. Так почалася християнська ера, яку стали називати нашою ерою. Нині ця ера прийнята майже у всьому світі не лише християнами, а й у тих країнах, де християнська релігія не набула поширення.

Проте люди жили й творили і до Різдва Христового. Усе, що сталося до моменту народження Ісуса Христа, вважається подіями до нашої ери та записується скорочено — до н. е. або до Р. Х. (до Різдва Христового). Наприклад, «345 р. до н. е.». Рік нашої ери, тобто дату події, що відбулася після Різдва Христового, зазвичай вказують без позначення.

Запам’ятайте! Щоб уникнути плутанини, дати до нашої ери (до народження Христа) вказують з обов’язковим позначенням: «до Р. X.» або «до н. е.»

3. Що потрібно знати при лічбі років?

Працюємо в парі! Визначте особливості лічби років в історії Стародавнього світу. Чим вони зумовлені?

Одним з основних вимірників історичного часу є рік. Аби простіше рахувати великі проміжки часу, кожні сто років вважають одним століттям, або віком. Тисячу років (або десять століть) – це тисячоліття.

Під час написання історичної дати використовують такі скорочення: тисячоліттятис., століттяст., рікр., рокирр.

Щоб уявити плин історичного часу до нашої ери, намалюємо стрічку часу. Праворуч від дати народження Ісуса Христа – події нашої ери, ліворуч – до нашої ери.

Рік напередодні народження Ісуса Христа називають першим роком до н. е., а перед цим були другий, третій… і так далі роки до н. е. Тобто відлік часу до Різдва Христового іде немовби у зворотному порядку. Наприклад, Друга Пунічна війна розпочалася в 218 р. до н. е., а завершилась у 201 р. до н. е.

Якщо потрібно дізнатися, скільки років відбувалась та чи інша подія, яка сталася до нашої ери, то від початку події віднімаємо рік її завершення. Наприклад, 218 – 201 = 17. Таким чином, Друга Пунічна війна тривала 17 років. Для подій нашої ери все навпаки: від року кінця події віднімають рік її початку.

Запам’ятайте! Під час лічби часу потрібно враховувати, що нульового року в історії немає. Це варто знати тоді, коли, наприклад, підраховуємо вік людини, що народилася до н. е., а померла після її початку. Складаючи суму років, потрібно віднімати один рік. Перший римський імператор народився у 63 р. до н. е., а помер в 14 р. н. е. Отже, він прожив: (63 + 14) – 1 = 76 років.

4. Як визначати століття та тисячоліття?

Обговоріть у класі! Чому важливо визначати століття та тисячоліття, коли відбулася подія? Поміркуйте, чому відлік років до нашої ери ведеться у зворотному порядку.

Історія людства охоплює величезний проміжок часу – від моменту виникнення людини до сьогодення. Тому, вивчаючи історію, вам треба навчитися визначати століття та тисячоліття, коли відбулася подія. У підручниках та історичних працях зазвичай роки позначають арабськими цифрами, а століття та тисячоліття – римськими.

На що варто звернути увагу? Перше століття нашої ери розпочинається 1 січня 1 року й закінчується 31 грудня 100 року. Друге століття починається відповідно 1 січня 101 року. Отже, початкові роки століть це – 101, 201, 301, …, 2001, а роки з двома нулями (100, 200, … 1900, 2000) – останні роки століть.

Покажемо в таблиці приклади визначення початку та кінця різних століть нашої ери.