Лисиця та їжак

П оверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає. Назустріч їжак. «Здоров був, їжаче!» — «Здоровенькі й ви будьте»,— відповів їжак і згорнувся клубочком. «Як здоров’ячко?» — «Спасибі».— «А давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось».

Згорнувся їжак іще тугіше, засопів.

«Не можу,— відповідає.— Я ще не вмивався».— «А знаєш,— каже лисиця,— я тепер уже не їм м’яса, самі овочі. Сьогодні цілий ранок з кроликами на капусті паслася. Та й наїлася ж. » — «Та що ви кажете?! А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетеревенят пасеться».— «Де це?» — так і підскочила лисиця. «За струмочком праворуч. Та куди ж ви?» — «Побіжу, ніколи. »

І лисиці — як не було.

Розгорнувся їжак: «Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш. »

Кіт, кріт, курочка та лисиця (українська народна казка)

Жили собі разом кіт та кріт, та курочка. Кіт та кріт ходили на заробітки, а курочка залишалася дома. Вони як ідуть на заробітки та й наказують:

– Не виглядай, курочко, в віконце, а то тебе лисичка украде.

Пішли раз кіт та кріт на заробітки, а лисичка прибігла під віконце та й каже:

– Курочко, курочко,
Масляна головочко,
Одсунь віконечко
Та глянь на сонечко:

Он бояри йдуть –
В красному, в зеленому, голубому
Та й на конику вороному.

Курочка одсунула віконце та й виглянула, а лисичка хап її за голівку та й понесла в свою хатку. А курочка дорогою і співає:

– Коте, коте, і ти, кроте!

Несе мене лиска
На лисому хвості
По липовому мості,
З гірки на долинку
Та й в свою хатинку!

Кіт та кріт почули, прибігли та й одняли курочку:

– Ми ж тобі казали, щоб ти не виглядала, а ти не послухала нас! Так дивись, не виглядай же! Ми тепер підем далеко і не почуєм, як ти нас кликатимеш.

На другий день кіт та кріт пішли, а лисичка знов прибігла, сіла під віконце та й:

– Курочко, курочко,
Масляна головочко,
Одсунь віконечко
Та глянь на сонечко:

Он бояри йдуть –
В красному, в зеленому, голубому
Та й на конику вороному.

А курочка притаїлася та й мовчить. Тоді лисичка каже:

– О, яка ж бо ти, курочко, спесива. Уже розсердилась… Я тільки пожартувала.

Курочка виглянула, а та хап її за голівку та й понесла у свою хатку. А курочка дорогою співає:

– Коте, коте, і ти, кроте!

Несе мене лиска
На лисому хвості
По липовому мості,
З гірки на долинку
Та й в свою хатинку!

Кіт і кріт почули, прибігли і одняли курочку:

– Ми ж тобі казали, щоб ти не одчиняла віконця! Тепер ми підем ще далі, так хоч як будеш звати – не почуєм.

На третій день вони пішли на заробітки, а лисичка зараз і прибігла, сіла під віконце:

– Курочко, курочко,
Масляна головочко,
Одсунь віконечко
Та глянь на сонечко:

Он бояри йдуть –
В красному, в зеленому, голубому
Та й на конику вороному.

Курочка мовчить. Вона тоді вдруге заспівала та й каже:

– О, курочко, яка ж ти сердита! Я тільки пожартувала 3 тобою, а ти і розсердилася. Я зовсім не хотіла тебе їсти! Тепер тебе не буду й зачіпать…
Курочка виглянула, а вона її хап за голівку та й понесла у свою хатинку. Курочка дорогою і співає:

– Коте, коте, і ти, кроте!

Несе мене лиска
На лисому хвості
По липовому мості,
З гірки на долинку
Та й в свою хатинку!

Не чуть. Вона вдруге заспівала:

– Коте, коте, і ти, кроте!

Несе мене лиска
На лисому хвості
По липовому мості,
З гірки на долинку
Та й в свою хатинку!

Не чуть. Вона втрете заспівала:

– Коте, коте, і ти, кроте!

Несе мене лиска
На лисому хвості
По липовому мості,
З гірки на долинку
Та й в свою хатинку!

Лисичка принесла її додому та й заставила своїх дочок піч топить та воду гріть, а курочку посадила на пічку.

Кіт та кріт прийшли додому – аж курочки нема, лисичка вкрала. Вони пішли в ліс, зробили скрипочку і дудочку, пошили шкіряний мішок та й пішли на лисиччин двір, сіли та й грають:

– Ду-ду, ду-ду в дудочку,
Скрипу, скрипу в скрипочку!

А в лисички новий двір,
Чотири дочки на вибір,
П’ята вона, вийди сюда!

А лисиччині дочки почули та й кажуть:

– Що се, мамо, грає? Ми підем послухаємо.

А лисичка каже найменшій:

– Піди подивись, та не барись, а то пора курочку різать.

– Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені! А вони питають:

– А чи будеш танцювати?

– Ду-ду, ду-ду в дудочку,
Скрипу, скрипу в скрипочку!

А в лисички новий двір,
Чотири дочки на вибір,
П’ята вона, вийди сюда!

Цок та й в лобок, та й у шкіряний мішок.

А лисичка чекає-чекає – не йде дочка. Вона і по-сила другу:

– Оце як забарилась. Піди поклич. Пора курочку різать.

Та вийшла та й каже:

– Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!

– А будеш танцювати?

Ду-ду, ду-ду в дудочку,
Скрипу, скрипу в скрипочку!

А в лисички новий двір,
Чотири дочки на вибір,
П’ята вона, вийди сюда!

Цок та й в лобок, та й у шкіряний мішок. Лисичка посила третю дочку:

– Піди подивись, що вони там так забарились! Нехай ідуть скоріш. Пора курочку різать.

Та вийшла та й просить:

– Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!

Ду-ду, ду-ду в дудочку,
Скрипу, скрипу в скрипочку!

А в лисички новий двір,
Чотири дочки на вибір,
П’ята вона, вийди сюда!

Цок та й в лобок, та й у шкіряний мішок.

А лисичка, почекавши, бачить, що нема третьої дочки, посила четверту:

– Піди поклич їх. Що вони там роблять?

Та вийшла та й каже:

– Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!

– А будеш танцювати?

Ду-ду, ду-ду в дудочку,
Скрипу, скрипу в скрипочку!

А в лисички новий двір,
Чотири дочки на вибір,
П’ята вона, вийди сюда!

Цок та й в лобок, та й у шкіряний мішок.

А лисичка чекала-чекала та й каже:

– Що це вони там забарились? Піду сама покличу.

– Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!

– А ти будеш танцювати?

Ду-ду, ду-ду в дудочку,
Скрипу, скрипу в скрипочку!

А в лисички новий двір,
Чотири дочки на вибір,
П’ята вона, вийди сюда!

Цок та й в лобок, та й у шкіряний мішок.

Ввійшли у хатку, взяли курочку, принесли додому і тепер разом поживають та добро наживають.

Кіт, кріт, курочка і лисиця: Казка

Жили собі вмісті кіт та кріт та курочка. Кіт та кріт ходили на заробітки, а курочка оставалась дома. Вони як ідуть на заробітки та й наказують: «Не виглядай, курочко, в віконце, а то тебе лисичка украде».

Пішли раз кіт та кріт на заробітки, а лисичка прибігла під віконце та й каже: «Курочко, курочко, масляна головочко, одсунь віконечко та глянь на сонечко; он бояри йдуть — в красному, в зеленому, голубому, та й на конику вороному».

Вона одсунула віконце та й виглянула, а лисичка хап її за головку та й понесла в свою хатку. А курочка дорогою і співає: «Коте, коте, і ти, кроте! Несе мене лиска на лисому хвості, по липовому мості, з гори на долинку, та й в свою хатинку».

Кіт та кріт почули, прибігла та й одняли курочку. Вони їй і кажуть: «Ми ж тобі казали, щоб ти не виглядала, а ти не послухала нас! Так дивись, не виглядай же! Ми тепер підем далеко і не почуєм, як ти нас кликатимеш».

На другий день кіт та кріт пішли, а лисичка уп’ять прибігла, сіла під віконце та й уп’ять каже: «Курочко, курочко, масляна головочко! Одсунь віконечко та виглянь на сонечко: он бояри йдуть — в красному, в зеленому, голубому, на конику вороному!» А вона притаїлась та й мовчить. А лисичка каже: «О, яка бо ти, курочко, спесива. Уже розсердилась… Я тілько пошуткувала».

Курочка виглянула, а та хап її за головку та й понесла її в свою хатку. А курочка дорогою співає: «Коте, коте, і ти, кроте! Несе мене лиска на лисому хвості, по липовому мості, з горки на долинку та й в свою хатинку!» Не чуть! Вона уп’ять заспівала: «Коте, коте, і ти, кроте! Несе мене лиска на лисому хвості по липовому мості, з горки на долинку та й в свою хатинку!»

Кіт і кріт почули, прибігли і одняли курочку. Вони й кажуть: «Ми ж тобі казали, щоб ти не одчиняла віконця! Тепер ми підем ще дальше, так хоть як будеш звати — не почуєм».

На третій день вони пішли на заробітки, а лисичка зараз і прибігла, сіла під віконце та й каже: «Курочко, курочко, масляна головочко! Одсунь віконечко, виглянь на сонечко; он бояри йдуть — в красному, в зеленому, голубому, на конику вороному!» Курочка мовчить. Вона уп’ять в другий раз заспівала та й каже: «О, курочко, яка ж ти сердита! Я тілько пошуткувала з тобою, а ти і розсердилась. Я вовсі на хотіла тебе їсти! Тепер тебе не буду й трогать…»

Курочка виглянула, а вона її хап за головку та й понесла в свою хатинку. Курочка дорогою і співає: «Коте, коте, і ти, кроте! Несе мене лиска на лисому хвості, по липовому мості, з горки на долинку та в свою хатинку!» Не чуть. Вона вдруге заспівала: «Коте, коте, і ти, кроте! Несе мене лиска на лисому хвості, по липовому мості, з горки на долинку та в свою хатинку!» Не чуть. Вона втретє заспівала: «Коте, коте, і ти, кроте! Несе мене лиска на лисому хвості, по липовому мості, з горки на долинку та в свою хатинку!» Не чуть.

Лисичка принесла її додому та й заставила своїх дочок піч топить та воду гріть, а курочку посадила на пічку.

Кіт та кріт прийшли додому — аж курочки нема, лисичка вкрала. Вони пішли в ліс, зробили скрипочку і дудочку, пошили кожаний мішок та й пішли під лисиччин двір, сіли та й грають: «Ду-ду, ду-ду в дудочку, скрипу, скрипу в скрипочку! А в лисички новий двір, чотири дочки на вибір, п’ята вона, вийди сюда!»

А лисиччині дочки почули та й кажуть: «Що се таке, мамо, грає? Ми підемо послухаємо». А лисичка каже самій меншій: «Піди подивись, та не барись, а то пора курочку різать». Вона вийшла та й каже: «Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!» А вони питають: «А чи будеш танцювати?» — «Буду».— «Ду-ду, ду-ду в дудочку, скрипу, скрипу в скрипочку! А в лисички новий двір, чотири дочки на вибір, п’ята вона, вийди сюда!» Цок, та й в лобок, та й в кожаний мішок.

А лисичка ждать-підождать — не йде дочка. Вона і посила другу: «Оце як забарилась, канальська дочка! Піди позови. Пора курочку різать».

Вона вийшла та й каже: «Музиканти мої, заграйте мені!» — «А будеш танцювати?» — «Буду».— «Ду-ду, ду-ду в дудочку, скрипу, скрипу в скрипочку! А в лисички новий двір, чотири дочки на вибір, п’ята вона, вийди сюда!» Цок, та й в лобок, та й в кожаний мішок.

Лисичка посила третю дочку: «Піди подивись, що вони там так забарились! Нехай ідуть скоріш. Пора курочку різать». Та вийшла та й просить: «Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!» — «Будеш танцювати?» — «Буду». — «Ду-ду, ду-ду в дудочку, скрипу, скрипу в скрипочку! А в лисички новий двір, чотири дочки на вибір, п’ята вона, вийди сюда!» Цок, та й в лобок, та й в кожаний мішок.

А лисичка, підождавши, бачить, що нема третьої дочки, посила четверту: «Піди позови їх. Що вони там роблять?» Та вийшла та й каже: «Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!» — «А будеш танцювати?» — «Буду». — «Ду-ду, ду-ду в дудочку, скрипу, скрипу в скрипочку! А в лисички новий двір, чотири дочки на вибір, п’ята вона, вийди сюда!» Цок, та й в лобок, та й в кожаный мішок.

Лисичка ждала, ждала та й каже: «Що се вони там забарились? Піду сама позову». Вийшла та й каже: «Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!» — «А будеш танцювати?» — «Буду». — «Ду-ду, ду-ду в дудочку, скрипу, скрипу в скрипочку! А в лисички новий двір, чотири дочки на вибір, п’ята вона, вийди сюда!» Цок, та й в лобок, та й в кожаний мішок.

Ввійшли в хатку, взяли курочку, принесли додому і тепер вмісті поживають та добро наживають.