У сувенірній крамниці найпопулярніші рушники в національних кольорах

В сувенірній крамниці, що розташована у фан-зоні вболівальники залишають від 15 до тисячі гривень – залежно від статків і настрою.

Найкраща торгівля – у дні матчів, найпопулярніший товар – рушники в національних кольорах.

Скільки грошей витратять на сувеніри вболівальники – сказати важко. Усе залежить від настрою. Зрештою, дрібнички на пам’ять купують не всі футбольні фанати.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Останні новини

На Вінниччині СБУ затримала дружину екс-регіонала на шпигунстві для ФСБ
Україна почала перемовини про відновлення авіасполучення з регуляторами США та ЄС
Росіяни четверту добу поспіль атакували Україну дронами Shahed
На Львівщині внаслідок перекидання автомобіля травмувалися троє неповнолітніх дівчат
Тактика Макрона vs Байдена. І запобіжник від ізоляціонізму Трампа
США готували «неядерну відповідь» на можливий ядерний удар Росії по Україні, – NYT

Як одягалися українські князівни. Середньовічні жінки родом з Русі, що стали правительками країн Європи

Трамп не підтримуватиме Україну у разі перемоги на виборах, – Орбан
Названі переможці премії «Оскар-2024». «20 днів в Маріуполі» став найкращим документальним фільмом
Суд покарав львів’ян за нацистські вітання їхніх дітей у школі
Дмитро Кулеба відреагував на заяву Папи Франциска про потребу підняття білого прапора
На Буковині суд оштрафував румуна та конфіскував його авто за допомогу ухилянту
Прикордонники затримали на кордоні з Молдовою ухилянта у костюмі Волдеморта
На території геріатричного пансіонату у Львові знайшли мертвим колишнього мешканця
Польща збільшила експорт автомобілів та компонентів для ядерних реакторів до Білорусі
Поблизу санкт-петербурзького аеропорту зайнялася масштабна пожежа
Після втрати «Сєрґєя Котова» Росія не виводила жодного корабля у Чорне море
У Хмельницькому суд виніс вирок місцевій мешканці за підтримку Росії
У Чернівцях батьки звинуватили поліцейську і директорку гімназії у приниженні учнів
НАЗК пояснило зростання кількості корупційних скандалів у ЗСУ
Польські фермери тимчасово розблокували рух на одному з пунктів пропуску
Комунальника з Ужгорода підозрюють у завищенні вартості ремонту дороги на 532 тис. грн
Начальник Держгеокадастру Львівщини вказав у декларації, що він бездомний
В Росії після вибуху сталась масштабна пожежа на газопроводі
Ватикан пояснив слова Папи Франциска про потребу підняття Україною білого прапора
Росіяни знову завдали по Україні масованого удару дронами Shahed
Посівний календар на березень 2024 року: що робити на городі та садити
Прем’єр Польщі не зміг домовитися з протестувальниками щодо розблокування кордону
Папа Франциск заявив про потребу підняття білого прапора у війні Росії проти України

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на “ZAXID.NET ” — обов’язкові. Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди “ZAXID.NET “. Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами. Усі права захищені. © 2005—2022, ТОВ “ЗАХІД.НЕТ”, “ZAXID.NET “.

“ZAXID.NET ” працює за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Зміст публікацій не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у публікаціях “ZAXID.NET ” є виключною відповідальністю редакції.

Рубрики

Читайте нас

Редакція

• Про нас
• Редакційна політика
• Команда
• Контакти
• Напишіть нам
• Реклама на сайті
• Правила користування сайтом
• Політика конфіденційності

Made by

Підписатись на сповіщення про важливі новини від ZAXID.NET?

Зроблено в Маріуполі: цікавинки сувенірної лавки у Vezha

Як не крути, а всі ми — візуали. Мене ось найбільше надихає мій щоденник з нотатками й планами на тиждень та листівка з Водонапірною вежею, адже я сумую за місцем роботи. Хтось починає день з улюбленої чашки, в яку наливає ароматну каву, інші відбирають еко-торбинку, яка пасуватиме до сьогоднішнього образу для походу в магазин 🙂 Начебто маленькі дрібниці, а як підіймають настрій.

А де зараз в Маріуполі можна придбати такі цікаві та стильні товари?Сувенірна лавка культурно-туристичного центру Vezha працює не зважаючи на карантин — команда прийняла рішення розвивати онлайн-продаж продукції. Тож тепер замовити будь-яку продукцію можна в інстаграмі та на Фейсбук сторінці Зроблено в Маріуполі

Пропонуємо разом з нами “прогулятись”сувенірною крамницею у Vezha та переглянути найновіші цікавинки, які ми підготували для маріупольців та гостей міста незадовго до карантину.

Barbudaz

Дизайнерський мерч від загадкового митця Barbudaz, маріупольського художника, що тримає в таємниці своє обличчя, ім’я та навіть вік.

У нашій сувенірній крамниці є значки, магніти, еко-торбинки, стікери — дизайн яких виконано за ескізами цього незвичайного художника. На продукції можна побачити не тільки індустріальну тематику, на яку автора надихають маріупольські металургійні гіганти, але й тему урбаністики, суспільства та людських почуттів… у яскравому та нетривіальному стилю. У планах — чашки та одяг з принтами Barbudaz. Можливе брендування футболок, світшотів та худі на замовлення.

Гусь

Чому ми обрали “Гуся”? Бо нам здається, що Гусь мав би мешкати десь у Маріуполі)

Як розповідала авторка цього героя, відома дизайнерка та ілюстратор, Надія Кушнір (псевд. Надьожна) у своїх інтерв’ю, Гусь просто одного разу наснився авторці. Тож тепер в Україні є такий персонаж з гумором та цитатами, як то кажуть, “не в бровь, а в глаз” 🙂

В сувенірній крамниці можна придбати продукцію “Гусь” від наших партнерів Gifty, а саме: чашки, блокноти, листівки та стікери. Дотепні та життєрадісні цитати “пернатого” підійматимуть настрій щойно, як ви на них поглянете.

Керамічні вежі

Маріупольська майстриня Олена Бутікова, яка виробляє премилі речі з кераміки та проводить майстер-класи на ютуб каналі. Зробила для відвідувачів та прихильників старинної маріупольської вежі новинку — стилізовані маленькі копії цієї відомої будівлі. Магніти вироблені з кераміки, вкриті глазур’ю. Придбати їх можна буде вже після закінчення карантину, а поки що можна проголосувати за найкращий варіант на офіційних сторінках Vezha у фейсбуці та інстаграм.

До речі, ми завжди відкриті до співпраці з маріупольськими (та не тільки) творчими людьми.

100-літній Маріуполь

Якщо ви бували на VR-екскурсіях у Vezha (а якщо ні, щиро запрошуємо після карантину :)), де Маріуполь 100 років тому можна побачити у віртуальній реальності та навіть “пройтись” Катерининською вулицею. У вас є можливість придбати листівки саме на цю тему — старий Маріуполь: вулиця Катерининська, старий вокзал, стара пристань, каплиця Марії Магдалини, хоральна синагога… Адже стародавній Маріуполь неймовірно надихає!

Маріупольські еко-торбинки

Модні еко-торби з натуральних матеріалів для усіх, хто піклується про чистоту довкілля та свідомо відмовився від пластикових пакетів. Кожна сумка прикрашена найвідомішими об’єктами нашого міста.

Що привезти зі Львова. Топ-18 сувенірів, подарунків і “цяцянок” з міста Лева.

Разом із сувеніром зі Львова ми даруємо рідним часточку львівської атмосфери, галицьких традицій та легенд. Що привезти зі Львова у подарунок рідним та друзям. Чим славиться місто Лева. Сучасний Львів повертається до витоків, відновлює старовинні традиції, разом з тим вражає новими винаходами та креативом.

Стародавній Львів завжди був відомим торговим багатонаціональним містом. Тут перетинались шляхи товарів та культур із Сходу та Заходу. Сюди приїздили та залишались жити люди з різних країн. Підприємницький талант у львів’ян розвивався протягом століть. У Львові вміють так майстерно й творчо подати інформацію, товар в крамницях чи страву у ресторації, що процес купівлі перетворюється на суцільне задоволення та пізнання історій, легенд міста Лева. Розкажемо про ТОП – 18 сувенірів, подарунків і “цяцянок” зі Львова.

Львівські леґуміни (солодощі) та наїдки

Шоколад або Львівська Чоколяда

Загальновідомий традиційний солодкий сувенір зі Львова. Шоколад з”явився у місті Лева більше 200 років тому. У 1803 році за часів Австрії швейцарець італійського походження Домінік Андреоллі придбав будинок у Львові на пл. Ринок , 29. Тут він відкрив першу в місті цукерню. В ній виготовлявся й продавався шоколад. Цукерня швидко стала популярною, новий солодкий продукт дуже сподобався містянам. Так розпочалась солодка “чоколядова” історія Львова.

Вузенька вуличка від цукерні до вулиці Театральної, в якій були колись торгові ряди, тепер називається на честь цього кондитера – Пасаж Андреоллі.(зараз в ньому затишна кав”ярня “На бамбетлі”).

В 19- 20 століттях “львівська чоколяда” славилася по всій Європі. Смаколики зі Львова поставлялися у різні країни. Майже в кожному будинку сучасних проспектів Шевченка й Свободи були відкриті цукерні. Аромат кави та солодощів зваблював перехожих. Одними з найбільших у Європі стали львівські мануфактури какао, цукрів та чоколяди -“Бранка”(1882 р) та “Газет”(1910р). Саме вони стали основою для створення в 1950 -х рр. кондитерської фабрики “Світоч”.

Сьогодні Львів можна назвати шоколадною столицею України. Щороку тут проходить грандіозне Національне Свято Шоколаду. У центрі міста багато крамниць з солодощами: Фірмовий магазин “Світоч”, “Чоколяда”, Львівські бомбони”. Відомий бренд в Україні та Європі – “Львівська Майстерня Шоколаду”. Ми зайшли в крамницю на вулиці Сербський 3. Неймовірні аромати, вишукані чоколядові смаколики, оригінальні вироби з шоколаду ручної роботи! Тут завжди багато туристів. Майстерня пропонує майстер- класи з приготування солодких шедеврів. Кожен гість зможе відчути себе шоколатьє))

На вул. Вірменьский, 25 ми натрапили на Львівську Ковальню шоколаду. Ми ще такого креативу не бачили)))

Ковані вироби зі справжнього чорного шоколаду. Як вам – солодкі гайки, болти, завіси, молотки, замки, праски, навіть кавоварки. Вперше нам привезла такі смачні й оригінальні “ковані” чоколядові сувеніри зі Львова донька. Є тут й шоколадні плитки з різними незвичними поєднаннями смаків: сіль, перець, трави. Нам особливо сподобалась плитка шоколаду з червоним перцем.

Марципани

Насолоджуємось прогулянкою під дощем та атмосферою вулиці Вірменської. Дивимось, поруч з Ковальнею Шоколаду ( на Вірменьскій , 25), у вітрині одного з магазинів – справжня казка… марципанова))) Вперше в Україні, у Львові відкрилась Майстерня Марципанів. Марципан – солодощі з цукру та перетертого мігдалю, що є дуже корисними та ситними. В 19 му столітті вітрини самих дорогих цукерень Львова прикрашали великі марципанові фігури. Перший раз ми познайомились з цим неймовірно популярним у Європі смаколиком у Музеї марципана в угорському місті Сентендре. Читайте про це тут:

Тепер смачні марципани можна придбати у Львові та привезти своїм рідним у подарунок. У Майстерні їх виготовляють вручну, за власним рецептом. Також тут проводять цікаві майстер – класи.

У львівській майстерні вже зроблені унікальні вироби з марципану, що заслуговують звання перших музейних експонатів. На стіні – марципанова карта України. А головне місце займає солодка скульптура короля Данила Галицького. Вона була виготовлена майстринями з нагоди виставки “Марципанові історії”, що проходила у Майстерні з червня по серпень 2016 року. Чудова виставка була унікальна тим, що об’єднала в одному просторі кондитерів, лялькарів та письменників, які для кожної ляльки створили свою казкову історію.

Пряники

Духмяні львівські пряники можна купити у ятках на святковому ярмарку. Але є у Львові на вул. Краківській 14 дуже мила крамниця “Майстерня пряників Юрашки”. Назва традиційних львівських медових пряників виникла 200 років тому. На великих ярмарках на площі Святого Юра, що біля Собору Святого Юра, завжди продавались кавові, мигдальні, карамельні, ванільні пряники -медяники . На честь площі та Собору їх називали “юрашки”. Це чудові гостинчики для всієї родини.

Відома “Майстерня пряників Юрашки” ще й новим національним українським кулінарним рекордом “Найбільша інсталяція будинку з пряників”. На День міста в 2016 р. на площі Ринок кондитери майстерні звели казковий пряничний будинок шириною 4 м та довжиною 2,5 м. 500 кг тіста пішло на виготовлення 2294 пряників – циглинок.

Заходишь в Майстерню пряників, і настрій підіймається від солодкої краси, аромату смаколиків та кави. Цікаво спостерігати, як кондитери готують та прикрашають пряники.

В цьому ж залі на майстер- класі дитинка старанно малює візерунки на прянику.

В крамниці величезний вибір пряників . Як кажуть у Львові всім “до смаку, до кольору”.

У затишному кафе приємно випити кави або карпатського чаю з юрашками.

Карамель

Завжди зі Львову привозимо додому смачнющу карамель. Купуємо в “Майстерні Карамелі”. В центрі на вул. Сербській 13 або на вул. Краківській 18 (поруч з Вірменським Собором). Тут карамель виготовляється вручну з натуральних інгредієнтів. Повз таку казкову яскраву вітрину Майстерні Карамелі пройти неможливо.

З захопленням спостерігаємо як кондитери надають форму ароматній різнокольоровій карамелі. Чудові вийшли троянди! До речі, тут також проводять майстер- класи.

Дитяча мрія – повний стіл карамельних смаколиків))

Львівські андрути

Смачний вафельний торт, який здавна готують львівські господині та подають у рестораціях та цукернях міста з кінця 18 століття. Начинки до торту самі різні: горіхова, шоколадна, цитринова, кавова. На щорічному гастрономічному фестивалі “Львів на тарілці” проходить окремий конкурс на кращі андрути.

Спробувати ці вишукані львівські леґуміни можна в ресторані – пивоварні Кумпель або кондитерській “Цукерня” (тут вафельний торт називається”Пішингер”). Купити традиційні галицькі андрути як оригінальний гостинець зі Львова можна в магазині “Під Кумпелем” на вул. Чорновола 2Б. В інших магазинах Старого міста ми ці смаколики не знайшли.

Львівські нарізанці

Львівська страва з італійським акцентом. Що ж тільки не придумають у Львові)) Нарізанці – це галицька паста за авторськими рецептами кухарів ресторації “Пошти на Друкарській” ( вул. Друкарська, 3). Готують цю страву з твердих сортов пшениці, подають з овочами, лососем, грибами чи м’ясом. Є навіть незвична солодка паста з шоколадом та морозивом. Оригінальну галицьку пасту можна навіть купити як смачний сувенір зі Львова й приготувати вдома. Гостям закладу пропонують взяти участь у майстер- класах з приготування нарізанців.

Львівська кава

Для мене львівська кава – дещо більше, ніж звичайний напій. Аромат львівської кави особливий, з присмаком чарівної енергетики Старого міста. Його відчуваєш у затишних кав’ярнях, коли прогулюєшся красивим старовинним містом, коли відкриваються двері львівського трамвая і в салон вривається аромат кави та свіжої випічки. Неймовірно теплі відчуття! Цю особливу львівську атмосферу приємно згадувати вдома за філіжанкою львівської кави і радісно дарувати разом з упаковкою кави рідним та друзям. На пачці Кави зі Львова написано: “Розкриваючи упаковку “Кави зі Львова”, потрібно негайно вдихнути на повні груди п’янкого аромату Львова, заплющивши при цьому очі для кращого сприйняття. Найкраще це робити сидячи, щоб не знепритомніти від задоволення. “)))

Зрозуміло, що каву у Львові не вирощують.( але кожен може здобути її глибоко під землею у “Копальні кави”))) Хоч вперше в Україні кава та кав’ярні з’явились у Кам’янці – Подільському за часів османського володарювання ще в 1676 р, але саме Львів впевнено можна назвати головним кавовим містом країни.

Як почалася історія львівської кави? З австрійського Відня. На площі Данила Галицького є пам’ятник Юрію Францу Кульчицькому , німецькою його ім’я звучить Georg Franz Kolschitzky. Саме цей український козак, представник шляхетного роду, що народився у 1640 р. під м. Самбором на Львівщині, навчив європейців пити каву, зробив її одним з самих популярних напоїв у Європі. Але не привозив сам особисто кавові зерна до Львову, як стверджують деякі туристичні гіди.

Юрій Кульчицький був освіченою людиною, знав кілька мов, серед них й турецьку. Працював перекладачем на Балканах, віденьским придворним кур’єром між Австрією та Османською імперією, торгував товарами зі сходу. Український козак став героєм Австрії. Він врятував Відень від захоплення турецькими військами у 1683 р. Під час облоги міста османською армією, Юрій Кульчицький перевдягнувся в турецького купця та зміг пройти крізь табір ворогів, донести до союзників прохання про допомогу та повернутися неушкодженим назад. Завдяки цьому героїчному вчинку, Відень був звільнений і не здався ворогам.

Юрій – Георг Кульчицький був щедро нагороджений владою міста. Йому подарували будинок у центрі Відня (будівля знаходиться біля Собору Святого Штефана на Domgrasse 6 і є визначною пам’яткою сучасного міста), грошову премію та срібну медаль. Дещо дивакуватим здалось віденцям прохання Юрія Кульчицького віддати йому 300 мішків кавових зерен, що поспіхом залишили турки. Але кмітливий козак знав справжню цінність цього трофею, адже за легендою він навчився варити каву, коли перебував за молодих років у турецькому полоні.

З цього моменту у турецької кави почалось “європейське життя”. У власному будинку Юрій Кульчицький відкрив у 1685 р. першу у Відні та Австрії кав’ярню “Під синьою пляшкою”. Вона була 5-ю у Європі (після Італії, Англії, Франції).

Спочатку віденці не сприйняли незвичний смак нового напою. Щоб догодити вибагливим смакам містян Юрій вирішив створити власний рецепт кави, додав до неї цукор та молоко. Так з’явилась на світ знаменита “віденська кава”.

Цікаво, що подавав напій Кульчицький у турецькому вбранні. З тої пори кав’ярня Кульчицького стала відомим закладом Відня, а її власник очолив Віденський цех продавців кави. Згодом ароматний напій “завоював” прихильність у багатьох Європейських країнах. У Відні іменем Кульчицького названа вулиця, на який встановлено пам’ятник герою. Щороку на знак поваги в жовтні віденські кав’ярні прикрашають вітрини портретом українського козака Юрія – Георга Кульчицького.

У Львів кава потрапила у XVIII ст. за часів Австрії. Вперше ароматний напій подавався у цукернях міста до солодощів. З 1802 р у цукерні Леваковського, що була на пл. Ринок 23, з задоволенням смакували каву. А в 1829 р. вперше у місті відкрилась “Віденська кав’ярня”, яка діє й досі на пр. Свободи 14. Кава стала культовим напоєм львів’ян. За нею обмінювались новинами, ділились думками, спілкувались.

Сучасний Львів неможливо уявити без кави. Кав’ярні міста приваблюють затишком, атмосферою, креативом, авторськими рецептами та цікавою подачею свіжомеленої кави. Щороку у місті проходить фестиваль “На каву до Львова”. Видів кави – неймовірна кількість! Навіть джазова кава існує)))

Алкогольні напої зі Львова.

Львівське пиво

Свіжозварене “живе” пиво у Львові – легендарний галицькій хмільний напій. Броварні, в яких варили пиво, працювали у Львові з 14 століття. За часів Середньовіччя львівське пиво поставлялось у різні країни Європи,навіть у Баварію. Везли тоді хмільний напій на волах у великих діжках. За 1- 1,5 місяці в дорозі пиво зберігало свою якість.

Велику частину хмільного напою у старовинному Львові варили монахи у монастирях. Вони зберігали старі рецепти та створювали нові смаки. Вживання ситного пива особливо допомагало їм у піст. Саме монахи- єзуїти відкрили з дозволу графа Потоцького у 1715 р першу броварню, на якій виробляли пиво у великих промислових масштабах. Підприємство стало одним з провідних пивоварених заводів Австро- Угорщини.

В багатьох рестораціях і кнайпах сучасного Львова подають свіжезварене пиво різних видів. Коли купуєте хмільний гостинець зі Львова , врахуйте, що “живе” пиво має дуже короткий термін зберігання.

Львівські наливки та настоянки

Львівські наливки – популярний алкогольний напій. У центрі Львова багато крамниць, ресторацій, кнайп, в яких можна скуштувати та придбати наливки різних видів. Щороку у Львові проходить “Міське Свято наливок та настоянок”.

Перші настоянки та лікери з’явились у Львові за часів Австрії, у 18-19 століттях. А вже місцевий люд шляхом експериментів створив свої автентичні галицькі рецепти цих алкогольних напоїв. Традиційно з середньовіччя у Львові варили пиво, квас, медовуху, робили лікарські настої на травах. Саме цей досвід допоміг привнести в австрійський алкоголь нотки галицького колориту. Горілку настаювали у кленових, дубових або липових діжках на різних спеціях, горіхах, ягодах, фруктах.

За часів Австрії у Львові горілку з різними смаками виготовляли у багатьох кнайпах та на фабриках. Також робили алкогольні коктейлі, але не схожі на сучасні. Зокрема, у коктейлі “Крамамбуля” поєднували кілька видів горілок. А для коктейля “Чорт” до горілки додавали мед, гвоздику, сік, цинамон. З наливок особливо славились “Ожинівка”, “Вишняк”, “Горіхівка”, “Деренівка”, “Порічняк”, які вироблялись у кнайпі “Галицькій” на площі Ринок. Під час масових епідемій львів’яни вживали лікувальні настоянки на травах “Аїрник”, “Холерівку”.

У 1864 році у Львові на Левандівці відкрилася знаменита на той час Фабрика лікерів. У 1782 р. почала працювати Фабрика лікерів та горілки Бачевського. Це був один з перших в світі горілчаних заводів, на якому в промислових масштабах виготовляли близько 100 видів наливок, горілок та настоянок.

Традиції та легенди знаменитої Фабрики Бачевського відроджують у сучасному Львові. Ми відвідали ресторацію Бачевських, що відкрилась майже 2 роки тому на вул. Шевській 8. Тут відроджують старовинні рецепти галицьких наливок. Їх більше 80 видів. Особливо нам сподобались наливки ожинова та лісовий горіх.

Креативно та прикольно підійшли до назв львівських наливок у музеї – ресторації “Гасова лямпа” (вул. Вірменьска, 20). Є тут “Гасівка”, “Нафтівка”, “Солярка”, “А- 95”, “Пейсихівка”, “Фосфорівка”, “Гасівка Хенде Хох”, “Азотівка Лібен Газолін”, “Нафтівка Синє полум’я”. Назви веселі і дуже “кислотні”. Але всупереч їм, наливки настояні не на нафтопродуктах , а на родзинках, фруктах, цитрусових, ягодах, медові, прянощах.

Гасова лямпа

А ще зі Львова можна привезти у подарунок оригінальний сувенір – гасову лямпу. Цікаво, що першу в світі гасову лямпу придумали 30 березня 1853 р. саме у Львові, на сучасній вул. Коперника у приміщенні аптеки “Під Золотою зіркою”. ЇЇ винахідники – галицькі аптекарі- фармацевти Ян Зег та Ігнатій Лукасевич. Вони займались дослідженням і переробкою нафти. Шляхом експериментів отримали гас, який назвали “нова камфіна”. Їх друг, талановитий майстер Адам Братковській, розробив “дизайн” першої лампи. Ян Зег у Відні отримав патент на винахід. Гасові лямпи львівських аптекарів стали популярними у столиці Австрії. Ними освітлювались будинки заможних городян, шпиталі, вокзали. Згодом галицькій винахід стали називати “віденьска лампа”.

Про найбільший в Європі “Музей ламп”, який ми відвідали в угорському селі Жамбек, читайте тут:

На вул. Вірменьскій 20 є ресторація- музей “Гасова лямпа”. Знайти її просто, поруч із входом – пам’ятник винахідникам лампи. Один сидить за столом, інший виглядає з вікна будівлі.

В закладі зібрано понад 200 старовинних гасових лямп. Наш відгук про музей – ресторацію “Гасова лямпа” читайте у цьому звіті про поїздку до Львову:

Різні за дизайном та розміром гасові лампи можна придбати у сувенірній крамниці на першому поверсі.

Декоративні свічки

Ароматизовані, святкові, оригінальні дизайнерські свічки – приємний сувенір зі Львова. Разом з ним ви даруєте рідним затишок, тепло і часточку енергетики міста Лева. Ми й самі з задоволенням користуємось ароматними кавовими свічками, купленими у Львові. Привезли такий подарунок й для вас – наших читачів.

Цікаво, що виробництво воску та виготовлення свічок було традиційним львівським ремеслом ще за часів Середньовіччя. Воск зі Львова був відомий у Європі, поставлявся у абатства та монастирі різних країн. Якість продукту підтверджував штамп з гербом Львова. Це була дуже прибуткова галузь. У 16- 18 столітті воскобійня знаходилась під мурами міста, на сучасній вулиці Беринди. (Колишня вул. Вузька. Знайти її можна в самому центрі Львова, між вул. Театральною та проспектом Свободи)).Виробництвом свічок займались також ченці у монастирях. У Львові виготовлялись різні види свічок: церковні, столові, ялинкові.

Відроджує й розвиває традиції свічкового ремесла “Львівська свічкова мануфактура”, що знаходиться на площі Музейній біля Домініканського Собору. Щороку у Львові за участі Мануфактури проходить Фестиваль Свічок, мерехтінням вогників освітлюється площа уввечері на День Землі. На Фестивалі 2016 р вперше спорудили велетенській свічковий пазл вагою 1500 кг, складений з 15 воскових елементів по 110 кг.

Справжні витвори мистецтва створюють вручну майстри “Львівської свічкової мануфактури”. Свічки тут виготовляються з воску та парафіну. На поличках – дивовижна краса: ароматні, різнокольорові, дизайнерські і класичні свічки. Робляться вони привітними майстрами в цьому саме приміщенні. Для гостей також проводяться майстер- класи, на які потрібно записуватися заздалегідь.

Цікавим подарунком зі Львова стануть також аромалампи з Мануфактури і пластинки до них.

Мило ручної роботи

Ніжний та ароматний сувенір зі Львова. Мило – традиційний львівський місцевий продукт. У Львові варили його з давних давен. У 16 ст. миловари та воскобійники ( виробники віску та свічок) були об’єднані в один ремісницький цех, тому що використовували для виробництва практично однакові складові. Львівські миловари славились продукцією відмінної якості. На протязі століть знаходили свої власні рецепти.

Традиції миловаріння у місті Лева активно відроджуються та розвиваються. В центрі ми знайшли такі цікаві й затишні крамнички: ” Львівська Майстерня Мила” ( вул. Братів Рогатинців,30), “Перша Львівська Миловарня” (вул. Ставропігійська, 4).

Тут – приємна атмосфера й багато видів мила різних форм: кавове, трав’яне, вівсяне, фруктове, вершкове, цитрусове. Вся продукція виготовлена з натуральних інгредієнтів. Гостям пропонують також майстер- класи з миловаріння.

Продукція з меду

Приємний подарунок зі Львова – медовий. Цікаво, що сучасна Україна – перша в Європі та третя у світі з виробництва меду. Львівщина з давних давен славилась добрим медом. У 15-16 століттях з Галиччини цей солодкий продукт поставлявся до Австрії, Німеччини, Італії. Було два види пасік. Бортники здобували мед у дуплах дерев. У дворах чи господарствах бджоли розводились у дерев’яних колодах -перших вуликах.

На той час на околицях Львова були великі пасіки. Володіли ними дві заможні роди: Бернатовичи та Шимоновичи. Місцевість з бджолиними господарствами так і називали “Пасіки”, до них вела вулиця “Пасічна дорога”. Зараз – це частина Личаківскього та Сихівського районів, а вулиці з 1871 р залишили історичну назву “Пасічна”.На площі Ринок 8 та 15 височіють Кам’яниці Бернатовичівська та Шимановича. У 1857 р у м. Перемишляни заснували першу в Європі бджолярську школу.

Львів’яни відроджують “медові” традиції. Щороку у місті проходить “Свято меду”. Під час прогулянки містом натрапили на крамничку “SОТИ”(пл. Коліївщини, поруч із “Домом легенд”). Тут можна придбати мед та косметику ручної роботи на основі меду й трав. Корисний та милий медовий “жіночій” сувенір.

Вироби з глини та кераміки.

Завжди зі Львова привозимо каву, до кави… та гарну філіжанку для кавування. Львівщина здавна славилась виробами з глини та кераміки. Проте у самому місті не займались гончарством. Осередками цього традиційного ремесла були села Глинськ, Лагодів, Гавареччина, Сасів, Гутище, Явір, Шпиколоси, Сокал. У 18-19 ст. працювали 4 потужні порцелянові фабрики. Керамічні та глиняні вироби зі Львівщини були визнані у Європі. Посуд з глинської порцелянової фабрики у 1835 р придбав австрійський імператорський двір.

Читайте також про м. Мейсен – батьківщину європейської порцеляни:

Глиняні вироби на Львівщині робляться переважно з червоної глини. Яворівська кераміка може бути також зеленого кольору. Унікальною є гаварецька кераміка. Гончарні вироби з Гавареччини відрізняються чорним або темно- сріблястим кольором. Такий колір отримують завдякі особливій техніці випалювання без доступу повітря. Називається така кераміка “чорнодимлена”. Приємно, що на Львівщині поступово відроджуються гончарні традиції. Талант українських майстрів визнається у світі. У 1984 р. на Міжнародній керамічній виставці в Італії, у м. Фаєнца, отримали золоту медаль вироби майстра з Гавареччини Дмитра Вислинського, а фото його робіт увійшли до Каталогу найкращих європейських керамічних витворів.

У львівських сувенірних крамницях – великий вибір керамічного та глиняного посуду: глечики, макітри, миски, філіжанки, підсвічники, джезви. Піднімають настрій традиційні народні глиняні іграшки (свистульки, коники), розписані оригінальні фігурки тварин, настінні панно.

Вироби з художнього скла.

Є у Львові відома в Європі «Фабрика авторського скла». Історія склодувів у Львові розпочалась з 1964 року. В той час, головний художник Гінзбург В.А. привіз з Чехії технологію виготовлення сувенірів з легкоплавного кольорового скла та заснував цей принцип на фірмі «Райдуга». Засновник і керівник «Фабрики авторського скла» Роман Гринчишин був одним з учнів талановитого художника. Він перейняв навички роботи з кольоровим склом та впровадив в себе на виробництві. Ось як колоритно виглядає процес виготовлення вишуканих скляних сувенірів зі Львова.

За роки заснування фірми сувеніри з художнього скла продаються в Європі, Америці, Австралії. Майстри підприємства нагороджені відзанками Асоціації скло-виробників України. Вироби «Фабрики авторського скла» – чудовий і неповторний подарунок для друзів і рідних. Виглядають неймовірно витончено! Фабрика і крамниця сувенірів знаходяться трохи далі від центру, на вул. Підголоско 4. Майстер-клас і унікальні вироби з художнього скла можна замовити на сайті: factoryglass.com.ua .

А ви знаєте, є у Львові “Щось цікаве”! У самісінькому центрі, на площі Ринок 13. Допитливий турист обов’язково завітає сюди, щоб дізнатись – що ж тут за цікавинка така. Ми як раз належимо до такої “невгамовної” категорії мандрівників))) Тож розкриваємо таємницю))

“Щось цікаве ” у Львові – це простір мистецтва, що об’єднує у затишному львівському дворику художню галерею просто неба, кав’ярню як місце для натхнення та салон -крамницю художнього скла. Тут представлені унікальні авторські роботи зі скла: прикраси, світильники, посуд, картини, інтер’єрний декор. Це саме той сувенір зі Львова, що може справді здивувати ваших друзів та рідних – нестандартний, оригінальний, неочікуваний.

Листівка зі Львова

Такий оригінальний подарунок не треба самому везти зі Львова у валізах. Він прийде поштою вашим рідним та друзям у різні куточки України та світу. Листівку зі Львова можна виготовити власноруч (на майстер- класі) або придбати в ресторації “Пошта на Друкарській”. Тут цікавий інтер’єр, стіни прикрашені старовинними львівськими листівками.

Бюджетний, але не менш “атмосферний” варіант для відправлення листівки зі Львова ми знайшли на площі Ринок 2. Це Палац Бандінеллі, в якому у 1629 р. італійський купець Роберто Бондінеллі відкрив одне з перших у Східній Європі поштових відділень. Польским королем йому було надано титул постмагістра та ексклюзивне право регулярно доставляти королівську пошту. Будівля прикрашена скульптурами дельфінів. Вони мали оберігати купця та дарувати йому успіх у торгових справах.

“Музей пошти” зараз не працює, але у палаці Бондінеллі діє звичайне львівське поштове відділення. Тут можна придбати гарну листівку і відправити її своїм близьким за стандартною ціною Укрпошти та з оригінальним львівським штампом.

Книги

Львів неможливо уявити без книгарень. Вони майже на кожному кроці. Ми завжди зі Львова привозимо книжки. Такий собі Літературний туризм))) Цікаво, що в 2015 році Львів отримав статус “Місто літератури ЮНЕСКО”. Щороку у вересні у Львові проходить наймасштабніший книжковий фестиваль України – Міжнародний Форум видавців.

Саме у Львові в 1574 р. Іван Федоров вперше надрукував книги “Буквар” з граматикою та “Апостол”. Пам’ятник першодрукареві встановлений біля Успенської церкви на вулиці Підвальній. А з 1585 р. почала діяти друкарня Успенського братства, найстаріша серед діючих донині у Європі. З історією друкарства у Львові можна познайомитись у Музеї Стародавньої української книги. Про нього ми розповідали в цій статті:

Перша книгарня Пйотра Познанця з”явилась у місті в 1559 р. Всі книгарні та друкарні розміщались у будинках на площі Ринок, по вул. Краківській. Але є у Львові одна унікальна вулиця, яка у 19 столітті отримала назву вулиці Книгарів. Протягом 80 років на ній діяли близько 65 книгарень. Це колишня вулиця Баторія, нині вулиця Князя Романа.

Книгарні міста Лева приваблюють особливою атмосферою й затишком. Приємно й незвично, що книги продаються навіть у кав’ярнях, на одних полицях з кавою,львівськими наливками та лікерами.

Так добре смакувати львівською ароматною кавою й читати у затишку.

Hand made

Неймовірно милі й душевні сувеніри, зроблені майстрами вручну, можна знайти в багатьох сувенірних крамницях Львова. Подарунок Handmade завжди унікальний і неповторний. Симпатичні зшиті іграшки, ангелики, дерев’яні чи солом’яні традиційні яворівські іграшки, вишиті чи виткані скатертини, серветки, вишиванки – всього не перерахуєш.

Сувеніри зі Львова такі різні. Кожному – “до кольору, до вибору”. Обирайте до душі та радуйте своїх рідних та друзів традиційними подарунками зі стародавнього міста Лева.

Гарних Вам подорожей!

P.S. А що Ви привозите зі Львова своїм близьким?

Спеціальні пропозиції та акції готелів Львова дивіться тут:

Читайте також:

Вам сподобалась стаття? Поділіться, будь ласка, нею з іншими. Це найкраща оцінка нашої натхненної праці)))