Як позначається ціла нота

0 Comments

Почнемо з самого простого, у світі музики за одиницю вимірювання тривалості вважається ціла тривалість звуку, яка записується цілою нотою. Ціла нота — голівка не замальована і не має штилю (палички), складається з чотирьох долей.

Будь-які ноти звукоряду записуються на нотному стані: на лінійках, під лінійками або над ними (ну і, природно, між лінійками). Лінійки прийнято нумерувати від низу до верху. Самі ноти позначаються головками овальної форми.

Нотний стан складається з п'яти лінійок та чотирьох полів. Поле – це проміжок між лінійками, де також як і на лінійках, пишуть ноти. Але щоби записати на нотному стані достатню кількість ноток для виконання сучасної музики, п'яти лінійок та чотирьох полів виявилося замало.

До (лат. do, міжнародне позначення — C) — одна із семи назв нот. Частота звуку в першій октаві (рівномірно темперований стрій): 261,6 герц. В системі сольмізації гексахорду замість назви до використовується назва ут.

Тривалість звуку В музичній практиці застосовується шкала відносних нотних тривалостей, заснована на послідовному поділі основної нотної тривалості — цілої ноти — на два. Відповідно до цього поділу нотні тривалості мають назви: «ціла нота», «половинна нота», «четвертна нота» і т. д.

Складові назви звуків — позначення музичних звуків за допомогою складів. У сучасній практиці прийняті такі назви нот: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.





Напівбревіс / Ціла нота [en] Мінімум / половинна нота: Четвертна нота: Восьма нота: Шістнадцята нота: Тридцять друга нота: Шістдесят четверта нота: Сто двадцять восьма нота