Як виглядає справжня сіамська кішка

0 Comments

Сіамська кішка – Королева котячого світу

Сіамська кішка – одна з найдавніших і найвідоміших порід котів. Прекрасний кіт світлого кольору з яскравими кольоровими плямами на тілі, у бузковому, шоколадному та блакитному кольорі взяв свій початок із Західної півкулі у Вікторіанській Англії, де його рекламували як Королівського кота Сіаму, який ми сьогодні називаємо Таїландом. З тих пір їх люблять люди, які цінують гарний зовнішній вигляд та вокальні таланти сіамців.

Вишукано красиві, сіамці дуже ласкаві і вимагають відданості від свого господаря. Витончена сіамська кішка виглядає одягненою як на елегантний маскарадний бал у блідому вечірньому одязі з шикарними чорними аксесуарами та блакитними очима. Ласкаве із сім’єю, це кошеня любить спілкуватися. Якщо у вас вдома є сіамська кішка, підготуйтеся до довгих розмов.

  • Тривалість життя: 8-12 років
  • Вага: 3-5 кг
  • Колір очей: Синій
  • Потреби в увазі: помірні, високі
  • Схильність до линяння: низька
  • Довжина шерсті: коротка
  • Характеристики шерсті: гладка
  • Кольори шерсті: шоколадний, бузковий, блакитний, рудий, кремовий, кориці
  • Гіпоалергенність: немає
  • Загальні потреби у догляді: низькі

Сіамці – довга елегантна кішка. Тіло довге, шия довга, ноги і хвіст довгі. Порода середнього розміру, але доволі мускулиста. Голова у вигляді довгого трикутника. Високі вуха встановлені на голові, щоб бути продовженням цього трикутника. Ніс довгий і прямий. Ноги довгі і стрункі. Хвіст довгий і звужується до кінця. Очі мигдалеподібної форми і яскраво-блакитні.

Сіамська шерсть коротка, глянсова і лежить близько до тіла. Колір хутра на вухах, хвості і лапах відрізняється від кольору тіла, і цей більш темний колір поступово вливається в більш світлий колір тіла. На обличчі також наявна маска такого ж глибшого темного кольору. Маска у кошеня менша і поступово збільшується в міру зростання.

Характер Сіамської кішки

Мабуть, найважливіше, що потрібно знати про цих котів – це те, що вони балакучі та самовпевнені. Вони розкажуть вам, що вони думають, гучним, кричущим голосом, і вони очікують, що ви звернете увагу та діятимете за їх порадою. Сіамські коти надзвичайно люблять своїх людей. Вони люблять бути «корисними» і будуть стежити за вами та контролювати кожен ваш крок. Коли ви будете сідати, сіамці будуть у вас на колінах, а вночі він буде в ліжку з вами, ймовірно, під ковдрою з головою на подушці.

Сіамці не люблять залишатися на самоті на тривалий час, і якщо ви працюєте протягом дня, можна завести два сіамця, щоб вони могли складати один одному компанію.

Сіамці дуже розумні, спритні, атлетичні і люблять грати. Утримуйте його увагу різними іграшками, головоломками, які він може переслідувати, і поставте велике котяче дерево, на яке він може підніматися. Ніколи не залишайте його без будь-якої форми розваг, інакше ви, ймовірно, повернетесь додому, виявивши, що він перепрограмував ваш відеореєстратор, щоб записувати свої шоу або, принаймні, вирішив, що ваші рулони туалетного паперу виглядають краще порожніми.

Активний та соціальний сіамський кіт – це ідеальний вибір для сімей з дітьми та собаками, що сприймають котів. Він буде грати, як і будь-який ретрівер, легко вчитися трюкам і ходити на повідку, і він любить увагу, яку отримує від дітей, які ставляться до нього ввічливо і з повагою.

Харчування Сіамської кішки

Найважливіший інгредієнт – протеїн. Запорукою здоров’я кота є білок. Щоб зрозуміти, чому давайте переглянемо походження ваших сіамців та всіх котів. Домашні коти, включаючи ваших сіамських, є предками диких котів. На відміну від собак, яких вважають повністю одомашненими, кішок вважають напівдомашніми.

Пам’ятайте, що котам важко перетравлювати рослинні корми, тому навіть рослини з високим вмістом білка, наприклад, бобові, не є хорошим вибором. Кішки, як і ваші сіамці, – це облігатні (що означає суворі) м’ясоїдні тварини. Оскільки коти не мають певних ферментів, вони не можуть ефективно перетравлювати та використовувати рослинні білки. Ефект вживання в їжу білка на рослинній основі полягає в тому, що кішкам буде бракувати конкретних амінокислот, які можна знайти лише в тваринному білку. Однією з таких кислот є таурин. Дефіцит цієї амінокислоти може викликати проблеми з серцем і навіть сліпоту у кішок. Тому важливо вивчити котячий корм не лише на вміст білка, але і на його джерело.

Незалежно від того, який тип їжі ви вибрали, переконайтесь, що в ньому є правильний баланс цих інгредієнтів:

  • Білок
  • Жири. Котам потрібно, щоб їх дієта містила не менше 30% жиру.
  • Мінерали
  • Вода. Сухий корм має вміст води, який коливається приблизно біля 10%, тому очевидно, вам потрібно буде забезпечити свою кішку додатковою водою. Якщо ви годуєте свою кішку лише вологим кормом, вона отримає більшу частину її води з мокрого корму (який зазвичай містить 75% води). Однак кіт все одно повинен мати доступ до води.

Суть полягає в тому, що в дикій природі коти харчуються їжею, яка складається в основному з м’яса. Забезпечте свою кішку тим самим, і ви допоможете їй залишатися щасливою та здоровою.

Особливості догляду за Сіамською кішкою

  • Коротка тонка шерсть сіамців легко доглядається за допомогою щотижневого розчісування, щоб видалити відмерле волосся та розподілити шкірні жири.
  • Чистіть зуби, щоб не допустити пародонтозу. Щоденна гігієна зубів найкраща, але щотижневе чищення зубів краще, ніж нічого.
  • Підстригайте кігті за потребою, як правило, кожні 10 – 14 днів.
  • Хороша ідея тримати сіамців як кішок, що живуть лише в приміщенні, щоб захистити їх від захворювань, що поширюються іншими кішками, нападу собак або койотів та інших небезпек, з якими стикаються коти, які виходять на вулицю, наприклад, потрапивши під машину. Сіамці, які виходять на вулицю, також ризикують бути викраденими.

Основні проблеми із здоров’ям Сіамської кішки

В середньому тривалість життя сіамців становить близько 12,5 років. Сіамська порода має більш високий рівень смертності порівняно з іншими породами котів. Більшість смертей спричинені пухлинами, особливо пухлинами молочної залози. Вони також мають високий ризик виникнення шлунково-кишкових проблем, легеневих інфекцій, котячого ОКР, вестибулярної хвороби та синдрому котячої гіперестезії.

Сучасна сіамська кішка зі своєю клиноподібною головою може бути більш схильною до дихальних та стоматологічних проблем, ніж у котів з менш гострим типом голови, а у деяких сіамських котів періодично виникають проблеми із схрещеними очима або зігнутим хвостом.

Проблеми, які можуть торкнутися сіамців, включають такі:

  • Амілоїдоз. Амілоїд – це тип білкової сполуки, який може викликати захворювання шляхом аномального збору всередині тканин і органів. Це той самий білок, який накопичується в мозку пацієнтів з Альцгеймером. У кішок амілоїди частіше накопичуються в черевних органах, особливо нирках, печінці та підшлунковій залозі. Це накопичення білка засмічує орган і викликає порушення роботи органів. Не існує ефективного лікування амілоїдозу як хвороби, але ми можемо використовувати дієту та медикаменти для підтримки функції уражених органів.
  • Мегаезофагус. Стравохід – це трубка, яка переносить їжу з рота в шлунок рядом скорочень після ковтання. Якщо стравохід не має належних зусиль для переміщення їжі вниз, він може розтягнутися до «мега» розміру, так що їжа залишається в стравоході, а не спускається в шлунок. Сіамці, уражені мегаезофагусом, можуть викидати порції неперетравленої їжі у формі трубки. Якщо у вашої кішки є незвичні харчові поведінки або постійно блювота після їжі, обов’язково повідомте про це.
  • Множинні пухлини. Ваші сіамці ще більше схильні до певних видів раку і до деяких видів з молодшого віку. Багато ракових захворювань можна вилікувати хірургічним видаленням будь-яких мас, а деякі види піддаються лікуванню хіміотерапією. Раннє виявлення кожного типу раку є критично важливим.
  • Синдром котячої гіперестезії. Кішки з гіперестезією мають підвищену чутливість до дотику та іншої стимуляції шкіри та нервів. Ви можете помітити, як шкіра вашої кішки пульсує по спині, коли вона відчуває навіть легкі дотики.
  • Конвергентна косоокість і ністагм. Конвергентна косоокість – це медичний термін для схрещених очей. Хоча це може вважатися вродженим дефектом у більшості порід, у сіамських це вважається нормальним. У деяких випадках ви можете навіть помітити, як очі вашої кішки мерехтять з боку в бік, це явище під назвою ністагм. У будь-якому випадку, ні косоокість, ні ністагм не є небезпечними, і лікування тут не потрібно. Багато власників котів навіть вважають ці риси особливістю!
  • Прогресуюча атрофія сітківки – це спадкове захворювання в деяких сіамських кров’яних лініях, в яких очі генетично запрограмовані з часом сліпнути. ПАС може спричинити різну ступінь втрати зору, але в більшості випадків призводить до повної сліпоти без ефективного лікування
  • Астма / бронхіальна хвороба. Астма, яка викликає запалення і звуження дрібних дихальних шляхів легенів, досить поширена у кішок. Деякі породи котів, зокрема ваші сіамські, особливо піддаються ризику. Астма – небезпечний для життя стан, який може вимагати екстреного лікування. Кішок з астмою можна лікувати інгаляторами, а також пероральними препаратами, які допомагають відкрити дихальні шляхи та зменшити запалення. Необхідно оперативне лікування при хрипі, задиханні, кашлі або будь-яких ознаках дихального дистресу у вашої кішки.
  • Вроджені вади серця, такі як аортальний стеноз

Пам’ятайте, що після того, як ви забрали нового кошеня додому, ви маєте можливість захистити його від однієї з найпоширеніших проблем зі здоров’ям: ожиріння. Утримання сіамців у відповідній вазі – один із найпростіших способів захисту його загального здоров’я.

Таким чином, можна зробити висновок, що Сіамська кішка є особливою, з такими приємними рисами, як енергійність і грайливість, вона хороший компаньйон і домашня тварина. Сіамці добре ладнають з дітьми та іншими домашніми тваринами. Вони мають коротку, просту у догляді шерсть, високорозумні та здатні навчитися трюкам. Але також слід пам’ятати, що Сіамці дуже балакучі, мають думку про все, вони орієнтовані на людей, тому їх не слід залишати на самоті тривалий час.

Сіамська кішка. Що треба знати про породу

Міфи і факти про сіамських котів, особливості догляду, поширені захворювання, котяче виховання і рекомендації щодо харчування. Усе про породу сіамська кішка — у статті експертки з поведінки домашніх тварин Оксани Галан.

Сіамська кішка — магічне створіння.

Ви можете замкнути від неї комірчину, але не душу.

Викинути з ванної, та не з голови.

Коли йдеться про сіамську кішку, у Східній Європі найчастіше уявляють здорову округлу тваринку з чорною маскою і загрозливою агресією. Історії про те, як ці коти «мстилися», атакували з верхніх полиць, як винищувачі, і роздряпували людей до напівсмерті, передавалися, як фольклор. Навіть мені їх переповідали у стилі «передайте Олені Михайлівні, що Наталя Петрівна говорила Марині Сергіївні про те, що Ганна Іванівна пропонує». Сіамська кішка — порода неймовірно цікава. З’ясуймо, що правда, а що — вигадка.

Історія походження

Таїланд, який до 1939 року називався Сіам, — країна Південно-Східної Азії. За розмірами приблизно дорівнює Франції. Має розвинуте сільське господарство, родовища сапфірів і рубінів, ліси з дерев цінних порід, багаті культурні традиції. Усе це особливо приваблювало європейських колонізаторів. Утім, на відміну від сусідніх країн, Таїланд ніколи не був колонією. «Країна Вільних» залишалася буфером між колонізованими Великою Британією і Францією частинами Азії. Це дозволило довго зберігати унікальність.

Експорт сіамських котів з країни був заборонений. Навіть всередині дістати їх можна було лише, якщо пощастить. Король Сіаму всіляко оберігав кішок і надавав їм монаршого статусу. Саме тому про сіамських котів довго ніхто не знав.

У другій половині XIX століття кілька котів цієї породи вперше потрапили до Європи — як аристократичний подарунок. Один з них став зіркою виставки у Кришталевому Палаці у Лондоні в 1872 році. Опісля порода міцно запала у серця шанувальників котів. В Європі, а трохи пізніше й в Америці, почалася «сіамська» лихоманка. Порода опинилася на хвилі любові і популярності. А це, на жаль, ніколи не йде на користь тваринам. Чому — читайте у ще одній нашій статті.

У 1892 році пошанувач породи і відомий експерт Гаррісон Вейр склав стандарт «Королівської сіамської кішки». Він описав перший різновид сіамського забарвлення, відомий зараз як seal point.

На сьогодні заводчики і любителі сіамських котів домоглися введення у породу і визнання майже усієї палітри забарвлень, яку тільки можна уявити.

Зовнішність сіамської кішки

Сіамськиі коти балакучі, кмітливі і за поведінкою ближчі до собак. Вони чудово вчаться, воліють не лишатися осторонь вдома й подекуди нагадують маленьких мавпочок, які всюди знайдуть собі роботу.

Розміри, вага і забарвлення

Дуже компактна і водночас незвична за форматом порода. Сіамам властивий виражений статевий диморфізм.

Вага самців — 4-5 кілограмів. Самиць — 3-4 кілограми.

Ріст у холці коливається від 22 до 25 сантиметрів.

Довжина тіла може становити 55-60 сантиметрів.

У різних асоціаціях, яких у породному світі котів чимало, визнано безліч варіацій сіамського забарвлення. Ці відмінності пов’язані з окремою чи спільною реєстрацією сіамоподібних кішок. Таких, як балійська, орієнтальна тощо.

CFA ( The Cat Fanciers’ Association) визнає у сіамських котів лише 4 забарвлення: seal point, blue point, chocolate point та lilac point. Сіамські коти інших забарвлень (cream point, red point, parti-color point та lynx point) належать до групи короткошерстих колор-пойнтів.

Такі асоціації, якк American Cat Fanciers Association та Cat Fanciers’ Federation, реєструють чистопорідних сіамських та сіамоподібних кішок разом, без виділення забарвлення колор-пойнт. Однак не допускають у розведення лінії довгошерстих порід цього типу.

The International Cat Association і більшість європейських асоціацій і федерацій вважають сіамів і сіамоподібних кішок, які походять від орієнтальних короткошерстих, спільною порідною групою. Їх реєструють або усіх в основній племінній книзі, або ж із поділом на офіційний і додаткові реєстри.

Загалом розібратися у цьому непростому світі, якщо ви хочете породисту тварину, доведеться. Це не так вже й легко.

Тривалість життя сіамської кішки

За даними шведських страхових компаній, які стежили за кішками віком до 12,5 років, є такі факти:

середня тривалість життя котів сіамської групи становить 10-12,5 років
68% живуть до 10 років
42% — до 12,5 років і більше

За даними англійських ветеринарних лікарів, середня тривалість життя сіамів становить 14 років.

Нерідко причиною ранньої смерті цих котів є не лише хвороби, а й наслідки їхньої надзвичайної цікавості й безвідповідального ставлення людини: вікна без сіток «антикішка», загублені тварини тощо.

Характер сіамських котів

Сіамська кішка — це собака, які виглядає, як кіт. Дещо безпардонні, кмітливі, без проблем у дресируванні. Дуже люблять увагу і фізичний контакт. Якщо ви мрієте про кота у традиційному розумінні цього виду, який «живе сам по собі» — це не ваша порода. Сіами дуже балакучі. Вони доволі часто і доречно користуються звуковим типом комунікації. Зауваження від свого кота ви будете чути регулярно.

Вони переважно компанійські і при правильному підборі пари цілком уживуться в групі і навіть весело проводитимуть час.

Поширені захворювання

Косоокість. Зір кішки може бути у нормі, однак виглядає це своєрідно і є вадою.

Ністагм — захворювання зорового нерва, що викликає коливання ока праворуч-ліворуч або вгору-вниз. Якщо помітили таке, одразу зверніться до ветеринарного лікаря. Це може бути симптомом низки інших захворювань.

У породи також часто діагностують прогресувальну атрофію сітківки (PRA), що призводить до погіршення зору, а у деяких випадках — до сліпоти.

Тобто з сіамским котом потрібно щорічно відвідувати офтальмолога.

Вигин чи залом хвоста. Доволі довго таке вважали нормою для породи. Однак зараз це є неприпустимим відхиленням. Не забувайте, що хвіст — продовження хребта. Не вірте тим, хто вас переконуватиме, що нічого страшного у цьому немає.

Є деякі дані про те, що сіамські коти схильні до астми. За статистикою, хвороба найчастіше розвивається у віці 6-9 років.

Деякі лінії схильні до таких онкологічних захворювань:

  • Лімфома і лімфосаркома. Зазвичай вражає лімфатичні вузли (розподілені по всьому тілу), грудну порожнину, кишківник, ніс, нирки і нервову систему.
  • Аденокарцинома тонкого кишечника. Ці пухлини швидко прогресують і призводять до часткової закупорки кишківника. Найпоширенішими симптомами є втрата апетиту і ваги, блювота і діарея.

Як і більшість кішок східної групи, сіами схильні до пікацизму — поїдання неїстівних предметів. Такі тварини ковтають клаптики тканини, пластик та інші матеріали, що може привести до непрохідності кишківника. Такі відхилення у поведінці потрібно контролювати спільно з ветеринарним лікарем і спеціалістом з поведінки кішок.

Сіамські коти — порода з високим ризиком розвитку дисплазії тазостегнового суглоба, який може призвести до артриту, що знижує рухливість і погіршує якість життя.

Хвороба Німана-Піка

Хвороба Німана-Піка (сфінгомієліноз) — це спадкове захворювання, яке спричиняє нестача ферменту сфінгомієлінази. Це призводить до накопичення сфінгомієліна у клітинах нервової системи і таких органах, як печінка, селезінка, нирки, легені і кишківник.

Клінічні ознаки проявляються з тримісячного віку і включають атаксію (нескоординовану ходу), дисметрію (непропорційно високі підйоми лап при ходьбі), тремор голови, втрату рівноваги і розчепірені пальці. Деякі коти демонструють стереотипне жування. Печінка і селезінка можуть помітно збільшуватися. Розвивається прогресуючий параліч і більшість тварин помирає у віці до 1 року.

Мукополісахаридоз

Це група спадкових захворювань. Вони класифікуються як:

  • MPS I — дефіцит α-L-ідуронідази, виявлений у домашніх кішок
  • MPS VI — дефіцит арилсульфатази B, виявлений у сіамських і домашніх короткошерстих кішок — це одне з найчастіше ідентифікованих порушень накопичення

Це захворювання призводить до накопичення глікозаміногліканів у численних клітинах організму, включаючи печінку, шкіру, м’язи, кістковий мозок і лейкоцити. Клінічні ознаки включають:

  • Зниженний темп росту
  • Деформація скелета — ущільнене обличчя з широко розставленими очима і маленькими вухами.
  • Затримка росту та аномалії скелета
  • Збільшена печінка
  • Помутніння рогівки (зазвичай прозорі ділянки перед очима здаються мутними)
  • Розумова відсталість також може бути очевидною

Перші ознаки здебільшого виявляются у 6–8 тижнів. Деформація скелета призводить до змін у ході. Маніпуляції з суглобами переважно болісні.

Гангліозидоз

Це спадкове вроджене порушення ліпідного обміну, також відоме як «лізосомна хвороба накопличення».

У хворих котів немає фермента для метаболізму певних ліпідів (жирів). Це означає, що вони накопичуються у клітинах організму і викликають порушення нормальної кліткової функції.

У котів розрізняють дві форми гангліозидозу:

  • GM1 — викликана нестачею фермента кислої β-галактозидази
  • GM2 — викликана нестачею ферментів гексозамінідази A і B

Захворювання викликає накопичення ліпідів, відомих як гангліозиди, особливо у нейрональних клітинах центральної нервової системи. У хворих котів прогресують неврологічні симптоми, такі як:

  • Атаксія (нескоординована хода)
  • Тремор
  • Ністагм

Інші ознаки включають:

  • лицевий дисморфізм — пласка широка голова і маленький череп
  • помутніння рогівки і порушення зору
  • хворі кошенята можуть відставати у рості

В уражених кішок симптоми зазвичай вперше виявляються до 5 місяців. З часом вони прогресують, допоки не з’являється слабкість (спочатку задні кінцівки, потім — передні), депресія, судоми. В кінцевому результаті тварина помирає орієнтовно у віці 8-10 місяців.

Системний амілоїдоз

Системний амілоїдоз також був описаний у сіамських кішок. Амілоїд може накопичуватися у різних органах, включаючи кишківник, печінку і нирки. У нирках це може призвести до хронічного захворювання , а у печінці часто викликає гепатомегалію і робить її надзвичайно крихкою. Самовільний розрив печінки з кровотечею у черевну порожнину стається при таких захворюваннях доволі часто.

У сіамських кішок було виявлено ​​спадкову схильність до генної мутації, що призводить до утворення амілоїдогенних форм сироваткового білка амілоїду А (SAA). У здорових кішок амілоїд не накопичується. Хвороба виникає у результаті комбінації аномального гену, який викликає аномальну структуру білка SAA, а також через інфекційні або екологічні фактори, які призводять до системного запалення і таким чином збільшують вироблення цього білка в уражених кішок.

Генетична основа і спосіб успадкування цих порушень досі не з’ясовані.

І ще одне неймовірно цікаве спостереження ветеринарних фахівців і дослідників. У сіамських кішок є мутація білку під назвою тирозиназа. Мутований білок бере участь у виробленні пігменту меланіну за певної температури. Ця мутація зачіпає лише одну амінокислоту у білку, але різко впливає на його функцію.

Шерсть і мозок здаються ніяк не пов’язаними, однак не у цьому випадку. Клітини шкіри і деякі клітини мозку походять з однієї і тієї самої групи ембріона. Це означає, що якщо тирозиназа не працює у теплих ділянках шкіри кота (там є інше забарвлення), то білок також не працюватиме у клітинах мозку. Така відсутність функціональності викликає відчуття неспокою. Тирозиназа бере участь у виробленні дофаміну. Коли він не працює, цей білок утворює згустки в мозку і викликає симптоми, дуже схожі на хворобу Альцгеймера у людей. У кішок цей стан характеризується порушеним режимом сну і харчування, дезорієнтацією, втратою здатності до навчання і надмірною вокалізацією у нічний час.

Як бачите, питань про здоров’я і генетику дуже багато. Тому варто їх обговорювати з заводчиком заздалегідь і ретельно вибирати тварину.

Догляд за сіамською кішкою

Сіамська кішка більш теплолюбива, аніж інші породи. Тому готуйтеся до того, що знадобиться спеціальний одяг (светрики або попони), а вдома потрібно буде організувати теплі місцинки. Ви частенько знаходитимете свого кота посеред теплих речей.

У шерсті без підшерстя також є переваги. Сіамська кішка не потребує активного вичісування / намивання. Однак це не означає, що вдома не буде шерсті. Тонкі короткі світлі волосинки міцно чіпляються до одягу і меблів. Для догляду за шерстю сіамської кішки можна використовувати спеціальні гумові рукавички або щітки з короткою натуральною щетиною.

Найчастіше сіамські коти позитивно ставляться до купання. Їх цілком реально привчити до цієї процедури, якщо приділити вдосталь часу.

Сіами — активні. Готуйтеся, зокрема, й до того, що у лотку вони теж влаштовуватимуть розкопки. Тому краще одразу обирайте лоток максимально великий і глибокий. Поруч варто покласти килимок для уловлювання наповнювача.

Точилки для кігтів, ймовірно, швидко зношуватимуться. Тому підберіть відповідну і організуйте легальну можливість точити кігтики і маркувати територію.

Виховання сіамської кішки

Виховувати цих котів — справжнє задоволення. Добра харчова мотивація, активність і бажання бути зі своєю людиною дають неабиякі переваги.

Хоча іноді це сприяє формуванню небажаних поведінкових ланцюжків. Хіти скарг:

  • лазіння по столу (+ пічки, шафи і все, що здасться вартим уваги)
  • неспокій на самоті (вокалізація, дряпання дверей і меблів)
  • занадто активні ігри
  • порушення режиму дня
  • надмірна вокалізація

Щоби мати шанс впоратися з небажаною поведінкою, згадаймо про базові потреби котів, а також деталі, що безпосередньо впливають на небажану поведінку.

5 факторів, які роблять життя з сіамською кішкою комфортнішим:

  1. Використання 3D простору. Кіт, особливо цієї породи, має потребу стрибати і досліджувати територію. Жити у 40 кваратних метрах нудно. Адже тут тварина швидко вивчає кожен куточок. Якщо ви не організуєте ігрових комплексів, поличок і тунелів, кіт сам вирішить, як розважатися. До вподоби точно будуть стіл і пічка.
  2. Вдосталь часу для спілкування. Сіамські коти не є одинаками. Вони потребують товариства. Якщо вас немає вдома по 12-14 годин і ви приходите лише спати, тварина страждатиме.
  3. Правильні іграшки. Це не обов’язково дорого, головне — враховувати порідні особливості. Пам’ятаю одного звіра, у якого найгучніше «Няв!» викликала гумка від піпетки. Ми прив’язали її на мотузочку, і кіт був у дикому захваті.
  4. Регулярні фізичні і ментальні навантаження. Активність сіама треба скеровувати у конструктивне русло: займайтеся фітнесом і продовжуєте здорове життя суглобам улюбленця. Вчіть його користуватися інтелектуальними іграшками і розв’язувати завдання. Допомагайте опановувати нові навички і кумедні трюки.
  5. Розуміння, як правильно навчати кішку. Улюбленець нявчить і ви йому відповідаєте: «Ти їсти хочеш?». Це заохочення увагою. Він кричить голосніше, і ви йдете в кухню і підсипаєте йому в миску корму. Це заохочення їжею. Вуаля! Ланцюжок вивчений, хоча ви на цьому і не наполягали.

Якщо правильно організувати період соціалізації, привчити до шлеї, повідця, переноски і робити це регулярно, сіамський кіт може стати чудовим супутником у подорожах і любителем прогулянок. Якщо, звісно, захоче.

Рекомендації щодо раціону сіамської кішки

Кондиція сіамів, на відміну від більшості порід, має бути наближеною до 4. Те, що вони легкі і тонкі, не має надихати вас на план «відгодувати» чотирилапого. Сіами — це газелі у світі котів. При цьому бажання попоїсти у них цілком хижацьке. Якщо вони, звісно, здорові.

Тому повноцінний добовий раціон варто розбивати на 5-6 годувань. Обов’язково стежте за кількістю випитої води. Це надзвичайно важливо для здоров’я кота.

Як обрати кошеня сіамської породи

Якщо ви хочете кошеня саме цієї породи, почніть з вибору заводчика. Для цього краще походити по виставках і поспілкуватися з людьми особисто. Не забирайте кошеня з виставки — це емоції. Потрібно керуватися здоровим глуздом:

  1. Візьміть контакти заводчиків, з якими познайомилися, вивчіть інформацію про розплідник. Вдумливо і детально, до дати заснування.
  2. Ознайомтеся з документами: договір купівлі-продажу, родовід, генетичні тести.
  3. Попросіть надіслати вам якомога більше відео обраного кошеняти, щоб упевнитися у потрібному темпераменті.
  4. Підготуйте своє помешкання до приїзду тварини: іграшки, лоток, наповнювач, миски тощо.
  5. Продумайте, як ви його привезете додому. Це буде справжня пригода.
  6. Приготуйте гроші. Хороше кошеня не може коштувати дешево. В’язка, годування, вакцинація, генетичні тести та інші складові утримання і розведення коштують відповідно. Не сподівайтеся на диво. Здорова породиста тварина — недешеве задоволення.

Хороший заводчик відповідатиме на всі ваші запитання і не дратуватиметься через надмірну цікавість. А якщо це не так — шукайте інше місце для купівлі улюбленця.

Чи підходить вам сіамська кішка

Якщо вам до душі такі особливості породи, як:

  • не надто стандартний зовнішній вигляд
  • допитливість та активність
  • балакучість, іноді навіть гучність
  • комунікабельність

і, можливо, глибоко в душі ви трохи «собачник» — тоді це ваша порода.

Тільки пам’ятайте про це, коли тридцятий раз повертатимете обірвані штори на місце. Ви самі підписалися на життя з сіамською кішкою.

Сіамська кішка: найцікавіші та маловідомі факти про породу

Доля сіамських котів протягом всієї історії була різноманітною – у свій час їм поклонялися, а в інший – винищували. Але сіамкам все ж вдалося завоювати любов людей своєю красою, хоча характер у них і не самий поступливий. Онлайн Гід розповідає найцікавіші та маловідомі факти про сіамських котів – чим вони зобов’язані своєю славою і як правильно розпізнати справжність породи.

Сіамські кішки відбуваються з Далекого Сходу, а точніше з Сіаму, території сьогоднішнього Таїланду. Перші згадки про них можна знайти в книзі 1350 року – «Книга віршів про кішок», яка містить опис кішки, що дуже нагадує сучасну сіамку.

На той момент їх називали королівськими кішками Сіаму, тому що вони завжди були пов’язані з двором і храмами. Сіамців боготворили, вони завжди жили у великій розкоші. Це сформувало в них вбудований ген довголіття – живуть сіамські кішки до 20 років.

У перший час до сіамських кішок ставилися як до національного надбання, тому впродовж багатьох століть їх можна було знайти тільки в Сіамі. Світ познайомився з сіамськими кішками тільки в кінці XIX століття, коли пару кішок подарували британському консулу – він передав їх своїй сестрі, а вона представила тварин на виставці в Кришталевому палаці. Тоді сіамських котів не визнав двір. Їх вважали некрасивими і нецікавими.

Цікаві факти про сіамських кішок

Фото: envato.com

Існує також безліч легенд, пов’язаних з сіамськими кішками, які пояснюють причину пошани і поваги тварин на їх батьківщині. За однією з них, сіамські кішки були посудиною для душ померлих. Після чиєїсь смерті обиралася кішка, в яку повинна була увійти душа померлого – це було звичаєм вищих верств суспільства. Потім такий кіт потрапляв до храму, де жив розкішним життям, харчувався найкращими продуктами і мирно доживав до старості.

Ще один цікавий факт пояснює косоокість і зламаний хвіст сіамських котів – сьогодні це дефекти, усунуті в процесі свідомого розведення, але колись були спільною рисою сіамців. Згідно з легендою, одній з храмових кішок було наказано охороняти дорогоцінну вазу. Тварина була так поглинена своїм завданням, що не зводила очей з цінного об’єкту. На пильну увагу оточуючих пухнаста охоронниця відповідала злісним прищуленим поглядом, а вазу огортала своїм довгим хвостом.

Як дізнатися сіамська кішка чи ні?

Фото: envato.com

Колись британці в 19 столітті вважали сіамців потворними. Сьогодні ж їх цінують за цікаву східну красу. Кішка дійсно сповнена витонченості та елегантності – цього у неї не відняти.

Головні характеристики сіамських котів:

  • Струнке, видовжене тіло і кінцівки.
  • Хвіст довгий, звужується до кінця, іноді зламаний.
  • Очі завжди розкосі і блакитні, мигдалеподібної форми.
  • Шерсть без підшерстя, тонка, вона плавно прилягає до тіла, м’яка і коротка.
  • Забарвлення шерсті завжди точкове з більш темною маскою на мордочці, лапках і хвості. Допустимі окраси: кремовий, бузковий, червоний, синій, черепаховий і тигровий.

Білий різновид сіамських котів також відомий і визнаний, хоча зустрічається досить рідко.

До речі, всі сіамські кішки народжуються білими, забарвлення у них проявляється тільки через кілька днів після народження. Чим старше кіт, тим темніше стає окрас.