Сульфат калію застосування

0 Comments

Калійні добрива: види, особливості застосування та переваги

Калій разом з азотом і фосфором входить до групи NPK, яку, зазвичай, агрономи вносять з добривами для отримання високого та стабільного врожаю, тож про його важливість у системі живленні, мабуть, ніхто не сперечатиметься. Але є аграрії, що недооцінюють його значимість. Тож SuperAgronom.com вирішив з’ясувати, навіщо потрібно вносити калійні добрива, які вони є та чим сільськогосподарським культурам загрожує нестача цього елемента у ґрунті?

Калій поліпшує стійкість культур до повітряної посухи, хвороб, шкідників, забезпечує транспорт продуктів фотосинтезу з вегетативних органів до органів плодоношення. Але, на відміну від інших елементів, він виноситься із врожаєм у невеликій кількості, оскільки переважно зосереджений у соломі та інших пожнивних рештках культур.

Калій бере участь у процесах формування квіток і плодів. За його нестачі рослини схильні до різних хвороб, листки жовтіють, буріють і відмирають. Його додають і в період сходів, і в період підготовки рослини до зими. Наприклад, у критичні фенофази росту і розвитку сої дуже важливо забезпечити їй повноцінне живлення і поповнити усі існуючі дефіцити — особливо калію, оскільки це може суттєво вплинути на рівень майбутньої врожайності.

Недостатня забезпеченість рослин калієм відчутно обмежує дію азоту, особливо це стосується низькобуферних ґрунтів. Повне задоволення потреб рослин у калії та фосфорі сприяє підвищенню загальної здатності краще підлаштовуватися під стресові умови та якомога безболісно їх переносити, що, зокрема, включає посухостійкість та зимостійкість в озимих культур.

Дія калійних добрив підвищується у сівозміні з травами, що виносять із ґрунту велику кількість цього елемента живлення. Вони, хоч і менш рухомі, аніж азотні, на ґрунтах легкого гранулометричного складу при збільшеній вологості можуть вимиватися.

За інформацією Інституту живлення рослин, валовий вміст калію у ґрунті перевищує запаси фосфору та азоту разом узятих. В основному цей показник залежить від гранулометричного складу ґрунту. Найбільша кількість калію у важких ґрунтах. У підорному шарі сірих лісових та дерново-підзолистих ґрунтів вміст калію більший, аніж у орному шарі. Проте основна маса калію перебуває у нерозчинній та малодоступній для рослин формі.

Переважно у всіх ґрунтах України спостерігається підвищений вміст калію, а середній та низький — лише у 30%. Та і ефективність калійні добрива проявляють не однаково на всіх типах ґрунтів. Найбільшу потребу в них відчувають легкі дерново-підзолисті ґрунти Полісся, осушені торфяники, сірі лісові ґрунти і вилужені чорноземи Лісостепу. Стосовно Степової зони, де природний вміст калію досить високий, калійні добрива рекомендовано вносити на зрошуваних, незасолених чорноземах, оскільки на солонцюваті і засолені ґрунти їх не вносять зовсім, тому що засвоєння калію рослинами практично зводиться до нуля.

Наслідки дефіциту калію в ґрунті

Дефіцит калію:

  • посилює дихання рослин;
  • знижує інтенсивність фотосинтезу;
  • зменшує кількість вуглеводів, що необхідні в процесі росту;
  • зменшує утворення насіння;
  • призводить до того, що азот не бере участі в процесі метаболізму.

У разі дефіциту сповільнюється ріст рослин, стебла стають ламкими, що стимулює вилягання рослин. Перші симптоми нестачі цього елементу спочатку виникають на нижніх листках. А загальним симптомом є пожовтіння кінчиків і країв листків. Уражена тканина з часом висихає. На сої можуть з’являтися некритичні плями, які теж відмирають. У ячменю ж своєрідна реакція на дефіцит калію: він формує занадто велику кількість пагонів.

Ознаки К-дефіциту на ранніх стадіях не потрібно плутати з залізо-дефіцитним хлорозом у сої (ЗДХ), який трапляється на ґрунтах з високим рівнем pH (вапнякових). На противагу К-дефіциту, симптоми ЗДХ виявляються у пожовтінні міжжилкових ділянок переважно на молодому листі. Хоча при надзвичайно високому дефіциті заліза кінчики листя можуть забарвлюватися у коричневий колір і відмирати.

В умовах дефіциту калію для всіх культур рекомендується виконувати повторні обробки з інтервалом 7—10 днів. Для досягнення кращих результатів варто виконувати підживлення в комплексі з іншими препаратами.

Але! Важливо не перестаратись. Надлишок калійного живлення рослин проявляється спочатку між жилками листків і з’являється мозаїка блідих плям, які з часом буріють, і листки опадають. Ріст і цвітіння рослин затримуються, у бульбах картоплі знижується вміст крохмалю, погіршуються їхні смакові якості. Крім того, за надлишку калію в ґрунті спостерігається магнієве голодування рослин. Для балансу цих елементів доцільно вносити калійно-магнезіальні добрива, які, окрім калію, містять ще й магній.

Калійні добрива залежно від сировини, з якої виготовляються, поділяються на:

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Сульфат калію (калій сірчанокислий)

Сульфат калію це концентроване калійне добриво, до складу якого входять 50% калію, 18% сірки, 3% магнію і 0,4% кальцію. На вигляд це білий, іноді з сіруватим відтінком, кристалічний порошок. Сульфат калію не містить хлору та основні його властивості — це хороша розчинність у воді і те, що він при довгому зберіганні не злежується.

Як використовувати сульфат калію?

Використання сульфату калію з азотними і фосфатними добривами підсилює позитивний вплив на врожайність, а ось одночасне застосування з сечовиною, крейдою не рекомендується.

Широке застосування в сільському господарстві сульфат калію як добриво отримав, тому що він:

  • підвищує вміст вітамінів і цукру в плодах;
  • позитивно впливає на обсяг і якість врожаю;
  • сприяє успішній зимівлі плодово-ягідних дерев і чагарників;
  • може використовуватися на різних ґрунтах (дерново-підзолистих, торф’яних, каштанових, сіроземних, кислих).

Використовувати сульфат калію можна у відкритому і закритому (теплиці) грунті, а також для кімнатних рослин.

При попаданні в грунт, калій, який входить до складу калійного добрива, переходить у ґрунтовий комплекс, який потім поглинається рослинами. На глинистих і суглинних грунтах сульфат калію закріплюється і майже не пересувається в нижні шари ґрунту, а на легких піщаних ґрунтах — рухливість калію висока. Тому, щоб забезпечити рослини калієм в достатній мірі, його намагаються вносити в той шар, де розташована основна маса коренів. У важких ґрунтах слід вносити калійне добриво восени на велику глибину, а в піщаних – навесні і не закладаючи їх глибоко. Наприклад, при посадці плодового дерева на глинистих і суглинних ґрунтах на дно посадкової ями необхідно внести сульфат калію разом з фосфорним добривом, так як подальше внесення у верхній шар ґрунту калійних добрив не дасть плодовому дереву необхідний рівень калійного живлення.

Як застосовувати сульфат калію?

Сульфат калію можна вносити двома способами:

  • навесні або восени під основний перекопуванні грунту;
  • як підживлення в період зростання.

Застосування сульфату калію можливе для наступних груп рослин:

  • чутливих до хлору (винограду. картоплі, льону, тютюну, цитрусових);
  • сімейства хрестоцвітних (брукви, капусти, турнепсу, ріпи, редьки);
  • споживають багато сірки (бобові);
  • плодово-ягідних дерев і чагарників (аґрусу, вишні, сливи. груші, малини і яблуні).

Дозування внесення такого добрива залежить від способу внесення та виду рослини:

  • при основному внесенні для суниці, томатів, огірків і квітів – 15-20г/м2, для капусти, буряків, моркви, картоплі – 25-30г/м2;
  • при посадці плодових дерев – 150-200г на посадкову яму;
  • для підживлення овочевих культур і суниці – 10-15г/м2, ягідних чагарників – 15-20г/м2 або зробивши з двох сторін поряд з рослинами борозенки глибиною 6-8см, вносять туди 50-100г/м2.

Якщо підживлення здійснюється через систему поливу, то слід приготувати розчин сульфату калію з концентрацією 0,05-0,1%, для позакореневого підживлення обприскуванням в будь-яких системах розпилення 1-3% розчином, а для звичайного поливу розводять в 10 л води 30-40 г речовини, і цим розчином поливають 10-20 рослин.

Сульфат калію не містить отруйних речовин і домішок, але при попаданні на шкіру, в очі або всередину може викликати подразнення слизових оболонок, випадки отруєння вкрай рідкісні, при дуже тривалому впливі.

В садівництві сульфат калію використовується як добриво дуже часто, оскільки він не містить хлор і з нього добре засвоюється калій, необхідний для отримання продукції високої якості, зниження втрат врожаю при зберіганні, для високої стійкості до хвороб і шкідників.