Боротьба з картопляною міллю на бульбах картоплі

0 Comments

Картопляна міль

Картопляна міль (Phthorimaea operculella Zell.) походить з тропічних гірських районів Південної Америки. Зараз шкідник широко поширений на всіх континентах. В Україні картопляну міль вперше виявили в 1980 році в Криму. Пізніше вогнища картопляної молі з’явилися в інших областях України. На сьогодні картопляна міль поширена Донецькій, Запорізькій, Одеській, Харківській та Херсонській областях.
Картопляна міль входить до списку найнебезпечніших шкідників, які пошкоджують рослини родини Пасльонових (Solanaceae), а також включена до Переліку регульованих шкідливих організмів, списку А2 – карантинні організми, обмежено поширені на території України.

Розмах крил метеликів картопляної молі досягає 10-15 мм. Передні крила широколанцетні, коричнево-сірі, з темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темно-коричневими штрихами; задні крила по ширині майже рівні переднім, з виїмкою по зовнішньому краю, мають бахрому. У самців на задніх крилах розташована кисть з довгих волосків, що досягають майже середини крила.
Яйце розміром 0,8 мм, овальне, перламутрово-біле.
Гусениці голі, молоді довжиною 1,2 мм, дорослі – 8-10 мм, від жовто-рожевого до сіро-зеленого кольору з поздовжньою смугою посередині й дрібними темними щитками по тілу; грудний щиток чорний, анальний – жовтий.
Лялечка коричнева, з невеликим кремастером і щетинками на кінці черевця, довжиною 5,5 – 6,5 мм, знаходиться в шовковистому сріблясто-сірому коконі.

Картопляна міль може розмножуватись як в полі, так і в теплих сховищах. В умовах півдня України міль в польових умовах утворює 4-5 поколінь. Тривалість розвитку одного покоління залежить від кліматичних умов і становить від 20 до 60 днів. Потрапляючи в сховища або погреби, шкідник продовжує розвиватись і пошкоджувати картоплю, утворюючи 1-2 покоління.

В польових умовах шкідник перезимовує в стадії гусениці, або лялечки під рослинними залишками в поверхневому шарі ґрунту, а в сховищахв усіх стадіях розвитку.

Орієнтовно в квітні-травні починається літ метеликів, які можуть зустрічатись до кінця жовтня. Самки відкладають яйця на листках, черешках, стеблах, неприкритих бульбах, на ґрунті. У сховищах місця яйцекладок в основному – на бульбах (у вічках, тріщинках шкірки, під налиплими грудочками ґрунту і в місцях механічного пошкодження). Одна самка може відкласти 100-300 яєць і заселити яйцями до 40 картоплин. У період збору врожаю не вивезені з поля бульби метелики можуть заселити протягом доби.

Через 3-10 днів з яєць виходять гусениці, які в пошуках корму активно пересуваються і до початку мінування плетуть невелику павутинку для схованки. Гусениці знищують паренхіму листків, утворюють міни, обплітають листя павутиною, можуть пошкоджувати черешки – і тоді листок гине повністю. Коли бадилля починає сохнути, гусениці переходять на бульби, особливо ті, що не прикриті ґрунтом, або на інші пасльонові рослини. Далі вони живуть всередині бульб в ходах, забиваючи їх екскрементами.

Залежно від температури, розвиток гусениці триває 10-14 днів, в сховищах – 45-70 днів. Гусениці, які закінчили харчування і розвиток, залишають рослини і сплітають в прихованих місцях (під сміттям, на мішках, в щілинах підлоги) малопомітний кокон, до поверхні якого прикріплюються грудочки землі, сміття. Через 3-4 дні вони перетворюються на лялечку. Ця стадія триває 7-12 днів.

Картоплю міль ушкоджує найбільше, крім того, може оселятись на томатах, перці, баклажанах, тютюні та дикоростучих пасльонових. Живиться як бульбами так і листками та стеблами рослин, шкодить не тільки під час вегетації, але і продовжує свій розвиток в сховищах і погребах, де пошкоджує картоплю на зберіганні. В результаті, бульби стають непридатними до вживання, насіннєві – втрачають свої посівні.

Пошкодження бульб картоплі може бути двох типів. Перший – це так зване поверхневе пошкодження, коли гусениця проникає під шкірку бульби, а потім робить ходи майже під самою шкіркою. Шкірка поступово висихає, осідає і утворює при цьому помітний рубець. Другий тип ушкодження – утворення більш глибоких ходів в бульбах. Такі ходи майже не помітні зовні, їх можна виявити при детальному огляді, після розрізання бульб.

Крім картоплі, досить значних збитків міль завдає й іншим пасльоновим культурам. Так, при пошкодженні листя тютюну, його неможливо використовувати для виготовлення сигар. Плоди томатів піддаються незначному пошкодженню, але при відсутності звичайних для гусениць кормових рослини, як правило, при перших заморозках, вони можуть досить сильно пошкоджуватися. У багатьох регіонах світу картопляна міль в основному розглядається як шкідник картоплі при зберіганні з втратами останньої до 100%.

Ознаки присутності шкідника:

На листі баклажанів, тютюну, дурману помітні прозорі міни, частіше, розташовані близько до центральної жилці. На листі картоплі і томатів міни не так помітні, стінки їх непрозорі. Іноді гусениця живиться в складках молодого листя, не утворюючи міни. На листі перцю міни не виявляються. Сплетення листя павутиною, пошкодження стебел і пагонів найчастіше спостерігається на верхівках рослин. В плоди (томати, перець) гусениця проникає знизу, через плодоніжки, з верхівки – з місця залишку квітки. Крізь тонку шкірку плодів гусениці можуть потрапляти в місця, де плоди стикаються між собою або торкаються поверхні ґрунту або тари. Такі місця на плодах слід оглядати найбільш уважно, тому що саме там найчастіше помітні викиди екскрементів гусениці.

Картопляна міль з районів свого поширення може розповсюдитись у всіх стадіях розвитку (яйце, гусениця, лялечка, метелик) з бульбами картоплі, з плодами пасльонових культур, з тарою і ґрунтом.

Для своєчасного виявлення молі, встановлення меж осередків в зоні її можливого поширення на картоплі, томатах, баклажанах та інших Пасльонових необхідно щорічно проводити обстеження із застосовуванням феромонних пасток (одна пастка на 5 га, або на 10 присадибних ділянок, або на 150 т картоплі в сховищах), а також візуально з відбором підозрілих зразків.

При виявленні картопляної молі, згідно з чинним законодавством України (Закон України «Про карантин рослин») на території де вона була виявлена запроваджується карантинний режим, а державні фітосанітарні інспектори в цьому регіоні розробляють заходи з по локалізації і ліквідації вогнища шкідника. Зокрема, призупиняється вивезення, продаж картоплі та інших пасльонових за межі зони зараження без проведення фітосанітарних заходів. Також заборонена посадка картоплі на ділянках, де виявлені вогнища картопляної молі до повної їх ліквідації. Якщо картопляна міль вже виявлена, потрібно застосовувати комплекс заходів боротьби з нею, застосовувати агротехнічні, біологічні та хімічні заходи.

Агротехнічні заходи боротьби з картопляною міллю передбачають дотримання сівозмін, недопущення повторних посадок картоплі (а також інших пасльонових) на попередньому місці протягом 3 років. Фумігація бульб картоплі перед висаджуванням. Садити потрібно тільки здорові бульби, глибина їх загортання повинна становити не менше 15 см. Впродовж вегетації, необхідно систематично знищувати пасльонові бур’яни, які є резерватами шкідника. За необхідності зрошення ділянок, його треба проводити переважно дощуванням, яке забезпечує часткову загибель молодих гусениць і при цьому не допускає оголення бульб. Необхідно регулярно проводити підгортання кущів, щоб бульби нового врожаю перебували під шаром ґрунту не менше 5 см.

Збирати врожай потрібно в стислі терміни на початку пожовтіння бадилля, не допускаючи її висихання. Викопані бульби необхідно відразу вивезти з поля, не залишаючи на ньому некондиційні і дрібні. Також не можна викидати бульби, плоди, уражені картопляної міллю на звалища, в лісосмуги та інші місця, тому що шкідник може перезимувати і в наступному році знову оселитися на полях пасльонових і розширити межі вогнища.

Зберігати бульби рекомендується при найбільш сприятливому температурному режимі + 3-5 ° С. При таких температурах, в промислових холодильниках, протягом 4-5 місяців зберігання гинуть всі стадії розвитку шкідника.

Для хімічної боротьби з шкідником потрібно використовувати препарати, які дозволені для використання в боротьбі з картопляною міллю, відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

На томатах, баклажанах, перці, тютюні більшу частину періоду вегетації використання інсектицидів обмежена, тому боротьбу з картопляної міллю необхідно проводити, в основному, з використанням біологічних препаратів. Також їх застосовують під час збору урожаю бульб, у випадку зберігання високої активності льоту метеликів і розвитку шкідника.

Боротьба з картопляною міллю на бульбах картоплі

You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

  • Головна
  • Служба
    • Про службу
    • Керівництво
    • Декларування доходів
    • Очищення влади
    • Кадрова політика
      • План роботи сектору управління персоналом
      • Вакансії
      • Графік відпусток
      • Підвищення кваліфікації
      • Зразки документів
      • Результати конкурсу
      • Нормативно-правова база
      • Реєстри
      • Державні закупівлі
        • Річний план держзакупівель
        • Конкурентні закупівлі
        • Конкурентні закупівлі підвідомчих установ
        • План заходів
        • Виконання плану
        • Форма та порядок подання запиту на публічну інформацію
        • Інформація про використання бюджетних коштів
        • Законодавство
        • Договори оренди
        • Звіти
        • Графік роботи
        • Контактна інформація
        • Особистий прийом громадян
        • Контакти терорганів
        • Зв’язки з громадськістю
          • Звернення громадян
          • Звіти
          • УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
            • ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОТИЕПІЗООТИЧНОЇ РОБОТИ
            • Працівники відділу
            • ВІДДІЛ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
            • Працівники відділу
            • ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ
              • Матеріали та рекомендації
              • ВІДДІЛ ЗАХИСТУ РОСЛИН
              • Працівники відділу
              • ВІДДІЛ КАРАНТИНУ РОСЛИН
              • Працівники відділу
              • ВІДДІЛ ФІТОСАНІТАРНИХ ЗАХОДІВ НА КОРДОНІ
                • Матеріали та рекомендації
                • Працівники відділу
                • Працівники управління
                • Працівники відділу
                • Відділ санітарно-епідеміологічного нагляду та організації розслідування спалахів
                • Відділ безпеки середовища життєдіяльності
                • Планування та звітність
                • Актуальна інформація
                • Працівники управління
                • Працівники відділу
                • ВІДДІЛ КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ, РОБІТ І ПОСЛУГ
                • Матеріали та рекомендації
                • Працівники відділу
                • ВІДДІЛ РИНКОВОГО ТА МЕТРОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ
                • Матеріали та рекомендації
                • Працівники відділу
                • СЕКТОР КОНТРОЛЮ ЗА РЕГУЛЬОВАНИМИ ЦІНАМИ
                • Матеріали та рекомендації
                • Працівники сектору
                • СЕКТОР КОНТРОЛЮ ЗА РЕКЛАМОЮ, ДОТРИМАННЯМ АНТИТЮТЮНОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ТА ПРОБІРНОГО КОНТРОЛЮ
                • Матеріали та рекомендації
                • Нормативно-правова база
                • План діяльності з внутрішнього аудиту
                • Звіти

                Небезпечний карантинний шкідник – картопляна міль

                Картопляна міль може спричинити значні збитки виробникам картоплі, особливо в період її зберігання. Прихований спосіб життя шкідника, незначна чисельність у першій половині вегетації пасльонових культур, схожість ознак пошкодження з іншими видами молей (томатна, тютюнова, пасльонова) суттєво ускладнюють виявлення картопляної молі.

                Картопляна міль (Phthorimaea operculella Zell.) – небезпечний карантинний шкідник, який шкодить як на полях, так і в сховищах. Батьківщина картопляної молі – тропічні райони Америки, Перу та Чілі. Звідти вона разом із бульбами картоплі потрапила в усі куточки світу. На сьогодні вона поширена більш ніж у 70 країнах світу. Основна кормова культура шкідника – картопля, але також живиться на томатах, баклажанах, тютюні, перці і бур’янах родини пасльонових. Розмножується шкідник як у полі, так і в теплих сховищах. У його розвитку відсутня діапауза. На України в полі картопляна міль дає до 5 генерацій. Тривалість розвитку однієї генерації залежить від температури і становить у природних умовах 20-60 днів. За температури 22-26 °C розвиток закінчується за 28-30 днів, при 18-20 °C – у середньому за 47 днів, а при 12-15 °C – розвиток розтягнутий та припадає на 119 днів. У сховищах шкідник продовжує шкодити, утворюючи 1-2 покоління. Картопляна міль зимує: у полі – в стадії гусениці чи лялечки під рослинними залишками у верхньому шарі ґрунту, а в сховищі – всі фази розвитку шкідника на бульбах, у заглибленнях та тріщинках. Навесні у разі висаджування бульб з відкладеними на них яйцями або заселених гусеницями чи лялечками, шкідник знову потрапляє у поле. Виліт метеликів на заході України відбувається в травні місяці. Літають метелики вночі, від заходу до сходу сонця та 1-2 години після сходу. Самки відкладають яйця на листках, стеблах, у ґрунті, на оголених бульбах картоплі. Імаго розміром 12-16 мм, сіро-коричневого кольору. Через 3-15 діб з яєць відроджуються гусениці, вгризаються під епідерміс листка, молодого пагона чи шкірочку молодої бульби, де живляться, проробляючи в них звивисті ходи. Гусениця завдовжки 8-10 мм, жовтувато-рожева чи сіро-зелена з повздовжньою смужкою посередині спини. У середньому після 11-14 діб живлення гусениці сплітають кокони між рослинними рештками і заляльковуються. Лялечка 5-6 мм, коричнева у шовковистому сріблястому коконі. Через 7-12 діб з лялечок вилітають метелики, відкладають яйця і дають початок новому поколінню. Розповсюджується картопляна міль на всіх стадіях розвитку з бульбами картоплі і плодами пасльонових культур.
                Заходи захисту. В боротьбі з картопляною міллю у зоні її поширення і в районах можливого поширення необхідно суворо дотримуватися карантинних обмежень та виконувати комплекс організаційно-господарських, агротехнічних та винищувальних заходів, направлених на локалізацію та ліквідацію первинних вогнищ заселення.
                Карантинні заходи. Заборонено вивозити бульби картоплі, плоди томатів та інших пасльонових культур з районів, заселених шкідниками. Проводити систематично обстеження посівів пасльонових культур та бур’янів-резерваторів шкідника в період вегетації, а також бульб та плодів у сховищах. У зонах потенційної і можливої шкодочинності, за допомогою феромонних пасток із другої половини липня до жовтня проводять контрольні обстеження пасльонових культур і передусім посадки картоплі.
                Агротехнічні. Дотримуватися сівозмін, не допускати повторних посадок на попередньому місці протягом трьох років. Посадку необхідно здійснювати здоровими бульбами на глибину не менше 15 см. Доцільно вирощувати ранню картоплю, що практично не пошкоджується шкідником. Необхідно систематично знищувати пасльонові бур’яни. Регулярно проводити підгортання кущів, щоб бульби нового урожаю знаходилися під шаром ґрунту не менше 5 см. Збирати урожай в останні строки з початком пожовтіння бадилля, не допускаючи його висихання. Перед збиранням картоплі бадилля за 5-7 днів скосити. Викопану картоплю у той же день необхідно вивезти з поля, не залишаючи на ньому також непошкоджену та дрібну. Бадилля картоплі, а також післяжнивні рештки інших пасльонових культур спалюють, а поле дискують з наступною оранкою на глибину 20-25 см. Ні в якому разі не можна викидати пошкоджені бульби і плоди картопляною міллю у лісосмуги, оскільки перезимувавши, шкідник знову заселить посіви пасльонових.
                Хімічні та біологічні засоби. В боротьбі з картопляною міллю на промислових посадках картоплі, інсектициди застосовувати згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Максимальна кратність обробки одним і тим же препаратом не повинна перевищувати 2-3 рази. Обробки слід проводити зразу ж після виявлення метеликів шкідника, не чекаючи появи гусениць, повторні проводять з інтервалом 10-15 днів. У зоні потенційної шкідливості картопляної молі початок льоту метеликів реєструють в І-ІІІ декаді травня, що співпадає із періодом виходу особин колорадського жука, що перезимували. Тому в період вегетації картоплі весняної посадки можна поєднувати заходи захисту проти обох шкідників. На полях картоплі літньої посадки обробки проти колорадського жука припиняють задовго до збору урожаю, тому тільки перші 2-3 обробки проти картопляної молі сумісні з обробками проти колорадського жука. Крім цих обробок, слід провести ще одну-дві проти картопляної молі (кінець серпня-перша половина вересня). Коли колорадський жук не проявляє шкідливості, а чисельність картопляної молі досягає максимуму і підвищується імовірність заселення бульб картоплі шкідником, у цей час боротьба з міллю набуває вирішального значення. Для захисту картоплі в приватному секторі згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» дозволяється використовувати наступні препарати: АТО ЖУК, к.с. – 1,0-1,5 мл/3-5 л води на 1 сотку; Данадим стабільний 2,0 л/га (насіннєві посіви); Золон 35,к.е- 1,5-2,0 л/га; Магнум – ДУО, ТН -10 мл/0,1 л. води/5-10 кг бульб.
                Боротьба з картопляною міллю у сховищі. Основний резерватор картопляної молі – сховище, куди шкідник потрапляє із поля разом з бульбами картоплі і продовжує розвиток. Значна частина пошкоджених бульб у сховищі загниває, втрати становлять до 25-80 %. Активність розвитку і шкідливість картопляної молі на бульбах картоплі в сховищах залежить від температурного режиму зберігання. При 8-10 °C відроджуються лише 2,5 % гусениць, а при нижчих температурах розвиток гусениць і лялечок сильно уповільнюється. Отже, сховища з температурним режимом 3-4 °C найбільш сприятливі для зберігання бульб від пошкодження картопляною міллю і зниження її чисельності. Однак оскільки навіть правильне зберігання картоплі не гарантує загибелі всього запасу шкідника, існує реальна небезпека, що картоплесховище весною стане джерелом заселення пасльонових культур картопляною міллю. У зв’язку з цим з профілактичною метою доцільно проводити обробку бульб картоплі перед закладкою на зберігання.
                Нагадуємо, що найдієвішими заходами боротьби з картопляною міллю є комплекс карантинних, організаційно-господарських, агротехнічних і хімічних заходів.

                Тетяна Данилюк – головний спеціаліст відділу карантину рослин